Атомізація життєвого простору та дифузія трудової діяльності в умовах коронакризи: прояв, наслідки, вектори подолання
Loading...
Date
2021
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Abstract
Симбіоз нових можливостей, спричинених проривними технологіями цифрової доби («великий вибух–1»), та нових викликів і загроз, зумовлених санітарно-епідеміологічними вимогами коронавірусної пандемії
(«великий вибух–2»), призводить до стиснення життєвого простору, в якому перебуває економічно активна людина. Можливість працювати у віддаленому режимі з використанням інформаційно–комунікаційних систем
(добровільна ізоляція), з одного боку, та карантинні обмеження (вимушена ізоляція), з другого боку, призводять
до того, що людина стає атомізованою. Водночас стираються часові грані між працею та відпочинком, дозвілля
набуває ознак прекарності, відбувається конвергенція роботи та вільного часу.
Метою дослідження є формування наукових уявлень щодо перетворень, які відбуваються у сфері праці та
дозвілля в цифрову добу під впливом коронакризи. Предмет дослідження – теоретико–прикладні засади
атомізації життєвого простору економічно активної людини та дифузії трудової діяльності під впливом
нових можливостей та обмежень, що їх продукує економіка цифрової доби, та викликів пандемії COVID–19.
Методологічна основа досягнення поставленої мети – системний підхід, що дозволяє уникнути фрагментарності
досліджень, односторонніх суджень та висновків в дослідженні взаємопов’язаних феноменів атомізації
життєвого простору та дифузії трудової діяльності. Головним результатом дослідження є авторська ментальна
модель метаморфоз трудової діяльності як компоненти нової (не)нормальності пандемійної та постпандемійної
доби.
Доведено, що коронакриза породжує новий тип людини – атомізованої, яка все більше піддається впливу
«негативного» індивідуалізму. Означено контури ментальної моделі життєдіяльності в постковідний період на
засадах подолання «негативного» індивідуалізму, становлення нової філософії часу, формування оновленого
концепту культури дозвілля.
The symbiosis of new opportunities caused by the breakthrough technologies of the digital age (“big bang-1”) and new
challenges and threats caused by sanitary and epidemiological requirements of the coronavirus pandemic (“big bang-2”)
leads to a reduction in the living space of an economically active person. The ability to work remotely using information
and communication systems (voluntary isolation), on the one hand, and quarantine restrictions (forced isolation), on
the other, lead to atomization of a person. At the same time, the time boundaries between work and leisure are being
erased, leisure acquires signs of precariousness, a convergence of work and leisure takes place. The relevance of this
study is due to the need for a renewed awareness of what kind of format of labor activity will be there in the pandemic
and post-pandemic era. Scientific and practical significance of the study is to determine restoration vectors of humancentered,
socially acceptable living space of a man of labor, which will help overcome coronacrisis in the social and labor
sphere. The main result of the study is the author’s mental model of metamorphoses of labor activity as a component of
the new (ab)normality of pandemic and post-pandemic eras. The research subject is the theoretical and applied principles
of atomization of the living space of economically active people and the diffusion of labor under the influence of new
opportunities and constraints produced by the digital economy and the challenges of the COVID-19 pandemic. The
methodological basis for achieving the set goal is a systematic approach that allows avoiding the fragmentary nature of
research, one-sided judgments and conclusions in the study of the interrelated phenomena of living space atomization
and labor activity diffusion. The aim of the study is to form scientific ideas about transformations taking place in the field
of labor and leisure in the digital age under the influence of coronacrisis. It is proved that the coronacrisis gives rise to a
new type of person – an atomized one, which is being increasingly exposed to «negative» individualism influence. The
study outlines the contours of the mental model of the organization of work activity in the post-COVID period based on
overcoming «negative» individualism, the emergence of a new philosophy of the time, and the formation of an updated
concept of leisure culture. Also, the necessity of developing a consolidated multilevel model of social and labor relations
in the new socio-economic reality and scientific and applied scenario of its implementation in the system of social and
labor development of Ukrainian society is substantiated.
Description
Keywords
соціальна атомізація, індивідуалізм, «негативна» індивідуалізація, дифузія трудової діяльності, загрози атомізації життєвого простору, наслідки дифузії трудової діяльності, прекаризація дозвілля, social atomization, individualism, “negative” individualization, diffusion of labor activity, threats of living space atomization, labor activity diffusion consequences, precarization of leisure
Citation
Колот А. М. Атомізація життєвого простору та дифузія трудової діяльності в умовах коронакризи: прояв, наслідки, вектори подолання / А. М. Колот, О. О. Герасименко, Ю. М. Маршавін // Соціально-трудові відносини: теорія та практика : зб. наук. пр. / М-во освіти і науки України, ДВНЗ «Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана», Ін-т соц.-труд. відносин ; [редкол.: А. М. Колот (голова) та ін.]. – Київ : КНЕУ, 2021. – № 11, ч. 2. – С. 10–25.