Інститут лобізму як інструмент взаємодії публічної влади та бізнесу
No Thumbnail Available
Files
Date
2026
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Наукова установа «Науково-дослідний центр сталого розвитку»
Abstract
Зазначено, що інститут лобізму як інструмент взаємодії підприємницьких та владних структур або як засоби впливу різних зацікавлених груп — зокрема, підприємців на органи державної влади та управління — став досить поширеним явищем, важливою ланкою у відносинах між державними органами та бізнесом. У цьому ролі інститут лобізму є показником визнання підприємницькими колами регулюючої ролі держави. Як масове соціальне явище він є однією з форм політичної діяльності, пов'язаної з вираженням і реалізацією інтересів певних соціальних спільностей і переслідує економічні цілі. Одним із найважливіших факторів, що лежать в основі даного явища, є те, що динамізм сучасної політики сприяв безпрецедентному підвищенню ролі державної бюрократії. Вона може як прискорити, так і загальмувати прийняття рішень практично з будь-якого питання. Причому різні державні та політичні інститути не завжди і не у всьому діють узгоджено. Механізми прийняття рішень усім рівнях структурі державної влади перебувають у постійному русі, вони постійно зіштовхуються друг з одним, конкурують і конфліктують друг з одним. Рішення, пропоновані ними, часто не стикуються один з одним і, більше, суперечать один одному. Це пояснюється, насамперед, тим, що різні відомства, відділи, міністерства будуються за принципом більш менш вузькою спеціалізації, відповідно запропоновані ними програми та рішення відображають як професійні інтереси їх укладачів, так і інтереси тих сфер суспільного життя, якими вони покликані керувати.
Визначено, що в одночас не можна не відзначити той факт, що державні установи та посадові особи, до прерогатив яких входить прийняття рішень, відрізняються плюралізмом думок, позицій, симпатій, антипатій тощо. Тому вони доступні для впливу різноманітних економічних, соціальних, національних та інших груп, кожна з яких прагне реалізувати свої інтереси. Не можна не відзначити і те, що державна бюрократія є природним союзником бюрократії приватних корпорацій. Не випадковий той факт, що найчастіше має місце їхнє органічне зрощення або симбіоз. Про значущість та зростаючу роль лобізму в індустріально розвинених країнах свідчать, зокрема, зусилля щодо встановлення над ним державного контролю, покликаного поставити його в рамки закону. Загалом лобіювання дуже важко контролювати та регулювати в законодавчому порядку.
It is noted that the institution of lobbying as a tool for interaction between business and government structures or as a means of influencing various interested groups — in particular, entrepreneurs on state authorities and management — has become a fairly common phenomenon, an important link in relations between state authorities and business. In this role, the institution of lobbying is an indicator of recognition by business circles of the regulatory role of the state. As a mass social phenomenon, it is one of the forms of political activity associated with the expression and implementation of the interests of certain social communities and pursues economic goals. One of the most important factor underlying this phenomenon is that the dynamism of modern politics has contributed to an unprecedented increase in the role of state bureaucracy. It can both accelerate and slow down decision-making on almost any issue. Moreover, various state and political institutions do not always and not in everything act in a coordinated manner. Decision-making mechanisms at all levels of the state power structure are in constant motion, they constantly collide with each other, compete and conflict with each other. The solutions proposed by them often do not fit together and, moreover, contradict each other. This is explained, first of all, by the fact that various departments, departments, ministries are built on the principle of more or less narrow specialization, respectively, the programs and solutions proposed by them reflect both the professional interests of their compilers and the interests of those spheres of public life that they are called upon to manage. It is determined that at the same time, one cannot fail to note the fact that state institutions and officials, whose prerogatives include decision-making, are distinguished by the pluralism of opinions, positions, sympathies, antipathies, etc. Therefore, they are accessible to the influence of various economic, social, national and other groups, each of which seeks to realize its interests. It is also worth noting that the state bureaucracy is a natural ally of the bureaucracy of private corporations. It is no coincidence that their organic fusion or symbiosis most often occurs.. The significance and growing role of lobbying in industrialized countries is evidenced, in particular, by efforts to establish state control over it, designed to place it within the framework of the law. In general, lobbying is very difficult to control and regulate in legislative order.
Description
Keywords
органи державної влади, державні та політичні інститути, партнерство, клієнтоорієнтований бізнес, комунікація, public authorities, state and political institutions, partnership, customer-oriented business, communication
Citation
Андрющенко К. А. Інститут лобізму як інструмент взаємодії публічної влади та бізнесу / К. А. Андрющенко, А. В. Лєзіна // Інвестиції: практика та досвід : наук. журн. / Чорномор. нац. ун-т ім. П. Могили, ТОВ «КС Центр», Наук. установа «Наук.-дослід. центр сталого розвитку» ; [редкол.: Ємельянов В. М. (голов. ред.) та ін.]. – Київ, 2026. – № 9. – С. 438–441.