Crimea region within the plans for the USSR economy recovery and budgetary allocations (1946–1954)
| dc.contributor.author | Satskyi, Pavlo | |
| dc.contributor.author | Сацький, Павло Вікторович | |
| dc.contributor.author | Сацкий, Павел Викторович | |
| dc.date.accessioned | 2020-07-06T10:37:27Z | |
| dc.date.available | 2020-07-06T10:37:27Z | |
| dc.date.issued | 2020 | |
| dc.description.abstract | After the World War II the process of recovery of the economy and social sphere started in the USSR. This process was based on social and economic development plans (the first Five-year Plan after the World War II in 1946–1950 and the second one in 1951–1955). Such plans identified priority areas for recovery and Ukraine was a defined a key place of their implementation. The significant role of Ukraine was conditioned by its powerful fuel and energy sector (Donbass) and its ability to operate a powerful river system. The river system made it possible to develop powerful technological networks, namely the energy, transport, and irrigation systems. Therefore, due to its natural capabilities, Ukraine was the most suitable and promising region for solving key problems of the USSR after the World War II, i.e. the food supply, energy, and transport. Thus, Ukraine was a region, where powerful budget allocations were sent to from the All-Union budget for its economic development. The study used the original method of analyzing the budget indicators of the RSFSR and the Ukrainian SSR in the context of demographic data and economic indicators of the Crimea during the study period. The Crimea instead suffered an unfavorable demographic situation as a result of human losses during the war and due to deportation of the indigenous peoples (Crimean Tatars) and indigenous peoples (Bulgarians, and Greeks) from its territory. This fact prevented its agricultural development. The industrial development of the Crimea was uneven as the priorities in the budget allocation from the state budget of the USSR were focused on the Kerch Peninsula. Therefore, the recovery of the Crimean economy was financed from the budget based on the budget leftovers. Budget allocations directed to the Crimea from the budget of the Russian Soviet Federal Socialist Republic only supported the state of stagnation of the socio-economic sphere of the peninsula. The situation changed radically only with the Crimea’s inclusion to Ukraine in 1954. The dynamics and preconditions of budget financing of the Crimea in the first decade after the end of the World War II were evaluated in this paper. These issues were investigated from ideological standpoints. It is now necessary to carry out the research from the standpoint of formation of technological networks, which were the basis for the economic revival of Ukraine and the Crimea. These particular technological networks were the basis for the formation of an integrated economic complex on the territory of the southern regions of Ukraine and the Crimea. Після Другої світової війни в СРСР розпочався процес відбудови економіки і соціальної сфери. Цей процес відбувався на підставі планів соціально-економічного розвитку (перший п’ятирічний план після Другої світової війни – 1946–1950 рр. і другий – 1951–1955 рр.). У планах було вироблено пріоритетні напрямки відбудови і Україні було визначено одне із ключових місць у їх реалізації. Таке вагоме місце України обумовлювалося завдяки потужній паливно-енергетичній базі (Донбас) і можливостям експлуатації потужної річкової системи. Річкова система давала змогу розвивати потужні технологічні мережі – енергетичну, транспортну, систему зрошування. Тому Україна завдяки її природним можливостям була найбільш придатним і перспективним регіоном для вирішення ключових проблем СРСР після завершення Другої світової війни – продовольча, енергетична, транспортна. Тому Україна була регіоном в який спрямовувалися потужні бюджетні асигнування на розвиток економіки із загальносоюзного бюджету. Натомість в Криму склалась несприятлива демографічна ситуація в результаті людських втрат у роки війни та депортації з території півострова корінних народів (кримських татар, болгар, греків). Це не давало змоги розвивати сільське господарство. Нерівномірним був промисловий розвиток Криму, оскільки пріоритетні у бюджетному асигнуванні із державного бюджету СРСР підприємства концентрувалися лише на Керченському півострові. Тому відбудова економіки Крим у фінансувалась із бюджету за залишковим принципом. Бюджетні асигнування, котрі спрямовувалися на Крим із бюджету Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки лише зберігали стан стагнації соціально-економічної сфери півострова. Ситуація радикально змінилась лише із включенням Криму у 1954 р. до складу України. Динаміку і передумови бюджетного фінансування Криму в перше десятиліття після завершення Другої світової війни досліджено у цій роботі. Дана проблематика досліджувалась із ідеологічних позицій. Нині настала потреба здійснити дослідження з позицій формування технологічних мереж, які складали основу для економічного відродження України і Криму. Саме ці технологічні мережі закладали основу для формування цілісного господарського комплексу на територіальній основі південних районів України і Криму. Après la Seconde Guerre mondiale, l’URSS a connu le processus de remise en état de l’économie et du secteur social. Ce processus se produisait sur la base des plans de développement social et économique (le premier plan quinquennal après la Seconde Guerre mondiale dans les années 1946–1950, et le second plan dans les années 1951–1955). Les plans ont mis en relief les orientations prioritaires de remise en état, et, donc, l’Ukraine s’est vu déterminer l’un des points clés pour leur mise en oeuvre. Ce point très important s’expliquait grâce à l’existence des ressources de combustibles et d’énergies (Donbass) et aux opportunités d’exploitation du réseau fluvial dense. Le réseau fluvial permettait de développer les réseaux technologiques vitaux tels que l’énergie, transport, irrigation. C’est la raison pour laquelle l’Ukraine, grâce à ses capacités naturelles, fut la région la plus adaptée et prometteuse pour la solution des problèmes clés de l’URSS après la fin de la Seconde Guerre mondiale : celui alimentaire, énergétique, de transport. C’est l’une raison de plus pour laquelle l’Ukraine est devenue la région qui obtenait d’importantes allocations budgétaires publiques de l’Union Soviétique pour le développement de l’économie. L'étude a utilisé la méthode originale d'analyse des indicateurs budgétaires de la RSFSR et de l'- UkraRSS dans le contexte des données démographiques et des indicateurs économiques de la Crimée pendant la période d'étude. Par contre, en Crimée, à la suite de la déportation des peuples autochtones tels que Tatars de Crimée, Bulgares, Grecs du territoire de la péninsule, la situation démographique était défavorable. Cela ne permettait pas de développer l’agriculture. Le développement industriel de la Crimée a été irrégulier, parce que les entreprises, prioritaires du point de vue d’allocations budgétaires provenant du budget de l’URSS, ne se concentraient que sur la péninsule de Kertch. Alors la remise en état de l’économie de la Crimée était financée du budget par répartition des restes. Les allocations budgétaires de la République Socialiste Fédérale Soviétique de Russie ne faisaient que conserver l’état de stagnation du domaine social et économique de la péninsule. La situation n’a connu des changements cardinaux qu’avec l’intégration de la Crimée, en 1954, à l’Ukraine. Cette oeuvre a instruit la dynamique et les conditions préalables du financement budgétaire de la Crimée pendant la première décennie après la fin de la Seconde Guerre mondiale. Ce problème a été exploré pour des raisons idéologiques. A l’heure actuelle, on a besoin d’explorer la constitution des réseaux technologiques du point de vue de renaissance économique de l’Ukraine et de la Crimée. Ce sont ces réseaux technologiques qui ont posé le fondement pour la constitution de l’ensemble économique intégral sur la base territoriale des régions sud de l’Ukraine et de la Crimée. | uk_UA |
| dc.identifier.citation | Satskyi P. Crimea region within the plans for the USSR economy recovery and budgetary allocations (1946–1954) / Satskyi P. // Slovak international scientific journal / [Ed. board: B. Motko (ed. in chief) et al.]. – Bratislava, 2020. – Vol. 3, № 39. – P. 3–8. | uk_UA |
| dc.identifier.issn | 5782-5319 | |
| dc.identifier.uri | https://ir.kneu.edu.ua:443/handle/2010/33422 | |
| dc.language.iso | en | uk_UA |
| dc.publisher | Slovak Academy | uk_UA |
| dc.subject | Crimea | uk_UA |
| dc.subject | budget | uk_UA |
| dc.subject | Ukrainian SSR | uk_UA |
| dc.subject | five-year economic development plan | uk_UA |
| dc.subject | Крим | uk_UA |
| dc.subject | бюджет | uk_UA |
| dc.subject | Українська ССР | uk_UA |
| dc.subject | п’ятирічний план економічного розвитку | uk_UA |
| dc.subject | Crimée | uk_UA |
| dc.subject | le budget | uk_UA |
| dc.subject | la RSS d'Ukraine | uk_UA |
| dc.subject | plan quinquennal de développement économique | uk_UA |
| dc.title | Crimea region within the plans for the USSR economy recovery and budgetary allocations (1946–1954) | uk_UA |
| dc.title.alternative | Кримська область в планах відновлення економіки СРСР та бюджетних асигнувань (1946–1954) | uk_UA |
| dc.title.alternative | Région de Crimée dans les plans de rétablissement de l'économie d'URSS et des allocations budgétaires (1946–1954) | uk_UA |
| dc.type | Article | uk_UA |