Роль адаптивної онлайн-освіти у подоланні структурного безробіття
No Thumbnail Available
Date
2026
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
Abstract
Сучасна світова економіка та ринок праці України перебувають у стані глибокої структурної трансформації, де стрімкий технологічний прогрес та наслідки воєнної агресії виступають основними факторами дестабілізації професійної зайнятості. Це зумовлює ситуацію, за якої значна кількість вакансій залишається відкритою через гостру невідповідність навичок шукачів роботи реальним запитам бізнесу, що поглиблює дефіцит кадрів навіть за наявності зареєстрованого безробіття. Наявний кваліфікаційний розрив додатково посилюється через високу інертність класичних освітніх моделей, які часто не встигають за темпами цифрових змін, що призводить до консервації низької продуктивності праці та штучного подовження періоду незайнятості фахівців. Попри широке теоретичне визнання потенціалу цифрових технологій, у сучасному науковому дискурсі залишаються недостатньо висвітленими конкретні алгоритмічні механізми того, як саме гнучкість та мікромодульність освітніх траєкторій в адаптивних онлайн-платформах здатні безпосередньо впливати на швидкість перекваліфікації та пом’якшення професійних дисбалансів. З огляду на це, у статті концептуалізовано та обґрунтовано потенціал адаптивної онлайн-освіти як стратегічного інструменту подолання структурного безробіття. У межах дослідження здійснено порівняльний аналіз традиційних лінійних моделей навчання, зокрема масових відкритих онлайн-курсів, та інтелектуальних систем, що дозволило розробити авторську концепцію випереджальної адаптивності. Доведено, що формування індивідуальних траєкторій мінімальної достатності дозволяє радикально стиснути навчальний цикл через фокусування виключно на дефіцитних компетенціях індивіда та відсікання надлишкового матеріалу. На основі аналізу світових мета-досліджень встановлено, що використання адаптивних підходів забезпечує економію часу на засвоєння знань у межах 25–40 % та активує механізм сигналювання мікрокваліфікацій, що суттєво підвищує ймовірність швидкого працевлаштування навіть для найменш конкурентоспроможних верств населення. За результатами дослідження зроблено висновок, що в умовах цифровізації адаптивна онлайн-освіта трансформується у дієвий макроекономічний регулятор ринку праці, який забезпечує швидке відновлення податкових надходжень, знижує навантаження на державні фонди соціального страхування та запобігає деградації людського капіталу. Запропоновані підходи можуть бути використані при розробці національних стратегій відновлення економіки та програм розвитку цифрової освіти в Україні.
The modern global economy and the Ukrainian labor market are undergoing a period of profound structural transformation, where rapid technological progress and the consequences of military aggression act as primary drivers of instability in professional employment. This leads to a situation where a significant number of vacancies remain unfilled due to a severe mismatch between job seekers’ skills and the actual demands of business, which exacerbates labor shortages despite the presence of registered unemployment. The existing qualification gap is further intensified by the high inertia of traditional educational models, which often fail to keep pace with digital changes, leading to the preservation of low labor productivity and the artificial prolongation of professional inactivity. Despite the wide theoretical recognition of digital technology’s potential, current scientific discourse lacks sufficient insight into the specific algorithmic mechanisms of how educational trajectory flexibility and micro-modularity within adaptive online platforms directly influence the speed of retraining and the mitigation of professional imbalances. In light of this, the article conceptualizes and justifies the potential of adaptive online education as a strategic tool for overcoming structural unemployment. The study conducts a comparative analysis of traditional linear learning models, specifically massive open online courses (MOOCs), and intelligent systems, which allowed for the development of the author’s concept of proactive adaptability. It is proven that creating individual trajectories of minimum sufficiency radically compresses the learning cycle by focusing exclusively on an individual’s deficient competencies and eliminating redundant material. Based on the analysis of global meta-studies, it is established that the use of adaptive approaches ensures a 25– 40 % reduction in time required to master knowledge and activates a micro-credential signaling mechanism, significantly increasing the probability of rapid employment even for the least competitive population groups. The research concludes that in the context of digitalization, adaptive online education is transforming into an effective macroeconomic regulator of the labor market, ensuring the rapid restoration of tax revenues, reducing the burden on state social insurance funds, and preventing the degradation of human capital.
The proposed approaches can be utilized in the development of national economic recovery strategies and digital education development programs in Ukraine.
Description
Keywords
адаптивна онлайн-освіта, структурне безробіття, цифрова трансформація економіки, рескілінг, гнучкість освітніх траєкторій, перекваліфікація, синхронізація навичок, мікрокваліфікації, ринок праці, людський капітал, adaptive online education, structural unemployment, digital economic transformation, reskilling, educational trajectory flexibility, retraining, skills synchronisation, micro-credentials, labour market, human capital
Citation
Статешна О. В. Роль адаптивної онлайн-освіти у подоланні структурного безробіття / Статешна Олеся Володимірівна, Петренко Людмила Анатоліївна // Вчені записки : зб. наук. пр. / М-во освіти і науки України, Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана ; [редкол.: О. Яценко (голов. ред.) та ін.]. – Київ : КНЕУ, 2026. – Вип. 43. – С. 236–248.