Інституційно-правові детермінанти формування доказової бази адвокатом у кримінальному провадженні
No Thumbnail Available
Date
2025
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Видавничий дім «Гельветика»
Abstract
У статті досліджуються інституційно-правові детермінанти формування доказової бази адвокатом у кримінальному провадженні. Проаналізовано нормативно-правове регулювання доказової діяльності сторони захисту, її процесуальні можливості та обмеження у зборі та поданні доказів. Висвітлено доктринальні підходи до визначення ролі адвоката в доказуванні та встановлення обставин кримінальної справи. Змагальність кримінального процесу розглянута як ключовий принцип, що забезпечує баланс між сторонами та надає адвокату процесуальні інструменти для активної участі у доказовій діяльності. Окрема увага приділена аналізу правових механізмів отримання доказів стороною захисту, зокрема права на витребування документів, можливості проведення адвокатських розслідувань, залучення експертів і спеціалістів, отримання пояснень від свідків та використання новітніх технологій у доказовому процесі. Визначено основні проблеми реалізації права на збирання доказів, зокрема труднощі у доступі до певних категорій інформації, обмеженість доказових інструментів у порівнянні з можливостями сторони обвинувачення, а також практичні аспекти використання доказів, отриманих адвокатом, у судовому розгляді. Розглянуто питання допустимості та належності доказів, отриманих адвокатом, у контексті судової практики та міжнародних стандартів кримінального процесу. Проведено порівняльний аналіз підходів різних правових систем щодо оцінки доказової діяльності захисника, а також впливу практики Європейського суду з прав людини на розширення доказових можливостей адвокатури. Особливу увагу приділено правозастосовним проблемам визнання доказів, отриманих захисником, а також процесуальним гарантіям, що забезпечують рівність сторін у кримінальному провадженні. У статті також розглядається питання використання цифрових технологій у доказовій діяльності адвоката, зокрема застосування OSINT-методів. Окреслено перспективи розвитку доказової діяльності адвоката у кримінальному процесі, зокрема через удосконалення нормативного регулювання, запровадження нових механізмів доказування, розширення процесуальних можливостей сторони захисту та підвищення ролі адвокатських розслідувань. Визначено необхідність подальших наукових досліджень, спрямованих на адаптацію національного законодавства до міжнародних стандартів, зокрема рекомендацій Європейського суду з прав людини та основоположних принципів кримінального судочинства в країнах ЄС. Зроблено висновки про необхідність удосконалення законодавчих положень, що регламентують діяльність адвоката у кримінальному процесі, а також розробку методичних рекомендацій щодо ефективного використання доказової бази стороною захисту. Запропоновано шляхи підвищення ефективності адвокатської доказової діяльності через розширення процесуальних гарантій змагальності та рівності сторін у кримінальному процесі.
The article explores the institutional and legal determinants of evidence formation by a defense counsel in criminal proceedings. The study analyzes the regulatory framework governing the evidentiary activities of the defense, examining its procedural capabilities and limitations in collecting and presenting evidence. Doctrinal approaches to defining the role of a defense attorney in proving and establishing the circumstances of a criminal case are highlighted. The adversarial nature of criminal proceedings is considered a key principle that ensures a balance between the parties and provides defense counsel with procedural tools for active participation in the evidentiary process.Particular attention is given to analyzing the legal mechanisms available for obtaining evidence by the defense, including the right to request documents, conduct attorney-led investigations, engage experts and specialists, obtain witness statements, and use modern technologies in the evidentiary process. The article identifies key challenges in exercising the right to gather evidence, including difficulties in accessing specific categories of information, the limited evidentiary tools available to the defense compared to the prosecution, and practical issues concerning the use of evidence obtained by attorneys in court proceedings. The study examines the admissibility and relevance of evidence collected by defense counsel within the context of judicial practice and international criminal procedure standards. A comparative analysis of different legal systems’ approaches to assessing the evidentiary activities of defense counsel is conducted, along with an examination of the influence of the European Court of Human Rights’ case law on expanding the evidentiary capabilities of the legal profession. Special attention is devoted to the legal challenges of recognizing evidence obtained by defense counsel and the procedural safeguards ensuring equality between the parties in criminal proceedings. The article also addresses the role of digital technologies in the evidentiary activities of defense attorneys, particularly the application of OSINT methods. The prospects for the development of evidentiary activities in criminal proceedings are outlined, including improvements in regulatory frameworks, the introduction of new evidentiary mechanisms, the expansion of the defense’s procedural capabilities, and the enhancement of attorney-led investigations. The need for further academic research focused on adapting national legislation to international standards, particularly the recommendations of the European Court of Human Rights and the fundamental principles of criminal justice in EU countries, is emphasized. The article concludes by highlighting the necessity of improving legislative provisions governing defense counsel’s activities in criminal proceedings and developing methodological guidelines for the effective use of the evidentiary base by the defense. Various approaches to enhancing the effectiveness of attorneys’ evidentiary activities are proposed, including strengthening procedural guarantees of adversariality and equality between the parties in criminal proceedings.
Description
Keywords
адвокат, доказова база, кримінальне провадження, доказування, змагальність, допустимість доказів, адвокатське розслідування, судова практика, міжнародні стандарти, електронні докази, OSINT, кримінальний аналіз, defense counsel, evidentiary base, criminal proceedings, evidentiary process, adversariality, admissibility of evidence, attorney-led investigation, judicial practice, international standards, electronic evidence, criminal analysis
Citation
Андрєєв І. П. Інституційно-правові детермінанти формування доказової бази адвокатом у кримінальному провадженні / Андрєєв І. П. // Київський часопис права : наук. журн. / М-во освіти і науки України, Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана, Навч.-наук. ін-т «Юрид. ін-т» ; [редкол.: О. В. Кузьменко (голов. ред.) та ін.]. – Київ : Вид. дім «Гельветика», 2025. – № 1. – С. 147–152.