Кафедра європейської економіки і бізнесу
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Peculiarities of the women’s representation in KNEU top management(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-04-30) Vinska, Oksana; Вінська, Оксана Йосипівна; Винская, Оксана ИосифовнаItem Неорегіональна парадигма розвитку глобального економічного простору(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Чужиков, Віктор Іванович; Chuzhykov, Viktor; Чужиков, Виктор ИвановичШвидка диверсифікація глобалізаційних, цифрових, комунікативних та віртуальних процесів в світовій економіці суттєво вплинула на характер, структуру та тренди розвитку регіонів, що, з одного боку, дозволило вченим-регіоналістам зосередити свій науковий пошук на секторальних змінах в межах тих чи інших адміністративно-територіальних формувань з другого, різні дослідники регіонів концентрували свою увагу на створенні нових моделей розвитку трансрегіональних зв’язків в межах ідентифікованих урядами різновеликих локальних таксонів. Саме їх організація стала, важливим фактором підвищення глобальної конкурентоспроможності, котра не тільки забезпечувала відносну сталість локалітетів (нових регіонів), а й стимулювала подальше урізноманітнення міжрегіональних і міжнародних відносин. Реакція ж традиційних регіонів за таких умов виявилась доволі контрасною. Як результат, на рубежі століть виникли гіперінноваційні і, водночас, гіпердепресивні території («ведмежі кути», «асиметричні зони», а також — інноваційні моделі, кластери, технопарки, іннотехи тощо). При цьому вплив урядів чи місцевих громад попри їх бажання «сприяти розвитку» далеко не завжди приносив користь, а численні «фінансові вливання» викликали зростаючу залежність від так званих донорів. З огляду на це науковий світ поділився на регіональних неолібералів та регіональних неокейнсіанців, які формували свої концепції на базі добре відомих усім старих «надійних» теорій, а також нових парадигм, обґрунтування необхідності продукування яких ставало дедалі все більш суперечливою справою. Водночас попит на нову парадигму суттєво зростав, що й спонукало багатьох авторів виявити сутнісну основу неорегіональної парадигми, без якої, рух «вперед» був би суттєво загальмований. У пропонованій статті визначено особливості трансформації характеру, контенту, а також специфіка локальних концепцій та регіональних парадигм в процесі активного просування глобальних трендів економічного і соціального розвитку та поширення мультидисциплінарних досліджень. Розроблено графічну модель формування неорегіональних парадигм та сфокусовано увагу дослідників на її композитному складі та мультиструктурних ідентифікаційних підходах. The rapid diversification of globalization, digital, communicative, and virtual processes in the world economy has significantly influenced the nature, structure, and development trends of regions. On one hand, this allowed regional scholars to focus their scientific research on sectoral changes within various administrative-territorial formations; on the other hand, different regionalist researchers concentrated their attention on creating new models of transregional relations within the identified local taxonomies. The organization of these relationships became an important factor in increasing global competitiveness, which not only ensured the relative stability of localities (new regions) but also stimulated further diversification of interregional and international relations. The reaction of traditional regions under such conditions was quite contrasting. As a result, at the turn of the century, hyper-innovative and, at the same time, hyper-depressive territories emerged («bear corners», «asymmetric zones», as well as innovative models, clusters, technoparks, innotechs, etc.). Moreover, the influence of governments or local communities, despite their desire to «promote development», did not always bring benefits, and numerous «financial injections» caused increasing dependence on so-called donors. In view of this, the scientific community divided into regional neoliberals and regional neo-Keynesians, who formed their concepts based on well-known old «reliable» theories as well as new paradigms, the justification for the production of which became increasingly controversial. At the same time, the demand for a new paradigm significantly increased, prompting many authors to identify the substantive basis of the neoregional paradigm, without which progress would be significantly stalled. This article identifies the peculiarities of the transformation of the nature, content, and specificity of local concepts and regional paradigms in the process of active promotion of global trends in economic and social development and the spread of multidisciplinary research. A graphical model of the formation of neoregional paradigms is developed, focusing researchers’ attention on its composite composition and multi-structural identification approaches.Item Європейський тренд освітньої цифровізації: готуємось до кардинальних змін(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-04) Чужиков, Віктор Іванович; Chuzhykov, Viktor; Чужиков, Виктор ИвановичItem Інструменти фінансування екологічного розвитку ЄС(Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2023) Федірко, Олександр Анатолійович; Fedirko, Oleksandr; Федирко, Александр Анатольевич; Федірко, Наталія Вікторівна; Fedirko, Nataliia; Федирко, Наталия Викторовна; Васюк, Наталія Олегівна; Vasiuk, Nataliia; Васюк, Наталия ОлеговнаМетою статті є наукове обґрунтування ролі сучасних інструментів фінансування ЄС у стимулюванні екологічного розвитку. Методика дослідження ґрунтується на контент-аналізі інструментів фінансування екологічного розвитку в ЄС, їх порівнянні та науковому узагальненні для обґрунтування подальших пріоритетів реалізації стратегії ЄС «Європейський зелений курс». Авторами досліджено моделі управління фінансовими ресурсами в ЄС ? пряме, спільне та непряме управління. Встановлено, що держави – члени ЄС та їхні компетентні органи розробляють власні національні програми, координують відбір проєктів, а також забезпечують оперативне управління такими програмами та здійсненням платежів. У статті показано, що найбільш вживаним фінансовим інструментом, який використовується в рамках програм і фондів ЄС для надання фінансових коштів, є гранти. Встановлено, що останнім часом у деяких сферах політики ЄС (насамперед, у регіональній, підприємницькій та інноваційній) активно розвиваються такі інструменти, як бюджетні гарантії та банківські інструменти фінансування (позики, кредитні гарантії, інвестицій в акціонерний капітал), які націлені переважно на прибуткові та економічно життєздатні проєкти. У сучасному плановому фінансовому періоді з 2021 р. по 2027 р. більшість фінансових програм і фондів ЄС мають екологічну складову. Водночас низка програм ЄС створені спеціально для цілей сталого розвитку, екологізації виробництва, запобігання та адаптації до змін клімату, а також захисту навколишнього природного середовища, серед яких програма «LIFE», Інноваційний фонд, Фонд справедливого переходу та Фонд модернізації. Авторами показано, що інструменти фінансування екологічного розвитку в ЄС охоплюють широке коло потенційних бенефіціарів, до складу яких входять не лише державні органи та бізнес-сектор, але й дослідницькі установи та громадські організації. The aim of the article is to scientifically substantiate the role of modern EU financing instruments in stimulating ecological development. The research methodology is based on the content analysis of ecological development financing instruments in the EU, their comparison and scientific generalization to substantiate further priorities for the implementation of the EU strategy «European Green Deal». The authors have examined the models of management of financial resources in the EU – direct, joint and indirect management. It is found that the EU Member States and their competent authorities develop their own national programs, coordinate the selection of projects, as well as ensure the operational management of such programs and the implementation of payments. The article shows that the most used financial instrument used within the framework of the EU programs and funds for the provision of financial resources are grants. It is determined that recently in some areas of the EU policies (first of all, in regional, entrepreneurial, and innovation) such instruments as budget guarantees and bank financing instruments (loans, credit guarantees, equity investments) have been actively developing, aimed mainly at profitable and economically viable projects. In the current planned financial period from 2021 to 2027, most EU financial programs and funds have an ecological component. At the same time, a number of the EU programs are created specifically for the purposes of sustainable development, greening of production, prevention and adaptation to climate change, as well as environmental protection, including the LIFE program, the Innovation Fund, the Just Transition Fund and the Modernization Fund. The authors show that the instruments for financing ecological development in the EU cover a wide range of potential beneficiaries, which include not only government agencies and the business sector, but also research institutions and public organizationsItem Політика публічних закупівель у реалізації стратегії цифрової трансформації: пріоритети ЄС та України(Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2023) Федірко, Олександр Анатолійович; Fedirko, Oleksandr; Федирко, Александр Анатольевич; Федірко, Наталія Вікторівна; Fedirko, Nataliia; Федирко, Наталия ВикторовнаМетою статті є дослідження політики публічних закупівель і наукове обґрунтування її пріоритетів у контексті реалізації стратегії цифрової трансформації в ЄС та Україні. Методика дослідження ґрунтується на контент-аналізі політики цифровізації публічних закупівель, що використовуються в практиці ЄС та України, а також в її науковому узагальненні для обґрунтування пріоритетів реалізації стратегії цифрової трансформації. Авторами досліджено модель взаємодії суб’єктів ринку публічних закупівель у ЄС із використанням цифрових інструментів. Встановлено, що гармонізовані правила ЄС у сфері застосування єдиних цифрових інструментів публічних закупівель покликані забезпечити справедливість, прозорість і недискримінаційність у визначенні учасників державних контрактів, до яких допущено не тільки компанії ЄС, але й представників країн – членів СОТ, які підписали Угоду про державні закупівлі. В статті розкрито етапи запровадження цифрових інструментів публічних закупівель у ЄС та в Україні. Встановлено, що в ЄС процес цифровізації публічних закупівель розпочався з другої половини 2000-х років із запровадження електронного щоденника тендерів, значно активізувавшись у другій половині 2010-х років із прийняттям пакета директив ЄС у сфері публічних закупівель і поетапним впровадженням цифрових інструментів (інвойсів, форм, заявок на тендери, європейського єдиного закупівельного документа тощо). Сучасний етап трансформації цифрового інструментарію публічних закупівель у ЄС ознаменувався упровадженням з 2023 року єдиного простору цих державних закупівель в ЄС. Обґрунтовано пріоритетні напрями цифрової конвергенції систем публічних закупівель ЄС та України, які включають розробку інструментів співпраці для здійснення спільних публічних закупівель, сприяння конкуренції, протидії корупції, а також посилення професіоналізації систем публічних закупівель. The aim of the article is to study the policy of public procurement and the scientific substantiation of its priorities in the context of the implementation of the digital transformation strategy in the EU and in Ukraine. The research methodology is based on the content analysis of the digitalization policy of public procurement used in the practice of both the EU and Ukraine, as well as in its scientific generalization to substantiate the priorities for the implementation of the digital transformation strategy. The authors examined the model of interaction of subjects of the public procurement market in the EU with the use of digital tools. It is found that the harmonized EU rules in the field of application of common digital public procurement instruments are designed to ensure fairness, transparency and non-discrimination in determining participants in public contracts, to which not only EU companies are admitted, but also the representatives of WTO Member States that have signed the Agreement on Government Procurement. The article discloses the stages of introduction of digital public procurement tools in the EU and in Ukraine. It is determined that in the EU, the process of digitalization of public procurement began in the second half of the 2000s with the introduction of an electronic diary of tenders, significantly intensifying in the second half of the 2010s with the adoption of a package of the EU directives in the field of public procurement and the phased introduction of digital tools (invoices, forms, applications for tenders, the European single procurement document, etc.). The current stage of transformation of digital public procurement tools in the EU was marked by the introduction of a single space for these public procurement in the EU from 2023. The priority directions of digital convergence of the public procurement systems of the EU and Ukraine are substantiated, including the development of cooperation tools for joint public procurement, promotion of competition, countering the corruption, as well as strengthening the professionalization of the public procurement systems.Item Прогнозування вилову риби і морепродуктів у глобальній економіці(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Чужиков, Віктор Іванович; Chuzhykov, Viktor; Чужиков, Виктор Иванович; Мірошниченко, Ігор Вікторович; Miroshnychenko, Ihor; Мирошниченко, Игорь Викторович; Лук’яненко, Олександр Д.; Lukianenko, OleksandrВ статті запропоновано новий науковий підхід до прогнозування вилову риби та морепродуктів, що ґрунтується на застосуванні математичного апарату нейронних мереж (а саме, карт самоорганізації Кохонена) та економетричних моделей (авторегресійних функцій). Карти самоорганізації надали можливість здійснити кластеризацію країн світу за показниками вилову риби та морепродуктів, що дозволило визначити групи країн та територій, стан та розвиток рибного сектору яких є подібними між собою. Зважаючи на надто різнорідний стан цієї галузі за різними країнами процедуру кластеризації довелось здійснити повторно ще в рамках окремих груп країн. Після отримання однорідної вибірки для вирішення задачі прогнозування обсягів вилову риби та морепродуктів запропоновано застосувати моделі регресії часових рядів. В ході ряду експериментів було визначено найкращу прогностичну модель з порядком авторегресії AR(5). Отриманий прогноз та показники якості моделі вказують на доцільність застосування запропонованого кількарівневого підходу до побудови прогнозних моделей, що ґрунтується на кластеризації країн світу та формуванні однорідних навчальних вибірок. Подібний підхід може бути використаний у широкому спектрі економічних та управлінських задач. The article proposes a new scientific approach to forecasting the catch of fish and seafood, based on the use of the mathematical apparatus of neural networks (namely, Kohonen self-organizing maps) and econometric models (autoregressive functions). Self-organizing maps provided an opportunity to cluster the countries of the world according to the indicators of fish and seafood catch, which made it possible to identify countries and areas whose state and development of the fisheries sector are similar to each other. Due to the too heterogeneous state of this industry in different countries, the clustering procedure had to be repeated even within certain groups of countries. After obtaining a homogeneous sampling to solve the problem of predicting the volume of fish and seafood catches, it is proposed to apply time series regression models. Through a series of experiments, fifth-order autoregression AR(5) was determined as the best predictive model. The forecast obtained and model quality indicators approve the feasibility of applying the proposed multi-level approach to building predictive models, which is based on the clustering of countries of the world and the formation of homogeneous training samples. A similar approach can be used in a wide range of economic and managerial tasks.Item Нова структурна модель економіки вищої освіти: європейський контекст(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Чужиков, Віктор Іванович; Chuzhykov, Viktor; Чужиков, Виктор ИвановичУ статті розглянуто теоретичні й прикладні аспекти розвитку європейської вищої освіти, котрі були зумовлені посиленням динаміки глобалізаційних процесів, запровадженням цифрових технологій навчання, конвергенцією навчальних планів і програм. Водночас важливого значення набувають процеси диференціації, кооперації і конгломерації багатьох спеціальностей вищої освіти, які стали, з одного боку, доступнішими, з другого — масштабнішими за джерелами прибутків. Зазначено, що основними ознаками розвитку європейського освітнього середовища на початку ХХІ ст. виявились: висока академічна мобільність, креативність освітнього процесу, активне «старіння нації», фемінізація викладання, біхевіоризація відносин «викладач — студент», модельне розмаїття, надзвичайно високий (інколи невиправдано) вплив університетських рейтингів на комерціалізацію освітніх і наукових продуктів в них. Обґрунтовано особливості модернізації сучасної європейської моделі вищої освіти, яка передбачає зростання попиту на креативних людей, інноваційну дифузію, розширення пропозиції конкретних освітніх послуг, створення кібернетичних мереж і формування поліструктурних платформ продукування компетенцій. У статті обгрунтовано існування у вищій освіті нового типу гібридних відносин (вестернізація, цифровізація, синхронізація, автономізація, гетерогенізація). Разом узяті вони зумовлюють формування нової європейської структурної моделі вищої освіти. Підкреслено роль інституцій ЄС в управлінні процесами розвитку закладів вищої освіти. This article examines the theoretical and practical aspects of European higher education development, driven by the increased dynamics of globalization processes, the implementation of digital learning technologies, and the convergence of curricula and programs. It emphasizes the importance of differentiation, cooperation, and conglomerations in many higher education disciplines, which have become more accessible and financially lucrative. The key characteristics of the European educational environment in the early 21st century are identified as high academic mobility, creativity in the educational process, active population aging, feminization of teaching, behavioral relationships between teachers and students, model diversity, and the significant (sometimes unjustified) influence of university rankings on the commercialization of educational and scientific products. The article substantiates the peculiarities of modernizing the contemporary European model of higher education, including the increasing demand for creative individuals, innovative diffusion, the expansion of specific educational services, the creation of cybernetic networks, and the formation of polystructural competence production platforms. It argues for the existence of new hybrid relationships in higher education (westernization, digitalization, synchronization, autonomization, heterogenization), collectively shaping a new structural model of European higher education. The role of EU institutions in managing the development processes of higher education institutions is underscored.Item Цифрова трансформація банківської діяльності(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Онопрієнко, Юрій Юрійович; Onopriienko, YuriiРозвиток усього сучасного світу неможливо уявити без використання цифрових технологій. Цифровізація торкається практично всіх сфер діяльності — такі сучасні реалії. І банківська справа не становить виняток. Метою сучасних фінансових послуг є вирішення простих і нестандартних завдань у процесі організації ефективного функціонування банківської справи з використанням фінансових технологій, інструментів фінансового інжинірингу та інноваційних фінансових послуг в умовах цифрової економіки. Цифровізація банківської галузі являє собою комплекс сучасної економіки, організації та управління, системних інновацій у будь-якій сфері діяльності банку. В умовах зростання конкуренції цифровізація може сприяти розширенню клієнтської бази, збільшенню частки ринку банківських послуг, зниженню витрат і покращенню фінансової стабільності та безпеки банків. Цифровізація банківської діяльності — це система заходів, спрямованих на поглиблення співпраці з фінтех-стартапами для досягнення довгострокових цілей розвитку, пов’язаних із впровадженням інноваційних методів роботи, нових банківських продуктів і послуг з метою збільшення та розширення клієнтської бази та підвищення конкуренції між банківськими силами. Ціллю статті є дослідження сучасних тенденцій цифрової трансформації банківської діяльності. Досліджено сутність та особливості цифрової трансформації. Визначено концепцію цифрової трансформації банківської діяльності, яка є життєво важливим процесом аналізу, взаємодії та задоволення клієнтів банками та фінансовими установами. Встановлено основні рушійні сили цифрової трансформації банківської діяльності, які в першу чергу належать до очікування споживачів, нових гравців у галузі, а також нових потужних технологій та мінливих правил, що чинять величезний тиск на діючі банки, змушуючи їх впроваджувати значні інновації у банківську діяльність. Встановлено, що існує п’ять основних етапів розвитку цифрової трансформації банківської діяльності. Визначено, що сучасні банки функціонують у ситуації стрімких і незворотних змін у технологіях, конкуренції на ринку банківських послуг зі збільшенням кількості небанківських організацій, змін у поведінці клієнтів і регулюванні. Доведено, що банки та їхні операційні моделі, що функціонують нині, не зможуть залишатися незмінними в майбутньому. The development of the entire modern world cannot be imagined without the use of digital technologies. Digitalization concerns almost all spheres of activity, these are modern realities. Banking is no exception. The purpose of modern financial services is to solve simple and non-standard tasks in the process of organizing the effective functioning of banking using financial technologies, financial engineering tools and innovative financial services in the digital economy. The digitalization of the banking industry is a complex of modern economics, organization and management of systemic innovations in any area of the bank’s activities. In the face of increasing competition, digitalization can help expand the customer base, increase the market share of banking services, reduce costs and improve the financial stability and security of banks. The digitalization of banking is a system of measures aimed at deepening cooperation with fintech startups to achieve long-term development goals related to the introduction of innovative working methods, new banking products and services in order to increase and expand the customer base and increase competition between banking forces. The purpose of the article is to study current trends in the digital transformation of banking. The article explores the essence and features of digital transformation. The concept of digital transformation of banking activity is defined, which is a vital process of analysis, interaction and customer satisfaction by banks and financial institutions. The main drivers of the digital transformation of banking are identified, which primarily relate to consumer expectations, new players in the industry, as well as powerful new technologies and changing regulations that put enormous pressure on incumbent banks, forcing them to introduce significant innovations in banking. Also, a number of factors, such as the increased use of digital transformation technologies in banks to optimize financial services, the growing demand for banking infrastructure as a business value-adding service, and the integration of artificial intelligence into the banking as a service platform, offer profitable opportunities for expanding the market. It has been established that there are five main stages in the development of the digital transformation of banking. It has also been established that modern banks operate in a situation of rapid and irreversible changes in technology, competition in the banking services market with an increase in the number of non-banking organizations, changes in customer behavior and regulation. As a result, the current banks and their operating models will not be able to remain unchanged in the future.Item Геопросторові та секторальні аспекти новітніх трендів злиттів і поглинань у галузі технологій(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-03-31) Ткаленко, Світлана Іванівна; Tkalenko, Svitlana; Ткаленко, Светлана Ивановна; Кудирко, Людмила; Kudyrko, LiudmylaДосліджено геопросторові та секторальні аспекти на міжнародному ринку злиттів і поглинань. Акцентована увага на технологічних компаніях на міжнародному ринку M&A. Authors studied the geospatial and sectoral aspects of the international market of mergers and acquisitions. Focused attention on technology companies in the international M&A market.Item Глобальна урбаністика: системні перетворення(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-03) Чужиков, Віктор Іванович; Chuzhykov, Victor; Чужиков, Виктор ИвановичРозглянуто особливості старих і нових теорій регіоналістики і урбаністики. З’ясовані характерні риси локалізаційного бекграунда «урбаністики». Виявлено тренди цифровізації і біхевіоризації урбаністики.Item Співпраця України та ЄС у відновленні міст після закінчення війни(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-03) Ткаленко, Світлана Іванівна; Tkalenko, Svitlana; Ткаленко, Светлана ИвановнаВ умовах євроінтеграційного вектору України розглядається механізм співпраці з ЄС, європейськими країнами в контексті відновлення після війни з росією. Великі втрати за перший рік війни, її продовження, і ризики залишаються надзвичайно високими, тому діапазон майбутніх сценаріїв відновлення дуже широкий. Розглянуто План відновлення та розвитку України, який підтриманий Європейської комісією.Item Регулювання арт-бізнесу в креативній економіці ЄС(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019-05-07) Диндар, Антон Сергійович; Dyndar, Anton; Дындар, Антон Сергеевич; Чужиков, Віктор ІвановичУ дисертації обґрунтовано методологію дослідження арт-бізнесу в глобальній економіці,систематизовано умови, фактори та механізми регулювання креативної бізнес-діяльності в ЄС. Розроблено поліструктурну модель регулювання культурно-креативного сектора в ЄС, виявлені напрямки вдосконалення інституційно-регулятивного забезпечення європейського вектора розвитку арт-ринку України. Досліджено генезис розвитку артистичної бізнес індустрії в державах-лідерах. Обґрунтовано ідентифікаційні підходи до аналізу інституційних та секторальних змін на арт-ринку, проаналізовано секторальні та країнові особливості ринку, наведено компаративну характеристику конвергентних процесів розвитку арт-ринків України, Польщі та ЄС, ідентифіковано позиції арт- компаній на європейському ринку креативної індустрії. Обґрунтовано механізми конвергенції секторальних ринків України та ЄС. Охарактеризовано тенденції та особливості інноваційно-креативної кластеризації економічного простору європейських країн та України. The thesis elaborates on the methodology for studying of the art-business in the global economy, systematizes the conditions, factors and mechanisms for regulating creative business activities in the EU. Author developed amultistructural model of regulation of the EU cultural and creative industries, which is a hierarchical complex of institutional and instrumental harmonization of the EU development strategies, the existing legal base of intellectual activity of authors, artists, performers, introduction of special sectoral instruments, as well as a set of complementary regional and local measures. The genesis of the development of the artistic business industry in the leading countries has been uncovered.The criteria for defining the evolutionary stages of artbusiness and models of creative entrepreneurship have been developed based on the principles of historicism, increasing technological sophistication of creative sphere, sectoral diversification and globalization of markets.The author substantiated identification approaches to the analysis of institutional and sectoral changes in the art market, analyzed national and sectoral features of the market. An extended identification model of art-product value chain has been developed. The latter is viewed as a complex mechanism for the transfer of information impulses, based on the growing internationalization of sectoral markets, aesthetic, technological and commercial proposals that have undergone correctional changes via relevant moral, ethical, legal and financial national filters, which provide a high dynamics of production of new ideas, tastes, preferences, and modes of behavior of consumers through both linear transfer of value added and multistructural effects, which, under the conditions of vertical diversification, involvethe introduction of significant changes in the technology of production of corresponding types of creative goods and services. The mechanisms of convergence of creative sectors of Ukraine and the EU have been substantiated, positions of the leading art-companies in the European creative products’ market have been identified. Author provided a comparative research of the convergent processes of the art-markets of Ukraine, Poland and the EU, which includes: selective statistical identification of cultural processes, establishing a correlation between the results of the economic activity of the studied objects and the satisfaction of the cultural needs of the population, the study of the links between the dynamics of GDP per capita and the rate of attendance of art events, which allowed to determine a rather moderate discrepancy between behavior, artistic and taste preferences of citizens and economic results of production. Author developed the innovative-creative model of art-production clustering in Ukraine, which involves implementation of European experience of art-clusters construction, establishing a cluster support platform, selection of suitable locations, a distinct sectoral composition of clusters, creation of additional conditions for the implementation of creative plans, attracting foreign investment in the development and future implementation of creative projects, receiving additional financing from the EU Guarantee Fund, as well as fostering of national and international creative value chains, based on the uniqueness of production, replication and commercialization of art-products. Directions for improving the institutional and regulatory framework of the European development vector of the Ukrainian art market have been identified. В диссертации обоснована методология исследования арт-бизнеса в глобальной экономике, систематизированы условия, факторы и механизмы регулирования креативной бизнес-деятельности в ЕС. Разработана полиструктурная модель регулирования культурно-креативного сектора в ЕС, определены направления совершенствования институционально-регулятивного обеспечения европейского вектора развития арт-рынка Украины. Исследован генезис развития артистической бизнес индустрии в государствах-лидерах. Обоснованы идентификационные подходы к анализу институциональных и секторальных изменений на арт-рынке, проанализированы секторальные и страновые особенности рынка, приведена компаративная характеристика конвергентных процессов развития арт-рынков Украины, Польши и ЕС, идентифицированы позиции арт-компаний на европейском рынке креативной индустрии. Обоснованы механизмы конвергенции секторальных рынков Украины и ЕС. Охарактеризованы тенденции и особенности инновационно-креативной кластеризации экономического пространства европейских стран и Украины.Item Ризики зовнішньоторговельної відкритості країн в умовах глобальних рецесійних процесів(Східноєвропейський центр наукових досліджень, 2020-07-20) Кудирко, Л. П.; Ткаленко, Світлана Іванівна; Tkalenko, Svitlana; Ткаленко, Светлана ИвановнаItem Інвестиційне співробітництво України з країнами ЄС(Центр фінансово-економічних наукових досліджень, 2021-02-24) Ткаленко, Світлана Іванівна; Tkalenko, Svitlana; Ткаленко, Светлана ИвановнаItem Приоритетные направления инвестиционных вложений на территориях Украины(«Baku Business University» Press, 2021-05-06) Ткаленко, Светлана Ивановна; Tkalenko, Svitlana; Ткаленко, Світлана ІванівнаItem Банківська діяльність в умовах фінансової глобалізації(Західноукраїнський національний університет, 2021) Ткаленко, Світлана Іванівна; Tkalenko, Svitlana; Ткаленко, Светлана Ивановна; Тіпанов, Владислав Вікторович; Tipanov, Vladyslav; Типанов, Владислав ВикторовичФінансова глобалізація сприяла процесу концентрації банківської діяльності і перетворила транснаціональні банки в універсальні могутні банківські комплекси. Усередині них поступово стираються межі між комерційними, інвестиційними банками, страховими та іншими установами фінансової сфери. Розвинені країни традиційно стали на чолі національних фінансових, банківських систем, що забезпечують переміщення грошових мас з однієї сфери в іншу. Розвинена культура накопичення капіталу дозволила могутнім банкам з розвинутих країн сформувати істотну пасивну базу для здійснення довгострокових і капіталомістких процесів, забезпечуючи діяльність провідних ТНК. Метою дослідження є виявлення змін у сучасній банківській діяльності в умовах фінансової глобалізації. Метод. В процесі написання статті використано загальнонаукові та спеціальні методи: узагальнення, аналізу та синтезу, системного підходу. Результати. У статті дана комплексна характеристика трендів міжнародної банківської діяльності. Проаналізована діяльність найбільших банків світу. Увага приділяється основним факторам, які впливають на обсяги банківських потоків та їх напрями. Доведено, що на сучасному етапі економічного розвитку з метою утримання конкурентних позицій банки переходять до нових бізнес-стратегій. У статті розкриті основні сили, які визначають перехід до нових банківських бізнес-стратегій. Виявлений вплив цифрових можливостей та мереж на банківську діяльність. Financial globalization has facilitated the process of banking concentration and has transformed transnational banks into universal, powerful banking complexes. Within them, the boundaries between commercial banks, investment banks, insurance and other financial institutions are gradually becoming blurred. Developed countries have traditionally been at the forefront of domestic financial, banking systems that move money from one sphere to another. The developed culture of capital accumulation has allowed powerful banks from developed countries to form a significant passive base for long-term and capital-intensive processes, ensuring the activities of leading TNCs. The purpose of the study is to identify changes in modern banking in the context of financial globalization. Method. In the process of writing the article used general scientific and special methods: generalization, analysis and synthesis, system approach. Results. The article provides a comprehensive description of trends in international banking activity. The activity of the world’s largest banks has been analyzed. Attention is paid to the main factors that influence the volume and direction of bank flows. It has been shown that in the current stage of economic development, banks are moving to new business strategies to maintain competitive positions. The article reveals the main forces that determine the transition to new banking business strategies. The impact of digital opportunities and networks on banking activity has been identified.Item Empirical analysis of exports of organic agricultural food products of Ukraine(Izdevnieciba «Baltija Punlishing», 2021) Tkalenko, Svitlana; Ткаленко, Світлана Іванівна; Ткаленко, Светлана Ивановна; Melnyk, Tetiana; Kudyrko, LiudmylaThe main goal of the study is to identify endogenous and exogenous factors that determine the scale and dynamics of Ukraine’s exports of organic agricultural food products (OAP). The formulated goal caused assessment of a number of potential factors influencing the development of the export potential of the Ukrainian agro-industrial complex in terms of production and sales of organic agricultural products on foreign markets. The authors conducted economic and mathematical modeling based on the software product E-Views. The observation interval covers 2008-2019. Multifactorial regression model has been constructed and tested for heteroscedasticity, as well as causal relationships have been identified between the main indicators of supply and demand and the exports volumes of related organic products. This makes it possible for further forecast on Ukraine’s exports in the short and medium term. Methodology. The study has been based on statistics from international and Ukrainian institutions specializing in organic farming and trade, including FiBL (Research Institute of Organic Agriculture), the Federation of Organic Movement of Ukraine. Databases of the State Statistics Service of Ukraine, UNCTAD for the period 2008-2019 were also involved, which made it possible to conduct a full cycle of research procedures in order to identify the most significant factors influencing Ukraine’s export activity within related segment of the global market. The results of the conducted modeling show the following: achievement and increase of Ukraine’s relative advantage in international trade of organic agro-food products for the outlined years; the existence of strong connection between the volume of exports of organic agro-food products and the level of comparative country’s advantages in international trade; identifying a significant impact on exports of endogenous factors, namely the level of wholesale and retail sales on the domestic market of Ukraine as a factor that creates additional demand from the population and business of Ukraine (B2B and B2C markets) for organic products and enhances the attention of agricultural manufacturers to activities that combine the criteria of high profitability and public demand. Another endogenous factor is the volume of areas allocated for organic farming has shown insignificant impact, however, it allows to create resource conditions for increasing production and export activity of national business in a particular sphere on various directions, from meat and dairy products to production of organic fruit, vegetables, etc. Practical implications. Conceptual provisions, conclusions formulated by the authors based on the conducted econometric modeling, allow to optimize the measures of regulatory policy in terms of institutional support of conditions and factors contributing to promising activities of the national agro-industrial complex. This will ensure the implementation of the national strategy on sustainable development with its emphasis achieving environmental criteria of production and consumption, reduce the level of import dependence upon a number of strategically important food groups and, at the same time, increase economic efficiency of Ukrainian agricultural business. Value/originality. Prospects for further research in this area may assess the potential of international production and marketing cooperation between Ukrainian agricultural companies and non-resident companies in terms of limiting the latter’s access to the land market in Ukraine while finding flexible mechanisms to stimulate joint production and sale of organic agricultural products on international markets according to quality and safety standards.Item Ukraine's investment cooperation with the EU: problems and prospects in modern conditions of economic development(Scientific Center of Innovative Researches OÜ, 2022) Tkalenko, Svitlana; Ткаленко, Світлана Іванівна; Ткаленко, Светлана ИвановнаThe article considers theoretical basis of investment cooperation, defines the category of international investment cooperation, defines the principles of attracting foreign direct investment from EU countries, and peculiarities for host countries. The necessity of attracting foreign investments into the national economy is substantiated. The study identified factors that affect investment cooperation and the volume of investment. The analyzed movement of investments between Ukraine and the EU in the sectoral breakdown of country in the last twenty years. The movement of investments between Ukraine and EU countries in the sectoral and country context for the last twenty years is analyzed. It is noted that the benefits of direct investment are inherent in both the recipient country and the investor country. The article outlines the benefits of investment cooperation for Ukraine and the EU. The main problems on the way to promoting effective investment cooperation are generalized. Analysis of investment flows and observations prove positive changes in investment cooperation and it became especially noticeable with the election of the European vector of development of Ukraine’s foreign economic relations and the signing of the Association Agreement between Ukraine and the EU. The projected data are calculated on the basis of statistical data on investment flows between Ukraine and the EU without taking into account external factors influencing economic development. The article states that the constructed trend coincides with the global trend of the world economy. Based on the analysis of investment cooperation between Ukraine and the EU, and to improve it the author proposes the creation of a register of economically and technically viable investment projects in accordance with the priority of development of economic sectors, with taking into account the national interests of all regions of the country, promoting the direction of foreign capital to those regions, sectors and projects that are most in need. Priority sectors for foreign investment have been identified, steps to improve investment cooperation between Ukraine and EU countries have been proposed, and ways to overcome obstacles to the movement of foreign direct investment have been identified in the article.Item Вплив діджиталізації на глобальний фінансовий ринок(Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, 2022-05-12) Ткаленко, Світлана Іванівна; Tkalenko, Svitlana; Ткаленко, Светлана ИвановнаItem Проблеми розвитку та перспективи експортного потенціалу України(Вищий навчальний заклад «Університет економіки та права «КРОК», 2021-12) Ткаленко, Світлана Іванівна; Tkalenko, Svitlana; Ткаленко, Светлана Ивановна