Історико-філософський контекст становлення засад української самосвідомости: Україна в Литовській державі
dc.contributor.author | Скринник, Михайло | |
dc.contributor.author | Skrynnyk, Mykhailo | |
dc.contributor.author | Скрыннык, Михаил | |
dc.date.accessioned | 2017-04-20T11:04:15Z | |
dc.date.available | 2017-04-20T11:04:15Z | |
dc.date.issued | 2017 | |
dc.description.abstract | Після входження України-Руси до складу Литовської держави під назвою «Велике князівство Литовське, Руське і Жмудське», на землях України залишаються незмінними усталені традиції і правова система, а «Руське право» стає правом загальнолитовським до XVІ ст. «Руська шляхта» урівнюється в правах з литовською. Пріоритетним ідентифікаційним чинником стає білорусько-українська мова. На розмовну мову були перекладені «Пересопницьке Євангеліє» (1561 р.) і Євангеліє шляхтича В. Негалевського (1581 р.). Реанімується і набуває нового смислового наповнення поняття «Україна», формується українська військова структура «Військо Запорізьке». | uk |
dc.description.abstract | After including of Ukraine-Rus in the Lithuanian state named «The Great Principality of Lithua, Rus and Zhmud» the generally accepted traditions and legal system where unchanged on the Ukrainian territories. The name of the Great Principality underlines the presence of the Rus-Ukrainian territorial criterion of authentication. The Rus’ law became a general law; its norms remained operating in the Lithuanian state up to the XVI century. In the first half of the ХVI century the elite was formed in Ukraine-Rus, which became firmly established by such criterion of authentication as the Orthodox-Rusian self-consciousness. The Rus elite gradually became integrated in the political, social-economic and cultural life of Lithuania and Poland. The supremacy of law established by the Lithuanian Constitution regardless of the state, richness and confessional affiliation became the basis of social justice. The spread of the Magdeburg Law defined self-government as the inalienable feature of the administrative-economic life of Ukrainians. The third prioritized identifying factor was the Ukrainian-Belorussian language which got a status of the official one in the Great Principality. The problem was posed of the isolation of the Holy Scripture in the native language from the people. Translations of Gospel into the natural language appeared: «Peresopnytsya Gospel» in 1561 and it’s translation by V. Negalevsky in 1581. The concept of «Ukraine» was reanimated and its new semantic filling arouse in that period. The Ukrainian military structure was formed; it was named «Zaporozhian warrior-host». The name «Roksolaniya» came into use in a counterbalance for the name «Rus». That name lasted until the midseventeenth century and argued the rootedness of Ukrainian people in ancient tribute, as an expression of its historical legitimacy. As a result, we can consider the XV-XVI centuries as the period of creation the economic, legal, social, cultural and political foundations of future Ukrainian nation. | uk |
dc.description.abstract | После вхождения Украины-Руси в состав Литовского государства, под названием «Великое княжество Литовское, Руськое и Жмудское», на землях Украины остаются неизменными устоявшиеся традиции и правовая система, а «Руське право» становится правом общелитовским до XVІ ст. «Руська шляхта» сравнивается в правах с литовской. Приоритетным идентификационным фактором становится белорусско-украинский язык. На разговорный язык были переведены «Пересопницьке Євангеліє» (1561 г.) и Евангелие шляхтича В. Негалевского (1581 г.). Реанимируется и приобретает новое смысловое наполнение понятие «Украина», формируется украинская войсковая структура «Войско Запорожское». | uk |
dc.identifier.citation | Скринник М. Історико-філософський контекст становлення засад української самосвідомости: Україна в Литовській державі / Михайло Скринник // Університетська кафедра. Культурологія. Аксіологія. Філософія. Етнологія. Дискусії. Рецензії. Анотації : альм. / М-во освіти і науки України, ДВНЗ «Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана», Ін-т приклад. та проф. етики ; [редкол.: Ю. Вільчинський (голов. ред.) та ін.]. – Київ : КНЕУ, 2017. – № 6. – С. 169–190. | uk |
dc.identifier.issn | 2227-1503 | |
dc.identifier.uri | https://ir.kneu.edu.ua:443/handle/2010/21203 | |
dc.language.iso | uk | uk |
dc.publisher | ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана» | uk |
dc.subject | православно-руська самосвідомість | uk |
dc.subject | індивідуальна самототожність | uk |
dc.subject | верховенство права | uk |
dc.subject | самоуправління | uk |
dc.subject | територія | uk |
dc.subject | мова | uk |
dc.subject | нація | uk |
dc.subject | міжконфесійна толерантність | uk |
dc.subject | Russian Orthodox consciousness | uk |
dc.subject | self-consciousness | uk |
dc.subject | identifiers | uk |
dc.subject | rule of law | uk |
dc.subject | self-government | uk |
dc.subject | territory | uk |
dc.subject | language | uk |
dc.subject | nation | uk |
dc.subject | religious tolerance | uk |
dc.subject | православно-руськое самосознание | uk |
dc.subject | индивидуальная самотождественность | uk |
dc.subject | верховенство права | uk |
dc.subject | самоуправление | uk |
dc.subject | территория | uk |
dc.subject | язык | uk |
dc.subject | нация | uk |
dc.subject | межконфессиональная толерантность | uk |
dc.subject.udc | 94(477)"15":316.64 | uk |
dc.title | Історико-філософський контекст становлення засад української самосвідомости: Україна в Литовській державі | uk |
dc.title.alternative | Historical and philosophical context of creating the principles of ukrainian self-consciousness: Ukraine in the Lithuanian state | uk |
dc.title.alternative | Историко-философский контекст становления оснований украинского самосознания: Украина в «Литовском государстве» | uk |
dc.type | Article | uk |