Кіберсуверенітет як нова категорія в адміністративному праві
dc.contributor.author | Зубко, О. М. | |
dc.contributor.author | Zubko, O. | |
dc.date.accessioned | 2022-12-07T09:17:15Z | |
dc.date.available | 2022-12-07T09:17:15Z | |
dc.date.issued | 2021 | |
dc.description.abstract | Актуальність статті полягає в тому, що в сьогоднішньому глобалізованому світі інформація й бази даних є тими унікальними ресурсами, без використання та збереження яких неможливе як існування й розвиток сучасної держави як суспільно-політичного утворення, так і виконання суто військових завдань щодо збереження незалежності та захисту країни. На думку експертних кіл та аналітиків провідних країн світу, гібридність сучасного збройного конфлікту визначається саме наявністю потужної інформаційного й кібернетичного складника. Мета статті полягає в тому, щоб на основі системного аналізу позицій учених, довідникових матеріалів і норм чинного законодавства розкрити кіберсуверенітет як нову категорію в адміністративному праві. Наголошено, що в міру свого розвитку Інтернет поступово став життєво необхідною інфраструктурою для всіх країн світу. Останнім часом у різних країнах виникають питання, пов’язані з кібербезпекою, і держави всього світу почали створювати власні системи кібербезпеки. Кіберсуверенітет є природним продовженням національного суверенітету. Для відповіді на ці виклики необхідно вивчити майбутнє кібербезпеки для країн, що розвиваються. Жодна держава не здатна домогтися абсолютної безпеки. Підкреслена повага до кіберсуверенітету не означає відключення Інтернету й ізоляції країни від зовнішнього світу. У статті визначено кіберсуверенітет як індивідуальне самовираження держави в кіберпросторі, що є природною частиною державного суверенітету та визначає технологічну самостійність, інформаційну стійкість і рівень кіберуправління в інформаційному середовищі, гарантуючись відповідною системою зовнішнього, внутрішньонаціонального, адміністративно-правового захисту відповідних об’єктів кіберпростору, на які поширюється юрисдикція держави. The relevance of the article is that in today's globalized world, information and databases are the unique resources without the use and preservation of which it is impossible to exist and develop a modern state as a socio-political entity and perform purely military tasks to preserve independence and protection countries. According to experts and analysts of the world's leading countries, the hybridity of modern armed conflict is determined by the presence of a powerful information and cyber component. The purpose of the article is to reveal cyber sovereignty as a new category in administrative law on the basis of a systematic analysis of the positions of scientists, reference materials and norms of current legislation. It is emphasized that with its development, the Internet has gradually become a vital infrastructure for all countries. Recently, cybersecurity issues have been raised in various countries, and countries around the world have begun to create their own cybersecurity systems. Cyber sovereignty is a natural extension of national sovereignty. To meet these challenges, we need to explore the future of cybersecurity for developing countries. It has been found that with its development, the Internet has gradually become a vital infrastructure for all countries of the world. Recently, cybersecurity issues have been raised in various countries, and countries around the world have begun to create their own cybersecurity systems. Cyber sovereignty is a natural extension of national sovereignty. To meet these challenges, we need to explore the future of cybersecurity for developing countries. No state is capable of achieving absolute security. Emphasized respect for cyber sovereignty does not mean disconnecting the Internet and isolating the country from the outside world. The article defines cyber sovereignty as an individual self-expression of the state in cyberspace, which is a natural part of state sovereignty and determines technological independence, information stability and level of cyber governance in the information environment, guaranteed by an appropriate system of external, domestic, administrative and legal protection. cyberspace to which the jurisdiction of the state extends. | uk_UA |
dc.identifier.citation | Зубко О. М. Кіберсуверенітет як нова категорія в адміністративному праві / Зубко О. М. // Київський часопис права : наук. журн. / М-во освіти і науки України, ДВНЗ «Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана», Навч.-наук. ін-т «Юрид. ін-т» ; [редкол.: О. В. Кузьменко (голов. ред.) та ін.]. – Одеса : Вид. дім «Гельветика», 2021. – № 4. – С. 190–194. | uk_UA |
dc.identifier.issn | 2786-5037 | |
dc.identifier.uri | https://ir.kneu.edu.ua:443/handle/2010/38527 | |
dc.language.iso | uk | uk_UA |
dc.publisher | Видавничий дім «Гельветика» | uk_UA |
dc.subject | адміністративний захист | uk_UA |
dc.subject | адміністративні засоби | uk_UA |
dc.subject | адміністративно-правові засади | uk_UA |
dc.subject | державна інформаційна політика | uk_UA |
dc.subject | інформаційна безпека | uk_UA |
dc.subject | інформація | uk_UA |
dc.subject | кіберпростір | uk_UA |
dc.subject | суверенітет | uk_UA |
dc.subject | administrative protection | uk_UA |
dc.subject | administrative means | uk_UA |
dc.subject | administrative and legal principles | uk_UA |
dc.subject | state information policy | uk_UA |
dc.subject | informational security | uk_UA |
dc.subject | information | uk_UA |
dc.subject | cyberspace | uk_UA |
dc.subject | sovereignty | uk_UA |
dc.subject.udc | 342.95 (477) | uk_UA |
dc.title | Кіберсуверенітет як нова категорія в адміністративному праві | uk_UA |
dc.title.alternative | Cyber sovereignty as a new category in administrative law | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |