Особливості освіти в умовах збройного конфлікту та міжнародне гуманітарне право

Abstract
У 2007 році освіта була визнана Організацією Об'єднаних Націй окремою галуззю надзвичайної допомоги в рамках широкої реформи гуманітарного сектору. Визначена як четвертий стовп гуманітарної допомоги, поряд із продовольством, житлом та охороною здоров'я, вона нині розглядається міжнародними інститутами як найважливіший засіб порятунку життя. В даній статті розглядаються: історія виникнення концепту «освіта в надзвичайних ситуаціях» (ОНС); дефініція ОНС; міжнародні стандарти, що регулюють ОНС; головні міжнародні та національні організації ОНС, зокрема роль ЮНЕСКО та ЮНІСЕФу, особливості ОНС в умовах збройного конфлікту та як за цих умов міжнародне гуманітарне право може захистити освіту. В результаті дослідження визначається в якому випадку освіта може стати одним із джерел конфлікту (випадок Росії) та що треба робити, щоб освіта уникнула такої ролі й, навпаки, стала інструментом його запобігання. В статті також здійснена спроба розмежувати поняття збройного конфлікту і війни з моральної точки зору та наводиться аргументація того, що поняття війни в міжнародному гуманітарному праві треба зберегти. Наприкінці статті представлено рекомендації ЄС щодо організації освіти після конфлікту. Зроблено висновок, що освіта не є чарівним рішенням конфліктів, але вона слугує потужним інструментом для усунення корінних причин і рушійних сил мови ненависті та для пом'якшення її руйнівного впливу. Освіта ― це наша найбільша надія та єдиний шанс для успішного розвитку всього людства. In 2007, education was recognized by the United Nations as a separate area of emergency relief as part of a broad reform of the humanitarian sector. Defined as the fourth pillar of humanitarian aid, along with food, shelter, and health care, it is viewed by international institutions as a critical lifesaving tool. This article examines: the origins of the concept of Education in Emergencies (EiE); the definition of EiE; international standards governing EiE; the main international and national EiE organizations, in particular the role of UNESCO and UNICEF, the characteristics of EiE in armed conflict and how international humanitarian law can protect education in these circumstances. The study identifies where education can become one of the sources of conflict (the case of Russia) and what needs to be done to ensure that education avoids this role and, on the contrary, becomes a tool for its prevention. The article also attempts to distinguish between the notion of armed conflict and war from a moral point of view and argues that the notion of war in international humanitarian law should be preserved. At the end of the article, the EU's recommendations for post-conflict education are presented. It concludes that education is not a magic solution to conflict, but serves as a powerful tool to address the root causes and drivers of hate speech and to mitigate its destructive impact. Education is our greatest hope and the only chance for the successful development of all humanity.
Description
Keywords
освіта в надзвичайних ситуаціях, право на освіту, доступ, збройний конфлікт, міжнародне гуманітарне право, міжнародні стандарти, рекомендації, ООН, education in emergencies, right to education, access, armed conflict, international humanitarian law, international standards, recommendations, UN
Citation
Особливості освіти в умовах збройного конфлікту та міжнародне гуманітарне право [Електронний ресурс] / Круковський В. І., Круківська О. В., Саєнко С. Г., Турчанінова В. Є. // Стратегії міжкультурної комунікації в мовній освіті сучасних університетів : зб. матеріалів VІII Міжнар. наук. конф., м. Київ (21 квіт. 2022 р.) / М-во освіти і науки України, ДВНЗ «Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана» ; [редкол.: М.М. Гавриш (голова) та ін.]. – Електрон. текст. дані. – Київ : КНЕУ, 2022. – С. 26–69. – Назва з титул. екрану.