Динамізація торговельних суперечок за умов трансформації торговельної політики країн внаслідок пандемії COVID-19
Loading...
Date
2021
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Abstract
В сучасних умовах змін позицій країн на світовому ринку та їх структури
товарообігу, поглиблення міжнародного поділу праці, посилення міжнародної конкуренції, ускладнення зовнішньоторговельної діяльності та порушення глобальних
ланцюгів поставок внаслідок пандемії COVID-19, що зумовлено обмеженням роботи
морських портів, залізничних вокзалів та аеропортів, спричиняють трансформації
торговельної політики країн та актуалізують прагнення держав вдаватися до обмежувальних заходів з метою стабілізації національних економік та переорієнтації національних ресурсів на внутрішній ринок. Такі процеси, безперечно, зумовлюють
асиметрію міжнародних торговельних процесів та зміни в парадигмі міжнародних
економічних відносин. Питання трансформації торговельної політики країн, що
спричиняє зміну багатосторонньої торговельної системи та динамізацію міжнародних торговельних суперечок вивчали зарубіжні вчені Балдвін Р., Мірудот С., Боун
С., Робертс А., Каплан Р., Чжу М., Джонсон М., Перкінс Дж., Мансфілд Е., Поллінс
Б., Лонглі Р., Позен А. та інші. Серед вітчизняних вчених, чиї праці присвячені зазначеній тематиці, можна виокремити Циганкову Т., Лук’яненка Д., Гордєєву Т.,
Столярчук Я., Резнікову Н., Панченко В. та інших. У статті аналізовано як карантинні
заходи у відповідь на пандемію COVID-19 змусили уряди країн вдаватися до змін
своєї національної торговельної політики для захисту торговельних інтересів та запобіганню розповсюдження пандемії COVID-19 на своїй території. Метою статті є
проведення причинно-наслідкового аналізу трансформацій торговельної політики
більшості країн-членів Світової організації торгівлі в умовах посилення політики
протекціонізму, що спричиняє виникнення міжнародних торговельних суперечок;
систематизація інструментів захисту національного виробника України. В процесі дослідження виявлено витоки прямого та прихованого протекціонізму серед наявних змін
торговельної політики країн як чинника негативного впливу на міжнародні економічні відносини; зазначені переваги та недоліки виявленого протекціонізму та його методи. Визначено суб’єкти міжнародних економічних відносин, котрі запровадили найбільшу кількість торговельних змін, серед яких Бразилія, Аргентина, Колумбія, Сполучені Штати Америки,
Кувейт та Європейський Союз. Більшість їх змін стосуються Угоди про технічні бар’єри
та Угоди про санітарні та фітосанітарні норми. В об’єктному розрізі зміни торговельної політики країн направлені на захист національних медичних товарів, засобів індивідуального захисту та аграрного сектору. З огляду на безпрецедентний зрив у
світовій торгівлі та економіці загалом, порушення міжнародних ланцюгів поставок, наявні зміни торговельної політики більшості країн стимулюють до динамізації торговельних суперечок між ними в наступні роки. Адже визначено, що економічно розвинені
країни використовують випереджений протекціонізм аби забезпечити собі домінуючий
стан в міжнародних економічних відносинах іпідвищити здатність національної економіки протистояти світовій асиметрії, котра виникла внаслідок COVID-19.
Modern conditions change the position of countries in the world market and
their structure of trade, deepening the international division of labor, strengthening
international competition, complicating of foreign trade activities and disruption of global
supply chains due to the COVID-19 pandemic. Closure of seaports, railway stations and
airports, caused transformations of trade policy of the countries and led states to resort to
restrictive measures for the purpose of stabilization of national economies and
reorientation of national resources to the internal market. Such processes, of course,
cause the asymmetry of international trade processes and changes in the paradigm of
international economic relations. The issue of transformation in trade policy of countries,
causing changes in the multilateral trading system and the dynamization of international
trade disputes were studied by such foreign scientists as R.Baldwin, S. Evenett, L.
Gruszczynski, S. Miroudot, C. Bown, A. Roberts, R. Kaplan, M. Zhu, M. Johnson, J.
Perkins, E. Mansfield, B. Pollins, R. Longley, A. Posen and others. Among the domestic
scientists, whose works are devoted to this topics, can be distinguished T. Tsygankova,
D. Lukyanenko, T. Gordeeva, IJ. Stolyarchuk, N. Reznikova, V. Panchenko and others.
The article analyzes how quarantine measures in response to the COVID-19 pandemic
have caused governments to change their national trade policies to protect trade
interests and prevent the spread of the COVID-19 pandemic in their territory. The goal of
the article is to conduct a causal analysis of the transformation of trade policy of most
member countries of the World Trade Organization in the context of strengthening
protectionist policies, which leads to international trade disputes and systematization of
protection tools of the national production of Ukraine. The study revealed the origins of
direct and covert protectionism among the existing changes in trade policy of countries
as a factor of negative impact on international economic relations. Advantages and
disadvantages of protectionism and its methodswere identified. The subjects of
international economic relations that have introduced the largest number of trade
changes are Brazil, Argentina, Colombia, the United States, Kuwait and the European
Union. Most of their changes concern the Agreement on Technical Barriers and the
Agreement on Sanitary and Phytosanitary Standards. In terms of objects, the changes in
the trade policy of the countries are aimed at the protection of national medical products,
personal protective equipment and the agricultural sector. Given the unprecedented
disruption of world trade and the economy as a whole, disruption of international supply
chains and existing changes in the trade policies of countries encourage the
dynamization of trade disputes between them in the coming years. After all, it has been
determined that economically developed countries use hidden protectionism to secure a
dominant position in international economic relations and increase the ability of the
national economy to withstand the global asymmetry caused by COVID-19.
Description
Keywords
торговельна політика, міжнародна торговельна суперечка, Світова організація торгівлі, обмежувальні заходи, протекціонізм, національні торговельні інтереси, COVID-19, trade policy, international trade dispute, World Trade Organization, restrictive measures, protectionism, national trade interests, COVID-19
Citation
Динамізація торговельних суперечок за умов трансформації торговельної політики країн внаслідок пандемії COVID-19 / Яценко О. М., Меєрс В., Шниберг К., Ускова Д. С. // Вчені записки : зб. наук. пр. / М-во освіти і науки України, ДВНЗ «Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана» ; [редкол.: О. Яценко (голов. ред.) та ін.]. – Київ : КНЕУ, 2021. – Вип. 23. – С. 89–105.