Кафедра міжнародної торгівлі і маркетингу

Permanent URI for this collection

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/61

Browse

Now showing 1 - 20 of 384

Кліматичні обмеження економічного зростання як виклики фінансування міжнародних інвестиційних проєктів у сфері циркулярної економіки
(Хмельницький національний університет, 2024) Яценко, Ольга Миколаївна; Yatsenko, Olha; Панченко, Володимир; Panchenko, Volodymyr; Іващенко, Оксана Андріївна; Ivashchenko, Oksana
Мета статті полягає у визначенні впливу кліматичних змін на (макро)економічні взаємозалежності, як то: рівновагу попиту і пропозиції; виробництво і споживання; цінову стабільність; фінансову стабільність тощо. Відзначається, що в умовах глобалізації виробничих мереж і становлення нової географії індустріальної інфраструктури запит на протидію глобальним наслідкам потепління став консолідованою відповіддю світової спільноти на зміни клімату. Розглянуто макроекономічні взаємозалежності, що виникають в процесі впливу технологічних змін (індустріальних революцій) на кліматичні зміни, що формує необхідність в розробці політики адаптації до змін клімату, яка є фінансово витратною та потребує значних інвестицій з тим, аби адекватно протистояти супутнім ризикам (ризики можуть бути безпосередньо пов'язані зі шкодою, заподіяною зміною клімату, «фізичними ризиками», які можуть вплинути на страховий та банківський сектори, на сектор логістичних послуг). Політика пом'якшення наслідків зміни клімату передбачає свідоме обмеження економічної діяльності або впровадження циркулярних моделей в економіці, щоб знизити її вплив на клімат. Альтернативною стає політика зеленого та енергетичного переходу, яка реалізується через впровадження зелених технологій або технологій, заснованих на відновлюваних джерелах енергії, що одночасно сприяють економічному зростанню, але також призводять до зменшення викидів парникових газів. Встановлено, що реалізація стратегій розвитку циркулярної економіки впливає на різні типи викидів: локальні викиди (за інших рівних умов, ЦЕ збільшує викиди, з іншого боку, зниження попиту на нові продукти призводить до зниження глобальних виробничих викидів у висхідних виробничих ланцюжках); територіальні викиди як сума внутрішніх прямих чи споживчих викидів споживачів, викидів вітчизняних підприємств при виробництві продукції для внутрішнього споживання (непрямого) і зовнішнього споживання (експорту); виробничі викиди (включають викиди вітчизняних підприємств у життєвому циклі продукції для внутрішнього споживання (непряме) та зовнішнього споживання (експорт)). Встановлено, що вплив клімату на продуктивність та економічну систему (лінійну чи циркулярну) буде різниться за галузями, всередині галузі та фірмами, залежно від рівня їхнього технологічного розвитку. The purpose of the article is to determine the impact of climate change on (macro)economic interdependencies, such as: supply and demand balance; production and consumption; price stability; financial stability, etc. The globalization of production and supply chains, the formation of a new international division of labor (global production and industrial centers VS global centers of trade in services) leads to a distortion of the geography of greenhouse gas emissions. At the same time, at the level of international institutions and the policies produced by them, the largest consumers of carbon-rich products are mistakenly or deliberately not recognized as responsible for the aggravation of the problem of global warming, instead, the belief of "global responsibility for climate change" has been formed, and thus the internationalization of the policy to combat climate change, adaptation to them and the minimization of their manifestation involves forced greening of monetary and credit and budgetary and tax policies, which, in turn, has a significant impact not only on the macroeconomic environment, but also on other types of policies - structural, industrial, foreign economic, export, energy, etc. The macroeconomic interdependencies that arise in the process of the impact of technological changes (industrial revolutions) on climate change are considered, which creates the need to develop a policy of adaptation to climate change, which is financially costly and requires significant investments in order to adequately resist the accompanying risks (risks can be directly related to the damage caused by climate change, "physical risks" that can affect the insurance and banking sectors, the logistics services sector). The policy of mitigating the consequences of climate change involves the deliberate limitation of economic activity or the introduction of circular models in the economy in order to reduce its impact on the climate. An alternative is the policy of green and energy transition, which is implemented through the introduction of green technologies or technologies based on renewable energy sources, which simultaneously contribute to economic growth, but also lead to a reduction in greenhouse gas emissions. It has been established that the imperative of sustainable development and the green agenda, which are advancing at the level of international economic policy, transform the motivational principles of international capital movement. The circular transition affects various macroeconomic channels, such as investment, savings, consumption, employment, price level, trade, each of which can affect the overall macroeconomic situation and economic (financial, price) stability. From the point of view of price stability, climate change may increase the price of the food basket, which will affect the most vulnerable sections of the population, and may lead to an increase in extreme poverty and destitution, thus provoking new flows of climate migrants. Both the physical manifestations of climate change (climate crises, disasters, droughts, floods, etc. affect the yield of agricultural crops, and changing weather conditions affect the collection and preservation of crops), and climate change policies have a direct and indirect impact on inflation, increasing its volatility. As the risks to financial stability escalate, there is a call for revisions to the targeting approaches of central banks, which are already making changes to their mandates. The existing contradictions between the goals of the Central Bank, which are to achieve financial and price stability, and the circular transition as a component of the green and energy transitions in the EU are highlighted.
Мультидисциплінарний підхід як фундаментальна основа формування геоекономічної моделі економічної дипломатії
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Іринчина, Інна Борисівна; Irynchyna, Inna
Статтю присвячено науково-практичному обґрунтуванню новітньої моделі Економічної дипломатії — «Геоекономічної», яка потребує втілення мультидисциплінарих компетентностей акторів дипломатії. Інноваційні підходи до вирішення завдань у сфері Економічної дипломатії, на базі міждисциплінарних компетентностей сприятимуть формуванню якісного рівня сприйняття України у міжнародних відносинах. У свою чергу, попередня «Торговельно-організаційна» модель роботи економічних дипломатів спрямована була на кількісні показники. Актуалізується формування геоекономічної моделі економічної дипломатії на противагу торговельно-організаційній. Світогосподарська система перебуває на етапі оновлення провідних засад функціонування та взаємодії суб’єктів. Усвідомлення особистої відповідальності держав за успішність розкриття потенціалу національних економічних інтересів та забезпечення необхідного рівня національної економічної безпеки в умовах викликів сучасного етапу Глобалізації, актуалізує роботу економічних дипломатів. Геоекономічна модель економічної дипломатії передбачає візію формування стійкої та гнучкої національної економічної системи України в умовах постійно змінюваних характеристик зовнішнього та внутрішнього середовища. Модель передбачає формування потужної «Сили голосу Держави» при формуванні нового Світоустрою. Новітня модель передбачає свідоме, ґрунтовне, своєчасне реагування на виклики міжнародного торговельного середовища та моніторинг внутрішніх параметрів ефективного функціонування національної економіки у міжнародній торговельній системі засобом колаборативної роботи фахівців різних сфер і спеціалізацій, мультидисциплінарних компетенцій дипломатів. Передумовою запровадження Геоекономічної моделі має стати практична реалізація Проєктів: “Ukrainian First” та «Ukrainian ReStart». За результатом реалізації цих проєктів має стати посилення рейтингових позицій України у міжнародних економічних відносинах та перехід від торгово-організаційної до Геоекономічної моделі Економічної дипломатії. Висвітлено роль мультидисциплінаного підходу до вирішення як зовнішніх так і внутрішніх загроз які набувають усе масштабнішого характеру дії. Прийняття ефективних рішень потребує охоплення різних сторін проблематики різними експертами з різноманітних галузей та сфер Світогосподарської системи. Міждисциплінарні колаборативні групи фахівців, як засвідчує досвід Глобальної дипломатики, спроможні подолати і передбачити настання з вищим ступенем вірогідності аніж, суто команда вузьких спеціалістів економістів, чи істориків, чи правовиків, чи то міжнародних економістів, фокус уваги яких обумовлений їх спеціалізацією та компетенціями. Доведено необхідність безперервності аналітичної роботи, формування банку ідей, пошуку нових шляхів для вирішення стандартних загроз та непрогнозованих викликів із присутністю на ринках міжнародної торговельної системи національних суб’єктів господарювання. The article is devoted to the scientific and practical substantiation of the newest model of Economic Diplomacy — “Geoeconomic”, which requires the implementation of multidisciplinary competencies of diplomatic actors. Innovative approaches to solving problems in the field of Economic Diplomacy, based on interdisciplinary competencies, will contribute to the formation of a qualitative level of perception of Ukraine in international relations. In turn, the previous “Trade and Organizational” model of work of economic diplomats was aimed at quantitative indicators. The formation of a Geoeconomic model of economic diplomacy is being actualized as opposed to a trade-organizational one. The world economic system is at the stage of updating the leading principles of functioning and interaction of subjects. Awareness of the personal responsibility of states for the success of revealing the potential of national economic interests and ensuring the necessary level of national economic security in the face of the challenges of the modern stage of Globalization, actualizes the work of economic diplomats. The Geoeconomic Model of Economic Diplomacy envisages a vision of forming a stable and flexible national economic system of Ukraine in the conditions of constantly changing characteristics of the external and internal environment. The model envisages the formation of a powerful “Power of the State’s Voice” in the formation of a new World Order. The latest model envisages a conscious, thorough, timely response to the challenges of the international trade environment and monitoring of the internal parameters of the effective functioning of the national economy in the international trade system by means of collaborative work of specialists from different fields and specializations, and multidisciplinary competencies of diplomats. The prerequisite for the introduction of the Geoeconomic Model should be the practical implementation of the Projects: “Ukrainian First” and “Ukrainian ReStart”. The result of their implementation should be the strengthening of Ukraine’s rating positions in international economic relations and the transition from the trade-organizational to the Geoeconomic model of Economic Diplomacy. The role of a multidisciplinary approach to solving both external and internal threats that are becoming increasingly large-scale in nature is highlighted. Making effective decisions requires covering different aspects of the problem by different experts from various industries and spheres of the World Economic System. Interdisciplinary collaborative groups of specialists, as evidenced by the experience of Global Diplomacy, are able to overcome and predict the onset with a higher degree of probability than a purely team of narrow specialists of economists, historians, lawyers, or international economists, whose focus of attention is determined by their specialization and competencies. The need for continuity of analytical work, the formation of a bank of ideas, the search for new ways to solve standard threats and unforeseen challenges with the presence of national economic entities in the markets of the international trading system is proved.
Потенціал водню для сталого розвитку глобальної енергетики: інновації та динаміка торгівлі
(Хмельницький національний університет, 2025) Яценко, Ольга Миколаївна; Yatsenko, Olha; Мордань, Вадим Олегович; Mordan, Vadym; Яценко, Олександр Миколайович; Yatsenko, Oleksandr
Енергетичні потреби сучасного суспільства зростають у міру розвитку технологій, зростання населення та економічного прогресу. Однак традиційні джерела енергії, такі як нафта, вугілля та природний газ, вже не здатні забезпечити сталий розвиток, оскільки їхні ресурси обмежені, а також вони спричиняють серйозні екологічні проблеми, такі як зміни клімату, забруднення повітря та води. Відновлювані джерела енергії, зокрема воднева енергетика, стають все більш важливими для забезпечення сталого майбутнього. В статті акцентується увага, що одним із головних напрямів розвитку відновлюваної енергетики є водень. Це універсальний енергетичний носій, який має високу енергетичну щільність, його можна виробляти з відновлюваних джерел і він має мінімальний вплив на навколишнє середовище. Водень стає дедалі важливішим через необхідність декарбонізації промисловості, транспорту та енергетичних систем, що відповідає вимогам міжнародних угод і стратегій щодо зменшення викидів вуглецю. Попит на водень зростає у зв'язку з активним розвитку водневої економіки. Обсяг глобального ринку водню у 2022 році становив близько 156 мільярдів доларів США, і очікується, що до 2030 року він збільшиться до 385 мільярдів доларів із середньорічним темпом зростання (CAGR) на рівні 11,98% [1]. Лідерами на ринку є країни, які активно інвестують у водневі технології, такі як Японія, Німеччина, США, Китай і Південна Корея. Вони зосереджені на розвитку електролізу, створенні водневих кластерів, а також інтеграції водню в транспортні системи. В статті підкреслено, що важливим фактором є розвиток сучасних технологій транспортування та зберігання водню. Водень потребує спеціальних умов для зберігання та транспортування, і інноваційні рішення, такі як зріджений водень, трубопроводи, а також спеціалізовані контейнери, дозволяють підвищити ефективність транспортування. Це, в свою чергу, знижує витрати та підвищує доступність водню для використання в енергетичних системах. Обґрунтовано, що перспективи водневої енергетики включають її можливість забезпечити до 18% світових енергетичних потреб до 2050 року. Сучасні інвестиції, міжнародні ініціативи та розвиток технологій водневої економіки відкривають нові можливості для досліджень та міжнародного співробітництва, що забезпечить подальший розвиток водневих технологій і збільшить їхню роль у глобальній енергетичній системі. The energy demands of modern society are growing alongside technological advancements, population increases, and economic progress. However, traditional energy sources such as oil, coal, and natural gas can no longer ensure sustainable development due to their finite nature and significant environmental impacts, including climate change, air, and water pollution. Renewable energy sources, particularly hydrogen energy, are becoming increasingly critical for securing a sustainable future. The article emphasizes that hydrogen is one of the key directions for developing renewable energy. Hydrogen is a versatile energy carrier with high energy density that can be produced from renewable sources and has minimal environmental impact. Its importance is rising due to the urgent need to decarbonize industries, transportation, and energy systems, in line with the requirements of international agreements and strategies to reduce carbon emissions. Demand for hydrogen is increasing as the hydrogen economy expands. In 2022, the global hydrogen market was valued at approximately $156 billion, and it is projected to grow to $385 billion by 2030, with a compound annual growth rate (CAGR) of 11.98% [1]. Leading players in the market include countries actively investing in hydrogen technologies, such as Japan, Germany, the United States, China, and South Korea. These nations focus on advancing electrolysis, developing hydrogen clusters, and integrating hydrogen into transportation systems. The article highlights that the development of modern hydrogen transportation and storage technologies is a critical factor. Hydrogen requires specific conditions for storage and transport, and innovative solutions—such as liquefied hydrogen, pipelines, and specialized containers-enhance transportation efficiency. This, in turn, reduces costs and increases the availability of hydrogen for use in energy systems. It is argued that the prospects for hydrogen energy include the potential to meet up to 18% of the world’s energy needs by 2050. Current investments, international initiatives, and advancements in hydrogen economy technologies open new opportunities for research and global collaboration, ensuring the continued development of hydrogen technologies and their increasing role in the global energy system.
Інституційне забезпечення регулювання міжнародної цифрової торгівлі на сучасному етапі
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Осадчук, Валерія Євгеніївна; Osadchuk, Valeriia
Актуальність теми дослідження зумовлена стрімким розвитком цифрової економіки та зростанням значення цифрової торгівлі, що потребує вдосконалення інституційного забезпечення її регулювання. Багатостороння система регулювання міжнародної цифрової торгівлі стикається з численними викликами, такими як різниця у підходах до регулювання, цифровий розрив між розвиненими та країнами, що розвиваються, а також невизначеність у термінології. У статті вивчаються ключові інституції та їхня роль у регулюванні цифрової торгівлі, проблеми внутрішнього регулювання та вплив законодавства на глобальному рівні. Метою статті є виявлення та аналіз існуючих проблем у регулюванні міжнародної цифрової торгівлі, а також розробка рекомендацій для покращення інституційного забезпечення цієї сфери. Акцент робиться на необхідності детального дослідження впливу внутрішніх регулювань і міжнародних інституцій на розвиток цифрової торгівлі, що дозволить виявити ключові фактори, які сприяють або заважають її зростанню. Порівняльний аналіз впливу законодавства ЄС на цифрову торгівлю в різних регіонах світу надає цінну інформацію про глобальний вплив європейських регулювань. Розглядаються ефективність різних шаблонів правил цифрової торгівлі, запропонованих як розвиненими країнами-членами СОТ, так і країнами, що розвиваються. Значна увага приділяється проблемам, пов’язаним з розбіжностями у регулюванні конфіденційності, захисту даних, доступу правоохоронних органів та національної безпеки. Обговорюються виклики, з якими стикається режим СОТ, зокрема питання мораторію на митні збори на електронні передачі та вплив цифрового податку на послуги. Стаття також розглядає швидку цифрову трансформацію як нові можливості для економічного розвитку, а також регуляторні виклики, що можуть затьмарити ці можливості. Підкреслюється важливість міжнародного співробітництва, діалогу та регуляторної гармонізації для забезпечення інклюзивного та стабільного цифрового розвитку в усіх країнах світу. The relevance of the research topic is determined by the rapid development of the digital economy and the increasing significance of digital trade, which necessitates the improvement of institutional support for its regulation. The multilateral system for regulating international digital trade faces numerous challenges, such as differences in regulatory approaches, the digital divide between developed and developing countries, and uncertainty in terminology. The article examines key institutions and their roles in regulating digital trade, as well as issues related to internal regulation and the impact of legislation at the global level. The aim of the article is to identify and analyze existing problems in the regulation of international digital trade and to develop recommendations for improving the institutional support of this area. Emphasis is placed on the need for a detailed investigation into the impact of internal regulations and international institutions on the development of digital trade, which will help identify key factors that either promote or hinder its growth. A comparative analysis of the impact of EU legislation on digital trade in various regions of the world provides valuable insights into the global influence of European regulations. The effectiveness of various digital trade rule templates proposed by both developed WTO member countries and developing countries is examined. Significant attention is paid to issues related to discrepancies in the regulation of privacy, data protection, law enforcement access, and national security. The challenges faced by the WTO regime are discussed, particularly regarding the issue of a moratorium on customs duties on electronic transmissions and the impact of digital taxes on services. The article also considers the rapid digital transformation as both new opportunities for economic development and regulatory challenges that could overshadow these opportunities. The importance of international cooperation, dialogue, and regulatory harmonization is emphasized to ensure inclusive and stable digital development in all countries around the world.
Стратегування поведінки експортерів на цільових світових ринках
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Яценко, Олександр Миколайович; Yatsenko, Oleksandr; Яценко, Oльга Миколаївна; Yatsenko, Olha; Дендеберя, Дарина Олександрівна; Dendeberia, Daryna
Міжнародна торгівля є важливою складовою економічного зростання, саме тому важливим аспектом є пошук ефективного виходу на міжнародні ринки, що принесе позитивні результати як в короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі. В дослідженні обґрунтовані рекомендації щодо виходу експортерів на міжнародні ринки, оскільки це підвищує економічний розвиток та позиції країни у світовому господарстві. Нині питання виходу на міжнародний ринок тісно пов’язане з інструментами підтримки та просування експорту, оскільки на ринку присутня висока конкуренція. В дослідженні було виділено економічні та додатково стимулювальні інструменти просування експорту. Перші включають в себе фінансові та податкові інструменти, а другі зумовлені використанням адміністративних та маркетингових заходів. В дослідженні значна увага приділяється аналізу світових тенденцій щодо експорту товарів; визначенню методів та показників оцінки ефективності системи підтримки експорту, що дає змогу країнам виміряти вплив діяльності з підтримки та просування експорту, адже дієвість інструментів різниться за країнами, на що впливає ряд факторів. В дослідженні акцентовано увагу, що з моменту початку повномасштабного вторгнення українські експортери стикаються з багатьма викликами, саме тому питання ефективного стратегування є першочерговим для розвитку країни і суб’єктів господарювання. Однією з найбільших проблем в експорті України є дисбаланси зовнішньої торгівлі: високий обсяг експорту сировинної продукції та значна кількість імпортованої продукції з доданою вартістю, саме тому питання підтримки та просування експорту є наразі таким актуальним. В дослідженні обґрунтовано і обрано ключові регіони для українського експорту: європейський, азійський, американський, африканський, регіони Австралії та Океанії. Вибір регіонів зумовлений стратегією диверсифікації ринків експорту. Україні вже зараз необхідно знижувати ризики у сфері міжнародної торгівлі, щоб уникнути ризиків, які можуть виникнути під час вступу до Європейського Союзу, адже наші національні економічні інтереси тісно переплітаються з іншими країнами цього інтеграційного об’єднання. Рекомендації, надані українським експортерам, були адаптовані до певних умов і частин регіону, які мають специфічні особливості. Обґрунтовуючи вихід суб’єктів господарювання на ринок конкретного регіону, в дослідженні було визначено і аргументовано перспективні сектори національної економіки, зважаючи на поствійськову важливість цієї галузі для держави. International trade is an important component of economic growth, so it is important to find an effective way to enter international markets that will bring positive results in both the short and long term. The study provides recommendations on how exporters should enter international markets, as exports enhance economic development and a country’s position in the global economy. Nowadays, the issue of entering the international market is closely related to the tools for supporting and promoting exports, as the market is highly competitive. The article identifies economic and additional incentive instruments for export promotion. Economic instruments include financial and tax instruments, while additional incentives are based on the use of administrative and marketing measures. An important part of the work is the analysis of global trends in commodity exports, which make it clear the importance of specific commodity sectors. The study also includes methods and indicators for assessing the effectiveness of the export support system, which allows countries to measure the impact of export support and promotion activities, as the effectiveness of instruments for one country will not always have the same effectiveness in another country. Since the start of the full-scale invasion, Ukrainian exporters have faced many challenges, which is why effective strategy is of paramount importance for the country’s development. One of the biggest problems in Ukraine’s exports is the high volume of raw material exports and the high number of imported value-added products, which is why the issue of export support and promotion is a relevant topic of research. The key regions for Ukrainian exports were selected in this study: European, Asian, American, African, Australian and Oceania. The choice of regions is based on the strategy of diversifying export markets. Ukraine already needs to minimise risks in international trade in order to avoid risks that may arise when it joins the European Union, as our national economic interests closely overlap with other countries of this integration association. The recommendations provided to Ukrainian exporters have been adapted to specific parts of the region that have certain peculiarities. At the end of the description of important aspects for entering the market of a particular region, promising sectors have been suggested based on the importance of this industry for the country or region.
Асиметрії та сценарії розвитку глобальної торговельної системи
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Тананайко, Тетяна Сергіївна; Tananaiko, Tetiana; Яценко, Ольга Миколаївна
Дисертаційна робота присвячена комплексному дослідженню процесів еволюції глобальної торговельної системи в умовах світової економічної нестабільності, зокрема, виявленню та аналізу детермінант поглиблення її асиметрій з метою обґрунтування пропозицій стосовно удосконалення діяльності Світової організації торгівлі (СОТ). Робота містить характеристику теоретико-методичних засад формування та еволюції глобальної торговельної системи, її суб’єктного складу, регулятивного режиму та ключових тенденцій розвитку. The dissertation is devoted to a comprehensive study of the evolution of the global trading system under conditions of global economic instability, in particular, to identify and analyze the determinants of deepening its asymmetries in order to substantiate proposals for improving the World Trade Organization (WTO) work. The paper contains a description of the theoretical and methodological foundations of the formation and evolution of the global trading system, its subject composition, regulatory regime and key development trends.
Міжнародна торговельна інтеграція у розв’язанні глобальної продовольчої проблеми
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Бібла, Іванна Ігорівна; Bibla, Ivanna; Яценко, Ольга Миколаївна
Дисертаційну роботу присвячено комплексній оцінці глобальної продовольчої проблеми в умовах економічної нестабільності, обґрунтуванню ролі міжнародної торговельної інтеграції у її вирішенні та визначенню пріоритетних напрямів створення системи продовольчої безпеки України, а забезпечує для всіх верств населення фізичний та економічний доступ до достатніх обсягів безпечної й поживної продовольчої продукції та посиленню спеціалізації та ролі України у світовому продовольчому забезпеченні. The dissertation is devoted to a comprehensive assessment of the global food problem in the context of economic instability, substantiation of the role of international trade integration in its solution, and identification of priority areas when creating the food security system of Ukraine, as well as provides physical and economic access of all population strata to sufficient amounts of safe and nutritious food products and strengthening of the specialization and role of Ukraine in the world food supply.
Інноваційна політика країн: аналіз та ключові тренди розвитку
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Лиськова, Леся Миколаївна; Lyskova, Lesia; Подзігун, Сніжана Олександрівна; Podzihun, Snizhana
У роботі комплексно досліджено сутність інноваційної політики та її вплив на конкурентоспроможність країн. Згруповано види інноваційної політики країн за багатьма критеріями, зокрема за стратегією інноваційного розвитку, об’єктом орієнтації, ступенем регулювання та за спрямуванням. У досліджені було зазначено, що для формування ефективної інноваційної політики варто поєднувати різні види, спираючись на ступінь розвитку країни, ресурсний потенціал та цілі країни. Виокремлено та узагальнено інструментарій реалізації інноваційної політики, виявлено тенденцію до зростання застосування непрямих фінансових інструментів. Запропоновано використання низки індексів та баз даних для здійснення оцінки результатів інноваційної політики, а саме — Глобальний інноваційний індекс, Глобальний індекс конкурентоспроможності, Інноваційна шкала ЄС, Індекс готовності до передових технологій. Проведено аналіз інноваційної політики таких країн як США, Китай та Німеччина, виокремлено їх ключові характеристики та вплив на формування конкурентоспроможності. Інновації формують конкурентні переваги країн, забезпечуючи їх лідерство на світовій арені. Досліджено напівпровідникову галузь як ключову у сфері інноваційної конкурентної боротьби США та Китаю. Проаналізовано показники розвитку інноваційної екосистеми обраних країн за Глобальним індексом конкурентоспроможності. Висвітлено проблеми формування та реалізації інноваційної політики в Україні: недостатнє держане фінансування, формальність законодавства, бюрократичні процедури, несприятливий інвестиційний клімат, відтік мізків та брак знань у сфері управління інноваціями. Висвітлено місце України у глобальних індексах та надано рекомендації щодо покращення інноваційного розвитку та формування інноваційної політики. Підкреслено роль інновацій у соціально-економічному розвитку країн. Порушено основні соціальні проблеми, що варто враховувати під час формування інноваційної політики, зокрема проблема інклюзії, гендерної нерівності в інноваційній сфері, вирішення глобальних проблем. Підкреслено, що інноваційні рішення мають бути покликані допомагати у досягнені цілей сталого розвитку, зокрема декарбонізації та забезпеченні нульових викидів. The article comprehensively studies the essence of innovation policy and its impact on the competitiveness of countries. The types of innovation policy of countries are grouped by many criteria, in particular, by the strategy of innovation development, object of orientation, degree of regulation and direction. The study notes that in order to form an effective innovation policy, it is necessary to combine different types, based on the level of development of the country, resource potential and goals of the country. The instruments for implementing the innovation policy have been allocated and generalised, and a tendency to increase the use of indirect financial instruments has been identified. It is proposed to use a number of indices and databases to evaluate the results of innovation policy, namely the Global Innovation Index, the Global Competitiveness Index, the European Innovation Scoreboard, and the Frontier Technology Readiness Index. The article analyses the innovation policies of such countries as the USA, China and Germany, identifies their key characteristics and impact on competitiveness. Innovations shape the competitive advantages of countries, ensuring their leadership on the world stage. The semiconductor industry is studied as a key one in the field of innovative competition between the USA and China. The indicators of development of the innovation ecosystem of the selected countries according to the Global Competitiveness Index are analysed. The problems of forming and implementing innovation policy in Ukraine are highlighted: insufficient state funding, formal legislation, bureaucratic procedures, unfavourable investment climate, brain drain and lack of knowledge in the field of innovation management. The article highlights Ukraineʼs place in global indices and provides recommendations for improving innovation development and innovation policy. The role of innovation in the socio-economic development of countries is emphasised. The main social problems that should be taken into account when formulating innovation policy are raised, in particular, the problem of inclusion, gender inequality in the innovation sphere, and solving global problems. It is emphasised that innovative solutions should be designed to help achieve the goals of sustainable development, in particular decarbonisation and zero emissions.
Commercial diplomacy as a tool for promoting business opportunities for national agricultural traders
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Миколаївна; Яценко, Ольга Николаевна; Yatsenko, Oleksandr; Яценко, Олександр Миколайович; Яценко, Александр Николаевич; Khmara, Pavlo; Хмара, Павло В.
The study substantiates that agricultural trading is very important for the modern global agricultural market, as it allows to ensure a balance between production and demand for products, as well as provides access to a variety of agricultural products and raw materials for different markets, countries and regions. Agricultural trading contributes to the efficient allocation of resources, reducing risks for farmers and buyers through the diversity of production and the use of financial instruments to protect against price fluctuations. In addition, agricultural trading promotes market integration and the development of international trade in agricultural products, which helps maintain the stability and development of the global agricultural sector. Since the beginning of the full-scale invasion, Ukrainian agro traders have faced significant risks and numerous difficulties in their work. One of the biggest challenges for all sector participants is the complication of logistics at every stage of the supply chain. Commercial diplomacy can help improve trade efficiency and attract investment to expand business opportunities for national agro traders. The purpose of the article is to substantiate the theoretical foundations and features of commercial diplomacy and its contribution to expanding business opportunities for national agro-traders in global agri-food markets. The study emphasizes that despite the fact that in the modern world, global diplomacy is implemented mainly in ensuring effective state participation in the activities of international institutions such as the World Trade Organization (WTO), the World Customs Organization the Bureau of International Exhibitions, the United Nations Conference on Trade and Development (UNCTAD), and others, as well as in multilateral summits and forums, such as the World Economic Forum in Davos, our study focuses on the implementation of commercial diplomacy at the macro and micro levels of the state. It is noted that macro-level commercial diplomacy, although it takes into account the position of national business, is mainly aimed at negotiating the principles and rules that define and regulate international trade and investment without regard to individual companies, transactions and projects. The main tools and methods of commercial diplomacy at this level are communication, including negotiation, trade defense, and support mobilization. Micro-level commercial diplomacy, in turn, provides assistance to individual companies in the development of foreign trade and investment activities, their competition for long-term contracts and target markets, including agricultural ones. At this level, the basis of the tools and methods used are information and analytical services provided directly to business entities. The study identifies the main approaches to commercial diplomacy, its methods, strategies and techniques. It is substantiated that the promotion of national economic interests of the country in general and agro-traders in particular in foreign markets and the protection of domestic markets should be carried out by means of commercial diplomacy. Protection of domestic markets through commercial diplomacy involves various strategies aimed at protecting domestic industries from foreign competition while promoting their interests in international trade. В дослідженні обґрунтовано, що аграрний трейдинг є дуже важливим для сучасного глобального аграрного ринку, оскільки він дозволяє забезпечити рівновагу між обсягами виробництва та попитом на продукти, а також забезпечує доступ до різноманітної сільськогосподарської продукції і сировини для різних ринків, країн і регіонів. Аграрний трейдинг сприяє ефективному розподілу ресурсів, зменшенню ризиків для фермерів та покупців через різноманітність виробництва та використання фінансових інструментів для захисту від коливань цін. Крім того, агротрейдинг сприяє інтеграції ринків та розвитку міжнародної торгівлі сільськогос-подарською продукцією, що допомагає підтримувати стабільність і розвиток глобального аграрного сектору. З моменту початку повномасштабного вторгнення українські агротрейдери стикаються зі значними ризиками та численними труднощами у своїй роботі. Однією з найбільших проблем для всіх учасників сектору є ускладнення логістики на кожному етапі ланцюга постачання. Комерційна дипломатія може сприяти підвищенню ефективності торгівлі та залученню інвестицій з метою розширення бізнес-можливостей національних агротрейдерів. Метою статті є обґрунтування теоретичних засад та особливостей комерційної дипломатії та її внеску в розширення бізнес-можливостей національних агротрейдерів на глобальних агропродовольчих ринках. В дослідженні акцентується увага, що незважаючи на те, що в сучасному світі глобальна дипломатія реалізується переважно у забезпеченні ефективної участі держави в діяльності міжнародних інституцій, таких як Світова організація торгівлі (СОТ), Всесвітня митна організація, Бюро міжнародних виставок, Конференція ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД) та інші, а також в рамках багатосторонніх самітів та форумів, наприклад Світовий економічний форуму в Давосі, в нашому дослідженні акцентується увага на реалізації комерційної дипломатії на макрорівні та мікрорівні держави. Зазначено, що макрорівнева комерційна дипломатія, хоча й враховує позицію національного бізнесу, проте головною її задачею є проведення переговорів щодо принципів та правил, що визначають та регулюють міжнародну торгівлю та інвестиції безвідносно окремих компаній, операцій та проектів. Основними інструментами та методами комерційної дипломатії на цьому рівні є комунікаційні, зокрема переговори, торговельний захист та мобілізація підтримки. Мікрорівнева комерційна дипломатія у свою чергу забезпечує сприяння окремим компаніям щодо питань розвитку зовнішньоторговельної та інвестиційної діяльності, їх конкурентної боротьби за довгострокові контракти та цільові ринки, зокрема аграрні. На цьому рівні основу інструментів і методів, що застосовуються, складають інформаційно-аналітичні послуги, які надаються безпосередньо суб’єктам бізнесу. В дослідженні визначено основні підходи до комерційної дипломатії, її методи, стратегії і прийоми. Обґрунтовано, що просування національних економічних інтересів країни в цілому і агротрейдерів зокрема на зовнішніх ринках та захист внутрішніх ринків необхідно здійснювати методами комерційної дипломатії. Захист внутрішніх ринків за допомогою методів комерційної дипломатії передбачає різні стратегії, спрямовані на захист вітчизняних галузей промисловості від іноземної конкуренції при одночасному просуванні їх інтересів у міжнародній торгівлі.
Таксономія складових елементів логістичної системи агротрейдингу в умовах трансформації міжнародної торгівлі
(Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, 2024) Яценко, Ольга Миколаївна; Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Николаевна; Яценко, Олександр Миколайович; Yatsenko, Oleksandr; Яценко, Александр Николаевич
Проведено дослідження логістичних систем в агробізнесі. Було досліджено багатоаспектність поняття «агробізнес» та «агротрейдинг», описано важливість розвитку агротрейдингу суб’єктів агропідприємництва для збільшення ефективності їх діяльності. Проаналізовано поняття «логістика» та її місце в системі агробізнесу, подано його сутнісне розуміння як системи. Обґрунтовано використання поняття «агрологістика» для пояснення місця та ролі логістики в сільськогосподарському господарстві України. Адаптовано таксономію складових елементів логістичної системи агротрейдингу та запропоновано їх класифікацію. Проаналізовано перешкоди для розвитку агрологістики України. Обґрунтовано заходи, які можуть пришвидшити розвиток агрологістики суб'єктів агропідприємництва та стати джерелом зростання економіки України. A study of logistics systems in agribusiness was conducted. The main goals of the article are the study of the concept of "agrologistics" as a tool for the development of agrotrading; review of the taxonomy of the constituent elements of the logistics system of agrotrading; forecasting future trends of the agricultural market of Ukraine under the condition of effective organization and use of logistics systems by subjects of agrarian entrepreneurship, including in foreign markets. The article investigates the multidimensional nature of the concepts of "agribusiness", it is proposed to use a four-sphere model to describe the content of this concept. The article examines the concept of "agro-trading", describes the importance of the development of agro-trading of agro-business entities to increase the efficiency of their activities. The article investigates the importance of developing agrotrading of agribusiness entities to increase the efficiency of their activities. The concept of "logistics" and its place in the agribusiness system are analyzed. Attention is focused on the scientific views of EU scientists, who distinguished the content of the term "logistics" in various business sectors. The use of the term "agrologistics" to explain the place and role of logistics in the agricultural complex of Ukraine is justified. The taxonomy of the constituent elements of the logistics system of agrotrading has been adapted. It is proposed to classify these systems according to such features as spatial limitations (macro-logistic, micro-logistics), type of logistics chains (logistics systems with direct connections, multi-level and flexible logistics systems), implementation environment (external, internal), functional basis (permanent, operational), level of coverage (general, local), form of implementation (own, outsourced). Obstacles to the development of agro-logistics in Ukraine are analyzed, the main of which are related to the lack of sufficient state support. Proposing measures that can speed up the development of agro-logistics of agro-business entities and become a source of growth of the economy of Ukraine.
Агротрейдинг на глобальному ринку органічної продукції та перспективи для України
(Сумський національний аграрний університет, 2024) Яценко, Ольга Миколаївна; Yatsenko,; Яценко, Ольга Николаевна; Завадська, Юлія Сергіївна; Zavadska, Yuliia; Яценко, Олександр Миколайович; Yatsenko, Oleksandr; Яценко, Олександр Николаевич
Враховуючи недостатнє використання природних ресурсів, екологічні кризи, зростання населення та обмеження традиційних систем харчування, надзвичайно важливо наразі знайти напрями і методи досягнення сталого розвитку економіки в цілому і аграрного сектора зокрема. У цьому контексті актуальним є пошук альтернативних методів ведення сільського господарства та зміна у типовому споживанні продуктів харчування, особливий інтерес становить ринок органічної продукції. Практика органічного сільськогосподарського виробництва стає все більш поширеною, проте назріла необхідність вдосконалення існуючих методів організації виробництва, ефективного використання ресурсів та системи агротрейдингу, стимулювання експорту та регіонального розвитку. Ефективний агротрейдинг відкриває нові можливості для експорту й співпраці вітчизняним виробникам на глобальних ринках. Виходячи з цього, ця стаття присвячена розумінню можливостей розвитку виробництва, агротрейдингу та експорту української органічної продукції на світовий ринок. Для досягнення поставленої мети виникла необхідність дослідження специфіки динамічного зростання світового ринку органічних продуктів харчування, що включає визначення домінуючих факторів його розвитку, особливостей його регулювання, оцінку поточного стану, основних тенденцій та перспектив. У дослідженні наведено характеристику основних конкурентів на світовому ринку, сегментацію споживачів та досвід реалізації глобальних і національних програм розвитку та підтримки органічного сектору. В результаті дослідження було виявлено, що Україна має нереалізований експортний потенціал, який може бути реалізований за допомогою поєднання світових практик: активне використання маркетингових інструментів, державна підтримка органічного сектору та нарощування органічного виробництва через об'єднання виробників у кластери. Необхідно підвищити ефективність агротрейдингу який є невіддільною складовою діяльності сільськогосподарських підприємств і здатний забезпечити підвищення загальної результативності діяльності аграрних підприємств через оптимізацію витратної частини при вирощуванні та/або виробництві сільськогосподарської продукції, її переробці та реалізації. It is extremely important to find ways and methods to achieve sustainable development of the economy in general and the agricultural sector in particular, given the underutilization of natural resources, environmental crises, population growth, and limitations of traditional food systems. In this context, the search for alternative methods of farming and changes in typical food consumption are relevant, and the organic market is of particular interest. The practice of organic farming is becoming more widespread, but there is a need to improve existing methods of production organization, efficient use of resources and the agri-trading system, and to promote exports and regional development. Effective agricultural trading opens up new opportunities for exports and cooperation for domestic producers in global markets. With this in mind, this article is devoted to understanding the opportunities for developing the production, agrotrade and export of Ukrainian organic products to the global market. In order to achieve this goal, it became necessary to study the specifics of the dynamic growth of the global organic food market, including the identification of the dominant factors of its development, the specifics of its regulation, and the assessment of the current state, main trends and prospects. The study provides a description of the main competitors in the global market, consumer segmentation, and experience in implementing global and national programs for the development and support of the organic sector. The study found that Ukraine has an unrealized export potential that can be realized through a combination of global practices: active use of marketing tools, government support for the organic sector, and increasing organic production through the organization of producers into clusters. It is necessary to increase the efficiency of agrotrading, which is an integral part of the activities of agricultural enterprises and can improve the overall performance of agricultural enterprises by optimizing the cost side of growing and/or producing agricultural products, their processing and sale.
Підвищення конкурентоспроможності міжнародних агротрейдерів на основі впровадження технологічних інновацій
(Міжрегіональна Академія управління персоналом, 2024) Яценко, Ольга Миколаївна; Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Николаевна; Яценко, Олександр Миколайович; Yatsenko, Oleksandr; Яценко, Александр Николаевич; Осадчук, Валерія Є.; Osadchuk, Valeriia
Статтю присвячено дослідженню впливу використання інноваційних технологій для підвищення конкурентоспроможності агротрейдерів та розвитку сектору сільського господарства в цілому. Визначено вплив нових технологій на різні етапи ланцюгів доданої вартості. Охарактеризовано основні виклики з якими зіштовхуються агротрейдери, а також рушійні драйвери для адаптації нових технологій у сільсько-господарському секторі. Виокремлено ключові технології та визначено їх вплив на харчові ланцюги постачання та сільське господарство загалом. Встановлено, що використання нових технологій призводить до посилення інтеграційних процесів в агропродовольчій сфері на корпоративному рівні. Розглянуто провідні компанії-лідери галузі та їх успішну імплементацію інноваційних технологій у свою діяльність. Розроблено SWOT-аналіз для надання рекомендацій компаніям на ринку. The use of innovative technologies has long gone beyond primary production, covering the entire supply chain and playing a crucial role in increasing the competitiveness of agricultural traders and the development of the agricultural sector as a whole. Therefore, there is a need to conduct research to find out how the "farm technology revolution" will affect the agricultural sector in the near future, and what optimal strategies and ways of implementing technological innovations are needed to increase the competitiveness of international agricultural traders. The article describes the main challenges faced by agri-traders (changing environmental and climatic conditions; uncertain future demand due to urbanization; population growth and social change; the need to optimize production due to high costs), as well as the driving drivers (consumer preferences, evenly distributed opportunities to participate in innovative solutions, research projects or other activities related to new technologies in agriculture, generation and management of big data and analytics, proper government regulation, research and development that justify the feasibility and reliability of new technologies used in the agricultural sector) for the adaptation of new technologies in the agricultural sector. Key technologies are identified and their impact (high, medium, low) on food supply chains and agriculture in general is determined. It has been established that the use of new technologies leads to the strengthening of integration processes in the agri-food sector at the corporate level. The impact of new technologies and their combinations on different stages of value chains is structured and characterized (9 cases are described). The leading companies in the industry and their successful implementation of innovative technologies in their activities are considered. A SWOT analysis is developed to provide recommendations to companies in the market. It is substantiated that the development of digital technologies in agriculture can be a key factor in ensuring sustainable development and increasing the competitiveness of international agricultural traders.
Геостратегічне вікно можливостей інноваційно-інвестиційної модернізації України: інституціональне регулювання та організаційно-економічні механізми розвитку зовнішньоекономічної діяльності аграрних підприємств
(Західноукраїнський національний університет, 2024) Яценко, Ольга Миколаївна; Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Николаевна; Завадська, Юлія Сергіївна; Zavadska, Yuliia; Лиськова, Леся Миколаївна; Lyskova, Lesia; Лыськова, Леся Николаевна
Визначено, що тривала війна росії проти України привернула велику увагу в усьому світі і викликала занепокоєння. Радикальна геополітична невизначеність змінює правила глобальної економіки. Країни повинні прийняти нові реалії та адаптуватися до них, віддаючи пріоритет гнучкості та стійкості. Україні, щоб не стати аутсайдером світової економіки, необхідно скористатися геостратегічним вікном можливостей інноваційно-інвестиційної модернізації всіх секторів економіки, передусім агропромислового, як одного з основних експортоорієнтованих і покликаних зміцнювати продовольчу безпеку та здорове харчування не лише для внутрішнього ринку, а й для щораз більшого населення планети; стати важливим регіональним суб’єктом і в перспективі інтегруватися до Європейського Союзу. Дослідження присвячено вивченню й аналізу проблематики інноваційно-інвестиційної модернізації аграрного сектору відповідно до вимог сталого розвитку та умов глобальної геополітичної невизначеності, щоб у поствоєнний період скористатися геостратегічним вікном можливостей. Метою роботи є комплексне оцінювання інноваційноінвестиційних трансформацій, які відбуваються в аграрній сфері в країнах у контексті викликів глобального сталого розвитку з метою визначення пріоритетів інституціонального регулювання та організаційно-економічних механізмів розвитку зовнішньоекономічної діяльності аграрних підприємств України. Завданням наукового дослідження є виявлення найбільш успішної групи країн з точки зору впровадження інтенсифікації виробничої діяльності, ефективності впровадження інноваційної політики та здатності задовольняти потреби в продуктах харчування з урахуванням вимог сталого розвитку, обґрунтування рекомендацій щодо інноваційно-інвестиційної модернізації агровиробничої діяльності вітчизняних товаровиробників, визначення пріоритетів інституціонального регулювання та організаційно-економічних механізмів розвитку зовнішньоекономічної діяльності аграрних підприємств України. У статті були використані такі методи наукового дослідження: метод системного аналізу, прогнозування, узагальнення, моделювання, а саме кластеризації алгоритмом K-Means. Здійснено групування країнлідерів з високоінноваційним агропромисловим сектором та узагальнено їхній досвід формування державної політики, спрямованої на підтримку інноваційних трансформацій АПК. Обґрунтовано пріоритетні напрями інституціонального регулювання та організаційно-економічні засади розвитку зовнішньоекономічної діяльності аграрних підприємств України. It is determined, that Russia's ongoing war in Ukraine has attracted great attention around the world and caused concern. Radical geopolitical uncertainty is changing the rules of the global economy. Countries must accept new realities and adapt to them, prioritizing flexibility and resilience. Ukraine needs to take advantage of the geostrategic window of opportunity for innovation and investment modernization of all sectors of the economy, especially the agricultural sector, as one of the main export-oriented sectors designed to ensure food security and healthy nutrition not only for the domestic market but also for the growing global population; to become an important regional actor and eventually integrate into the European Union, to avoid becoming an outsider in the global economy. The research is devoted to the study and analysis of the problems of innovation and investment modernization of the agricultural sector in accordance with the requirements of sustainable development and global geopolitical uncertainty in order to take advantage of the geostrategic window of opportunity in the post-war period. The purpose of the study is a comprehensive assessment of innovation and investment transformations taking place in the agricultural sector in countries in the context of the challenges of global sustainable development in order to determine the priorities of institutional regulation and organizational and economic mechanisms for the development of foreign economic activity of agricultural enterprises in Ukraine in order to take advantage of the geostrategic window of opportunity in the post-war period. The objective of the scientific research is to identify the most successful group of countries in terms of implementation of intensification of production activities, efficiency of implementation of innovation policy and ability to meet the needs for food, taking into account the requirements of sustainable development, substantiation of recommendations for innovation and investment modernization of agricultural production activities of domestic producers, determination of priorities for institutional regulation and organizational and economic mechanisms for the development of foreign economic activity. The following methods of scientific research were used in the article: the method of system analysis, forecasting, generalization, modeling, namely, clustering by the K-Means algorithm. The leading countries with highly innovative agro-industrial sectors are grouped and their experience in formulating state policies aimed at supporting innovative transformations of the agro-industrial complex is summarized. The priority directions of institutional regulation and organizational and economic foundations for the development of foreign economic activity of agricultural enterprises of Ukraine are substantiated.
Управління зовнішньоекономічною діяльністю сільськогосподарських підприємств у контексті стабілізації національної економіки
(2023) Яценко, Ольга Миколаївна; Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Николаевна; Завадська, Юлія Сергіївна; Zavadska, Yuliia
Дослідження присвячено оцінюванню наслідків війни в Україні щодо світової торгівлі сільськогосподарською продукцією та обґрунтуванню особливостей управління зовнішньоекономічною діяльністю сільськогосподарських підприємств країни у воєнний і поствоєнний періоди у контексті стабілізації національної економіки. На основі аналізу виокремлено основні складові наслідків війни в Україні щодо світової торгівлі сільськогосподарською продукцією, що мають географічний характер і специфічний контекст. Визначено вплив дій країни-агресора на території України щодо міжнародних торговельно-економічних зв’язків. Розглянуто і досліджено просторову та товарну структуру торговельних інтеграційних відносин України у сфері сільськогосподарського виробництва у довоєнний і воєнний періоди. Зазначено, що, попри невелику частку України у загальному обсязі світової торгівлі та виробництва, інтеграція країни у міжнародні сільськогосподарські ринки є досить значною. Доведено, що вітчизняний аграрний сектор є потужним експортером сільськогосподарської продукції за низкою позицій, включно з основними продуктами харчування. Обґрунтовано, що для стабілізації національної економіки необхідно модернізувати всі сектори економіки України, зокрема сільського господарства. Потрібно не лише відбудувати їх до довоєнного рівня, а глибоко трансформувати країну на всіх рівнях (макро-, мезо і мікрорівнях), починаючи від бізнес-моделей і технологій, інфраструктури та логістики до докорінного оновлення інституцій. Визначено, що головною стратегічною ціллю має залишатися набуття Україною повноправного членства в ЄС. The study is devoted to assessing the consequences of the war in Ukraine for the world trade in agricultural products and substantiating the peculiarities of managing the foreign economic activity of agricultural enterprises of the country in the military and post-war periods in the context of stabilizing the national economy. Based on the analysis, the author identifies the critical components of the effects of the war in Ukraine on world agricultural trade, which are geographically specific and contextual. The impact of the aggressor country's actions on the territory of Ukraine on international trade and economic relations is determined. The spatial and commodity structure of Ukraine's trade integration relations in agricultural production in the pre-war and war periods is considered and studied. It is noted that despite Ukraine's small share in the total volume of world trade and production, the country's integration into international agricultural markets is quite significant. It is proved that the domestic agricultural sector is a powerful exporter of agricultural products for several items, including staple foods. Ukraine retained its place among the world's five most prominent exporters of agricultural products in 2022. The main products of domestic agricultural exports have traditionally been grains and oilseeds, various oils, residues of the food and processing industry, meat, and offal. It is substantiated that for stabilizing the national economy, it is necessary to modernize all sectors of the Ukrainian economy, including agriculture. It is necessary not only to rebuild them to pre-war levels but also to profoundly transform the country at all levels (macro, meso, and micro), from business models and technologies, infrastructure, and logistics to a radical overhaul of institutions. The main strategic goal was to maintain Ukraine's full membership in the EU.
Соціальна політика: формування, оцінка ефективності, аудит
(Дніпровський державний аграрно-економічний університет, ТОВ «ДКС Центр», 2023) Волківська, А. М.; Volkivska, A.; Аксьонова, О. В.; Aksonova, O.; Яценко, Ольга Миколаївна; Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Николаевна; М'ясковський, О. C.; Miaskovskyi, O.; Осипович, Н. Є.; Osypovych, N.
Вплив цифровізації міжнародної торгівлі на економічний розвиток країн
(Західноукраїнський національний університет, 2022) Яценко, Ольга Миколаївна; Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Николаевна; Тананайко, Тетяна Сергіївна; Tananaiko, Tetiana
У дослідженні критично, з урахуванням структури, сфери охоплення та суб’єктного складу проаналізовано вплив цифровізації міжнародної торгівлі на економічний розвиток країн, що зумовлений, передусім, технологічноінфраструктурною асиметрією глобальної торгівлі, що виникла внаслідок наявності цифрового розриву між розвиненими країнами (86,6% населення мають доступ до Інтернету) та НРК (19,1% населення), адже країни останньої через відсутність доступу до мережі Інтернет не мають можливості бути повноцінно залученими до електронної комерції та транскордонної торгівлі цифровими продуктами. Додатковим бар’єром для розвитку цифрової торгівлі, зокрема в африканському та азійсько-тихоокеанському регіонах, є відсутність законодавства з різних торговельних аспектів електронної комерції, зокрема з питань захисту прав споживачів (у 40% НРК) та конфіденційності даних (у 43% НРК). Визначено вплив війни в Україні на ринок електронної комерції. Зазначено, що досліджуваний ринок скоротився у 12 разів у 2022 році у порівнянні з довоєнним періодом. Ринок електронної комерції почав поступово відновлюватися у 2023 році. Очікується, що ринок досягне майже повного відновлення в Україні до кінця 2023 року. Головним завданням для України буде розширення сфери охоплення чинних угод про вільну торгівлю (УВТ) на сферу послуг, електронної комерції та інвестицій. Відповідні тренди прослідковуватимуться й у світовій глобальній економіці. Україна має стати вагомим гравцем на низці деяких світових ринків послуг та торгівлі цифровими продуктами, враховуючи наявність оновленої нормативно-правової бази з цих питань. Передбачається, що електронна комерція буде швидко зростати після завершення війни в Україні. Considering the structure, scope, and subject composition, the critical analysis of the impact of digitalization of international trade on the economic development of countries is represented. This is due to the technological infrastructural asymmetry of global trade that has arisen due to the presence of a digital divide between developed countries (86.6% of the population have Internet access) and LDCs (19.1% of the population) because these countries do not have access to the Internet and do not have the opportunity to be fully involved in e-commerce and cross-border trade in digital products. An additional barrier to developing digital commerce, particularly in the African and Asia-Pacific regions, is the need for more legislation on various trade aspects of e-commerce, consumer protection (for 40% of LDCs), and data privacy (for 43% of LDCs). The influence of the war in Ukraine on the e-commerce market is determined. It is outlined that the studied demand has decreased by 12 times in 2022 compared to the pre-war period. The e-commerce market began to recover in 2023 gradually. The market is expected to reach an almost complete renewal in Ukraine by the end of 2023. The main task will be to expand the scope of existing free trade agreements (FTAs) to services, e-commerce, and investment for Ukraine. Corresponding trends will be observed in the world's global economy, too. Given the availability of an updated regulatory framework on these issues, Ukraine should become a significant player in a few international markets for services and trade in digital products. It is assumed that e-commerce will grow after the end of the war in Ukraine.
Циркулярна економіка як незворотній глобальний мегатренд та драйвер сталого розвитку України
(Одеський національний економічний університет, 2022) Яценко, Ольга Миколаївна; Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Николаевна
Дослідження присвячено новітньому глобальному мегатренду і підходу, який заміщує лінійну модель економіки на циркулярну або економіку замкненого циклу. Аргументовано, що наразі циркулярна економіка є драйвером сталого розвитку країн та інноваційною платформою для співпраці на глобальному, національному, регіональному, мезо- та мікрорівнях для об’єднання всіх секторів і стейкхолдерів (зацікавлених сторін). Дослідження розкриває витоки досліджуваного мегатренду, зазначено визначальну роль Європейського Союзу та його широкомасштабної екологічної ініціативи - Європейської зеленої угоди (European Green Deal), яка має зробити Європу першим у світі вуглецевонейтральним континентом до 2050 року та забезпечити досягнення стану справедливої, кліматично-нейтральної, ресурсо-ефективної та конкурентної економіки. Здійснено теоретичний аналіз нового плану дій ЄС щодо економіки замкнутого циклу (CEAP); розкрито сім генеральних напрямів та чотири головні його екологічні ініціативи; зазначені ключові вектори та галузі дії CEAP. Проаналізовано світовий досвід в питаннях циркулярної економіки та визначено основні типи бізнес-моделей на різних рівнях. Зазначено, що з одного боку, екологічні ініціативи мають позитивні наслідки в багатьох секторах економіки, зокрема в ЄС відновлювані джерела енергії стали основним джерелом електроенергії у 2022 р., проте з іншого, є ряд загроз соціального, екологічного та економічного характеру. Встановлено, що важливу роль у становленні циркулярної економіки як основи сталого розвитку країн та регіонів відіграє екологічна дипломатія. Теоретично обґрунтовано вплив міжнародної екологічної дипломатії на розвиток і співробітництво між країнами. Більшість видів економічної діяльності здійснює вплив на якість і стан навколишнього середовища, а екологічна дипломатія, природоохоронна діяльність міжнародних організацій та чисельні багатосторонні міжнародні угоди мають позитивний вплив на реалізацію торговельних відносин, зокрема можуть містити положення щодо обмежень або заборони торгівлі певними видами товарів чи послуг. Встановлено, що недостатній рівень адаптації України до нового плану дій щодо економіки замкнутого циклу зумовлений, передусім, триваючою неспровокованою та невиправданою агресивною війною Росії проти України. Розвиток та адаптацію поствійськової національної економічної системи до вимог циркулярної економіки необхідно реалізовувати поступово і в контексті національних інтересів й регулятивної підтримки Україною ініціативи «Європейської зеленої угоди» відносно формування ЄС як вуглецево-нейтрального континенту. Зроблено рекомендації для України. The study is devoted to the latest global megatrend and approach, which replaces the linear model of the economy with a circular or closed-loop economy. It is argued that the circular economy is currently a driver of sustainable development of countries and an innovative platform for cooperation at the global, national, regional, meso- and micro-levels to unite all sectors and stakeholders. The study reveals the origins of the researched megatrend and indicates the decisive role of the European Union and its large-scale environmental initiative - the European Green Deal, which should make Europe the first carbon-neutral continent in the world by 2050 and ensure the achievement of a fair, climate-neutral, resource-efficient and competitive economy. A theoretical analysis of the new EU Action Plan on the Closed Cycle Economy (CEAP) was carried out; seven general directions and four of its main environmental initiatives are revealed; the key vectors and areas of action of CEAP were indicated. The world experience in circular economy issues was analyzed, and the main types of business models at different levels were determined. It is noted that, on the one hand, environmental initiatives have positive consequences in many sectors of the economy, in particular, in the EU, renewable energy sources have become the primary source of electricity in 2022, but on the other hand, there are several threats of a social, ecological and economic nature. It has been established that environmental diplomacy plays a vital role in the establishment of a circular economy as a basis for the sustainable development of countries and regions. The influence of international environmental diplomacy on the development and cooperation between countries is theoretically substantiated. Most types of economic activity have an impact on the quality and state of the environment, and environmental diplomacy, environmental protection activities of international organizations, and numerous multilateral international agreements have a positive effect on the implementation of trade relations, in particular, they may contain provisions on restrictions or bans on trade in certain types of goods or services. It has been established that the need for more adaptation of Ukraine to the new action plan regarding the closed cycle economy is due, first of all, to the ongoing unprovoked and unjustified aggressive war of Russia against Ukraine. The development and adaptation of the postmilitary national economic system to the requirements of the circular economy must be implemented gradually and in the context of national interests and Ukraine's regulatory support for the "European Green Deal" initiative regarding the formation of the EU as a carbon-neutral continent. Recommendations have been made for Ukraine.
Тенденції розвитку кадрової політики в органах державної влади та місцевого самоврядування
(Дніпровський державний аграрно-економічний університет, ТОВ «ДКС Центр», 2022) Аксьонова, О. В.; Aksonova, O.; Волківська, А. М.; Volkivska, A.; Яценко, Ольга Миколаївна; Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Николаевна; Якобчук, В. П.; Yakobchuk, V.; Завгородній, А. А.; Zavhorodnii, A.
Докорінні зміни в багатьох галузях суспільного життя в Україні за роки незалежності, зокрема й кадровій системі, призводять до того, що більше уваги приділяється розумінню цих змін, оцінки новітніх проблем та визначенню можливих напрямів їх вирішення. В працях багатьох молодих та вже визнаних вітчизняних науковців досліджувалися шляхи вирішення проблем формування кадрової політики в органах державної влади та місцевого самоврядування. Проте, реформаційні процеси потребують подальшого її удосконалення на основі врахування визнаного світового досвіду. Тому, метою дослідження є оцінка сучасних тенденцій у сфері формування кадрової політики в органах державної влади та місцевого самоврядування, а також аналіз світових досягнень у цій царині для визначення пріоритетних напрямів її вдосконалення в українських реаліях. Сьогодні стан місцевої влади в Україні класифікується як «бідний за кадрами». Зі зміною соціальної системи України постає проблема зміни кадрової політики в бік удосконалення концепції підготовки кадрів як інструменту правлячої еліти. Кадрова політика в органах влади та місцевого самоврядування в Україні ще не повністю відповідає сучасним вимогам і викликам. На різних рівнях влади досі відсутня програма дій щодо розвитку персоналу і кадровий процес зводиться до оволодіння негативними проявами в кадровій роботі, причинами конфліктів. Характеризується нестачею висококваліфікованих кадрів, трудової мотивації посадових осіб, засобів діагностики кадрової ситуації, оцінки кадрів і кадрів, прогнозування потреби в кадрах тощо. У відділах кадрів більшості органів державної влади немає програм розвитку персоналу. Отже, кадровий рівень є важливим критерієм ефективності державного управління у будь-якому демократичному суспільстві. Тому, необхідність розробки нової кадрової політики випливає із змісту поточних завдань держави та муніципалітетів. Концептуальний погляд на підготовку кадрів вищого щаблю управління у системі органів державної влади та місцевого самоврядування має передбачати наявність єдиного державницького підходу, концепції роботи з персоналом та стратегій його розвитку, формування механізму ефективного управління персоналом. Radical changes in many spheres of public life in Ukraine during the years of independence, including the personnel system, lead to the fact that more attention is paid to understanding these changes, assessing new problems and identifying possible solutions. It is important to assess the problems of creating and implementing national personnel policy in public bodies, because the success of the state strategy as a whole depends on human resources. This analysis makes it possible to determine the effectiveness of national personnel policy, to shape its latest trends and priorities. The works of many young and already recognized domestic scholars have explored ways to solve problems of personnel policy in public authorities and local governments. However, the reform processes need to be further improved based on recognized world experience. Therefore, the purpose of the study is to assess current trends in the formation of personnel policy in public authorities and local governments, as well as analysis of global achievements in this area to determine priority areas for improvement in Ukrainian realities. Today, the state of local government in Ukraine is classified as «poor in personnel». With the change of the social system of Ukraine there is a problem of changing the personnel policy towards improving the concept of training as a tool of the ruling elite. Personnel policy in government and local self-government in Ukraine does not yet fully meet modern requirements and challenges. At various levels of government there is still no program of action for staff development and the personnel process is reduced to mastering the negative manifestations of personnel work, the causes of conflicts. It is characterized by a lack of highly qualified personnel, labor motivation of officials, means of diagnosing the personnel situation, assessment of personnel and personnel, forecasting the need for personnel, etc. There are no staff development programs in the human resources departments of most public authorities. Thus, the personnel level is an important criterion for the effectiveness of public administration in any democratic society. Therefore, the need to develop a new personnel policy stems from the content of the current tasks of the state and municipalities. The conceptual view on the training of managers in the local government system implies a unified state approach, the concept of personnel work, strategies for training, retraining and advanced training of local governments, the formation of a mechanism of targeted personnel management of local governments.
Теоретичні та організаційні аспекти формування та реалізації кадрової політики в органах державної влади та місцевого самоврядування
(Дніпровський державний аграрно-економічний університет, ТОВ «ДКС Центр», 2022) Аксьонова, О. В.; Aksonova, O.; Волківська, А. М.; Volkivska, A.; Яценко, Ольга Миколаївна; Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Николаевна; Якобчук, В. П. ; Yakobchuk, V.; Завгородній, А. А.; Zavhorodnii, A.
Cучасні процеси державного реформування вимагають вирішення питання щодо формування ефективної кадрової системи управління в органах державної влади та місцевого самоврядування. Тому, вагомого значення має оцінка проблем створення й реалізації національної кадрової політики в державних органах, оскільки від трудових ресурсів залежить успіх провадження загальної державної стратегії. Розробка кадрової політики в органах влади та місцевого самоврядування відноситься до категорії складних і суперечливих процесів, які можуть бути ефективним на основі дотримання комплексу умов та узгодженого виконання науково-методичних, законодавчих, політичних, організаційно-управлінських заходів. Тому, метою дослідження є вивчення теоретичних та організаційних засад формування кадрової політики в органах державної влади та місцевого самоврядування. Аналіз теоретико-методологічних засад концепції державної кадрової політики дозволяє встановити, що кадрова політика в органах державної влади та місцевого самоврядування є цілеспрямованою загальнодержавною стратегією тривалого періоду діяльності уряду, яка спрямована на пошук, навчання, розвиток та раціональне використання й відтворення людського капіталу для забезпечення реалізації національних інтересів, реалізація яких гарантує збереження національних цінностей, державного суверенітету, територіальної цілісності України. Щодо механізму реалізації кадрової політики в органах державної влади та місцевого самоврядування, то він являє собою систему теоретичних знань, ідей, принципів і точок зору, а також відносин й організаційних дій та практик державного управління, які спрямовані на визначення цілей, завдань й характеру цієї політики. Крім того, механізму реалізації кадрової політики в органах державної влади та місцевого самоврядування має мати спрямованість на формування високого рівня професіоналізму та культури управління, а також технологічних процесів кадрового забезпечення всіх сфер громадської діяльності й обслуговування за умов, що мотиваційна складова та створення привабливого іміджу державних службовців має пронизувати всі підсистеми та супроводжувати кожну складову системи кадрового управління. Отже, кадрове забезпечення органів державної влади та місцевого самоврядування належить до центральних проблем державотворення, а їх ефективність та результативність безпосередньо залежить від кадрового потенціалу органів державного управління. Окремі процеси кадрового забезпечення органів державної влади та місцевого самоврядування зазнають постійних змін, уточнень, нововведень тощо та потребують ґрунтовних досліджень з метою визначення їх соціально-економічної значимості. Modern processes of state reform require addressing the issue of forming an effective personnel management system in public authorities and local governments. Therefore, it is important to assess the problems of creating and implementing national personnel policy in public bodies, as the success of the overall state strategy depends on human resources. Personnel policy development in government and local self-government belongs to the category of complex and contradictory processes that can be effective on the basis of compliance with a set of conditions and coordinated implementation of scientific and methodological, legislative, political, organizational and managerial measures. Therefore, the aim of the study is to study the theoretical and organizational foundations of personnel policy in public authorities and local governments. Analysis of the theoretical and methodological foundations of the concept of state personnel policy shows that personnel policy in public authorities and local governments is a purposeful national strategy for a long period of government, aimed at finding, training, development and rational use and reproduction of human capital to ensure national implementation. interests, the implementation of which guarantees the preservation of national values, state sovereignty, territorial integrity of Ukraine.As for the mechanism of personnel policy implementation in public authorities and local self-government, it is a system of theoretical knowledge, ideas, principles and points of view, as well as relations and organizational actions and practices of public administration, aimed at defining goals, objectives and nature of this policy . In addition, the mechanism for implementing personnel policy in public authorities and local governments should be aimed at forming a high level of professionalism and culture of management, as well as technological processes of staffing all spheres of public activity and service, provided that the motivational component must permeate all subsystems and accompany each component of the personnel management system. Thus, staffing of public authorities and local self-government is one of the central problems of state-building, and their efficiency and effectiveness directly depend on the human resources of public administration. Some processes of staffing of public authorities and local governments are undergoing constant changes, clarifications, innovations, etc. and require thorough research to determine their socio-economic significance.
Інструменти вдосконалення торговельно-економічного співробітництва України та Китаю за умов пандемії та в пост пандемічний період
(Державний біотехнологічний університет, 2021) Яценко, Ольга Миколаївна; Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Николаевна; Михайлова, Марія Володимирівна; Mykhailova, Mariia; Кузнєцова, Оксана Олегівна; Kuznietsova, Oksana; Кузнецова, Оксана Олеговна; Осадчук, Валерія Євгеніївна; Osadchuk, Valeriia
Досліджено тенденцію до посилення торговельно-економічного співробітництва України та Китаю. Доведено важливість відносин із КНР як торговельним партнером України за допомогою кореляційно-регресійного аналізу, аналітичних спостережень і розрахунків. Визначено слабкі та сильні сторони співпраці двох країн, можливості і загрози за допомогою SWOTаналізу. Проаналізовано зміни у використанні інструментів стимулювання та стримування україно-китайської взаємодії, надано рекомендації щодо її вдосконалення. The agreement between the Government of Ukraine and the Government of the People's Republic of China on trade and economic cooperation established the regime of greatest assistance since 1992, which was before the accession of countries to the World Trade Organization. Currently, a solid legal and contractual basis of bilateral cooperation has about 300 documents in political, economic, scientific and technological and other fields. Ukraine-China relations are the nature of strategic partnership and continue to develop dynamically, both sides make efforts to bring it to a new level. In recent years, China has been leading ukraine's trade and economic partners. Today, the world is facing a new problem – the crisis caused by the coronavirus pandemic, which weakened the cooperation of countries by extending the use of protectionist measures. As a result, the issue of the need to strengthen cooperation between countries was questioned. However, according to the results of 2019 and 2020, despite the conditions of today, Ukrainian-Chinese cooperation continues to gain momentum and intensify. The article is devoted to research trends in deepening trade and economic cooperation between Ukraine and China, identification and argumentation the importance of China as a trading partner of Ukraine through correlation and regression analysis, analysis the weaknesses and strengths of cooperation between the two countries, opportunities and threats to strengthen it through SWOT analysis. The article also focuses on analyzing changes in the number of liberalization and protection measures applied, identifying effective tools to stimulate and curb their trade and economic cooperation during the pandemic and in the post-pandemic period.

Browse

Recent Submissions