Цифровізація на основі штучного інтелекту та її вплив на динаміку попиту на нафту і економічну траєкторію Індонезії
No Thumbnail Available
Date
2025
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
Abstract
У цьому дослідженні використовується підхід на основі змішаних методів (економетрика та аналіз політики) для оцінки впливу технологічної трансформації на основі штучного інтелекту на попит на нафтопродукти в Індонезії та її загальну економічну траєкторію на шляху до реалізації візії «Золота Індонезія 2045». Дослідження зосереджується на трьох сферах: операційна ефективність, ключові макроекономічні показники (ВВП та торговельний баланс) та стратегічна узгодженість політики. Кількісний аналіз підтверджує значну позитивну кореляцію між впровадженням ШІ та підвищенням операційної ефективності у секторі переробки та збуту. Дані свідчать, що складні ШІ-додатки, такі як системи прогнозного технічного обслуговування та точне змішування палива (з досягненням R2 = 0,99), призводять до відчутної економії операційних витрат та максимізації випуску продукції з існуючих вуглеводневих активів. Однак, макроекономічний ефект від ШІ виявляється помірним і суттєво обмеженим. Хоча ефективність, зумовлена ШІ, має статистично значущий, хоча й невеликий, позитивний вплив на зростання ВВП та зменшення дефіциту торгівлі нафтою та газом, ця вигода є незначною порівняно з постійними структурними проблемами.
Позитивний вплив внутрішніх заощаджень суттєво нівелюється великим обсягом необхідного імпорту нафти та величезним фіскальним навантаженням через незавершені реформи субсидування палива, яке у 2022 р. сягнуло піку у 2,8 % ВВП. Відповідно, торговельний баланс у нафтогазовій галузі залишається критично дефіцитним, зафіксувавши збитки у розмірі 1,55 млрд доларів США та 1,58 млрд доларів США у травні та липні 2025 року відповідно. Дослідження підтверджує сильну стратегічну узгодженість «зверху вниз» між національними ініціативами у сфері ШІ (такими як STRANAS KA) та планами розвитку енергетики. Проте детальний якісний аналіз виявляє значні перешкоди у впровадженні, які стримують трансформаційний потенціал ШІ. Ці поширені бар՚єри включають системні прогалини в інфраструктурі, слабкі практики управління даними, серйозний дефіцит цифрових навичок, високі початкові інвестиційні витрати та глибоку організаційну інерцію у великих підприємствах, що часто призводить до «пастки пілотних проектів», коли дрібні проекти не вдається масштабувати. Насамкінець, слід зазначити, що нинішня роль ШІ значною мірою обмежується підвищенням операційної ефективності в межах існуючої, застарілої енергетичної системи. Щоб ШІ став справжнім рушієм фундаментальних структурних змін, політичні заходи повинні рішуче пов՚язати інвестиції в ШІ з комплексною реформою енергетичних субсидій та прискоренням розвитку сектору відновлюваної енергетики як першочерговими національними цілями. Дане дослідження пропонує інтегрований техніко-економічний аналіз впровадження технологій у ресурсозалежній економіці, що розвивається.
Description
Keywords
впровадження штучного інтелекту, стратегії цифрової трансформації, попит на нафтопродукти, економічне зростання, енергетичний сектор Індонезії, операційна ефективність, торговельний баланс, виклики впровадження
Citation
Мульджоно В. Цифровізація на основі штучного інтелекту та її вплив на динаміку попиту на нафту і економічну траєкторію Індонезії / Вірянта Мульджоно, Падманабха Адякса Сетянто // Міжнародна економічна політика. – 2025. – № 2. – С. 88–143.