Browse
Recent Submissions
Item Малі модульні реактори як засіб забезпечення енергонезалежності бізнесу та інструмент декарбонізації енергетики України(Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2024) Банщиков, Петро Гаврилович; Banshchykov, Petro; Востряков, Олександр Володимирович; Vostriakov, Oleksandr; Барабась, Дмитро Олександрович; Barabas, Dmytro; Степура, Денис Федорович; Stepura, DenysЗа часів систематичних ударів держави-агресора по енергетичній інфраструктурі України питання забезпечення енергонезалежності вітчизняних бізнес-організації стають особливо актуальними. Зберігає значущість проблематика зниження викидів парникових газів. Перспективним напрямком розв’язання зазначених проблем виступає використання малих модульних реакторів. Профільні наукові дослідження, присвячені технічному й економічному обґрунтуванню проєктів експлуатації малих модульних реакторів, не узагальнюють найбільш актуальні напрямки їх використання як інструменту забезпечення енергонезалежності бізнесу та декарбонізації економіки в контексті досягнення екологічних цілей України. Бракує їм і всебічного врахування значущих техніко-економічних параметрів проєктів малих модульних реакторів при прогнозуванні їх ефективності та конкурентоспроможності стосовно інших джерел енергії. Метою статті є систематизація переваг і недоліків впровадження малих модульних реакторів як інструменту забезпечення енергонезалежності бізнесу та декарбонізації енергетики України з уточненням економічних аспектів їхньої експлуатації в українських реаліях. У роботі узагальнено очікувані переваги та вади використання малих модульних реакторів. Їх аналіз засвідчив актуальність і нагальність для України розгортання мережі захищених від ракетно-артилерійських обстрілів малих модульних реакторів сучасного рівня. Окреслено проблеми та прогалини у наявному методичному забезпеченні оцінки економічної ефективності проєктів малих модульних реакторів. Зростання енергетичних потреб людства і накопичення екологічних проблем експлуатації традиційних електростанцій примушують дослідницькі колективи багатьох країн розвивати методичний інструментарій оцінювання економічної ефективності та конкурентоспроможності проєктів малих модульних реакторів, впроваджувати і вдосконалювати пілотні проєкти, що дозволять у перспективі забезпечити споживачів енергії доступними та безпечними її джерелами. At the time of the systematic strikes of the aggressor state on the energy infrastructure of Ukraine, the issues of ensuring the energy independence of domestic business organizations become especially relevant. The problematic of reducing greenhouse gas emissions remains important. A promising direction for solving these problems is the use of small modular reactors. Specialized scientific studies devoted to the technical and economic feasibility study of small modular reactor operation projects do not summarize the most relevant areas of their use as a tool for ensuring the energy independence of business and decarbonization of the economy in the context of achieving Ukraine’s environmental goals. They also lack comprehensive consideration of significant technical and economic parameters of small modular reactor projects when predicting their efficiency and competitiveness in relation to other energy sources. The article is aimed at systematizing the advantages and disadvantages of the introduction of small modular reactors as a tool for ensuring energy independence of business and decarbonization of the energy sector of Ukraine with closer defining of the economic aspects of their operation in Ukrainian realities. The article summarizes the expected advantages and disadvantages of using small modular reactors. The relevant analysis showed the pertinence and urgency for Ukraine of deploying a network of small modular reactors of a modern level protected from missile attacks and artillery shellings. Problems and gaps in the existing methodological support for assessing the economic efficiency of small modular reactor projects are outlined. The growth of energy needs of mankind and the accumulation of environmental problems in the operation of traditional power plants force research teams in many countries to develop methodological tools for assessing the economic efficiency and competitiveness of small modular reactor projects, to implement and improve pilot projects that will provide consumers with affordable and safe energy sources in the future.Item Посилення мотивації персоналу як фактор конкурентоспроможності підприємства(Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2024) Махсма, Марія Борисівна; Makhsma, MariiaМетою статті є дослідження теоретичних і прикладних аспектів функціонування системи мотивації персоналу на прикладі виробничого підприємства й окреслення напрямів її удосконалення в контексті підвищення конкурентоспроможності підприємства. У статті проаналізовано сучасний стан мотивації персоналу на прикладі провідної української компанії, яка спеціалізується на торгівлі меблевими комплектуючими та фурнітурою. Під час аналізу виявлено, що протягом останніх трьох років мотиваційна система підприємства залишається достатньо збалансованою та загалом задовольняє основні потреби працівників. Компанія застосовує широкий набір інструментів матеріальної мотивації, до складу якої входять конкурентна заробітна плата, система преміювання, забезпечення виробничого персоналу літнім і зимовим спецодягом, оплата мобільного зв’язку, компенсація витрат на пальне при використанні власного авто в робочих цілях та інші. Поширеними заходами нематеріальної мотивації виробничих підприємств є функціонування корпоративних університетів і бібліотеки, кар’єрний розвиток працівників, підтримка працівників, які служать в ЗСУ, спортивні заходи тощо. Незважаючи на досить ефективну систему мотивації, виявлено деякі слабкі її сторони: зокрема, низька питома вага додаткової заробітної плати, недостатньо конкурентоспроможний соціальний пакет компанії, який містить тільки базові елементи, недосконалість нематеріальної мотивації, недостатня індивідуалізація мотивації тощо. У сучасних воєнних умовах ефективними інструментами мотивації можуть стати заходи з удосконалення нематеріальної мотивації, такі як: запровадження програм «Найкращий працівник місяця / кварталу / року», визнання заслуг працівників шляхом нагородження почесними грамотами, листами подяки, цінними подарунками, проведення заходів згуртування, створення психологічної служби для підтримки ментального здоров’я персоналу. The aim of the article is to study the theoretical and applied aspects of the functioning of the system of motivation of staff on the example of a production enterprise and to outline the directions of its improvement in the context of increasing the competitiveness of enterprise. The article analyzes the current state of staff motivation on the example of a leading Ukrainian company specializing in the trade of furniture components and accessories. In the course of the analysis, it has been found that over the past three years, the motivational system of enterprise has remained sufficiently balanced and generally satisfies the basic needs of employees. The company uses a wide range of financial motivation instruments, which includes competitive wages, a bonus system, providing production personnel with summer and winter overalls, paying for mobile communications, compensation for fuel costs when using own cars for work purposes, etc. Common measures of non-financial motivation of production enterprises are the functioning of corporate universities and libraries, career development of employees, support for employees serving in the Armed Forces of Ukraine, sports events, and so on. Despite a fairly effective system of motivation, some of its weaknesses have been identified as follows: in particular, a low share of additional wages, an insufficiently competitive social package of the company, which contains only basic elements, imperfection of non-material motivation, insufficient individualization of motivation, etc. In modern wartime conditions, measures to improve non-financial motivation can become effective motivation instruments, such as: the introduction of the «Best Employee of the Month / Quarter / Year» programs, recognition of employees’ merits by awarding certificates of honor, letters of gratitude, valuable gifts, holding rallying events, creating a psychological service to support the mental health of staff.Item Роль стратегічного партнерства в розбудові системи комплаєнс-менеджменту у сфері вищої освіти(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Сагайдак, Михайло Петрович; Sahaidak, Mykhailo; Сімшаг, Ірина Олександрівна; Simshah, IrynaItem Прозорість та етика як основа соціального комплаєнсу і сильної корпоративної культури(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-05-07) Осокіна, Алла Вікторівна; Osokina, Alla; Перепечай, ОлександрItem Вплив корпоративної етики на ефективність системи соціального комплаєнсу в українських компаніях(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-05-07) Онікієнко, Надія Володимирівна; Onikiienko, NadiiaItem Інструментарій комплаєнсу в умовах цифрової трансформації(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-05-07) Тупольський, Владислав; Осокіна, Алла Вікторівна; Osokina, AllaItem Еволюція платформних бізнес-моделей в умовах глобальної цифровізації: виклики комплаєнсу для сучасних компаній(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-05-07) Осокіна, Алла Вікторівна; Osokina, Alla; Павленко, КостянтинItem Моделі співпраці стейкхолдерів у комплаєнсі за принципами Lean(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-05-07) Колос, Ірина Василівна; Kolos, IrynaItem Синергія комплаєнсу та корпоративного управління: баланс між прозорістю та бізнес-інтересами(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-05-07) Розумна, Маріанна; Ліфінцев, Денис Сергійович; Lifintsev, DenysItem Особливості інтеграції комплаєнс-функцій в систему менеджменту на ринку контрспостереження(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-05-07) Соболєва, Тетяна Олександрівна; Sobolieva, Tetiana; Трофімова, АлісаItem Система комплаєнс-менеджменту бізнес-організації(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-05-07) Овсієнко, Ольга Вікторівна; Ovsiienko, OlhaItem Цифрова трансформація бізнес-моделей у приватних медичних клініках: управлінські компетенції та лідерство в контексті забезпечення кібер- та пацієнтоорієнтованої безпеки(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Гарафонова, Ольга Іванівна; Harafonova, Olha; Возний, Дмитро Сергійович; Voznyi, DmytroУ статті досліджено теоретико-прикладні засади цифрової трансформації бізнес-моделей приватних медичних клінік в умовах глобальної диджиталізації системи охорони здоров'я. Обґрунтовано, що цифрова трансформація виступає не лише технологічним, а передусім управлінським процесом, який змінює архітектоніку бізнес-моделі медичного закладу. Визначено ключові управлінські компетентності, необхідні для ефективного впровадження цифрових технологій: стратегічне бачення, цифрове лідерство, аналітична спроможність, кіберграмотність та етична відповідальність управлінців. Запропоновано концептуальну модель взаємозв'язку стратегічних, управлінських, технологічних, соціокультурних та безпекових складових цифрової трансформації бізнес-моделі приватної клініки. Доведено, що інтеграція кібербезпеки та пацієнтоорієнтованої безпеки в систему управління створює умови для підвищення до-віри, стійкості та конкурентоспроможності медичних послуг. Результати дослідження мають прикладне значення для розробки стратегій цифрового розвитку приватних медичних організацій, формування індексу цифрової зрілості та оцінювання ефективності цифрових бізнес-моделей у сфері охорони здоров'я. The article examines the theoretical and practical foundations of the digital transformation of business models of private medical clinics in the context of global digitalization of the healthcare system. It is substantiated that digital transformation represents not only a technological but primarily a managerial process that reshapes the architecture of a clinicʼs business model. The study identifies the key managerial competencies required for the effective implementation of digital technologies: strategic vision, digital leadership, analytical capability, cybersecurity literacy, and ethical responsibility of managers. A conceptual model of the interrelation between strategic, managerial, technological, sociocultural, and security components of the digital transformation of a private clinicʼs business model is proposed. It is proved that the integration of cybersecurity and patient-oriented safety into the management system forms the basis for strengthening trust, resilience, and competitiveness of medical services. The results of the study have practical significance for developing digital transformation strategies for private healthcare organizations, forming a digital maturity index, and assessing the efficiency of digital business models in the healthcare sector.Item Стратегічне партнерство в екосистемі підприємницького університету(ФОП Кошовий Богдан-Петро Олегович, 2025) Сагайдак, Михайло Петрович; Sahaidak, Mykhailo; Прохорова, Єлєна Вікторівна; Prokhorova, YelienaВ статті аналізується еволюція підходів до співпраці університетів з бізнесом та урядовими інституціями. Узагальнюються підходи до формування екосистеми підприємницького університету на основі стратегічного партнерства. Доведено, що концепція «підприємницького університету» включає два ключові аспекти: продукування та передавання знань, що може бути спрямоване не лише на комерціалізацію, але й на досягнення суспільних цілей. Проаналізовано вісім сфер співпраці науки і бізнесу для реалізації проєктів з впровадження підприємницької освіти в освітні програми та розвитку культури підприємництва в університетах, зокрема в сфері дослідження, підготовки здобувачів та комерціалізації результатів знань. Основні види партнерства, що розглядаються: спільні дослідження, створення інноваційних центрів та бізнес-інкубаторів. Стратегічне партнерство характеризується формалізованою співпрацею між університетами та бізнесом, заснованою на взаємних довгострокових зобов’язаннях. Ознаки підприємницького університету включають підготовку фахівців з підприємництва, залучення бізнесу до освітнього процесу та організаційну підтримку підприємницької діяльності. Університети третього покоління акцентують увагу на створенні бази знань для економічного і соціального розвитку, комерціалізації знань та технологій. Екосистема підприємницького університету включає ресурси, інституційну підтримку та стратегічні альянси між університетами, урядом і бізнесом. Для оптимізації бізнес-моделі підприємницького університету запропоновано трирівневу модель, що поєднує навчання, дослідження та комерціалізацію знань. Функціональна конгруентність на індивідуальному та організаційному рівнях забезпечує взаємозв’язок між результатами наукової діяльності та їх комерціалізацією. Авторами підкреслено роль та наведено підходи до оцінювання ефективності стратегічного партнерства в екосистемі підприємницького університету, яка сприяє досягненню спільних цілей і отриманню синергійного ефекту розвитку економіки, заснованої на знаннях. The article analyzes the evolution of approaches to collaboration between universities, businesses, and government institutions. It summarizes approaches to forming the ecosystem of the entrepreneurial university based on strategic partnerships. It is demonstrated that the concept of the “entrepreneurial university” includes two key aspects: the production and transfer of knowledge, which may be aimed not only at commercialization but also at achieving social goals. Eight areas of collaboration between science and business are analyzed to implement projects for integrating entrepreneurial education into educational programs and developing an entrepreneurial culture in universities, particularly in the areas of research, student training, and the commercialization of results. The main types of partnerships discussed include joint research, the establishment of innovation centers, and business incubators. Strategic partnerships are characterized by formalized collaboration between universities and business based on mutual long-term commitments. Third-generation universities focus on creating a knowledge base for economic and social development, as well as the commercialization of knowledge and technologies. Features of the entrepreneurial university include training specialists in entrepreneurship, involving businesses in the educational process, and providing organizational support for entrepreneurial activities. The ecosystem of the entrepreneurial university includes resources, institutional support, and strategic alliances between universities, government, and business. To optimize the business model, a three-tier model is proposed that combines education, research, and the commercialization of knowledge. Functional congruence at both the individual and organizational levels ensures a connection between research outcomes and their commercialization. The authors emphasize the role and present approaches to evaluating the effectiveness of strategic partnerships within the entrepreneurial university ecosystem, which facilitates the achievement of common goals and the attainment of a synergistic effect in the development of a knowledge-based economy.Item Роль комплаєнсу у запобіганні та вирішенні етичних дилем стратегічного партнерства в сфері освіти(Громадська організація «Європейська асоціація економістів», 2025) Сагайдак, Михайло Петрович; Sahaidak, Mykhailo; Шкода, Тетяна Никодимівна; Shkoda, Tetiana; Востряков, Олександр Володимирович; Vostriakov, Oleksandr; Прохорова, Єлєна Вікторівна; Prokhorova, Yeliena; Дацко, Катерина Павлівна; Datsko, KaterynaУ статті досліджено етичні дилеми, що можуть виникати у вибудові та реалізації стратегічного партнерства в сфері освіти. Визначено роль комплаєнсу як інструменту подолання етичних дилем стратегічного партнерства у сфері освіти. Розглянуто підхід до формування стратегічного партнерства в сфері освіти на засадах довіри, поваги, цілей сталого розвитку, антикорупційної політики та комплаєнсу, як етичної основи такого партнерства. Обґрунтовано доцільність впровадження комплаєнс-систем як ефективного механізму управління етичними ризиками, запобігання конфліктам інтересів та забезпечення правової й соціальної відповідальності партнерів. Запропоновано підхід до формування концептуальної моделі етичної орієнтації стратегічного партнерства в сфері освіти на засадах комплаєнсу, яка базується на принципах довіри, інституційної взаємодії та сталого розвитку. Методи. Наукові методи дослідження: аналізування, узагальнення та систематизація літературних джерел з досліджуваної проблематики — для розкриття природи дефініцій (етика, етичні дилеми, комплаєнс); порівняння та узагальнення — для узагальнення типових етичних дилем у партнерствах, а також для структурування ризиків, пов’язаних з цифровізацією; системний аналіз — для обґрунтування ролі довіри та комплаєнсу як етичного фундаменту партнерств, оцінювання переваг і загроз цифрового партнерства в сфері освіти; моделювання та структурно-функціональний аналіз — для формування концептуальної моделі етичної орієнтації стратегічного партнерства в сфері освіти та візуалізації зв’язків між її учасниками для досягнення синергійного ефекту на засадах комплаєнсу. Мета. Метою дослідження є розробка концептуальної моделі етичної орієнтації стратегічного партнерства у сфері освіти в умовах цифровізації на основі обґрунтування ролі комплаєнсу, як механізму попередження та вирішення етичних дилем, що ґрунтується на принципах довіри, доброчесності та сталого розвитку. Результати. У статті виявлено ключові етичні дилеми, що виникають у процесі формування та реалізації стратегічного партнерства між закладами освіти і науки, органами державної влади, бізнес-структурами, міжнародними організаціями та інститутами громадянського суспільства, особливо в умовах цифрового партнерства. Проаналізовано цифрові впливи, з якими стикаються учасники партнерства в сфері освіти, включно з питаннями приватності даних, кібербезпеки, використання відкритих даних, впровадження штучного інтелекту та розподілу відповідальності у віртуальному середовищі. З’ясовано чинники, що суттєво впливають на дотримання етичних принципів в стратегічному партнерстві в сфері освіти — доброчесності, прозорості, підзвітності, а також на процеси ухвалення рішень. Запропоновано підходи до реалізації стратегічного партнерства на етичних засадах інституційної взаємодії учасників та запобігання ключових ризиків залежно від категорії партнерства в сфері освіти з визначенням можливих етичних рішень, а також економічних, інституційних та соціальних наслідків етичних дилем. Розроблено концептуальну модель етичної орієнтації стратегічного партнерства в сфері освіти, яка поєднує принципи довіри, комплаєнсу та сталого розвитку. Висновки. У процесі вибудови та реалізації стратегічного партнерства між закладами вищої освіти, державними інституціями, бізнесом, міжнародними організаціями та громадянським суспільством в Україні виникає низка етичних дилем, що зумовлені як глобальними тенденціями, так і специфікою національного освітнього середовища. Визначено, що етичні дилеми, яку можуть виникати через порушення принципів академічної доброчесності та антикорупційних норм, зокрема через конфлікт інтересів, непрозорість у прийнятті управлінських рішень, використання цифрових даних та особливості віртуальній взаємодії учасників, втрату фінансової та управлінської автономії ЗВО, маніпуляції принципами сталого розвитку, можуть бути вирішені шляхом впровадження у учасників такого партнерства комплаєнс-системи. Така система у стратегічних партнерствах сприяє регулюванню стандартів поведінки, дозволяє реалізувати механізми прозорості та відкритості, сприяє імплементації принципів доброчесності та етики. На основі аналізу етичних дилем, типових ризиків і викликів освітнього середовища запропоновано концептуальну модель партнерства, що базується на принципах комплаєнсу, довіри та сталого розвитку. В цьому аспекті комплаєнс-система розглядається як ключовий інструмент забезпечення етичної відповідності та мінімізації ризиків у багатосторонній взаємодії. Результати дослідження можуть стати основою для формування внутрішніх політик учасників стратегічного партнерства, спрямованих на мінімізацію ризиків та етичних дилем, а також досягнення сталого розвитку сфери освіти України у повоєнний період. Перспективи. Подальші наукові пошуки доцільно спрямувати на вивчення таких проблемних питань як: формування дієвих механізмів та інструментів комплаєнсу у запобіганні етичним порушенням у стратегічних партнерствах у сфері освіти, які можуть бути адаптовані та впроваджені в українських умовах; дослідження етичних викликів використання штучного інтелекту учасниками освітнього процесу; формування етичних стандартів співпраці між локальними та міжнародними партнерами; вивчення цифрового розриву між партнерами з різними рівнями цифрової готовності у вибудові цифрового партнерства; визначення ролі етичного лідерства в управлінні стратегічними партнерствами з дотриманням принципів сталого розвитку. The article explores the ethical dilemmas that may arise in the development and implementation of strategic partnerships in the field of education. The role of compliance is defined as a key instrument for addressing ethical dilemmas within such partnerships. The study presents an approach to building strategic partnerships in education based on trust, mutual respect, the goalsof sustainable development, anti-corruption policies, and compliance as the ethical foundation of such collaboration. The introduction of compliance systems is substantiated as an effective mechanism for managing ethical risks, preventing conflicts of interest, and ensuring the legal and social accountability of the partners involved. The article proposes a conceptual model for the ethical orientation of strategic partnerships in education, grounded on the principles of trust, institutional cooperation, and sustainable development.Goal. The aim of the study is to develop a conceptual model of ethical orientation for strategic partnership in the field of education in the context of digitalization, based on a substantiated understanding of the role of compliance as a mechanism for preventing and resolving ethical dilemmas, grounded in the principles of trust, integrity, and sustainable development.The results. The article identifies the key ethical dilemmas that arise in the process of forming and implementing strategic partnerships among educational and research institutions, government authorities, business entities, international organizations, and civil society institutions, particularly in the context of digital collaboration. The study analyzes the digital challenges faced by partners in the education sector, including issues of data privacy, cybersecurity, the use of open data, the implementation of artificial intelligence, and the distribution of responsibility invirtual environments. It reveals factors that significantly influence the observance of ethical principles —such as integrity, transparency, and accountability —in strategic educational partnerships, as well as decision-making processes. The article proposes approaches to implementing strategic partnerships on ethical foundations of institutional interaction and to mitigating key risks based on the category of partnership in education, identifying possible ethical responses along with the economic, institutional, and social implications of ethical dilemmas. A conceptual model of ethical orientation for strategic partnerships in education is developed, integrating the principles of trust, compliance, and sustainable development.Conclusions. In the process of building and implementing strategicpartnerships among higher education institutions, government bodies, businesses, international organizations, and civil society in Ukraine, a range of ethical dilemmas arise, driven by both global trends and the specific characteristics of the national educational landscape. These dilemmas often stem from violations of academic integrity and anti-corruption standards, particularly conflicts of interest, lack of transparency in managerial decision-making, the use of digital data, the peculiarities of virtual interaction among stakeholders, the erosion of financial and managerial autonomy of universities, and manipulations of sustainable development principles. It is argued that such dilemmas can be effectively addressed through the implementation of compliance systems by the participants in these partnerships. A compliance-based approach helps regulate standards of conduct, fosters transparency and openness, and facilitates the institutionalization of integrity and ethical norms. Based on the analysis of typical ethical dilemmas, risks, and challenges in the educational environment, a conceptual partnership model is proposed, grounded on the principles of compliance, trust, and sustainable development. Within this framework, the compliance system is regarded as a key instrument for ensuring ethical alignment and minimizing risks in multilateral collaboration. The research findings may serve as a foundation for the development of internal policies among strategic partnership stakeholders aimed at reducing risks and ethical dilemmas, and at promoting the sustainable advancement of Ukraine’s educational sector in the post-war period.Prospects. Further scientific inquiry should focus on exploring the following critical issues: the development of effective mechanisms and compliance tools to prevent ethical violations within strategic partnerships in the field of education, particularly those adaptable and applicable to the Ukrainian context; the examination of ethical challenges associated with the use of artificial intelligence by participants in the educational process; the establishment of ethical standards for cooperation between local and international partners; the investigation of the digital discontinuity among partners with varying levels of digital readinessin the context of building digital partnerships; and the identification of the role of ethical leadership in managing strategic partnerships in accordance with the principles of sustainable development.Item Цифрова компетентність персоналу як рушійна сила успішного управління змінами на підприємстві(Національний університет «Києво-Могилянська академія», 2025-04) Гарафонова, Ольга Іванівна; Harafonova, Olha; Жосан, Ганна Володимирівна; Zhosan, HannaItem Розвиток лідерських якостей здобувачів вищої економічної освіти(Маріупольський державний університет, 2025-04-24) Махсма, Марія Борисівна; Makhsma, Mariia; Козлов, Євген Васильович; Kozlov, YevhenItem The role of strategic open innovation capabilities in achieving sustainable competitive advantage of a company(Національний університет «Києво-Могилянська академія», 2024) Lazarenko, Yuliia; Лазаренко, Юлія ОлександрівнаItem Залученість персоналу та організаційна прихильність: взаємозв’язок у контексті ефективного управління людським капіталом(Національний університет «Києво-Могилянська академія», 2025-04) Лазаренко, Юлія Олександрівна; Lazarenko, YuliiaItem Management of adaptation and adaptability of a business organization in a turbulent environment(Baltija Publishing, 2023) Sahaidak, Mykhailo; Сагайдак, Михайло ПетровичItem Стратегування в економіці вражень: від функціональної цінності до емоційної диференціації(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Верба, Вероніка Анатоліївна; Verba, VeronikaУ статті розглянуто стратегічні підходи до розвитку бізнесу в умовах економіки вражень. Об’єктом дослідження виступають процеси стратегічного розвитку підприємств в умовах зростання впливу емоційного споживання, предметом — створення емоційної цінності. Метою є розробка моделі стратегування, що враховує перехід від функціональної до емоційної диференціації. У дослідженні використано методи компаративного аналізу, дизайн-мислення та інтерпретативного моделювання. Результатом є авторська SENCE-модель стратегування з вбудованим консалтинговим супроводом, що пропонує практичні інструменти вимірювання досвіду клієнтів і формування сервісної логіки розвитку. This article explores the transformation of strategic management approaches in the context of the experience economy, emphasizing the transition from functional to emotional differentiation in business development. The subject of the research is the strategic modeling of emotional value creation for customer experience, while the object includes service-oriented enterprises operating in markets with high experiential intensity. The studyaims to develop an integrative strategy model tailored to the needs of companies shifting towards a customer-centric and emotionally resonant business logic. The methodology combines comparative analysis, design thinking, and interpretive modeling to analyze international and Ukrainians trategic consulting and service design approaches. The paper draw supon contemporary theories of customer experience management (CEM), service-dominant logic (SDL), and emotion-drivenbranding, integrating theminto a conceptual framework that applies to consulting practice. As a result, the author proposes a three-stage model of experience-based strategizing, comprising diagnostic, design, and implementation blocks. This model incorporates consulting facilitation, digitalco-design tools (suchas Microsoft 365 and Power BI), and KPIs for measuring emotional engagement, including Net Promoter Score (NPS), Customer Effort Score (CES), and digital reputation indicators. A Ukrainian case of educational service transformation ispresented to illustrate the model’s practical relevance. The findings contribute to the the oreticalunder standing of strategic behaviorin the experience economy and highlight the evolvingrole of management consultants as facilitators of emotional value creation. The model has practical implications for service industries—education, hospitality, fintech, and creativesectors—seeking to embed experience design and clientco-creationin to their long-term strategic agenda.