Кафедра міжнародної торгівлі і маркетингу

Permanent URI for this collection

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/61

Browse

Now showing 1 - 20 of 343

Сучасні практики імплементації методів детінізації національних економік
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Іщенко, Анна Володимирівна; Ishchenko, Anna; Ищенко, Анна Владимировна; Волошенко, Катерина Вікторівна; Voloshenko, Kateryna
У роботі комплексно досліджено сутність і чинники розвитку тіньової економіки з ідентифікацією таких ключових причин, як політичні, соціально-економічні, правові та морально-етичні. Проаналізовано специфіку регіональних, локальних стимулів розвитку тіньової економіки в індустріальних країнах, а також у країнах Східної та Центральної Європи. Охарактеризовано основні методи виявлення впливу та аналізу обсягів тіньової економіки (прямі, непрямі методи та моделі) і зазначено, що для повної та усесторонньої оцінки масштабів тінізації національної економіки варто застосовувати всю сукупність даних методів. Досліджено основні підходи з можливими методами та заходами перетворення тіньового сектору на офіційний, а саме — посилення різних видів покарання та стимулювання самовільного виходу з тіні, що імплементуються як своєрідна комбінація стимулюючих і посилюючих заходів. Ідентифіковано лідерів із найвищим рівнем тіньової економіки серед країн ЄС та найкращі практики впровадження методів детінізації. Встановлено та окреслено ключові механізми, методи, принципи та інструменти державного регулювання щодо детінізації економіки світових лідерів, а саме в таких країнах, як Данія, Італія, Нідерланди, США, Австрія, Латвія, Німеччина, Франція ті інші. Трансформаційні процеси, що посилюються в світовій економіці в контексті глобальної фінансової, соціальної, безпекової нестабільності, трансформують міжнародне бізнес-середовище, проте одночасно й виступають тригерами посилення ролі саме глобальних комунікацій, адже сприяють прозорості та відкритості даних, доступності інформації і посилюють значення методів просвітницьких інструментів комунікацій, які формують податкову мораль громадян та є ключовими в світовій практиці детінізації економіки. Окреслено ключові вектори боротьби з тінізацією національної економіки, оскільки детінізація є гостро необхідною для України. Застосування найкращих світових практик не лише сприятиме поліпшенню економічного стану нашої країни, а й допоможе забезпечити виконання європейських стандартів та вимог, що є надважливими для успішного інтегрування до Європейського Союзу.
Трансформаційні фактори розвитку глобальних ланцюгів постачання
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Сандул, Марія Станіславівна; Sandul, Mariia; Сандул, Мария Станиславовна
Статтю присвячено дослідженню взаємозв’язку між цілями і планами сталого розвитку, проблемами регулювання світової економіки, тенденціями деглобалізації, поширенням протекціоністських політик і геополітичними конфліктами, які сприяють зміні парадигми глобальних ланцюгів постачання. У статті наведено комплексний огляд їхньої еволюції від традиційних лінійних моделей до взаємопов’язаних і гнучких мереж, уможливлених технологічним прогресом і поглибленням глобалізації. Автор окреслює сучасні виклики та можливості, що з’являються у відповідь на зміну динаміки глобальної торгівлі, спричинені хвилями деглобалізації, інфляційним тиском і відродженням протекціоністських торговельних політик країн, зокрема під час пандемії covid-19. Показано, як ці виклики зумовили необхідність перегляду традиційних стратегій ланцюгів постачання і спонукали до пошуку інноваційних практик управління ризиками в більш невизначеному економічному середовищі, якому водночас притаманні тенденції френдшорингу і поступового завершення етапу диверсифікації торговельних партнерів у ланцюгах постачання у реагуванні на зростання збоїв у глобальних ланцюгах постачання внаслідок пандемії. Загострення геополітичної конфліктності та імперативи сталого розвитку визначаються як основні драйвери сучасних трансформацій глобальних ланцюгів постачання. У статті досліджено питання сталого розвитку та пов’язані з ним законодавчі ініціативи, що обумовлюють необхідність ініціювання і створення процесів відповідального пошуку джерел постачання, мінімізації негативного впливу на довкілля та забезпечення етичності трудових практик по всьому ланцюгу постачання. Наголошено, що у практиці міжнародного бізнесу досить складно балансувати між прагненням до економічно ефективних ланцюгів постачання і необхідністю відповідати все більш жорстким стандартам сталого розвитку, що ставить під сумнів можливість одночасного досягнення обох цілей. При цьому цифрові рішення виявляються перспективним напрямом подолання проблем, спричинених цими викликами. У статті досліджується потенціал таких технологій, як блокчейн, штучний інтелект та аналітика даних, у забезпеченні прозорості, відстежуваності та зменшенні ризиків у ланцюгах постачання. Підкреслюється трансформаційна роль цифровізації у підвищенні стійкості та швидкості реагування на зміни у ланцюгах постачання. Автором охарактеризовано непропорційність загроз, з якими стикаються країни, що розвиваються, у глобальному економічному просторі. Підкреслюється критична важливість рекалібрування стратегій і сприяння ширшому залученню зацікавлених сторін до подолання викликів і конкретних вразливості, з якими стикаються менш розвинені економіки, та розробки рішень, що сприятимуть економічній стабільності та зростанню країн із різним рівнем розвитку.
Розвиток концепції міжнародного маркетингу у цифровій економіці
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Циганкова, Тетяна Михайлівна; Tsyhankova, Tetiana; Цыганкова, Татьяна Михайловна; Гордєєва, Тамара Федорівна; Hordieieva, Tamara; Гордеева, Тамара Фёдоровна
Статтю присвячено дослідженню проблем, суперечностей і векторів розвитку концепції міжнародного маркетингу та її практичного втілення у цифровій економіці, необхідності гармонійної інтеграції теоретичних засад і практичних технологій міжнародного та цифрового маркетингу. Пріоритетна увага у роботі зосереджена на аналізі процесу формування підходів до трактування сутності цифрового маркетингу з метою конкретизації його меж, функцій, принципів, методів та інструментів; питанні актуальності існуючих моделей традиційного маркетингу у розвиненому цифровому середовищі, їх ефективної сумісності з технологіями цифрового маркетингу, що постійно і динамічно вдосконалюються; розробці та обґрунтуванні базового формату міжнародного маркетинг-мікс компанії у глобальному цифровому середовищі та виявленні стратегічно важливих особливостей його створення та реалізації у континуумі «стандартизація – адаптація». Показано, що на сьогодні попри значну кількість дефініцій, відбувається лише формування чітких підходів до розуміння сутності «цифрового» маркетингу, натомість діапазон сфер застосування терміну невпинно розширюється, що девальвує певною мірою класичний маркетинг. Разом з тим у теоретичному вимірі виявлено тенденцію до інтеграції цифрових (онлайн) і нецифрових (офлайн) технологій та каналів, що дало змогу визначити сучасний маркетинг як гармонійний, що враховує секторальні та середовищні аспекти набір он- та офлайн технологій і інструментів, комплексне використання яких забезпечить необхідну реакцію цільового ринку (сегмента) на пропозиції бізнесу. Доведено, що моделі традиційного маркетингу є актуальними й у глобальному цифровому середовищі, продемонстровано потенціал їх гармонізації з цифровими технологіями, визначено пріоритетні за функціональною спрямованістю маркетингові сфери застосування останніх. Обґрунтовано об’єктивну необхідність і практичну доцільність інтеграції міжнародної маркетингової діяльності з унікальними можливостями цифрових технологій. Запропоновано семикомпонентну базову структуру комплексу міжнародного маркетингу та розроблено цифрову складову кожного. Враховуючи наявність у міжнародній економічній діяльності декількох типів маркетинг-мікс (стандартизований, адаптований / диференційований і комбінований) ідентифіковано групу специфічних факторів адаптації до умов цільових зарубіжних ринків, що зумовлені використанням цифрових технологій: суто технологічні (переважаючі платіжні системи та соціальні мережі, покоління бездротового інтернету тощо) та комунікативні (особливості сприйняття контенту, цифрова грамотність тощо), які є визначальними для таких компонент цифрового маркетинг-мікс, як «Promotion», «Place», «People», «Process», «Physical evidence».
Глобальна продовольча безпека: стан, проблеми та напрями забезпечення
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Насирходжаєва, Ділафруз Сабітханівна; Nasyrkhodzhaieva, Dilafruz; Яценко, Ольга Миколаївна; Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Николаевна; Топілдієв, Сохібжон Рахімйонович; Topildiiev, Sokhibzhon; Бібла, Іванна Ігорівна; Bibla, Ivanna; Библа, Иванна Игоревна
Питання взаємозв’язку між торгівлею та продовольчою безпекою не втрачає актуальності протягом десятиліть, а ситуація у світі, спричинена поширенням пандемії covid-19, дістала ще більшого висвітлення в регуляторному режимі на багатосторонньому рівні, включаючи мету сталого розвитку (ЦСР) № 2 щодо ліквідації голоду. У цій статті аналізуються теоретичні та наукові аспекти безпеки країни та вплив пандемії коронавірусу на економіку Узбекистану, а також на розвиток країни, детальний опис та аналіз багатосторонніх правил у сфері торгівлі сільськогосподарською продукцією, щоб відповідати сучасним вимогам реагування на продовольчу безпеку, а також розробка рекомендацій щодо адаптації правил торгівлі цими товарами для Узбекистану. У статті розкрито економічну сутність глобальної продовольчої проблеми в контексті сталого розвитку та описано підходи до визначення рівнів забезпечення країн продовольством. Встановлено основні детермінанти міжнародної торговельної інтеграції та її місце в міжнародному співробітництві для забезпечення продовольчої стабільності. Велику увагу приділено інституційним механізмам вирішення глобальної продовольчої проблеми та винятковій ролі в ній Світової організації торгівлі (СОТ), Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), неформальних коаліцій та асоціацій. Пандемія коронавірусу, яка сколихнула світ, впливає не лише на Узбекистан, а й на економіку розвинених країн. Ситуація, що склалася в цій сфері, звужує ділову активність та знижує інвестиційну привабливість Узбекистану, серйозно підриває репутацію країни на міжнародній арені. Сільське господарство є однією з провідних галузей економіки Узбекистану, частка якої у валовому внутрішньому продукті становить 28,8 %. Після здобуття незалежності Узбекистан вжив заходів щодо забезпечення продовольчої безпеки за двома напрямами: розширення сільських територій і виділення нових, перегляд складу посівів. Виявлено, що 53,2 % продукції сільського господарства — рослинництво, 46,8 % — тваринництво; у сільському господарстві зайнято близько 3,7 млн осіб, що становить 27,2% сільського населення, у селі проживає половина населення країни. Головною метою реформування аграрного сектору кожної країни — досягнення незалежності у постачанні продуктами харчування, що має важливе соціально-економічне значення. Потреба у самозабезпеченні продуктами харчування являє собою одну з умов збереження незалежності, економічної безпеки та соціальної стабільності країни, подальшого забезпечення продовольчої безпеки країни, наповнення ринку якісними, безпечними і доступними продовольчими товарами, посилення закупівельної діяльності, влади населення, лібералізації зовнішньоекономічної діяльності та розвитку здорового конкурентного середовища, а також існуючих системних проблем у цій сфері. he issue of the relationship between trade and food security has not lost its relevance for decades, and the situation in the world caused by the spread of the COVID-19 pandemic has further highlighted in regulatory regime at the multilateral level, including the sustainable development goal (SDG) No. 2 on the elimination of hunger. This article analyses the theoretical and scientific aspects of the country's security and the impact of the coronavirus pandemic on the economy of Uzbekistan, as well as on the development of the country, detailed description and analysis of multilateral rules in the field of trade in agricultural products to meet current requirements for responding to food security, as well as the development of recommendations for adaptation of trade rules for these goods for Uzbekistan. The article reveals the economic essence of the global food problem in the context of sustainable development. It describes the approaches to determining the countries' food supply levels. The main determinants of international trade integration and its place in international cooperation to ensure food stability have been identified. Much attention has been paid to the institutional mechanisms to solve the global food problem and the exclusive role of the World Trade Organization (WTO), the Food and Agriculture Organization of the United Nations (FAO), and informal coalitions and associations in it. The Coronavirus pandemic that shook the world affects not only Uzbekistan but also the economies of developed countries. The current situation in this area reduces Uzbekistan's business activity and investment attractiveness, seriously undermining the country's reputation in the international arena. Agriculture is one of the leading sectors of the economy of Uzbekistan, and the share of one in the gross domestic product of Uzbekistan amounted to 28.8%. After gaining independence, Uzbekistan took measures to ensure food security in two areas: expansion of rural areas and the allocation of new ones, and revision of the composition of crops. Identified that 53.2% of agricultural products were crop products, and 46.8% were livestock products; 3.7 million people were employed in agriculture, 27.2% of the rural population, and half of the country's population lives in rural areas. The main goal of the reform of the agrarian sector of each country is to achieve independence in the supply of food, which is of great socio-economic importance. The need for self-sufficiency in food is one of the conditions for maintaining independence, economic security, and social stability in the country, further ensuring the country's food security, filling the market with high-quality, safe, and affordable food products, strengthening the purchasing power of the population, liberalizing foreign economic activity and developing a healthy competitive environment, as well as existing systemic problems in this area.
Новітні цифрові рішення в управлінні глобальними ланцюгами постачання
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-03-31) Сандул, Марія Станіславівна; Sandul, Mariia; Сандул, Мария Станиславовна
Досліджено ключові новітні цифрові технології та рішення, що є актуальними для нарощення ефективності операційного та стратегічного управління глобальними ланцюгами постачання в умовах сучасних викликів, і зокрема — переходу до вуглецево нейтральної економіки й досягнення цілей сталого розвитку. Key latest digital technologies and solutions that have the best potential for increasing the efficiency of operational and strategic management of global supply chains in the face of modern challenges, and in particular, the transition to a carbon-neutral economy and the achievement of sustainable development goals, have been studied.
Академічна доброчесність і проблема подолання плагіату
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-03-30) Ускова, Домініка С.; Uskova, Dominika
Modernization of the Format of Ukraine’s Trade Integration With the EU in the Conditions of Implementation of the DCFTA
(University of Warsaw, 2020) Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Миколаївна; Яценко, Ольга Николаевна; Reznikova, Nataliia; Karasova; Musiiets, Tetiana; Мусієць, Тетяна Вікторівна; Мусиец, Татьяна Викторовна; Lavrinenko, Olena; Лавріненко, Олена Валеріївна; Лавриненко, Елена Валерьевна; Nitsenko, Vitalii; Ніценко, Віталій С.
Purpose: The purpose is to define the efficiency and priorities of modernization of Ukraine’s trade integration with the EU countries in the implementation of DCFTA and to attempt to assess the indirect effects of the free trade agreement between countries. Design/methodology/approach: To this end, a comparative analysis was carried out to assess the effectiveness of the Association Agreement and to identify the asymmetry of trade and economic integration between Ukraine and the EU. The correlation regression method was used to determine the dependence of Ukraine’s exports to the EU countries on GDP changes and to identify the integration impacts on economic growth. In turn, the extrapolation method was employed to calculate forecasts for the economic growth rate and GDP per capita. Findings: Determining the effectiveness and priorities of modernization of the trade integration format of Ukraine-EU in the implementation of the DCFTA, as well as evaluation of the intermediate results of the FTA between the countries. At present, it is necessary to modernize the format of Ukraine’s trade integration with the EU in the context of the implementation of the DCFTA. Three main vectors for updating the Agreement have been identified as priorities: deepening sectoral integration; increasing duty-free export to the EU market; eliminating non-tariff measures restricting trade with the EU along with signing a number of agreements for the above-mentioned purpose. Research limitations/implications: The results of the study will be useful to researchers of relevant issues, students, graduate students, doctoral students and teachers specializing in international relations and other academic disciplines, and the developed initiatives can be used by the government to form a new negotiating position on the Association Agreement between Ukraine and the EU. Originality/value: Forecasting and modeling the Ukraine-EU foreign trade turnover based on the use of the gravity model and correlation-regression analysis confirms that the introduction of the DCFTA in 2016–2017 allowed Ukraine to increase exports to the EU and modernization of the trade part of the agreement will positively affect the economic and social development of Ukraine. In this context, it is necessary to take into account the national interests and trade partners, in particular the possibility of Ukraine’s support for the EU initiative “European Green Deal” on the path to the formation of Europe as a carbon-neutral continent. Cel: celem jest określenie efektywności i priorytetów modernizacji integracji handlowej Ukrainy z państwami UE przy wdrażaniu pogłębionej i kompleksowej umowy o wolnym handlu (DCFTA) oraz próba oceny pośrednich skutków umowy o wolnym handlu między krajami. Metodologia: w tym celu przeprowadzono analizę porównawczą, aby ocenić skuteczność układu o stowarzyszeniu oraz określić asymetrię handlu i integrację gospodarczą między Ukrainą a UE. Do określenia zależności eksportu Ukrainy do krajów UE od zmian PKB, a także wpływu integracji na wzrost gospodarczy wykorzystano metodę regresji korelacji. Z kolei metoda ekstrapolacji została zastosowana do wyliczenia prognoz tempa wzrostu gospodarczego i PKB na mieszkańca. Wyniki: określenie skuteczności i priorytetów modernizacji formatu integracji handlowej Ukrainy z UE we wdrażaniu DCFTA oraz ocena pośrednich skutków umowy między krajami. Obecnie konieczne jest unowocześnienie formatu integracji handlowej Ukrainy z UE w kontekście realizacji DCFTA. Za priorytetowe uznano trzy główne kierunki aktualizacji umowy: pogłębienie integracji sektorowej; zwiększenie bezcłowego eksportu na rynek UE; zniesienie pozataryfowych środków ograniczających handel z UE wraz z podpisaniem w tym celu szeregu porozumień. Ograniczenia/implikacje badawcze: wyniki badań będą przydatne dla badaczy tej tematyki, studentów, doktorantów i wykładowców specjalizujących się w stosunkach międzynarodowych i innych dyscyplinach naukowych, a wypracowane inicjatywy mogą posłużyć rządowi do sformułowania nowego stanowiska negocjacyjnego w sprawie układu o stowarzyszeniu między Ukrainą a UE. Oryginalność/wartość: prognozowanie i modelowanie obrotów handlu zagranicznego między Ukrainą a UE w oparciu o model grawitacyjny i analizę regresji korelacji potwierdza, że wprowadzenie DCFTA w latach 2016–2017 pozwoliło Ukrainie na zwiększenie eksportu do UE, a unowocześnienie handlowej części porozumienia pozytywnie wpłynie na rozwój gospodarczy i społeczny. W tym kontekście konieczne jest uwzględnienie interesów narodowych i partnerów handlowych, zwłaszcza możliwości wsparcia przez Ukrainę unijnej inicjatywy „Europejski Zielony Ład” na drodze do kształtowania się Europy jako kontynentu neutralnego pod względem emisji dwutlenku węgla.
Торговельні аспекти продовольчої безпеки у багатосторонній торговельній системі
(Харківський національний аграрний університет імені В. В. Докучаєва, 2021) Яценко, Ольга Миколаївна; Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Николаевна; Тананайко, Тетяна С.; Tananaiko, Tetiana; Гальперіна, Любов Павлівна; Halperina, Liubov; Гальперина, Любовь Павловна; Гончаренко, Н. І.; Хорошун, О.
У статті охарактеризовані ключові тенденції міжнародної торгівлі сільськогосподарськими товарами протягом двох останніх десятиліть, систематизовані та проаналізовані дані стосовно рівнів митних тарифних ставок, розподілу тарифних квот та ситуації з субсидуванням національних товаровиробників аграрної продукції. Окрему увагу приділено перебігу багатосторонніх переговорів з питань торгівлі товарами сільського господарства: визначено ключові напрями таких переговорів у рамках Світової організації торгівлі (СОТ), основні неформальні угруповання, зокрема, Кернська група, що лобіюють ці питання на багатосторонніх майданчиках, таких як СОТ, ФАО, Всесвітній саміт з питань продовольчої безпеки, Саміт Групи двадцяти (G20). У роботі виокремлено ініціативи та програмні документи з питань забезпечення продовольчої безпеки, у тому числі з огляду на ситуацію, що склалася в світі у зв’язку з поширенням пандемії COVID-19. Метою роботи є детальна характеристика кількісних, тарифних та нетарифних аспектів міжнародної торгівлі сільськогосподарськими товарами, аналіз перебігу та поточних ускладнень багатосторонніх торговельних переговорів з цього питання, зокрема, з огляду на необхідність вирішення проблеми продовольчої безпеки, а також розробка рекомендації стосовно підвищення результативності переговорного процесу. Результатом дослідження стало визначення проблемних аспектів ходу багатосторонніх переговорів з питань торгівлі сільськогосподарською продукцією, зокрема зважаючи на вітальну необхідність забезпечення продовольчої безпеки, особливо країн, що розвиваються, та найменш розвинених країн, та рекомендацій щодо підвищення результативності переговорного процесу й вдосконалення чинних норм регулювання сільськогосподарської торгівлі. The article describes the key trends in international trade in agricultural goods over the past two decades, systematizes and analyzes data on the level of customs tariff rates, the distribution of tariff rate quotas and the situation with providing subsidies to national producers of agricultural products. Particular attention is paid to the multilateral negotiations on trade in agricultural goods: the key areas of such negotiations within the World Trade Organization (WTO), the main informal groups, in particular, the Cairns Group, lobbying on these issues in multilateral platforms such as WTO, FAO, World Summit on Food Security, G20 Summit. The paper highlights initiatives and policy documents on food security, including the current situation in the world in connection with the COVID-19 pandemic. The aim of the work is a detailed description of quantitative, tariff and non-tariff aspects of international trade in agricultural goods, analysis of the current state and challenges of multilateral trade negotiations on this issue, in particular, taking into account the need to address food security, and develop recommendations for improving the negotiation process. The study identifies problematic aspects of the multilateral negotiations on trade in agricultural products, in particular with a view to the vital need to ensure food security, especially in developing and least developed countries, and recommendations for improving the negotiation process as well as existing agricultural trade rules and regulations. В статье охарактеризованы ключевые тенденции международной торговли сельскохозяйственными товарами в течение двух последних десятилетий, систематизированы и проанализированы данные об уровнях таможенных тарифных ставок, распределении тарифных квот и ситуации с субсидированием национальных товаропроизводителей аграрной продукции. Особое внимание уделено ходу многосторонних переговоров по вопросу торговли товарами сельского хозяйства: определены ключевые направления таких переговоров в рамках Всемирной торговой организации (ВТО), основные неформальные формирования, в частности, Кернская группа, которые лоббируют эти вопросы на многосторонних площадках, таких как ВТО, ФАО, Всемирный саммит по вопросам продовольственной безопасности, саммит стран Большой двадцатки (G20). В работе приведены примеры инициатив и программных документов по вопросам обеспечения продовольственной безопасности, в том числе с учетом сложившейся ситуации в мире в связи с распространением пандемии COVID-19. Целью работы является детальная характеристика количественных, тарифных и нетарифных аспектов международной торговли сельскохозяйственными товарами, анализ хода и текущих сложностей многосторонних торговых переговоров по этому вопросу, в частности, с учетом необходимости решения проблемы продовольственной безопасности, а также разработка рекомендации по повышению результативности переговорного процесса. Результатом исследования стало определение проблемных аспектов хода многосторонних переговоров по вопросам торговли сельскохозяйственной продукцией, в особенности учитывая витальную необходимость обеспечения продовольственной безопасности, особенно развивающихся стран и наименее развитых стран, и рекомендаций по повышению результативности переговорного процесса и совершенствования действующих норм регулирования сельскохозяйственной торговли.
The problem of sociality in German classical philosophy: between freedom and necessity
(publishing house «TK Meganom», 2021) Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Миколаївна; Яценко, Ольга Николаевна
The article argues that the contradiction between mathematical necessity and the philosophical concept of freedom becomes a real road stone of idealist philosophy. Based on the inherent German classical philosophy of the absolutization of the subject, extends to the internalization of universal concepts of culture as the social nature of reason and rationality. It is proved the understanding of culture as an explication of activity, which based on ethical and axiological norms, and is consolidated in a single human community. The author argues that in the dialectic of the abstract and the concrete, the essence and the existing beginning of life is completed in the forms of thinking, and this is specifically the human, cultural way of being. That is, the personification of culture in the face of the subject is a process of forming a culture of personal thinking, and universal heritage (historical memory) in the communicative space of society is extrapolated to individual consciousness, which in turn becomes the driving force of the cultural process. В статті стверджується, що протиріччя між математичною необхідністю та філософським поняттям свободи стає справжнім наріжним каменем ідеалістичної філософії. Виходячи із притаманної німецькій класичній філософії абсолютизації суб’єкта, обґрунтовано інтеріоризацію універсальних концептів культури як соціальної природу розуму та раціональності. Доведено розуміння культури як експлікації активності на засадах етико-аксіологічних нормативів, що консолідують в єдність людську спільноту. Автор аргументує, що в діалектиці абстрактного та конкретного, сутності та сущого начала буття знаходять завершення в формах мислення, і в цьому полягає специфічно людський, культурний спосіб буття. Тобто, персоніфікація культури в особі суб’єкта є процесом формування культури мислення особи, а загальнолюдське надбання (історична пам’ять) в комунікативному просторі соціуму екстраполюється в індивідуальну свідомість, яка, в свою чергу, стає рушієм культуротворчого процесу.
Innovative transformations of the agricultural complex in the context of global challenges of sustainable development
(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2021) Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Миколаївна; Яценко, Ольга Николаевна; Zavadska, Yu.; Khrystenko, O.; Musiiets, Tetiana; Мусієць, Тетяна Вікторівна; Мусиец, Татьяна Викторовна; Aksyonova, O.
It is determined that ensuring food security and healthy nutrition for the growing population of the planet will remain a challenge for the world community. The global dominants and tendencies of development of agro-production activity within the global market of agro-food products are analyzed. The grouping of leading countries with a highly innovative agro-industrial sector, which is formed taking into account the goals of sustainable development based on the construction of a clustering model using the K-Means algorithm is done. Their experience of formation of the state policy directed for support of innovative transformations of agrarian and industrial complex is generalized and recommendations on implementation of their best achievements in the domestic agricultural sector are offered. The aim of the work is a comprehensive assessment of innovative transformations taking place in the agricultural sector in the context of the challenges of global sustainable development. The task of the research is to determine the most successful group of countries in terms of implementation of intensification of production activities, the effectiveness of innovation policy and the ability to meet the demand for food, taking into account the requirements of sustainable development; providing recommendations for the modernization of agricultural production of domestic producers. The following methods of scientific research were used to achieve the goal and solve the problems of the article: system analysis, forecasting, generalization, modeling, namely clustering by the K-Means algorithm, etc. The scientific novelty of the obtained results is to provide comprehensive recommendations for the formation of domestic public policy aimed at supporting innovative transformations in the agro-industrial sector, based on key factors and determinants of its development and taking into account the best practices of leading countries in this field. Визначено, що забезпечення продовольчої безпеки та здорового харчування для зростаючого населення планети залишатиметься викликом для світової спільноти. Проаналізовано глобальні домінанти та тенденції розвитку агровиробничої діяльності у межах глобального ринку агропродовольчої продукції. Здійснено групування країн-лідерів із високоінноваційним агропромисловим сектором, що формується з урахування цілей сталого розвитку на основі побудови моделі кластеризації із використанням алгоритму K-Means. Узагальнено їх досвід формування державної політики, спрямованої на підтримку інноваційних трансформацій АПК. Метою роботи є комплексна оцінка інноваційних трансформацій, які відбуваються в аграрній сфері у контексті викликів глобального сталого розвитку. Завданням наукового дослідження є визначення найбільш успішної групи країн з точки зору впровадження інтенсифікації виробничої діяльності, ефективності здійснення інноваційної політики і спроможності задоволення попиту на продукти харчування з урахуванням вимог сталого розвитку; надання рекомендацій щодо модернізації агровиробничої діяльності вітчизняних товаровиробників. Для досягнення мети і розв’язання завдань статті були використані наступні методи наукового дослідження: метод системного аналізу, прогнозування, узагальнення, моделювання, а саме кластеризації алгоритмом K-Means. Наукова новизна одержаних результатів полягає у наданні комплексних рекомендацій щодо формування вітчизняної державної політики, спрямованої на підтримку розвитку інноваційних трансформацій в агропромисловому секторі, ґрунтуючись на ключових факторах та детермінантах його розвитку та врахуванні передового досвіду країн-лідерів у цій сфері.
Особливості підготовки менеджерів під час дистанційного навчання у ЗВО
(International Science Group, 2022-08) Яценко, Ольга Миколаївна; Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Николаевна; Горбунов, Микола Петрович
Розглянуто особливості підгтовки менеджерів у ЗВО під час дистанційного навчання.
Економічна безпека компаній в умовах глобальної конкуренції
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Швиданенко, Генефа Олександрівна; Shvydanenko, Henefa; Швиданенко, Генефа Александровна; Швиданенко, Олег Анатолійович; Shvydanenko, Oleh; Швиданенко, Олег Анатольевич; Яценко, Ольга Миколаївна; Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Николаевна
Визначено особливості прояву глобалізаційних процесів на економічну безпеку суб’єктів господарювання з урахуванням нової моделі світогосподарського розвитку. У статті охарактеризований постулат взаємодії на ринку «атомізованих» бізнес-структур (виробників і споживачів) в сучасних умовах суспільно-регулюючого розподілу праці та спеціалізації функціонуючих суб’єктів у глобальному конкурентному середовищі. Сформовано основні особливості глобальної конкуренції як новітнього історичного феномену. Доведена необхідність дослідження економічної безпеки суб’єктів господарювання у взаємозв’язку із міжнародною економічною безпекою держави. Розкрита специфіка та сфери, які охоплює економічна безпека, визначена її роль у відображенні як конкурентоспроможності країни, а також компаній у світовому господарстві. Розкрита специфіка економічних ризиків і загроз безпеці при здійсненні зовнішньоекономічних операцій компаній в умовах глобальної конкуренції. A new level of development of global competition and transnationalization processes leads to increased interdependence of business entities, and changes traditional ideas about the specifics and structure of international relations and factors of ensuring economic security of companies in the world economy. This determines the purpose of the research as determining the features and content of the processes of ensuring the economic security of companies in the context of global competition. The methodological basis of the study is the fundamental provisions of the theories of globalization, economic security and corporate governance. The methodological apparatus of the study is based on: the dialectical method of cognition, systematization and generalization (when structuring the main components of international security of business entities in the economic context and determining the need to study the economic security of companies in relation to the international economic security of the State); scientific abstraction and explication (when studying the interaction of "atomized" business structures (producers and consumers) in the market in the current conditions of socially regulatory division of labor and specialization). The results of the study show that in the context of globalization, companies have to switch to new business models in order to attract capital, generate profits and ensure their own economic security. This is due to the qualitative specifics of the new model of global economic development and the growing interdependence on global factors. It has been proven that, the modern business environment is developing on the principles of a new kind of integrity of the global economic system, which in turn ensures the formation of global determinants of the functioning of enterprises both in the national and world markets. The dynamic nature of globalization processes determines the objective necessity of the essential transformation of economic security of business entities as a functional system, based on its continuous improvement. The features of globalization processes displays on economic security of economic agents were determined considering a new model of world economy development.
International integration processes influence on welfare of country
(Vilnius Gediminas Technical University, 2022) Bazaluk, Oleh; Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Миколаївна; Яценко, Ольга Николаевна; Reznikova, Nataliia; Bibla, Ivanna; Karasova, Nataliia; Nitsenko, Vitalii; Ніценко, Віталій С.
The primary objective of the research is to investigate the influence of international integration processes on national welfare. Peculiarities of trade and economic liberalization of trade through mechanism of regional trade agreements (RTA) forming have been scrutinized. Integration, which develops due to RTAs, is the most important mechanism of the international cooperation in the field of economic policy. This integration is a coordination and protection mechanism, which functions in a broad spectrum of policies. An exceptional role of RTAs in reaching country economic security has been estimated. RTAs being a result of a compromise reached by protectionism and anti-protectionism forces have been grounded. Using tools of the multiple regression model, the influence of integration processes, in which Ukraine and China participate, on national economic growth rates and on GDP per capita (as major parameters reflecting national welfare level) was simulated. This allowed detecting of the positive direct dependence between the trade liberalization and economic growth rates, as well as the inverse dependence between the trade liberalization and GDP per capita, for both countries. Based on these regression models, economic growth rates and GDP per capita were predicted for next years; according to this prediction, graduate increasing of national welfare shall occur in Ukraine and China.
Циркулярна економіка як основа забезпечення сталого розвитку країни в контексті євроінтеграції
(Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», 2022) Яценко, Ольга Миколаївна; Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Николаевна; Швиданенко, Олег Анатолійович; Shvydanenko, Oleh; Швиданенко, Олег Анатольевич; Швиданенко, Генефа Олександрівна; Shvydanenko, Henefa; Швиданенко, Генефа Александровна
Стаття піднімає проблему загострення економічних, соціальних і екологічних криз різного походження у світі. Акцентовано увагу, що світовим драйвером інноваційних і глобальних екологічних ініціатив виступає Європейський Союз, зокрема широкомасштабної ініціативи Європейської зеленої угоди (European Green Deal), яка має зробити Європу першим у світі вуглецево-нейтральним континентом до 2050 року та забезпечити досягнення стану справедливої, кліматично-нейтральної, ресурсо-ефективної та конкурентної економіки. Досліджено генезис та особливості циркулярної економіки як головної передумови забезпечення сталого розвитку всіх суб’єктів економіки: країни, регіону, підприємства. Встановлено, що циркулярна економіка поступово змінює традиційну лінійну концепцію економіки. Для лінійної моделі економіки характерний підхід, де продукти виробляють, використовують і утилізують (take-make-dispose). Для циркулярного підходу визначальним є принцип 3-R: 1) reduce: скорочують використання ресурсів і віддають пріоритет поновлюваних матеріалів; 2) reuse: максимально ефективно використовують продукти; 3) recycle: відновлюють побічні продукти і відходи для подальшого використання в економіці. Вивчено підходи до визначення індексу оцінки ступеня інтеграції циркулярної економіки: The Material Circularity Indicator (MCI), The Regional Circular Economy Index System (RCEIS), The Circular Economy Performance Index (CEPI), A Circular Economy Index for the Consumer Goods Sector (CEICGS), Circular Economy Development Index (CEDI). Розглянуто результати розширення циркулярної економіки для ЄС. Обґрунтованого, що в контексті євроінтеграційних прагнень України державі необхідно адаптуватися до вимог циркулярної економіки, враховуючи принципи та цілі, можливості й загрози. Оцінено поточний стан виконання Україною вимог щодо вступу до ЄС. Доведено, що у поствійськовий період до набуття Україною членства в ЄС необхідне поглиблення галузевої інтеграції; збільшення безмитного експорту на ринок ЄС; скасування нетарифних заходів, що обмежують торгівлю з ЄС. Передусім, у цьому контексті необхідно враховувати власні національні інтереси та торговельного партнеру, зокрема інституціональну (регулятивну) підтримку Україною ініціативи ЄС «Європейська зелена угода» щодо формування Європи як вуглецево-нейтрального континенту та поступову адаптацію поствійськової національної економіки до вимог циркулярної еклономіки. Недостатній рівень розвитку циркулярної економіки в Україні обумовлений триваючою неспровокованою та невиправданою агресивною війною Росії проти України; недосконалістю інституційного середовища; недостатньою вмотивованістю бізнесу. Імплементація засад циркулярної економіки в Україні вимагає системної та комплексної системної перебудови, основуючись на законодавчій базі, впровадженні інноваційних технологій, діджиталізації виробничих та торговельних процесів, фінансуванні екологічних ініціатив, стимулюванні інноваційних екологоощадних бізнес-моделей, формуванні екологічної свідомості суспільства та формування звички ширшого використання сталих продуктів та створення нових способів взаємодії виробників та споживачів, стимулюванні виникнення та освоєння інноваційних професій. The article raises the problem of aggravation of economic, social, and environmental crises of various origins in the world. It was emphasized that the European Union is the global driver of innovative and global environmental initiatives, in particular the large-scale initiative of the European Green Deal, which should make Europe the first carbon-neutral continent in the world by 2050 and ensure the achievement of a fair, climate-neutral state, resource-efficient and competitive economy. The genesis and peculiarities of the circular economy as the main prerequisite for ensuring the sustainable development of all economic entities: the country, the region, and the enterprise, are studied. It has been established that the circular economy is gradually changing the traditional linear concept of the economy. The linear model of the economy is characterized by an approach where products are produced, used, and disposed of (take-make-dispose). The 3-R principle is decisive for the circular approach: 1) reduce: reduce the use of resources and give priority to renewable materials; 2) reuse: use products as efficiently as possible; 3) recycle: recover by-products and waste for further use in the economy. Approaches to determining the index for assessing the degree of circular economy integration have been studied: The Material Circularity Indicator (MCI), The Regional Circular Economy Index System (RCEIS), The Circular Economy Performance Index (CEPI), A Circular Economy Index for the Consumer Goods Sector (CEICGS), Circular Economy Development Index (CEDI). The results of the expansion of the circular economy for the EU are considered. It is justified that in the context of Ukraine's European integration aspirations, the state needs to adapt to the circular economy's requirements, considering the principles and goals, opportunities, and threats. The current state of Ukraine's fulfillment of the requirements for joining the EU is assessed. It has been proven that in the post-war period, before Ukraine becomes a member of the EU, deepening of industry integration is necessary, increase in duty-free exports to the EU market; cancellation of non-tariff measures restricting trade with the EU. First of all, in this context, it is necessary to take into account one's own national interests and the trade partner's, in particular Ukraine's institutional (regulatory) support for the EU initiative "European Green Deal" regarding the formation of Europe as a carbon-neutral continent and the gradual adaptation of the post-military national economy to the requirements of circular economics. The insufficient level of development of the circular economy in Ukraine caused by Russia's ongoing unprovoked and unjustified aggressive war against Ukraine; the imperfection of the institutional environment; insufficient business motivation. The implementation of the principles of the circular economy in Ukraine requires a systematic and complex system restructuring, based on the legislative base, the introduction of innovative technologies, the digitization of production and trade processes, the financing of environmental initiatives, the stimulation of innovative environmentally friendly business models, the formation of environmental awareness in society and the formation of the habit of broader use of sustainable products and creating new ways of interaction between producers and consumers, stimulating the emergence and development of innovative professions.
Free trade agreements in the world trade system: benefits and models
(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2022) Tsyhankova, Tetiana; Циганкова, Тетяна Михайлівна; Цыганкова, Татьяна Михайловна; Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Миколаївна; Яценко, Ольга Николаевна; Tananaiko, Tetiana; Тананайко, Тетяна С.; Solodkovska, Hanna; Солодковська, Ганна Володимирівна; Солодковская, Анна Владимировна; Olefirenko, Viktoriia; Олефіренко, Вікторія Володимирівна; Олефиренко, Виктория Владимировна; Ishchenko, Anna; Іщенко, Анна Володимирівна; Ищенко, Анна Владимировна
It is indicated that one of the characteristic features of the modern trade system is the rapid growth of the number of regional trade agreements, which, in turn, causes asymmetry in the dominance of regional cross-border trade rules over multilateral ones. The main advantages for countries from participating in regional trade agreements have been identified: the possibility of excluding "vulnerable sectors" from the agreement; the ability to independently choose partners in negotiations; the use of the principle of "reciprocity" is more effective compared to the World Trade Organization, the possibility of forming the image of a regional leader; within the framework of such agreements, it is possible to carry out "experimental application" of certain new measures in the field of trade, which, if successfully tested, can be tried to be applied in general mode; the possibility of attracting more foreign investments by developing countries that are not regional leaders. After examining the degree of involvement of countries in concluding regional trade agreements for the presence of regional asymmetries, a significant diference was identified from the maximum involvement of the countries of the European region (on average 33.2 agreements per country) and the countries of Africa (2.7) and the Middle East (3.9). It is proposed that one of the vectors of the development of Ukraine's foreign economic policy should be the expansion of the scope of current and future regional trade agreements to the sphere of services, e-commerce and investments, given the potential, their compliance with the global trends of the trading system, as well as the ability of Ukraine to become a significant player in a number of markets for services and trade in digital products, taking into account the availability of an up-to-date legal framework on these issues. It was determined that 50% of Ukraine's commodity exports during 2016–2021 took place within the framework of the preferential regime provided for by key free trade agreements. According to the results of the proposed forecastof such exports for the period 2021–2023, using the method of time series analysis, it was confirmed that the corresponding dependence will only grow (export volumes within the framework of free trade agreements will grow by 3 percent annually, while total exports by 2%). Указано, що однією з характерних ознак сучасної торговельної системи є швидке зростання кількості регіональних торговельних угод, що, у свою чергу, спричиняє асиметричність у розрізі домінування регіональних правил транскордонної торгівлі над багатосторонніми. Ідентифіковано основні переваги для країн від участі в регіональних торговельних угодах: можливість виключення з угоди «вразливих секторів»; здатність самостійно обирати партнерів у переговорах; більш ефективне порівняно зі Світовою організацією торгівлі використання принципу «взаємності», можливість формування іміджу регіонального лідера; у рамках таких угод можна провести «експериментальне застосування» певних нових заходів у сфері торгівлі, які при успішному випробуванні можна намагатися застосовувати в загальному режимі; можливість залучення більших іноземних інвестицій країнами, що розвиваються та не є регіональними лідерами. Після дослідження ступеня залучення країн до вкладання регіональних торговельних угод на наявність регіональних асимерій, ідентифіковано значну відмінність від максимального залучення країн європейського регіону (у середньому 33,2 угоди на кожну країну) й країнами Африки (2,7) та Близького Сходу (3,9). Запропоновано, щоб одним із векторів розвитку зовнішньоекономічної політики України було розширення сфери охоплення чинних та майбутніх регіональних торговельних угод на сферу послуг, електронної комерції й інвестицій, з огляду на потенціал, їхню відповідність глобальним трендам торговельної системи, а також спроможність України стати вагомих гравцем на низці ринків послуг і торгівлі цифровими продуктами, ураховуючи наявність актуальної нормативно-правової бази з цих питань. Визначено, що обсяги товарного експорту України протягом 2016–2021 років на 50 % відбувалися в рамках преференційного режиму, передбаченого ключовими угодами про вільну торгівлю. За результатами запропонованого прогнозу такого експорту на період 2021–2023 років за допомогою методу аналізу часових рядів отримано підтвердження, що відповідна залежність лише зростатиме (обсяги експорту в рамках угод про вільну торгівлю щорічно зростатимуть на 3 відсотки, у той час як загальний експорт – на 2 %).
Циркулярна економіка як інноваційна платформа євроінтеграції України
(InterSci, 2023) Яценко, Ольга Миколаївна; Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Николаевна; Завадська, Юлія Сергіївна; Zavadska, Yuliia
Economic Rationale for Manifestations of Asymmetry in the Global Trading System
(MDPI, 2023) Tananaiko, Tetiana; Тананайко, Тетяна С.; Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Миколаївна; Яценко, Ольга Николаевна; Osypova, Olha; Осипова, Ольга Ігорівна; Осипова, Ольга Игоревна; Nitsenko, Vitalii; Ніценко, Віталій С.; Balezentis, Tomas; Streimikiene, Dalia
The interconnected global trading system has proved to be both vulnerable and resistant to crises, despite its asymmetries. The global trading system is constantly changing under the influence of such factors as the digitalization of economic processes and the growing number of nontariff measures to regulate trade volumes, including trade protection measures introduced by countries in order to ensure national economic interests etc. This article analyzes the impact of the tariff and nontariff instruments of export and import regulation on the asymmetries of the global trading system across countries and separate customs territories, depending on their presence in geographical regions or groups of countries associated with different levels of economic development. In order to quantify the possible asymmetries in the global trading system, analysis of variance and regression analysis are applied to explain the variance in the volume of global trade. The regression models for the dependence of export volumes on a number of trade indicators are fitted for developed, developing, and least-developed countries alongside the global trading system as a whole. The research showed that asymmetries of the global trading system exist on the global, regional and bilateral levels. In this research, two types of asymmetries are discussed: asymmetry directly and indirectly linked to international trade processes. To ensure economic development, the global trading system must be modernized so as to reduce the asymmetry. Accordingly, in order to increase effectiveness of the World Trade Organization, suggestions are proposed in regards to reconsidering trade-dispute settling, improving the monitoring of members’ obligations, increasing negotiation process efficiency and defining criteria for categorizing members according to their economic development.
The effects of the increase in trade cooperation between Ukraine and EU in agricultural sector: empirical evaluation
(Чернігівський національний технологічний університет, 2017) Lyskova, Lesia; Лиськова, Леся Миколаївна; Лыськова, Леся Николаевна
Urgency of the research. State economic growth is impossible without developing and strengthening cooperation with countries which were identified as prior during the country's integration into the European economy. Unfortunately, despite significant economic potential output Ukraine's agricultural sector is still technologically backward and therefore not sufficiently competitive in the international market. Target setting. It is reasonable to argument the effects of trade cooperation between Ukraine and the EU in the agricultural sector in a context of increasing the competitiveness of Ukraine. Actual scientific research and issue analysis. Certain aspects of research were expounded in the researches of T. Ostashko, Popov, A. Ermolaev S. Taubadel, O. Pavlyuchenko, I. Tyuha etc. Uninvestigated parts of general matters defining. Despite the considerable number of scientific publications relating to the chosen subject, the effects of foreign trade of Ukraine and the EU in agriculture, based on the deeper empirical research in the long term, which is of considerable scientific interest still require thorough study. The research objectives. The aim of the research is to analyze the possibility of main effects from increased trade cooperation between Ukraine and the EU in the agricultural sector by using empirical methods. The statement of basic material. The article illustrates the dynamics of the volume of foreign trade between Ukraine and the EU in 2008-2015 and the main trade partners of Ukraine in the EU. The most acute problems in the development of trade relations between Ukraine and the EU in agriculture have been defined. Conclusions. It is proved that the growth of international trade may have a positive impact on GDP and exports from the EU to third countries. Some adverse effects were defined caused by the signing the Association Agreement Ukraine and the EU. Актуальність теми дослідження. Економічне зростання держави неможливе без розвитку та зміцнення співпраці з країнами, які Україна визначила пріоритетними на етапі інтеграції країни в європейський економічний простір. Нажаль, не зважаючи на значний економічний потенціал, продукція аграрного сектору України все ще залишається не достатньо конкурентоспроможною на міжнародному ринку. Постановка проблеми. Доцільним є аргументація ефектів від торговельного співробітництва між Україною та ЄС в аграрному секторі в контексті підвищення конкурентоспроможності України. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окремі аспекти дослідження викладено у працях Т. Осташко, О. Попова, А. Ермолаева, С. Таубадель, О. Павлюченко, І. Тюха та ін.. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Незважаючи на значну кількість наукових публікацій стосовно обраної тематики, все ще потребують ґрунтовного дослідження ефекти для зовнішньої торгівлі України та ЄС в аграрній сфері, розраховані на основі більш глибоких емпіричних досліджень в довгостроковому періоді, що становить значний науковий інтерес. Постановка завдання. Метою дослідження даної статті є аналіз за допомогою емпіричних методів основних ефектів від збільшення торгового співробітництва України та ЄС в аграрному секторі. Викладення основного матеріалу. У статті проілюстровано динаміку обсягів зовнішньоторговельних операцій між Україною та ЄС в 2008-2015 рр. та визначено основних торговельних партнерів України серед країн ЄС. Виявлено найбільш гострі проблеми в напрямку розвитку зовнішньоторговельних відносин України та ЄС в аграрній сфері. Висновки. Доведено, що зростання міжнародної торгівлі, можливо, матиме позитивний вплив на обсяги ВВП та обсяг експорту з ЄС у треті країни. Відзначено негативні ефекти після підписання Угоди про асоціацію України з ЄС.
Перспективи розвитку глобальної торговельної системи: відносини Європейського Союзу, Росії та України
(Видавничий дім «Гельветика», 2014) Лиськова, Леся Миколаївна; Lyskova, Lesia; Лыськова, Леся Николаевна
Розглянуто передумови формування двосторонніх відносин України та Росії. Виділено основні проблеми торговельного співробітництва України з Росією та Росією і Європейським Союзом. Проаналізовано кількісні показники зовнішньоторговельної діяльності. Окреслено умови ефективної співпраці на регіональному рівні, а також виділено перспективи розвитку глобальної торговельної системи за участі згаданих країн та об’єднання. The preconditions of formation of bilateral relations between Ukraine and Russia are given in this paper. The main problem of trade cooperation with Russia – Ukraine and Russia – the European Union are analyzed. Quantitative analysis of foreign trade is made. Outlined effective cooperation at the regional level and highlighted the prospects of the global trading system with the participation of these countries and associations. Рассмотрены предпосылки формирования двусторонних отношений Украины и России. Выделены основные проблемы торгового сотрудничества Украины с Россией и Россией и Европейским Союзом. Проанализированы количественные показатели внешнеторговой деятельности. Определены условия эффективного сотрудничества на региональном уровне, а также выделены перспективы развития глобальной торговой системы с участием упомянутых стран и объединения.
Динаміка розвитку міжнародної торговельної інтеграції в умовах пандемії COVID-19
(Харківський національний аграрний університет імені В. В. Докучаєва, 2020) Лиськова, Леся Миколаївна; Lyskova, Lesia; Лыськова, Леся Николаевна; Филимонов, Ю. Л.; Fylymonov, Yu.
У статті досліджено ключові тенденції розвитку торговельної інтеграції в умовах COVID-19. Проаналізовано структуру та динаміку укладання регіональних торговельних угод, як одного з індикаторів розвитку міжнародних торговельно-інтеграційних процесів. Визначено ступінь відкритості економік та його динаміку. Виявлено кількість обмежувальних та лібералізуючих заходів торговельної політики, які країни здійснювали під час пандемії COVID-19. Досліджено, як пандемія вплинула на зміну торговельної політики в межах існуючих інтеграційних об’єднань та деяких країн світу (на прикладі АСЕАН, ЄС, країн Близького Сходу та Північної Африки, Китаю, Колумбії та Білорусії). Визначено вплив пандемії на міжнародну торгівлю. Здійснено прогноз деяких ключових індикаторів розвитку торговельної інтеграції в епоху постCOVID-19. The article analyzes the key trends in the development of trade integration in the context of COVID 19. The structure and dynamics of concluding regional trade agreements as one of the indicators of the development of international trade and integration processes are analyzed. The degree of openness of economies and its dynamics are determined. The number of restrictive and liberalizing trade policy measures implemented by countries during the COVID-19 pandemic has been identified. It examines how the pandemic has affected trade policy change within existing integration associations and some countries around the world (for example, ASEAN, the EU, the Middle East and North Africa, China, Colombia and Belarus). The consequences of the COVID-19 pandemic, namely the closure of borders, the cessation of interstate transport links, and a sharp drop in world exports (including services), have provoked serious discussions about further liberalization of international trade and globalization. Definitely fell the pandemic on international trade. The forecast of some key indicators of the development of trade integration in the post-COVID-19 era has been made. Among the main trends in trade integration in the context of COVID-19 can be identified on the one hand strengthening protectionist measures, even within the integration blocs on the other enhanced regional trade relations aimed at restoring economic growth, strengthening supply chains, consolidation in overcoming the effects of the pandemic. Moreover, according to the forecasts of international organizations and their own calculations, starting from 2021–2022, world exports, world gross domestic product will begin to grow gradually, the degree of openness of the economy will reach pre-pandemic levels, the number of concluded regional trade agreements will gradually increase. The question of the transformation of the forms of international trade integration that may be caused by the consequences of COVID remains open 19.

Browse

Recent Submissions