Щодо проблеми правової регламентації строку дізнання
No Thumbnail Available
Date
2026
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Видавничий дім «Гельветика»
Abstract
Стаття присвячена дослідженню проблеми правової регламентації строку дізнання як спрощеної форми досудового розслідування кримінальних проступків у контексті забезпечення принципу правової визначеності. Виявлено невідповідність окремих норм кримінального процесуального закону загальним строкам дізнання, що проявляються в їх неузгодженості зі строками реалізації процесуальних повноважень прокурора на етапі закінчення дізнання. Звернуто увагу на те, що наявні положення чинного кримінального процесуального законодавства не містять чіткого механізму узгодження строків дізнання із строками, необхідними для прийняття рішень прокурором, що зумовлює неоднозначність правозастосування. Вказано, що така ситуація не сприяє забезпеченню процесуальної економії, швидкості досудового розслідування та ефективності кримінального провадження у справах про кримінальні проступки, що суперечить головному призначенню дізнання. Зазначено, що спеціальні норми не повинні суперечити загальним положенням кримінального процесуального закону та засадам кримінального провадження. Обґрунтовано необхідність внесення змін і доповнень до кримінального процесуального закону щодо врегулювання вказівки, відповідно до якої строки виконання процесуальних повноважень прокурора не можуть виходити за межі граничних строків дізнання. Доведено, що підстава збільшення строку дізнання, коли підозрюваний не визнає вину, є абстрактною, яка не має визначеного змісту і потребує законодавчої конкретизації. Встановлено, що для збільшення строку дізнання у разі невизнання вини підозрюваним має тлумачитися з урахуванням його конкретної поведінки та власної позиції щодо пред’явленого обвинувачення. Констатовано, що підстава у вигляді «необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій» потребує чіткого визначення, оскільки за відсутності єдиного підходу виникають ризики формального обґрунтування продовження строку дізнання.
The article is devoted to the study of the problem of legal regulation of the term of inquiry as a simplified form of pre-trial investigation of criminal offenses in the context of ensuring the principle of legal certainty. Discrepancies have been identified between certain provisions of criminal procedural law and the general time limits for preliminary investigations, manifested in their inconsistency with the time limits for the exercise of the prosecutor’s procedural powers at the stage of completion of the preliminary inquiry. Attention is drawn to the fact that the existing provisions of the current criminal procedural legislation do not contain a clear mechanism for coordinating the terms of inquiry with the terms necessary for the prosecutor to make decisions, which leads to ambiguity in the application of the law. It is stated that this situation does not contribute to procedural economy, the speed of pre-trial investigation, and the effectiveness of criminal proceedings in cases of criminal offenses, which contradicts the main purpose of preliminary investigation. It is noted that special rules should not contradict the general provisions of criminal procedural law and the principles of criminal proceedings. The need to amend and supplement criminal procedural law to regulate the provision that the time limits for the exercise of the prosecutor’s procedural powers cannot exceed the time limits for preliminary investigation is justified. It has been proven that the grounds for extending the term of preliminary investigation when the suspect does not admit guilt are abstract, have no specific content, and require legislative clarification. It has been established that in order to extend the period of preliminary investigation in cases where the suspect does not admit guilt, his specific behavior and his own position regarding the charges brought against him must be taken into account. It has been established that the ground of “the need to conduct additional investigative (search) actions” requires a clear definition, since in the absence of a unified approach, there is a risk of formal justification for extending the term of the investigation.
Description
Keywords
дізнання, досудове розслідування, кримінальний проступок, слідчі (розшукові) дії, строки, прокурор, inquiry, pre-trial investigation, criminal misdemeanor, investigative (search) actions, time limits, prosecutor
Citation
Ошедша А. Д. Щодо проблеми правової регламентації строку дізнання / Ошедша А. Д. // Київський часопис права : наук. журн. / М-во освіти і науки України, Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана, Навч.-наук. ін-т «Юрид. ін-т» ; [редкол.: О. В. Кузьменко (голов. ред.) та ін.]. – Київ : Вид. дім «Гельветика», 2026. – № 1. – С. 383–390.