Економетричне моделювання як складова модернізації механізмів публічного управління та підвищення соціально-економічної ефективності транскордонного співробітництва з ЄС
dc.contributor.author | Писаренко, Надія Василівна | |
dc.contributor.author | Pysarenko, Nadiia | |
dc.contributor.author | Кашина, Ганна Сергіївна | |
dc.contributor.author | Kashyna, Hanna | |
dc.contributor.author | Бараник, Зоя Павлівна | |
dc.contributor.author | Baranyk, Zoia | |
dc.contributor.author | Громоздова, Лариса Василівна | |
dc.contributor.author | Hromozdova, Larysa | |
dc.contributor.author | Ткаченко, Яніна Станіславівна | |
dc.contributor.author | Tkachenko, Yanina | |
dc.contributor.author | Рвач, Андрій Миколайович | |
dc.contributor.author | Rvach, Andrii | |
dc.contributor.author | Косицька, Вікторія Юріївна | |
dc.contributor.author | Kosytska, Viktoriia | |
dc.date.accessioned | 2024-10-11T11:35:08Z | |
dc.date.available | 2024-10-11T11:35:08Z | |
dc.date.issued | 2024 | |
dc.description.abstract | У статті визначено вплив форм ТКС на соціально-економічний розвиток польсько-українського транскордонного регіону, розглянуто втілені українською стороною за фінансового сприяння ЄС проекти ТКС зі створення прикордонної інфраструктури, вирішення окремих соціальних та екологічних проблем. З’ясовано відсутність формування та реалізації ефективно діючих моделей ТКС України, котрі могли б сприяти ефективному соціально-економічному розвитку прикордонних регіонів. Зазначено, що ТКС часто здійснюється без належної підтримки системи державного адміністрування та реалізації принципів субсидіарності і децентралізації, а механізм фінансування ТКС за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів практично не функціонує. Для проведення порівняльного дослідження соціально-економічного розвитку та ефективності ТКС в межах ЄС було вивчено співпрацю Любуського воєводства (Польща) та регіону Бранденбург (Німеччина). Визначено Польсько-німецький транскордонний регіон у європейській та вітчизняній регіоналістиціодним із найуспішніших прикладів регіональної політики та транскордонних відносин, і має одні з найдавніших традицій в інституалізації ТКС, які сягають 50-их років ХХ ст. Його територія характеризується відносно нижчим рівнем розвитку транскордонної інфраструктури порівняно з рівнем обох держав та відмінностями у доходах на душу населення між сусідніми регіонами, але у той же час у ньому наявне спільне просторове планування і програмування співпраці. Незважаючи на відносно нижчий рівень соціально-економічного розвитку східнонімецьких федеральних земель в національному порівнянні, їх економічний потенціал потужніший, ніж у західних воєводствах Польщі. Для порівняльного аналізу систем соціально-економічних взаємозв’язків в межах Львівсько-Підкарпатського та Любусько-Бранденбурзького ТКС було здійснено регресійне дослідження на основі базових показників регіонів за 2013-2022 роки. У моделі було розраховано зв'язок показників транскордонної конвергенції (регресії між значеннями ВРП, рівнів безробіття та заробітної плати межуючих регіонів) та ефективність використання ресурсів ТКС (регресії впливу залучених регіоном грантових коштів для розвитку ТКС на зовнішньоторговельний оборот із сусідньою країною і ПІІ із сусідньої країни), а також розраховано інтегральний коефіцієнт (загальне усереднене значення показників R2)соціально-економічного розвитку ТКС досліджуваних регіонів. За даними проведеного економетричного аналізу, інтегральний коефіцієнт соціально-економічного розвитку ТКС Львівсько-Підкарпатського транскордонного регіону за показниками десятирічного періоду 2013-2022 років виявився низьким і склав 0,18 (середнє значення R2показників транскордонної конвергенції становить 0,12, середнє значення R2показників впливу грантів 0,27). У той же час, аналогічний інтегральний коефіцієнт соціально-економічного розвитку ТКС Любусько-Бранденбурзького транскордонного регіону склав 0,57 (середнє значення R2показників транскордонної конвергенції 0,64, середнє значення R2показників вплив угрантів 0,47). Дослідження доводить, що умовах ЄС може відбуватися ефективна транскордонна конвергенція показників соціально-економічного розвитку, і що втілення транскордонних проектів може мати позитивний ефект на зовнішньоторговельний оборот із сусідньою країною, у той час як в умовах ТКС України такого зв’язку не спостерігається. The article defines the impact of forms of TCS on the socio-economic development of the Polish-Ukrainian cross-border region, considers the TCS projects implemented by the Ukrainian side with the financial assistance of the EU to create border infrastructure and solve individual social and environmental problems. The lack of formation and implementation of effectively operating models of the TCS of Ukraine, which could contribute to the effective socio-economic development of the border regions, was clarified. It is noted that TCS is often carried out without proper support of the state administration system and implementation of the principles of subsidiarity and decentralization, and the TCS financing mechanism at the expense of the State Budget of Ukraine and local budgets practically does not function. To conduct a comparative study of the socio-economic development and efficiency of TCS within the EU, the cooperation between the Lubusz Voivodeship (Poland) and the Brandenburg region (Germany) was studied.The Polish-German cross-border region is identified in European and domestic regional studies as one of the most successful examples of regional policy and cross-border relations, and has one of the oldest traditions in the institutionalization of the TCS, which date back to the 1950s. Its territory is characterized by a relatively lower level of cross-border infrastructure development compared to the level of both states and differences in per capita income between neighboring regions, but at the same time it has joint spatial planning and cooperation programming. Despite the relatively lower level of socio-economic development of the East German federal states in national comparison, their economic potential is stronger than in the western provinces of Poland. For a comparative analysis of the systems of socio-economic interrelationships within the Lviv-Pidkarpattia and Lubusk-Brandenburg TKS, a regression study was carried out based on the basic indicators of the regions for 2013–2022. The model calculated the relationship between indicators of cross-border convergence (regressions between the values of GRP, unemployment levels and wages of bordering regions) and the efficiency of the use of TCS resources (regressions of the impact of grant funds attracted by the region for the development of TCS on foreign trade turnover with a neighboring country and FDI from a neighboring country ), and also calculated the integral coefficient (the overall average value of the R2 indicators) of the socio-economic development of the TCS of the studied regions. According to the conducted econometric analysis, the integral coefficient of socio-economic development of the TCS of the Lviv-Pidkarpattia cross-border region according to the indicators of the ten-year period 2013-2022 turned out to be low and amounted to 0.18 (the average value of R2 of indicators of cross-border convergence is 0.12, the average value of R2 of indicators of influence grants 0.27). At the same time, the similar integral coefficient of socio-economic development of TCS of Lubusko-Brandenburg cross-border region was 0.57 (average R2 value of cross-border convergence indicators 0.64, average R2 value of grant impact indicators 0.47). The study proves that effective cross-border convergence of socio-economic development indicators can occur under the conditions of the EU, and that the implementation of cross-border projects can have a positive effect on foreign trade turnover with a neighboring country, while such a connection is not observed under the conditions of the TCS of Ukraine. | |
dc.identifier.citation | Економетричне моделювання як складова модернізації механізмів публічного управління та підвищення соціально-економічної ефективності транскордонного співробітництва з ЄС / Писаренко Надія Василівна, Кашина Ганна Сергіївна, Бараник Зоя Павлівна [та ін.] // Наукові перспективи. – 2024. – № 1. – С. 237–262. | |
dc.identifier.doi | https://doi.org/10.52058/2708-7530-2024-1(43)-237-262 | |
dc.identifier.uri | https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/46601 | |
dc.language.iso | uk | |
dc.publisher | Громадська наукова організація «Всеукраїнська Асамблея докторів наук із державного управління» | |
dc.subject | модель | |
dc.subject | моделювання | |
dc.subject | соціально-економічний розвиток | |
dc.subject | порівняльний аналіз | |
dc.subject | механізм | |
dc.subject | публічне управління | |
dc.subject | транскордонне співробітництво | |
dc.subject | model | |
dc.subject | simulation | |
dc.subject | socio-economic development | |
dc.subject | comparative analysis | |
dc.subject | mechanism | |
dc.subject | public administration | |
dc.subject | cross-border cooperation | |
dc.subject.udc | 351.82 | |
dc.title | Економетричне моделювання як складова модернізації механізмів публічного управління та підвищення соціально-економічної ефективності транскордонного співробітництва з ЄС | |
dc.title.alternative | Econometric modeling as a component modernization of public administration mechanisms and increase of socio-economic efficiency of cross-border cooperation | |
dc.type | Article |