Вплив цифрової трансформації на методологію досліджень у науці адміністративного права
No Thumbnail Available
Date
2025
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Видавничий дім «Гельветика»
Abstract
У статті досліджується вплив цифрової трансформації на методологію наукових досліджень у сфері адміністративного права. Наголошується, що цифровізація стала одним із провідних чинників розвитку сучасного суспільства, суттєво змінивши як публічне управління, так і юридичну науку. Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій, електронного урядування, штучного інтелекту, блокчейну та аналітики великих даних формує нову якість адміністративно-правових відносин та актуалізує потребу у відповідному теоретико-методологічному забезпеченні. Розкрито, що цифрова трансформація зумовлює не лише модернізацію публічного сектору, а й зміну предмета та методів адміністративно-правової науки. Акцент зроблено на необхідності поєднання філософських, загальнонаукових і спеціально-юридичних методів пізнання, а також на проблемі методологічного плюралізму, що одночасно відкриває нові можливості й породжує виклики для наукової системності. Вказано, що цифрова епоха вимагає інтеграції міждисциплінарних підходів, зокрема методів інформатики, теорії систем, статистики та кібернетики, що забезпечує більш комплексне дослідження нових явищ у публічному управлінні.Особлива увага приділена появі нових інструментів дослідження: аналізу великих масивів даних, моделюванню, використанню комп’ютерних технологій і алгоритмів машинного навчання для опрацювання судової практики та адміністративних процедур. Показано, що традиційні якісні методи поступово доповнюються емпіричними, орієнтованими на вимірювані результати. Підкреслюється, що цифровізація ставить під сумнів окремі класичні доктрини адміністративного права, зокрема щодо правосуб’єктності штучного інтелекту, і стимулює появу нових концепцій відповідальності та контролю. У висновках обґрунтовано, що цифрова трансформація впливає на методологію подвійно: по-перше, розширює арсенал методів і підходів, роблячи дослідження більш емпірично орієнтованими; по-друге, трансформує дослідницьку парадигму, яка поступово переходить від традиційної нормативістської моделі до сучасної системної, людиноцентричної та інформаційно орієнтованої доктрини, що забезпечує здатність науки адміністративного права адекватно реагувати на виклики цифрової доби.
The article examines the impact of digital transformation on the methodology of scientific research in the field of administrative law. It emphasizes that digitalization has become one of the leading drivers of modern society, fundamentally reshaping both public administration and legal science. The introduction of information and communication technologies, e-government, artificial intelligence, blockchain, and big data analytics has created a new quality of administrative and legal relations and highlighted the need for appropriate theoretical and methodological support.It is revealed that digital transformation leads not only to the modernization of the public sector but also to changes in the subject matter and methods of administrative law as a science. Special attention is given to the need for combining philosophical, general scientific, and specifically legal methods of cognition, as well as to the issue of methodological pluralism, which simultaneously opens up new opportunities and poses challenges for scientific coherence. The article notes that the digital era requires the integration of interdisciplinary approaches, particularly those of computer science, systems theory, statistics, and cybernetics, ensuring a more comprehensive study of new phenomena in public administration. The emergence of new research tools is analyzed, including the use of big data analytics, modeling, computer technologies, and machine learning algorithms for the study of judicial practice and administrative procedures. It is demonstrated that traditional qualitative methods are gradually being complemented by empirical approaches focused on measurable outcomes.The article also highlights that digitalization challenges certain classical doctrines of administrative law, particularly with regard to the legal personality of artificial intelligence, and stimulates the development of new concepts of responsibility and control.The conclusions substantiate that digital transformation influences methodology in two key ways: first, it expands the range of methods and approaches, making research more empirically oriented; second, it transforms the research paradigm, which is gradually shifting from a traditional normativist model to a modern systemic, human-centered, and information-oriented doctrine. This ensures the ability of the science of administrative law to adequately respond to the challenges of the digital age.
Description
Keywords
адміністративне право, цифрова трансформація, методологія досліджень, штучний інтелект, великі дані, електронне урядування, administrative law, digital transformation, research methodology, artificial intelligence, big data, e-government
Citation
Соломаха А. Г. Вплив цифрової трансформації на методологію досліджень у науці адміністративного права / Соломаха А. Г. // Київський часопис права : наук. журн. / М-во освіти і науки України, Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана, Навч.-наук. ін-т «Юрид. ін-т» ; [редкол.: О. В. Кузьменко (голов. ред.) та ін.]. – Київ : Вид. дім «Гельветика», 2025. – № 3. – С. 245–250.