Державно-приватне партнерство як інструмент антикризового менеджменту в будівельній галузі
No Thumbnail Available
Date
2024
Authors
Калінін, Олександр Володимирович
Kalinin, Oleksandr
Гончар, Вікторія Василівна
Honchar, Viktoriia
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Київський національний університет будівництва і архітектури
Abstract
Державно-приватне партнерство (ДПП) стає все більш важливим інструментом розвитку інфраструктури, підвищення якості державних послуг та стимулювання економічного зростання в Україні. У статті проаналізовано сучасний стан ДПП в Україні, визначено основні проблеми, запропоновано елементи антикризового менеджменту та окреслено перспективи розвитку ДПП у майбутньому. Досліджено види та термінологію договорів ДПП. Наведено основні характеристики ДПП в Україні, серед яких: тривалість контрактів: 20-30 років, що створює стимул для приватної сторони враховувати витрати на надання послуг на етапі розробки проекту; види проектів, обов'язки приватної особи; механізм оплати. Ключовою особливістю ДПП є те, що активи чи послуги, що надаються, визначаються з точки зору результатів, а не вкладів, тобто вони визначають, що потрібно, а не як це зробити. Аналіз ДПП в Україні довів, що існує ряд проблем, які ускладнюють реалізацію проектів ДПП. Основні з них – недосконалість законодавства, відсутність чітких механізмів розподілу ризиків, бюрократія та корупція. Протягом 2010-2023 років в Україні було прийнято низку нормативно-правових актів, які регулюють державно-приватне партнерство (ДПП) та концесії. Періодами активного законодавчого регулювання були 2010-2011 та 2019-2023 роки. Регулювання відіграє важливу роль у мінімізації ризиків та ефективному управлінні кризою у цій сфері. Зазначається, що існує обмежена кількість ефективних механізмів розподілу ризиків між державою та приватними інвесторами, що призводить до перекладання основного тягаря на одну зі сторін, що знижує привабливість ДПП для інвесторів. Дослідження показують, що лише 35% проектів ДПП у будівельній галузі мають адекватні механізми розподілу ризиків. наведено структуру та можливі наслідки основних ризиків, з якими можуть зіткнутися проекти державно-приватного партнерства (ДПП) на різних етапах їх реалізації. Рекомендується враховувати їх важливість при розподілі ризиків. Доведено, що на практиці все частіше використовується якісний підхід до оцінювання. Державно-приватне партнерство є потужним інструментом розвитку інфраструктури та антикризового управління будівельною галуззю. Проте для його успішної реалізації необхідно вдосконалити нормативно-правову базу, підвищити інституційну спроможність та забезпечити прозорість процесів.
Public-private partnerships (PPPs) are becoming an increasingly important tool for infrastructure development, improving the quality of public services, and stimulating economic growth in Ukraine. The article analyzes the current state of PPP in Ukraine, identifies the main problems, proposes elements of crisis management, and outlines the prospects for the development of PPP in the future. The types and terminology of PPP contracts are studied. The main characteristics of PPPs in Ukraine are provided, including: duration of contracts: 20-30 years, which provides an incentive for the private party to take into account the costs of providing services at the stage of project development; types of projects, responsibilities of the private party; payment mechanism. A key feature of PPPs is that the assets or services provided are defined in terms of outcomes rather than inputs, i.e., they define what is needed rather than how to do it. The analysis of PPPs in Ukraine proved that there are a number of problems that complicate the implementation of PPP projects. The main ones are the imperfection of legislation, the lack of clear mechanisms for distributing risks, bureaucracy and corruption. During 2010-2023, Ukraine adopted a number of regulations governing public-private partnerships (PPPs) and concessions. The periods of active legislative regulation were 2010-2011 and 2019-2023. Regulations play an important role in minimizing risks and effective crisis management in this area. It is noted that there is a limited number of effective mechanisms for distributing risks between the State and private investors, which leads to the shift of the main burden to one of the parties, which reduces the attractiveness of PPPs for investors. Studies show that only 35% of PPP projects in the construction industry have adequate risk-sharing mechanisms. the structure and possible consequences of the main risks that public-private partnership (PPP) projects may face in different phases of their implementation are provided. It is recommended to take into account their importance when allocating risks. It is proved that in practice a qualitative approach to assessment is used more often. Public-private partnership is a powerful tool for infrastructure development and crisis management in the construction industry. However, for its successful implementation, it is necessary to improve the regulatory framework, increase institutional capacity and ensure transparency of processes.
Description
Keywords
державно-приватне партнерство, будівельне підприємство, нормативна база, антикризове управління, ризик, фактори ризику, public-private partnership, construction enterprise, regulatory framework, crisis management, risk, risk factors
Citation
Калінін О. В. Державно-приватне партнерство як інструмент антикризового менеджменту в будівельній галузі / О. В. Калінін, В. В. Гончар // Шляхи підвищення ефективності будівництва : зб. наук. пр. / Київ. нац. ун-т будівництва і архітектури ; [редкол.: Чернишев Д. (голова) та ін.]. – Київ : КНУБА, 2024. – Вип. 53, ч. 1. – С. 163–173.