Кафедра публічного та міжнародного права
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Публічне адміністрування інвестицій в економіку України(Видавничий центр «Кафедра», 2025) Линник, Олена Анатоліївна; Кузьменко, Оксана Володимирівна; Kuzmenko, OksanaДана робота є першим монографічним дослідженням в якому розкривається публічне адміністрування інвестицій в економіку України. Авторами з’ясовано роль держави у створенні умов для залучення інвестицій в економіку України; визначено поняття та особливості публічного адміністрування інвестицій в економіку України; прослідковано вплив глобалізації на інвестування в економіку України; виокремлено види та особливості інструментів публічного адміністрування інвестицій в економіку України; охарактеризовано нормативно-правове адміністрування інвестицій в економіку України; розкрито зміст акумулювання та використання інвестицій в економіці Україні; вивчено міжнародний досвід публічного адміністрування інвестицій; розкрито особливості вирішення спорів між інвесторами та державою; визначено напрямки вдосконалення публічного адміністрування інвестицій в економіку. Робота адресована фахівцям-теоретикам, які займаються дослідженнями в галузі адміністративного права і процесу, а також викладачам, аспірантам, студентам юридичних навчальних закладів.Item Сучасна парадигма інституту місцевого самоврядування: адміністративно-правове дослідження(Видавничий центр «Кафедра», 2025) Титикало, Роман Сергійович; Чорна, Вікторія Григорівна; Chorna, ViktoriiaДана робота є першим монографічним дослідженням в якому розкривається сучасна парадигма інституту місцевого самоврядування. В роботі представлена авторська позиція на сутність та зміст інституту місцевого самоврядування. Авторами з’ясовано роль місцевого самоврядування у системі влади; визначено становлення та розвиток інституту місцевого самоврядування в Україні; розкрито функції та принципи інституту місцевого самоврядування; висвітлено зміст державної політики щодо інституту місцевого самоврядування; виокремлено особливості системи інституту місцевого самоврядування; розкрито поняття та специфіку органів самоорганізації населення; розглянуто сутність контролю та нагляду за діяльністю місцевого самоврядування; з’ясовано взаємодію органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади; визначено поняття «власні» та «делеговані» повноваження місцевого самоврядування; розглянуто комплементарність місцевого самоврядування; охарактеризувано нормативно-правове регулювання делегування повноважень органам місцевого самоврядування; визначено специфіку матеріально-фінансова самостійність місцевого самоврядування; розглянуто особливості функціонування місцевого самоврядування у період дії воєнного стану; розкрито повноваження та співпрацю військових адміністрацій з органами місцевого самоврядування; з’ясовано компетенцію місцевого самоврядування щодо внутрішньо переміщених осіб; розглянуто світовий досвід місцевого самоврядування та перспективи його інституціонально-системного втілення в Україні; запропоновано напрямки вдосконалення місцевого самоврядування в Україні. Робота адресована фахівцям-теоретикам, які займаються дослідженнями в галузі адміністративного права і процесу, а також викладачам, аспірантам, студентам юридичних навчальних закладів.Item Міжнародні стандарти формування та діяльності комерційних банків(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Шуліка, Є. Є.; Shulika, Ye.Міжнародні стандарти формування та діяльності комерційних банків є важливою складовою глобальної фінансової системи, що забезпечує стабільність, прозорість та ефективність банківської діяльності. Вони охоплюють нормативні та організаційні принципи, які регулюють функціонування банків у міжнародному середовищі, сприяючи гармонізації фінансової політики різних країн. Основним джерелом міжнародних стандартів для банківської сфери є вимоги Базельського комітету з банківського нагляду (Basel Committee on Banking Supervision – BCBS). Найбільш значущими є Базельські угоди (Basel I, Basel II, Basel III), які регламентують капітальну адекватність банків, управління ризиками та ліквідністю. Зокрема, Basel III передбачає підвищені вимоги до рівня власного капіталу, ліквідності та стійкості банків перед фінансовими кризами. Крім Базельських угод, на діяльність комерційних банків впливають інші міжнародні регуляторні ініціативи, такі як принципи Міжнародної організації комісій з цінних паперів (IOSCO), рекомендації Фінансової дії з боротьби з відмиванням коштів (FATF) та директиви Європейського Союзу (CRD IV, CRR), що регламентують питання прозорості, фінансової звітності та відповідальності банківських установ. Важливу роль у формуванні банківських стандартів відіграє Міжнародний валютний фонд (МВФ) та Світовий банк, які розробляють програми макроекономічної стабільності та фінансового розвитку, а також впроваджують інструменти оцінки банківських ризиків. Застосування міжнародних стандартів дозволяє комерційним банкам підвищити свою конкурентоспроможність, зменшити системні ризики та забезпечити відповідність вимогам міжнародних фінансових ринків. Одночасно, адаптація таких норм до національних умов є складним процесом, що вимагає ефективної взаємодії регуляторних органів, комерційних банків та міжнародних фінансових інституцій. Отже, міжнародні стандарти формування та діяльності комерційних банків є ключовим фактором стабільності світової банківської системи, сприяють запобіганню кризовим явищам і створюють єдині правила для фінансового сектора в глобальному масштабі. International standards for the formation and operation of commercial banks are an important component of the global financial system, ensuring stability, transparency and efficiency of banking activities. They cover regulatory and organizational principles that regulate the functioning of banks in the international environment, contributing to the harmonization of financial policies of different countries. The main source of international standards for the banking sector are the requirements of the Basel Committee on Banking Supervision (BCBS). The most significant are the Basel Accords (Basel I, Basel II, Basel III), which regulate the capital adequacy of banks, risk management and liquidity. In particular, Basel III provides for increased requirements for the level of equity, liquidity and resilience of banks to financial crises.In addition to the Basel Accords, the activities of commercial banks are influenced by other international regulatory initiatives, such as the principles of the International Organization of Securities Commissions (IOSCO), the recommendations of the Financial Action Task Force (FATF), and the European Union directives (CRD IV, CRR), which regulate the issues of transparency, financial reporting, and responsibility of banking institutions. An important role in the formation of banking standards is played by the International Monetary Fund (IMF) and the World Bank, which develop programs for macroeconomic stability and financial development, as well as implement tools for assessing banking risks. The application of international standards allows commercial banks to increase their competitiveness, reduce systemic risks, and ensure compliance with the requirements of international financial markets. At the same time, the adaptation of such norms to national conditions is a complex process that requires effective interaction between regulatory authorities, commercial banks, and international financial institutions. Therefore, international standards for the formation and operation of commercial banks are a key factor in the stability of the global banking system, contribute to the prevention of crisis phenomena and create uniform rules for the financial sector on a global scale.Item Санкції як механізм міжнародного правосуддя: правові та етичні аспекти(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Задерейко, Світлана Юріївна; Zadereiko, SvitlanaВ даній статті розкрито питання санкцій як механізму міжнародного правосуддя: правові та етичні аспекти. Застосування санкцій у світовій практиці стало невіддільним елементом механізму міжнародного правосуддя щодо найтяжчих злочинів та серйозних порушень прав людини. Вони слугують засобом тиску як на національному, так і на міжнародному рівні, охоплюючи такі форми, як дипломатичні, секторальні, економічні санкції, персональні обмеження, ембарго тощо. Однак, якщо розглядати ситуацію в Україні крізь призму національного законодавства та практики Європейського суду з прав людини, основна увага зосереджується переважно на персональних санкціях. Санкції в міжнародному публічному праві – це примусові заходи, що застосовуються міжнародними організаціями, окремими державами або групою держав щодо суб’єкта міжнародного права (держави, міжнародної організації чи фізичної особи) у відповідь на порушення міжнародно-правових норм. Особливостями застосування санкцій в міжнародному публічному праві є: 1) санкції в міжнародному праві є інструментом колективного або індивідуального примусу, який використовується для того, щоб змусити державу або інший суб’єкт міжнародного права виконувати свої міжнародно-правові зобов’язання; 2) можуть бути колективними, коли їх ухвалює міжнародна організація або регіональні організації. Водночас санкції можуть бути односторонніми, коли їх запроваджує одна держава в межах своєї зовнішньої політики; 3) у міжнародному публічному праві санкції поділяються на кілька основних видів: економічні санкції; дипломатичні санкції; персональні санкції; воєнні санкції (ембарго на озброєння); секторальні санкції; 4) застосування санкцій повинно відповідати нормам міжнародного права, зокрема принципам пропорційності, недискримінації та захисту прав людини. Нерідко міжнародні судові органи, зокрема Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) та Суд ЄС, розглядають скарги щодо незаконних санкцій або їхнього непропорційного впливу на цивільне населення; 5) ефективність санкцій залежить від рівня міжнародної підтримки. Для досягнення очікуваних результатів санкції повинні підтримуватися більшістю міжнародної спільноти; 6) накладення санкцій може мати гуманітарні наслідки. This article discusses the issue of sanctions as a mechanism of international justice: legal and ethical aspects. The use of sanctions in world practice has become an integral element of the mechanism of international justice regarding the most serious crimes and serious violations of human rights. They serve as a means of pressure both at the national and international levels, covering such forms as diplomatic, sectoral, economic sanctions, personal restrictions, embargoes, etc. However, if we consider the situation in Ukraine through the prism of national legislation and the practice of the European Court of Human Rights, the main attention is focused mainly on personal sanctions. Sanctions in public international law are coercive measures applied by international organizations, individual states or a group of states against a subject of international law (a state, an international organization or an individual) in response to a violation of international legal norms.The features of the application of sanctions in public international law are: 1) sanctions in international law are an instrument of collective or individual coercion, which is used to force a state or other subject of international law to fulfill its international legal obligations; 2) they can be collective when they are adopted by an international organization or regional organizations. At the same time, sanctions can be unilateral when they are introduced by one state within the framework of its foreign policy; 3) in public international law, sanctions are divided into several main types: economic sanctions; diplomatic sanctions; personal sanctions; military sanctions (arms embargo); sectoral sanctions; 4) the application of sanctions must comply with the norms of international law, in particular the principles of proportionality, non-discrimination and the protection of human rights. Often, international judicial bodies, in particular the European Court of Human Rights (ECHR) and the Court of Justice of the EU, consider complaints about illegal sanctions or their disproportionate impact on the civilian population; 5) the effectiveness of sanctions depends on the level of international support.To achieve the expected results, sanctions must be supported by a majority of the international community; 6) the imposition of sanctions may have humanitarian consequences.Item «Право анексованої території» в сучасній концепції міжнародного права(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Галіахметов, Ігор Абзалович; Haliakhmetov, Ihor; Кузьменко, Оксана Володимирівна; Kuzmenko, Oksana; Чорна, Вікторія Григорівна; Chorna, ViktoriiaЦя стаття розглядає міжнародно-правові норми, які забороняють або визнають «право анексованої території», що є основоположною категорією для сучасного міжнародного права та муніципально-майнового права, котре притаманне лише англо-саксонській правовій сім’ї. Це право, як класична норма з часів Давньої Римської Республіки (I ст. до н. е.), лежить в основі трьох варіантів дій, які були центральними орієнтирами для їх здійснення відповідними суб’єктами права з метою: врегулювання права власності на приєднаній території, де встановлена нова державна або місцева влада в межах регіонів, територіальних громад (муніципалітетів); визначення законності застосування сили через встановлення нових державних кордонів та меж регіонів, територіальних громад (муніципалітетів); забезпечення суб’єктам права можливості індивідуально чи колективно визначати свою правову, політичну та адміністративну приналежність у межах нових кордонів або адміністративно-територіальних меж. Заборона насильницької анексії є невіддільною частиною кожного з цих варіантів, а їх поєднання разом могло б мати трансформаційний вплив на правову систему загалом. Однак значення цього питання часто ігнорується або спотворюється. Більше того, аналітики, які досліджують цю проблематику, значною мірою не враховують, що сучасні держави залучені до ширшої боротьби за майбутній світовий порядок і ризикують ерозією існуючих міжнародних відносин. У статті автори формулюють власне визначення «анексії» та висновки щодо місця, функцій і передумов подальшого розгляду «права анексованої території» у системі сучасного міжнародного права, звертаючи увагу на певні правові колізії, що виникають у цьому контексті. This article examines the international legal norms that prohibit «the law of annexed territory» are fundamental category for modern International Law and Municipal and Property law, whichs are inherent in the Anglo-Saxon legal family. This law as a classical norm from the Ancient Roman Republic (I century BC) is the basis of three options for actions (activities) that have been central to the guidelines for their choice by the relevant subjects of law: (1) to settle title to territory as the basis for establishing state authority within territorial communities, municipalities; (2) to regulate the use of force across established state borders and boundaries of territorial communities (municipalities); and (3) to provide subjects with the right along the lines of established borders or administrative territorial boundaries to determine their own destiny and space for power on their own or collectively. The prohibition of forcible annexation is an integral part of each of these processes, and their combination could have a transformative impact on the legal system as a whole. However, the significance of this issue is often overlooked or misinterpreted. Furthermore, analysts in this field have largely failed to recognize that modern states are engaged in a broader struggle for the future world order and risk the erosion of contemporary international relations. In this article the authors formulate their own definition of «annexation» and present conclusions regarding the role, function, and prerequisites for further consideration of the «law of annexed territory» within the framework of modern International Law, while also highlighting specific legal conflicts related to this issue.Item Поняття та елементи механізму адміністративно-правового регулювання випуску та реалізації нумізматичної продукції Національного банку України(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Самойленко, Г.; Samoilenko, H.В статті визначено, що механізм адміністративно-правового регулювання випуску та реалізації нумізматичної продукції Національного банку України (НБУ) є важливою складовою державного управління у сфері грошового обігу. Він охоплює сукупність правових норм, адміністративних процедур і організаційних заходів, що визначають порядок випуску, обігу та продажу пам’ятних монет, сувенірної продукції та інших нумізматичних виробів. Основними елементами такого механізму є нормативно-правова база, компетентні органи, процедурні аспекти та контрольні заходи. Законодавче регулювання здійснюється на основі Конституції України, Законів України «Про Національний банк України», «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та інших нормативних актів, що визначають повноваження НБУ щодо емісії нумізматичної продукції. Національний банк України виконує ключову роль у цьому процесі, розробляючи та затверджуючи дизайн, номінал, матеріали та інші характеристики монет. Процедура випуску включає розробку концепції, затвердження ескізів, виробництво монет на Монетному дворі та встановлення правил їх реалізації. Реалізація нумізматичної продукції здійснюється через офіційний інтернет-магазин НБУ, банківські установи та офіційних дистриб’юторів. Важливим аспектом є встановлення ціноутворення, що включає номінальну вартість, ринковий попит та інші економічні чинники. Контроль за дотриманням правил випуску та реалізації здійснюють НБУ, Державна фіскальна служба та інші компетентні органи, що забезпечують правомірність обігу та запобігання фальсифікації. Отже, адміністративно-правове регулювання випуску та реалізації нумізматичної продукції НБУ є складним і багатокомпонентним механізмом, що забезпечує стабільність грошового ринку, розвиток нумізматичної сфери та збереження національної історико-культурної спадщини. The article determines that the mechanism of administrative and legal regulation of the issue and sale of numismatic products of the National Bank of Ukraine (NBU) is an important component of state administration in the field of monetary circulation. It covers a set of legal norms, administrative procedures and organizational measures that determine the procedure for the issue, circulation and sale of commemorative coins, souvenir products and other numismatic products. The main elements of such a mechanism are the regulatory and legal framework, competent authorities, procedural aspects and control measures. Legislative regulation is carried out on the basis of the Constitution of Ukraine, the Laws of Ukraine “On the National Bank of Ukraine”, “On Payment Systems and Funds Transfer in Ukraine” and other regulatory acts that determine the powers of the NBU regarding the issue of numismatic products. The National Bank of Ukraine plays a key role in this process, developing and approving the design, denomination, materials and other characteristics of coins. The issuance procedure includes the development of a concept, approval of sketches, production of coins at the Mint and establishment of rules for their sale. The sale of numismatic products is carried out through the official online store of the NBU, banking institutions and official distributors. An important aspect is the establishment of pricing, which includes the nominal value, market demand and other economic factors. Control over compliance with the rules of issuance and sale is carried out by the NBU, the State Fiscal Service and other competent authorities that ensure the legality of circulation and the prevention of counterfeiting. Thus, the administrative and legal regulation of the issuance and sale of numismatic products of the NBU is a complex and multi-component mechanism that ensures the stability of the money market, the development of the numismatic sphere and the preservation of the national historical and cultural heritage.Item Проблеми фінансового забезпечення соціального захисту військовослужбовців у контексті рішень Конституційного суду України та сучасних викликів(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Дмитренко, Емілія Станіславівна; Dmytrenko, Emiliia; Дмитренко, Ю. П.; Dmytrenko, Yu.У статті проаналізовано проблеми фінансового забезпечення соціального захисту військовослужбовців у контексті рішень Конституційного Суду України та сучасних викликів. Увагу зосереджено на визначенні поняття «фінансове забезпечення соціального захисту військовослужбовців» – як фінансування цієї сфери за рахунок коштів, які формуються у спеціально створених фондах та розподіляються і використовуються з метою соціального захисту військовослужбовців. Наголошено на значенні Закону про Державний бюджет України, в якому визначаються розмір і цільове спрямування видатків держави на соціальний захист військовослужбовців на бюджетний період. Водночас акцентовано увагу на проблему зупинення зазначеним законом норм інших законів щодо соціальних виплат і пільг військовослужбовцям та на правових позиціях щодо цього Конституційного Суду України. У результаті аналізу окремих рішень Конституційного Суду України визначено особливості правового статусу військовослужбовців, що обумовлюють потребу матеріальної компенсації установлених законом обмежень та умов служби. Серед них: виконання обов’язків щодо захисту суверенітету, територіальної цілісності України; жорсткі вимоги до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей; високий ризик отримання поранення, ушкодження здоров’я чи навіть загибелі під час виконання службових обов’язків. Зроблено висновки, які ґрунтується на рішеннях Конституційного Суду України: зупинення пільг, компенсацій і гарантій для зазначеної категорії громадян без відповідної матеріальної компенсації є порушенням гарантованого державою права на їх соціальний захист; допустимим є регулювання суспільних відносин у соціальній сфері за принципом пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави. Звернено увагу на окремі проблеми щодо фінансового забезпечення соціального захисту військовослужбовців та запропоновано шляхи їх вирішення, наприклад доповнити Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» окремим розділом «Соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей в особливі періоди». The article analyzes the problems of financial provision of social protection of military personnel in the context of decisions of the Constitutional Court of Ukraine and modern challenges. Attention is focused on the definition of the concept of «financial provision of social protection of military personnel» – as financing of this area at the expense of funds that are formed in specially created funds and distributed and used for the purpose of social protection of military personnel. The importance of the Law on the State Budget of Ukraine, which determines the size and target direction of state expenditures on social protection of military personnel for the budget period, is emphasized. At the same time, attention is focused on the problem of the suspension of the norms of other laws regarding social payments and benefits to military personnel and on the legal positions of the Constitutional Court of Ukraine regarding this law. As a result of the analysis of individual decisions of the Constitutional Court of Ukraine, the peculiarities of the legal status of military personnel have been determined, which determine the need for material compensation for limitations and conditions of service established by law. Among them: fulfillment of duties to protect the sovereignty and territorial integrity of Ukraine; strict requirements for discipline, professional suitability, professional, physical, willpower and other qualities; high risk of injury, health damage or even death during the performance of official duties. Conclusions were made based on the decisions of the Constitutional Court of Ukraine: suspension of benefits, compensations and guarantees for the specified category of citizens without appropriate material compensation is a violation of the state-guaranteed right to their social protection; the regulation of public relations in the social sphere according to the principle of proportionality between the social protection of citizens and the financial capabilities of the state is permissible. Attention was drawn to certain problems regarding the financial provision of social protection for servicemen and ways to solve them were proposed, for example, to supplement the Law of Ukraine «On Social and Legal Protection of Servicemen and Members of Their Families» with a separate section «Social and Legal Protection of Servicemen and Members of Their Families in Special Periods».Item Граничні строки виконання зовнішньоекономічних зобов’язань: застосування Україною в сучасних умовах(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Голубєва, Вікторія Олегівна; Holubieva, Viktoriia; Голубєва, А. О.; Holubieva, A.В статті розглянуто нормативно-правове регулювання Україною в рамках зовнішньоекономічної політики (зокрема її валютної складової), граничних строків надходження валютної виручки за експортними операціями та/або товарів за імпортними операціями і деяких практичних особливостей у цій сфері під час воєнного стану (з 24.02.2022 р. до тепер). Особливого значення питання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/ або валютної виручки за експортними операціями набуло після 24.02.2022 р., внаслідок вразливості національної економіки України і її національної валюти під час «гарячої фази війни». В статті в описовому і табличному вигляді йдеться саме про те, якими нормативно-правовими актами, на які терміни, тощо, Україна з 2022 р. до тепер змінювала граничні строки (від 365 до 90 календарних днів) надходження валютної виручки за експортними операціями (тобто переважно розрахунків) та/або надходження товарів за імпортними операціями, як іншої невід’ємної сторони даного процесу, з метою збалансувати сферу економіки (зокрема валютну) і не допустити поглиблення кризових явищ. З врахуванням сучасної ситуації в Україні, внаслідок агресії РФ, приділено увагу деяким практичним аспектам, пов’язаним з призупиненням розрахунку граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями (внаслідок форс-мажорних обставин, звернення до судових органів), а також наслідки їх порушення (наприклад, нарахування пені у розмірі 0,3%). Широко представлена судова практика з теми дослідження і її окремих аспектів. Звертаємо увагу, що викладення матеріалу щодо граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями в Україні розділено на дві частини за часовою ознакою: -- з 90-х рр. ХХ ст. до 24.02.2022 р.; – з 24.02.2022 р. – до тепер (в часи воєнного стану). В даній статті йдеться про період з 24.02.2022 р. – до тепер. The article considers Ukraine’s regulatory and legal regulations within the framework of foreign economic policy (in particular its currency component), the deadlines of currency receipts being credited for export operations and / or goods delivery for import operations and some operational peculiarities during martial law (from 24.02.2022 until now). The issue of the deadlines of goods delivery for import operations and/or currency receipts being credited for export operations became essentially important after 24 February, 2022, due to the vulnerability of Ukraine’s national economy national currency during the hot phase of the war. The article refers in descriptive and tabular form to the regulatory legal acts, terms etc. used by Ukraine from 2022 until now to change the deadlines (from 365 to 90 calendar days) for currency receipts being credited for export operations (i.e. mainly payments) and/ or goods delivery for import transactions, as another integral part of this process, in order to balance the sphere of the economy (in particular, the economy’s currency sector) and to prevent the crisis deepening. The current situation in Ukraine caused by the Russian aggression is taken into account, and consequently the article focuses on some practical aspects related to the suspension of the calculation of the deadlines for goods delivery on import operations and/ or foreign currency earnings on export operations (due to force majeure, appeals to the judicial authorities), as well as the consequences of their violation (for example, accrual of penalties of 0.3%). The court practice on the subject of research and its individual aspects are widely presented. We would like to draw your attention to the fact that the presentation of the material on the deadlines for the delivery of goods on import operations and/ or foreign currency earnings on export operations in Ukraine is divided into two parts according to the time factor: -- from the 90s. XX century. up to February 24, 2022; from February 24, 2022 until now (during martial law). This article refers to the period from February 24, 2022 until now.Item Адміністративно-правове забезпечення діяльності сонячних електростанцій в Україні(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-11-27) Середа, І. П.; Чорна, Вікторія Григорівна; Chorna, ViktoriiaItem Принципи формування державного резерву в Україні(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-11-27) Мазуренко, В. Г.Item Домашнє насильство як основна форма порушення прав людини(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-11-27) Шевченко, Любов Василівна; Shevchenko, LiubovItem Забезпечення процесуальних гарантій у справах про домашнє насильство(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-11-27) Чугаєвська, Альона Вікторівна; Chuhaievska, AlonaItem Гарантії для осіб з інвалідністю внаслідок війни(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-11-27) Чорна, Вікторія Григорівна; Chorna, ViktoriiaItem Поводження з побутовими відходами в особливих умовах та права людини(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-11-27) Черненко, О. В.Item Міжнародний кримінальний трибунал як правовий механізм притягнення до відповідальності за воєнні злочини(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-11-27) Цвіркун, Юрій Іванович; Tsvirkun, Yurii; Лаухін, Д. Ф.Item Фінансова інклюзія у сфері ринку банківських послуг України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-11-27) Фукс, Наталія Анатоліївна; Fuks, NataliiaItem Цифрова інклюзія у сфері вищої освіти України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-11-27) Уложенко, Вадим Миколайович; Ulozhenko, VadymItem Цифровізація як інструмент забезпечення права на пенсійне забезпечення(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-11-27) Скоробогатова, Аліна Юріївна; Skorobohatova, AlinaItem Ґендерна рівність: національний та міжнародний досвід(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-11-27) Рощина, Інна Олександрівна; Roshchyna, InnaItem Участь осіб з інвалідністю у виборчому процесі: міжнародний та український досвід(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-11-27) Рижук, Юлія Миколаївна; Ryzhuk, Yuliia