Institutional determinants of employment quality: a comparative analysis of Ukraine and Lithuania
No Thumbnail Available
Date
2025
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
Abstract
In the context of post-crisis recovery and the digital transformation of labor markets, the issue of employment quality has gained renewed analytical relevance. It reflects the institutional systemʼs capacity to ensure stability, protection, and motivation for workers across diverse employment formats. In Ukraine, employment quality remains uneven, particularly for those engaged in non-standard forms such as freelancing, platform-based work, and care labor, which often fall outside the scope of legal regulation. The compensatory role of households, fragmented regulatory frameworks, limited digital integration, and restricted access to social dialogue point to insufficient institutional capacity. Moreover, the mechanisms through which labor systems adapt to emerging employment formats remain underexplored, as does the correlation between household resilience and labor market stability.
This study aims to identify the institutional determinants of employment quality in Ukraine and Lithuania, assess their effectiveness, and formulate recommendations for modernizing Ukrainian employment policy. The article presents a comparative analysis of regulatory coverage, institutional accessibility, digital infrastructure, mechanisms of social dialogue, and the financial resilience of households. Particular attention is paid to non-standard employment formats and the role of families as informal welfare agents. The Lithuanian model demonstrates higher regulatory coherence, digital integration, and normative flexibility, while the Ukrainian system requires legal renewal, broader coverage, and recognition of emerging labor arrangements.
The findings support a strategic reorientation of employment policy based on the principles of social quality of work, institutional sustainability, and inclusive labor governance. Recommendations include updating the legal framework to reflect European directives on algorithmic management and employment presumption, expanding access to social protection for non-standard workers, and strengthening digital infrastructure within employment services. Further research should focus on developing indicators of social quality, evaluating the effectiveness of household-based welfare mechanisms, and modeling the impact of institutional accessibility on labor productivity in transitional contexts.
У період посткризового відновлення та цифрової трансформації ринку праці питання якості зайнятості набуває особливої значущості. Вона визначає здатність інституційної системи забезпечувати стабільність, соціальний за-хист і професійну мотивацію. В українському контексті якість зайнятості залишається нерівномірною: значна частина працівників у нестандартних форматах — зокрема фріланс, доглядова та платформна праця — перебуває поза межами правового регулювання. Компенсаторна роль домогосподарств, фрагментарність нормативного поля, слабка цифрова інтеграція та обмежений доступ до соціального діалогу свідчать про недостатню інституційну спроможність. Водночас вплив інституційних механізмів на здатність системи праці адаптуватися до нових форматів зайнятості залишається недостатньо дослідженим. Так само потребує уваги питання ресурсної спроможності домогосподарств як чинника трудової стабільності.
Метою дослідження є ідентифікація ключових інституційних детермінантів якості зайнятості на прикладі України та Литви, оцінка їх ефективності та формулювання рекомендацій для модернізації української політики зайнятості. У межах порівняльного аналізу розглянуто нормативне охоплення, інституційну доступність, цифрову інфраструктуру, механізми соціального діалогу та фінансову стійкість домогосподарств. Особливу увагу приділено нестандартним форматам праці та ролі сім'ї як компенсаторного механізму добробуту. Литовська модель демонструє вищу узгодженість регуляторних інструментів, цифрову інтеграцію та нормативну гнучкість, тоді як українська система потребує оновлення правової бази, розширення охоплення та визнання нових форматів трудової участі.
Запропоновано стратегічні напрями вдосконалення політики зайнятості з урахуванням принципів соціальної якості праці, викликів посткризового розвитку та по-треби в інституційній стійкості. Перспективи подальших досліджень охоплюють розробку індикаторів соціальної якості, оцінку компенсаторних механізмів домогосподарств і моделювання впливу інституційної доступності на продуктивність зайнятості.
Description
Keywords
employment quality, institutional coherence, social dialogue, digital integration, freelancing, platform work, labor motivation, social protection, institutional accessibility, employment policy, social quality of work, post-crisis recovery, якість зайнятості, інституційна узгодженість, соціальний діалог, цифрова інтеграція, фріланс, платформна праця, трудова мотивація, соціальний захист, інституційна доступність, політика зайнятості, соціальна якість праці, посткризове відновлення
Citation
Institutional determinants of employment quality: a comparative analysis of Ukraine and Lithuania / Blyzniuk Viktoriia, Skučienė Daiva, Huk Larysa, Khaustov Volodymyr // Вчені записки : зб. наук. пр. / М-во освіти і науки України, Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана ; [редкол.: О. Яценко (голов. ред.) та ін.]. – Київ : КНЕУ, 2025. – Вип. 40. – С. 207–221.