Browse
Recent Submissions
Item Інституційне підґрунтя інформаційно-аналітичного забезпечення управлінських рішень(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019) Євдокимова, Ніна Миколаївна; Yevdokymova, Nina; Котенок, Дарія Михайлівна; Kotenok, DariiaItem Конкурентоспроможність закладів охорони здоров’я як невід’ємна складова сталого розвитку галузі(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Ткаченко, Олена Вадимівна; Tkachenko, Olena; Горбенко, С. М.; Horbenko, S.У статті розглянуто систему охорони здоров’я як одного з ключових напрямів, що потребує комплексного підходу для покращення її ефективності, доступності та якості послуг. Це обумовлено низкою проблем, які необхідно вирішити, щоб забезпечити стабільний розвиток галузі і доступ до якісної медичної допомоги для всіх громадян. Розглянуто основні аспекти та виклики, з якими стикається система охорони здоров’я, та можливі шляхи їх вирішення. Успішне реформування системи охорони здоров’я можливе лише за умови комплексного підходу. Лише інтегрований і послідовний підхід дозволить створити сучасну, ефективну та доступну систему охорони здоров’я, яка зможе відповідати потребам населення і сприятиме підвищенню рівня здоров’я нації. In the context of economic destabilization, Ukraine’s healthcare system is undergoing significant changes that affect both its structure and the way healthcare services are organized and delivered. These transformations are largely related to the institutional changes taking place in the healthcare governance. The changes reflect general trends that are shaping new approaches to the functioning of the industry, in particular through the emergence of medical institutions of various forms of ownership and the development of the paid medical services segment. The article considers the healthcare system as one of the key areas requiring a comprehensive approach to improve its efficiency, accessibility and quality of services. This is due to a number of problems that need to be addressed to ensure the sustainable development of the industry and access to quality healthcare for all citizens. Below, we will consider the main aspects and challenges faced by the healthcare system and possible ways to address them. The article clearly demonstrates that successful healthcare reform in Ukraine requires a comprehensive approach that includes innovation, improved governance and financing, infrastructure and human resources development, and active participation of all stakeholders. International healthcare cooperation is an important tool for strengthening Ukraine’s healthcare system and ensuring its sustainable development. Integration of the best international practices and access to modern technologies and scientific research helps Ukraine to improve the level of healthcare services and adapt more quickly to global health challenges. The creation of a system that meets modern challenges and needs is possible only through effective cooperation between the state, the private sector, international organizations and the public. Only an integrated and consistent approach will create a modern, efficient and affordable healthcare system that will meet the needs of the population and contribute to improving the health of the nation.Item Державне регулювання доходів домогосподарств як фактор соціально-економічного розвитку(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Ткаченко, Олена Вадимівна; Tkachenko, Olena; Кулага, Ірина Володимирівна; Kulaha, Iryna; Лісняк, Іван Андрійович; Lisniak, IvanУ статті досліджено вплив державних соціальних стандартів на обсяги і структуру споживчих видатків українських домогосподарств у контексті їхньої участі в процесах інвестування в людський капітал і формуванні ресурсних умов для соціально-економічного розвитку. Оцінено вплив інфляційних процесів на здатність домогосподарств виділяти вагому частку споживчих видатків на придбання товарів і послуг, пов’язаних з людським розвитком. Для цього розраховано реальна купівельна спроможність втілена у розмірах законодавчого та фактичного прожиткових мінімумів й у мінімальній заробітній платі протягом ретроспективного періоду (розміри соціальних стандартів виражені у постійних цінах базисного 2014 р.). Отримано емпіричні підтвердження неспроможності державної політики доходів, що реалізовувалась протягом ретроспективного періоду протидіяти розмиванню реальної купівельної спроможності основних соціальних стандартів і стагнації економічних можливостей домогосподарств. Обґрунтовано, що українські домогосподарства протягом ретроспективного періоду були майже позбавлені ресурсів для інвестування в людський капітал, що закономірно звужує коло бенефіціарів економічного зростання та не дозволяє забезпечити його сталість. The article examines the impact of state social standards on the volume and structure of consumer spending of Ukrainian households in the context of their participation in the processes of investing in human capital and forming resource conditions for socio-economic development. The impact of inflationary processes on the ability of households to allocate a significant share of consumer spending on the purchase of goods and services related to human development is assessed. For this purpose, real purchasing power embodied in the amounts of the legislative and actual subsistence minimums and in the minimum wage during the retrospective period was calculated (the amounts of social standards are expressed in constant prices of the base year 2014). Empirical evidence is obtained of the inability of the state income policy implemented during the retrospective period to counteract the erosion of the real purchasing power of basic social standards and the stagnation of the economic opportunities of households. It is substantiated that Ukrainian households during the retrospective period were almost deprived of resources for investing in human capital, which naturally narrows the circle of beneficiaries of economic growth and does not allow ensuring its sustainability.Item Оцінка масштабів і глибини бідності в контексті аналітичного забезпечення політики сталого розвитку в Україні(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Кириленко, Володимир Іванович; Kyrylenko, Volodymyr; Котенок, Михайло Григорович; Kotenok, MykhailoСтаття присвячена апробації інструментарію емпіричного оцінювання адекватності розмірів і структури споживчих видатків домогосподарств, вимогам сталого розвитку національної економіки. Також автори прагнули оцінити можливості розширення участі домогосподарств у фінансуванні розвитку соціальної сфери, нарощенні темпів накопичення людського капіталу та наближенні України до траєкторії сталого розвитку економіки. Теоретичний бекграунд дослідження утворюють «мікроекономічні моделі розвитку», що започатковані роботами Е. Енгеля, а надалі стали основою оцінювання тих результатів державної політики, що безпосередньо проявляються в зміні рівня життя, обсягах і структурі споживчих витрат, економічному добробуті домогосподарств. Для оцінки масштабів бідності використано два показники, запропоновані методикою комплексної оцінки бідності: частка домогосподарств, чиї еквівалентні загальні середньодушові доходи менші фактичного прожиткового мінімуму, та середній дефіцит (відставання) споживчих витрат «бідних домогосподарств» порівняно з розмірами фактичного прожиткового мінімуму. Для оцінки міри концентрації споживчих витрат українських домогосподарств розраховано індекси Херфіндаля-Хіршмана та показники Ентропії. Отримані емпіричні підтвердження тези, що власне економічні механізми участі домогосподарств у формуванні передумов та імпульсів зростання і розвитку залишаються заблокованими, що робить зовнішні інвестиції чи державні бюджетні витрати практично єдиним джерелом зростання та розвитку. Але така виняткова роль державного бюджету чи зовнішніх інвестицій, що не мають позитивного впливу на економічну роль домогосподарств, прямо суперечить принципам стійкості розвитку: сконцентрованість джерел зростання веде до концентрації його вигід та блокує подолання бідності. The article is devoted to the approbation of the tools for empirical assessment of the adequacy of the size and structure of household consumer expenditures to the requirements of sustainable development of the national economy. The authors also sought to assess the possibilities of expanding the participation of households in financing the development of the social sphere, increasing rates of human capital accumulation, and Ukraine’s approach to the trajectory of sustainable economic development. The theoretical background of the study created by «microeconomic development models», which were initiated by the works of E. Engel, and then became the basis for evaluating the state policy results, which operate with the change in the standard of living, the volume and structure of consumer spending, and the economic well-being of households. To assess the scale of poverty, two indicators proposed by the poverty assessment methodology are used: the share of households whose equivalent total average per capita income is less than the actual cost of living minimum and the average deficit (gap) of consumer spending of the «poor households» comparing with the size of the actual cost of living minimum. To assess the degree of concentration of consumer spending by Ukrainian households, the Herfindahl-Hirschman indices and Entropy indices were calculated. Empirical confirmation was obtained of the thesis that the economic mechanisms of household participation in the formation of preconditions and impulses for growth and development remain blocked, which makes foreign investments or state budget expenditures practically the only source of growth and development. But such a role of the state budget or external investments, which do not have a positive effect on the economic role of households, directly contradicts the principles of sustainable development: the concentration of sources of growth leads to the concentration of its benefits and blocks the overcoming of poverty.Item Малий бізнес в структурних зрушеннях економіки України у 2012–2022 роках в контексті вирішення завдань економічного розвитку(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Федько, Іванна Василівна; Fedko, Ivanna; Самійленко, Андрій Петрович; Samiilenko, AndriiСтаття присвячена апробації авторської методики оцінювання внеску структурних зрушень (розподілу загальної чисельності зайнятих між великими, середніми і малими підприємствами) в процеси соціально-економічного розвитку в Україні. Для цього загальні тенденції динаміки масштабів й ефективності сектору українських нефінансових підприємств та специфіка таких тенденцій щодо підприємств з різними масштабами господарської діяльності досліджуються за ретроспективний період 2012–2022 рр. Через принципові відмінності факторів економічної динаміки роки відносно стабільної політичної та епідеміологічної ситуації досліджуються окремо від років вагомих політичних, військово-політичних і епідеміологічних збурень. Використовуючи адитивно-мультиплікативну модель залежності загальної суми доданої вартості, генерованої українськими підприємствами від чисельності зайнятості, пропорцій їх розподілу між великими, середніми і малими підприємствами та продуктивності праці (питомих обсягів доданої вартості на зайнятого працівника) та метод послідовних підстановок, проведено факторний аналіз динаміки обсягів доданої вартості, створюваної протягом ретроспективного періоду українськими підприємствами. Отримані свідчення вагомої конвергенції рівня економічної ефективності малого і великого бізнесу протягом ретроспективного періоду та провідної ролі малих підприємств у підвищенні економічної ефективності господарської діяльності в Україні та забезпеченні стійкості економіки до негативних зовнішніх і внутрішніх збурень. The article is devoted to testing the author’s methodology for assessing the contribution of structural changes (distribution of the employees’ total number between large, medium and small enterprises) to the processes of socio-economic development in Ukraine. For this purpose, the general trends in the dynamics of the scale and efficiency of the sector of Ukrainian non-financial enterprises and the specifics of such trends for enterprises with different scales of economic activity are studied for the retrospective period 2012-2022. Due to the fundamental differences in the factors of economic dynamics, the years of relatively stable political and epidemiological situation are studied separately from the years of significant political, military-political and epidemiological disturbances. Using the additive-multiplicative model of the value added, created by Ukrainian enterprises dependence on the number of employees, the proportions of their distribution among large, medium and small enterprises and labor productivity (value added per capita) and the method of sequential substitutions, the author conducts a factor analysis of the dynamics of value added created by Ukrainian enterprises in the retrospective period. Evidence of significant convergence of the economic efficiency level of small and large enterprises during the retrospective period and the leading role of small enterprises in improving the efficiency of economic activity in Ukraine and ensuring the resilience of the economy to negative external and internal disturbances is obtained.Item Проблеми та виклики відбудови України: інвестиційно-кадровий аспект(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Руженський, Максим Миколайович; Ruzhenskyi, Maksym; Мельник, Олексій Михайлович; Melnyk, Oleksii; Кульбачний, Сергій Володимирович; Kulbachnyi, SerhiiВ концептуально-методологічному сенсі війна в статті розглядається як чинник форс-мажорного характеру, дія якого має багатопланові негативні наслідки у вигляді зростання ризиків фізичного знищення людських і матеріальних ресурсів, погіршення їх якісних параметрів, зокрема психічного і фізичного стану здоров’я населення. Масштабність і обсяги втрат національного багатства внаслідок повномасштабної війни російської федерації проти України поглибили раніше сформовані суперечності і асиметрії різнопланового характеру в економічній системі нашої країни. Соціально-економічні наслідки проявляються у масштабній еміграції, появі вимушено переміщених осіб, дефіциті кваліфікованої робочої сили, асиметрії між попитом і її пропозицією на вітчизняному ринку праці, зменшенні кількості робочихмісць. Відновлення життєзабезпечуючих об’єктів національного багатства розглядається як об’єктивна передумова існування і перемоги нашої держави в цій війні. В статті обгрунтовано провідну роль державного регулювання у відновленні шляхом використання сукупності форм і способів централізованого впливу на його організацію і планування, представлено засади участі у ньому міжнародних партнерів. В контексті провідної ролі регуляторного впливу держави на процеси відбудови України обґрунтовано необхідність системного підходу до вирішення тактичних і стратегічних завдань відновлення економічного потенціалу нашої країни. При розробленні і виборі моделі його відновлення слід забезпечити пріоритетність економічних інтересів вітчизняних інвесторів, роботодавців та носіїв робочої сили. Визначено, що її реалізація дозволяє забезпечити досягнення багатоаспектної позитивної результативності у відбудові економіки України. Об’єктивно необхідними передумовами останнього служить керівництво процесами модернізації представниками українського підприємництва, діяльність яких ґрунтується на принципах та засадах корпоративної соціальної відповідальності бізнесу. В умовах війни це передбачає забезпечення функціонування і розвитку підприємств, які знаходяться на підконтрольній нашій державі території, працевлаштування вимушено переміщених осіб, поліпшення їх добробуту, дотримання законів та сплата всіх податків, налагодження державно-приватного партнерства між соціально відповідальним бізнесом і державними інституціями. Інвестування у відбудову економічного потенціалу України розглядається як об’єктивне явище, яке перебуває під впливом регуляторних важелів держави, використання яких спрямоване на формування сприятливого інвестиційного клімату в країні. Виокремлено негативний вплив на його стан через відсутність ефективного оподаткування, недосконалість земельного законодавства, нераціональність діяльності банківської системи, відсутність національної державної кредитної інвестиційної компанії функціонально спрямованої на виявлення інвестиційних пріоритетів з їх техніко-економічним обґрунтуванням, контролем за наданням пільг, анексії Криму, окупації частини східних областей та ведення там військових дій, обстрілів населених пунктів, що збільшує ймовірність ризиків для інвесторів. In the conceptual and methodological sense, the article considers war as a force majeure factor, the action of which has multifaceted negative consequences in the form of increasing risks of physical destruction of human and material resources, deterioration of their quality parameters, in particular, the mental and physical state of health of the population. The magnitude and scope of the loss of national wealth as a result of the full-scale war of the Russian Federation against Ukraine deepened the previously formed contradictions and asymmetries of a diverse nature in the economic system of our country. Socio-economic consequences are manifested in large-scale emigration, the appearance of forcibly displaced persons, a shortage of qualified labor, an asymmetry between demand and its supply in the domestic labor market, and a decrease in the number of jobs. Restoration of life-supporting objects of national wealth is considered as an objective prerequisite for the existence and victory of our state in this war. The article substantiates the leading role of state regulation in recovery by using a set of forms and methods of centralized influence on its organization and planning, presents the principles of participation of international partners in it. In the context of the leading role of the regulatory influence of the state on the reconstruction processes of Ukraine, the need for a systematic approach to solving the tactical and strategic tasks of restoring the economic potential of our country is substantiated. When developing and choosing a model for its restoration, priority should be given to the economic interests of domestic investors, employers, and workers. It was determined that its implementation allows to ensure the achievement of multifaceted positive results in the reconstruction of the economy of Ukraine. Objectively necessary prerequisites for the latter are the management of modernization processes by representatives of Ukrainian entrepreneurship, whose activities are based on the principles and principles of corporate social responsibility of business. In the conditions of war, this involves ensuring the functioning and development of enterprises located in the territory controlled by our state, employment of forcibly displaced persons, improvement of their welfare, compliance with laws and payment of all taxes, establishment of public-private partnership between socially responsible business and state institutions. Investing in rebuilding the economic potential of Ukraine is considered an objective phenomenon that is under the influence of state regulatory levers, the use of which is aimed at creating a favorable investment climate in the country. The negative impact on its state due to the lack of effective taxation, imperfection of land legislation, irrationality of the banking system, the absence of a national state credit investment company functionally aimed at identifying investment priorities with their technical and economic justification, control over the provision of benefits, the annexation of Crimea, the occupation of parts of the eastern oblasts and the conduct of military operations there, shelling of populated areas, which increases the likelihood of investment risks.Item Вплив соціальних факторів на управління енергоефективністю та розвиток відновлюваних джерел енергії(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Дмітрієва, Оксана Віталіївна; Dmitriieva, OksanaРозглянуто актуальні питання підвищення енергоефективності в умовах нової індустріалізації. У статті аналізуються соціальні чинники, які впливають на ефективність управління енергоефективністю та розвиток відновлюваних джерел енергії, зокрема соціальна обізнаність населення, державна підтримка, роль бізнесу та соціальна відповідальність підприємств. Дослідження показує, що соціальні аспекти відіграють критичну роль у впровадженні енергозберігаючих технологій та досягненні цілей сталого розвитку. Використано комплексний підхід, який включає теоретичний аналіз, анкетування, експертні інтерв’ю та статистичний аналіз для ідентифікації ключових соціальних факторів та їхнього впливу на управління енергоефективністю. Результати дослідження можуть бути корисними для розробки рекомендацій щодо вдосконалення систем управління енергоефективністю з урахуванням соціальних аспектів, а також для формування стратегії розвитку відновлюваних джерел енергії в Україні та водневої стратегії. У процесі дослідження впливу соціальних чинників на управління енергоефективністю та розвиток відновлюваних джерел енергії було виявлено кілька невирішених аспектів, що потребують додаткового аналізу. По-перше, виявлена недостатність досліджень, які б розкривали взаємозв’язок між соціальною обізнаністю населення щодо енергоефективності та рівнем впровадження енергозберігаючих технологій та технологій зберігання енергії за допомогою водню. Соціокультурні фактори, такі як рівень освіти, культурні стереотипи та цінності, залишаються мало вивченими. По-друге, потребує глибшого вивчення роль соціальної відповідальності бізнесу у впровадженні енергоефективних рішень, оскільки питання про вплив соціальних ініціатив на ці процеси все ще залишаються відкритими. По-третє, дослідження впливу державної політики на соціальні аспекти енергоефективності також є недостатньо розвиненим напрямом, зокрема в контексті того, як державні програми враховують соціальні чинники, такі як прийняття нових технологій населенням та вплив на соціальні групи з різним рівнем доходу. І по четверте, як Україна підтримує рівень в обізнаності та осягненні водневих технологій. Ці аспекти вимагають подальшого наукового аналізу для підвищення ефективності управління енергоефективністю та розвитку відновлюваних джерел енергії. Current issues of increasing energy efficiency in the conditions of new industrialization are considered. The article analyzes social factors that affect the effectiveness of energy efficiency management and the development of renewable energy sources, including social awareness of the population, state support, the role of business and social responsibility of enterprises. The study shows that social aspects play a critical role in the implementation of energy-saving technologies and the achievement of sustainable development goals. A comprehensive approach was used, which includes theoretical analysis, questionnaires, expert interviews and statistical analysis to identify key social factors and their impact on energy efficiency management. The results of the study can be useful for developing recommendations for improving energy efficiency management systems taking into account social aspects, as well as for forming a strategy for the development of renewable energy sources in Ukraine and a hydrogen strategy.In the process of researching the impact of social factors on energy efficiency management and the development of renewable energy sources, several unresolved aspects were identified that require additional analysis. Firstly, the insufficiency of research that would reveal the relationship between the social awareness of the population regarding energy efficiency and the level of implementation of energysaving technologies and energy storage technologies using hydrogen was revealed.Sociocultural factors such as educational attainment, cultural stereotypes and values remain understudied. Secondly, the role of social responsibility of business in the implementation of energy-efficient solutions needs a deeper study, since questions about the impact of social initiatives on these processes still remain open. Thirdly, the study of the impact of public policy on the social aspects of energy efficiency is also an underdeveloped direction, particularly in the context of how public programs take into account social factors, such as the adoption of new technologies by the population and the impact on social groups with different income levels.And fourthly, how does Ukraine maintain the level of awareness and understanding of hydrogen technologies. These aspects require further scientific analysis to improve the efficiency of energy efficiency management and the development of renewable energy sources.Item Трансфертна політика в розвитку соціальної сфери України(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Москвіна, Валерія Ігорівна; Moskvina, Valeriia; Ємельяненко, Лариса МихайлівнаУ дисертаційній роботі удосконалено інструменти формування трансфертної політики у соціальній сфері та обrрунтуванно науково-прикладних рекомендацій щодо її реалізації в Україні. In the course of the dissertation research it is established that the social sphere is an important component of ensuring the vital activity of society, promotes human development and reproduction of human capital, and the formation of а certain standard of living in society.Item Потенціал інформаційної економіки в подоланні нерівності в суспільстві(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Радіонова, Антоніна Сергіївна; Radionova, Antonina; Москаленко, Олександра МиколаївнаДисертацію присвячено розробленню теоретичних і прикладних засад й обґрунтуванню інструментів економічної та соціальної політики держави у використанні потенціалу інформаційної економіки для подолання нерівності в суспільстві. У дисертаційній роботі проаналізовано ключові концепції постіндустріальної, інформаційної та цифрової економіки, акцентовано увагу на їхніх основних процесах технологізації, що впливають на економічну діяльність і характеризують інформаційну економіку як нову економічну систему та мірою диспропорційного їхнього освоєння різними країнами продукують економічні нерівності. До таких процесів віднесено інноватизацію, комп’ютеризацію, оцифровування, електронізацію, інформатизацію, віртуалізацію, медіатизацію, мереживізацію, цифровізацію, цифрову трансформацію, автоматизацію, інтелектуальну автоматизацію, роботизацію, ігрофікацію, датифікацію, смартифікацію, платформізацію та ін. На основі цього запропоновано процесний підхід до розуміння еволюційного й послідовного перетворення інформаційної та цифрової економік. Виявлено закономірності, що дають змогу виокремити цифрову економіку як окремий еволюційний етап розвитку постіндустріального й інформаційного суспільства, що характеризується особливими технологічними та соціально-економічними процесами, відмінними глибиною проникнення цифрових технологій. Наголошено на змістовній відмінності категорій «оцифровування», «цифровізація» і «цифрова трансформація» як процесів, що послідовно змінюють один одного відповідно до еволюції ІКТ. The dissertation is dedicated to developing theoretical and applied principles and advocating the state’s instruments of economic and social policy by means of using the potential of the information economy in overcoming inequality in the society. In this dissertation the key concepts of post-industrial, information and digital economy have been analyzes; the main processes of its technologization that affect economic activities and characterize the information economy as a new economic system have been mainly emphasized and the reasons for producing economic inequalities by the disproportionate development of different countries have been pointed out. Such processes embrace innovation, computerization, digitization, electronization, informatization, virtualization, mediatization, networking, digitalization, digital transformation, automation, intelligent automation, robotic lines (robotization), gamification (field of creating games), data-ization, smartization and platformization. Taking into account the above mentioned processes the author has suggested her own approach to understanding the evolutionary and consistent transformation of the information and digital economies. The regularities that enable to single out the digital economy as a separate evolutionary stage of development of the post-industrial and information society have been identified; it is notably characterized by special technological, social and economic processes; it is identified by the depth of penetrating digital technologies. The emphasis has been placed on the substantive differences among the categories of "digitization", "digitalization" and "digital transformation" as processes that successively replace each other in accordance with the evolution of ICT.Item Розвиток цінностей української економічної думки у науковій спадщині Л. Я. Корнійчук(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-11-13) Євдокимова, Ніна Миколаївна; Yevdokymova, Nina; Котенок, Дарія Михайлівна; Kotenok, DariiaItem Формування передумов для повернення до інфляційного таргетування в повоєнний період(ДННУ «Академія фінансового управління», 2023) Хохич, Дмитро Григорович; Khokhych, DmytroВизначено, що повернення НБУ до режиму інфляційного таргетування є пріоритетною ціллю монетарної політики в умовах кризи. Поступова реалізація стратегії пом’якшення валютних обмежень має забезпечити перехід до режиму плаваючого обмінного курсу та курсової стійкості. Обґрунтовано, що в умовах воєнного стану облікова ставка НБУ виконує роль допоміжного інструменту монетарної політики забезпечуючи привабливість гривневих депозитів. It is determined that the National Bank of Ukraine’s return to the inflation targeting regime is a priority goal of monetary policy in the crisis. The gradual implementation of the strategy of easing currency restrictions should ensure the transition to a floating exchange rate regime and exchange rate stability. The author substantiates that under martial law, the central bank discount rate acts as an auxiliary instrument of monetary policy, ensuring the attractiveness of deposits in the national currency.Item Аналітка гендерно дезагрегованих показників ринку праці української енергетики(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Кириленко, Володимир Іванович; Kyrylenko, Volodymyr; Кириленко, Владимир Иванович; Верба, Денис Володимирович; Verba, Denys; Верба, Денис Владимирович; Ніколаєнко, Дмитро В.; Nikolaienko, DmytroСтаття присвячена оцінці потенціалу поліпшення забезпеченості української енергетики ресурсами праці завдяки розширенню сфери зайнятості в галузі, що характеризуватиметься гендерно збалансованими попитом і пропозицією праці та визначенню можливостей сприяння вирівнюванню навантаження на вільні робочі місця з боку жіночої й чоловічої пропозиції праці. У статті використовується авторський метод поєднання результатів вибіркового дослідження (його результати дозволили методом експертних розбити специфічні для енергетики професії на три групи: «такі, де домінує чоловіча зайнятість»; такі, де домінує жіноча зайнятість» та «такі, де спостерігається збалансована гендерна структура зайнятості») і даних державної служби зайнятості про обсяги попиту і пропозиції робочої сили на зареє-строваному ринку праці. В результаті були отримані оцінки масштабів попиту і пропозиції праці в секторах переважно чоловічої, переважно жіночої праці й у секторі гендерно збалансованої зайнятості в енергетиці України. Були розраховані середньозважені гендерно дезагреговані показники навантаження на наявні вільні робочі місця в енергетиці України. В результаті отримала емпіричне підтвердження для випадку України гіпотеза, сформульована ще на початку ХХІ ст. стосовно розвинутих країн, про взаємопідтримуючий характер процесів підвищення організаційно-технічного рівня економічної діяльності й поліпшення гендерної збалансованості зайнятості. Також підтвердилась теза, що має критичне значення для визначення шляхів забезпечення стійкості вітчизняної енергетики в умовах військової агресії росії та мобілізації: гармонізація умов праці та зайнятості на підприємствах енергетики з потребами жінок, зокрема усунення факторів важкості й шкідливості праці у сфері переважної фізичної роботи, створення організаційно-технічних умов для поєднання професійних і родинних обов’язків, усунення інституціональних (нормативно-правових і поведінкових) обмежень доступу жінок до зайнятості в енергетиці та динамічної кар’єри мають вагомий потенціал поліпшення забезпечення потреби підприємств енергетики в персоналі. The article is devoted to the assessment of the potential for improving the provision of labor resources in the Ukrainian energy industry due to the expansion of the employment sphere in the industry, which will be characterized by gender-balanced demand and supply of labor and the determination of the possibilities of facilitating the equalization of the load on vacant jobs from the side of female and male labor supply. The article uses the author’s method of combining the results of a sample study (its results made it possible to divide professions specific to energy into three groups using the expert method: «those where male employment dominates», those where female employment dominates» and «those where a balanced gender structure of employment is observed «) and data from the state employment service on the volume of demand and supply on the registered labor market. As a result, estimates of the scale of demand and supply of labor in the sectors of predominantly male, predominantly female labor and in the sector of gender-balanced employment in the Ukrainian energetic were obtained. Average weighted gender-disaggregated load indicators for available vacancies in the energy industry of Ukraine were calculated. As a result, the hypothesis formulated in relation to developed countries, at the beginning of the 21st century received empirical confirmation for the case of Ukraine. about the mutually supportive nature of the processes of raising the organizational and technical level of economic activity and improving the gender balance of employment. The thesis was also confirmed, which is of critical importance for determining the ways to ensure the sustainability of the domestic energy industry in the conditions of russia’s military aggression and mobilization: harmonization of working conditions and employment at energy enterprises with the needs of women, in particular, the elimination of factors of difficulty and harmfulness of work in the field of predominantly physical work, the creation of organizational and technical conditions for the combination of professional and family responsibilities, the elimination of institutional (legal and behavioral) restrictions on women’s access to employment in the energy sector and a dynamic career have a significant potential to improve the provision of personnel needs of energy enterprises.Item Теоретичні основи політики соціально-економічного відновлення України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Ткаченко, Олена Вадимівна; Tkachenko, Olena; Ткаченко, Елена Вадимовна; Лісняк, Іван; Lisniak, Ivan; Загребельний, Дмитро; Zahrebelnyi, DmytroСтаття присвячена систематизації теоретичних засад розробки й оцінювання суспільних результатів реалізації державної економічної політики та окресленню перспективних напрямів досліджень для гармонізації вітчизняного теоретико-аналітичного забезпечення державної економічної політики з сучасним мейнстрімом економічної теорії. Стаття оперує в просторі теоретичних абстрактних моделей і не охоплює питання їх операціоналізації та вибору кількісних вимірюваних показників для емпіричної перевірки сформульованих гіпотез, відповідно, не використовує методи роботи з кількісними даними. Відповідно спираючись на методологією Імре Лакатоша з виділенням «ядра» і «дискусійної оболонки» в складі кожного напряму економічної науки, ми виділяємо чотири базові теоретичні основи розробки і оцінювання суспільних результатів реалізації державної економічної політики в складі сучасного економічного мейнстріму. Для виділення основних тенденцій розвитку теоретико-аналітичного забезпечення державної економічної політики використо-вуються поєднання хронологічного та логічного принципів визначення послідовності етапі розвитку наукового забезпечення політики. Обґрунтована закономірна тенденція розвитку науково-аналітичного забезпечення державної політики до формулювання цілей і завдань в термінах зростання добробуту та поступової відмови від створення «стандартної пропозиції» суспільних благ та соціального захисту на користь персоніфікованих програм підтримки соціальної мобільності та розвитку людського потенціалу. Тоді увага розробників й оцінювачів політики спрямовується не стільки на її бенефіціарів, а на групи, що мають ускладнений доступ до вигід, генерованих політикою чи зовсім залишаються поза колом бенефіціарів. The article is devoted to the systematization of the theoretical foundations of the development and evaluation of the social results of the state economic policy implementation. It outlines the prospective research directions for the harmonization of the domestic theoretical and analytical support of the state economic policy with the modern mainstream of economic theory. The article operates with a theoretical abstract models and does not cover the issue of their operationalization and the selection of quantitative measurable indicators for empirical verification of formulated hypotheses. Accordingly, it does not use methods of working with quantitative data. Relying on the methodology of Imre Lakatos with the selection of a «core» and a «discussion shell» in the composition of each direction of economic science, we highlight four basic theoretical pillars for the development and evaluation of the social results of the state economic policy implementation as part of the modern economic mainstream. A combination of chronological and logical principles of determining the sequence of the stage of development of scientific policy support is used to highlight the main trends in the development of theoretical and analytical support for state economic policy. The well-founded tendency of the development of scientific and analytical support of state policy towards the formulation of goals and objectives in terms of welfare growth and the gradual rejection of the creation of a «standard offer» of public goods and social protection in favor of personalized programs to support social mobility and the development of human potential. Then the attention of policy developers and evaluators is directed not so much to its beneficiaries, but to groups that have difficult access to the benefits generated by the policy or remain outside the circle of beneficiaries at all.Item Інноваційний розвиток у стратегії модернізації економіки України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-03-29) Ткаченко, Олена Вадимівна; Tkachenko, Olena; Ткаченко, Елена Вадимовна; Ткаченко, Олександр; Tkachenko, OleksandrДосліджено теоретичні та прикладні аспекти інноваційного підходу та його роль у модернізації економіки України. The theoretical and applied aspects of the innovative approach and its role in the modernization at the Ukrainian economy were studied.Item Цифрове відродження заочної форми навчання в контексті розбудови освітньої безбар’єрності(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-04) Євдокимова, Ніна Миколаївна; Yevdokymova, Nina; Евдокимова, Нина НиколаевнаItem Інноваційно-креативне сприйняття параметрів сучасного освітнього процесу(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-04) Михайлюк, Михайло Андрійович; Mykhailiuk, Mykhailo; Михайлюк, Михаил АндреевичItem ШІ в освіті: парадигми призначення(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-04) Котенок, Дарія Михайлівна; Kotenok, Dariia; Котенок, Дария МихайловнаItem Цифрова трансформація університету: адаптація екосистеми до умов турбулентного освітнього середовища(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-04) Кулага, Ірина Володимирівна; Kulaha, Iryna; Кулага, Ирина Владимировна; Ткаченко, Олена Вадимівна; Tkachenko, Olena; Ткаченко, Елена ВадимовнаItem Синергізм розвитку цифрової екосистеми університету в контексті сучасних викликів(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-04) Ємельяненко, Лариса Михайлівна; Yemelianenko, Larysa; Емельяненко, Лариса МихайловнаItem Цифровізація у вищій освіті: вплив макроекономічних змін України на структуру освітніх інституцій(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-04) Кириленко, Володимир Іванович; Kyrylenko, Volodymyr; Кириленко, Владимир Иванович; Котенок, Андрій Григорович; Котенок, Андрей Григорьевич; Kotenok, Andrii