Особливості кримінальних правопорушень, що посягають на культурні цінності в Україні

No Thumbnail Available
Date
2022
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Видавничий дім «Гельветика»
Abstract
У статті зазначається важливість охорони об’єктів культурної спадщини як діяльності держави по забезпеченню системи правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об’єктів культурної спадщини. Така діяльність здійснюється на основі норм міжнародного права та національного законодавства по захисту культурної спадщини. Особливого значення така діяльність набуває під час під час воєнного стану. Під культурною спадщиною відповідно до національного законодавства розуміється «пам’ятки: твори архітектури, монументальної скульптури й живопису, елементи та структури археологічного характеру, написи, печери та групи елементів, які мають видатну універсальну цінність з точки зору історії, мистецтва чи науки; ансамблі: групи ізольованих чи об’єднаних будівель, архітектура, єдність чи зв’язок з пейзажем яких є видатною універсальною цінністю з точки зору історії, мистецтва чи науки; визначні місця: твори людини або спільні витвори людини й природи, а також зони, включаючи археологічні визначні місця, що є універсальною цінністю з точки зору історії, естетики, етнології чи антропології». Збереження і примноження культурної спадщини забезпечується системою правових та організаційно-управлінських заходів, що регулюються Конституцією України, ратифікованих парламентом України міжнародними конвенціями, законодавчими актами щодо забезпечення збереження культурних надбань, серед яких, Закони України «Про охорону культурної спадщини», «Про охорону археологічної спадщини», «Про музеї та музейну справу», «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» та іншими нормативними актами. Важливість кримінально-правової охорони об’єктів культурної спадщини залежить, насамперед, від такої сукупності обставин, що обумовлюють діяльність держави по забезпеченню системи правових, організаційних, заходів з забезпечення їх захисту та збереження, відтворенню та охороні. Предметом такої охорони є характерна властивість об’єкта, що становить його історико-культурну цінність, на підставі якої цей об’єкт визнається об’єктом культурного надбання. До об’єктів культурного надбання належать об’єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відповідно до законодавства України. З метою обліку об’єктів матеріальної та духовної культури виняткової історичної, художньої, наукової чи іншої культурної цінності, що мають важливе значення для формування національної самосвідомості українського народу і визначають його вклад у всесвітню культурну спадщину створено Державний реєстр національного культурного надбання, до якого заносяться пам’ятки історії; пам’ятки археології; пам’ятки містобудування і архітектури; пам’ятки мистецтва; документальні пам’ятки. Також до реєстру можуть бути занесені й інші об’єкти, що становлять виняткову цінність з огляду історії, культури, етнології чи науки. Серед загроз культурним цінностям необхідно виділити кримінальні, а тому сьогодні актуальним є питання їх кримінально-правової охорони. Чинне кримінальне законодавство передбачає відповідальність за посягання на окремі об’єкти культурного надбання, а саме на культурні цінності, культурну спадщину, пам’ятки культурної спадщини, археологічну спадщину та документи чи унікальні документи Національного архівного фонду. The article notes the importance of protection of objects of cultural heritage as an activity of the state to ensure a system of legal, organizational, financial, material and technical, urban, informational and other measures to account (detection, scientific study, classification, state registration), prevention of destruction or damage, protection, storage, maintenance, appropriate use, conservation, restoration, repair, rehabilitation, adaptation and museification of cultural heritage. Such actions are based on the norms of international law and national legislation on the protection of cultural heritage. Such activities become especially important during martial law. Cultural heritage means “landmarks: works of architecture, monumental sculpture and painting, elements and structures of an archaeological character, inscriptions, caves and groups of elements which are of outstanding universal value from the point of view of history, art or science; ensembles: groups of isolated or united buildings whose architecture, unity or relationship to the landscape are of outstanding universal value from the point of view of history, art or science; sightseeing places: works of man or common works of man and nature, and areas, including archaeological sites, of universal value in terms of history, aesthetics, ethnology, or anthropology”. Preservation and multiplication of cultural heritage is provided by the system of legal, organizational and administrative measures regulated by the Constitution of Ukraine, international conventions ratified by the Parliament of Ukraine, legislative acts on preservation of cultural heritage, among which are the Laws of Ukraine “On protection of cultural heritage”, “On protection of archaeological heritage”, “On museums and museum business”, “On export, import and return of cultural property” and other normative acts. The subject of such protection is the characteristic property of the object, constituting its historical and cultural value, on the basis of which this object is recognized as an object of cultural heritage. Objects of cultural heritage include objects of material and spiritual culture, which have artistic, historical, ethnographic, and scientific value and are subject to preservation in accordance with the legislation of Ukraine. To record objects of material and spiritual culture of exceptional historical, artistic, scientific, or other cultural value, which are important for the formation of the national consciousness of the Ukrainian people and determine its contribution to the world cultural heritage, the State Register of National Cultural Heritage was established, which includes stories; archaeological monuments; urban planning and architectural sites; art monuments; documentary attractions. Other objects of exceptional historical, cultural, ethnological, or scientific review value may also be entered in the register. The importance of the criminal-legal protection of objects of cultural heritage depends primarily on such a set of factors that condition the activities of the state to provide a system of legal, organizational, measures to ensure their protection and conservation, reproduction, and protection. Among the threats to cultural values it is necessary to distinguish the criminal, and therefore the issue of their criminal and legal protection is important today. Current criminal law provides for responsibility for infringement on certain objects of cultural patrimony, namely cultural values, cultural heritage, monuments of cultural heritage, archaeological heritage and documents or unique documents of the National Archive Fund.
Description
Keywords
культура, культурне надбання, культурна спадщина, культурні цінності, охорона, культурної спадщини, об’єкти охорони культурної спадщини, culture, cultural patrimony, cultural heritage, cultural property, protection, cultural heritage, objects of cultural heritage protection, criminal offense, criminal legal protection, international legal protection, national values
Citation
Кулакова Н. В. Особливості кримінальних правопорушень, що посягають на культурні цінності в Україні / Кулакова Н. В. // Київський часопис права : наук. журн. / М-во освіти і науки України, Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана, Навч.-наук. ін-т «Юрид. ін-т» ; [редкол.: О. В. Кузьменко (голов. ред.) та ін.]. – Одеса : Вид. дім «Гельветика», 2022. – № 4. – С. 144–148.