До філософії моральної економіки: концептологія людиноцентричності (ІІ частина)
| dc.contributor.author | Колот, Анатолій Михайлович | |
| dc.contributor.author | Kolot, Anatolii | |
| dc.contributor.author | Колот, Анатолий Михайлович | |
| dc.contributor.author | Герасименко, Оксана Олександрівна | |
| dc.contributor.author | Herasymenko, Oksana | |
| dc.contributor.author | Герасименко, Оксана Александровна | |
| dc.date.accessioned | 2023-01-18T09:29:44Z | |
| dc.date.available | 2023-01-18T09:29:44Z | |
| dc.date.issued | 2022 | |
| dc.description.abstract | У статті викладено авторське бачення філософської платформи розбудови моральної економіки як одного із фундаментальних засновків формування нової економічної теорії, здатної віддзеркалити тренди розвитку економіки та мережевого суспільства першої половини ХХІ століття. Актуальність нового погляду на розбудову моральної економіки, в якій змінюються вектори, пріоритети, ієрархія суспільно значущих дій і суспільного поступу, зумовлена гострою науковою дискусією та полемікою щодо сутності і природи екосистеми в новій соціоекономічній реальності. Мета статті — сприяння фундаментальному переосмисленню феномену моральної економіки, передумов її становлення з акцентом на людиноорієнтований розвиток, посилення ролі позаекономічного, цінностей, культури, гідної праці, солідарності, що в перспективі має утвердити новий рівень соціальної якості. Для аргументації концептології моральної економіки використано загально-наукові та спеціальні методи наукових досліджень — теоретичного узагальнення, індукції та дедукції, абстрактно-логічний, історичний, логічного обґрунтування, гіпотетичний. Елементами новизни є теоретико-методологічні концепти щодо сутності, природи моральної економіки та докази, що підтверджують висунуту гіпотезу закономірності її розбудови як об’єктивної реакції суспільств, їх провідних соціальних сил на нову глобальну реальність, що має науково-технічні, соціально-економічні, демографічні та інституціональні передумови. Наведено трактування моральної економіки у найбільш загальному та розгорненому формулюванні на противагу «продуктовому» підходу. Запропонований концепт моральної економіки розкрито через його функції — методологічну, соціально-економічну та інституціональну; організаційно-управлінську; світоглядну. Виокремлено обставини та процеси, які стримують розвиток соціально-економічних відносин на засадах людиноцентризму і постають своєрідним «тромбом» на шляху розбудови нового типу економіки. Розкрито достеменну роль культури в економічній сфері в контексті взаємозв’язку культури, етики і моральної економіки. Висунуто гіпотезу, що об’єднувальною ланкою між економікою і культурою постає цінність. Цінності розглядаються як ресурс, мотив, джерело та екзистенційний засновок позитивної соціально-трудової динаміки. Висловлено припущення щодо паралелі між явищами і процесами, які породжують дефіцит гідної праці, з одного боку, та розбудовою економіки, що претендує на статус «некультурної», «неморальної», «нелюдиноцентричної». Аргументовано висловлену гіпотезу щодо односпрямованості принципів формування та функціонування моральної економіки і феномену ідентичності. Обґрунтовується теза, що моральна економіка пришвидшить своє становлення за використання потенціалу солідаризму. The relevance of a new perspective on moral economy development, in which the vectors, priorities, and hierarchy of socially significant actions and social progress as a whole are changing, is determined by the heated scientific debate and polemic regarding the essence and nature of ecosystem in the new socioeconomic reality. The purpose of the article is to promote a fundamental rethinking of moral economy phenomenon, prerequisites for its formation with an emphasis on people-oriented development, strengthening the role of values, culture, decent work, solidarity, which should establish a new level of social quality in the future. To argue the concept of moral economy, general scientific and special methods of scientific research have been used - theoretical generalization, induction and deduction, logical justification, abstract-logical, historical, hypothetical methods. The elements of novelty are theoretical and methodological concepts regarding the essence and nature of moral economy and evidence confirming the proposed hypothesis of its necessary development as an objective reaction of societies and their leading social forces to the new global reality, which has scientific-technical, socio-economic, demographic and institutional prerequisites. Moral economy’s interpretation in the most general and detailed formulation, as opposed to the “product” approach, is given. The proposed concept of moral economy is revealed through its functions - methodological, socio-economic and institutional; organizational and managerial; worldview. Circumstances and processes that restrain socio-economic relations development on the basis of anthropocentrism and become a kind of “thrombus” on the way to building a new type of economy are singled out. The actual role of culture in the economic sphere in the context of the relationship between culture, ethics and moral economy is revealed. The hypothesis that the unifying link between economy and culture is value is put forward. Values are considered as a resource, motive, source and existential foundation of positive social and labor dynamics. Assumptions are made regarding the parallel between phenomena and processes that generate a shortage of decent work, on the one hand, and development of the economy, which claims the status of “uncultured”, “immoral”, “non-human-centered”, on the other. The expressed hypothesis regarding unidirectionality of the principles of formation and functioning of moral economy and phenomenon of identity is argued. A thesis that the formation of moral economy will accelerate under condition of using the potential of solidarity is substantiated. | uk_UA |
| dc.identifier.citation | Колот А. М. До філософії моральної економіки: концептологія людиноцентричності (ІІ частина) / А. М. Колот, О. О. Герасименко // Демографія та соціальна економіка : наук. журн. / Нац. акад. наук України, Ін-т демографії та соц. дослідж. ім. В. М. Птухи ; [редкол.: Е. М. Лібанова (голов. ред.) та ін. ]. – Київ, 2022. – № 4. – С. 90–117. | uk_UA |
| dc.identifier.issn | 2072-9480 | |
| dc.identifier.uri | https://ir.kneu.edu.ua:443/handle/2010/38821 | |
| dc.language.iso | uk | uk_UA |
| dc.publisher | Національна академія наук України, Інститут демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи Національної академії наук України | uk_UA |
| dc.subject | моральна економіка | uk_UA |
| dc.subject | культура економіки | uk_UA |
| dc.subject | цінності | uk_UA |
| dc.subject | людиноцентризм | uk_UA |
| dc.subject | людський розвиток | uk_UA |
| dc.subject | ідентичність | uk_UA |
| dc.subject | гідна праця | uk_UA |
| dc.subject | соціальна якість | uk_UA |
| dc.subject | солідаризм | uk_UA |
| dc.subject | соціоекономічна (не)нормальність | uk_UA |
| dc.subject | moral economy | uk_UA |
| dc.subject | culture of economy | uk_UA |
| dc.subject | values | uk_UA |
| dc.subject | anthropocentrism | uk_UA |
| dc.subject | human development | uk_UA |
| dc.subject | identity | uk_UA |
| dc.subject | decent work | uk_UA |
| dc.subject | social quality | uk_UA |
| dc.subject | solidarity | uk_UA |
| dc.subject | socioeconomic (ab)normality | uk_UA |
| dc.subject.udc | 330.162 | uk_UA |
| dc.title | До філософії моральної економіки: концептологія людиноцентричності (ІІ частина) | uk_UA |
| dc.title.alternative | To the philosophy of moral economy: conceptology of anthropocentrism (Part ІI) | uk_UA |
| dc.type | Article | uk_UA |