Монетарна політика Ізраїлю в умовах воєнного стану
No Thumbnail Available
Files
Date
2024
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
ДННУ «Академія фінансового управління»
Abstract
Вступ. Нещодавнє загострення ізраїльсько-палестинського конфлікту на Близькому Сході призвело до нарощування інфляційних та валютних ризиків, зростання безробіття та падіння ВВП. Висока невизначеність щодо очікуваної тяжкості та тривалості війни суттєво вплинула на ділову економічну активність. Центральний банк Ізраїлю застосував ряд економічних заходів, щоб подолати виклики воєнного часу. Серед них підтримка шекеля, зниження ключової процентної ставки, активізація довгострокових кредитних програм розвитку для бізнесу та населення, збереження цінової стабільності та підтримка економічного зростання.
Проблематика. Реалізація монетарної політики Ізраїлю в умовах воєнного стану породжує наукові дискусії щодо дотримання експансіоністського чи рестрикційного режиму монетарної політики в період монетарних шоків з метою досягнення цінової та фінансової стабільності, а також створення передумов для стійкого економічного зростання.
Мета – аналіз часових горизонтів монетарних циклів Ізраїлю з 1991 по 2024 р. з використанням інструменту облікової (ключової) ставки монетарної політики, усунення розриву між досягнутим і запланованим показником інфляції та створення умов для стійкого економічного зростання.
Методи. Використано загальнонаукові та специфічні методи наукового пізнання, зокрема методи історичного аналізу, системного аналізу, абстрактно-логічний, статистико-економічний методи.
Результати. У процесі дослідження виокремлено вісім періодів монетарних шоків в Ізраїлю: жовтень 1991 р.; вересень 1994 р.; травень 1996 р.; листопад 1998 р.; червень 2002 р.; червень 2006 р.; вересень 2008 р.; квітень 2022 р. Для визначення дати монетарного шоку, зосереджено увагу на головному інструменті Банку Ізраїлю – обліковій (ключовій) ставці. На ранніх етапах монетарних циклів ЦБ Ізраїлю намагався приборкати інфляцію та підтримати відновлення інвестицій. На довгостроковому горизонті монетарної політики зусилля центробанку концентрувалися на поступовому зниженні облікової ставки та закріпленні інфляційних очікувань для продовження зниження інфляції та досягнення цінової стабільності, характерної для розвинутих країн. Незважаючи на присутність фактора невизначеності у воєнній економіці Ізраїлю, премія за ризик в економіці все ще залишається на високому рівні, попри пеане зниження за останній час. Обережна монетарна політика, яку проводить ЦБ Ізраїлю, запобігає значним коливанням на фінансових ринках, особливо щодо обмінного курсу та потоків капіталу, що зрештою позитивно впливає на зміцнення довіри міжнародних інвесторів щодо економічної стабільності Ізраїлю в умовах воєнного стану. Невелика за розмірами та відкрита ізраїльська економіка, відчуває також вплив глобальної кон’юнктури.
Висновки. Національному банку України варто вивчати досвід центробанку Ізраїлю в реагуванні на воєнні виклики цінової та фінансової стабільності. Підвищення ключової процентної ставки у воєнний період не є пріоритетом монетарної політики Ізраїлю для нівелювання інфляційних ризиків. Останні значною мірою адсорбуються зниженням сукупного попиту домогосподарств та бізнесу. Для зниження валютних ризиків воєнної економіки пріоритетно застосовуються валютні резерви центробанку та зовнішня допомога міжнародних партнерів. Підтримка реального сектору економіки здійснюється через масштабні кредитні програми компенсацій бізнесу за втрачені доходи. Найголовніший пріоритет підтримки воєнної економіки Ізраїлю – збереження робочих місць та сукупного попиту на рівні, спроможному досягти запланованих показників економічного зростання. Водночас досягнення інфляційної цілі в межах запланованого таргету залишається важливою умовою досягнення макроекономічної стабільності.
Introduction. The recent escalation of the conflict in the Middle East has led to increased inflation and currency risks, rising unemployment and a drop in GDP. Significant uncertainty about the expected severity and duration of the war has had a significant impact on business economic activity. The central bank of Israel has taken a number of economic measures to cope with the wartime challenges. These include supporting the shekel, reducing the key interest rate, intensifying long-term development loan programs for households and businesses, maintaining price stability and supporting economic growth.
Problem Statement. The implementation of Israel's monetary policy under martial law gives rise to scientific discussions on whether to adhere to an expansionary or restrictive monetary policy regime in times of monetary shocks in order to achieve price and financial stability, as well as to create preconditions for sustainable economic growth.
The purpose is to examine time horizons of Israel's monetary cycles from 1991 to 2024 using the tools of the key policy rate, to eliminate the gap between the achieved and planned inflation rate and to create conditions for sustainable economic growth.
Methods. The study used general scientific and specific methods of scientific knowledge. In particular, the method of historical analysis, abstract and logical, statistical and economic methods.
Results. The study identifies eight periods of monetary shocks in Israel: October 1991; September 1994; May 1996; November 1998; June 2002; June 2006; September 2008; April 2022. To determine the date of the monetary shock, the author focuses on the main tool of the Bank of Israel - the key policy rate. In the early stages of monetary cycles, the Central Bank of Israel tried to curb inflation and support the recovery of investment. Over the long-term monetary policy horizon, the central bank focused its efforts on gradually reducing the key policy rate and anchoring inflation expectations to continue to reduce inflation and achieve price stability typical of developed countries. Despite the presence of uncertainty in Israel's military economy, the risk premium in the economy is still high, despite some recent declines. The cautious monetary policy pursued by the Central Bank of Israel prevents significant fluctuations in financial markets, especially in terms of the exchange rate and capital flows, which ultimately has a positive impact on strengthening international investors' confidence in Israel's economic stability under martial law. Israel's small and open economy is also affected by the global environment.
Conclusions. The National Bank of Ukraine should study the experience of the central bank of Israel in responding to wartime challenges to price and financial stability. Raising the key policy rate during wartime is not a priority for Israel's monetary policy to mitigate inflationary risks. The latter are largely absorbed by a decline in aggregate demand from households and businesses. The central bank's foreign exchange reserves and external assistance from international partners are used as a priority to mitigate currency risks in a war economy. The real economy is being supported through large-scale loan programs to compensate businesses for lost revenues. The top priority of supporting Israel's war economy is to maintain jobs and aggregate demand at a level that is capable of achieving the planned economic growth indicators. At the same time, achieving the inflation target within the planned one remains an important condition for achieving macroeconomic stability.
Description
Keywords
монетарна політика, ключова ставка, інфляційне таргетування, центральний банк, обмінний курс, ліквідність, кредитні програми, цінова стабільність, monetary policy, key policy rate, inflation targeting, central bank, exchange rate, liquidity, loan programs, price stability
Citation
Хохич Д. Г. Монетарна політика Ізраїлю в умовах воєнного стану / Д. Г. Хохич // Фінанси України. – 2024. – № 2. – С. 26–43.