Browse
Recent Submissions
Item Формування передумов для повернення до інфляційного таргетування в повоєнний період(ДННУ «Академія фінансового управління», 2023) Хохич, Дмитро Григорович; Khokhych, DmytroВизначено, що повернення НБУ до режиму інфляційного таргетування є пріоритетною ціллю монетарної політики в умовах кризи. Поступова реалізація стратегії пом’якшення валютних обмежень має забезпечити перехід до режиму плаваючого обмінного курсу та курсової стійкості. Обґрунтовано, що в умовах воєнного стану облікова ставка НБУ виконує роль допоміжного інструменту монетарної політики забезпечуючи привабливість гривневих депозитів. It is determined that the National Bank of Ukraine’s return to the inflation targeting regime is a priority goal of monetary policy in the crisis. The gradual implementation of the strategy of easing currency restrictions should ensure the transition to a floating exchange rate regime and exchange rate stability. The author substantiates that under martial law, the central bank discount rate acts as an auxiliary instrument of monetary policy, ensuring the attractiveness of deposits in the national currency.Item Аналітка гендерно дезагрегованих показників ринку праці української енергетики(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Кириленко, Володимир Іванович; Kyrylenko, Volodymyr; Кириленко, Владимир Иванович; Верба, Денис Володимирович; Verba, Denys; Верба, Денис Владимирович; Ніколаєнко, Дмитро В.; Nikolaienko, DmytroСтаття присвячена оцінці потенціалу поліпшення забезпеченості української енергетики ресурсами праці завдяки розширенню сфери зайнятості в галузі, що характеризуватиметься гендерно збалансованими попитом і пропозицією праці та визначенню можливостей сприяння вирівнюванню навантаження на вільні робочі місця з боку жіночої й чоловічої пропозиції праці. У статті використовується авторський метод поєднання результатів вибіркового дослідження (його результати дозволили методом експертних розбити специфічні для енергетики професії на три групи: «такі, де домінує чоловіча зайнятість»; такі, де домінує жіноча зайнятість» та «такі, де спостерігається збалансована гендерна структура зайнятості») і даних державної служби зайнятості про обсяги попиту і пропозиції робочої сили на зареє-строваному ринку праці. В результаті були отримані оцінки масштабів попиту і пропозиції праці в секторах переважно чоловічої, переважно жіночої праці й у секторі гендерно збалансованої зайнятості в енергетиці України. Були розраховані середньозважені гендерно дезагреговані показники навантаження на наявні вільні робочі місця в енергетиці України. В результаті отримала емпіричне підтвердження для випадку України гіпотеза, сформульована ще на початку ХХІ ст. стосовно розвинутих країн, про взаємопідтримуючий характер процесів підвищення організаційно-технічного рівня економічної діяльності й поліпшення гендерної збалансованості зайнятості. Також підтвердилась теза, що має критичне значення для визначення шляхів забезпечення стійкості вітчизняної енергетики в умовах військової агресії росії та мобілізації: гармонізація умов праці та зайнятості на підприємствах енергетики з потребами жінок, зокрема усунення факторів важкості й шкідливості праці у сфері переважної фізичної роботи, створення організаційно-технічних умов для поєднання професійних і родинних обов’язків, усунення інституціональних (нормативно-правових і поведінкових) обмежень доступу жінок до зайнятості в енергетиці та динамічної кар’єри мають вагомий потенціал поліпшення забезпечення потреби підприємств енергетики в персоналі. The article is devoted to the assessment of the potential for improving the provision of labor resources in the Ukrainian energy industry due to the expansion of the employment sphere in the industry, which will be characterized by gender-balanced demand and supply of labor and the determination of the possibilities of facilitating the equalization of the load on vacant jobs from the side of female and male labor supply. The article uses the author’s method of combining the results of a sample study (its results made it possible to divide professions specific to energy into three groups using the expert method: «those where male employment dominates», those where female employment dominates» and «those where a balanced gender structure of employment is observed «) and data from the state employment service on the volume of demand and supply on the registered labor market. As a result, estimates of the scale of demand and supply of labor in the sectors of predominantly male, predominantly female labor and in the sector of gender-balanced employment in the Ukrainian energetic were obtained. Average weighted gender-disaggregated load indicators for available vacancies in the energy industry of Ukraine were calculated. As a result, the hypothesis formulated in relation to developed countries, at the beginning of the 21st century received empirical confirmation for the case of Ukraine. about the mutually supportive nature of the processes of raising the organizational and technical level of economic activity and improving the gender balance of employment. The thesis was also confirmed, which is of critical importance for determining the ways to ensure the sustainability of the domestic energy industry in the conditions of russia’s military aggression and mobilization: harmonization of working conditions and employment at energy enterprises with the needs of women, in particular, the elimination of factors of difficulty and harmfulness of work in the field of predominantly physical work, the creation of organizational and technical conditions for the combination of professional and family responsibilities, the elimination of institutional (legal and behavioral) restrictions on women’s access to employment in the energy sector and a dynamic career have a significant potential to improve the provision of personnel needs of energy enterprises.Item Теоретичні основи політики соціально-економічного відновлення України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Ткаченко, Олена Вадимівна; Tkachenko, Olena; Ткаченко, Елена Вадимовна; Лісняк, Іван; Lisniak, Ivan; Загребельний, Дмитро; Zahrebelnyi, DmytroСтаття присвячена систематизації теоретичних засад розробки й оцінювання суспільних результатів реалізації державної економічної політики та окресленню перспективних напрямів досліджень для гармонізації вітчизняного теоретико-аналітичного забезпечення державної економічної політики з сучасним мейнстрімом економічної теорії. Стаття оперує в просторі теоретичних абстрактних моделей і не охоплює питання їх операціоналізації та вибору кількісних вимірюваних показників для емпіричної перевірки сформульованих гіпотез, відповідно, не використовує методи роботи з кількісними даними. Відповідно спираючись на методологією Імре Лакатоша з виділенням «ядра» і «дискусійної оболонки» в складі кожного напряму економічної науки, ми виділяємо чотири базові теоретичні основи розробки і оцінювання суспільних результатів реалізації державної економічної політики в складі сучасного економічного мейнстріму. Для виділення основних тенденцій розвитку теоретико-аналітичного забезпечення державної економічної політики використо-вуються поєднання хронологічного та логічного принципів визначення послідовності етапі розвитку наукового забезпечення політики. Обґрунтована закономірна тенденція розвитку науково-аналітичного забезпечення державної політики до формулювання цілей і завдань в термінах зростання добробуту та поступової відмови від створення «стандартної пропозиції» суспільних благ та соціального захисту на користь персоніфікованих програм підтримки соціальної мобільності та розвитку людського потенціалу. Тоді увага розробників й оцінювачів політики спрямовується не стільки на її бенефіціарів, а на групи, що мають ускладнений доступ до вигід, генерованих політикою чи зовсім залишаються поза колом бенефіціарів. The article is devoted to the systematization of the theoretical foundations of the development and evaluation of the social results of the state economic policy implementation. It outlines the prospective research directions for the harmonization of the domestic theoretical and analytical support of the state economic policy with the modern mainstream of economic theory. The article operates with a theoretical abstract models and does not cover the issue of their operationalization and the selection of quantitative measurable indicators for empirical verification of formulated hypotheses. Accordingly, it does not use methods of working with quantitative data. Relying on the methodology of Imre Lakatos with the selection of a «core» and a «discussion shell» in the composition of each direction of economic science, we highlight four basic theoretical pillars for the development and evaluation of the social results of the state economic policy implementation as part of the modern economic mainstream. A combination of chronological and logical principles of determining the sequence of the stage of development of scientific policy support is used to highlight the main trends in the development of theoretical and analytical support for state economic policy. The well-founded tendency of the development of scientific and analytical support of state policy towards the formulation of goals and objectives in terms of welfare growth and the gradual rejection of the creation of a «standard offer» of public goods and social protection in favor of personalized programs to support social mobility and the development of human potential. Then the attention of policy developers and evaluators is directed not so much to its beneficiaries, but to groups that have difficult access to the benefits generated by the policy or remain outside the circle of beneficiaries at all.Item Інноваційний розвиток у стратегії модернізації економіки України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-03-29) Ткаченко, Олена Вадимівна; Tkachenko, Olena; Ткаченко, Елена Вадимовна; Ткаченко, Олександр; Tkachenko, OleksandrДосліджено теоретичні та прикладні аспекти інноваційного підходу та його роль у модернізації економіки України. The theoretical and applied aspects of the innovative approach and its role in the modernization at the Ukrainian economy were studied.Item Цифрове відродження заочної форми навчання в контексті розбудови освітньої безбар’єрності(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-04) Євдокимова, Ніна Миколаївна; Yevdokymova, Nina; Евдокимова, Нина НиколаевнаItem Інноваційно-креативне сприйняття параметрів сучасного освітнього процесу(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-04) Михайлюк, Михайло Андрійович; Mykhailiuk, Mykhailo; Михайлюк, Михаил АндреевичItem ШІ в освіті: парадигми призначення(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-04) Котенок, Дарія Михайлівна; Kotenok, Dariia; Котенок, Дария МихайловнаItem Цифрова трансформація університету: адаптація екосистеми до умов турбулентного освітнього середовища(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-04) Кулага, Ірина Володимирівна; Kulaha, Iryna; Кулага, Ирина Владимировна; Ткаченко, Олена Вадимівна; Tkachenko, Olena; Ткаченко, Елена ВадимовнаItem Синергізм розвитку цифрової екосистеми університету в контексті сучасних викликів(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-04) Ємельяненко, Лариса Михайлівна; Yemelianenko, Larysa; Емельяненко, Лариса МихайловнаItem Цифровізація у вищій освіті: вплив макроекономічних змін України на структуру освітніх інституцій(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-04) Кириленко, Володимир Іванович; Kyrylenko, Volodymyr; Кириленко, Владимир Иванович; Котенок, Андрій Григорович; Котенок, Андрей Григорьевич; Kotenok, AndriiItem Критерії достатності міжнародних резервів центрального банку(«ФОП Середняк Т. К.», 2024-04-16) Кульбачний, Сергій Володимирович; Kulbachnyi, Serhii; Кульбачный Сергей Владимирович; Хохич, Дмитро Григорович; Khokhych, Dmytro; Хохич, Дмитрий ГригорьевичItem Девіантна поведінка у процесах економічного розвитку(2024-04) Ткаченко, Олена Вадимівна; Tkachenko, Olena; Ткаченко, Елена Вадимовна; Кулага, Ірина Володимирівна; Kulaha, Iryna; Кулага, Ирина ВладимировнаItem Монетарно-опортуністична модель нордхауза тартетування політичних бізнес циклів інфляції(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Хохич, Дмитро Григорович; Khokhych, Dmytro; Хохич, Дмитрий ГригорьевичПолітичні бізнес-цикли відображають недосконалість інститутів демократії та супроводжуються різним електорально мотивованим втручанням урядів в макроекономічні процеси перерозподілу валового національного продукту. Це загрожує потенційним конфліктом між політичними й економічними реформами, зокрема, перешкоджає реалізації поточних програм розвитку, які орієнтовані на скорочення дефіциту, стримування зростання кількості грошей та інфляції, лібералізацією валютних режимів і ринків капіталу. Наслідком цього є завищені очікування економічних суб’єктів стосовно поліпшення суспільного добробуту, втрати довіри до монетарної влади та підвищення інфляції. Метою статті є аналіз монетарно-опортуністичної мо-делі Нордхауза в таргетуванні політичних бізнес-циклів інфляції, а також вплив економічних детермінантів циклічності на монетарну політику. Визначено, що монетарно-опортуністичні моделі узгоджуються з раціональною поведінкою виборців як у разі формування очікувань щодо майбутньої політики, так і під час голосування на основі цих очікувань. Показано, що таргетування політичних бізнес-циклів інфляції відбувається завдяки опортуністичним передвиборним маніпуляціям на основі недосконалої інформації про компетенції чинного президента, а експансіоністська монетарна політика перед виборами визначається за показником високої компетентності. Встановлено, що макроекономічний (політичний) цикл характеризує вплив виборів і політики загалом на реальну економіку, а саме на темпи зростання ВВП, безробіття й інфляцію. Доведено, що результати використання монетарно-опортуністичної моделі Нордхауза, в основі якої лежить експансіоністська монетарна політика, є емпірично непереконливими у період виборчих циклів у США. Це свідчить про відсутність постелекторального сплеску інфляції протягом 1947–1994 рр. Проте у багатьох краї-нах ОЕСР спостерігається явне післявиборче зростання інфляції. Це підтверджує наявність маніпуляції з інструментами монетарної політики в угоду інтересів правлячої партії, що в кінцевому підсумку призводить до завищених очікувань економічних суб’єктів стосовно зростання суспільного добробуту. Political business cycles reflect the imperfections of democratic institutions and are accompanied by electorally motivated interventions by governments in macroeconomic processes of redistribution of gross national product. This is fraught with potential conflict between political and economic reforms, in particular, hindering the implementation of current development programs aimed at reducing the deficit, curbing money supply growth and inflation, and liberalizing currency regimes and capital markets. This results in overestimated expectations of economic actors regarding the improvement of social welfare, loss of confidence in monetary authorities, and rising inflation. The purpose of the article is to analyze the monetary-opportunistic Nordhaus model in targeting political business cycles of inflation, as well as the impact of economic determinants of cyclicality on monetary policy. It is determined that monetary-opportunistic models are consistent with the rational behavior of voters, both in the case of forming expectations about future policy and in voting based on these expectations. It is shown that the targeting of political business cycles of inflation occurs due to opportunistic pre-election manipulations based on imperfect information about the competence of the incumbent president, and expansionary monetary policy before elections is determined by the indicator of high competence. It is determined that the macroeconomic (political) cycle characterizes the impact of elections and politics in general on the real economy, namely on GDP growth, unemployment and inflation. It is proved that the results of using the monetary-opportunistic Nordhaus model based on expansionary monetary policy are empirically unconvincing during election cycles in the United States. This is evidenced by the absence of a post-election surge in inflation during 1947–1994. However, many OECD countries have seen a clear post-election increase in inflation. This confirms that monetary policy instruments are manipulated to suit the interests of the ruling party, which ultimately leads to overstated expectations of economic agents regarding the growth of social welfare.Item Компенсаційна варіація за Слуцьким для оцінки інфляційного тиску на доходи населення України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Кириленко, Володимир Іванович; Kyrylenko, Volodymyr; Кириленко, Владимир Иванович; Ткаченко, Олена Вадимівна; Tkachenko, Olena; Ткаченко, Елена Вадимовна; Мельник, Олексій Михайлович; Melnyk, Oleksii; Мельник, Алексей Михайлович; Самійленко, Андрій Петрович; Samiilenko, Andrii; Самойленко, Андрей Петрович; Галабурда, Микола Костянтинович; Halaburda, Mykola; Галабурда, Николай КонстантиновичСтаттю присвячено удосконаленню аналітичного інструментарію оцінки добробуту домогосподарств шляхом використання концепції компенсаційної варіації за Слуцьким для врахування змін у структурі споживчих витрат, як чинника, що впливає на силу інфляційного тиску. Автори пропонують використовувати формулу для розрахунку компенсуючої варіації доходу на основі індексу споживчих цін для кожної товарної групи з питомою вагою, що відповідає частці витрат на відповідний товар у споживчому бюджеті. Розрахунки за запропонованою методикою дозволили виявити значні відмінності у розподілі інфляційного тиску між домогосподарствами України з різними питомими еквівалентними доходами. Вкрай загрозливою виглядає тенденція перекладання тягаря інфляції на найменш заможні верстви населення. Маючи висококонцентрований попит (більшість їх бюджету витрачається на товари першої необхідності, ціни на які ростуть найшвидше), такі домогосподарства стикаються з ускладненням розвитку і навіть простого відтворення людського потенціалу. Ефективність діючих програм соціального захисту явно недостатня для протидії зниженню добробуту та ризикам маргіналізації цих груп населення. Також загрозливою виглядає тенденція до зменшення обсягів споживання товарів і послуг, створений в галузі «Освіта». Таке згортання споживання освітніх послуг на фоні їх відносного здешевлення може бути ознакою глибокої кризи економічних мо-тивів інвестування в людський капітал і вказувати на необхідність проведення коригувальної політики, яка була б більш ефективною порівняно з нинішнім порядком бюджетного фінансування освіти. Апробація запропонованого інструментарію підтвердила його аналітичний потенціал, зокрема щодо висвітлення внеску окремих товарних груп у динаміку добробуту домогосподарств та з’ясування особливостей залежності темпів зростання економічного добробуту домогосподарств від розмірів їх питомих еквівалентних доходів. The article is devoted to the improvement of analytical tools, applying for household well-being assessment through using Slutsky compensating variation concept for the consideration of changes in the structure of consumer expenditures, as a factor, impacting the power of inflationary pressure. Authors propose to use the formula for calculating the compensating variation of income on the basis index of consumer price for every commodity group with a specific weight relevant to the share of spending on the appropriate commodity in the consumer budget. Calculations according to the proposed methodology made it possible to reveal significant differences in the distribution of inflationary pressure between Ukrainian households with different equivalent per capita incomes. The trend of shifting the burden of inflation to the least wealthy sections of the population looks extremely threatening. Having a highly concentrated demand (the majority of their budget is spent on essential goods, the prices of which are rising the fastest), such households face extremely unfavorable conditions for the development and even simple reproduction of human potential, and the effectiveness of social protection programs is clearly insufficient to counteract the decline in well-being and risks of marginalization of these population groups. Also, the tendency to reduce the amount of consumption of goods and services created in the «education» industry looks threatening, even taking in to account, that the rate of increase in the price of educational services lags behind the average consumer price index. Such curtailment of the education services consumption against the background of their relative cheapening may be a sign of a deep crisis of economic motives for investing in human capital and indicates the need for a corrective policy that would be more effective compared to the current order of budgetary financing of education. Approbation of the proposed tools confirmed its analytical potential, in particular with regard to highlighting the contribution of certain product groups to the dynamics of household well-being and clarifying the features of the dependence between the dynamics of household income and the rate of growth of their economic well-being.Item Комітети монетарної політики в умовах спалаху пандемії коронавірусу(ДННУ «Академія фінансового управління», 2023) Бортніков, Геннадій Петрович; Bortnikov, Hennadii; Любіч, Олександр Олексійович; Liubich, Oleksandr; Хохич, Дмитро Григорович; Khokhych, Dmytro; Хохич, Дмитрий Григорьевич; Драчко-Єрмоленко, Євген Володимирович; Drachko-Yermolenko, YevhenВступ. В умовах системних шоків, таких як пандемія коронавірусу, прийняття рішень з монетарної політики потребує колегіальності. Комітети з монетарної політики (КМП) є вдалим інституційним підходом в умовах асиметрії інформації та наявних альтернатив реагування монетарними заходами на динамічні зміни в економіці й шоки. Проблематика. В Україні на рівні центрального банку та в науковій думці недооцінюються роль та статус КМП у забезпеченні фінансової стабільності, котрий більше сприймається як робочий орган Правління. Національного банку України (НБУ). Формування його складу лише з вищих керівників НБУ не гарантує від прийняття упереджених або недалекоглядних рішень, що може призводити до негативних наслідків для економічного зростання. Існує необхідність у приведенні засад роботи цього колегіального органу у відповідність з найкращою практикою центральних банків. Мета – узагальнення міжнародного досвіду в інституційному розвитку національних центральних банків у напрямі корпоративного устрою комітету з монетарної політики для забезпечення більшої ефективності його роботи та застосування найкращої практики в Україні. Методи. Використано контент-аналіз, методи наукової абстракції, порівняльного аналізу статистичної інформації, оприлюдненої центральними банками країн, що не входять до системи Європейського центрального банку. Результати. Пандемія коронавірусу не викликала суттєвих змін в організації діяльності комітетів, але підвищила важливість залучення сторонніх експертів для оцінювання та прогнозу ситуації. Аналіз біографічних даних таких осіб показав, що це фахівці високої кваліфікації, визнані в країні та міжнародною спільнотою. У рішеннях окремих органів політики на особливу увагу заслуговує посилання на очікування учасників ринку (наприклад, передбачення рішення щодо збереження, підвищення або зниження облікової ставки), а також вимога від членів органу дотримуватись періоду “мовчання” принаймні один тиждень, що означає утримання від коментарів з висловлюванням позиції до проведення засідання. Безумовно, становить інтерес практика участі в засіданнях комітету представників Міністерства фінансів без права голосу. Висновки. Комітети з монетарної політики працюють насамперед заради забезпечення цінової стабільності, але з перспективою для економічного розвитку. Основні функції КМП у більшості європейських країн не обмежені встановленням облікової ставки, а охоплюють вимоги до резервування, затвердження програм підтримки ліквідності й рефінансування банків, операції центрального банку на валютному ринку та з цінними паперами. Для України оптимальним вбачається сформувати КМП не при Правлінні, а при самому Національному банку для підвищення його статусу до рівня органу прийняття рішень. Для цього слід внести зміни у Закон “Про Національний банк України” та розробити регламент або положення про КМП. Участь зовнішніх експертів у складі комітету потрібна для ухвалення зважених рішень. Їхній рівень кваліфікації має бути підтвердженим науковим ступенем доктора з економіки або фінансів і статусом професора, солідним переліком наукових публікацій та досвідом участі в міжнародних дослідженнях. Бажаним є досвід керівної роботи в державних фінансових корпораціях, центральному банку та відомствах або великих фінансових установах. Участь політиків у складі комітету, на наш погляд, є недоцільною, оскільки в сучасних умовах це лише підриватиме незалежність центробанку. Introduction. In conditions of systemic shocks, such as the coronavirus pandemic, monetary policy decision-making requires collegiality. Monetary policy committees (MPCs) are a successful institutional solution in the conditions of information asymmetry and available alternatives for responding with monetary measures to dynamic changes in the economy and shocks. Problem Statement. In Ukraine, at the level of the central bank and in the scientific opinion, the role and status of the MPCs in ensuring financial stability is underestimated, which is perceived more as a working body of the Board of the National Bank of Ukraine (NBU). The formation of its composition which includes only top managers of the NBU does not guarantee against the adoption of biased or short-sighted decisions, which can lead to negative consequences for economic growth. There is a need to bring the principles of this collegial body into line with the best practices of central banks. Purpose.To generalize international experience in the institutional development of national central banks in the direction of the corporate structure of the monetary policy committee to ensure greater efficiency of its work and the application of best practices in Ukraine. Methods. Content analysis, methods of scientific abstraction, comparative analysis of statistical information published by central banks of countries that are not part of the European Central Bank system were used. Results. The coronavirus pandemic did not cause significant changes in the organization of committee activities, but it increased the importance of involving external experts to assess and forecast the situation. The analysis of the biographical data of such persons showed that they are highly qualified specialists, recognized in the country and by the international community. In the decisions of individual political bodies the reference to the expectations of the market participants (for example, the prediction of the decision related to maintainance , increase or decrease of the discount rate) deserves special attention as well as the requirement for the members of the body to observe a period of “silence” for at least one week, which means refraining from comments on the statement of position before the meeting. Of course, the practice of involvement the representatives of the Ministry of Finance in meetings of the committee without voting rights is of interest. Conclusions. Monetary policy committees work primarily to ensure price stability, but with a perspective for economic development. The main functions of MPCs in most European countries are not limited to setting the discount rate, but cover reserve requirements, approval of liquidity support programs and refinancing of banks, operations of the central bank in the foreign exchange market and with securities. For Ukraine, it is considered optimal to form MPCs not under the Board, but under the National Bank itself in order to raise its status to the level of a decision-making body. For this amendments should be made to the Law “On the National Bank of Ukraine” and regulations or provisions on the MPCs should be developed. The participation of external experts in the committee is necessary for making informed decisions. Their level of qualification should be confirmed by a doctorate in economics or finance and the status of professor, a solid list of scientific publications and experience of participation in international research. Management experience in public financial corporations, central banks and departments or large financial institutions is desirable. In our opinion, the participation of politicians in the committee is inappropriate, because in the current conditions it will only undermine the independence of the central bank.Item Трансмісійний механізм монетарної політики в контексті забезпечення макроекономічної стабільності(ДННУ «Академія фінансового управління», 2023) Хохич, Дмитро Григорович; Khokhych, Dmytro; Хохич, Дмитрий Григорьевич; Любіч, Олександр Олексійович; Liubich, Oleksandr; Бортніков, Геннадій Петрович; Bortnikov, HennadiiВступ. У 2020 р. пандемія COVID-19 швидко охопила практично всі країни, викликала спад в економіці й погіршила монетарну стабільність. За масштабами наслідків цей стрес перевищив наслідки глобальної фінансової кризи. Цілком логічним був перегляд параметрів монетарної політики, включно зі зниженням (або збереженням низьких) облікових ставок, прийняттям операцій довгострокового рефінансування, зменшенням норми обов’язкових резервів. Всі ці заходи мали стимулювати економіку, і потрібно дослідити, наскільки ефективною була трансмісія монетарної політики. Проблематика. Реалізація монетарної політики в умовах пандемії породжує нові наукові дискусії щодо каналів передачі, а також поєднання загального й особливого в розрізі країн. Мета – науково-практична оцінка механізму монетарної трансмісії для досягнення інфляційної цілі та забезпечення сталого економічного зростання національної економіки. Методи. Використано системний аналіз для опису моделей трансмісійного механізму монетарної політики; абстрактно-логічний – для узагальнення та побудови логічних зв’язків між окремими ланками трансмісійного механізму монетарної політики; статистико-економічний – для аналізу впливу монетарної трансмісії на інфляцію в рамках режиму інфляційного таргетування (ІТ). Результати. Під каналами передачі (трансмісії) розуміється ланцюг передачі впливу від ключової (облікової) ставки до наступної ланки монетарної трансмісії. Через свої властивості (системність, узгодженість, мікрообґрунтованість) неокейнсіанська логіка добре узгоджується з основними макроекономічними моделями, що належать до класу структурних (у т. ч. як класичні DSGE, так і напівструктурні моделі). Модель, використовувана Національним банком України (НБУ) для опису трансмісії і побудови середньострокового прогнозу розвитку вітчизняної економіки, також належить до структурних. У неокейнсіанській логіці структурна модель поєднує три найпотужніших канали трансмісії – процентний, валютний і канал очікувань. Імпульс ключової ставки миттєво позначається на ставці 10-денних міжбанківських кредитів, і тому вона є операційною ціллю монетарної політики НБУ. Від ставки міжбанківських кредитів вплив монетарної політики транслюється далі – на ставки на інших сегментах грошового ринку. Зміна процентних ставок діє на прийняття суб’єктами економіки рішень про споживання та інвестиції. Від ринкових процентних ставок і дохідності фінансових активів імпульс монетарної політики поширюється на показники кредитної активності, а також балансові показники компаній та банків. Зміна ключової ставки позначається на цінах та вартості активів на балансах компаній. Від кредитної сфери імпульс плавно переходить до економічної активності та інфляції. Сукупний попит, очікування, валютний курс, витрати виробників реагують на монетарну політику. Остання впливає на очікування і, відповідно, на інфляцію – за рахунок формування “якоря” для її сподіваного рівня в середньостроковому періоді. Висновки. Досягнення цілі за інфляцією за допомогою режиму ІТ є важливою умовою забезпечення макроекономічної стабільності. Перехід НБУ до ІТ був виправданим, що підтверджується перевіреною гіпотезою різкого зниження рівня інфляції та волатильності цін у середньостроковій перспективі. Стабілізація цін відбувалася через канал очікувань. Вчасне реагування на виклики пандемії мало супроводжуватися пом’якшенням монетарної політики в напрямі здешевлення вартості фінансових ресурсів та відновлення довгострокового кредитування економіки. Набутий досвід дав змогу банківській системі вистояти в умовах наступного шоку – повномасштабної російської агресії проти України, використовуючи відпрацьовані підходи. Як показали дослідження, інфляційна ціль 5% ± 1 в. п., що є оптимальною з точки зору НБУ, не впливає на економічне зростання. Застосування інструменту ключової ставки демонструє запізнілу реакцію ринкових суб’єктів з лагом 9–18 місяців. Основна увага регулятора зосереджується навколо інфляційної цілі, а після її досягнення – на заходах із утримання інфляції в межах запланованого таргету. Розв’язання дилеми між запланованим показником інфляції та підтримкою економічного зростання потребує внесення нормативних змін до законодавчих актів, що регулюють діяльність центрального банку. Introduction. In 2020, the COVID-19 pandemic quickly spread to almost all countries, causing a downturn in the economy and worsening monetary stability. In terms of the scale of its effects, this stress even exceeded the impact of the global financial crisis. It was quite logical to revise the parameters of monetary policy, including lowering (or keeping low) key policy rates, accepting long-term refinancing operations, and reducing the required reserve ratio. All of these measures were intended to stimulate the economy, and the recent practice deserves an examination of how effective the transmission of monetary policy has been. Problem Statement. The implementation of monetary policy in the context of the pandemic is giving rise to new academic discussions about transmission channels, as well as the combination of the general and the particular in the context of countries. The purpose is to examine the transmission mechanism of monetary transmission to achieve the inflation target and ensure sustainable economic growth of the national economy. Methods. General scientific and specific methods of scientific cognition were used. In particular, the study used system analysis to describe models of the monetary policy transmission mechanism; abstract and logical analysis to summarize and build logical links between individual links in the monetary policy transmission mechanism; and statistical and economic analysis to analyze the impact of monetary transmission on inflation under the inflation targeting regime. Methods. System analysis was used to describe models of the transmission mechanism of monetary policy; abstract-logical – for summarizing and building logical connections between separate links of the transmission mechanism of monetary policy; statistical and economic - to analyze the impact of monetary transmission on inflation within the framework of the inflation targeting (IT) regime. Results. Transmission channels are defined as the chain of transmission of the impact from the key policy rate (discount rate) to the next link in the monetary transmission chain. Because of its properties (systematicity, consistency, and microfoundedness), neo-Keynesian logic is well suited to the main macroeconomic models that belong to the class of structural models (including both classical DSGE and semi-structural models). The model used by the National Bank of Ukraine to describe the transmission and build a medium-term forecast of the domestic economy also belongs to the class of structural models. A structural model in the neo-Keynesian logic combines the three most powerful transmission channels - interest rate, exchange rate, and expectations channels. An impulse in the key policy rate is instantly reflected in the 10-day interbank lending rate, and this rate is therefore the NBU's operational target for monetary policy. From the interbank lending rate, the impact of monetary policy is transmitted further to rates in other segments of the money market. Changes in interest rates affect the consumption and investment decisions of economic agents. From market interest rates and financial asset yields, the monetary policy impulse spreads further to lending activity and balance sheet indicators of companies and banks. Changes in the key policy rate affect prices and the value of assets on companies' balance sheets. From the credit sector, the impulse is smoothly transferred to economic activity and inflation. Aggregate demand, expectations, the exchange rate, and producer costs respond to monetary policy. Monetary policy affects expectations and, consequently, inflation by creating an “anchor” for its expected level in the medium term. Conclusions. Achieving the inflation target through the use of the IT regime is an important condition for achieving macroeconomic stability. The NBU's transition to IT was justified, as evidenced by the proven hypothesis of a sharp decline in inflation and price volatility in the medium term. Prices stabilized through the expectations channel. A timely response to the challenges of the pandemic should be accompanied by an easing of monetary policy aimed at reducing the cost of financial resources and restoring long-term lending to the economy. The experience gained enabled the banking system to withstand the next shock - a full-scale Russian aggression against Ukraine, using proven approaches. Studies have shown that the inflation target of 5% ± 1 p.p., which is optimal from the NBU's point of view, does not affect economic growth. The use of the key policy rate instrument demonstrates a delayed reaction of market participants with a lag of 9-18 months. The regulator focuses on the inflation target and, once it is achieved, on measures to support inflation within the planned target. Resolving the dilemma between the planned inflation rates and maintaining economic growth requires regulatory changes to the laws governing the central bank.Item Digital economy: impact on the socio-economic transformation(Baltija Publishing, 2023) Chaliuk, Yuliia; Чалюк, Юлія Олексіївна; Чалюк, Юлия АлексеевнаGlobalization is expanding the scope of employment forms in the labour market. The digital transformation of production effects both the Economy and Employment. The production processes automation requires constant updating of knowledge and increasing the competence of employees, high readiness to adapt to new conditions and mechanisms for the formation of Social and Labour relations. Such changes affect the functioning of society, contribute to the establishment of a new level of quality of life, when people’s priorities are changed, the needs for selfrealization and intellectual development become a priority by increasing the educational level, qualifications, and improving their own skills and competencies. The purpose of the paper is to analyze, define and characterize the impact of digital technologies on the labor market. Digital technologies as well as digital services change the rules of employment and the requirements of competences, knowledge, skills and attitudes of employees. Beginning to promote online work platforms, changing local and global labor markets. Methodology of the study is based on Data Mining tools as a methodology and process for identifying large data sets that accumulate on various information resources. Results of the survey showed that technological changes, on the one hand, can lead to job displacement and technological unemployment, and on the other hand, increase worker efficiency and increase their wages. These two trends are not necessarily mutually exclusive. With the advent of the digital platforms, some professions are being automated and others are being reorganized. This has led to the emergence of alternative operating mechanisms, in particular the "Gig economy" or Concert economy. Gig economy is a labour relations model based on the short-term contracts or informal agreements (Uber, Lyft, TaskRabbit, GrubHub, Postmates). Practical implications. The formation of a global digital segment of the labour market is accompanied by economic and social contradictions, which are especially acute in institutionally underdeveloped countries. This situation requires strengthening the state socio-economic development policy in the direction of balancing the processes of transformation of the national labour market and the formation of the digital economy Value/originality. The shift to a digital economy is a natural process and requires modernization of the employment sector. The new COVID-19 pandemic has accelerated the processes of transformation of the labour market and acted as a catalyst. Due to the fact that most enterprises and government organizations switched to a remote format, employees had to master computer and digital technologies.Item Evaluation of the key commodities availability for Ukrainian households with different average per capita equivalent income(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2023) Verba, Denys; Верба, Денис Володимирович; Верба, Денис Владимирович; Lopukh, Kseniia; Лопух, Ксенія Володимирівна; Лопух, Ксения Владимировна; Mykhailiuk, Mykhailo; Михайлюк, Михайло Андрійович; Михайлюк, Михаил Андреевич; Melnyk, Oleksii; Мельник, Олексій Михайлович; Мельник, Алексей МихайловичThe article is devoted to the development of tools for evaluating the level and dynamics of Ukrainian households' well-being, by considering the availability of key groups of goods for households with different levels of per capita income. The results should contribute to taking into account a greater number of essential aspects of the households lifestyle and economic capabilities for assessing the achieved level of well-being, its dynamics, the differences of its components for different population groups, allowing to make policy and programs for its implementation more sensitive to the real needs of different aim groups. Engel's curves (defined by the linear form of consumption dependence on income – Working's function) and income elasticity of consumption were used to assess the degree of satisfaction of needs in two commodities, which are key for assessing the households' well-being. It was evidenced, that the still high (more than two times higher than in developed countries) income elasticity of food consumption indicates the extreme limitation of the resource provision for investing in the development of human capital by the households. At the same time, the propensity of households to invest additional income in the purchase of goods created in healthcare is quite high – at the level of developed countries. More affluent households (which were expected to have a higher income elasticity of healthcare goods consumption) are more actively using the advances of insurance medicine, while less affluent households still rely only on "out-of-pocket" healthcare costs. So, relatively poorer households are faced a clear lack of resources to meet their needs: the absolute amount of healthcare goods consumption for the least wealthy households is reduced against the background of the increase in the share of relevant expenses in the composition of consumer spending. Стаття присвячена розвиткові інструментарію оцінювання рівня й динаміки добробуту українських домогосподарств за допомогою врахування доступності ключових груп благ для домогосподарств із різним рівнем душового доходу. Результати мають сприяти врахуванню більшої кількості суттєвих аспектів способу життя та економічних можливостей домогосподарств у процесі оцінювання досягнутого рівня добробуту, його динаміки, відмінностей окремих його компонентів для різних груп населення, дозволяючи робити політику та програми з її реалізації чутливішими до реальних потреб різних груп домогосподарств. Для оцінки міри задоволення потреб у двох ключових для оцінки добробуту домогосподарств благах використані криві Енгеля (лінійна форма залежності – функція Воркінга) та відповідні таким функціям коефіцієнти еластичності споживання за доходом. Установлено, що досі висока (більш ніж у два рази вища за відповідну в розвинутих країнах) еластичність споживання харчових продуктів свідчить про граничну обмеженість ресурсної бази інвестування в розвиток людського капіталу з боку домогосподарств. При цьому схильність домогосподарств інвестувати додаткові доходи в придбання благ, створюваних у сфері охорони здоров’я досить висока – на рівні розвинутих країн. При цьому більш заможні домогосподарства (щодо яких очікувалася вища еластичність споживання благ охорони здоров’я за доходом) активніше користуються перевагами страхової медицини, у той час як менш заможні домогосподарства досі спираються лише на «out-of-pocket» витрати на охорону здоров’я, стикаючись із явною нестачею ресурсів для задоволення потреб: фізичні обсяги споживання благ охорони здоров’я для найменш заможних домогосподарств скорочуються на тлі зростання частки відповідних видатків у складі споживчих витрат.Item The official foreign exchange reserves of central banks: adequacy and accumulation criteria(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2023) Khokhych, Dmytro; Хохич, Дмитро Григорович; Хохич, Дмитрий Григорьевич; Liubich, Oleksandr; Любіч, Олександр; Bortnikov, Hennadii; Бортніков, Геннадій; Klymenko, Kateryna; Клименко, Катерина; Kulbachnyi, Serhii; Кульбачний, Сергій Володимирович; Кульбачный, Сергей ВладимировичThe study deals with determining the structure of international currency reserves of central banks in terms of adequacy and accumulation criteria. The authors argue that the exchange rate regime is not neutral to political regimes. Autocracies gravitate more toward fixed exchange rate regimes, while democracies, on the contrary, toward floating exchange rates. This is also related to the issue of central bank independence. The authors conducted a study of the evolution of metrics used to assess the adequacy of currency reserves. The features of indicators for assessing foreign exchange reserves (Reddy, Guidotti-Greenspan, ARA criteria) are determined, which focus on the issue of taking into account capital flows in determining the adequacy of reserves and their hypertrophy. The advantages of the ARA criterion are given, which are manifested in the desire of countries to accumulate foreign exchange reserves with a prudent purpose. Disagreements in the assessment of the volume and structure of foreign exchange reserves lie in the high volatility of global capital flows, which gives rise to the phenomenon of "excessive capital flows". Particular attention is paid to the problem of the theoretical approaches explaining the process of accumulation of currency reserves. In particular, evasion of structural reforms, "new" or monetary mercantilism, financial mercantilism, prudential and competitive accumulation. In Ukraine, for example, there is a demand for structural reforms, but the political time horizon limit is often an obstacle to their effective implementation. Attention is focused on the issue of independence of central banks in terms of political regimes, which is manifested in the peculiarities of the structure and accumulation of currency reserves. The originality of the article is due to the need to define new theoretical approaches to assess the adequacy of currency reserves in view of the political system that determines the regime of exchange rates and the design of institutions of macro-financial stability. Дослідження присвячене визначенню структури міжнародних валютних резервів центральних банків із погляду критеріїв адекватності та нагромадження. Автори доводять, що режим обмінних курсів не є нейтральним до політичних режимів. Автократії більше тяжіють до фіксованоорієнтованих режимів обмінних курсів, а демократії навпаки – до плаваючих валютних курсів. Із цим також пов’язана проблема незалежності центральних банків. Авторами проведене дослідження еволюції метрик, за допомогою яких оцінювали адекватність валютних резервів. Визначено особливості показників оцінки валютних резервів (критерії Редді, Гвідотті-Грінспена, ARA), які акцентують увагу на питанні врахування потоків капіталу у визначенні адекватності резервів та їх гіпертрофії. Наведено переваги критерію ARA, що проявляються в прагненні країн нагромаджувати валютні резерви із завбачливою метою. Розбіжності в оцінці обсягу та структури валютних резервів полягають у високій волатильності глобальних потоків капіталу, що породжує феномен «завеликих переливів капіталу». Проаналізовано теоретичні підходи, що пояснюють процес нагромадження валютних резервів. Зокрема, ухиляння від структурних реформ, «новий» або монетарний меркантилізм, фінансовий меркантилізм, завбачливе та конкурентне нагромадження. В Україні, наприклад, існує попит на структурні реформи, але політичний ліміт часового горизонту часто є перешкодою на шляху їх ефективного впровадження. Акцентовано увагу на питанні незалежності центральних банків у розрізі політичних режимів, що проявляється в особливостях структури та нагромадження валютних резервів. Оригінальність статті обумовлена необхідністю визначення нових теоретичних підходів щодо оцінки адекватності валютних резервів з огляду на політичний устрій, що визначає режим обмінних курсів та дизайн інститутів макрофінансової стабільності.Item Застосування теорії поведінкової економіки в оцінюванні освітньої сфери(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Радіонова, Ірина Федорівна; Radionova, Iryna; Радионова, Ирина Федоровна; Усик, Віра Іванівна; Usyk, Vira; Усик, Вера ИвановнаСтаття презентує результати дослідження освітньої сфери з використанням ідей поведінкової економіки. Автори, по-перше, акцентували увагу на тих ідеях теорії поведінкової економіки, які стали ще актуальнішимиу ХХІ ст. По-друге, була акцентована увага на двох ідеях поведін-кової економіки, які, на думку авторів, мають найкращий аналітичний потенціал для оцінювання змін, що відбуваються в освіті. Йдеться про ідею «когнітивного упередження»і пов’язану з нею, так звану «взаємність»суб’єктів, а також про ідею «психологічних схильностей». Для оцінювання освітньої сфери з застосуванням згаданих ідей використаний прикладний інструментарій, а саме—«шкала оцінювання розбіжностей», кластерний аналіз та відповідна ідентифікація «профілів», а також регресійний аналіз схильностей викладачів та студентів. Поведінкові реакції основних учасників освітнього процесу—викладачів та студентів—вивчались на основі опитування за розробленою авторами анкетою. Анкета була присвячена ставленню до дистанційної форми навчання, важливість якої суттєво зросла для українських закладів вищої освіти. На основі аналізу даних соціологічного опитування з застосуванням прикладного інструментарію зроблені висновки про можливі способі вдосконалення продукту освітньої сфери. This article presents the results of research in the field of education using the ideas of behavioral economics. Firstly, the authors focused on those ideas of the theory of behavioral economics, which became even more relevant in the 21st century. Second, the focus is on two ideas from behavioral economics that have the best potential for evaluating the changes in education. It is about the idea of «cognitive bias»and the related «reciprocity»of subjects, as well as the idea of «psychological predispositions». Applied tools were used to evaluate the educational sphere using the mentioned ideas: «discrepancy rating scale,»cluster analysis and corresponding identification of so-called «profiles», and regression analysis of teachers’and students’tendencies. According to a questionnaire developed by the authors, the behavioral reactions of the main participants of the educational process—teachers and students—were studied based on a survey. The questionnaire was devoted to the attitude to distance education, the importance of which has increased significantly for Ukrainian institutions of higher education. Based on the analysis of sociological survey data using applied tools, conclusions were made about possible ways to improve the product of the educational sphere.