Institutional and financial mechanisms of the European Green Deal in the processes of early recovery and post-war transformation of Ukraine
No Thumbnail Available
Date
2025
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Дніпровський державний університет внутрішніх справ
Abstract
The research relevance is determined by the need for environmental integration into national policies for the reconstruction of Ukraine in the context of a full-scale war and European integration within the framework of the European Green Deal. The study aimed to analyse the institutional and financial mechanisms for implementing the principles of the European Green Deal in the processes of early recovery and post-war transformation of Ukraine. The research methodology was based on an interdisciplinary approach that combined quantitative analysis of environmental finance, case studies of post-crisis countries, and a comparative assessment of institutional compatibility. As a result, the institutional architecture of the European Green Deal was systematised, emphasising key executive and financial actors, and the mechanisms of their interaction with the Ukrainian authorities were identified. The study analysed the chronology of political decisions in 2020-2023 on decarbonisation, energy efficiency and the development of renewable energy sources. In particular, by 2023, Ukraine increased the share of renewable energy to 22% in its generation structure, and reduced CO2 emissions per capita from 4.6 tonnes (2020) to 3.6 tonnes (2023), but maintained uneven integration of environmental criteria into recovery plans. A comparative analysis of the experience of Croatia (renewable energy sources 70%, share of green projects in national programmes over 35%) and Georgia (renewable energy sources 80.3%) identified effective models of institutional coordination, including the creation of a single body for environmental management. Key barriers have been identified: dispersed responsibilities, poor coordination between ministries, an unstable regulatory framework, and limited access to climate finance. The study emphasised that effective green recovery in Ukraine requires improved mechanisms of financial involvement and adaptation of the regulatory framework to EU standards. The practical significance of the study was to formulate recommendations for the modernisation of institutions. The findings can be used in the development of a national green recovery strategy and the process of approval by international donors, considering the criteria of long-term environmental sustainability.
Актуальність дослідження полягала у необхідності екологічної інтеграції в національні політики відбудови України в умовах повномасштабної війни та євроінтеграції в межах Європейського зеленого курсу. Метою дослідження було проаналізувати інституційні та фінансові механізми реалізації принципів Європейського зеленого курсу у процесах раннього відновлення та післявоєнної трансформації України. Методологія дослідження ґрунтувалася на міждисциплінарному підході, що поєднував кількісний аналіз екологічного фінансування, кейс-стаді посткризових країн, порівняльну оцінку інституційної сумісності. У результаті було систематизовано інституційну архітектуру Європейського зеленого курсу з акцентом на ключових виконавчих і фінансових суб’єктах та визначено механізми їх взаємодії з українськими органами влади. Проаналізовано хронологію політичних рішень у 2020-2023 роках щодо декарбонізації, енергоефективності та розвитку відновлюваних джерел енергії. Зокрема, до 2023 року Україна збільшила частку відновлюваної енергії до 22 % у структурі генерації, зменшила викиди CO2 на душу населення з 4,6 т (2020) до 3,6 т (2023), але зберігала нерівномірну інтеграцію екологічних критеріїв у плани відновлення. Порівняльний аналіз досвіду Хорватії (відновлювані джерела енергії – 70 %, частка «зелених» проєктів у національних програмах – понад 35 %) та Грузії (відновлювані джерела енергії – 80,3 %) дозволив виокремити ефективні моделі інституційної координації, зокрема створення єдиного органу для екологічного управління. Ідентифіковано ключові бар’єри: розпорошеність повноважень, слабка координація між міністерствами, нестабільна регуляторна база та обмежений доступ до кліматичного фінансування. У дослідженні було підкреслено, що ефективна зелена відбудова України потребує удосконалення механізмів фінансового залучення та адаптації регуляторної бази до стандартів ЄС. Практичне значення дослідження полягало у формулюванні чітких рекомендацій щодо модернізації інституцій. Отримані результати можуть бути використані при розробці національної стратегії зеленої відбудови та в процесі погодження з міжнародними донорами, з урахуванням критеріїв довгострокової екологічної стійкості.
Description
Keywords
integration, monitoring, strategy, energy efficiency, decarbonisation, climate, інтеграція, моніторинг, стратегія, енергоефективність, декарбонізація, клімат
Citation
Leshchenko K. Institutional and financial mechanisms of the European Green Deal in the processes of early recovery and post-war transformation of Ukraine / Kateryna Leshchenko // Philosophy, Economics and Law Review. – 2025. – Vol. 5, № 1. – P. 80–93.