Browse
Recent Submissions
Item Макроекономічні дисбаланси в теорії бізнесових циклів М. Туган-Барановського(Державна установа «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України», 2025) Радіонова, Ірина Федорівна; Radionova, IrynaItem Вплив волатильності обмінного курсу на досягнення інфляційного таргету(ДННУ «Академія фінансового управління», 2024) Любіч, Олександр Олексійович; Liubich, Oleksandr; Хохич, Дмитро Григорович; Khokhych, DmytroВступ. З переходом до нового етапу розвитку світової економіки період низької інфляції завершився. З’являється нова глобальна перспектива, зумовлена переосмисленням занепокоєнь монетарної влади щодо макроекономічних і фінансових цілей. Як наслідок, нові макроекономічні рамки підкреслюють, з одного боку, важливість чіткого й належного регулювання у боротьбі з глобальними загрозами, а з другого – тісний зв’язок між монетарною та фінансовою стабільністю. Тому необхідно переглянути роль центрального банку (далі – ЦБ) з огляду на його першочергову мету – забезпечення цінової стабільності у поєднанні з досягненням цілі фінансової стабільності. Проблематика. Використання чистого та гібридного режимів інфляційного таргетування (далі – ІТ) монетарної політики породжує наукові дискусії щодо доцільності включення обмінного курсу до цільової функції інфляції для згладжування курсової волатильності з метою забезпечення цінової стабільності й економічного зростання в розвинутих країнах і країнах з ринками, що формуються. Мета – оцінка волатильності обмінного курсу та його впливу на досягнення інфляційної цілі за різних режимів ІТ. Методи. Використано метод регресійного аналізу для виявлення та кількісної оцінки зв’язку між волатильністю обмінного курсу і ефектом його подальшого переносу на інфляцію. За допомогою кластерного аналізу проведено класифікацію країн – таргетерів інфляції за застосовуваним режимом валютного курсу, що включає аналіз двох змінних: волатильність курсу національної валюти та волатильність інтервенцій ЦБ на валютному ринку. Результати. Дослідження волатильності обмінного курсу в рамках стохастичних моделей монетарної політики знаходить теоретичне підтвердження ефективності управління валютним курсом для країн – таргетерів інфляції. Вільне плавання валютного курсу характеризується незначними інтервенціями на валютному ринку у поєднанні з необмеженими коливаннями курсу. Контрольованим режимом курсу валюти називається випадок, коли він залишається стабільним, а інтервенції є волатильними. На практиці контроль валютного курсу є виправданим, особливо для країн з ринками, що розвиваються, оскільки їхні економіки зазвичай характеризуються менш розвинутими фінансовими ринками, що ускладнює хеджування валютних ризиків в умовах вільного плавання валютного курсу та створює загрозу фінансовій стабільності. Висока інфляція у попередні періоди в таких країнах ускладнює забезпечення цінової стабільності. Ширина коридора дає змогу врахувати те, що, задаючи істотний інтервал для цільового орієнтира, ЦБ полегшує собі завдання формального досягнення цілі. Суттєві коливання валютного курсу можуть призводити до коливань загального рівня цін унаслідок ефекту переносу, тим самим ускладнюючи виконання цілі за інфляцією. За результатами аналізу коефіцієнт за змінної ІТ статистично значущо відрізняється від нуля та є додатним. Можна припустити, що використання гібридного режиму ІТ монетарної політики асоціюється з вищою ймовірністю досягнення інфляційної цілі, навіть якщо контролювати інші чинники. Граничний ефект переходу до гібридного ІТ становить приблизно 0,27. Висновки. Досягнення інфляційної цілі за допомогою режиму ІТ є важливою умовою забезпечення макроекономічної стабільності для країн – таргетерів інфляції. За вільного плавання валютного курсу невеликі імпульси інфляції можуть переростати в її перманентне зростання. Спостерігається зниження ефекту переносу валютного курсу на ціни в країнах, що перейшли до гібридного ІТ. Оскільки ефект такого переносу в країнах, що розвиваються, як правило, вищий, ніж у розвинутих країнах, саме для цих економік вигоди від управління валютним курсом при ІТ повинні бути значнішими. До повномасштабної війни НБУ використовував валютні інтервенції як допоміжний інструмент ІТ для згладжування волатильності обмінного курсу. За воєнного стану існують певні закономірності проведення монетарної політики. Під час першого воєнного шоку від’ємне сальдо валютних інтервенцій почало різко зростати, тому НБУ був вимушений відмовитися від ІТ з плаваючим курсом та перейти до фіксації обмінного курсу. Запровадження фіксованого обмінного курсу в таких умовах є номінальним якорем для очікувань та антиінфляційним інструментом. Основною операцією НБУ виступають валютні інтервенції для забезпечення незмінності обмінного курсу. Поступове пом’якшення валютних обмежень та перехід до більшої гнучкості обмінного курсу створює передумови до поступового повернення до ІТ. Introduction. With the transition to a new stage of global economic development, the period of low inflation is over. A new global perspective is emerging that aims to rethink the concerns of monetary authorities regarding macroeconomic and financial objectives. As a result, the new macroeconomic framework emphasizes, on the one hand, the importance of clear and appropriate regulation in combating global threats, and, on the other hand, the close link between monetary and financial stability. In this regard, the role of the central bank needs to be reconsidered in the light of its primary objective of ensuring price stability in conjunction with the goal of financial stability. Problem Statement. The use of pure and hybrid inflation targeting (hereinafter - IT) of monetary policy regimes generates academic discussions about the feasibility of including the exchange rate in the inflation target function to smooth exchange rate volatility in order to ensure price stability and economic growth in developed and emerging markets. The purpose is to examine the exchange rate volatility and its impact on achieving the inflation target under different IT regimes. Methods. The method of regression analysis to identify and quantify the relationship between exchange rate volatility and the effect of its subsequent transmission to inflation was used. Applying cluster analysis, a classification of inflation- targeting countries was carried out according to the applied exchange rate regime, which includes the analysis of two variables: the volatility of the national currency rate and the volatility of Central Bank interventions in the foreign exchange market. Results. The study of exchange rate volatility within the framework of stochastic monetary policy models finds theoretical evidence of the effectiveness of exchange rate management for inflation-targeting countries. Free floating of the exchange rate is characterized by minor interventions on the foreign exchange market combined with unlimited exchange rate fluctuations. A controlled exchange rate regime is the case when the exchange rate remains stable and interventions are volatile. In practice, exchange rate control is justified especially for emerging market countries, as their economies are usually characterized by less developed financial markets, which makes it difficult to hedge currency risks in a free-floating exchange rate environment and poses a threat to financial stability. High inflation in previous periods in emerging market economies complicates the task of achieving price stability. The width of the band takes into account the fact that by setting a wide interval for the target, the central bank makes it easier for itself to formally achieve the target. Significant fluctuations in the exchange rate can lead to fluctuations in the general price level due to the pass-through effect, making it more difficult to achieve the inflation target. According to the analysis, the coefficient on the IT variable is statistically significantly different from zero and positive. Thus, it can be assumed that the use of a hybrid IT monetary policy regime is associated with a higher probability of achieving the inflation target, even when controlling other factors. The marginal effect of switching to hybrid IT is approximately 0.27. Conclusions. Achieving the inflation target through the use of the IT regime is an important condition for macroeconomic stability for the inflation-targeting countries. Small impulses of inflation can turn into a significant permanent growth of inflation when the exchange rate is free to float. The effect of the exchange rate pass-through to prices has been reduced in countries that have switched to the hybrid IT. Since the effect of exchange rate pass-through in emerging markets is generally higher than in developed countries, the benefits of IT-based exchange rate management should be more significant for these economies. Prior to the full-scale war, the NBU used foreign exchange interventions as an auxiliary IT tool to smooth out exchange rate volatility. In times of war, there are certain regularities in the conduct of monetary policy. According to statistics, during the first military shock, the negative balance of foreign exchange interventions began to grow sharply. Given this course of events, the NBU was forced to abandon floating exchange rate IT and move to fixing the exchange rate. The introduction of a fixed exchange rate in such circumstances is a nominal anchor for expectations and an anti-inflationary tool. In such circumstances, the NBU's main operation is foreign exchange interventions to ensure the exchange rate stability. The gradual easing of currency restrictions and the transition to greater exchange rate flexibility preconditions for a gradual return to IT.Item Монетарна політика Ізраїлю в умовах воєнного стану(ДННУ «Академія фінансового управління», 2024) Хохич, Дмитро Григорович; Khokhych, DmytroВступ. Нещодавнє загострення ізраїльсько-палестинського конфлікту на Близькому Сході призвело до нарощування інфляційних та валютних ризиків, зростання безробіття та падіння ВВП. Висока невизначеність щодо очікуваної тяжкості та тривалості війни суттєво вплинула на ділову економічну активність. Центральний банк Ізраїлю застосував ряд економічних заходів, щоб подолати виклики воєнного часу. Серед них підтримка шекеля, зниження ключової процентної ставки, активізація довгострокових кредитних програм розвитку для бізнесу та населення, збереження цінової стабільності та підтримка економічного зростання. Проблематика. Реалізація монетарної політики Ізраїлю в умовах воєнного стану породжує наукові дискусії щодо дотримання експансіоністського чи рестрикційного режиму монетарної політики в період монетарних шоків з метою досягнення цінової та фінансової стабільності, а також створення передумов для стійкого економічного зростання. Мета – аналіз часових горизонтів монетарних циклів Ізраїлю з 1991 по 2024 р. з використанням інструменту облікової (ключової) ставки монетарної політики, усунення розриву між досягнутим і запланованим показником інфляції та створення умов для стійкого економічного зростання. Методи. Використано загальнонаукові та специфічні методи наукового пізнання, зокрема методи історичного аналізу, системного аналізу, абстрактно-логічний, статистико-економічний методи. Результати. У процесі дослідження виокремлено вісім періодів монетарних шоків в Ізраїлю: жовтень 1991 р.; вересень 1994 р.; травень 1996 р.; листопад 1998 р.; червень 2002 р.; червень 2006 р.; вересень 2008 р.; квітень 2022 р. Для визначення дати монетарного шоку, зосереджено увагу на головному інструменті Банку Ізраїлю – обліковій (ключовій) ставці. На ранніх етапах монетарних циклів ЦБ Ізраїлю намагався приборкати інфляцію та підтримати відновлення інвестицій. На довгостроковому горизонті монетарної політики зусилля центробанку концентрувалися на поступовому зниженні облікової ставки та закріпленні інфляційних очікувань для продовження зниження інфляції та досягнення цінової стабільності, характерної для розвинутих країн. Незважаючи на присутність фактора невизначеності у воєнній економіці Ізраїлю, премія за ризик в економіці все ще залишається на високому рівні, попри пеане зниження за останній час. Обережна монетарна політика, яку проводить ЦБ Ізраїлю, запобігає значним коливанням на фінансових ринках, особливо щодо обмінного курсу та потоків капіталу, що зрештою позитивно впливає на зміцнення довіри міжнародних інвесторів щодо економічної стабільності Ізраїлю в умовах воєнного стану. Невелика за розмірами та відкрита ізраїльська економіка, відчуває також вплив глобальної кон’юнктури. Висновки. Національному банку України варто вивчати досвід центробанку Ізраїлю в реагуванні на воєнні виклики цінової та фінансової стабільності. Підвищення ключової процентної ставки у воєнний період не є пріоритетом монетарної політики Ізраїлю для нівелювання інфляційних ризиків. Останні значною мірою адсорбуються зниженням сукупного попиту домогосподарств та бізнесу. Для зниження валютних ризиків воєнної економіки пріоритетно застосовуються валютні резерви центробанку та зовнішня допомога міжнародних партнерів. Підтримка реального сектору економіки здійснюється через масштабні кредитні програми компенсацій бізнесу за втрачені доходи. Найголовніший пріоритет підтримки воєнної економіки Ізраїлю – збереження робочих місць та сукупного попиту на рівні, спроможному досягти запланованих показників економічного зростання. Водночас досягнення інфляційної цілі в межах запланованого таргету залишається важливою умовою досягнення макроекономічної стабільності. Introduction. The recent escalation of the conflict in the Middle East has led to increased inflation and currency risks, rising unemployment and a drop in GDP. Significant uncertainty about the expected severity and duration of the war has had a significant impact on business economic activity. The central bank of Israel has taken a number of economic measures to cope with the wartime challenges. These include supporting the shekel, reducing the key interest rate, intensifying long-term development loan programs for households and businesses, maintaining price stability and supporting economic growth. Problem Statement. The implementation of Israel's monetary policy under martial law gives rise to scientific discussions on whether to adhere to an expansionary or restrictive monetary policy regime in times of monetary shocks in order to achieve price and financial stability, as well as to create preconditions for sustainable economic growth. The purpose is to examine time horizons of Israel's monetary cycles from 1991 to 2024 using the tools of the key policy rate, to eliminate the gap between the achieved and planned inflation rate and to create conditions for sustainable economic growth. Methods. The study used general scientific and specific methods of scientific knowledge. In particular, the method of historical analysis, abstract and logical, statistical and economic methods. Results. The study identifies eight periods of monetary shocks in Israel: October 1991; September 1994; May 1996; November 1998; June 2002; June 2006; September 2008; April 2022. To determine the date of the monetary shock, the author focuses on the main tool of the Bank of Israel - the key policy rate. In the early stages of monetary cycles, the Central Bank of Israel tried to curb inflation and support the recovery of investment. Over the long-term monetary policy horizon, the central bank focused its efforts on gradually reducing the key policy rate and anchoring inflation expectations to continue to reduce inflation and achieve price stability typical of developed countries. Despite the presence of uncertainty in Israel's military economy, the risk premium in the economy is still high, despite some recent declines. The cautious monetary policy pursued by the Central Bank of Israel prevents significant fluctuations in financial markets, especially in terms of the exchange rate and capital flows, which ultimately has a positive impact on strengthening international investors' confidence in Israel's economic stability under martial law. Israel's small and open economy is also affected by the global environment. Conclusions. The National Bank of Ukraine should study the experience of the central bank of Israel in responding to wartime challenges to price and financial stability. Raising the key policy rate during wartime is not a priority for Israel's monetary policy to mitigate inflationary risks. The latter are largely absorbed by a decline in aggregate demand from households and businesses. The central bank's foreign exchange reserves and external assistance from international partners are used as a priority to mitigate currency risks in a war economy. The real economy is being supported through large-scale loan programs to compensate businesses for lost revenues. The top priority of supporting Israel's war economy is to maintain jobs and aggregate demand at a level that is capable of achieving the planned economic growth indicators. At the same time, achieving the inflation target within the planned one remains an important condition for achieving macroeconomic stability.Item Шляхи залучення фінансових ресурсів державними банками для відбудови економіки України(ДННУ «Академія фінансового управління», 2024) Любіч, Олександр Олексійович; Liubich, Oleksandr; Хохич, Дмитро Григорович; Khokhych, DmytroВступ. Аналіз доступності і якості фінансових ресурсів передбачає визначення джерел фінансування, усталених практик роботи державних банків, міжнародних програм і фондів, критеріїв забезпечення якості й сталості реконструкції, нагальних потреб у фінансуванні та його наявності, участі економічних суб’єктів у процесах планування та моніторингу виконання програм відбудови, механізмів підзвітності й гарантування економічної, соціальної та екологічної стійкості. Проблематика. Потреба в розширенні джерел залучення строкових ресурсів на місцевому та міжнародних ринках, їх розподіл через систему фінансового партнерства між державними банками та уповноваженими фінансовими організаціями на підтримку малого та середнього бізнесу вимагають скоординованих і злагоджених дій між усіма учасниками процесу. Довгострокові кошти домогосподарств хоча і мають невелику частку в загальній структурі фінансування, у контексті глобалізації набувають дедалі більшого значення, особливо з урахуванням економічного відновлення та політичної стабільності. Мета – науково-практична оцінка обсягів, динаміки та структури джерел залучення коштів державними банками на місцевому ринку для відбудови економіки України. Методи. Використано системний підхід, принципи систематизації статистичних та аналітичних даних, графічного аналізу, наукового синтезу, індукції та дедукції. Результати. Проаналізовано обсяги, динаміку та структуру залучення кредитних ресурсів держбанками в партнерстві з уповноваженими фінансовими організаціями, зокрема через кредитні програми Фонду розвитку підприємництва (ФРП) та програми рефінансування комерційних банків Національного банку України (НБУ). Виявлено, що обсяги залучених ресурсів у ФРП та рефінансування є незначними порівняно з кредитними портфелями державних банків. Для отримання доступу до кредитів ФРП держбанки вкладають кошти в інструменти державного боргу (ОВДП), що є неефективним з точки зору підтримки економічного відновлення, оскільки через високі процентні ставки за ними відбувається переливання ліквідності в державні боргові зобов’язання, що створює тиск на держбюджет і додаткові ризики дефолту для емітентів таких цінних паперів. Особливу увагу приділено аналізу динаміки строкових коштів клієнтів у розрізі банківських груп, зокрема державних та приватних банків, а також банків з іноземних капіталом. Наведено динаміку залучення коштів фізичних та юридичних осіб державними банками порівняно з великими приватними банками та банками з іноземним капіталом. Це дало змогу оцінити, наскільки успішно банки підтримують ліквідність і зберігають довіру клієнтів. Висновки. Державні банки в умовах війни відіграють ключову роль у стабілізації фінансової системи. Програми підтримки бізнесу, соціальні виплати й державні гарантії зробили ці банки важливими для клієнтів, що пояснює значні прирости депозитних портфелів у 2023–2024 рр. Обсяги рефінансування банків (застава, строки, мета) вказують на зміну стратегії НБУ, спрямовану на зменшення залежності банків від центробанку та перехід до більш ринкових механізмів забезпечення ліквідності. Поступова інтеграція України до ЄС відкриває для держбанків перспективи доступу до масштабного і дешевого фінансування за цільовими програмами, тому доцільно вже тепер орієнтувати ресурсну політику банків на відповідні механізми. В умовах війни і глобальної невизначеності важливим інструментом залучення додаткового фінансового ресурсу виступають державні й міжнародні гарантії. Водночас цей інструмент застосовується доволі обмежено. Серед державних банків лише Укрексімбанк отримав прямі гарантії від Уряду України в забезпечення вимог кредиторів. Потрібно розглянути можливості залучення гарантій від міжнародних організацій як менш обтяжливого й більш ефективного інструменту розширення і здешевлення фондування. Introduction. The analysis of the availability and quality of financial resources involves identifying sources of funding, established practices of state-owned banks, international programs and funds, criteria for ensuring the quality and sustainability of reconstruction, urgent needs for funding and its availability, ensuring the participation of economic actors in the planning and monitoring of reconstruction programs, accountability mechanisms and ensuring economic, social and environmental sustainability. Problem Statement. The need to expand the sources of term resources on local and international markets, and to distribute them through a system of financial partnerships between state-owned banks and authorized financial organizations to support small and medium-sized businesses, requires coordinated actions among all stakeholders. Although households' long-term funds account for only a small share of the overall financing structure, they are becoming increasingly important in the context of globalization, especially in view of economic recovery and political stability. The purpose is to examine the volume, dynamics and structure of sources of funds raised by state-owned banks in the local market for the purpose of rebuilding Ukraine's economy. Methods. The study used a systematic approach, the principles of systematization of statistical and analytical data, graphical analysis, scientific synthesis, induction and deduction. Results. The article analyzes the volumes, dynamics and structure of attracting credit resources by state-owned banks in partnership with authorized financial organizations, in particular through the loan programs of the Entrepreneurship Development Fund (EDF) and the NBU's refinancing programs for commercial banks. It was found that the amount of resources attracted from the EDF is insignificant compared to the loan portfolios of state-owned banks. To access the EDF loans, state-owned banks invest in government debt instruments (government bonds), which is inefficient in terms of supporting economic recovery, as high interest rates on such instruments cause liquidity to flow into government debt obligations, which puts pressure on the state budget and additional default risks for issuers of such securities. Special attention in the study is paid to the analysis of the dynamics of customers' term deposits by banking groups, including state-owned and private banks, as well as banks with foreign capital. The dynamics of attracting funds from individuals and legal entities of state-owned banks in comparison with large private banks and banks with foreign capital is presented. This made it possible to assess how successfully banks maintain their liquidity and retain customer confidence. Conclusions. In times of war, state-owned banks play a key role in stabilizing the financial system. Business support programs, social payments, and government guarantees have made these banks important to customers, which explains the significant growth in deposit portfolios in 2023–2024. The volume of bank refinancing (collateral, terms, purpose) indicates a change in the NBU's strategy aimed at reducing banks' dependence on the central bank and moving to more market-based liquidity mechanisms. The gradual integration of Ukraine into the EU opens up prospects for state-owned banks to access large-scale and cheap financing under targeted programs, so it is advisable to orient the banks' resource policy towards the relevant mechanisms. In times of war and global uncertainty, state and international guarantees are an important tool for attracting additional financial resources. At the same time, this tool is used to a limited extent. Among the state-owned banks, only Ukreximbank has received direct guarantees from the Ukrainian government to secure creditors' claims. It is necessary to consider the possibility of attracting guarantees from international organizations as a less burdensome and more effective tool for expanding and reducing the cost of funding.Item Вплив внутрішніх боргових запозичень на стан грошово-кредитної сфери(Західноукраїнський національний університет, 2024) Любіч, Олександр; Liubich, Oleksandr; Хохич, Дмитро Григорович; Khokhych, DmytroItem Індустрія мовних послуг: економічний профіль локалізації ІТ-продуктів(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Ткаченко, Олена Вадимівна; Tkachenko, Olena; Козловська, Лариса Степанівна; Kozlovska, Larysa; Федоренко, Руслан Миколайович; Fedorenko, Ruslan; Федоренко, Тетяна Олександрівна; Fedorenko, TetianaУ статті досліджено явище локалізації як класичний складник сучасної індустрії мовних послуг. Економічними агентами цього сегмента суспільної діяльності є компанії, що надають лінгвальні послуги, та їх покупці, фахівці-перекладачі, організації зі стандартизації, постачальники технологій та ін. Спостережено, що сьогодні ця індустрія швидко адаптується до глобальних трендів цифрової епохи, де особливо начасними є взаємообернені тренди — кроскультурна комунікація та збереження націєідентичності. Визначено, що локалізація є актуальним інструментом бізнес-стратегії підприємства, оскільки забезпечує відповідність пропонованої комерційної інформації національним і культурним особливостям авдиторії. Запропоновано огляд основних етапів створення українськомовного контенту програмної продукції. Акцентовано, що українська мова має достатні внутрішньолінгвальні ресурси для збільшуваних запитів наукової номінації в досліджуваній сфері. Проаналізоване чинне в Україні інституційне середовище, зокрема щодо українськомовної локалізації, та зауважено, що наявні в ньому прогалини спричиняють нехтування великими компаніями адаптації власного продукту до культурних вимог місцевого ринку. Виявлено основні проблеми, з якими стикаються споживачі неякісного продукту локалізації: можливе ігнорування мовних звичок і культурних уподобань споживчої аудиторії, небажання фінансувати додаткові витрати щодо найму кваліфікованих перекладачів, необхідність локалізувати позатекстові елементи програмного продукту тощо. Оцінено важелі економічного впливу локалізації на структуру витрат окремого підприємства і ринку в цілому. Спрогнозовано збільшуваний попит на засоби локалізації як мовно-економічного інструменту бізнес-стратегії підприємства. Поглиблений аналіз співвідношення можливостей штучного інтелекту та традиційного людського ресурсу розкриє перспективи вдосконалення цього процесу та підвищення довіри споживачів до конкретного продукту чи послуги. The article examines the phenomenon of localization as a classic component of the modern language services industry. The economic agents involved in this segment of social activity are companies providing language services and their customers, translation specialists, standardization organizations, and technology providers. Today, this industry is rapidly adapting to the global trends of the digital era, where the reciprocal trends of cross-cultural communication and preservation of national identity are especially timely. The article determines that localization is a relevant tool for an enterprise's business strategy, as it ensures that the proposed commercial information corresponds to the national cultural characteristics of the audience. A summary of the main steps concerned with creating content in Ukrainian for software products is presented. It is emphasized that the Ukrainian language possesses adequate intralinguistic resources to meet the growing demands of scientific terminology in the relevant field. The authors thoroughly analyze the current institutional environment in Ukraine, particularly regarding Ukrainian-language localization, and note that the gaps in it cause large companies to to neglect to adapt their products to the cultural requirements of the local market. The main problems consumers face with a low-quality localization product are identified: possible disregard for the consumer audience's language habits and cultural preferences, unwillingness to finance additional costs of hiring qualified translators, and the need to localize non-textual elements of a software product. The effects of localization on a company's cost structure and the overall market are analyzed. Additionally, there is a forecast for the increasing demand for localization tools, which serve as both a linguistic and economic component of a business's strategy. An in-depth analysis of the correlation between the capabilities of artificial intelligence and traditional human resources will reveal the prospects for improving this process and increasing consumer confidence in a particular product or service.Item Оцінювання чутливості інвестиційної активності українських підприємств до розміру прибутків як фактору наближення до моделі сталого розвитку бізнесу(Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, 2025) Кириленко, Володимир Іванович; Kyrylenko, Volodymyr; Котенок, Михайло Г.; Kotenok, MykhailoСтаття присвячена апробації інструментарію кількісної оціни чутливості інвестиційної активності підприємств до розмірів одержуваного ними прибутку. Необхідність врахування часового лагу, що виникає між періодами отримання приросту прибутку і періодами спричиненого таким приростом пожвавлення інвестиційної активності, а також врахування впливу доходності альтернативних напрямів використання одержаного прибутку зумовила використання принципів та інструментів аналізу витрат і вигід для формування бази даних дослідження. Отримані результати дозволили обґрунтувати наявність виразної тенденції до зростання чутливості інвестиційної активності бізнесу до розмірів отримуваних прибутків Це тлумачиться нами як свідчення великого потенціалу тих важелів політики, що заохочують підприємства дотримуватись вимог моделі сталого розвитку, в тому числі інвестувати у поліпшення енергоефективності виробництва, запровадження ресурсоощадних технологій, розширення участі бізнесу у фінансуванні розвитку людського капіталу тощо із використанням економічних стимулів. The article is devoted to thoroughly testing the tools for quantitative assessment of the sensitivity of enterprises’ investment activity to the size of the profit they receive. The urgent need to take into account the inevitable time lag that naturally occurs between the periods of receiving profit increment and the subsequent periods of the revival of investment activity caused by such profit increment, as well as carefully taking into account the significant impact of the profitability of alternative directions of using the profit received, ultimately led to the use of fundamental principles and advanced tools of cost-benefit analysis to effectively form the research database. The comprehensive results obtained allowed us to confidently substantiate the clear presence of a well-defined trend towards gradually increasing the sensitivity of business investment activity to the actual size of the profits received. We explicitly interpret this as compelling evidence of the enormous potential of those policy levers that strategically encourage enterprises to fully comply with the key requirements of the sustainable development model, including actively investing in significantly improving the energy efficiency of production, systematically introducing innovative resource-saving technologies, and meaningfully expanding business participation in directly financing the continuous development of human capital, etc., using targeted economic incentives. The meaningful results obtained convincingly characterize the prevailing tendency of businesses to prudently invest their accumulated profits in tangible real assets (expansion of production capabilities) only at the aggregate level of the entire economy and without properly taking into account the detailed distribution of investments by specific direction (in both tangible and intangible assets and in more detail: in land; in existing buildings and structures; in machinery and equipment; in software, etc.). Accordingly, further in-depth research should explicitly clarify the actual sensitivity of business investment activity to continuous changes in profit levels in a highly differentiated manner – within individual types of economic activity and distinct sectors, and also ensure that all critical differences in the technological and reproductive structure of investments are fully taken into account.Item Система соціальних послуг як сучасний галузевий тренд: архітектоніка та принципи функціонування(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Чалюк, Юлія Олексіївна; Chaliuk, YuliiaItem Інноваційна стратегія розвитку Суспільства 5.0(Сумський державний університет, 2023) Чалюк, Юлія Олексіївна; Chaliuk, YuliiaItem Розвиток аналітичної освіти та підготовка фахівців з новими компетенціями для цифрової економіки України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-01-24) Кулага, Ірина Володимирівна; Kulaha, Iryna; Ткаченко, Олена Вадимівна; Tkachenko, OlenaItem Роль науково-дослідних установ та вищої освіти в забезпеченні цілей сталого розвитку(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-01-24) Брановицький, Віктор Володимирович; Branovytskyi, ViktorItem The Gap in Economic Education: Why Ukraineʼs Universities Struggle to Teach Economics and How to Address It(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-01-24) Moskalenko, Oleksandra; Москаленко, Олександра МиколаївнаItem Прогнозування розвитку ринку зелених облігацій в умовах геополітичних викликів(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-01-24) Фролов, А. Ю.Item Управління проєктами під час невизначеності: роль аналітики у виявленні та мінімізації помилок(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-01-24) Федоренко, Тетяна Олександрівна; Fedorenko, Tetiana; Федоренко, Р. МItem Кібербезпека та державні реєстри нерухомості(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-01) Котенок, Андрій Григорович; Kotenok, Andrii; Оніщенко, Б. В.Item Аналітика стійкості економічної системи бізнесу(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-01-24) Котенок, Дарія Михайлівна; Kotenok, DariiaItem Аналітичні інструменти стратегічного вибору підприємства(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-01-24) Євдокимова, Ніна Миколаївна; Yevdokymova, Nina; Богославець, Я. І.Item Штучний інтелект у бізнес-прогнозуванні в умовах економічної нестабільності(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-01-24) Галабурда, Микола Костянтинович; Halaburda, Mykola; Нейла, А. С.Item Вплив повномасштабної війни на транспортну логістику і розвиток зовнішнього сектору економіки України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-01-24) Кульбачний, Сергій Володимирович; Kulbachnyi, Serhii; Руженський, М. М.Item Стійкість економіки в умовах тривалої війни: зарубіжний досвід та уроки для України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-01-24) Котенок, Дарія Михайлівна; Kotenok, Dariia; Лукʼяненко, Г. Т.