Кафедра міжнародної торгівлі і маркетингу
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Інструменти системи митного регулювання по запобіганню міжнародної торгівлі контрафактами(Центр фінансово-економічних наукових досліджень, 2021-08-25) Іринчина, Інна Борисівна; Irynchyna, InnaItem Economization of diplomacy and modernization of global trade policy within geopolitically unstable environment(Primedia eLaunch, 2022) Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Миколаївна; Tsyhankova, Tetiana; Циганкова, Тетяна Михайлівна; Tananaiko, Tetiana; Тананайко, Тетяна Сергіївна; Zavadska, Yuliia; Завадська, Юлія Сергіївна; Irynchyna, Inna; Іринчина, Інна Борисівна; Horbachova, IrynaItem Міжнародні торговельні конфлікти як рушійна сила еволюційного розвитку міжнародних економічних відносин(Liha-Pres, 2024-10) Іринчина, Інна Борисівна; Irynchyna, InnaItem Сучасні тренди та чинники розвитку міжнародної електронної торгівлі(Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2019-11-21) Гордєєва, Тамара Федорівна; Hordieieva, TamaraДіджиталізація міжнародної торгівлі як однієї з найважливіших форм міжнародних економічних відносин проявляється у застосуванні технологій електронної комерції (е-комерції) компаніями або окремими фізичними особами для купівлі-продажу товарів та/або послуг на закордонних ринках. За своєю суттю е-комерція має глобальну природу, оскільки цифрове середовище, в якому вона реалізується, не має кордонів. Суб’єкти торговельних відносин, що знаходяться у різних країнах світу, отримують можливість вивчати і порівнювати товари, ціни, постачальників, споживачів, проводити перемовин, укладати контракти, здійснювати розрахунки з зарубіжними партнерами, доставляти цифрові продукти та інформацію за допомогою глобальної електронної мережі.Item Трансформація поведінки споживачів на світовому ринку під впливом глобальної пандемії(Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2020-11) Гордєєва, Тамара Федорівна; Hordieieva, TamaraГлобальна економіка у цілому і міжнародна торгівля, зокрема, зазнали і продовжують зазнавати величезних втрат під час пандемії коронавірусної інфекції, що триває сьогодні. Ситуація невизначеності, в якій через це перебувають наразі і бізнес, і кінцеві споживачі у переважній більшості країн світу, обтяжується додатково падінням доходів, обмеженнями у транскордонних пересуваннях, стрімкими змінами у товарній і географічній структурі попиту на світовому ринку, трансформацією поведінки всіх ринкових суб'єктів тощо.Item Підходи до формування міжнародного комплексу маркетингу у електронній комерції(ФО-П Шпак В. Б., 2022-11) Гордєєва, Тамара Федорівна; Hordieieva, TamaraItem Якісна модернізація консалтингових послуг у процесі іноземного інвестування повоєнної відбудови економіки України(Харківський національний економічний університет, 2023) Циганкова, Тетяна Михайлівна; Tsyhankova, Tetiana; Гордєєва, Тамара Федорівна; Hordieieva, Tamara; Хоцинська, Дар’я Валеріївна; Khotsynska, DariaВ умовах повоєнного відновлення України завдання консалтингових компаній, що обслуговуватимуть процеси іноземного інвестування економіки, значно ускладняться. Метою статті є визначення сучасних підходів до якісної модернізації надання консалтингових послуг іноземним інвесторам і вітчизняним реципієнтам коштів на засадах дотримання принципів сталого розвитку та технологічних інновацій. У процесі дослідження використовувалися загальнонаукові методи дослідження: узагальнення, абстракції, структурно-системний, класифікації. Якісна модернізація сучасних консалтингових послуг для учасників процесу іноземного інвестування передбачає підвищення якості послуг з урахуванням концепції сталого розвитку, використання новітніх технологій, запровадження в діяльність компаній комплаєнс-контролю та формування спеціального (інтегрованого) пакета послуг. Згідно із сучасними вимогами іноземних інвесторів обов’язковим компонентом корпоративного управління в їх компаніях-партнерах має бути комплаєнс – інструмент боротьби з недоброчесністю та дотримання стандартів у трьох сферах – Е (еnvironmental), S (social»), G (governance»), ESG. Цифровізація діяльності консалтингових компаній піднімає якість і різноманітність послуг на новий рівень, забезпечуючи підвищення продуктивності праці консультантів; надаючи можливість оперувати великими обсягами інформації, розв’язувати раніше недоступні завдання; створюючи умови для спілкування учасників інвестиційного проєкту в реальному часі тощо. Додатковим фактором забезпечення якості послуг іноземним інвесторам є реалізація можливості комунікації та роботи з документацією на рідній мові іноземного замовника з урахуванням специфіки його лінгвістичного та культурного середовища. У подальших дослідженнях доцільно детально вивчити досвід із використання концепції ESG і комплаєнсу в діяльності зарубіжних компаній і запровадження його в діяльність українських компаній. In the conditions of post-war recovery of Ukraine, the tasks of consulting companies that will be serving the processes of foreign investment of the economy will become much more complicated. The article is aimed at defining the current approaches to qualitative modernization of provision of consulting services to foreign investors and domestic recipients of funds on the basis of observance of the principles of sustainable development and technological innovations. In the process of research, general scientific research methods were used: generalization, abstraction, structural-system method, classification. Qualitative modernization of modern consulting services for participants in the process of foreign investment involves improving the quality of services taking into account the conception of sustainable development, the use of novel technologies, the introduction of compliance control into the activities of companies and the formation of a special (integrated) package of services. According to the current requirements on the part of foreign investors, compliance should be an obligatory component of corporate governance in their partner companies – being an effective instrument to combat dishonesty and comply with standards in three areas – E (environmental), S (social), G (governance), or ESG. Digitalization of consulting companies raises the quality and variety of services to a new level, providing increased productivity of consultants; providing the ability to operate with large amounts of information, solve previously inaccessible tasks; creating conditions for communication between investment project participants in real time, etc. An additional factor in ensuring the quality of services to foreign investors is the real possibility of communication and work with documentation in the native language of a foreign customer, taking into account the specifics of its linguistic and cultural environment. In further research, it is advisable to study in detail the experience of using the conception of ESG and compliance in the activities of foreign companies and its implementation in the activities of Ukrainian companies.Item Прогресивні маркетингові технології південнокорейських автовиробників на світовому ринку(Ужгородський національний університет, 2023) Циганкова, Тетяна Михайлівна; Tsyhankova, Tetiana; Гордєєва, Тамара Федорівна; Hordieieva, Tamara; Шарова, Анастасія А.; Sharova, AnastasiiaСтаття присвячена дослідженню маркетингових технологій південнокорейських автовиробників на світовому ринку, що посприяли потужному нарощуванню обсягів експорту та ринкових конкурентних переваг. Необхідність аналізу практики південнокорейського міжнародного маркетингу загалом та на закордонних автомобільних ринках, зокрема, обумовлює актуальність дослідження. В роботі показано понад двадцятирічну динаміку нарощування виробництва та експорту автомобілів, укріплення конкурентних позицій на світовому ринку. Наголошено, що південнокорейський міжнародний маркетинг ґрунтується на засадах класичного та широко використовує прогресивні, креативні технології. В цьому контексті ідентифіковано інструменти, прийоми та заходи в розрізі складових міжнародних маркетинг-мікс ключових автовиробників країни - Hyundai Motor Company та KIA Motors. The article is devoted to a comprehensive study of the marketing technologies of South Korean automakers on the world market, which have become a powerful mechanism for increasing export volumes and market competitive advantages in recent decades. The relevance of this study, which is further strengthened under the conditions of hyperbolization of the value of digital marketing with the simultaneous devaluation of the principles, laws, and tools of classical marketing determines the need to analyze the practice of South Korean international marketing. The study shows the role of the automobile industry in the development of the economy of the Republic of Korea, the over twenty-year dynamics of increasing the production and export of cars, strengthening competitive positions in the world market. It is emphasized that South Korean international marketing is based on the theoretical principles of classical, while widely using progressive, creative technologies and effectively applying each of them. In this context, progressive tools, methods, and measures have been identified as part of the components of the international marketing mix of the country's key car manufacturers – Hyundai Motor Company and KIA. It was established that the modern automotive sector of the country consists of 6 export-oriented companies, although almost 90% of exports belong to the Hyundai Motor Group, which determines the presence of many common features in international marketing activities that is the basis of the formation of a national concept of international marketing, which is characterized by: the use of mainly adaptation strategies, focus on target segments – mainly on consumers with average incomes, extensive assortment, develop- ment of technically unique models, environmental friendliness, high-quality service support, emphasis on innovativeness, qual- ity, design, a differentiated approach to pricing, the presence of powerful global distribution networks with unique networks of distributors and dealers, the use of the principles of integrated international marketing communications.Item Приватні перекази в системі зовнішньоекономічних потоків України в умовах війни(MDPC Publishing, 2025-09) Циганкова, Тетяна Михайлівна; Tsyhankova, Tetiana; Гордєєва, Тамара Федорівна; Hordieieva, TamaraМетою дослідження є аналіз динаміки та структурних зрушень у системі приватних грошових переказів в Україну в умовах повномасштабної війни, з’ясування взаємозв’язку між цими трансфертами та міжнародною міграцією, а також оцінка їхньої ролі у зовнішньоекономічній стійкості країни.Item Features of the Development of International Trade in Tourist Services(Одеський торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету, 2024) Obolenska, Tetiana; Оболенська, Тетяна Євгенівна; Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Миколаївна; Lyskova, Lesia; Лиськова, Леся Миколаївна; Zdenek, Ostian; Остіан, Зденек ЗденековичIntroduction. The relevance of studying the peculiarities of the development of international trade in tourist services is determined by the significant role of world tourism in the structure of the global economy. In the conditions of a complex international political situation, which is dynamically changing, it is crucial to identify the vectors of the development of the tourism industry to determine the future structure of the macro-regional distribution of tourist flows. Aim and tasks. The purpose of this study is to identify the dominant factors and prospects for the development of international tourism business in the conditions of modern global economic and political instability to determine the most favourable marketing strategies for interaction in the international market of tourist services by extrapolating the results to the possibilities of post-war recovery of the tourism industry in Ukraine. Results. An analysis of international tourism arrivals showed that the average annual growth rate of the industry from 1995 to 2020 average annual growth of international tourist arrivals was more than 4 per cent. Over the estimated period from 1995 to 2023, the average arrival rate decreased to 2.46 per cent. Macro-regions are considered the most promising for the scaling of international tourism, as well as the factors that will contribute to this and can inhibit economic processes. Special attention is paid to the positioning of Ukraine during the post-war recovery of the tourism industry. Forecast indicators indicate that international tourist arrivals to Ukraine could reach 61 million people in the tenth year of the post-war period. An alternative strategy for promoting national tourist products and brands in the target markets of Central and Eastern Europe, Asia, and the Middle East was proposed, and the feasibility of continuing the promotion of Ukraine as a tourist brand was substantiated. Conclusions. This study confirms the vector of the shift in global tourist flows under the influence of a number of factors that deepen the contradictions between the Global South and the North, revealing key trends in the growth and displacement of international tourist flows among countries belonging to two opposite camps. The directions of institutional and structural changes required to restore international tourism in Ukraine in the post-war period to strengthen Ukraine's position in the global tourism market are proposed.Item Comparing the Role of FDI Policy in Post-Conflict Recovery in Rwanda and Ethiopia(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Hramotniev, Vitalii; Obolenska, Tetiana; Оболенська, Тетяна ЄвгенівнаThe present article explores the relationship between foreign direct investment (FDI) policy and post-conflict economic recovery in selected countries of Eastern Africa through a comparative analysis of Rwanda and Ethiopia. The objective of the present study is twofold: firstly, to identify the institutional and policy-related factors that determine the effectiveness of FDI in post-conflict contexts, and secondly, to explain why similar investment strategies can lead to divergent recovery outcomes. The pertinence of this subject is attributable to the mounting cognisance that sustainable recovery following armed conflict necessitates not solely financial inflows but also protracted structural transformation. FDI is frequently regarded as a pivotal mechanism for attracting resources, rebuilding infrastructure, and stimulating development. Nevertheless, the effectiveness of such policies is subject to variation depending on the socio-political context and the extent to which investment policy is aligned with the broader logic of post-conflict transformation. The present study employs a comparative qualitative methodology, with a focus on the analysis of institutional frameworks, policy implementation patterns, and social outcomes in two countries of similar development levels, but with divergent post-conflict trajectories. The research examined how the design and execution of FDI policy influenced the recovery process, with particular attention to issues of inclusiveness, regional equity, and institutional legitimacy. The findings demonstrate that the success or failure of FDI-driven recovery cannot be explained solely by the presence of incentives or the volume of investment attracted. In Ethiopia, investment policy remained disconnected from conflict resolution goals, thus reinforcing structural inequalities and ultimately contributing to renewed instability. Conversely, Rwanda's strategy entailed the incorporation of FDI policy into a comprehensive development strategy that prioritised institutional consolidation, inclusive growth, and social cohesion. This approach was adopted to ensure greater legitimacy, reduce perceived exclusion, and support long-term stabilisation. The practical value of this research lies in its contribution to understanding the conditions under which foreign investment can become a driver of peacebuilding rather than a source of renewed tension. The article provides evidence-based insights for policymakers in fragile and post-conflict settings, emphasising the significance of integrating investment policy within a comprehensive framework of structural transformation, equity, and institutional reform.Item Transformation of soft and hard skills of shipping specialists and improvement of the educational process(ВНЗ «Національний гірничий університет», 2025) Shlapak, A.; Шлапак, А. В.; Obolenska, Tetiana; Оболенська, Тетяна Євгенівна; Aksonova, O.; Аксьонова, О. В.; Сінх, Б. К.; Sinkh, B.; Hnatiuk, B.; Гнатюк, Б. І.Purpose. To establish the prerequisites and justify the directions of change in the soft and hard skills of human resources of the global maritime industry and to identify the current tasks of forming the skills of Ukrainian seafarers. Methodology. The data analysis method indicated that Ukrainian seafarers form a significant share of the command staff of the merchant fleets of the EU. Logical analysis has shown that this not only demonstrates the success of Ukrainian maritime education, but is also a factor in the country’s loss of human capital. The qualitative analysis method confirmed the break in the trend of diversification of work functions and competencies of seafarers (WFCS). The comparative analysis method allowed identifying the features of the formation of skills of Ukrainian seafarers. Findings. The need to take into account the rate of change in seafarers’ skills and the need to coordinate it with the rate of change of other influencing factors is indicated. The factors that form the differences in the rate of change in the competencies of seafarers of the Ukrainian and world merchant fleets are indicated. The trend of diversification WFCS of seafarers is indicated. The high level of adaptability of personnel training in the Ukrainian system of higher maritime education and its impact on the provision of personnel for the Ukrainian and world merchant fleets is indicated. Originality. The competence gap in the Ukrainian and global maritime industries and the trend of this gap widening have been identified. It has been proven that this creates a permanent loss of human capital by the country on a significant scale. Practical value. The features of the formation of the skills of Ukrainian seafarers and the challenges they form for the country’s fleet are indicated, which will allow the introduction of measures to neutralize negative impacts. Мета. Встановити передумови й обґрунтувати напрями зміни м’яких і твердих навичок людських ресурсів глобальної морської індустрії та виявити актуальні завдання формування навичок українських моряків. Методика. Метод аналізу даних указав, що українські моряки формують вагому частку командного складу торгових флотів країн ЄС. Метод логічного аналізу вказав, що це не лише свідчить про успіхи української морської освіти, але й є фактором втрати людського капіталу країною. Метод якісного аналізу підтвердив злам тенденції диверсифікації робочих функцій і, відповідно, компетентностей моряків. Метод порівняльного аналізу дозволив виявити особливості формування навичок українських моряків. Результати. Вказано на необхідність урахування темпу змін навичок моряків і потребу його узгодження із темпами змін інших факторів впливу. Зазначені фактори, що формують розбіжності темпів зміни компетентностей моряків українського та світового торгового флоту. Указано на злам тенденції диверсифікації робочих функцій і навичок моряків. Зазначено високий рівень адаптивності підготовки кадрів в українській системі вищої морської освіти та його вплив на забезпечення кадрами українського й світового торгового флоту. Наукова новизна. Визначено розрив компетентностей в українській і світовій морських галузях і тенденцію розширення цього розриву. Доведено, що це формує перманентну втрату людського капіталу країною у значних масштабах. Практична значимість. Вказані особливості формування навичок українських моряків і виклики, які вони формують для флоту країни, що дозволить запровадити заходи нейтралізації негативних впливів.Item Digital imperative and innovations in international trade(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Osadchuk, Valeriia; Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Миколаївна; Yatsenko, Oleksandr; Яценко, Олександр МиколайовичThe article analyzes the transformation of the country’s foreign trade as a manifestation of the digital imperative. It examines the impact of digitalization and innovation on the structure of goods and services exports. Based on a correlation analysis, 15 global digital indices were compared, substantiating the choice of the Global Innovation Index for further calculations. Based on indicators of digitalization, macroeconomics and foreign trade, a cluster analysis was performed using self-organizing maps to determine the positions of countries in the global economy during 2011–2023, as well as their common characteristics. In particular, clustering allowed to identify a group of countries similar to Ukraine in the set of selected characteristics. This made it possible to create a database for constructing models to forecast export dynamics of the countries of this cluster, including Ukraine. The findings suggest that digital and macroeconomic factors jointly influence the structure of international trade. However, traditional regression models only partially explain the dynamics of foreign trade indicators (the share of goods exports and the share of services exports), reflecting their limited ability to capture nonlinear interactions between digital and macroeconomic variables. In contrast, neural network models demonstrate higher predictive accuracy and reveal more complex relationships between innovation, digitalization, and trade structure, underscoring the advantages of machine-learning approaches for analyzing modern trade systems.Item Євроінтеграційні імперативи повоєнного відновлення України на засадах сталості: у пошуках джерел фінансування(Хмельницький національний університет, 2024) Яценко, Ольга Миколаївна; Yatsenko, Olha; Дугінець, Ганна; Duhinets, Hanna; Панченко, Володимир; Panchenko, VolodymyrМета статті полягає у дослідженні специфіки фінансування інвестиційних проєктів на засадах сталості і циркулярності, запит на які зростатиме в умовах повоєнного відновлення України, яке відбуватиметься із врахуванням євроінтеграційних імперативів міжнародної економічної політики України. Доведено, що «сталість» є своєрідною рамковою концепцією, яка водночас накладає обмеження і створює можливості для залучення капіталу. В умовах повоєнної відбудови України перспективним стає нарощення в портфелі інвестиційних проєктів тих із них, що орієнтовані на впровадження циркулярних бізнес-моделей, які слугують інструментом реалізації зеленого і циркулярного переходів. Ревізія ланцюгів вартості і поставок із врахуванням «домінанти циркулярності» є імперативом «зеленого» євроінтеграційного курсу. Циркулярна бізнес-модель є інноваційною за своєю природою, відтак інноваційний розвиток і циркулярний перехід солідаризуються. Залучення інвестицій в реалізацію проєктів із управління відходами сприятиме циркулярному і зеленому переходу України. Трансформаційні процеси, що відбуваються у фінансовій сфері під впливом екологізації фінансової політики не лише компаній, але й Центробанків провідних країн світу, засвідчують, що ігнорування чинника сталості й недотримання ESG-критеріїв позначатиметься на кредитних рейтингах установ зокрема і на репутаційних позиціях загалом. «Зелені» фактори дедалі агресивніше визначають спроможність малих і середніх підприємств (МСП) претендувати на грантову підтримку фінансового забезпечення циркулярних і сталих проєктів. Циркулярний, зелений і енергетичний переходи в умовах сталого розвитку виступатимуть універсальним інструментом досягнення багатьох Цілей сталого розвитку (ЦСР), що уможливить залучення фінансових ресурсів із спеціальних фондів, що опікуються розв’язанням глобальних проблем розвитку. Європейський Союз (ЄС), прийнявши амбітні цілі досягнення кліматичної нейтральності, послуговується Європейською зеленою угодою, яка разом із Таксономіями зелених фінансів здатна докорінним чином модифікувати інвестиційний і фінансовий ландшафт, що має бути враховано при виборі інвестиційних проєктів в рамках програм повоєнного відновлення. The purpose of the article is to study the specifics of financing investment projects on the principles of sustainability and circularity, the demand for which will grow in the conditions of post-war reconstruction of Ukraine, which will take place taking into account the European integration imperatives of the international economic policy of Ukraine. It is proven that “sustainability” is a kind of framework concept that simultaneously imposes restrictions and creates opportunities for attracting capital. In the conditions of post-war reconstruction of Ukraine, it becomes promising to increase in the portfolio of investment projects those that are oriented towards the implementation of circular business models that serve as a tool for implementing green and circular transitions. Revision of value and supply chains taking into account the “dominant of circularity” is an imperative of the “green” European integration course.The circular economic model is an innovative platform and ensures sustainable development by moving from a linear model based on consumption and recycling to one in which the service life of products is maximized, natural resources are reused, and materials and waste are minimized. Currently, three distinct cycles of circularity are distinguished, which are gradually becoming wider: closing resource cycles, which is determined by the relatively traditional economic system; slowing down resource cycles and material flows through the continuation and intensification of the use of products to preserve their value and cost over time; narrowing resource cycles through more efficient use of materials, resources and products of the linear system. The transformation processes taking place in the financial sector under the influence of the greening of financial policies not only of companies, but also of the Central Banks of the leading countries of the world, show that ignoring the sustainability factor and non-compliance with ESG criteria will affect the credit ratings of institutions in particular and reputational positions in general. “Green” factors increasingly aggressively determine the ability of small and medium-sized enterprises (SMEs) to apply for grant support for financial provision of circular and sustainable projects. Circular, green and energy transitions in the context of sustainable development will act as a universal tool for achieving many Sustainable Development Goals (SDGs), which will make it possible to attract financial resources from special funds that deal with solving global development problems. Europe strives to become the world's first climate-neutral continent by 2050. The EU must transform into a fair and prosperous society with a modern and competitive economy. This highlights the need for a holistic and cross-sectoral approach, in which all relevant policy areas contribute to achieving the ultimate climate-related goal. The implementation of environmental initiatives at the global, regional, inter-country and macro-, meso-, micro-levels is facilitated by political initiatives of actors at the global, regional and national levels. Therefore, The European Union (EU), having adopted ambitious goals of achieving climate neutrality, uses the European Green Deal, which is fundamentally capable of modifying the investment and financial landscape, which should be taken into account when selecting investment projects within the framework of post-war reconstruction programs. In the process of post-war reconstruction of regions, the challenges of solving the problems of energy security, resource security, water resources management will be on the agenda. Ukraine during the post-war development has all the prerequisites for acquiring the status of a green and circular center of Europe. In the context of decentralization, the coordination of relevant initiatives becomes significantly more complicated: on the one hand, the liberalization of the institutional space provides a lot of flexibility to municipalities and communities, on the other hand, post-war socio-economic development creates a demand for strategic planning of Ukraine's place in the international division of labor, and therefore - strategizing its industrial development on the basis of sustainability. Under these conditions, the European Green Deal can become a kind of strategic framework that will clearly define the standards for greening business principles. It is fully foreseen that attracting financing from EU funds will involve increasing requirements for corporate social responsibility of enterprises.Item Світові фінансові кризи: генезис, причини та вплив на економіку(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Яценко, Ольга Миколаївна; Yatsenko, Olha; Александрова, Марія Олександрівна; Aleksandrova, Mariia; Яценко, Олександр Миколайович; Yatsenko, OleksandrУ статті досліджуються сутність, класифікація та причини фінансових криз. Розглядаються макроекономічні показники світових фінансових криз і систематизуються показники для оцінки впливу макроекономічних змінних на фінансові кризи. Визначено особливості циклічного економічного розвитку та досліджено макроекономічні наслідки найбільших сучасних світових фінансових криз. Крім того, розглянуто генезис фінансових криз, зокрема їх виникнення та еволюцію в умовах глобалізації та інтеграції світової економіки. Автор аналізує причини криз, такі як нестабільність фінансових ринків, дисбаланси в платіжних балансах, а також роль фінансових інновацій та регуляторних недоліків. Особливу увагу приділено вивченню наслідків фінансових криз, включаючи їх вплив на зайнятість, інфляцію, економічне зростання та соціальну стабільність. Проведено порівняльний аналіз різних підходів до подолання криз, зокрема стратегій, що використовуються в розвинених і країнах, що розвиваються. Розглянуто роль міжнародних фінансових інституцій у подоланні криз і забезпеченні стабільності глобальної фінансової системи. Загалом, систематизовано наявні знання, виявлено нові фактори та механізми, що впливають на розвиток фінансових криз, та оновлено підходи до їх аналізу і прогнозування, що дозволяє глибше зрозуміти природу фінансових криз та розробити більш ефективні стратегії для їх попередження та управління. У статті надано рекомендації щодо запобігання і пом’якшення наслідків майбутніх фінансових криз, підкреслюючи важливість розуміння їх природи, ефективного макроекономічного управління та глобальної координації. Дослідження пропонує інтегровані підходи та практичні заходи для зміцнення фінансової стабільності та запобігання повторенню криз у майбутньому. This article examines the essence, classification, and causes of financial crises. It reviews macroeconomic indicators of global financial crises and systematizes indicators for assessing the influence of macroeconomic variables on financial crises. The features of cyclical economic development are identified, and the macroeconomic consequences of the largest modern global financial crises are studied. Additionally, the genesis of financial crises is considered, particularly their emergence and evolution in the context of globalization and integration of the world economy. The author analyzes the causes of crises, such as financial market instability, imbalances in balance of payments, and the role of financial innovation and regulatory deficiencies. Special attention is paid to the consequences of financial crises, including their impact on employment, inflation, economic growth, and social stability. A comparative analysis of different approaches to overcoming crises, including strategies used in developed and developing countries, is also conducted. The role of international financial institutions in overcoming crises and ensuring the stability of the global financial system is considered. Overall, existing knowledge is systematized, new factors and mechanisms influencing the development of financial crises are identified, and approaches to their analysis and forecasting are updated, providing a deeper understanding of the nature of financial crises and the development of more effective strategies for their prevention and management. The article offers recommendations for preventing and mitigating the consequences of future financial crises, emphasizing the importance of understanding their nature, effective macroeconomic management, and global coordination. The study proposes integrated approaches and practical measures to strengthen financial stability and prevent the recurrence of crises in the future.Item Розвиток сегменту e-commerce: глобальні виміри(Мукачівський державний університет, 2025) Солодковський, Юрій Мечиславович; Solodkovskyi, Yurii; Губарєв, Андрій Павлович; Hubariev, Andrii; Агафошин, Вадим Юрійович; Ahafoshyn, VadymВ статті досліджується проблематика розвитку сегменту e-commerce на сучасному етапі розвитку світової економіки. Проведено компаративний аналіз позицій провідних вчених щодо сутності та характеристик поняття «електронна комерція». Ідентифіковано причини, які обумовлюють різницю в трактуваннях сутності e-commerce. Виділено переваги та загрози розвитку електронної комерції для світової економіки. Акцентовано, що швидке зростання кількісних показників сектору e-commerce є контроверсійним процесом, в якому акумульовано позитивні та негативні чинники. Розглянуто ключові виклики, які пов’язані з масштабізацією електронної комерції, зокрема, і в частині технологічних складників. На основі даних щодо розвитку e-commerce в країнах Європи визначено ключові тенденції у цій сфері. Зокрема, ідентифіковано існування значних відмінностей між показниками різних країн та описано фактори, що їх визначають. Детерміновано основні пріоритети та ринкові сегменти, на яких розвивається електронна комерція. The article deals with the issues of the development of the e-commerce segment at the current stage of the world economy. A comparative analysis of the positions of leading scientists on the essence and characteristics of the concept of “electronic commerce” is carried out. The reasons that determine the difference in the interpretations of the essence of e-commerce are identified. In any case, all definitions of e-commerce emphasize the important role of network technologies and information in the development of this sector. An analysis of the definition of e-commerce, which is fixed in the national legislation of Ukraine, is carried out. The advantages and threats of the development of e-commerce for the world economy are highlighted. It is emphasized that the rapid growth of quantitative indicators of the e-commerce sector is a controversial process in which positive and negative factors have accumulated. The key challenges associated with the scaling of e-commerce, in particular, in terms of technological components, are considered. Among other things, e-commerce is associated with the possibility of cyber threats, various cases of payment card fraud, technological equipment failure, and the need for constant software improvement. It has been established that one of the key factors determining the trends in the development of e-commerce is technological competition both in national and global markets. On the one hand, digital technologies make it possible to significantly reduce barriers to market entry; on the other hand, they lead to a significant increase in competition. Based on data on the development of e-commerce in European countries, key trends in this area have been identified. In particular, significant differences between the indicators of different countries have been identified, and the factors that determine them have been described. An important role for the development of e-commerce is played by: the level of development of technological infrastructure in the country, economic and political stability, financial literacy, and the financial knowledge of the population. The main priorities and market segments in which e-commerce is developing, and the prospects for maintaining existing trends in the medium term, have been determined.Item Інституційно-економічні механізми розвитку міжкультурної комунікації в умовах трансформації міжнародних відносин(Мукачівський державний університет, 2025) Аксьонова, Оксана Валеріївна; Aksonova, Oksana; Яценко, Ольга Миколаївна; Yatsenko, OlhaУ статті розглядаються інституційно-економічні механізми розвитку міжкультурної комунікації в умовах трансформації міжнародних відносин. Здійснено аналіз основних проблем, що гальмують ефективну комунікацію між суб’єктами міжнародного співробітництва, зокрема нормативно-правові бар’єри, економічні чинники, цифрові виклики та необхідність підготовки фахівців у цій сфері. Актуальність дослідження обумовлена зростаючою роллю міжкультурної комунікації у глобалізованому світі, що вимагає адаптації інституційних механізмів до сучасних умов міжнародних відносин. Відзначено, що ефективна взаємодія між культурами є ключовим фактором розвитку міжнародного бізнесу, дипломатії, науки та освіти. У дослідженні висвітлено роль міжнародних організацій, таких як ЮНЕСКО, ООН та Європейська рада, у формуванні нормативно-правової бази для міжкультурного діалогу. Визначено необхідність інтеграції державних політик та програм, спрямованих на стимулювання культурного обміну та міжнародного співробітництва. The article examines the institutional and economic mechanisms for the development of intercultural communication in the context of the transformation of international relations. An analysis of the main challenges hindering effective communication between subjects of international cooperation is conducted, including regulatory barriers, economic factors, digital challenges, and the need for training specialists in this field. The relevance of the study is determined by the growing role of intercultural communication in a globalized world, which requires the adaptation of institutional mechanisms to modern conditions of international relations. It is noted that effective interaction between cultures is a key factor in the development of international business, diplomacy, science, and education. The study highlights the role of international organizations such as UNESCO, the UN, and the European Council in shaping the regulatory framework for intercultural dialogue. The necessity of integrating state policies and programs aimed at stimulating cultural exchange and international cooperation is emphasized. Special attention is given to economic incentives that promote the development of intercultural communication. The mechanisms for financing international cultural projects, the role of businesses in supporting cultural dialogue, and investments in educational programs for developing intercultural competencies are analyzed. Digital transformation of communication processes is considered a crucial factor in the development of intercultural interaction. The opportunities and threats associated with the use of digital platforms, artificial intelligence, and social networks in global communication processes are identified. As a result, the need for a comprehensive approach to the development of intercultural communication is justified through the combination of institutional, economic, and digital mechanisms. The proposed findings can be used to improve international cooperation strategies, contributing to the harmonization of intercultural relations and economic development. Additionally, further research should focus on the impact of emerging technologies on cross-cultural dialogue and the role of education in fostering global intercultural competence. The study’s conclusions provide practical implications for policymakers, businesses, and educational institutions seeking to enhance global collaboration.Item Кліматичні обмеження економічного зростання як виклики фінансування міжнародних інвестиційних проєктів у сфері циркулярної економіки(Хмельницький національний університет, 2024) Яценко, Ольга Миколаївна; Yatsenko, Olha; Панченко, Володимир; Panchenko, Volodymyr; Іващенко, Оксана Андріївна; Ivashchenko, OksanaМета статті полягає у визначенні впливу кліматичних змін на (макро)економічні взаємозалежності, як то: рівновагу попиту і пропозиції; виробництво і споживання; цінову стабільність; фінансову стабільність тощо. Відзначається, що в умовах глобалізації виробничих мереж і становлення нової географії індустріальної інфраструктури запит на протидію глобальним наслідкам потепління став консолідованою відповіддю світової спільноти на зміни клімату. Розглянуто макроекономічні взаємозалежності, що виникають в процесі впливу технологічних змін (індустріальних революцій) на кліматичні зміни, що формує необхідність в розробці політики адаптації до змін клімату, яка є фінансово витратною та потребує значних інвестицій з тим, аби адекватно протистояти супутнім ризикам (ризики можуть бути безпосередньо пов'язані зі шкодою, заподіяною зміною клімату, «фізичними ризиками», які можуть вплинути на страховий та банківський сектори, на сектор логістичних послуг). Політика пом'якшення наслідків зміни клімату передбачає свідоме обмеження економічної діяльності або впровадження циркулярних моделей в економіці, щоб знизити її вплив на клімат. Альтернативною стає політика зеленого та енергетичного переходу, яка реалізується через впровадження зелених технологій або технологій, заснованих на відновлюваних джерелах енергії, що одночасно сприяють економічному зростанню, але також призводять до зменшення викидів парникових газів. Встановлено, що реалізація стратегій розвитку циркулярної економіки впливає на різні типи викидів: локальні викиди (за інших рівних умов, ЦЕ збільшує викиди, з іншого боку, зниження попиту на нові продукти призводить до зниження глобальних виробничих викидів у висхідних виробничих ланцюжках); територіальні викиди як сума внутрішніх прямих чи споживчих викидів споживачів, викидів вітчизняних підприємств при виробництві продукції для внутрішнього споживання (непрямого) і зовнішнього споживання (експорту); виробничі викиди (включають викиди вітчизняних підприємств у життєвому циклі продукції для внутрішнього споживання (непряме) та зовнішнього споживання (експорт)). Встановлено, що вплив клімату на продуктивність та економічну систему (лінійну чи циркулярну) буде різниться за галузями, всередині галузі та фірмами, залежно від рівня їхнього технологічного розвитку. The purpose of the article is to determine the impact of climate change on (macro)economic interdependencies, such as: supply and demand balance; production and consumption; price stability; financial stability, etc. The globalization of production and supply chains, the formation of a new international division of labor (global production and industrial centers VS global centers of trade in services) leads to a distortion of the geography of greenhouse gas emissions. At the same time, at the level of international institutions and the policies produced by them, the largest consumers of carbon-rich products are mistakenly or deliberately not recognized as responsible for the aggravation of the problem of global warming, instead, the belief of "global responsibility for climate change" has been formed, and thus the internationalization of the policy to combat climate change, adaptation to them and the minimization of their manifestation involves forced greening of monetary and credit and budgetary and tax policies, which, in turn, has a significant impact not only on the macroeconomic environment, but also on other types of policies - structural, industrial, foreign economic, export, energy, etc. The macroeconomic interdependencies that arise in the process of the impact of technological changes (industrial revolutions) on climate change are considered, which creates the need to develop a policy of adaptation to climate change, which is financially costly and requires significant investments in order to adequately resist the accompanying risks (risks can be directly related to the damage caused by climate change, "physical risks" that can affect the insurance and banking sectors, the logistics services sector). The policy of mitigating the consequences of climate change involves the deliberate limitation of economic activity or the introduction of circular models in the economy in order to reduce its impact on the climate. An alternative is the policy of green and energy transition, which is implemented through the introduction of green technologies or technologies based on renewable energy sources, which simultaneously contribute to economic growth, but also lead to a reduction in greenhouse gas emissions. It has been established that the imperative of sustainable development and the green agenda, which are advancing at the level of international economic policy, transform the motivational principles of international capital movement. The circular transition affects various macroeconomic channels, such as investment, savings, consumption, employment, price level, trade, each of which can affect the overall macroeconomic situation and economic (financial, price) stability. From the point of view of price stability, climate change may increase the price of the food basket, which will affect the most vulnerable sections of the population, and may lead to an increase in extreme poverty and destitution, thus provoking new flows of climate migrants. Both the physical manifestations of climate change (climate crises, disasters, droughts, floods, etc. affect the yield of agricultural crops, and changing weather conditions affect the collection and preservation of crops), and climate change policies have a direct and indirect impact on inflation, increasing its volatility. As the risks to financial stability escalate, there is a call for revisions to the targeting approaches of central banks, which are already making changes to their mandates. The existing contradictions between the goals of the Central Bank, which are to achieve financial and price stability, and the circular transition as a component of the green and energy transitions in the EU are highlighted.Item Мультидисциплінарний підхід як фундаментальна основа формування геоекономічної моделі економічної дипломатії(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Іринчина, Інна Борисівна; Irynchyna, InnaСтаттю присвячено науково-практичному обґрунтуванню новітньої моделі Економічної дипломатії — «Геоекономічної», яка потребує втілення мультидисциплінарих компетентностей акторів дипломатії. Інноваційні підходи до вирішення завдань у сфері Економічної дипломатії, на базі міждисциплінарних компетентностей сприятимуть формуванню якісного рівня сприйняття України у міжнародних відносинах. У свою чергу, попередня «Торговельно-організаційна» модель роботи економічних дипломатів спрямована була на кількісні показники. Актуалізується формування геоекономічної моделі економічної дипломатії на противагу торговельно-організаційній. Світогосподарська система перебуває на етапі оновлення провідних засад функціонування та взаємодії суб’єктів. Усвідомлення особистої відповідальності держав за успішність розкриття потенціалу національних економічних інтересів та забезпечення необхідного рівня національної економічної безпеки в умовах викликів сучасного етапу Глобалізації, актуалізує роботу економічних дипломатів. Геоекономічна модель економічної дипломатії передбачає візію формування стійкої та гнучкої національної економічної системи України в умовах постійно змінюваних характеристик зовнішнього та внутрішнього середовища. Модель передбачає формування потужної «Сили голосу Держави» при формуванні нового Світоустрою. Новітня модель передбачає свідоме, ґрунтовне, своєчасне реагування на виклики міжнародного торговельного середовища та моніторинг внутрішніх параметрів ефективного функціонування національної економіки у міжнародній торговельній системі засобом колаборативної роботи фахівців різних сфер і спеціалізацій, мультидисциплінарних компетенцій дипломатів. Передумовою запровадження Геоекономічної моделі має стати практична реалізація Проєктів: “Ukrainian First” та «Ukrainian ReStart». За результатом реалізації цих проєктів має стати посилення рейтингових позицій України у міжнародних економічних відносинах та перехід від торгово-організаційної до Геоекономічної моделі Економічної дипломатії. Висвітлено роль мультидисциплінаного підходу до вирішення як зовнішніх так і внутрішніх загроз які набувають усе масштабнішого характеру дії. Прийняття ефективних рішень потребує охоплення різних сторін проблематики різними експертами з різноманітних галузей та сфер Світогосподарської системи. Міждисциплінарні колаборативні групи фахівців, як засвідчує досвід Глобальної дипломатики, спроможні подолати і передбачити настання з вищим ступенем вірогідності аніж, суто команда вузьких спеціалістів економістів, чи істориків, чи правовиків, чи то міжнародних економістів, фокус уваги яких обумовлений їх спеціалізацією та компетенціями. Доведено необхідність безперервності аналітичної роботи, формування банку ідей, пошуку нових шляхів для вирішення стандартних загроз та непрогнозованих викликів із присутністю на ринках міжнародної торговельної системи національних суб’єктів господарювання. The article is devoted to the scientific and practical substantiation of the newest model of Economic Diplomacy — “Geoeconomic”, which requires the implementation of multidisciplinary competencies of diplomatic actors. Innovative approaches to solving problems in the field of Economic Diplomacy, based on interdisciplinary competencies, will contribute to the formation of a qualitative level of perception of Ukraine in international relations. In turn, the previous “Trade and Organizational” model of work of economic diplomats was aimed at quantitative indicators. The formation of a Geoeconomic model of economic diplomacy is being actualized as opposed to a trade-organizational one. The world economic system is at the stage of updating the leading principles of functioning and interaction of subjects. Awareness of the personal responsibility of states for the success of revealing the potential of national economic interests and ensuring the necessary level of national economic security in the face of the challenges of the modern stage of Globalization, actualizes the work of economic diplomats. The Geoeconomic Model of Economic Diplomacy envisages a vision of forming a stable and flexible national economic system of Ukraine in the conditions of constantly changing characteristics of the external and internal environment. The model envisages the formation of a powerful “Power of the State’s Voice” in the formation of a new World Order. The latest model envisages a conscious, thorough, timely response to the challenges of the international trade environment and monitoring of the internal parameters of the effective functioning of the national economy in the international trade system by means of collaborative work of specialists from different fields and specializations, and multidisciplinary competencies of diplomats. The prerequisite for the introduction of the Geoeconomic Model should be the practical implementation of the Projects: “Ukrainian First” and “Ukrainian ReStart”. The result of their implementation should be the strengthening of Ukraine’s rating positions in international economic relations and the transition from the trade-organizational to the Geoeconomic model of Economic Diplomacy. The role of a multidisciplinary approach to solving both external and internal threats that are becoming increasingly large-scale in nature is highlighted. Making effective decisions requires covering different aspects of the problem by different experts from various industries and spheres of the World Economic System. Interdisciplinary collaborative groups of specialists, as evidenced by the experience of Global Diplomacy, are able to overcome and predict the onset with a higher degree of probability than a purely team of narrow specialists of economists, historians, lawyers, or international economists, whose focus of attention is determined by their specialization and competencies. The need for continuity of analytical work, the formation of a bank of ideas, the search for new ways to solve standard threats and unforeseen challenges with the presence of national economic entities in the markets of the international trading system is proved.Item Потенціал водню для сталого розвитку глобальної енергетики: інновації та динаміка торгівлі(Хмельницький національний університет, 2025) Яценко, Ольга Миколаївна; Yatsenko, Olha; Мордань, Вадим Олегович; Mordan, Vadym; Яценко, Олександр Миколайович; Yatsenko, OleksandrЕнергетичні потреби сучасного суспільства зростають у міру розвитку технологій, зростання населення та економічного прогресу. Однак традиційні джерела енергії, такі як нафта, вугілля та природний газ, вже не здатні забезпечити сталий розвиток, оскільки їхні ресурси обмежені, а також вони спричиняють серйозні екологічні проблеми, такі як зміни клімату, забруднення повітря та води. Відновлювані джерела енергії, зокрема воднева енергетика, стають все більш важливими для забезпечення сталого майбутнього. В статті акцентується увага, що одним із головних напрямів розвитку відновлюваної енергетики є водень. Це універсальний енергетичний носій, який має високу енергетичну щільність, його можна виробляти з відновлюваних джерел і він має мінімальний вплив на навколишнє середовище. Водень стає дедалі важливішим через необхідність декарбонізації промисловості, транспорту та енергетичних систем, що відповідає вимогам міжнародних угод і стратегій щодо зменшення викидів вуглецю. Попит на водень зростає у зв'язку з активним розвитку водневої економіки. Обсяг глобального ринку водню у 2022 році становив близько 156 мільярдів доларів США, і очікується, що до 2030 року він збільшиться до 385 мільярдів доларів із середньорічним темпом зростання (CAGR) на рівні 11,98% [1]. Лідерами на ринку є країни, які активно інвестують у водневі технології, такі як Японія, Німеччина, США, Китай і Південна Корея. Вони зосереджені на розвитку електролізу, створенні водневих кластерів, а також інтеграції водню в транспортні системи. В статті підкреслено, що важливим фактором є розвиток сучасних технологій транспортування та зберігання водню. Водень потребує спеціальних умов для зберігання та транспортування, і інноваційні рішення, такі як зріджений водень, трубопроводи, а також спеціалізовані контейнери, дозволяють підвищити ефективність транспортування. Це, в свою чергу, знижує витрати та підвищує доступність водню для використання в енергетичних системах. Обґрунтовано, що перспективи водневої енергетики включають її можливість забезпечити до 18% світових енергетичних потреб до 2050 року. Сучасні інвестиції, міжнародні ініціативи та розвиток технологій водневої економіки відкривають нові можливості для досліджень та міжнародного співробітництва, що забезпечить подальший розвиток водневих технологій і збільшить їхню роль у глобальній енергетичній системі. The energy demands of modern society are growing alongside technological advancements, population increases, and economic progress. However, traditional energy sources such as oil, coal, and natural gas can no longer ensure sustainable development due to their finite nature and significant environmental impacts, including climate change, air, and water pollution. Renewable energy sources, particularly hydrogen energy, are becoming increasingly critical for securing a sustainable future. The article emphasizes that hydrogen is one of the key directions for developing renewable energy. Hydrogen is a versatile energy carrier with high energy density that can be produced from renewable sources and has minimal environmental impact. Its importance is rising due to the urgent need to decarbonize industries, transportation, and energy systems, in line with the requirements of international agreements and strategies to reduce carbon emissions. Demand for hydrogen is increasing as the hydrogen economy expands. In 2022, the global hydrogen market was valued at approximately $156 billion, and it is projected to grow to $385 billion by 2030, with a compound annual growth rate (CAGR) of 11.98% [1]. Leading players in the market include countries actively investing in hydrogen technologies, such as Japan, Germany, the United States, China, and South Korea. These nations focus on advancing electrolysis, developing hydrogen clusters, and integrating hydrogen into transportation systems. The article highlights that the development of modern hydrogen transportation and storage technologies is a critical factor. Hydrogen requires specific conditions for storage and transport, and innovative solutions—such as liquefied hydrogen, pipelines, and specialized containers-enhance transportation efficiency. This, in turn, reduces costs and increases the availability of hydrogen for use in energy systems. It is argued that the prospects for hydrogen energy include the potential to meet up to 18% of the world’s energy needs by 2050. Current investments, international initiatives, and advancements in hydrogen economy technologies open new opportunities for research and global collaboration, ensuring the continued development of hydrogen technologies and their increasing role in the global energy system.