Гендерний баланс в Україні: індикатори, проблеми та цифровий формат забезпечення
| dc.contributor.author | Рудакова, Світлана Григорівна | |
| dc.contributor.author | Rudakova, Svitlana | |
| dc.contributor.author | Рудакова, Светлана Григорьевна | |
| dc.contributor.author | Щетініна, Людмила Валеріївна | |
| dc.contributor.author | Shchetinina, Liudmyla | |
| dc.contributor.author | Щетинина, Людмила Валерьевна | |
| dc.contributor.author | Поплавська, Оксана Миколаївна | |
| dc.contributor.author | Poplavska, Oksana | |
| dc.contributor.author | Поплавская, Оксана Николаевна | |
| dc.contributor.author | Данилевич, Наталія Станіславівна | |
| dc.contributor.author | Danylevych, Nataliia | |
| dc.contributor.author | Данилевич, Наталия Станиславовна | |
| dc.contributor.author | Лазарєва, Інна Євгенівна | |
| dc.contributor.author | Lazarieva, Inna | |
| dc.date.accessioned | 2023-05-04T10:56:52Z | |
| dc.date.available | 2023-05-04T10:56:52Z | |
| dc.date.issued | 2023 | |
| dc.description.abstract | Метою статті є дослідження теоретичних і практичних засад забезпечення гендерного балансу в країні як передумови гендерної рівності. Гендерна рівність є станом однакової доступності до ресурсів та можливостей, незалежно від статі, зокрема однакової участі в економічній діяльності та прийнятті рішень, а також станом оцінки різних прагнень і потреб рівною мірою, незалежно від статі. Забезпечення гендерної рівності в усіх сферах життєдіяльності людини також регулюється ст. 24 Конституції України, Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», ратифікованою Конвенцією МОП № 100 про рівне винагородження чоловіків і жінок за працю рівної цінності та Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. У статті досліджено гендерний баланс на вітчизняних підприємствах. Співвідношення середньої заробітної плати жінок і чоловіків у період 2016–2021 рр. має динаміку до зменшення розриву. У 2021 р. показник гендерного розриву в організаціях України склав 70,8%. Загалом, у рейтингах за 2020 р. Україна займає 60 місце зі 160 країн. Найбільш проблемними щодо досягнення гендерної рівності в оплаті праці є такі сфери діяльності: сільське, лісове, рибне господарство, мистецтво, спорт і відпочинок, фінансова та страхова діяльність, поштова та кур’єрська доставка. В Україні, як і в інших країнах Європи, існують гендерні стереотипи професій, що обумовлено характером трудової діяльності. Більш «чоловічими» вважають сферу будівництва, транспорту, сільське, лісове та рибне господарство, а також промисловість. До більш «жіночих» сфер діяльності відносять сферу охорони здоров’я та надання соціальної допомоги. Важливим індикатором гендерної дискримінації є участь жінок у політиці. Станом на початок 2021 р. кількість жінок у парламенті складала 20,8% (у 2020 р. – 12,8%). Жінки нерідко зазнають дискримінації у співбесіді з потенційним роботодавцем. Зокрема, йдеться про безліч оголошень у засобах масової інформації щодо наймання на роботу, які містять вимоги щодо віку та статі працівника. Особливо часто застосовується відсів за статевою ознакою, коли мова йде про високооплачувані та престижні посади. Пандемія ще більш поглибила проблеми гендерної нерівності в Україні. Майже 40% опитаних жінок почали отримувати менший дохід, також зберігся розрив у 20% між зарплатами жінок і чоловіків на однакових посадах. Не менш важливу роль у встановленні гендерного збалансованого підходу у країні є знання про нього. Важливим аспектом гендерної рівності є самоосвіта та розвиток жінок. Також проблемою в Україні та й загалом у світі є забезпечення гендерного балансу в культурі тих організацій, які згідно зі стереотипами підходять лише чоловікам, зокрема йдеться про силові структури. Таким чином, встановлено, що в Україні ще мають місце прояви гендерної нерівності. Перешкоди для гендерного підходу виникають не лише через низький рівень обізнаності про гендерні проблеми або відсутність політичної волі для впровадження політики, а й через дуже повільний процес розробки державної політики та політичну реальність в Україні. Тому швидке реформування є найкращою можливістю інтегрувати інструменти гендерної рівності та гендерного підходу. Серед головних інструментів мають бути податкові пільги за дотримання гендерного балансу серед персоналу, імплементування гендерних квот у склад персоналу різних категорій, задіяння цифрової звітності підприємств, сприяння розвитку дистанційної зайнятості тощо. The purpose of the article is to study the theoretical and practical principles of ensuring gender balance in the country as a prerequisite for gender equality. Gender equality is a state of equal access to resources and opportunities, regardless of gender, in particular equal participation in economic activity and decision-making, as well as a state of valuation of different aspirations and needs equally, regardless of gender. Ensuring gender equality in all spheres of human activity is also regulated by Art. 24 of the Constitution of Ukraine, the Law of Ukraine «On Ensuring Equal Rights and Opportunities for Women and Men», ratified by the ILO Convention No. 100 on equal remuneration of men and women for work of equal value and the Association Agreement between Ukraine and the EU. The article explores the gender balance in domestic enterprises. The ratio of the average wages of women and men in the period 2016–2021 has the dynamics towards reducing the gender gap. In 2021, the gender gap in Ukrainian organizations amounted to 70.8%. In general, in the rankings for 2020, Ukraine ranks 60th out of 160 countries. The most problematic in achieving gender equality in wages are the following areas of activity: agriculture, forestry, fisheries, arts, sports and recreation, financial and insurance activities, postal and courier delivery. In Ukraine, as in other European countries, there are gender stereotypes of professions, due to the nature of work. More «male» are considered the sphere of construction, transport, agriculture, forestry and fisheries, as well as manufacturing industry. More «female» areas of activity include the sphere of health care and social assistance. An important indicator of gender discrimination is women’s participation in politics. As of the beginning of 2021, the number of women in the parliament was 20.8% (in 2020 – 12.8%). Women are often discriminated against in an interview with a potential employer. In particular, there are many advertisements in the media regarding hiring, which contain requirements regarding the age and gender of the employee. Sex screenings are especially often used when it comes to highly paid and prestigious positions. The pandemic has further exacerbated the problems of gender inequality in Ukraine. Almost 40% of women surveyed began to earn less income, and there was also a gap of 20% between the salaries of women and men in the same positions. An equally important role in establishing a gender-balanced approach in the country is knowledge. An important aspect of gender equality is women’s self-education and development. Another problem in Ukraine and in the world in general is to ensure gender balance in the culture of those organizations that, according to stereotypes, are suitable only for men, in particular, law enforcement agencies. Thus, it is determined that there are still manifestations of gender inequality in Ukraine. Obstacles to the gender approach arise not only because of the low level of awareness of gender issues or the lack of political will to implement policies, but also because of the very slow process of public policy development along with the political reality in Ukraine. Therefore, a rapid reform is the best opportunity to integrate the instruments of gender equality and gender approach. Among the main instruments should be tax incentives for maintaining a gender balance among staff, implementing gender quotas in the composition of staff of various categories, using digital reporting of enterprises, promoting the development of remote employment, etc. | uk_UA |
| dc.identifier.citation | Гендерний баланс в Україні: індикатори, проблеми та цифровий формат забезпечення / Рудакова С. Г., Щетініна Л. В., Поплавська О. М. [та ін.] // Бізнес Інформ. – 2023. – № 1. – С. 94–101. | uk_UA |
| dc.identifier.issn | 2222-4459 | |
| dc.identifier.uri | https://ir.kneu.edu.ua:443/handle/2010/40012 | |
| dc.language.iso | uk | uk_UA |
| dc.publisher | Харківський національний економічний університет | uk_UA |
| dc.subject | гендерний баланс | uk_UA |
| dc.subject | гендерна рівність | uk_UA |
| dc.subject | гендерний розрив | uk_UA |
| dc.subject | дискримінація | uk_UA |
| dc.subject | заробітна плата | uk_UA |
| dc.subject | gender balance | uk_UA |
| dc.subject | gender equality | uk_UA |
| dc.subject | gender gap | uk_UA |
| dc.subject | discrimination | uk_UA |
| dc.subject | wages | uk_UA |
| dc.subject.udc | 331.2 | uk_UA |
| dc.title | Гендерний баланс в Україні: індикатори, проблеми та цифровий формат забезпечення | uk_UA |
| dc.title.alternative | Gender Balance in Ukraine: The Indicators, Problems, and Digital Format of Support | uk_UA |
| dc.type | Article | uk_UA |