Кафедра міжнародної торгівлі і маркетингу
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Цифровізація міжнародних маркетингових досліджень(ФОП Шпак В.Б., 2023-05) Гордєєва, Тамара Федорівна; Hordieieva, TamaraItem Бренди в системі нематеріальних активів міжнародних компаній(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026-09-08) Дубас, Владислав Олексійович; Dubas, Vladyslav; Циганкова, Тетяна МихайлівнаСучасний етап розвитку світової економіки характеризується глибокими структурними трансформаціями, зумовленими процесами глобалізації, цифровізації, геополітичної фрагментації та посилення ролі нематеріальних факторів у формуванні міжнародної конкурентоспроможності. У цих умовах міжнародні економічні відносини дедалі більше зміщуються від традиційних форм обміну товарами та капіталом до складних систем взаємодії, у яких визначальне значення мають нематеріальні активи — знання, інновації, репутація, соціальний капітал і, насамперед, бренд міжнародної компанії. Бренд у глобальному вимірі виступає не лише інструментом ринкової диференціації, але й ключовим елементом нематеріальної інфраструктури міжнародного бізнесу, що формує довіру між суб’єктами міжнародних економічних відносин, знижує трансакційні витрати та забезпечує стійкість компаній у нестабільному глобальному середовищі. Для дослідження у рамках спеціальності 292 «Міжнародні економічні відносини» особливо важливим є дослідження бренду як економічної категорії, що функціонує у системі глобальних ринків, транснаціональних ланцюгів створення вартості, міжнародних інституцій та культурних просторів. У сучасній економіці бренд дедалі частіше розглядається як стратегічний нематеріальний актив, який акумулює економічну, соціальну, культурну та символічну цінність і безпосередньо впливає на позиціонування міжнародних компаній у світовій економіці. Зростання частки нематеріальних активів у структурі активів транснаціональних компаній, що у провідних економіках світу перевищує 80–90 %, актуалізує необхідність комплексного аналізу механізмів формування, управління та глобалізації брендів у міжнародному маркетинговому середовищі. Актуальність дисертаційного дослідження зумовлена низкою взаємопов’язаних чинників. По-перше, посиленням ролі міжнародних компаній як ключових акторів світової економіки, діяльність яких виходить за межі національних кордонів і потребує узгодження стратегій управління активами в різних економічних, політичних і культурних контекстах. По-друге, ускладненням глобального бізнес-середовища внаслідок геополітичних конфліктів, торговельних війн, санкційних режимів, трансформації глобальних ланцюгів постачання та зростання регуляторного тиску. По-третє, поширенням цифрових і платформних бізнес-моделей, які радикально змінюють логіку створення вартості, інтернаціоналізації бізнесу та глобалізації брендів. У цих умовах традиційні підходи до управління брендом виявляються недостатніми, що обумовлює необхідність розроблення адаптивних і інтегративних моделей управління брендом міжнародної компанії. Незважаючи на значний науковий доробок у сфері міжнародного маркетингу, управління брендом та управління нематеріальними активами, у науковій літературі досі відсутній цілісний підхід до аналізу бренду як складової системи міжнародних економічних відносин. Більшість досліджень зосереджені або на маркетингових аспектах бренду, або на фінансово-обліковому трактуванні нематеріальних активів, тоді як питання впливу факторів глобального бізнес-середовища, культурного контексту та інституційних механізмів на формування і глобалізацію брендів залишаються фрагментарно висвітленими. Це визначає наукову новизну та практичну значущість даного дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне обґрунтування та розвиток науково-методичних підходів до управління брендом міжнародної компанії як ключовим нематеріальним активом у системі міжнародних економічних відносин, а також визначення механізмів глобалізації брендів у міжнародному маркетинговому середовищі з урахуванням впливу факторів бізнес-середовища та культурного контексту. Для досягнення поставленої мети та всебічного розкриття проблематики управління брендом міжнародної компанії як нематеріального активу в системі міжнародних економічних відносин дисертаційна робота має логічно вибудувану структуру та складається з трьох взаємопов’язаних розділів, кожен з яких спрямований на послідовне вирішення окремих наукових завдань та викликів. The current stage of global economic development is characterized by profound structural transformations driven by processes of globalization, digitalization, geopolitical fragmentation, and the growing role of intangible factors in shaping international competitiveness. Under these conditions, international economic relations are increasingly shifting away from traditional forms of exchange in goods and capital toward complex systems of interaction in which intangible assets—such as knowledge, innovation, reputation, social capital, and, above all, the brand of an international corporation—play a decisive role. In the global dimension, the brand functions not only as a tool of market differentiation but also as a key element of the intangible infrastructure of international business, fostering trust among actors in international economic relations, reducing transaction costs, and ensuring corporate resilience in an unstable global environment. Within the framework of research in specialty 292 “International Economic Relations,” particular importance is attached to the study of the brand as an economic category operating within global markets, transnational value chains, international institutions, and cultural spaces. In the contemporary economy, the brand is increasingly viewed as a strategic intangible asset that accumulates economic, social, cultural, and symbolic value and directly influences the positioning of international corporations in the world economy. The growing share of intangible assets in the asset structure of transnational corporations—exceeding 80–90% in leading economies worldwide—highlights the need for a comprehensive analysis of the mechanisms of brand formation, management, and globalization within the international marketing environment. The relevance of this dissertation research is determined by a number of interrelated factors. First, it is driven by the increasing role of international corporations as key actors in the global economy, whose activities extend beyond national borders and require the coordination of asset management strategies across diverse economic, political, and cultural contexts. Second, the complexity of the global business environment has intensified due to geopolitical conflicts, trade wars, sanction regimes, the transformation of global supply chains, and rising regulatory pressure. Third, the spread of digital and platform-based business models has radically altered the logic of value creation, business internationalization, and brand globalization. Under such conditions, traditional approaches to brand management prove insufficient, necessitating the development of adaptive and integrative models of brand management for international corporations. Despite a substantial body of scholarly work in the fields of international marketing, brand management, and intangible asset management, the academic literature still lacks a holistic approach to analyzing the brand as a component of the system of international economic relations. Most existing studies focus either on marketing aspects of branding or on the financial and accounting treatment of intangible assets, while the influence of global business environment factors, cultural context, and institutional mechanisms on brand formation and globalization remains fragmented. This gap defines both the scientific novelty and the practical significance of the present study. The aim of the dissertation is to provide a theoretical justification and further develop scientific and methodological approaches to managing the brand of an international corporation as a key intangible asset within the system of international economic relations, as well as to identify mechanisms of brand globalization in the international marketing environment, taking into account the influence of business environment factors and cultural context. To achieve this aim and comprehensively address the research problem, the dissertation is logically structured and consists of three interrelated chapters, each aimed at sequentially resolving specific scientific tasks and challenges.Item Диверсифікація міжнародної торгівлі туристичними послугами в умовах становлення цифрового суспільства(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026-09-09) Остіан, Зденек Зденекович; Ostian, Zdenek; Яценко, Ольга МиколаївнаДисертаційну роботу присвячено комплексному аналізу та обґрунтуванню теоретико-методичних засад і практичних інструментів диверсифікації міжнародної торгівлі туристичними послугами в умовах динамічної трансформації глобального геоекономічного простору та становлення глобального цифрового суспільства. У дослідженні розкрито закономірності розвитку транскордонних сервісних потоків, оцінено структурні зрушення у системі міжнародного туристичного обміну під впливом всеосяжної цифровізації, а також отримано нові науково обґрунтовані результати, які мають теоретичне та практичне значення для обґрунтування стратегічних пріоритетів цифрової диверсифікації міжнародної торгівлі туристичними послугами. Зазначені прикладні рішення спрямовані на аналіз структурних трансформацій глобального геоекономічного простору, оптимізацію інструментів макроекономічного регулювання та підвищення ефективності мікроекономічної адаптації міжнародних компаній до умов цифрового суспільства, що дозволяє мінімізувати трансакційні витрати у глобальних ланцюгах створення вартості та забезпечити інституційну стійкість ринку перед геоекономічними шоками. The dissertation is devoted to a comprehensive analysis and substantiation of the theoretical-methodological foundations and practical tools for the diversification of international trade in tourism services in the context of the dynamic transformation of the global geo-economic space and the emergence of a global digital society. The study reveals the development patterns of cross-border service flows, assesses structural shifts in the system of international tourism exchange under the influence of comprehensive digitalization, and provides new scientifically substantiated results that possess theoretical and practical significance for defining the strategic priorities of digital diversification in international trade in tourism services. These applied solutions are aimed at analyzing the structural transformations of the global geo-economic space, optimizing macroeconomic regulation tools, and enhancing the efficiency of microeconomic adaptation of international companies to the conditions of a digital society, which allows for minimizing transaction costs in global value chains and ensuring the market's institutional resilience against geo-economic shocks.Item Information systems as a driver of international trade development and value chain formation in conditions of global instability(ДННУ «Академія фінансового управління», 2025-11) Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Миколаївна; Sysoieva, Anna; Сисоєва Анна ЮріївнаIntroduction. Global instability has significantly altered the architecture and functioning of international logistics and trade systems. Multiple overlapping shocks - pandemics, geopolitical conflicts, sanctions, and supply disruptions - have exposed the fragility of global value chains (GVCs). At the same time, the rapid expansion of digital technologies has created new opportunities to strengthen the resilience, transparency, and adaptability of global trade networks through the deployment of information systems (IS). These systems have evolved from operational tools into strategic infrastructures that synchronize material, financial, and informational flows. Problem Statement. The current stage of globalization reveals growing asymmetries between efficiency-oriented and resilience-oriented GVC models. Existing studies insufficiently integrate the role of IS into the analysis of structural GVC transformations, particularly regarding financial-flow resilience, visibility, and coordination mechanisms under instability. Limited empirical evidence exists for developing or war-affected economies such as Ukraine. There is a need for a comprehensive framework that links digital transformation, GVC reconfiguration, and resilience outcomes, supported by institutional and empirical data. The purpose of the article is to conceptualize and assess the role of information systems as a driver of resilience in international logistics and trade chains, focusing on their transformative impact on global value chains under global instability and formulating practical recommendations for economies undergoing systemic shocks. Methods. The study applies systemic and comparative analysis, risk taxonomy evaluation, synthesis of institutional frameworks (OECD, WTO, World Bank, UNCTAD), and conceptual modeling of IS-resilience linkages. Empirical verification is based on cross-referencing leading scientific publications and international reports (McKinsey, DHL, UNCTAD, IMF). The analytical approach integrates three flows of GVCs - material, financial, and informational – into a single IS-based governance model. Results. The findings confirm that IS synchronize global production and trade processes by ensuring traceability, financial integrity, and real-time visibility. AI, big data, and blockchain enhance predictability and automation, while digital customs and e-trade platforms reduce transaction costs by 14–18% and accelerate settlements. The WTO (2024) demonstrates that digitalization is the core driver of “re-globalization,” lowering trade costs and fostering inclusiveness. DHL (2025) proves that economies with high digital openness maintain greater trade stability during crises, while Maersk and Flexport (2023) show that digital twins and analytics enable nearshoring and friend-shoring flexibility. For Ukraine, integration into the EU’s digital trade infrastructure (eFTI, eIDAS, e-CMR) is critical for reconstruction and GVC participation. Conclusions. Information systems have become a structural and functional foundation for global trade resilience. Their implementation reduces logistical and financial risks, enhances adaptability, and supports diversification of trade networks. The scientific novelty lies in developing an integrated IS-GVC-resilience framework that unites digital transformation theory with supply chain governance. The theoretical and practical significance is expressed through evidence-based recommendations for policymakers and firms to enhance resilience via IS-enabled tools. The socio-economic effect includes reduced volatility, higher competitiveness, and improved macroeconomic stability in post-crisis and developing economies. Further research should quantify IS–resilience pathways and assess the long-term economic impacts of digital trade integration. Вступ. Глобальна нестабільність суттєво змінила архітектуру та функціонування міжнародних логістичних і торговельних систем. Накладання численних шоків – пандемії, геополітичних конфліктів, санкцій і розривів поставок – виявило вразливість глобальних ланцюгів створення вартості (Global Value Chains, GVCs). Водночас стрімке поширення цифрових технологій створило нові можливості для підвищення стійкості, прозорості й адаптивності світових торговельних мереж через упровадження інформаційних систем (ІС). Ці системи еволюціонували від операційних інструментів до стратегічної інфраструктури, що синхронізує матеріальні, фінансові та інформаційні потоки. Проблематика. Сучасний етап глобалізації засвідчує наростання асиметрій між ефективністю та стійкістю у глобальних ланцюгах створення вартості. У наукових працях недостатньо інтегровано роль ІС у структурних трансформаціях GVC, зокрема в забезпеченні стійкості фінансових потоків, прозорості та координації в умовах нестабільності. Обмежено досліджено досвід країн, що розвиваються або перебувають у стані війни, зокрема України. Необхідно розробити комплексну аналітичну рамку, яка поєднує цифрову трансформацію, переконфігурацію GVC та результати підвищення резилієнтності на основі емпіричних та інституційних даних. Мета – концептуалізація та оцінка ролі інформаційних систем як рушійної сили стійкості міжнародних логістичних і торговельних ланцюгів, дослідження їхнього трансформаційного впливу на глобальні ланцюги створення вартості в умовах світової нестабільності та розроблення практичних рекомендацій для країн, що зазнають системних шоків. Методи. Використано системний і порівняльний аналіз, таксономію ризиків, синтез інституційних рамок та концептуальне моделювання взаємозв’язків між ІС і стійкістю. Емпірична перевірка ґрунтується на аналізі наукових публікацій та звітів міжнародних організацій. Методологія передбачає інтеграцію трьох потоків GVC – матеріального, фінансового та інформаційного – в єдину ІС-орієнтовану модель управління. Результати. Встановлено, що ІС синхронізують виробничо-торговельні процеси, забезпечуючи простежуваність, фінансову цілісність і прозорість у реальному часі. Технології штучного інтелекту, аналітика великих даних і блокчейн підвищують передбачуваність та автоматизацію, тоді як цифрові митні системи та платформи електронної торгівлі зменшують трансакційні витрати і пришвидшують розрахунки. Згідно зі звітом Світової організації торгівлі (2024), цифровізація є ключовим драйвером “реглобалізації”, знижує торговельні витрати та розширює інклюзивність. Звіт DHL (2025) підтверджує, що країни з високим рівнем цифрової відкритості зберігають стійкість торгівлі під час криз, а аналітика Maersk і Flexport (2023) демонструє, що цифрові двійники та великі дані підсилюють можливості нішорингу, френдшорингу та мультимодальної гнучкості. Для України критично важливо інтегруватися в цифрову інфраструктуру ЄС (eFTI, eIDAS, e-CMR) для відновлення та участі в GVC. Висновки. Інформаційні системи стали структурною та функціональною основою стійкості глобальної торгівлі. Їх упровадження знижує логістичні й фінансові ризики, підвищує адаптивність і сприяє диверсифікації торговельних мереж. Наукова новизна полягає у створенні інтегрованої моделі IS-GVC-resilience, що поєднує теорію цифрової трансформації та управління ланцюгами постачання. Теоретичне та практичне значення пов’язане з формуванням доказових рекомендацій для політиків і бізнесу щодо підвищення стійкості на основі ІС. Соціально-економічний ефект втілюється у зниженні волатильності, зміцненні конкурентоспроможності та макростабільності економік, що відновлюються. Перспективи подальших досліджень охоплюють кількісну оцінку зв’язку між цифровими технологіями та резилієнтністю й вивчення довгострокового впливу цифрової торгівлі на економічне зростання.Item Ключові теоретичні основи та підходи до міжкультурної комунікації(Видавничий дім «Гельветика», 2026) Аксьонова, Оксана В.; Aksonova, Oksana; Яценко, Ольга Миколаївна; Yatsenko, OlhaУ статті представлено результати комплексного дослідження ключових теоретичних основ та підходів до міжкультурної комунікації в контексті міжнародних економічних відносин. Актуальність роботи зумовлена необхідністю подолання комунікаційних бар'єрів у глобалізованому бізнес-середовищі, що трансформується під впливом цифровізації та євроінтеграційних процесів. У межах дослідження виокремлено та систематизовано три магістральні наукові напрями: антропологічно-лінгвістичний, когнітивно-психолінгвістичний та інституційно-економічний. Проаналізовано фундаментальні моделі Е. Холла, Г. Хофстеде та Ф. Тромпенаарса, які складають методологічний фундамент для аналізу культурних контекстів, дистанції влади, індивідуалізму та інших вимірів, що безпосередньо впливають на прийняття управлінських рішень та стратегічне планування в транснаціональних корпораціях. Особливу увагу приділено ідентифікації та класифікації бар’єрів (вербальних, невербальних, ціннісних, психологічних та організаційних), а також розробці стратегій їх подолання через впровадження принципів diversity & inclusion та підвищення міжкультурної компетентності персоналу. Досліджено вплив цифрової трансформації на взаємодію у віддалених міжнародних командах, виявлено специфічні цифрові та технологічні бар’єри. Обґрунтовано необхідність адаптації комунікаційних стратегій (зокрема локалізації контенту) для мінімізації репутаційних та фінансових ризиків на глобальних ринках. Наукова новизна роботи полягає в інтеграції класичних моделей із сучасними цифровими інструментами аналізу (Big Data, мережевий аналіз), що дозволяє сформувати системну методологічну базу для підвищення ефективності міжнародних проектів у динамічному соціокультурному просторі. This article presents the results of a comprehensive study of the key theoretical foundations and approaches to intercultural communication in the context of international economic relations. The relevance of this work stems from the need to overcome communication barriers in a globalised business environment that is undergoing transformation under the influence of digitalisation and European integration processes. Within the scope of the study, three main scientific directions have been identified and systematised: anthropological-linguistic, cognitive-psycholinguistic and institutional-economic. The fundamental models of E. Hall, G. Hofstede and F. Trompenaars are analysed; these form the methodological foundation for analysing cultural contexts, power distance, individualism and other dimensions that directly influence managerial decision-making and strategic planning in transnational corporations. Particular attention is paid to the identification and classification of barriers (verbal, non-verbal, value-based, psychological and organisational), as well as the development of strategies to overcome them through the implementation of diversity and inclusion principles and the enhancement of staff intercultural competence. The study examined the impact of digital transformation on collaboration within remote international teams and identified specific digital and technological barriers. It demonstrated the need to adapt communication strategies (in particular, content localisation) to minimise reputational and financial risks in global markets. The scientific novelty of the work lies in the integration of classical models with modern digital analysis tools (Big Data, network analysis), which allows for the formation of a systematic methodological framework to enhance the effectiveness of international projects within a dynamic socio-cultural space.Item Adtech-екосистема у цифровому маркетингу агропродовольчих ринків(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026) Завадська, Юлія Сергіївна; Zavadska, YuliiaУ статті досліджено місце AdTech як технологічної інфраструктури в системі цифрового маркетингу та обґрунтовано, що саме цей рівень визначає механізми розподілу рекламної уваги в цифрових медіа через правила торгівлі інвентарем, доступ до даних та алгоритмічну оптимізацію. Уточнено понятійні межі між цифровим маркетингом, цифровими медіа та AdTech, виходячи з реальних ринкових процесів купівлі-продажу рекламного інвентарю та ролей ключових учасників на стороні попиту і пропозиції. На основі узагальнення наукових і галузевих джерел систематизовано еволюцію інтернет-реклами від прямих розміщень до програматик-екосистеми, в межах якої рішення щодо показу реклами ухвалюються в режимі реального часу на рівні окремого показу. Проаналізовано функціональні ролі DSP, SSP та рекламних бірж у формуванні швидкісного ланцюга прийняття рішень, а також пояснено значення стандартизованих повідомлень bid request/bid response для масштабованості взаємодії учасників ринку. Окреслено вплив поширення first-price auction на стратегії ставок, калібрування моделей та фінальний рівень транзакційних цін. Здійснено класифікацію основних форматів цифрової реклами з акцентом на відмінності між відкритим програматик-ланцюгом та закритими платформами. Проаналізовано вплив регуляторного середовища (ЄС/США) на практики збору та використання даних і обґрунтовано роль consent-інфраструктури (CMP та стандарти передачі згоди) як проміжного шару сумісності між користувачем і ланцюгом постачання реклами. У контексті пост-cookie трансформації узагальнено альтернативи third-party cookies (first-party data, login-based identifiers, data clean rooms, сучасні контекстні підходи) та показано перерозподіл ринкової сили на користь власників транзакційних даних і наміру, зокрема retail media. Прикладний внесок полягає у галузевій інтерпретації AdTech для агропродовольчого сектору: виокремлено B2B-експортну та B2C-ритейл-орієнтовану траєкторії цифрового маркетингу та обґрунтовано відмінності у використанні AdTech-інструментів, KPI та ризиках відповідності вимогам конфіденційності. The paper examines AdTech as the technological infrastructure embedded in digital marketing and argues that this layer largely determines the allocation of advertising attention through inventory trading rules, data access, and algorithmic optimization. It clarifies the conceptual boundaries between digital marketing, digital media, and AdTech by linking them to actual market mechanisms of buying and selling advertising inventory and to the roles of key demand- and supply-side actors. Based on a critical synthesis of academic and industry sources, the study systematizes the evolution of online advertising from early direct placements to the programmatic ecosystem, where impression-level decisions are made in real time. It analyzes the functional roles of DSPs, SSPs, and ad exchanges within a millisecond-scale decision chain and explains how standardized bid request/bid response messaging enables interoperability at scale. Auction mechanisms are discussed with an emphasis on the market-wide shift toward first-price auctions and its practical implications for bidding strategies, model calibration, and transaction prices. The paper classifies major digital advertising formats and demonstrates that a format’s «openness» is driven primarily by the trading mode and the availability of user signals rather than by the creative form itself. It further reviews how privacy regulation in the EU and the US reshapes data collection and activation practices and substantiates the role of consent infrastructure (CMPs and consent-transfer standards) as a crucial interoperability layer between users and the advertising supply chain. In the context of the post-cookie transition, the study summarizes the main alternatives to third-party cookies — including first-party data, login-based identifiers, data clean rooms, and modern ML-enabled contextual methods — and shows how changing signal availability shifts market power toward owners of transaction and intent data, notably in retail media. Finally, the paper provides an applied interpretation for the agri-food sector. It distinguishes two dominant trajectories — B2B export-oriented communication and B2C retail-driven promotion — and explains how they utilize AdTech differently in terms of tools, KPI logic, and privacy-compliance risksItem Global financial crises and their macroeconomic consequences for national economies: the case of Ukraine(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2024) Panchenko, Volodymyr; Панченко, Володимир; Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Миколаївна; Musiiets, Tetianа; Мусієць, Тетяна Вікторівна; Zinchenko, Fedir; Зінченко, Федір Анатолійович; Aleksandrova, Mariia; Александрова, Марія МиколаївнаThe article provides a comprehensive and in-depth analysis of the nature, types and causes of financial crises, which can threaten both individual national economies and global economic stability. The study analyses the origin and development of financial crises, which, in turn, are given special attention as they are becoming increasingly common amid deepening globalization and the growing integration of world markets. Particular emphasis is placed on theoretical aspects, in particular, on different approaches to the classification of financial crises, as well as on their key characteristics and determining factors that contribute to their emergence and development. The author examines the impact of global financial crises on macroeconomic indicators, including recession, instability of national currencies, rising unemployment and a general decline in economic activity, which have long-term consequences for the global economy. Particular attention is paid to the analysis of the impact of the financial crisis on the Ukrainian economy, taking into account its specific socio-economic conditions and structural problems that impede the overcoming of the crisis. The main challenges facing Ukraine in the context of the financial crisis are identified, including low productivity, instability of the banking system and weak competitiveness in global markets. The study also examines strategies for preventing and overcoming financial crises, including improving the regulatory framework, developing effective macroeconomic policies and strengthening the role of the state in managing economic processes. In addition, the international experience of overcoming financial crises and the possibility of adapting it to Ukrainian realities to ensure sustainable economic growth and financial stability were considered. The final part contains recommendations aimed at restoring Ukraine's economic sectors in order to reduce their vulnerability to future financial crises and increase their overall economic potential. У статті здійснено всебічний і глибокий аналіз сутності, видів і причин виникнення фінансової кризи, які здатні загрожувати й окремим національним економікам, і глобальній економічній стабільності. У ході дослідження проаналізовані походження та розвиток фінансових криз, яким, у свою чергу, приділяється особлива увага у зв'язку з тим, що вони набувають дедалі більшого поширення на тлі поглиблення процесів глобалізації та зростаючої інтеграції світових ринків. Особливий акцент зроблено на теоретичних аспектах, зокрема на різних підходах до класифікації фінансових криз, а також на їхніх ключових характеристиках і визначальних факторах, що сприяють їх виникненню й розвитку. Автори розглядають вплив глобальних фінансових криз на макроекономічні показники, включаючи рецесію, нестабільність національних валют, зростання безробіття та загальне зниження економічної активності, які мають довгострокові наслідки для світової економіки. Окрему увагу приділено аналізові впливу фінансової кризи на економіку України з огляду на її специфічні соціально-економічні умови та структурні проблеми, які перешкоджають подоланню кризи. Визначено основні виклики, які стоять перед Україною в умовах фінансової кризи, зокрема низька продуктивність виробництва, нестабільність банківської системи та слабка конкурентоспроможність на світових ринках. У дослідженні також розглянуті стратегії запобігання фінансовим кризам та подолання їх, серед яких – удосконалення регуляторної бази, розробка ефективної макроекономічної політики та посилення ролі держави в управлінні економічними процесами. Крім того, розглянуто міжнародний досвід подолання фінансових криз і можливості його адаптації до українських реалій для забезпечення сталого економічного зростання та фінансової стабільності. Заключна частина містить рекомендації, спрямовані на відновлення секторів економіки України з метою зменшення їхньої вразливості до майбутніх фінансових криз і підвищення загального економічного потенціалу.Item Financial strategies for post-war recovery in Ukraine and Europe(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2026) Hramotniev, Vitalii; Грамотнєв, Віталій Едуардович; Tsyhankova, Tetiana; Циганкова, Тетяна Михайлівна; Buriachenko, Andrii; Буряченко, Андрій Євгенович; Lohvinov, Pavlo; Логвінов, Павло Вадимович; Mozghovyi, Oleh; Мозговий, Олег МиколайовичPost-conflict reconstruction is a fiscal and financial policy challenge: governments must mobilize large resources for recovery while preserving fiscal sustainability, external balance, and financial stability. This article investigates the determinants of reconstruction strategies and their outcomes, focusing on how actors’ strategic priorities align with the economic and financial instruments they deploy. The purpose is to specify the conditions under which reconstruction is effective and to identify the risks posed by ill-suited strategies. Building on comparative evidence from major post-war settlements, the study distinguishes two ideal-type configurations: (i) a control/extraction template that relies on reparations-style claims, compensation mechanisms, and restrictive trade and settlement arrangements, and (ii) an integration/investment template that relies on coordinated multi-year financing, trade normalization, risk-sharing instruments, and institution-building that supports credit intermediation and private capital formation. Principal results indicate that two drivers are pivotal in shaping strategy choice and performance: the magnitude of wartime damage and rivalry among principal actors. Outcomes, however, hinge on the depth of institutional design underpinning the financing architecture — credible economic rationale, enforceable commitments, and coordination capacity over a long horizon. A causal-dynamic framework is proposed to map shifts between templates under these drivers and to derive reconstruction scenarios for Europe and Ukraine following the Russian–Ukrainian war. The main conclusion is that a drift toward a weakly institutionalized, control-oriented configuration raises debt vulnerabilities and instability risks, whereas an institutionally robust, integration-oriented program with predictable funding and effective risk-sharing is more likely to sustain recovery, investment, and durable peace. Постконфліктне відновлення є викликом для фінансово-кредитної політики: уряди мають мобілізувати значні ресурси для відбудови, зберігаючи фіскальну стійкість, рівновагу зовнішніх рахунків і фінансову стабільність. У роботі досліджено чинники, що визначають вибір стратегій відновлення та їхні результати з акцентом на тому, як стратегічні пріоритети ключових акторів узгоджуються з економічними й фінансовими інструментами, які вони застосовують. Мета полягає у визначенні умов, за яких відновлення є результативним, а також у виявленні ризиків, що виникають у разі вибору невідповідних стратегій. Спираючись на порівняльні дані ключових випадків повоєнних урегулювань, дослідження виокремлює два узагальнені підходи: (i) домінаційно-орієнтований, що ґрунтується на репараційній логіці вимог, механізмах компенсації та обмежувальних торговельних і розрахункових домовленостях; та (ii) інтеграційно-інвестиційний, що передбачає скоординоване багаторічне фінансування, нормалізацію торгівлі, інструменти розподілу ризиків та інституційне будівництво, яке підтримує кредитне посередництво й формування приватного капіталу. Основні результати свідчать, що вирішальними детермінантами вибору стратегії та її результативності є два чинники: масштаб воєнних руйнувань і суперництво між ключовими акторами. Водночас остаточні результати визначаються глибиною інституційного проєктування, що лежить в основі архітектури фінансування: наявністю переконливого економічного обґрунтування, неухильного дотримання зобов’язань і спроможності до координації на довгостроковому горизонті. Запропоновано причиново-динамічну рамку для відображення переходів між підходами за цих умов і для формування сценаріїв відновлення Європи та України після російсько-української війни. Головний висновок полягає в тому, що дрейф у бік слабко інституціоналізованої, домінаційно-орієнтованої конфігурації підвищує боргову вразливість і ризики нестабільності, водночас інституційно стійка інтеграційно-орієнтована програма з передбачуваним фінансуванням і дієвими механізмами розподілу ризиків із більшою ймовірністю забезпечує стале відновлення, інвестиції та тривалий мир.Item Глобальні виклики та імперативи розвитку міжкультурної комунікації(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Аксьонова, Оксана Валеріївна; Aksonova, Oksana; Яценко, Ольга Миколаївна; Yatsenko, OlhaСтаттю присвячено вивченню аспектів міжкультурної комунікації в сучасному глобальному середовищі. Метою статті виступає аналіз впливу глобалізаційних процесів на процес комунікації між культурами, виявлення викликів міжкультурної комунікації та обґрунтування шляхів їх подолання. В статті розглянуто концепцію міжкультурної комунікації у сучасному глобалізованому світі. В дослідженні проаналізовано наявні теоретичні підходи до аналізу міжкультурного обміну. Виявлено, що міжкультурна комунікація є не тільки вербальним обміном інформацією, а й складним процесом взаємодії культур, який включає соціокультурні норми, поведінкові моделі та міжособистісну взаємодію. Визначено, що основним аспектом міжкультурної комунікації виступає здатність правильно інтерпретувати культурні відмінності та адаптувати свою поведінку до конкретного культурного контексту. У глобалізованому світі комунікація між культурами вимагає високого рівня міжкультурної компетентності, що включає вміння ефективно спілкуватися з людьми з різних культур, розуміти їхні погляди та норми, а також адаптувати свою комунікативну стратегію до специфічних вимог різних соціокультурних контекстів.. В статті проведено аналіз глобальних викликів у процесі міжкультурної комунікації, зокрема визначено, що глобальна міжкультурна комунікація призводить до культурної уніфікації, соціальної нерівності та породжує ризики конфліктів. Для подолання вказаних викликів глобальної міжкультурної комунікації запропоновано: розвивати міжкультурну освіту для формування толерантності, критичного мислення та здатність до конструктивної комунікації з людьми, що належать до різних культурних традицій; впроваджувати нові стратегії для сприяння ефективному міжкультурному діалогу через інтеграцію новітніх інформаційних технологій; створювати міжнародні платформи, розробляти міжнародні проекти, форуми та конференції для обміну досвідом та ідеями, що дозволять налагодити співпрацю між культурами та вирішувати глобальні проблеми зміни клімату, забезпечення миру та розвитку економік; впроваджувати міжкультурні бізнес-стратегії, спрямовані на врахування культурних особливостей, для зниження ризиків непорозумінь і конфліктів у міжнародних комунікаціях. This article is dedicated to the study of aspects of intercultural communication in the contemporary global environment. The aim of the article is to analyze the impact of globalization processes on intercultural communication, identify the challenges of intercultural communication, and justify ways to overcome them. The article discusses the concept of intercultural communication in the modern globalized world. The study analyzes existing theoretical approaches to the analysis of intercultural exchange. It is revealed that intercultural communication is not only a verbal exchange of information but also a complex process of cultural interaction, which includes sociocultural norms, behavioral patterns, and interpersonal interaction. It is defined that the primary aspect of intercultural communication is the ability to correctly interpret cultural differences and adapt one’s behavior to a specific cultural context. In a globalized world, communication between cultures requires a high level of intercultural competence, which includes the ability to communicate effectively with people from different cultures, understand their views and norms, and adapt one’s communication strategy to the specific demands of various sociocultural contexts. The article analyzes global challenges in the process of intercultural communication, particularly identifying that global intercultural communication leads to cultural unification, social inequality, and creates risks of conflicts. To overcome the aforementioned challenges of global intercultural communication, it is proposed to: develop intercultural education to foster tolerance, critical thinking, and the ability for constructive communication with people from different cultural traditions; implement new strategies to promote effective intercultural dialogue through the integration of modern information technologies; create international platforms, develop international projects, forums, and conferences for exchanging experiences and ideas, which will enable collaboration between cultures and address global issues such as climate change, peacekeeping, and economic development; and implement intercultural business strategies that take cultural peculiarities into account, to reduce the risks of misunderstandings and conflicts in international communications.Item Вплив глобальних трансформацій на соціально-економічне забезпечення розвитку сільських територій України у повоєнний період(Хмельницький національний університет, 2025) Яценко, Олександр Миколайович; Yatsenko, Oleksandr; Яценко, Ольга Миколаївна; Yatsenko, OlhaУ статті досліджено вплив глобальних трансформацій на соціально-економічне забезпечення розвитку сільських територій України в умовах воєнних викликів і післявоєнного відновлення. Обґрунтовано, що поєднання економічних, соціальних, екологічних, цифрових та інституційних змін формує нову архітектуру просторового розвитку та визначає стійкість сільських громад до зовнішніх шоків. Показано, що повномасштабна війна суттєво загострила структурні проблеми сільського простору, зокрема скорочення інвестиційної активності, відтік трудових ресурсів, руйнування інфраструктури та зниження рівня зайнятості. У процесі дослідження проаналізовано динаміку ключових соціально-економічних показників розвитку сільських територій України у 2015–2024 рр., що дозволило виявити тенденції зміни інвестицій, рівня оплати праці та зайнятості в аграрному секторі. Соціально-економічне забезпечення розвитку сільських територій розглянуто як комплексну систему, що охоплює економічну, соціальну, інфраструктурну, інституційну та екологічну компоненти, взаємодія яких формує основу інноваційно орієнтованої моделі сталого розвитку. Запропоновано багаторівневу модель управління розвитком сільських територій у післявоєнний період, яка поєднує національний, регіональний, економічний, соціально-освітній та екологічний рівні. Обґрунтовано, що її реалізація сприятиме диверсифікації економіки, розвитку людського капіталу, цифровізації управління, впровадженню принципів «зеленої» економіки та підвищенню якості життя сільського населення. Зроблено висновок, що адаптація сільських територій України до глобальних трансформацій є ключовою передумовою їх стійкого розвитку та інтеграції до європейського простору сталого зростання. The article examines the impact of global transformations on the socio-economic support for the development of rural areas in Ukraine under wartime challenges and post-war recovery. It is substantiated that the combination of economic, social, environmental, digital, and institutional changes forms a new architecture of spatial development and determines the resilience of rural communities to external shocks. It is shown that the full-scale war has significantly intensified structural problems of rural territories, including declining investment activity, labor outmigration, infrastructure destruction, and reduced employment. The study analyzes the dynamics of key socio-economic indicators of rural development in Ukraine during 2015–2024, which made it possible to identify trends in investment flows, wage levels, and employment in the agricultural sector. Socio-economic support for rural development is interpreted as a comprehensive system that includes economic, social, infrastructural, institutional, and environmental components, the interaction of which creates the basis for an innovation-oriented model of sustainable development. A multi-level model of rural development management in the post-war period is proposed, integrating national, regional, economic, social-educational, and environmental levels. It is argued that the implementation of this model will promote economic diversification, human capital development, digitalization of governance, the introduction of green economy principles, and improvement of the quality of life of the rural population. The study concludes that the adaptation of Ukraine’s rural areas to global transformations is a key prerequisite for their sustainable development and integration into the European space of sustainable growth.Item Особливості функціонування міжнародних маркетплейсів в умовах цифрової трансформації глобальної торгівлі(Видавничий дім «Інтернаука», 2024) Солодковська, Ганна Володимирівна; Solodkovska, Hanna; Сандул, Марія Станіславівна; Sandul, Mariia; Олефіренко, Вікторія Володимирівна; Olefirenko, ViktoriiaВступ. У статті розглядаються особливості функціонування маркетплейсів як сучасних платформ для електронної комерції. Дослідження маркетплейсів є надзвичайно актуальним у контексті цифрової трансформації глобальної економіки, оскільки вони відіграють ключову роль у розвитку електронної комерції, забезпечуючи зручність транзакцій для бізнесу і споживачів. Вивчення структурних характеристик, принципів організації та впливу маркетплейсів на міжнародну торгівлю сприяє оптимізації бізнес-процесів і підвищенню конкурентоспроможності компаній у цифрову епоху. Мета. Метою дослідження є систематизація особливостей функціонування міжнародних онлайн-маркетплейсів та ідентифікація їхніх структурних характеристик, принципів організації та ролі у процесах цифрової трансформації глобальної економіки. Матеріали та методи. Для досягнення мети дослідження було використано системний підхід до аналізу функціонування онлайн-маркетплейсів у контексті їхнього впливу на міжнародну торгівлю. Інформаційною базою дослідження слугували відкриті джерела статистичних даних, звіти міжнародних організацій, аналітичні огляди та наукові публікації. Зокрема, дані з платформ Statista, Besedo та інших спеціалізованих ресурсів були використані для ідентифікації ключових тенденцій у сфері електронної комерції. Методологічний інструментарій включав: метод порівняльного аналізу, що дозволив оцінити відмінності у структурі та масштабах діяльності провідних маркетплейсів у різних регіонах світу, контент-аналіз, який використовувався для аналізу бізнес-моделей окремих маркетплейсів, таких як Amazon, Alibaba, eBay, Etsy та інших. Результати. У ході дослідження систематизовано особливості функціонування міжнародних онлайн-маркетплейсів та ідентифіковано їхні структурні характеристики. Проведено аналіз регіональних особливостей, що вказує на домінування маркетплейсів у Північній Америці, Європі та Східній Азії, а також зростаючу роль Південно-Східної Азії та Латинської Америки. Виокремлено виклики, з якими стикаються компанії на маркетплейсах, та розроблено рекомендації для їх ефективної адаптації до умов глобального ринку. Результати роботи можуть бути корисними як для підприємств, що лише починають використовувати маркетплейси, так і для тих, хто прагне оптимізувати свою присутність на цих платформах. Перспективи. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на поглиблений аналіз адаптації бізнес-моделей до специфіки функціонування різних типів маркетплейсів у глобальному та регіональному контекстах. Перспективними є дослідження впливу локальних регуляторних вимог та соціально-культурних чинників на інтеграцію компаній у міжнародні платформи. Introduction. The article examines the peculiarities of marketplaces as modern e-commerce platforms. The study of marketplaces is extremely relevant in the context of the digital transformation of the global economy, as they play a key role in the development of e-commerce, providing convenience of transactions for businesses and consumers. Studying the structural characteristics, principles of organisation and impact of marketplaces on international trade helps to optimise business processes and increase the competitiveness of companies in the digital era. Purpose. The aim of the study is to systematise the peculiarities of functioning of international online marketplaces and identify their structural characteristics, organisational principles and role in the processes of digital transformation of the global economy. Materials and Methods. To achieve the research objective, a systematic approach was used to analyse the functioning of online marketplaces in the context of their impact on international trade. The information base of the study was based on open sources of statistical data, reports of international organisations, analytical reviews and scientific publications. In particular, data from Statista, Besedo and other specialised resources were used to identify key trends in e-commerce. Methodological tools included: a comparative analysis method that allowed us to assess the differences in the structure and scale of the leading marketplaces in different regions of the world, content analysis, which was used to analyse the business models of individual marketplaces, such as Amazon, Alibaba, eBay, Etsy and others. Results. The study systemises the peculiarities of functioning of international online marketplaces and identifies their structural characteristics. An analysis of regional peculiarities is carried out, which indicates the dominance of marketplaces in North America, Europe and East Asia, as well as the growing role of Southeast Asia and Latin America. The challenges faced by marketplace companies are highlighted and recommendations for their effective adaptation to the global marketplace are developed. The results of the study may be useful both for companies that are just starting to use marketplaces and for those seeking to optimise their presence on these platforms. Discussion. Further research could be aimed at an in-depth analysis of the adaptation of business models to the specifics of the functioning of different types of marketplaces in global and regional contexts. Studies of the impact of local regulatory requirements and socio-cultural factors on the integration of companies into international platforms are promising.Item Транскордонна електронна комерція: тенденції та виклики(Barca Academy Publishing, 2024-12) Солодковська, Ганна Володимирівна; Solodkovska, Hanna; Олефіренко, Вікторія Володимирівна; Olefirenko, ViktoriiaItem Штучний інтелект у міжнародній торговельно-маркетинговій діяльності(Видавничий дім «Інтернаука», 2025) Солодковська, Ганна Володимирівна; Solodkovska, Hanna; Олефіренко, Вікторія Володимирівна; Olefirenko, ViktoriiaСтаття присвячена аналізу впливу штучного інтелекту (ШІ) на міжнародну торгівельно-маркетингову діяльність. Розглянуто еволюцію технологій ШІ, їх унікальні характеристики та роль у трансформації глобальних економічних процесів. Акцентовано увагу на ключових перевагах, таких як зниження торговельних витрат і підвищення продуктивності, а також на викликах, пов’язаних із регуляторною фрагментацією, етичними та соціальними ризиками. Висвітлено проблематику «розриву ШІ» між країнами з різним рівнем розвитку та запропоновано можливі шляхи гармонізації міжнародних торговельних правил. Дослідження підкреслює необхідність глобальної співпраці для забезпечення етичного та інклюзивного впровадження ШІ. Мета. Метою дослідження є теоретичний аналіз впливу штучного інтелекту на еволюцію міжнародної торгівельно-маркетингової діяльності, дослідження його ролі у трансформації глобальних економічних процесів, а також оцінка основних етапів розвитку та ключових досягнень у впровадженні ШІ. Матеріали і методи. Інформаційною базою дослідження слугували відкриті джерела статистичних даних, звіти міжнародних організацій, аналітичні огляди та наукові публікації. Зокрема, дані СОТ, ОЕСР, ВМО, ISO були використані для ідентифікації ключових тенденцій розвитку штучного інтелекту у міжнародній торговельно-маркетинговій діяльності. Методологічний інструментарій включав: метод порівняльного аналізу, що дозволив виокремити ключові переваги застосування ШІ та пов’язані з ним виклики, проблематику «розриву ШІ» між країнами з різним рівнем розвитку; метод контент-аналізу, який використовувався для аналізу розвитку ШІ у глобальних логістичних і виробничих ланцюгах та впливу ШІ на міжнародну торговельно-маркетингову діяльність. Результати. В статті розглянуто еволюцію технологій штучного інтелекту, охарактеризовано основні технології штучного інтелекту. Виокремлено проблематику «розриву ШІ» між країнами з різним рівнем розвитку та запропоновано можливі шляхи гармонізації міжнародних торговельних правил. Перспективи. В подальших наукових дослідженнях доречно більш детальніше проаналізувати методи регулювання та сприяння доступу до технологій штучного інтелекту в міжнародній торговельно-маркетинговій діяльності на національному, регіональному та глобальному рівнях. This article explores the impact of artificial intelligence (AI) on international trade and marketing activities, focusing on its transformative potential and challenges. The study examines the evolution of AI technologies, highlighting their unique characteristics, such as the ability to learn, adapt, and autonomously generate outcomes. The analysis underscores the significant benefits of AI, including reduced trade costs, enhanced productivity, and the promotion of innovation, particularly in service-oriented sectors. However, the article also addresses critical challenges, such as regulatory fragmentation, ethical and social risks, and the issue of the “AI gap” between technologically advanced and developing economies. Special attention is given to the implications of AI for international trade rules and the necessity of harmonizing regulatory approaches. The study emphasizes the need for global cooperation to create inclusive, ethical, and effective frameworks for managing AI applications in trade and marketing. Recommendations are proposed to foster balanced policy convergence while supporting innovation and minimizing risks. This research highlights the importance of adapting international trade policies to the realities of AI-driven transformations to ensure equitable access to its benefits across all economies. Objective. The aim of the study is to conduct a theoretical analysis of the impact of artificial intelligence on the evolution of international trade and marketing activities, to explore its role in transforming global economic processes, and to assess the main stages of development and key achievements in AI implementation. Materials and Methods. The informational basis of the study included open sources of statistical data, reports of international organizations, analytical reviews, and scientific publications. Specifically, data from the WTO, OECD, WСO, and ISO were used to identify key trends in the development of artificial intelligence in international trade and marketing activities. The methodological toolkit included: the comparative analysis method, which enabled the identification of key advantages of AI application as well as related challenges and the issue of the “AI gap” between countries with different levels of development; and the content analysis method, which was used to analyze the development of AI in global logistics and production chains and its impact on international trade and marketing activities. Results. The article examines the evolution of artificial intelligence technologies, characterizes the main AI technologies, highlights the issue of the “AI gap” between countries with different levels of development, and proposes possible ways to harmonize international trade regulations. Perspectives. Future scientific research should focus on a more detailed analysis of methods for regulating and facilitating access to artificial intelligence technologies in international trade and marketing activities at the national, regional, and global levels.Item Особливості комунікаційної політики Світової організації торгівлі(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Циганкова, Тетяна Михайлівна; Tsyhankova, Tetiana; Савіна, Євгенія Володимирівна; Savina, YevheniiaСтаття присвячена комплексному дослідженню специфіки комунікаційного процесу міжнародних організацій, зокрема Світової організації торгівлі, в умовах підвищення турбулентності глобальної геополітичної ситуації. У роботі розкрито сутність комунікаційного міксу, політики та стратегії комунікацій. На основі проведеного порівняльного аналізу обґрунтовано ключові складові цих понять, а саме засоби комунікацій, короткострокові та довгострокові цілі, системність комунікаційного процесу, установки, критерії та орієнтири. Визначено елементи комунікаційної політики фірми/організації та логіку її формування. В роботі виокремлено ключові елементи комунікаційного міксу фірм за видами, а також розкрито складові комунікаційного міксу міжнародних організацій та надана їх характеристика. Дослідницька увага акцентувалась на проведенні порівняння ключових елементів комунікаційної політики фірм і міжнародних організацій та визначенні особливостей, притаманних саме організаціям. Сукупність ідентифікованих особливостей поділено на клієнтські, інструментальні та управлінські з метою підвищення рівня обґрунтованості комунікаційної політики. Визначено внутрішні та зовнішні чинники формування комунікаційної політики СОТ, зокрема особливості сучасного етапу функціонування світової економіки та глобальної торгової системи (паралельні процеси глобалізації та регіоналізації, цифровізація, асиметричність економічного розвитку та посилення розриву у темпах розвитку країн, застосування нових цифрових технологій, які суттєво впливають на комунікаційний процес), основні стейкхолдери, громадська думка про організацію, ресурси для проведення комунікаційної активності, цілі та принципи діяльності. Охарактеризовано елементи комунікаційної політики СОТ, у тому числі зовнішні та внутрішні інструменти комунікацій організації (дипломатія, цифрові інструменти, офіційні документи, щорічні та спеціальні публікації, випуск навчального контенту, зв՚язки з громадськістю, проведення заходів тощо). За результатом їх аналізу виокремлено специфічні риси, притаманні комунікації цієї міжнародної організації, та запропоновано їх розподіл на такі, що визначаються цільовими аудиторіями, пріоритетними інструментами та ключовими особливостями. В роботі здійснено критичний огляд комунікаційної політики СОТ, виявлено нагальні проблеми та обґрунтовано чотири пріоритети збільшення ефективності використання наявного потенціалу комунікаційної політики СОТ: цифровізація, прозорість, реактивність та креативність. По кожному з них запропоновано доцільні заходи з їх реалізації. Отримані результати можуть становити основу для вдосконалення комунікаційної політики не лише СОТ, а й інших міждержавних і недержавних міжнародних організацій.Item Вплив фінансових механізмів сталого розвитку на еволюцію глобальних ланцюгів доданої вартості(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Сандул, Марія Станіславівна; Sandul, Mariia; Стрільчук, Юлія Ігорівна; Strilchuk, Yuliia; Прімєрова, Олена Костянтинівна; Primierova, OlenaУ статті досліджено розвиток міжнародної кліматичної політики та роль Конференції Сторін (COP) у формуванні сучасної архітектури сталого фінансування та зеленої трансформації глобальних ланцюгів постачання. Висвітлено ключові рішення COP21–COP30, що визначили параметри глобальних зобов՚язань щодо пом՚якшення наслідків зміни клімату, мобілізації фінансування для країн, що розвиваються, та впровадження механізмів низьковуглецевого розвитку. Окреслено основні фінансові інструменти сучасної системи сталого розвитку (так, як зелені облігації, облігації, пов՚язані зі сталістю/ екологічною стійкістю, ESG-інвестування, кліматичні фонди та програми міжнародних фінансових організацій), проаналізовано їхній зв՚язок із досягненням Цілей сталого розвитку. Значну увагу приділено трансформації стратегій банків та інституційних інвесторів, які, інтегруючи екологічні критерії у процеси оцінки ризиків і прийняття рішень, стають ключовими каталізаторами переходу до більш стійких моделей виробництва та логістики. У роботі здійснено аналіз динаміки глобальних викидів парникових газів у розрізі регіонів і груп країн за рівнем доходів, що дозволило ідентифікувати нерівномірність кліматичного прогресу та відмінності у впливі регуляторних стимулів на траєкторії розвитку. Показано, що трансформація глобальних ланцюгів доданої вартості після COP21 визначається поєднанням регуляторних, ринкових та технологічних чинників: посиленням екологічних вимог (зокрема CBAM, вимог щодо звітності про викиди парникових газів (Обсяги 1–3) та про результати екологічного, соціального й корпоративного управління), зростанням очікувань споживачів, акціонерів і ширшого кола стейкголдерів щодо сталості, появою нових конкурентних моделей (recycle, upcycle), а також необхідністю підвищення енерго- та ресурсоефективності і модернізації виробництва й логістики в умовах обмеженості природного капіталу, конкуренцією за доступ до фінансових ресурсів за зниженими ставками. Окрему увагу приділено аналізу сучасного стану розвитку інструментів сталого фінансування в Україні. Наведено приклади успішних кейсів інтеграції зелених інструментів у корпоративний та банківський сектори, підкреслено роль міжнародної технічної допомоги, а також окреслено ключові бар՚єри: недостатню стандартизацію, обмежений доступ до капіталу та високі транзакційні витрати. Зроблено висновок, що успішність екологічної трансформації глобальних ланцюгів доданої вартості визначається синергією між державами, міжнародними організаціями, фінансовими установами та приватним сектором. Водночас у нинішніх умовах геополітичної та макрофінансової нестабільності ринкові стимули, як-от потреба підвищення ефективності, стійкості та конкурентоспроможності, стають домінуючими чинниками інтеграції практик сталого розвитку у ланцюги постачання.Item Strategic management and improvement of national export support and promotion systems to ensure sustainable development(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2025) Kudlaienko, Serhii; Кудлаєнко, Сергій; Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Миколаївна; Lunova, Tetiana; Луньова, Тетяна; Yatsenko, Oleksandr; Яценко, Олександр Миколайович; Sharuk, Tetiana; Шарук, Тетяна Михайлівна; Dendeberia, Daryna; Дендеберя, ДаринаThe article provides an overview of the main components of national export support and promotion systems. The objective of this article is to substantiate and propose directions and mechanisms for improving the system of support and promotion of Ukrainian exports through strategic management to ensure sustainable development. The study applied a range of methods to ensure a comprehensive analysis. Systemic and structural approaches were employed to examine economic processes and trends relevant to enhancing the effectiveness of Ukraine’s national export support and promotion framework. Methods of analysis and synthesis were used to examine the current state and modernisation of the export strategy. Quantitative and qualitative comparative techniques were used to evaluate macroeconomic indicators across various countries, trace structural shifts in the global economy, and indicators of economic activity of Ukraine. Additionally, deduction and theoretical generalisation served as the basis for formulating proposals aimed at increasing the efficiency of national mechanisms for export promotion. For a better understanding of market trends, an analysis of key sectors of export of goods and services was carried out. Considerable attention was paid to the study of the current state of Ukrainian international trade, in particular, the dynamics of exports and imports, with a classification of the main trends affecting these processes. A separate direction of the research was the modernization of the Export Strategy of Ukraine, within which potential export sectors were identified and a Roadmap for entering foreign markets was developed. The system of modernization of Ukrainian exports is presented and possible scenarios for the development of export activity are modeled. Additionally, the article has developed an econometric model that allows assessing the impact of exports on the gross domestic product of Ukraine. The coefficient of determination reveals that 51% of the variation in GDP is explained by export performance, while the remaining 49% depends on other factors. Based on the results of the analysis, it was established that exports have a significant impact on GDP, but other factors, such as domestic consumption and investments, also play a significant role. The conclusions of this study may serve as a valuable foundation for developing an effective and resilient foreign trade policy, strengthening institutional mechanisms of export promotion, and supporting sustainable economic development in Ukraine. У статті представлено огляд основних компонентів національних систем підтримки та просування експорту. Метою дослідження є обґрунтування напрямів і механізмів удосконалення системи підтримки та просування українського експорту шляхом стратегічного управління для забезпечення сталого розвитку. У дослідженні було застосовано низку методів для забезпечення комплексного аналізу. Для вивчення економічних процесів і тенденцій, що стосуються підвищення ефективності національної системи підтримки та просування експорту України, було застосовано системний і структурний підходи. Методи аналізу та синтезу були використані для вивчення поточного стану й модернізації експортної стратегії. Кількісні та якісні порівняльні методи були використані для оцінки макроекономічних показників у різних країнах, відстеження структурних зрушень у світовій економіці й показників економічної активності України. Дедукція й теоретичне узагальнення були основою для формулювання пропозицій, спрямованих на підвищення ефективності національних механізмів просування експорту. Для кращого розуміння ринкових тенденцій було проведено аналіз ключових секторів експорту товарів і послуг. Значна увага була приділена вивченню сучасного стану міжнародної торгівлі України, зокрема динаміки експорту й імпорту, з класифікацією основних тенденцій. Окремим напрямом дослідження стала модернізація Експортної стратегії України, у рамках якої було визначено потенційні експортні сектори та розроблено Дорожню карту виходу на зовнішні ринки. Представлено систему модернізації українського експорту та змодельовано можливі сценарії розвитку експортної діяльності. Крім того, розроблено економетричну модель, яка дозволяє оцінити вплив експорту на валовий внутрішній продукт України. Коефіцієнт детермінації свідчить, що 51% змін валового внутрішнього продукту зумовлені коливаннями обсягів експорту, а решту 49% пояснює вплив інших чинників. За результатами аналізу було встановлено, що експорт має значний вплив на ВВП, але значну роль також відіграють інші фактори, такі як внутрішнє споживання та інвестиції. Висновки цього дослідження можуть слугувати цінною основою для розробки ефективної та стійкої зовнішньоторговельної політики, зміцнення інституційних механізмів просування експорту й підтримки сталого економічного розвитку в Україні.Item Особливості регулювання світового ринку електромобілів(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Солодковська, Ганна Володимирівна; Solodkovska, Hanna; Іщенко, Анна Володимирівна; Ishchenko, Anna; Олефіренко, Вікторія Володимирівна; Olefirenko, ViktoriiaВ статті досліджено еволюцію світового ринку електромобілів та виокремлено стадії їх розвитку. Виокремлено нові та посилені вимоги щодо викидів парникових газів і мандати на транспорт із нульовими викидами (ZEV), що підвищуватимуть проникнення електромобілів у середньостроковій перспективі. Представлено ключові міжнародні стандарти та регуляторні акти в автомобільній промисловості. В статті було зазначено багатосторонні ініціативи у сфері електромобільності, кількість яких суттєво зросла впродовж останніх років, що відображає прагнення держав прискорити декарбонізацію транспорту та узгодити політики на міжнародному рівні. Розглянуто регуляторні заходи ринку електромобілів в різних країнах, що стимулюють до збільшення попиту на електромобілі. The article examines the evolution of the global electric vehicle (EV) market and identifies the key stages of its development from early experimental solutions to largescale commercial deployment. Particular attention is paid to the role of government regulation as a decisive factor shaping market dynamics, technological trajectories, and competitive structures within the automotive industry. The study highlights the tightening of greenhouse gas emission standards and the introduction of zero-emission vehicle (ZEV) mandates, which are expected to significantly accelerate EV market penetration in the medium term. The paper systematizes major international standards and regulatory frameworks governing the automotive sector, including technical, environmental, safety, and cybersecurity requirements, and analyzes their geographical scope of application. It also reviews multilateral initiatives in the field of electromobility, whose rapid expansion in recent years reflects the growing commitment of governments to transport decarbonization and policy coordination at the international level. Special attention is devoted to comparative analysis of regulatory instruments applied in different countries, such as fiscal incentives, subsidies, quota mechanisms, and trade restrictions, which stimulate demand for electric vehicles while simultaneously influencing global value chains. The interaction between energy policy and transport electrification is emphasized, particularly the increasing dependence of EV sustainability on the availability of renewable energy sources and charging infrastructure. The article concludes that the global EV market is undergoing a profound transformation driven by environmental imperatives, technological innovation, and regulatory pressure. At the same time, rising geopolitical tensions, concentration of battery production, and uneven regulatory approaches create new challenges for longterm market stability. Balancing climate objectives, industrial competitiveness, and social considerations is identified as a key task for policymakers shaping the future architecture of the global electric vehicle market.Item Конкурентне середовище та лідерство агротрейдерів на глобальному ринку зерна(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Яценко, Ольга Миколаївна; Yatsenko, Olha; Яценко, Олександр Миколайович; Yatsenko, Oleksandr; Яремко, Катерина Анатоліївна; Yaremko, KaterynaУ статті досліджено ключові тенденції розвитку світової торгівлі аграрною продукцією в умовах посилення глобалізаційних процесів, кліматичних змін і геополітичних викликів, зокрема повномасштабної війни росії проти України. На цьому тлі постає потреба комплексного аналізу сучасних тенденцій та конкурентних стратегій провідних світових агротрейдерів, щоб визначити ключові фактори, що забезпечують їхнє лідируюче становище на світовому ринку зерна. Об’єктом дослідження є процес розвитку конкурентного лідерства на глобальному ринку зерна. Предметом дослідження є стратегічні таорганізаційні передумови, механізми та інструменти забезпечення конкурентного лідерства агротрейдерів на глобальному ринку зерна, що дозволяють випереджати конкурентів і досягати визначених цілей. Метою статті є вивчення й характеристика підходів до розвитку конкурентного лідерства на глобальному ринку зерна з метою обґрунтування і надання пропозицій стосовно механізмів та інструментів, що дозволяють випереджати конкурентів через систему інновацій, цифровізації, ефективного управління, системи мотивацій для досягнення визначених цілей. В статті проаналізовано вплив інтеграційних об’єднань (ЄС, MERCOSUR, USMCA) на формування правил доступу до ринків, структуру торговельних потоків та посилення конкуренції на агропродовольчому ринку. Окрему увагу приділено динаміці експорту й імпорту зернових за 2010–2024 рр., а також зростанню ролі азійських країн як ключових імпортерів. Узагальнено діяльність «великої четвірки» зернових трейдерів (Cargill, ADM, Bunge, Louis Dreyfus Company), виокремлено їхні бізнес-моделі, інноваційні практики, логістичні та фінансові переваги. Показано, що інноваційність, цифровізація ланцюгів постачання, впровадження ESG-підходів і розвиток органічного виробництва стають визначальними чинниками конкурентного лідерства на глобальному ринку зерна. Зроблено висновок, що адаптація до цих трендів, цифрова трансформація торгівлі та орієнтація на сталий розвиток є критично важливими для підвищення конкурентоспроможності аграрних експортерів, зокрема України, в умовах посилення продовольчої та геоекономічної нестабільності. The article examines key trends in the development of global trade in agricultural products under conditions of intensified globalization, climate change, and geopolitical challenges, in particular the full-scale war of russia against Ukraine. Against this backdrop, there is a need for a comprehensive analysis of the current trends and competitive strategies of leading global agri-traders to identify the key factors that ensure their leading position in the global grain market. The study focuses on the process of developing competitive leadership in the global grain market. The subject of the study is the strategic and organizational prerequisites, mechanisms, and tools that enable Agritraders to maintain competitive leadership in the global grain market, thereby staying ahead of competitors and achieving specific goals. The purpose of the article is to study and characterize approaches to developing competitive leadership in the global grain market in order to justify and provide proposals regarding mechanisms and tools that allow staying ahead of competitors through a system of innovation, digitalization, effective management, and motivation systems for achieving specific goals. The impact of integration blocs (the EU, MERCOSUR, USMCA) on shaping market access rules, the structure of trade flows, and increasing competition in the agri-food market is analyzed. Special attention is paid to the dynamics of grain exports and imports from 2010 to 2024, as well as to the growing role of Asian countries as key importers. The activities of the «Big Four» grain traders (Cargill, ADM, Bunge, Louis Dreyfus Company) are summarized, with their business models, innovative practices, and logistical and financial advantages identified. It is demonstrated that innovativeness, digitalization of supply chains, the implementation of ESG approaches, and the development of organic production are becoming key factors in defining competitive leadership in the global grain market. The article concludes that adaptation to these trends, digital transformation of trade, and a focus on sustainable development are critically important for strengthening the competitiveness of agricultural exporters, including Ukraine, under conditions of increasing food and geoeconomic instability. Key words: grain trading; agricultural trading; leadership; competitive leadership; global grain market; international tradeItem Інноваційні підходи та інвестиційні перспективипіслявоєнної розбудови України для зміцнення безпеки держави: євроінтеграційний вектор розвитку(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Яценко, Ольга Миколаївна; Yatsenko, Olha; Осадчук, В. Є.; Osadchuk, V.The thesis is devoted to post-war reconstruction and security in Ukraine: importance of investments, innovations, the government's "Marshall Plan", and foreign experience. It is determined that international trade, improvement of the investment climate for the inflow of private foreign investment in defense, security, infrastructure, and others are the drivers of the national economy recovery.Item Переваги та виклики впровадження технологій «інтернет речей» в міжнародному бізнесі(Національний університет харчових технологій, Громадська організація «Інститут проблем конкуренції», 2021) Іщенко, Анна Володимирівна; Ishchenko, Anna; Олефіренко, Вікторія Володимирівна; Olefirenko, ViktoriiaУ статті досліджено сутність технології «Інтернет речей» з визначенням її ключових характеристик (підключення, збір, моніторинг, монетизація та оптимізація). Розглянуто інтенсивність розвитку ІоТ-технологій у сфері охорони здоров’я в умовах пандемії COVID-19. Визначено основні переваги імплементації технологій «Інтернет речей» в міжнародній торговельно-маркетинговій діяльності компаній (оптимізація обміну даними та миттєвий зворотній зв’язок, персоналізація, модернізація товарів/послуг, підвищення конкурентоспроможності та якості обслуговування клієнтів, трансформація комунікаційної політики компанії, підвищення впізнавання бренду на міжнародній арені), а також низку ключових перешкод їх впровадження (відсутність стандартів та функціональної сумісності, конфіденційність та кібербезпека, недосконалість діджитал-інфраструктури, недостатність ресурсів та висококваліфікованих ІТ-спеціалістів). The article explores the essence of the Internet of Things technology in international business in the context of digitalization of the economy, defining its key characteristics, namely connectivity (integrated devices that combine digital and “real” environment), collection (sensors collect data), monitoring (remote, real, automated), monetization (the ability to increase revenue and minimize costs) and optimization (business processes, costs, time). In recent years, despite a number of obstacles and problems, the introduction of Internet of Things technologies in international business has become increasingly relevant and effective. The intensity of the development of IT technologies in the healthcare sector in the context of the COVID-19 pandemic is considered. For the widespread introduction of Internet of Things technologies, the necessary conditions must be created for both companies and consumers, namely technological, social, legal, financial and business. The main advantages of the implementation of “Internet of Things” technologies in the international trade and marketing activities of companies are identified, namely: optimization of data exchange and instant feedback; personalization; modernization of goods/services; increasing the competitiveness and quality of customer service, transforming the company’s communication policy, increasing brand awareness on the international arena. A number of key obstacles to the implementation of IoT technologies in international business have also been identified, namely: lack of standards and interoperability; confidentiality and cybersecurity; imperfection of digital infrastructure; lack of resources and highly qualified IT specialists. Obstacles to the development of the IoT industry are caused by too many devices, imperfect communication between the physical and digital worlds, open systems, and privacy and security issues. However, this technology will help increase the competitiveness of companies, efficiency in international markets by providing energy optimization, monitoring, supply chain optimization, inventory and labor management, and more.