Кафедра європейської економіки і бізнесу
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Corporate smart analytics limitations: case of gender quotas in france(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026-06) Vinska, Oksana; Вінська, Оксана ЙосипівнаItem Цифрові трансформації у банківському секторі(2026-06) Ткаленко, Світлана Іванівна; Tkalenko, SvitlanaItem «Зелені фінанси» у вимірі структурних асиметрій міжнародного портфельного інвестування в Україну(Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, 2023-04-27) Кудирко, Л. П.; Ткаленко, Світлана Іванівна; Tkalenko, SvitlanaItem Інтеграція українських компаній у ланцюги доданої вартості креативного бізнесу ЄС(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026-08-31) Любченко, Андрій Олексійович; Liubchenko, Andrii; Федірко, Олександр АнатолійовичДисертація присвячена комплексному аналізу, теоретичному узагальненню та авторському обґрунтуванню методологічних засад, моделей, механізмів та інструментів інтеграції українських компаній у ланцюги доданої вартості креативного бізнесу Європейського Союзу. The dissertation is devoted to a comprehensive analysis, theoretical generalization, and the author's substantiation of the methodological foundations, models, mechanisms, and tools for the integration of Ukrainian companies into the value chains of the EU creative business.Item Геоекономічна фрагментація: ризики виникнення ізольованих торговельних блоків у сучасній світовій економіці(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026-03-27) Єременко, Андрій Валерійович; Yeremenko, AndriiАналізуються сучасні тенденції деглобалізації та геоекономічної фрагментації світової торговельної системи. Досліджується перехід від багатостороннього співробітництва до формування закритих торговельних блоків на основі геополітичної близькості («friend-shoring»). Особлива увага приділяється впливу тарифних війн, протекціонізму та технологічного розриву у сфері штучного інтелекту на стійкість глобальних ланцюгів постачання. Визначено основні ризики для країн, що розвиваються, в умовах перебудови світового економічного порядку за моделлю «трьох блоків». The article analyzes current trends in deglobalization and geoeconomic fragmentation of the world trading system. It examines the transition from multilateral cooperation to the formation of closed trading blocs based on geopolitical proximity (“friend-shoring”). Particular attention is paid to the impact of tariff wars, protectionism, and the technological gap in the field of artificial intelligence on the sustainability of global supply chains. The main risks for developing countries in the context of the restructuring of the world economic order according to the “three blocs” model are identified.Item Енергетичний та екологічний імперативи сталого розвитку в системі міжнародних економічних відносин під впливом геоекономічного протистояння(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026-06-17) Єременко, Андрій Валерійович; Yeremenko, AndriiItem Роль європейського інвестиційного банку в сприянні гендерній рівності в ЄС(Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, 2025-04-10) Вінська, Оксана Йосипівна; Vinska, Oksana; Філонюк, В. В.Item Інфраструктурні чинники розвитку аграрного сектору України в умовах воєнного стану(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-11-09) Саусь, В.; Ткаленко, Світлана ІванівнаItem Цифрові валюти центральних банків як інструмент модернізації фінансової системи(Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, 2026-04-16) Ткаленко, Світлана Іванівна; Tkalenko, SvitlanaItem Розвиток креативного сектору в Україні в контексті євроінтеграції(Київський національний університет технологій та дизайну, 2024-04-17) Лещенко, Катерина Андріївна; Leshchenko, KaterynaItem Current trends in the military-industrial integration of the EU countries and implications for Ukraine(Громадська спілка «Редакція журналу «Зовнішні справи», 2023) Leshchenko, Kateryna; Лещенко Катерина АндріївнаIn the face of common security challenges, the issue of protecting civilised countries from external military aggression is of utmost importance for the entire European continent. The research aims to analyse the existing integration processes in Europe and extrapolate them to the military-industrial complex of Ukraine since the Ukrainian state is an outpost of the European Union, where the entire range of modern military technologies is used. The objectives of the study are to identify trends in the military industries of the leading European countries and to assess the prospects for their further integration in the context of the current external military aggression. The key indicators were collected and analysed using statistical and regression analysis, as well as the longitudinal method. The study provided results on the development of defence spending in individual countries, data on the participation of EU countries in joint projects, the scope of sanctions imposed on the aggressor country, indicators of Ukraine's participation in the common customs area, and the volume of military assistance from partner countries. The analysis of the data led to the conclusion that the defence capability of both Ukraine and the entire European Union has significantly improved. It was also found that the replacement of outdated Soviet standards with modern Western ones has led to a significant increase in defence capabilities. In addition, the study found that the unjustified armed aggression against Ukraine strengthened relations between the countries of the European Defence Agency and gave them an impetus to develop collective defence capabilities and conclude joint agreements involving military-industrial complexes. From a practical point of view, the obtained indicators of changes on the continent made it possible to draw conclusions about the directions of further integration and to correct the identified shortcomings. У час спільних безпекових викликів, для усього європейського континенту найактуальнішим постає питання захисту цивілізованих країн від зовнішньої військової агресії. Мета роботи – проаналізувати існуючі інтеграційні процеси в Європі та екстраполювати їх на військово-промисловий комплекс України, оскільки саме вона зараз є аванпостом Євросоюзу, де використовується весь спектр сучасних військових технологій. Завданнями дослідження, у свою чергу, є визначення тенденцій, що відбувались у військовій промисловості передових країн Європи, та оцінка перспектив їх подальшої інтеграції у контексті наявної зовнішньої військової агресії. За допомогою методів статистичного та регресивного аналізу, а також лонгітюдного метода були зібрані та проаналізовані ключові показники. У процесі дослідження були отримані результати щодо розвитку оборонних витрат окремих країн, дані щодо участі країн ЄС у спільних проектах, обсяг санкцій, застосованих до країни-агресора, показники участі України у спільному митному просторі, а також обсяги військової допомоги від країн-партнерів. Аналіз отриманих даних привів до висновків про суттєве покращення обороноздатності як України, так і усього Європейського Союзу. Також було виявлено, що заміна застарілих радянських стандартів на сучасні західні призвели до суттєвого збільшення оборонного потенціалу. Крім того, у процесі дослідження вдалося з’ясувати, що невиправдана збройна агресія проти України зміцнила відносини і між країнами Європейського оборонного агентства та дала їм поштовх щодо розвитку колективних оборонних спроможностей та укладення спільних угод за участю військово-промислових комплексів. З практичної точки зору, отримані індикатори змін на континенті дали змогу зробити висновки щодо напрямків подальшої інтеграції, а також виправити виявлені недоліки.Item Institutional and financial mechanisms of the European Green Deal in the processes of early recovery and post-war transformation of Ukraine(Дніпровський державний університет внутрішніх справ, 2025) Leshchenko, Kateryna; Лещенко, Катерина АндріївнаThe research relevance is determined by the need for environmental integration into national policies for the reconstruction of Ukraine in the context of a full-scale war and European integration within the framework of the European Green Deal. The study aimed to analyse the institutional and financial mechanisms for implementing the principles of the European Green Deal in the processes of early recovery and post-war transformation of Ukraine. The research methodology was based on an interdisciplinary approach that combined quantitative analysis of environmental finance, case studies of post-crisis countries, and a comparative assessment of institutional compatibility. As a result, the institutional architecture of the European Green Deal was systematised, emphasising key executive and financial actors, and the mechanisms of their interaction with the Ukrainian authorities were identified. The study analysed the chronology of political decisions in 2020-2023 on decarbonisation, energy efficiency and the development of renewable energy sources. In particular, by 2023, Ukraine increased the share of renewable energy to 22% in its generation structure, and reduced CO2 emissions per capita from 4.6 tonnes (2020) to 3.6 tonnes (2023), but maintained uneven integration of environmental criteria into recovery plans. A comparative analysis of the experience of Croatia (renewable energy sources 70%, share of green projects in national programmes over 35%) and Georgia (renewable energy sources 80.3%) identified effective models of institutional coordination, including the creation of a single body for environmental management. Key barriers have been identified: dispersed responsibilities, poor coordination between ministries, an unstable regulatory framework, and limited access to climate finance. The study emphasised that effective green recovery in Ukraine requires improved mechanisms of financial involvement and adaptation of the regulatory framework to EU standards. The practical significance of the study was to formulate recommendations for the modernisation of institutions. The findings can be used in the development of a national green recovery strategy and the process of approval by international donors, considering the criteria of long-term environmental sustainability. Актуальність дослідження полягала у необхідності екологічної інтеграції в національні політики відбудови України в умовах повномасштабної війни та євроінтеграції в межах Європейського зеленого курсу. Метою дослідження було проаналізувати інституційні та фінансові механізми реалізації принципів Європейського зеленого курсу у процесах раннього відновлення та післявоєнної трансформації України. Методологія дослідження ґрунтувалася на міждисциплінарному підході, що поєднував кількісний аналіз екологічного фінансування, кейс-стаді посткризових країн, порівняльну оцінку інституційної сумісності. У результаті було систематизовано інституційну архітектуру Європейського зеленого курсу з акцентом на ключових виконавчих і фінансових суб’єктах та визначено механізми їх взаємодії з українськими органами влади. Проаналізовано хронологію політичних рішень у 2020-2023 роках щодо декарбонізації, енергоефективності та розвитку відновлюваних джерел енергії. Зокрема, до 2023 року Україна збільшила частку відновлюваної енергії до 22 % у структурі генерації, зменшила викиди CO2 на душу населення з 4,6 т (2020) до 3,6 т (2023), але зберігала нерівномірну інтеграцію екологічних критеріїв у плани відновлення. Порівняльний аналіз досвіду Хорватії (відновлювані джерела енергії – 70 %, частка «зелених» проєктів у національних програмах – понад 35 %) та Грузії (відновлювані джерела енергії – 80,3 %) дозволив виокремити ефективні моделі інституційної координації, зокрема створення єдиного органу для екологічного управління. Ідентифіковано ключові бар’єри: розпорошеність повноважень, слабка координація між міністерствами, нестабільна регуляторна база та обмежений доступ до кліматичного фінансування. У дослідженні було підкреслено, що ефективна зелена відбудова України потребує удосконалення механізмів фінансового залучення та адаптації регуляторної бази до стандартів ЄС. Практичне значення дослідження полягало у формулюванні чітких рекомендацій щодо модернізації інституцій. Отримані результати можуть бути використані при розробці національної стратегії зеленої відбудови та в процесі погодження з міжнародними донорами, з урахуванням критеріїв довгострокової екологічної стійкості.Item Determining priorities for Ukraine’s post-war reconstruction in the conditions of preparation for EU membership(Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця, 2023) Leshchenko, Kateryna; Лещенко, Катерина Андріївна; Leshchenko, Serhii; Лещенко, Сергій ВолодимировичThe priorities for Ukraine’s post-war reconstruction in preparation for its membership in the European Union are to ensure integration, efficient use of resources, socio-economic growth, and sustainable development. Finding ways to effectively develop the economic and other sectors, adapt to European norms and create a sustainable framework for integration into the European space was the purpose of this study. The methodology is based on the empirical research method. The reform priority coefficient was calculated using a formula for determining the priority areas for improving the economic, demographic, and political sectors of Ukraine. The study identified priority areas for Ukraine’s post-war development, including mechanisms such as ensuring sustainable economic growth, modernising infrastructure, developing trade relations with EU countries, supporting innovation and entrepreneurship, improving the quality of education and healthcare, which can be used by scientists and the state to ensure the country’s effective development and obtaining the status of a full EU member. The importance of ensuring social protection of the population, including raising living standards and ensuring access to basic social services, was identified. The study found that effective economic diplomacy and the expansion of international relations with EU member states are crucial factors for Ukraine’s successful preparation for EU membership. The focus is on ensuring strategic orientation, efficient use of resources and achieving the country’s socio-economic development in line with European standards and values. In practice, these results can become the basis for developing strategic decisions and programmes in line with EU criteria. Визначення пріоритетів післявоєнної відбудови України в умовах підготовки до членства в Європейському Союзі полягає в необхідності забезпечення інтеграції, ефективного використання ресурсів, соціально-економічного зростання та сталого розвитку країни. Знаходження шляхів ефективного розвитку економічного та інших секторів, адаптації до європейських норм та створенні стійких засад для інтеграції в європейський простір було метою цього дослідження. Методологія побудована на використанні емпіричного методу дослідження. Коефіцієнт пріоритетності реформування вирахувано за допомогою створеної формули визначення пріоритетних напрямків вдосконалення економічних, демографічних та політичних секторів України. Визначено пріоритетні напрямки розвитку України в післявоєнний час, враховуючи такі механізми, як забезпечення сталого економічного зростання, модернізація інфраструктури, розвиток торговельних зв’язків із країнами ЄС, підтримка інновацій та підприємництва, покращення якості освіти та здоров’я, які можуть бути використані науковцями та державою для забезпечення ефективного розвитку країни й отримання статусу повноправного члена ЄС. Визначена важливість забезпечення соціального захисту населення, включно з підвищенням рівня життя, забезпеченням доступу до основних соціальних послуг. Дослідження виявило, що ефективна економічна дипломатія та розширення міжнародних відносин із державами-членами ЄС є важливими факторами для успішної підготовки України до членства в ЄС. Акцентовано на забезпеченні стратегічної орієнтації, ефективному використанні ресурсів та досягненні соціально-економічного розвитку країни відповідно до європейських стандартів та цінностей. На практиці ці результати можуть стати основою для розробки стратегічних рішень та програм відповідно до критеріїв ЄС.Item Challenges of implementing the EU’s economic initiatives for the Global South(Мукачівський державний університет, 2023) Leshchenko, Kateryna; Лещенко, Катерина АндріївнаThe topic of the study related to the implementation of economic initiatives is relevant, as the countries of the Global South have developing economies and exciting potential for growth and cooperation. Their economic strengthening could have an impact on the geopolitical picture of the world. The European Union, as one of the largest economic blocs in the world, has interests in supporting and cooperating with these countries to ensure stability and growth. The purpose of this study was to analyse and highlight the importance, complexities, and prospects of implementing economic initiatives that the European Union is implementing in the countries of the Global South. Among the methods used were analytical, statistical, functional methods, as well as methods of system analysis, deduction, synthesis, and comparison. The study highlighted the importance of the European Union’s economic initiatives for the Global South, the significance of cooperation between these regions and the benefits for both sides. The study analysed the main challenges faced by the economic initiatives of the European Union in the context of the Global South, namely, political, economic, social, and cultural factors that complicate the implementation of these initiatives. Potential opportunities for the development of the countries of the Global South as a result of the EU’s economic initiatives have been explored, namely opportunities to attract foreign investment, support economic growth and reduce poverty in these countries. Based on the analysis, particular recommendations were made to improve the implementation of the European Union’s economic initiatives for the countries of the Global South. The practical value lies in the use of the identified results, solving issues related to the implementation of initiatives to bring this process to a new level. Тема дослідження, пов’язана з реалізацією економічних ініціатив, є актуальною, оскільки країни Глобального Півдня мають розвиваючу економіку та великий потенціал для росту та співпраці. Їх економічне зміцнення може мати вплив на геополітичну картину світу. Європейський Союз, як один з найбільших господарських блоків у світі, має інтереси в підтримці та співпраці з цими країнами для забезпечення стабільності та зростання. Мета роботи полягає в аналізі та висвітленні важливості, складнощів і перспектив реалізації економічних ініціатив, які Європейський Союз впроваджує в країнах Глобального Півдня. Серед використаних методів було застосовано аналітичний, статистичний, функціональний методи, а також методи системного аналізу, дедукції, синтезу та порівняння. У процесі проведення дослідження було виділено важливість економічних ініціатив Європейського Союзу для країн Глобального Півдня, значення співпраці між цими регіонами та вигоди для обох сторін. Проаналізовано основні виклики, з якими стикаються економічні ініціативи Європейського Союзу в контексті країн Глобального Півдня, а саме: політичні, економічні, соціальні та культурні фактори, які ускладнюють реалізацію цих ініціатив. Було досліджено потенційні можливості для розвитку країн Глобального Півдня внаслідок економічних ініціатив Європейського Союзу, а саме можливості для залучення іноземних інвестицій, підтримку економічного зростання та зменшення бідності в цих країнах. На основі проведеного аналізу були наведені конкретні рекомендації щодо поліпшення реалізації економічних ініціатив Європейського Союзу для країн Глобального Півдня. Практична цінність полягає у використанні виявлених результатів, вирішенні питань, пов’язаних з реалізацією ініціатив для того, щоб вивести даний процес на новий рівень.Item Current challenges of agricultural trade liberalisation between Ukraine and the EU(Інститут аграрної економіки УААН, 2023) Leshchenko, Kateryna; Лещенко, Катерина АндріївнаAgriculture is the main specialisation of Ukraine in the international arena, which is associated with its geographical features and relatively inexpensive labour. Despite this, it remains relevant to find opportunities for the development of this industry in the country through the use of all available methods. The purpose of the study is to describe the current challenges that arise in the trade relations between these subjects of international entities. This paper examines how the situation in the agricultural sector can be improved by liberalising trade between Ukraine and the European Union. The main methods used are analysis, prediction, abstraction, and deduction. Within the framework of this study, trends in trade in agricultural products between Ukraine and the European Union are evaluated. The paper establishes that this union became the largest Ukrainian trading partner after the outbreak of war. This was caused both by actions on the part of the European Union in support of Ukraine and by the blockade of seaports, which limited the country's export options to only the land route. The study describes the features of changes in the structure of external trade between the unions in the agricultural sector and proposes specific methods to address existing issues in international interactions between countries to better understand the specific features of economic relations between Ukraine and the European Union. In addition, the study includes recommendations on how to improve relations between these subjects of international relations in the future and solve the difficulties that still exist between them in the trade in agricultural products. Сільське господарство є основною спеціалізацією України на міжнародній арені, що пов’язано із географічними особливостями розміщення країни та порівняно недорогою робочою силою. Зважаючи на це, актуальним залишається знаходження можливостей для розвитку даної галузі в країни за допомогою використання усіх доступних методів. Метою статті було описати актуальні виклики, що виникають під час взаємин у розрізі торгівлі між даними суб’єктами міжнародних відносин. В рамках даної роботи вивчається те, яким чином можна покращити ситуацію в аграрному секторі за рахунок лібералізації торгівлі між Україною та Європейським Союзом. Основними методами, що використовувались під час роботи, були аналіз, прогнозування, абстрагування та дедукція. В рамках даного дослідження було оцінено тенденції торгівлі аграрною продукцією між Україною та Європейським Союзом. Визначено, що, після початку війни, дане об’єднання стало найбільшим українським торговим партнером. Це було викликано як діями з боку Європейського Союзу на підтримку України, так і блокадою морських портів, що залишила лише сухопутній шлях вивезення продукції з країни. В рамках дослідження були описані особливості зміни структури зовнішньої торгівлі між об’єднаннями в сфері аграрного сектору, а також були запропоновані окремі методи вирішення існуючих проблем у міжнародній взаємодії між країнами. Дана робота дає змогу краще зрозуміти особливості економічних відносин між Україною та країнами-членами Європейського Союзу. Крім цього, результати дослідження мають рекомендації стосовно того, яким чином можна покращити взаємостосунки між даними суб’єктами міжнародних відносин у майбутньому, а також дозволить вирішити труднощі, що досі існують між ними стосовно проблем, пов’язаних із торгівлею продукцією аграрного сектору.Item Трансформація монетарної парадигми в Європейському Союзі(Наукова установа «Науково-дослідний центр сталого розвитку», 2025) Чужиков, Віктор Іванович; Chuzhykov, Viktor; Старченко, А. В.; Starchenko, A.Пропоновану статтю присвячено складним поліструктурним змінам в глобальному і європейському соціумі, що зумовило швидкі зрушення у панівній до недавнього часу постіндустріальній парадигмі. Це природним чином відобразилося на секторальних і горизонтальних парадигмах, центральне місце в яких посідає монетарна теорія. Авторами проаналізовані новітні парадигми: Homo oeconomicus, Homo sociologicus, Homo urbanus, Homo retis (мережна парадигма) і цілий ряд інших, що дозволило провести ретельний аналіз доказової бази сучасного монетаризму. Обгрунтовано зростаючу значущість на поч. ХХІ ст. нових (модерних) методологій: теорії оптимальних валютних зон, неолібералізму, неокейнсіанства та неофункціоналізму. Це сприяло співставленню їх з теоретичними концепціями (молоді парадигми) Європейського Союзу (різношвидкісна Європа, Європа а la carte, концентричних кіл, піонерних груп, близька кооперація, кооперація, що зростає). Наведені аргументи дозволили визначити важливий тренд гібридної дифузії сучасних теорій, глибинна цифровізація яких вже найближчим часом сформує нову парадигму Homo informaticus. Зміни ж в монетарній моделі ЄС відбуватимуться під впливом як внутрішніх, так і зовнішніх чинників, центральне місце серед яких посідатимуть глобальні процеси цифровізації. The article is devoted to the actual problem of identifying modern paradigms in the global economic environment, in particular, the role and significance of the impact of monetary theory on society and its interaction with theories of European integration. The authors have comprehensively analyzed the mutual influence of modern and archaic paradigmatic approaches to substantiating the essence of modern monetarism, in particular, the theory of optimal currency areas, which has found its practical implementation in the euro area created in the EU. However, these actions in the context of global uncertainty require further clarification and new arguments. Given this, the authors have developed the so-called paradigm model of European monetarism, which is based on a profound transformation of post-industrial methodology. It includes sectoral (Homo oeconomicus, Homo sociologicus, Homo hybridus, media and artistic paradigms), as well as horizontal (Homo creativus, Homo retis, Homo cybernaticus, Homo urbanus, Homo ecologicus) paradigms. At the same time, the authors substantiate the possible creation of new paradigms, some of which may be immature. Researchers are convinced that the trends of the global diffusion of modern economic theories and theoretical concepts of European integration (multi-speed Europe, Europe a la carte, concentric circles, pioneer groups, close cooperation, growing cooperation, etc.) may prove to be promising in the near future. It is determined that the processes of hybridization and digitalization will inevitably lead in the near future to the formation of new paradigms associated with digital dominance in the global society of Homo informaticus, within which the monetary component should be linked to the dominant processes of sustainable development and the growing turbulence of the global economy. The indispensable qualitative indicators of the new hybrid paradigm should have the following selective features: global priority of freedom of action, combined with the selective limitation of influences; hybridization of rational and irrational judgments (decisions) that form the basis of global international projects; formation of polystructural markets (regional, local, sectoral, global) and dominant monetary systems, including virtual ones; widespread use of analytical, empirical and abstract systemic approaches to identification of new paradigms, development of new theories and concepts.Item Innovative and investment model of state development as a factor of economic growth in the post-war period of Ukraine(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2026) Tkalenko, Svitlana; Ткаленко, Світлана Іванівна; Derii, Zhanna; Дерій, Жанна; Koriavets, Maksym; Корявець, Максим; Polianskyi, Maksym; Полянський, Максим; Danylevskyi, Roman; Данилевський, Роман; Detsiuk, Pavlo; Децюк, ПавлоThe article examines current issues of innovation and investment development of the state, using Ukraine in the post-war period as a case study. The authors focus on the fact that innovation- and investment-driven development is a key driving force of postwar reconstruction and a necessary prerequisite for economic growth. The post-war reconstruction strategy provides an opportunity for a leap toward a qualitatively new development model, which requires direct investment and advanced technologies. In the study, the authors emphasize quantitative innovation and investment indicators such as R&D expenditures, the number of innovation-active enterprises, and foreign direct investment. The hypothesis is tested that innovation and investment development in Ukraine have a positive effect on GDP growth. The main indicators of Ukraine's innovation and investment development are analyzed, and it is determined that even under wartime conditions, Ukraine demonstrates strong internal innovation potential; however, the existing investment model does not ensure full-scale technological development. The authors conclude that an increase in R&D expenditures will have a systemic and long-term positive effect, manifested not only in GDP growth, but also in the formation of an innovation-oriented economy and an increase in the share of value added in production. Increasing R&D expenditures can become one of the most powerful drivers of Ukraine’s economic growth and technological breakthrough. The study is useful for government agencies developing strategies to attract foreign investment in the post-war period and for the private sector seeking to further develop its business. The study applies the principles of a systemic approach in analyzing the impact of innovation and investment development indicators on economic growth in the post-war period, the principle of reliability, which reflects the current state of national economic development, as well as the principles of information accessibility and representativeness to ensure the validity of the research results. У статті розглянуті актуальні проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку держави на прикладі України в повоєнний період. Увага авторів зосереджена на тому, що інноваційно-інвестиційний розвиток є ключовою рушійною силою для повоєнної відбудови й необхідною передумовою економічного зростання. Стратегія повоєнної відбудови надає можливість для стрибка в якісно нову модель розвитку, для якої необхідні прямі інвестиції та новітні технології. У досліджені автори акцентують увагу на кількісних інноваційно-інвестиційних індикаторах, таких як витрати на НДР, кількість інноваційно активних компаній, прямі іноземні інвестиції. Розглядають гіпотезу, що інноваційно-інвестиційний розвиток України позитивно впливає на економічне зростання (збільшення ВВП) країни. Проаналізовані основні індикатори інноваційно-інвестиційного розвитку України і визначено, що Україна навіть у стані війни демонструє потужний внутрішній інноваційний потенціал, але інвестиційна модель не забезпечує повноцінного технологічного розвитку. На основі аналізу функціональної залежності між економічним зростанням (через ВВП) та індикаторами інноваційно-інвестиційного розвитку автори розробили модель і здійснили прогнозування. Автори дійшли висновку: збільшення витрат на НДР матиме системний і тривалий позитивний ефект, який проявляється не лише в зростанні ВВП, а й у формуванні інноваційно орієнтованої економіки та підвищенні частки доданої вартості у виробництві; зростатиме експорт високотехнологічної продукції та послуг, а вітчизняні підприємства стануть більш конкурентними на світових ринках. Інноваційно-інвестиційна модель розвитку економіки України має прояв через тривалі ефекти. Зростання витрат на НДР може стати одним із найпотужніших драйверів економічного зростання України, технологічного прориву та успішної євроінтеграції, особливо в повоєнний період. Об’єктом дослідження є процеси економічного зростання та розвитку національної економіки України в повоєнний період, що формуються під впливом інноваційно-інвестиційної моделі розвитку. Предметом дослідження є механізми формування, особливості реалізації інноваційно-інвестиційної моделі розвитку держави та її вплив на економічне зростання України в повоєнний період. У досліджені використано принципи системного підходу при розкритті індикаторів інноваційно-інвестиційного розвитку на економічне зростання в повоєнний період, принцип вірогідності, який відображає сучасний стан національного економічного розвитку, і принцип інформаційної доступності та репрезентативності для можливості обґрунтування результатів дослідження.Item Розвиток цифрової торгівлі на глобальних ринках: фінансовий та інноваційний аспекти(Київський національний університет технологій та дизайну, 2023) Федірко, Олександр Анатолійович; Fedirko, OleksandrДослідження присвячено взаємозв’язку фінансового та інноваційного аспектів з розвитку цифрової торгівлі на глобальних ринках. Мета дослідження полягає у визначенні інноваційного та фінансового аспектів в розвитку цифрової торгівлі на глобальних ринках шляхом розкриття їх взаємозв’язку та визначення ризиків. В роботі запропоновано систему формування ризиків при розвитку цифрової торгівлі на глобальних ринках з урахуванням фінансового та інноваційного аспектів. Цифрові технології є ядром фінансових послуг, в свою чергу, цифрові технології взаємодіють з інноваціями шляхом розвитку хмарних сервісів, штучного інтелекту, блокчейн-технології та ін. Впровадження та використання фінансових послуг завдяки інноваціям та цифровим технологіям значно підвищує якість обслуговування в цифровій торгівлі на глобальних ринках. Також, варто зазначити, що в сучасних умовах цифровізації життя інновації та цифрові технології є глобальним явищем забезпечення економічної стабільності. З’ясовано, економічні, соціальні та інфраструктурні ризики виникають в сфері розвитку глобальних ринків. В той час, як симбіоз ризиків глобального ринку та розвиток цифрової торгівлі зумовлюють виникнення їх нових типів, а саме: соціально-економічних, соціально-інфраструктурних або інфраструктурно-економічних. В дослідженні виявлено перешкоди розвитку цифрової торгівлі на глобальних ринків які проявляються через фінансовий та інноваційний аспекти. Діяльність, пов’язана із розвитком цифрової торгівлі на глобальних ринках в розрізі фінансового та інноваційного аспектів, найчастіше блокується внутрішніми бар'єрами, пов'язаними з фінансовими обмеженнями та людським фактором. Ключовим принципом розвитку цифрової торгівлі на глобальних ринках має стати досягнення балансу забезпечення вільного обміну інформацією та захищеності приватного життя, що в умовах сучасних реалій є складним завданням. The study is devoted to the relationship between financial and innovative aspects of the development of digital trade in global markets. The purpose of the study is to determine the innovative and financial aspects in the development of digital trade in global markets by revealing their relationship and identifying risks. The work elaborates on the system of risk formation in the development of digital trade on global markets, taking into account financial and innovative aspects. Digital technologies are the core of financial services, in turn, digital technologies interact with innovations through the development of cloud services, artificial intelligence, blockchain technology, etc. The adoption and use of financial services through innovation and digital technologies significantly improves the quality of service in digital commerce in global markets. Also, it is worth noting that in the modern conditions of digitization of life, innovations and digital technologies are a global phenomenon of ensuring economic stability. It has been clarified that economic, social and infrastructural risks arise in the field of development of global markets. While the symbiosis of global market risks and the development of digital trade lead to the emergence of their new types, namely: socio-economic, socio-infrastructural or infrastructural-economic ones. The study identified obstacles to the development of digital trade on global markets, which are manifested through financial and innovative aspects. Activities related to the development of digital trade in global markets in terms of financial and innovative aspects are often blocked by internal barriers related to financial limitations and the human factor. The key principle of the development of digital trade in global markets should be the achievement of a balance between ensuring the free exchange of information and the protection of private life, which in the conditions of modern realities is a difficult task.Item Regional Media Production Management in the Context of Active Military Confrontation: Ukrainian-Russian Case Study(Publishing House «Baltija Publishing», 2024-05) Chuzhykov, Viktor; Чужиков, Віктор Іванович; Chuzhykov, Andrii; Чужиков, Андрій ВікторовичThe article examines important aspects of the regional military confrontation, as well as the role and place of the media in the context of escalating hostilities. The paper examines the factors that influence the development, production and distribution of propaganda media products in the context of the transformation of economic, social and ideological relations in the regional information environment. The study identifies and analyses global trends in the development and management of local media. In addition, the budgetary expenditures of NATO countries and the size of their armed forces are compared with similar indicators of Ukraine, Russia, Israel and other countries that demonstrate different trends in military operations. The publication also assesses the capabilities of member states to diversify information and ideological confrontation, in particular at the border.Item Прямі іноземні інвестиції у процесах повоєнної відбудови України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Ткаленко, Світлана Іванівна; Tkalenko, SvitlanaУ статті досліджено вплив прямих іноземних інвестицій на економічне зростання України в умовах війни та перспективи їх залучення у повоєнний період. Проаналізовані наукові праці вітчизняних і закордонних вчених, які приділяли увагу взаємозв՚язку між ПІІ та економічним зростанням. Визначена провідна роль ПІІ як ключового інструмента економічної стабілізації, модернізації виробництва і відновлення інфраструктури, та необхідність їх залучення на перспективу для повоєнної відбудови. Акцентується увага на втратах України під час війни і на потребі у реконструкції та відновленні. Проаналізований аграрний сектор, який є найбільш експортоорієнтованим сектором, і де Україна є одним з найбільших виробників сільськогосподарських продуктів на світовому ринку. Побудована економетрична модель на основі використання програмного продукту E-Views для оцінки залежності між зростанням ВВП, обсягами ПІІ та індексом сприйняття корупції. Результати моделювання підтвердили вагомий вплив як інвестиційного, так і інституційного чинників на економічну динаміку. У статті здійснено тестування моделі на наявність автокореляції та гетероскедастичності, що засвідчило її адекватність і статистичну надійність, а також визначені причинно-наслідкові зв՚язки між економічним зростанням, ПІІ, індексом сприйняття корупції. Обґрунтований взаємозв՚язок між економічним зростанням та ПІІ, спрямованими на повоєнне відновлення. Доведено, що залучення ПІІ має мультиплікативний ефект, оскільки стимулює розвиток суміжних галузей, підвищує зайнятість, збільшує податкові надходження та інтегрує Україну у глобальні виробничі ланцюги. Водночас, у статті акцентується увага на інституційній слабкості та високому рівні корупції, що знижують ефективність інвестиційного впливу. Рекомендовано посилити впровадження реформ та сприяти гарантіям безпеки приватного капіталу. Зазначені і проаналізовані довгострокові чинники економічного відновлення України, до яких у статті віднесено – залучення та ефективне використання ПІІ, відбудова і модернізація інфраструктури та стимулювання «зелених» інвестицій, інституційна модернізація, розвиток людського капіталу, європейська інтеграція як пріоритетний вектор майбутнього розвитку України. Аргументовано доведено, що досягнення довоєнного рівня ВВП можливе протягом трьох-п՚яти років після припинення війни за умови забезпечення масштабної фінансової підтримки, ефективної інвестиційної політики та реалізації антикорупційних реформ. Визначені потенційні ризики і застереження щодо моделювання і прогнозування економічного зростання в Україні. Показано досвід України, який є релевантним для інших країн із перехідною економікою, які стикаються з викликами післякризового відновлення та нестачею внутрішнього капіталу.