Юридична відповідальність за примушування до шлюбу неповнолітнього: міжнародно правовий аспект
No Thumbnail Available
Date
2025
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Громадська наукова організація «Всеукраїнська Асамблея докторів наук із державного управління»
Abstract
У сучасному світі примушування до шлюбу, зокрема за участю неповнолітніх осіб, розглядається не лише як порушення прав людини, а й як серйозне міжнародно-правове правопорушення, що має багатовимірні наслідки для фізичного, психічного, соціального та правового становища дитини. У контексті міжнародного гуманітарного та міжнародного права прав людини це явище трактується як форма гендерного насильства, експлуатації та дискримінації, що суперечить основоположним принципам поваги до людської гідності та недоторканності. Попри значний масив міжнародних правових зобов’язань, проблема залишається невирішеною в багатьох країнах світу, включаючи ті, які формально ратифікували відповідні міжнародні договори.
Примушування до шлюбу неповнолітніх має тісний зв’язок з системними соціокультурними та релігійними практиками, які переважають у певних регіонах і мають глибоке коріння в традиційних уявленнях про роль дівчат і жінок у суспільстві. Водночас, відповідні держави, що підписали міжнародні договори про захист прав дитини та протидію насильству, зобов’язані вживати дієвих заходів щодо криміналізації таких дій, належного правового реагування та запобігання безкарності. Таким чином, міжнародно-правове регулювання повинно не лише містити заборону, а й гарантувати ефективні механізми реалізації норм на національному рівні.
Аналіз національних законодавств окремих держав засвідчує наявність значних розбіжностей у тлумаченні правових категорій, що стосуються віку згоди на шлюб, примусу, згоди дитини, юридичної відповідальності осіб, причетних до організації чи нав'язування шлюбу. Це породжує складності для правозастосування, а також для міжнародного співробітництва у сфері боротьби з транснаціональними проявами цього явища. Брак уніфікованого підходу знижує ефективність застосування міжнародно-правових норм і створює прогалини у захисті неповнолітніх осіб.
Особливого значення проблема примусового шлюбу набуває в умовах збройних конфліктів, міграційних криз, гуманітарних катастроф, коли державні механізми контролю послаблені, а ризики насильства зростають. У таких обставинах неповнолітні, зокрема дівчата, стають особливо вразливою категорією, позбавленою реального захисту. Міжнародні інституції, зокрема Організація Об'єднаних Націй, неодноразово закликали держави-учасниці вживати спеціальних заходів щодо криміналізації примусового шлюбу, посилення відповідальності та захисту жертв. Проте ефективність таких зусиль значною мірою залежить від правового реагування на національному рівні.
Зазначена проблема є актуальною у світлі зобов’язань держав у межах міжнародного права прав людини, зокрема Конвенції про права дитини, Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, а також у контексті цілей сталого розвитку, які передбачають ліквідацію всіх форм насильства щодо дітей. Примус до шлюбу неповнолітніх вимагає не лише морального осуду, а й чіткого юридичного реагування як на міжнародному, так і на внутрішньодержавному рівнях, що обумовлює потребу в глибокому правовому дослідженні проблеми юридичної відповідальності за такі діяння.
In the modern world, forced marriage, particularly involving minors, is regarded not only as a violation of human rights but also as a serious international legal offence with multifaceted consequences for the physical, psychological, social, and legal well-being of the child. In the context of international humanitarian law and international human rights law, this phenomenon is classified as a form of gender-based violence, exploitation, and discrimination that contradicts the fundamental principles of respect for human dignity and inviolability. Despite the considerable body of international legal obligations, the issue remains unresolved in many countries, including those that have formally ratified the relevant international treaties.
The practice of forcing minors into marriage is closely linked to systemic socio-cultural and religious practices prevailing in certain regions, which are deeply rooted in traditional perceptions of the role of girls and women in society. At the same time, states that have signed international treaties on the protection of the rights of the child and on combating violence are obliged to undertake effective measures to criminalize such conduct, ensure appropriate legal responses, and prevent impunity. Accordingly, international legal regulation should not only provide for prohibition, but also guarantee the implementation of effective mechanisms at the national level.
An analysis of the national legislation of individual countries reveals significant divergences in the interpretation of legal categories related to the age of consent for marriage, coercion, the child’s consent, and the legal liability of persons involved in organizing or imposing marriage. These divergences pose challenges to law enforcement and also hinder international cooperation in combating transnational manifestations of this phenomenon. The lack of a unified approach undermines the effectiveness of international legal norms and creates gaps in the protection of minors.
The problem of forced marriage becomes particularly acute in situations of armed conflict, migration crises, and humanitarian catastrophes, where state control mechanisms are weakened and the risks of violence increase. In such conditions, minors, especially girls, constitute an especially vulnerable group that lacks effective protection. International institutions, including the United Nations, have repeatedly called upon member states to adopt special measures for the criminalization of forced marriage, strengthening of legal liability, and protection of victims. However, the effectiveness of such efforts largely depends on the quality of legal responses at the national level.
This issue is of particular relevance in light of the international human rights obligations of states, including the Convention on the Rights of the Child, the Convention on the Elimination of All Forms of Discrimination against Women, as well as the Sustainable Development Goals, which envisage the eradication of all forms of violence against children. Forced marriage of minors demands not only moral condemnation but also a clear legal response at both international and domestic levels, which underscores the need for comprehensive legal research into the issue of legal responsibility for such acts.
Description
Keywords
примус до шлюбу, неповнолітня особа, міжнародне право, права дитини, юридична відповідальність, заборона дискримінації, Конвенція про права дитини, правозастосування, згода на шлюб, правовий захист, статеве насильство, криміналізація, гендерна нерівність, зобов’язання держави, збройний конфлікт, forced marriage, minor, international law, rights of the child, legal liability, prohibition of discrimination, Convention on the Rights of the Child, law enforcement, consent to marriage, legal protection, sexual violence, criminalization, gender inequality, state obligations, armed conflict
Citation
Кузьменко О. В. Юридична відповідальність за примушування до шлюбу неповнолітнього: міжнародно правовий аспект / Кузьменко Оксана Володимирівна, Чорна Вікторія Григорівна, Кожура Людмила Олександрівна // Наукові інновації та передові технології (Серія «Державне управління», Серія «Право», Серія «Економіка», Серія «Психологія», Серія «Педагогіка»). – 2025. – № 6. – С. 1593–1604.