Кафедра бізнес-економіки та підприємництва
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Економічні аспекти трансформації бізнес-моделей у сфері приватної медицини(Мукачівський державний університет, 2025) Лаврененко, Валентина Віталіївна; Lavrenenko, ValentynaУ статті досліджено економічні аспекти трансформації бізнес-моделей у сфері приватної медицини в умовах структурних змін сучасної економіки. Обґрунтовано, що вичерпання традиційних транзакційних підходів до організації медичних послуг зумовлює перехід від товаро-домінантної до сервіс-домінантної логіки створення цінності, у межах якої ключову роль відіграють екосистемні форми координації. Проаналізовано еволюцію моделей монетизації у приватній медицині - від оплати за послугу до ціннісно-орієнтованих, підписних та платформних моделей. Показано, що цифрові технології виступають інфраструктурною умовою формування медичних екосистем, а не самостійною стратегією розвитку. Визначено ключові економічні обмеження та невирішені проблеми, пов’язані зі стійкістю екосистемних бізнес-моделей у довгостроковій перспективі. The article addresses the economic transformation of business models in the field of private healthcare under conditions of structural change in the global service economy. The relevance of the study is driven by the growing mismatch between traditional transaction-based healthcare models and contemporary socio-economic, demographic, and technological dynamics, which increasingly require integrated, value-oriented and patient-centric approaches. The purpose of the article is to conceptualize the transformation of business models in private healthcare and to identify the key economic mechanisms underlying the transition from fragmented service provision to ecosystem-based configurations. The research is based on a qualitative analytical methodology combining conceptual analysis, comparative economic assessment and logical generalization. The study applies an institutional and systemic approach to examine changes in value creation logic, revenue models and coordination mechanisms within private healthcare markets. Particular attention is paid to the evolution of monetization models, including fee-for-service, value-based care, subscription models and platform-oriented configurations, as well as to the infrastructural role of digital technologies in enabling ecosystem interaction. The results demonstrate that the transformation of business models in private healthcare is not limited to technological adoption but reflects a deeper shift in economic logic, characterized by the redistribution of risks, long-term orientation toward outcomes, and the emergence of new forms of coordination among market participants. The study identifies ecosystem models as a dominant trajectory of development, highlighting their advantages in terms of economic sustainability, scalability and value co-creation, while also outlining unresolved issues related to market concentration and long-term competitiveness. The practical value of the article lies in its potential application for healthcare managers, policymakers and researchers when designing, evaluating or adapting business models in private healthcare under conditions of economic uncertainty and structural transformation.Item Ентропійно-цифрова модель ESG-управління та комплаєнсу в екосистемі біоінновацій фармацевтичного бізнесу трансформації організованих товарних ринків(Мукачівський державний університет, 2026) Теплюк, Марія Анатоліївна; Tepliuk, MariiaУ статті досліджено формування ентропійно-цифрової моделі комплаєнсу та ESG-управління в екосистемі біоінновацій і трансформації фармацевтичних товарних ринків. Підкреслено, що актуальність зумовлена складністю технологічних процесів, посиленням регуляторних вимог та цифровою трансформацією. Встановлено, що сучасний ринок характеризується високою наукоємністю, динамічними інноваціями та потребою прозорого управління, що потребує інтеграції цифрових платформ, алгоритмічної обробки даних і автоматизованого комплаєнсу. Показано, що ESG-орієнтація і цифрові екосистеми підвищують стійкість компаній, знижують ризики та забезпечують узгодженість ринкових інституцій. Запропонована модель інтегрує цифрову інфраструктуру, ESG-контроль, механізми зниження ентропії та адаптаційні інституційні інструменти для розвитку біоінновацій. The article explores the development of an entropy-digital model of compliance and ESG management within the ecosystem of bioinnovations and the ongoing transformation of organized commodity markets in the pharmaceutical industry. The study’s relevance is driven by the growing complexity of technological and production processes in the pharmaceutical sector, the intensification of regulatory requirements, and the rapid digital transformation of economic systems. It has been established that contemporary pharmaceutical markets operate under conditions of high knowledge intensity, continuous innovative change, and a critical need for management transparency. These factors highlight the necessity of integrating advanced digital platforms, algorithmic data processing, and automated compliance mechanisms. The research demonstrates that ESG orientation combined with a long-term investment perspective constitutes a crucial factor for enhancing the resilience and sustainability of pharmaceutical companies, reducing regulatory risks, and fostering trust among market participants. Furthermore, the study proves that the development and implementation of digital ecosystems provide the conditions for creating socially responsible management models. Within these models, digital tools facilitate the transparency of information flows, adaptive and agile business processes, and effective stakeholder interaction. Special attention is given to the role of digitalization in decreasing managerial decision entropy and improving the coherence of institutional mechanisms governing organized commodity markets. Based on the findings, the article proposes a comprehensive entropy-digital model of compliance and ESG management. This model integrates digital platform infrastructure, tools for mitigating information and market entropy, mechanisms for ESG control and compliance, and institutional adaptation instruments aimed at supporting the growth and efficiency of bioinnovation ecosystems. The proposed model is intended to enhance the manageability of innovation-driven processes, harmonize stakeholder interests, and ensure the sustainability, resilience, and long-term competitiveness of pharmaceutical markets in the context of pervasive digital transformation and evolving regulatory landscapes.Item Еволюція ринку HoReCa в Україні: від екстенсивного сервісу до високотехнологічних B2B-екосистем(Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, 2026) Будяев, Максим Олександрович; Budiaev, Maksym; Бойченко, Катерина Степанівна; Boichenko, Kateryna; Дзюба, Дмитро Михайлович; Dziuba, DmytroСтрімкі трансформації вітчизняної економіки у 2025–2026 роках вимагають докорінного переосмислення стратегій розвитку готельно-ресторанного бізнесу, зокрема в площині B2B-взаємодії. Поточний етап розвитку індустрії гостинності характеризується специфічним «парадоксом відновлення»: попри формальне зростання грошових оборотів і середнього чека під впливом інфляційних хвиль, реальний споживчий трафік залишається в стані стагнації. За умов перманентного браку кваліфікованих кадрів та стриманого внутрішнього попиту життєздатність підприємств прямо залежить від ефективності розбудови партнерських мереж та гнучкого операційного маневрування. Особливої гостроти набувають питання капітальної перебудови логістичних каналів, що виражається в активному впровадженні прямих поставок за концепцією farm-to-table та поширенні контрактного виробництва під індивідуальні потреби брендів. Крім того, виникає об'єктивна необхідність у пошуку дієвих інструментів для урізання внутрішніх транзакційних витрат, де провідну роль відіграють суцільна цифровізація процесів та франчайзингові моделі масштабування. З огляду на це, вивчення векторів еволюції корпоративного сектора HoReCa та його поступової трансформації в інтегровані екосистеми за участю технологічних провайдерів і великих постачальників FMCG є вкрай важливим для забезпечення стійкості як окремих підприємств, так і всієї національної економіки.Item Цифрове технічне переоснащення як детермінанта операційної безпеки підприємства(ДННУ «Академія фінансового управління», 2026-02) Лєзіна, Анастасія Володимирівна; Liezina, Anastasiia; Лісовенко, Вадим В.; Lisovenko, VadymВступ. У сучасних умовах господарювання для підприємств нагальним питанням є забезпечення операційної безпеки та стійкості. Традиційні підходи до оновлення техніко-технологічної бази втрачають ефективність і поступаються місцем інноваційним інструментам, а саме цифровому переоснащенню, що базується на інтеграції інтелектуальних систем та інструментів Індустрії 4.0. Проблематика. Переосмислення методів управління виробничо-технічними процесами у зв’язку зі зростанням техногенних ризиків, інфраструктурною нестабільністю та потребами в гнучкому реагуванні на умови невизначеності. Потреба в розробленні теоретико-методологічного підґрунтя імплементації цифрових технологій як фактора зміцнення операційної безпеки підприємства. Мета – теоретичне обґрунтування концепції імплементації цифрових технологій переоснащення підприємства як фактора зміцнення його операційної безпеки за рахунок систематизації концептуальних підходів, уточнення складових характеристик цифрових технологій у частині технічного розвитку та встановлення причинно-наслідкових зв’язків під час забезпечення ризик-орієнтованого управління підприємством. Методи. Використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів: діалектичний, аналізу та синтезу, системний та структурно-функціональний аналіз, порівняльний та логіко-теоретичний методи, а також концептуальне моделювання. Результати. Подано змістове тлумачення терміну “цифрове технічне переоснащення”, що розглядається як процес інтеграції кіберфізичних систем, цифрових двійників та систем проактивної аналітики в інфраструктуру підприємства. Розроблено концептуальну модель, яка поєднує обліково-аналітичний, операційно-управлінський та стратегічно-інноваційний блоки в єдину систему трансформації управління основними засобами на підприємстві. Запропоновано трьохетапний алгоритм імплементації цифрових рішень, який дає змогу формалізувати трансформаційні процеси управління активами підприємства. Висновки. Обґрунтовано, що цифрове технічне переоснащення є ключовим фактором забезпечення гнучкої операційної системи, а впровадження інтелектуальних модулів контролю забезпечує мінімізацію людського фактора впливу, підвищує точність діагностики стану основних засобів та рівень їхньої технічної готовності до експлуатації, що сукупно підвищує рівень операційної безпеки суб’єкта господарювання. Introduction. In modern business conditions, ensuring operational security and sustainability is a pressing issue for enterprises. Currently, traditional approaches to updating the technical and technological base are losing their effectiveness and giving way to innovative tools, namely digital re-equipment, which is based on the integration of intelligent systems and Industry 4.0 tools. Problem Statement. Rethinking methods of managing production and technical processes in connection with the growth of technogenic risks, infrastructural instability and the need for flexible response to conditions of uncertainty. The need to develop a theoretical and methodological basis for the implementation of digital technologies as a factor in strengthening the operational security of the enterprise. Purpose is to theoretically substantiate the concept of implementing digital technologies for re-equipping an enterprise as a factor in strengthening its operational security by systematizing conceptual approaches and tracking cause-and-effect relationships in the risk-oriented management system. Methods. The study used a complex of general scientific and special methods: dialectical, analysis and synthesis, systemic and structural-functional analysis, comparative and logical-theoretical methods, as well as conceptual modeling. Results. A meaningful interpretation of the term “digital technical re-equipment” is provided, which is considered as the process of integrating cyber-physical systems, digital twins and proactive analytics systems into the enterprise infrastructure. A conceptual model has been developed that combines accounting and analytical, operational and management and strategic and innovative blocks into a single system for transforming fixed assets management at the enterprise. A three-stage algorithm for implementing digital solutions has been proposed, which allows formalizing the transformation processes of enterprise asset management. Conclusions. It is substantiated that digital technical re-equipment is a key factor in ensuring a flexible operating system, and the introduction of intelligent control modules ensures the minimization of the human factor of influence, increases the accuracy of diagnostics of the condition of fixed assets and the level of their technical readiness for operation, which together increases the level of operational security of the business entity.Item Ревіталізація як механізм забезпечення сталого розвитку підприємств(Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, 2023-04) Теплюк, Марія Анатоліївна; Tepliuk, MariiaItem Трансформація механізмів залучення капіталу через інструменти корпоративної токенізації активів(ФОП Кошовий Богдан-Петро Олегович, 2026) Дзюбенко, Любов Миколаївна; Dziubenko, Liubov; Кондратюк, Ірина Сергіївна; Kondratiuk, Iryna; Семенець, Іван Володимирович; Semenets, IvanАктуальність дослідження зумовлена трансформацією фінансових ринків під впливом цифровізації та необхідністю пошуку ефективних механізмів залучення капіталу в умовах зростання конкуренції за інвестиційні ресурси. Обмежена ліквідність традиційних активів, висока вартість посередництва та бар’єри доступу до фінансування актуалізують використання інструментів корпоративної токенізації як альтернативної моделі мобілізації капіталу. Метою статті визначено обґрунтування теоретичних засад і розроблення прикладних підходів до трансформації механізмів залучення капіталу на основі використання інструментів корпоративної токенізації активів. Методи. У дослідженні використано методи системного аналізу, узагальнення та систематизації наукових підходів, порівняльного аналізу традиційних і цифрових фінансових інструментів, а також аналітичні методи для оцінювання впливу токенізації на параметри ринку капіталу. Результати. Досліджено економічну сутність корпоративної токенізації активів та встановлено її роль у формуванні цифрової інфраструктури ринку капіталу. Виявлено трансформацію механізмів залучення капіталу у напрямі децентралізації, автоматизації та зниження трансакційних витрат. Доведено, що токенізація забезпечує підвищення ліквідності активів, розширення доступу до інвестиційних ресурсів і оптимізацію вартості капіталу. Ідентифіковано ключові проблеми впровадження, зокрема правову невизначеність, інституційні обмеження, технологічні ризики та недостатню розвиненість вторинного ринку. Висновки. Доведено, що корпоративна токенізація активів є ефективним інструментом трансформації механізмів залучення капіталу, який забезпечує підвищення гнучкості фінансування, зниження витрат і розширення інвестиційних можливостей підприємств. Встановлено, що її ефективне впровадження потребує узгодженого розвитку нормативного, інституційного та технологічного середовища. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробленням кількісних моделей оцінювання ефективності токенізації, аналізом її впливу на фінансову стійкість підприємств, удосконаленням методів оцінки ризиків цифрових активів та дослідженням інтеграції токенізованих інструментів у глобальні фінансові ринки. Relevance of the study is determined by the transformation of financial markets under the influence of digitalization and the need to identify effective capital raising mechanisms in conditions of increasing competition for investment resources. Limited liquidity of traditional assets, high intermediation costs, and barriers to financing access actualize the use of corporate asset tokenization instruments as an alternative model for capital mobilization. The purpose of the article is to substantiate the theoretical foundations and develop applied approaches to the transformation of capital raising mechanisms based on the use of corporate asset tokenization instruments. Methods. The study applies methods of system analysis, generalization and systematization of scientific approaches, comparative analysis of traditional and digital financial instruments, as well as analytical methods to assess the impact of tokenization on capital market parameters. Results. The economic essence of corporate asset tokenization has been investigated and its role in shaping the digital infrastructure of the capital market has been established. The transformation of capital raising mechanisms towards decentralization, automation, and reduction of transaction costs has been identified. It has been proven that tokenization increases asset liquidity, expands access to investment resources, and optimizes the cost of capital. Key implementation challenges have been identified, including regulatory uncertainty, institutional constraints, technological risks, and underdeveloped secondary markets. Conclusions. It has been proven that corporate asset tokenization is an effective instrument for transforming capital raising mechanisms, ensuring greater financing flexibility, cost reduction, and expanded investment opportunities for enterprises. It has been established that its effective implementation requires coordinated development of regulatory, institutional, and technological frameworks. Further research should focus on the development of quantitative models for evaluating tokenization efficiency, analysis of its impact on financial stability of enterprises, improvement of risk assessment methods for digital assets, and exploration of the integration of tokenized instruments into global financial markets.Item Ентропійні засади функціонування релокованих підприємств: результативність, можливості, ризики та перспективи подальшого розвитку в цифровій економіці(Видавничий дім «Гельветика», 2026) Ходаківський, Володимир Миколайович; Khodakivskyi, Volodymyr; Кузьменко, Олена Михайлівна; Kuzmenko, Olena; Фурса, Влада Сергіївна; Fursa, VladaСтаття присвячена вивченню ентропійних засад функціонування релокованих підприємств у цифровій економіці. Мета дослідження полягає в науковому обґрунтуванні механізмів зниження ентропії та підвищення результативності релокованих підприємств. Методологія спирається на системний та ентропійний аналіз, логіко‑структурне узагальнення, порівняльний аналіз практик релокації та концепцію антикрихкості. Наукова новизна полягає в інтеграції ентропійного підходу з інструментами цифрової трансформації та акселерації для релокованих підприємств і формалізації зв’язку між зниженням інформаційної/процесної ентропії та зростанням керованості системи. Практична значущість визначається можливістю використання запропонованої моделі для проектування дорожніх карт релокації, пріоритизації інвестицій у цифрові рішення та побудови регіональних програм підтримки релокованих підприємств. The article focuses on the entropic principles of the functioning of relocated enterprises in the digital economy. It is substantiated that war and post-pandemic shocks sharply increase the entropy of the business environment, manifested in the destabilization of resource flows, disruption of logistics, loss of sales markets and human resources, as well as regulatory and demand uncertainty. The purpose of the study is to scientifically substantiate the mechanisms for reducing entropy and improving the performance of relocated enterprises by integrating digital transformation, antifragile organizational approaches, and institutional support. The methodology is based on systemic and entropic analysis, logical-structural generalization, comparative analysis of relocation practices, the concept of antifragility, and approaches to measuring digital maturity. A conceptual model is proposed in which exogenous drivers of entropy (war, institutional uncertainty, supply disruptions) are transformed into increasing chaos in the system, which is leveled thanks to four groups of mechanisms: digitalization (ERP/MES/CRM, RPA, data-centric analytics, electronic document management, cloud infrastructure); acceleration and networks (mentoring, infrastructure, rapid testing and scaling); anti-fragile process design (backup channels, modularity, scenario planning); sustainable practices and circular models (resource efficiency, ESG). A portfolio of indicators for assessing performance (financial, operational, market, social) is outlined, allowing us to record not only the restoration of activity but also the quality of adaptation. The scientific novelty lies in integrating the entropic approach with digital transformation and acceleration tools for relocated enterprises, and in formalizing the connection between the reduction of information/process entropy and the increase in system manageability. The practical significance is determined by the potential of the proposed model to design relocation roadmaps, prioritize investments in digital solutions, and build regional support programs that accelerate recovery and increase the resilience of enterprises in an environment of high uncertainty.Item From diagnosis to therapy: scenarios for Ukraine's pharmaceutical integration with the EU(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026-04) Kyrylenko, V.; Petrenko, Liudmyla; Петренко, Людмила АнатоліївнаItem Стратегічна трансформація медичного сектору незалежної України в умовах глобальних викликів(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026) Кириленко, Вікторія Юріївна; Kyrylenko, Viktoriia; Петренко, Людмила Анатоліївна; Petrenko, LiudmylaСтаття присвячена комплексному економічному аналізу формування, інституційного становлення та структурної трансформації сектору охорони здоров’я України у період 1991–2025 років. Дослідження ґрунтується на системному макроекономічному підході та охоплює еволюцію фінансової моделі галузі від радянської ресурсно-утримувальної системи до сучасної моделі стратегічних закупівель медичних послуг через механізм єдиного платника. Особливу увагу приділено оцінці ефективності впровадження Програми медичних гарантій, автономізації закладів охорони здоров’я та зміні принципів алокації бюджетних коштів. У роботі проаналізовано динаміку державних видатків, структуру джерел фінансування, рівень кишенькових витрат домогосподарств, а також розвиток приватного медичного сектору, фармацевтичного ринку та сегмента медичних технологій. Встановлено, що попри суттєве номінальне зростання бюджетного фінансування, система зберігає структурні дисбаланси, зумовлені історично високою часткою прямих витрат населення на медичні послуги та лікарські засоби. Окремо досліджено макроекономічні наслідки повномасштабної війни, зокрема руйнування інфраструктури, міграцію трудових ресурсів, зміну географії попиту та трансформацію інвестиційних потоків. Емпіричну базу становлять офіційні статистичні дані державних органів, міжнародних організацій та галузевих аналітичних звітів. Проведено структурно-динамічний аналіз розвитку фармацевтичного ринку, який демонструє зростання у грошовому вимірі на тлі скорочення натуральних обсягів споживання, що свідчить про інфляційний характер розширення ринку. Досліджено роль приватного капіталу, добровільного медичного страхування та прямих іноземних інвестицій у забезпеченні фінансової стійкості галузі. У результаті зроблено висновок, що сектор охорони здоров’я України перебуває у фазі керованої трансформації, поєднуючи ринкові механізми фінансування, цифровізацію та інституційні реформи з адаптацією до воєнних макроекономічних шоків. Подальший розвиток галузі визначатиметься незворотністю реформ, залученням довгострокового інвестиційного капіталу та інтеграцією у європейський медико-економічний простір.Item Характеристика збутової діяльності на виробничих підприємствах України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026) Ліндаєв, Дмитро Владиславович; Lindaiev, DmytroУ статті здійснено комплексне дослідження особливостей та сучасного стану збутової діяльності виробничих підприємств України в умовах трансформації національної економіки, посилення конкурентного середовища та зростання впливу зовнішніх і внутрішніх чинників. Обґрунтовано роль збуту як одного з ключових елементів системи управління підприємством, що безпосередньо визначає результати господарської діяльності, формування доходів, рівень фінансової стійкості та конкурентоспроможність виробничих структур на внутрішньому й зовнішньому ринках. Збутова діяльність розглядається як складний багатофункціональний процес, тісно пов’язаний із маркетинговими, логістичними та фінансовими аспектами діяльності підприємства. У роботі проаналізовано основні форми та канали збуту продукції, що використовуються українськими виробничими підприємствами, зокрема прямі та непрямі продажі, дилерські й дистриб’юторські мережі, а також електронні канали реалізації. Виявлено основні тенденції розвитку збутових систем у сучасних ринкових умовах, зокрема зростання ролі багатоканальних моделей збуту, цифрових платформ і клієнтоорієнтованих підходів. Особливу увагу приділено аналізу галузевих відмінностей у організації збутової діяльності та їх впливу на ефективність реалізації продукції. Окремо розглянуто проблеми організації збутової діяльності виробничих підприємств України, серед яких нестабільність попиту, обмеженість фінансових ресурсів, високі логістичні витрати, недостатній рівень цифровізації процесів, а також недосконалість маркетингових стратегій. Проаналізовано вплив макроекономічних чинників, зокрема змін у споживчій поведінці, процесів глобалізації, євроінтеграції та нестабільності ринкового середовища, на формування та реалізацію збутової політики підприємств. За результатами дослідження визначено основні напрями вдосконалення збутової діяльності, серед яких впровадження сучасних маркетингових інструментів, розвиток багатоканальних систем збуту, активніше використання цифрових платформ, удосконалення логістичних рішень та підвищення ефективності взаємодії з посередниками й кінцевими споживачами. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання при формуванні та реалізації збутових стратегій виробничих підприємств з метою підвищення ефективності їх діяльності, зміцнення конкурентних позицій і адаптації до динамічних змін ринкового середовища. The article provides a comprehensive study of the features and current state of sales activities of manufacturing enterprises in Ukraine under conditions of transformation of the national economy, intensification of the competitive environment, and increasing influence of external and internal factors. The role of sales is substantiated as one of the key elements of the enterprise management system that directly determines business performance, revenue generation, financial stability, and competitiveness of manufacturing structures in domestic and foreign markets. Sales activity is considered as a complex multifunctional process closely related to marketing, logistics, and financial aspects of enterprise operations. The paper analyzes the main forms and channels of product distribution used by Ukrainian manufacturing enterprises, including direct and indirect sales, dealer and distributor networks, as well as electronic sales channels. The main trends in the development of sales systems in modern market conditions are identified, in particular the growing importance of multichannel sales models, digital platforms, and customer-oriented approaches. Special attention is paid to the analysis of industry-specific differences in the organization of sales activities and their impact on the effectiveness of product realization. The problems of organizing sales activities of manufacturing enterprises in Ukraine are examined in detail, including demand instability, limited financial resources, high logistics costs, insufficient digitalization of processes, and imperfections in marketing strategies. The influence of macroeconomic factors—such as changes in consumer behavior, globalization processes, European integration, and market environment instability—on the formation and implementation of sales policies of enterprises is analyzed. Based on the research results, the main directions for improving sales activities are identified, including the implementation of modern marketing tools, the development of multichannel sales systems, more active use of digital platforms, improvement of logistics solutions, and enhancement of interaction efficiency with intermediaries and end consumers. The practical significance of the obtained results lies in the possibility of their application in the formation and implementation of sales strategies of manufacturing enterprises aimed at improving operational efficiency, strengthening competitive positions, and adapting to dynamic changes in the market environmentItem Модель розвитку зеленого підприємства в Україні в умовах енергетичної безпеки(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026) Яременко, Владислав Ігорович; Yaremenko, VladyslavУ статті розглянуто особливості становлення та розвитку зеленого підприємництва в Україні в умовах воєнної та економічної нестабільності з акцентом на його значення для зміцнення енергетичної безпеки. Головною метою дослідження є визначення та обґрунтування ролі зеленого підприємництва як дієвого механізму підвищення енергетичної стійкості підприємств і забезпечення енергетичної незалежності як на рівні окремих суб’єктів господарювання, так і держави загалом. У роботі узагальнено та систематизовано наукові підходи до трактування поняття «зелене підприємництво», що дало змогу інтерпретувати його як інтегровану бізнес-модель, яка поєднує екологічні інновації, раціональне використання ресурсів і економічну ефективність. Проведений бібліографічний огляд праць зарубіжних дослідників засвідчив, що у сфері енергетичної безпеки переважають дослідження, присвячені альтернативній енергетиці. Аналіз статистичних даних щодо втрат енергетичного сектору та змін у виробництві електроенергії в Україні дозволив виявити трансформації в структурі енергетичного балансу та посилення ролі відновлюваних джерел енергії. Окрему увагу приділено розвитку альтернативної енергетики, яка демонструє позитивну динаміку навіть за умов воєнної нестабільності. Саме цей напрям може стати фундаментом для досягнення енергетичної незалежності як на рівні підприємств, так і національної економіки. У дослідженні запропоновано модель енергетичної автономії типового українського підприємства, що передбачає поєднання сонячної, вітрової та біоенергетики. Також здійснено розрахунок необхідних інвестицій і визначено орієнтовні строки їх окупності. Обґрунтовано, що реалізація таких рішень є економічно виправданою у середньостроковій перспективі, а особливо перспективною — для підприємств аграрного сектору. Зроблено висновок, що розвиток зеленого підприємництва сприяє диверсифікації енергетичних джерел, зменшенню залежності від імпортованих ресурсів та підвищенню рівня енергетичної безпеки України за умови належної інституційної підтримки та інвестиційного забезпечення.Item Інноваційне підприємництво в ІТ-секторі: трансформація бізнес-моделей стійкості(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026) Ямненко, Галина Євгенівна; Yamnenko, HalynaУ статті обґрунтувано механізми трансформації інноваційного підприємництва в секторі інформаційних технологій України в умовах перманентних екстремальних шоків та глобальної нестабільності, що дозволило підтвердити гіпотезу про перетворення галузі на ключовий інструмент національної економічної стійкості. У межах дослідження було розкрито теоретико-методичні засади «динамічних спроможностей» та «антикрихкості», що дало змогу ідентифікувати внутрішні драйвери адаптації бізнес-моделей. Доведено, що критичним чинником виживання галузі стала глибока дематеріалізація активів: завдяки масштабному переходу в хмарне середовище (94 % ринку), компаніям вдалося мінімізувати вплив територіальних ризиків та зберегти довіру іноземних інвесторів. За допомогою аналізу динаміки операційних витрат у роботі емпірично доведено дієвість механізмів трансформації, що забезпечили адаптивність бізнесу до критичних умов. На основі статистичних даних за 2021-2025 рр. обґрунтовано реконфігурацію капіталу: скорочення видатків на фізичну інфраструктуру та їх перерозподіл на формування «воєнної надбавки» для забезпечення безперервності бізнес-процесів. Верифіковано, що саме така гнучкість дала змогу втримати частку послуг у сфері інформаційних технологій у загальному експорті на рівні понад 40 %, попри екстремальну турбулентність середовища. Визначено стратегічні вектори переходу до військово-інноваційних моделей розвитку. Встановлено, що частка наукомісткого сегменту оборонних технологій у структурі експорту галузі зросла з 1 % до 12 %, що свідчить про якісний зсув від пасивного аутсорсингу до створення продуктів із високою доданою вартістю. У результаті дослідження систематизовано засади цифрової стійкості галузі інформаційних технологій, де використання штучного інтелекту та стратегічний резерв потужностей виступають основними компенсаторами сучасних безпекових і кадрових ризиків. Сформульовані висновки мають прикладне значення для монетизації унікального українського досвіду на міжнародних ринках капіталу, а також для стимулювання підприємницьких ініціатив ветеранів у сфері високих технологій. The article substantiates the mechanisms of transformation of innovative entrepreneurship in the Ukrainian information technology sector under conditions of permanent extreme shocks and global instability, confirming the hypothesis of the industry’s evolution into a key instrument of national economic resilience. The study explores the theoretical and methodical foundations of «dynamic capabilities» and «anti-fragility,» identifying the internal drivers of business model adaptation. It is demonstrated that a critical factor for the industry’s survival was the profound dematerialization of assets: through a large-scale transition to cloud environments (94 % of the market), companies successfully minimized territorial risks and maintained the confidence of foreign investors. Through an analysis of operating expense dynamics, the effectiveness of transformation mechanisms that ensured business adaptability under critical conditions is empirically proven. Based on statistical data for 2021-2025, capital reconfiguration is justified: the reduction of expenditures on physical infrastructure and their redistribution to form a «war surcharge» ensured business process continuity. Findings verify that this flexibility enabled the sector to maintain a share of over 40 % in total exports, despite extreme environmental turbulence. Strategic vectors for the transition toward military-innovative development models are identified. Notably, the share of the knowledge-intensive defence technology segment in the industry’s export structure grew from 1 % to 12 %, signalling a qualitative shift from passive outsourcing to the creation of high-value-added products. As a result of the study, the principles of digital sustainability in the information technology industry are systematized, where the application of artificial intelligence and strategic reserve capacities serve as the primary compensators for contemporary security and personnel risks. The formulated conclusions hold practical significance for monetizing Ukraine’s unique experience in international capital markets and stimulating entrepreneurial initiatives among veterans in the high-technology field.Item Стратегія розвитку підприємства: теоретико-прикладний аспект(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026) Ковтун, Віта Петрівна; Kovtun, Vita; Чухраєва, Наталія Миколаївна; Chukhraieva, NataliiaУ статті досліджено теоретико-прикладні аспекти формування стратегії розвитку підприємства в умовах глобалізації, цифрової трансформації та посилення конкурентного тиску. Обґрунтовано, що ефективна стратегія розвитку є ключовим чинником забезпечення довгострокової конкурентоспроможності, фінансової стійкості та адаптивності підприємства до змін зовнішнього середовища. Узагальнено наукові підходи до трактування поняття «стратегія» та систематизовано основні види конкурентних стратегій, зокрема лідерство за витратами, диференціацію, гібридну стратегію та стратегію «блакитного океану». Особливу увагу приділено питанням узгодженості стратегії з організаційною структурою, системами контролю та політикою винагород. У роботі розглянуто інструменти стратегічного аналізу, зокрема портфельний аналіз, матриці BCG та McKinsey, а також методи SWOT- і PEST-аналізу, які дозволяють оцінити позицію підприємства на ринку та вплив зовнішнього середовища на його розвиток. На прикладах діяльності провідних міжнародних компаній проілюстровано практичні аспекти реалізації стратегій та обґрунтовано доцільність інтеграції конкурентних стратегій зі стратегіями інтенсивного зростання. Зроблено висновок, що ефективна стратегія розвитку підприємства повинна базуватися на комплексному аналізі внутрішнього і зовнішнього середовища, поєднанні інноваційної активності, оптимізації витрат і гнучкого управління ресурсами, що є особливо актуальним для підприємств України в умовах динамічних ринкових змін. The article examines the theoretical and applied aspects of forming an enterprise development strategy under conditions of globalization, digital transformation, and increasing competitive pressure. It is substantiated that an effective development strategy is a key factor in ensuring long-term competitiveness, financial stability, and the enterprise’s adaptability to changes in the external environment. Scientific approaches to the interpretation of the concept of «strategy» are generalized, and the main types of competitive strategies are systematized, including cost leadership, differentiation, hybrid strategy, and the blue ocean strategy. Particular attention is paid to the alignment of strategy with organizational structure, control systems, and reward policies. The paper considers strategic analysis tools, in particular portfolio analysis, BCG and McKinsey matrices, as well as SWOT and PEST analysis methods, which make it possible to assess the enterprise’s market position and the impact of the external environment on its development. Using the examples of leading international companies, the practical aspects of strategy implementation are illustrated, and the expediency of integrating competitive strategies with intensive growth strategies is substantiated. It is concluded that an effective enterprise development strategy should be based on a comprehensive analysis of the internal and external environment, the combination of innovation activity, cost optimization, and flexible resource management, which is especially relevant for Ukrainian enterprises in the context of dynamic market changesItem Інновації бізнес-моделей як стратегічний інструмент забезпечення конкурентоспроможності та результативного розвитку компаній на засадах ESG в умовах зростання економічної ентропії та цифрової трансформації(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026) Фурса, Влада Сергіївна; Fursa, Vlada; Теплюк, Марія Анатоліївна; Tepliuk, MariiaУ статті обґрунтовано необхідність реалізації інновацій бізнес-моделей як вагомого інструменту забезпечення конкурентоспроможності підприємств в умовах зростання невизначеності та цифровізації бізнес-середовища. Досліджено сутність ентропійних процесів в економіці та їхній вплив на бізнес-моделі підприємств. Доведено, що посилення ентропійних процесів актуалізують потребу в постійній адаптації підприємств до турбулентного зовнішнього середовища. Визначено, що інновації в бізнес-моделях є відповіддю на зростання економічної ентропії та засобом підвищення конкурентоспроможності та стійкості підприємств в динамічному ринковому середовищі. Показано, що цифрова трансформація як один із вимірів ентропійних процесів має визначальний вплив на бізнес-моделі підприємств: відбувається радикальне переосмислення способів створення та доставки цінності споживачу (клієнту), а моделі взаємодії компанії та споживача (клієнта) зазнають кардинальних змін. Виокремлено напрями трансформації діючих бізнес-моделей під впливом цифровізації та описано ключові бізнес-моделі, що базуються на інноваційних цифрових технологіях (електронна комерція; цифрові платформи; моделі, що перетворюють дані на активи; сервіси на основі автоматизації; екосистемні моделі). Обґрунтовано, що переосмислення та інновації бізнес-моделей дозволяють підприємствам адаптуватися та процвітати в умовах постійних складнопрогнозованих ринкових змін. Водночас ефективна трансформація бізнес-моделей потребує формування стратегічної гнучкості підприємств, здатності до швидкого впровадження інновацій та активного використання цифрових технологій. Це створює передумови для формування нових конкурентних переваг і забезпечення довгострокового розвитку підприємств у середовищі зростаючої економічної ентропії. The article substantiates the necessity of implementing innovative business models as an important instrument for ensuring the competitiveness of enterprises in conditions of increasing uncertainty and the digitalization of the business environment. The essence of entropy processes in the economy and their influence on the business models of enterprises are investigated. It is proved that the intensification of entropy processes actualizes the need for the continuous adaptation of enterprises to a turbulent external environment. It is determined that innovations in business models serve as a response to the growth of economic entropy and as a means of increasing the competitiveness and resilience of enterprises in a dynamic market environment. It is shown that digital transformation, as one of the dimensions of entropy processes, has a decisive impact on the business models of enterprises: there is a radical rethinking of the ways of creating and delivering value to the consumer (client), while the models of interaction between companies and consumers (clients) undergo fundamental changes. The directions of transformation of existing business models under the influence of digitalization are identified, and key business models based on innovative digital technologies are described (e-commerce; digital platforms; models that transform data into assets; automation-based services; ecosystem models). It is substantiated that the rethinking and innovation of business models allow enterprises to adapt and thrive under conditions of constant and difficult-to-predict market changes. At the same time, the effective transformation of business models requires the development of strategic flexibility of enterprises, the ability to rapidly implement innovations, and the active use of digital technologies. This creates the prerequisites for the formation of new competitive advantages and ensures the long-term development of enterprises in an environment of growing economic entropy.Item Підприємництво в умовах викликів: сенсмейкінг, інновації, стратегічна адаптація(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026) Оберемчук, Валентина Феодосіївна; Oberemchuk, Valentyna; Клименко, Світлана Михайлівна; Klymenko, Svitlana; Малярчук, Ольга Георгіївна; Maliarchuk, OlhaУ статті обґрунтовано актуальність дослідження підприємницької діяльності в Україні в умовах війни, що характеризуються високим рівнем невизначеності, зростанням ризиків, трансформацією бізнес-моделей та зміною умов функціонування підприємств. За таких обставин підприємництво виконує не лише економічну, а й важливу соціальну та стратегічну функцію, що потребує переосмислення підходів до прийняття управлінських рішень, інноваційної діяльності та стратегічної адаптації. Встановлено, що ефективність підприємницьких рішень у воєнних умовах значною мірою залежить від процесів організаційного сенсмейкінгу, за допомогою яких підприємці інтерпретують зміни зовнішнього середовища, формують бачення подальших дій та узгоджують їх із наявними ресурсами і можливостями. Незважаючи на зростання кількості наукових праць, присвячених підприємницькій стійкості та кризовому управлінню, залишається недостатньо дослідженим взаємозв’язок між сенсмейкінгом, інноваційною активністю та стратегічною адаптацією підприємств в умовах війни. Зокрема, відсутні комплексні підходи до аналізу процесів сенсотворення, адаптовані до специфіки воєнної економіки, а також їх інтеграція в дослідження інноваційних рішень і стратегічного вибору підприємців. Метою статті є формування теоретичної логіки інтерпретації підприємницької діяльності в умовах війни крізь призму організаційного сенсмейкінгу та визначення його впливу на інновації й стратегічну адаптацію підприємств. В межах дослідження узагальнено наукові підходи до розуміння сенсмейкінгу як когнітивно-соціального процесу та уточнено його структуру з урахуванням необхідності постійної комунікації в умовах високої динаміки змін. Проаналізовано динаміку інноваційної активності підприємств в Україні у 2020–2024 рр., зокрема економічні результати та структуру витрат інноваційної діяльності, а також систематизовано ключові компоненти процесу формування стратегічних рішень у підприємництві. У результаті встановлено, що сенсмейкінг виступає базовим процесом формування інноваційних та адаптивно-резильєнтних стратегій підприємств у воєнних умовах, а поєднання осмислення змін, інноваційної активності та стратегічної адаптації сприяє підвищенню стійкості підприємницької діяльності та її здатності до відновлення і розвитку. The article substantiates the relevance of researching entrepreneurial activity in Ukraine in wartime conditions characterised by a high level of uncertainty, increased risks, the transformation of business models, and changes in the operating conditions of enterprises. In such circumstances, entrepreneurship performs not only an economic but also an important social and strategic function, which requires a rethinking of approaches to management decision-making, innovation and strategic adaptation. It has been found that the effectiveness of entrepreneurial decisions in wartime largely depends on organizational sensemaking processes, through which entrepreneurs interpret changes in the external environment, form a vision for further action, and align it with available resources and opportunities. Despite the increasing number of scientific papers devoted to entrepreneurial resilience and crisis management, the relationship between sensemaking, innovative activity, and strategic adaptation of enterprises in wartime remains insufficiently researched. In particular, there is a lack of comprehensive approaches to analyzing sensemaking processes adapted to the specifics of the war economy, as well as their integration into research on innovative solutions and strategic choices of entrepreneurs. The purpose of the article is to form a theoretical logic for interpreting entrepreneurial activity in wartime through the lens of organizational sensemaking and to determine its impact on innovation and strategic adaptation of business. The study summarises scientific approaches to understanding sensemaking as a cognitive-social process and clarifies its structure, taking into account the need for constant communication in conditions of high dynamics of change. The dynamics of innovative activity of enterprises in Ukraine in 2020–2024, in particular, the economic results and structure of innovation activity costs, are analyzed, and the key components of the process of developing strategic decisions in entrepreneurship are systematized. As a result, it was concluded that sensemaking is the basic process of developing innovative and adaptive-resilient strategies for businesses in wartime conditions, and that the combination of understanding change, innovative activity, and strategic adaptation contributes to increasing the sustainability of entrepreneurial activity and its ability to rebuild and developItem Цифрові механізми забезпечення ESG-комплаєнсу на організованих товарних ринках(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026) Лаврененко, Валентина Віталіївна; Lavrenenko, Valentyna; Терещенко, Юлія Олександрівна; Tereshchenko, YuliiaПосилення регуляторних вимог у сфері сталого розвитку, зокрема впровадження стандартів нефінансової звітності та механізмів «зеленого» фінансування в Європейському Союзі, актуалізує потребу в інституційно та технологічно обґрунтованих механізмах забезпечення ESG-комплаєнсу. Організовані товарні ринки, які виконують функції координації глобальних ланцюгів постачання, стають ключовими вузлами інтеграції екологічних та соціальних стандартів у торговельну інфраструктуру. Традиційні механізми контролю не забезпечують необхідної оперативності, масштабованості та достовірності даних у складних багаторівневих ланцюгах створення вартості. Це зумовлює потребу в цифрових інструментах, здатних інтегрувати ESG-критерії безпосередньо в інфраструктуру біржових операцій. Попри значний масив досліджень, системна роль організованих товарних ринків як інфраструктурного ядра ESG-комплаєнсу залишається недостатньо розробленою. Обмежено представлено комплексні підходи, що поєднують класифікацію цифрових механізмів із аналізом їхнього впливу на ліквідність, ціноутворення та операційну стійкість ринків. Метою статті є формування цілісної концепції цифрових механізмів забезпечення ESG-комплаєнсу в системі організованих товарних ринків шляхом систематизації інституційних передумов, класифікації технологічних інструментів та оцінки їхнього трансформаційного впливу. У статті обґрунтовано роль цифровізації як інфраструктурної основи ESG-комплаєнсу. Запропоновано авторську класифікацію цифрових механізмів: інформаційно-прозорісні, верифікаційно-аналітичні та транзакційно-контрольні. Проаналізовано вплив цифрових рішень на зниження інформаційної асиметрії, мінімізацію агентських витрат, формування цінових премій для «сталих» товарів і розвиток нових фінансових інструментів. Цифрові механізми виступають критичним елементом сучасної ринкової інфраструктури, забезпечуючи інтеграцію ESG-критеріїв у біржові процеси. Їх комплексне впровадження сприяє підвищенню ліквідності, прозорості та інституційної стійкості організованих товарних ринків. The tightening of sustainability-related regulatory requirements, particularly the implementation of non-financial reporting standards and green finance mechanisms within the European Union, has intensified the need for institutionally and technologically grounded ESG compliance mechanisms. Organized commodity markets, which coordinate global supply chains, are becoming key nodes for integrating environmental and social standards into trading infrastructures. Traditional compliance mechanisms fail to provide sufficient speed, scalability, and data reliability within complex multi-tier value chains. This creates a need for digital tools capable of embedding ESG criteria directly into the operational infrastructure of organized commodity markets. Despite a growing body of research, the systemic role of organized commodity markets as the infrastructural core of ESG compliance remains underexplored. Comprehensive approaches that combine the classification of digital mechanisms with the analysis of their impact on liquidity, pricing dynamics, and operational resilience are still limited. The objective of the article is to develop an integrated conceptual framework of digital mechanisms for ESG compliance in organized commodity markets through the systematization of institutional preconditions, classification of technological tools, and assessment of their transformative impact on market infrastructure. The study substantiates digitalization as the infrastructural foundation of ESG compliance. An original classification of digital mechanisms is proposed, distinguishing information-transparency tools, verification-analytical instruments, and transaction-control mechanisms. The paper analyzes how digital solutions reduce information asymmetry, mitigate agency costs, enable ESG-based price differentiation, and stimulate the development of new sustainable financial instruments. Digital mechanisms constitute a critical component of modern commodity market infrastructure, ensuring the integration of ESG criteria into trading processes. Their comprehensive implementation enhances liquidity, transparency, and institutional resilience of organized commodity markets, contributing to the broader transition toward sustainable economic systems.Item Трансформація бізнес-моделі підприємства за умов глобальних викликів: сценарії фінансової безпеки та смарт-розвитку(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026) Гребешкова, Олена Миколаївна; Hrebeshkova, Olena; Горін, Андрій Вячеславович; Horin, AndriiСтаттю присвячено дослідженню трансформації бізнес-моделі підприємства в умовах глобальних викликів та обґрунтуванню сценаріїв забезпечення фінансової безпеки на основі параметричного підходу. Актуальність теми зумовлена зростанням середовищної турбулентності, посиленням впливу глобалізації та цифровізації, що трансформують традиційні механізми формування фінансової стійкості підприємств. У цих умовах фінансова безпека потребує переосмислення як динамічної характеристики, безпосередньо пов’язаної зі здатністю бізнес-моделі адаптуватися до структурних змін зовнішнього середовища та генерувати внутрішні компенсаторні механізми. Метою дослідження є формалізація фінансової безпеки як параметрично зумовленої властивості бізнес-моделі, що визначається співвідношенням нестабільності зовнішнього середовища та адаптивності економічної поведінки підприємства. Методологічну основу становить інтегральний аналіз показників нестабільності середовища (EWI), адаптивності (IAEB) та стратегічної прогалини (St), доповнений структурною оцінкою бізнес-моделей за такими характеристиками, як експортна орієнтація, валютна експозиція, інтенсивність капіталовкладень, ліквідність і залежність від державних закупівель. Додатково застосовано елементи кластерного аналізу для типологізації конфігурацій бізнес-моделей та виявлення їхнього впливу на параметричну динаміку фінансової стійкості. Емпіричну базу сформовано на основі фінансової звітності шести провідних українських фармацевтичних підприємств за 2019–2024 рр. Результати дослідження засвідчили, що ключовим чинником фінансової стійкості є не абсолютний рівень середовищного тиску, а здатність бізнес-моделі компенсувати його зростання шляхом підвищення адаптивності. Піковий період нестабільності 2022 року супроводжувався зростанням стратегічної прогалини, тоді як у 2023–2024 рр. відбулося відновлення параметричної рівноваги завдяки структурній перебудові та інвестиційній модернізації окремих компаній. Запропоновано сценарну типологію трансформації, що дозволяє ідентифікувати різні траєкторії розвитку підприємств залежно від конфігурації інтегральних параметрів і рівня їх інтеграції у глобальні ланцюги вартості. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні фінансової безпеки як динамічної властивості бізнес-моделі, формалізації стратегічної прогалини як кількісного індикатора фінансової вразливості та інтеграції параметричного підходу з концепцією емерджентної резильєнтності у систему стратегування підприємства. Практичне значення результатів полягає у можливості використання запропонованих індикаторів для стратегічного моніторингу фінансової стійкості, оцінювання ризиків та обґрунтування рішень щодо смарт-трансформації бізнес-моделі підприємства. The article examines the transformation of the enterprise business model amid global challenges and presents scenarios for ensuring financial security using a parametric approach. The relevance of the study is determined by increasing environmental turbulence, the intensification of globalization and digitalization processes, which are reshaping traditional mechanisms of financial sustainability. Under such conditions, financial security requires reconsideration as a dynamic characteristic directly related to a business model’s ability to adapt to structural changes in the external environment and to generate internal compensatory mechanisms. The purpose of the study is to formalize financial security as a parametrically determined property of the business model defined by the relationship between environmental instability and the adaptability of the enterprise’s economic behaviour. The methodological framework is based on the integral analysis of the Environmental Volatility Index (EWI), the Index of Adaptive Economic Behaviour (IAEB), and the Strategic Gap (St), supplemented by a structural assessment of business models through export orientation, foreign currency exposure, capital expenditure intensity, liquidity, and dependence on public procurement. Elements of cluster analysis were additionally applied to typologize business model configurations and identify their impact on the parametric dynamics of financial sustainability. The empirical basis of the research includes financial statements of six leading Ukrainian pharmaceutical enterprises for the period 2019–2024. The findings demonstrate that financial stability depends not on the absolute level of environmental pressure but on the business model’s ability to compensate for it by increasing adaptability. An expansion of the strategic gap accompanied the peak instability in 2022, while in 2023–2024, parametric equilibrium was restored through structural reconfiguration and the modernization of certain companies’ investments. A scenario-based typology of business model transformation is proposed, enabling the identification of distinct development trajectories based on the configuration of integral parameters and the level of integration into global value chains. The scientific novelty lies in substantiating financial security as a dynamic property of the business model, formalizing the strategic gap as a quantitative indicator of financial vulnerability, and integrating the parametric approach with the concept of emergent resilience within the enterprise strategic management framework. The practical significance of the results lies in the possibility of applying the proposed indicators for strategic monitoring of financial sustainability, risk assessment, and justification of managerial decisions regarding the smart transformation of the enterprise’s business model.Item Європейська практика підтримки зеленої енергетики як основа формування стійкої моделі розвитку відновлювальних джерел енергії в Україні(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026) Дармограй, Давид Володимирович; Darmohrai, DavydУ сучасних умовах поглиблення кліматичних викликів, енергетичної нестабільності та геополітичних ризиків розвиток зеленої енергетики набуває стратегічного значення для забезпечення сталого економічного зростання. Європейський Союз протягом останніх десятиліть сформував комплексну систему державного регулювання та економічної підтримки відновлюваних джерел енергії, що дозволило перейти від експериментальних проєктів до масштабного ринкового впровадження ВДЕ. Для України, яка перебуває в умовах післявоєнної відбудови та євроінтеграційної трансформації, європейський досвід має особливу прикладну цінність. Незважаючи на значний потенціал відновлюваної енергетики в Україні, національна система підтримки ВДЕ характеризується фрагментарністю, високими регуляторними ризиками та обмеженою інтеграцією з ринковими механізмами. Це зумовлює потребу в системному аналізі європейських практик державної підтримки зеленої енергетики з метою їх адаптації до українських економічних і інституційних умов. У наукових дослідженнях недостатньо розкрито питання диференціації рівнів фінансової підтримки ВДЕ в ЄС за країнами та технологіями, а також зв’язок між дизайном регуляторних інструментів і фактичними результатами їх реалізації на етапі зрілості ринку. У статті проаналізовано основні схеми підтримки відновлюваної електрогенерації в ЄС (FiT, FiP, аукціони, сертифікати, інвестиційні гранти), а також здійснено порівняльний аналіз рівнів фінансової підтримки, обсягів виробництва та встановлених потужностей ВДЕ за країнами та технологіями. Виявлено значну міжкраїнову й міжтехнологічну варіативність, наявність від’ємних значень підтримки та ознаки зростаючої ринкової самодостатності окремих видів зеленої генерації. Доведено, що ефективний розвиток зеленої енергетики в ЄС базується на поєднанні стратегічної визначеності, інституційної стабільності та гнучких ринково орієнтованих механізмів підтримки. Обґрунтовано доцільність адаптації багаторівневої європейської моделі регулювання ВДЕ в Україні з акцентом на конкурентні інструменти, розвиток мережевої інфраструктури та зниження інвестиційних ризиків у процесі післявоєнної відбудови. In the context of accelerating climate change, increasing energy insecurity, and heightened geopolitical risks, the development of green energy has become a strategic priority for sustainable economic growth. Over recent decades, the European Union has established a comprehensive system of state regulation and economic support for renewable energy sources, enabling the transition from pilot projects to large-scale market deployment. For Ukraine, which is undergoing post-war reconstruction and European integration, the European experience provides a critically important reference framework. Despite Ukraine’s significant renewable energy potential, the national support system for renewables remains fragmented, exposed to regulatory risks, and insufficiently integrated into market-based mechanisms. This situation necessitates a systematic analysis of European green energy support practices in order to identify pathways for their effective adaptation to Ukraine’s institutional and economic conditions. Existing academic literature insufficiently addresses the cross-country and cross-technology differentiation of renewable energy support levels within the EU, as well as the relationship between regulatory instrument design and the actual outcomes achieved at the mature stage of renewable energy markets. The article examines the main support schemes for renewable electricity generation in the EU, including feed-in tariffs, feed-in premiums, auctions, green certificates, and investment grants. A comparative analysis of financial support levels, electricity generation volumes, and installed renewable capacities across EU countries and technologies in 2023 is conducted. The results reveal substantial cross-country and technological variability, the presence of negative support values, and increasing evidence of market self-sufficiency for certain renewable energy technologies. The study demonstrates that the successful development of green energy in the EU is grounded in strategic clarity, institutional stability, and flexible market-oriented support mechanisms. It substantiates the relevance of adapting a multi-level European regulatory model for renewable energy development in Ukraine, emphasizing competitive support instruments, grid infrastructure development, and investment risk mitigation within the framework of post-war economic recoveryItem Концепція реінжинірингу резильєнтних бізнес-моделей ІТ-підприємств(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026) Петрик, Максим Максимови; Petryk, Maksym; Дворник, Ірина Вікторівна; Dvornyk, IrynaУ науковій статті обґрунтовано концептуальні засади реінжинірингу бізнес-моделей підприємств сфери інформаційних технологій (ІТ), спрямовані на системне формування їхньої резильєнтності в умовах критичної волатильності та невизначеності сучасного економічного середовища. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю переходу від традиційних парадигм сталого розвитку та адаптивного управління до динамічних систем, здатних не лише ефективно поглинати зовнішні деструктивні шоки, а й використовувати їх як імпульс для радикального стратегічного оновлення та підвищення ринкової вартості. У межах роботи проведено ґрунтовний аналіз генезису та еволюційної трансформації бізнес-моделей ІТ-сектору: від класичних лінійних архітектур, заснованих на продажу безстрокових ліцензій, до складних хмарних екосистем та сервіс-орієнтованих моделей (SaaS, PaaS, IaaS). Автором розкрито та уточнено сутність категорії «резильєнтність бізнес-моделі» як інтегральної динамічної характеристики, що поєднує в собі три фундаментальні спроможності: абсорбційну (здатність до самозбереження), відновлювальну (мінімізація часу виходу з кризового стану) та адаптивно-трансформаційну (спроможність до зміни архітектури системи). Центральне місце у дослідженні посідає розробка авторського концептуального механізму реінжинірингу бізнес-моделей, що базується на синтезі методології радикальних змін та принципів ітераційної гнучкості (Agile). Наукова новизна отриманих результатів полягає у зміні парадигми трансформаційних процесів: замість жорсткої операційної оптимізації витрат запропоновано формування архітектурної варіативності бізнесу через впровадження модульних структур, диверсифікацію технологічних стеків та використання «цифрових двійників» бізнес-процесів для превентивного стрес-тестування. Практична значущість дослідження полягає у наданні менеджменту ІТ-компаній прикладного інструментарію для оперативного перепроектування логіки створення вартості в умовах військово-політичних та макроекономічних криз. Ключові слова: бізнес-модель, ІТ-підприємство, концептуальний механізм, модульна архітектура, радикальна трансформація, резильєнтність, реінжиніринг, цифрова економіка. The scientific article substantiates the conceptual foundations for the reengineering of business models of information technology (IT) enterprises, aimed at the systematic formation of their resilience in conditions of critical volatility and uncertainty of the modern economic environment. The relevance of the study is driven by the need to shift from traditional paradigms of sustainable development and adaptive management to dynamic systems capable of not only effectively absorbing external destructive shocks but also utilizing them as an impetus for radical strategic renewal and increasing market value. Within the scope of the work, a thorough analysis of the genesis and evolutionary transformation of IT sector business models was conducted: from classical linear architectures based on the sale of perpetual licenses to complex cloud ecosystems and service-oriented models (SaaS, PaaS, IaaS). The author reveals and clarifies the essence of the "business model resilience" category as an integral dynamic characteristic that combines three fundamental capabilities: absorptive (capacity for self-preservation), restorative (minimization of recovery time from a crisis state), and adaptive-transformational (capacity to change the system architecture). The central focus of the study is the development of the author’s conceptual mechanism for business model reengineering, based on the synthesis of radical change methodology and the principles of iterative flexibility (Agile). The scientific novelty of the results lies in the paradigm shift of transformation processes: instead of rigid operational cost optimization, the formation of architectural business variability is proposed through the implementation of modular structures, diversification of technological stacks, and the use of "digital twins" of business processes for preventive stress testing. The practical significance of the study lies in providing IT company management with a practical toolkit for the rapid redesign of value creation logic under conditions of military-political and macroeconomic crises.Item Декарбонізація електроенергетики: структурні детермінанти вуглецеінтенсивності в Європі та Україні(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026) Кириченко, Валентин Володимирович; Kyrychenko, ValentynУ статті досліджено структурні детермінанти вуглецеінтенсивності генерації електроенергії 30 європейських країн (27 держав-членів ЄС, Норвегії, Швейцарії та Великої Британії) за період 2010–2024 років із застосуванням методу лінійної регресії. Актуальність дослідження зумовлена тим, що електроенергетика продукує близько третини глобальних викидів CO2, а для України як країни-кандидата на членство в ЄС кількісна оцінка факторів декарбонізації має безпосереднє значення для формування стратегії повоєнного відновлення на засадах сталого розвитку. Попри значний масив досліджень енергетичного переходу, комплексний аналіз динаміки декарбонізаційних коефіцієнтів усіх основних джерел генерації у часовому вимірі з урахуванням зовнішніх шоків залишається недостатньо дослідженим. Метою є виявлення та кількісна оцінка впливу структурних факторів енергобалансу на вуглецеінтенсивність та порівняльна оцінка позиції України. Виокремлено чотири аналітичні періоди з урахуванням ключових екзогенних шоків: базовий стан до активізації кліматичної політики, прискорена трансформація після Паризької угоди, пандемія COVID-19 та енергетична криза внаслідок російської агресії. У результаті регресійного аналізу встановлено зниження декарбонізаційного потенціалу газової генерації, посилення ефекту вітрової та сонячної енергетики, стабільність впливу атомної та гідроенергетики. Порівняльний аналіз моделей Франції, Німеччини та Польщі продемонстрував десятикратну дивергенцію вуглецеінтенсивності. Вуглецеінтенсивність України лише на 1 % перевищила середньоєвропейський рівень завдяки домінуванню атомної генерації. Результати підтверджують зниження ролі газу як «перехідного палива» та зростання ефективності відновлюваної енергетики, що визначає стратегічні пріори-тети для підприємницької діяльності у сфері низьковуглецевої генерації. he article examines the structural determinants of the carbon intensity of electricity generation in 30 European countries (27 EU Member States, Norway, Switzerland, and the United Kingdom) over 2010–2024 using the linear regression method. The relevance of the study is determined by the fact that the electricity sector accounts for approximately one-third of global CO2 emissions, and for Ukraine as an EU membership candidate, a quantitative assessment of decarbonisation factors is directly relevant to shaping its post-war recovery strategy based on sustainable development principles. Despite a substantial body of research on the energy transition, a comprehensive analysis of the temporal dynamics of decarbonisation coefficients across all major generation sources, accounting for exogenous shocks, remains insufficiently explored. The objective is to identify and quantitatively assess the impact of structural energy balance factors on carbon intensity and to provide a comparative assessment of Ukraine’s position. Four analytical periods are identified, accounting for key exogenous shocks: the baseline state prior to active climate policy, accelerated transformation following the Paris Agreement, the COVID-19 pandemic, and the energy crisis resulting from Russian aggression. The regression analysis established a decline in the decarbonisation potential of gas generation, an intensification of the wind and solar energy effect, and stability in the impact of nuclear and hydropower. A comparative analysis of France, Germany, and Poland demonstrated a tenfold divergence in carbon intensity. Ukraine’s carbon intensity exceeded the European average by only 1 % owing to the dominance of nuclear generation. The findings confirm the diminishing role of gas as a «bridge fuel» and the growing effectiveness of renewables, which determines strategic priorities for entrepreneurial activity in the low-carbon generation sector.