Діяльність інтелігенції Чернігівщини у культурно-освітніх інституціях регіону в 1920-х – на поч. 1930-х рр.
No Thumbnail Available
Date
2014
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова
Abstract
Проаналізовано зародження, становлення і розвиток мережі культурно-освітніх інституцій на Чернігівщині в 1920-х – поч.1930-х рр. та практичну діяльність в даних закладах сільської інтелігенції краю. Оскільки поле, на якому могли проявити себе сільські інтелігенти не відзначалося варіативністю, то, в 1920-ті роки фактично єдиним місцем і формою культурно-освітньої практики на селі (крім шкіл) стали сільські будинки і хати-читальні. Вони повинні були замінити українську “Просвіту”, сільські осередки якої були достатньо відомі ще з дореволюційного періоду. Вважаючи ці організації контрреволюційними, більшовики у різний спосіб домоглися їхнього закриття і в місті, і в селі. Селянські будинки повинні були стати єдиним центром політпросвітньої роботи на селі.
In the article an origin, becoming and development of network of cultural and educational instituciy, is analysed on Chernigov in 1920–1930th and practical activity in these establishments of rural intelligentsia of edge. In 1920th actually the unique place and form of cultural and educational practice on a village (except for schools) was become by rural houses and khati-chital’ni. They must were replaced Ukrainian “Prosvita” the rural cells of which were known enough yet from a pre-revolution period. Considering these organizations counter-revolutionary, bolshevists in a different method obtained their closing and in town, and in a village. Rural houses must were become the unique center of politprosvitnei work on a village.
Проанализировано зарождение, становление и развитие сети культурно-образовательных институций на Черниговщине в 1920-х – нач. 1930-х гг. и практическую деятельность в данных заведениях сельской интеллигенции края. Поскольку поле, на котором могли проявить себя сельские интеллигенты не отмечалось вариативностью, то, в 1920-е годы фактически единственным местом и формой культурно-образовательной практики на селе (кроме школ) стали сельские дома и избы-читальни. Они должны были заменить украинскую “Просвиту”, сельские ячейки которой были достаточно известны еще из дореволюционного периода. Считая эти организации контрреволюционными, большевики в разный способ добились их закрытия и в городе, и в селе. Сельские дома должны были стать единственным центром политпросветительской работы на селе.
Description
Keywords
сільська інтелігенція, Чернігівщина, хата-читальня, селянський будинок, політосвітня робота, сільськогосподарські гуртки, rural intelligentsia, Chernihiv region, houseforreading, peas-anthouse, politically-educationalwork, agriculturalgroups, сельская интеллигенция, Черниговщина, крестьянский дом, политпросвещение, сельскохозяйственные кружки
Citation
Топчій О. С. Діяльність інтелігенції Чернігівщини у культурно-освітніх інституціях регіону в 1920-х – на поч. 1930-х рр. / Топчій О. С. // Гілея: науковий вісник : зб. наук. пр. / Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова, ВГО Укр. акад. наук ; [редкол.: В. П. Вашкевич (голов. ред.) та ін. ]. – Київ : Вид. «Гілея», 2014. – Вип. 85. – С. 14–18.