Геноцид в Україні у 2022 р.: ознаки, форми, заперечення
No Thumbnail Available
Date
2022
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Видавничий дім «Гельветика»
Abstract
Геноцид розглядається у контексті перебігу російсько-української війни у 2022 р. Обгрунтовано, що одним з центральних завдань російської агресії є геноцид українців як політичної нації.
Розглянуто дві форми геноциду у російсько-українській війні – урбоцид та сексуальне насильство.
Урбоцид як свідома і цілеспрямована стратегія знищення міст і міської інфраструктури в російсько-українській війні у 2022 р. став однією з найбільш поширених форм геноциду українського народу. Тотальне руйнування Маріуполя навесні 2022 р. є символом урбоциду в Україні, вчиненого рф. Міста, особливо мегаполіси та регіональні центри, яким був Маріуполь у 2014–2021 рр., мають особливе політичне значення, стаючи осердями політичної і соціальної активності громадян, місцями утворення і розвитку креативного класу та інтелектуальними осередками нації. Маріуполь після окупації Донецька у 2014 р. став інтелектуальним і модерновим центром українського Донбасу, тому його тотальне руйнування як вияв урбоциду має символічне значення.
Сексуальне насильство незмінно супроводжує усі війни, його слушно розглядати не тільки як один з чинників війни, але й як форму здійснення стратегії геноциду. Метою сексуального насильства є знищення демографічного потенціалу народу/нації – об’єкту агресії, тому воно тлумачиться як одна з форм геноциду. Найтиповішим проявом сексуального насильства у російсько-українській війні у 2022 р. стали зґвалтування – не просто акт індивідуального насильства, а акт залякування і насильства з довготривалими негативними наслідками.
Геноцид українського народу супроводжує дискурс заперечення, який поширюється і з боку офіційних представників рф, і з боку представників ліберальної російської опозиції, які перебувають в екзилі. Найтиповішими проявами такого дискурсу є наративи «сancel culture» та «російський народ теж є жертвою геноциду», а також штучно створений образ «хороших рускіх» на противагу «поганим».
The genocide is considered in the context of the course of the Russian-Ukrainian war in 2022. It is justified that one of the central tasks of Russian aggression is the genocide of Ukrainians as a political nation. Two forms of genocide in the Russian-Ukrainian war are considered – urbocide and sexual violence.
Urbocide as a deliberate and purposeful strategy for the destruction of cities and urban infrastructure in the Russian-Ukrainian war in 2022 became one of the most widespread forms of genocide of the Ukrainian people. The total destruction of Mariupol in the spring of 2022 is a symbol of the urbocide in Ukraine committed by the Russian Federation. Cities, especially megacities and regional centers, such as Mariupol in 2014–2021, have a special political significance, becoming centers of political and social activity of citizens, places of formation and development of the creative class, and intellectual centers of the nation. After the occupation of Donetsk in 2014, Mariupol became the intellectual and modern center of the Ukrainian Donbas, therefore its total destruction as a manifestation of urbocide has a symbolic meaning.
Sexual violence invariably accompanies all wars, it should be considered not only as one of the factors of war, but also as a form of implementation of the strategy of genocide. The purpose of sexual violence is to destroy the demographic potential of the people/nation – the object of aggression, therefore it is interpreted as a form of genocide. The most typical manifestation of sexual violence in the Russian-Ukrainian war in 2022 was rape – not just an act of individual violence, but an act of intimidation and violence with long-term negative consequences.
The genocide of the Ukrainian people is accompanied by a discourse of denial, which is spread both by official representatives of the Russian Federation and by representatives of the liberal Russian opposition in exile. The most typical manifestations of such a discourse are the narratives "сancel culture" and "the Russian people are also victims of genocide", as well as the artificially created image of "good Russians" as opposed to "bad".
Description
Keywords
геноцид, урбоцид, сексуальне насильство, російсько-українська війна, genocide, urbocide, sexual violence, Russian-Ukrainian war
Citation
Бульбенюк С. Геноцид в Україні у 2022 р.: ознаки, форми, заперечення / Світлана Бульбенюк, Юрій Манелюк // Науковий вісник Львівського університету. Серія філософсько-політологічні студії : зб. нак. пр. / Львів. держ. ун-т ім. І. Франка ; [редкол.: Шипунов Г. В. (голов. ред.) та ін.]. – Львів : Вид. дім «Гельветика», 2022. – Вип. 444. – С. 220–227.