Глобальна парадигма інтелектуального лідерства країн

У статті проаналізовано та узагальнено методологічні підходи до дослідження феномену інтелектуального лідерства національних економік та імперативів його прояву в глобальному економічному середовищі. Формування нового глобального устрою, що ґрунтується на знаннях та інформації, супроводжується швидкою зміною та значним розшаруванням конкурентного середовища. Системна глобальна взаємозалежність генерує нові чинники конкурентоспроможності суб’єктів ринку, зумовлюючи відповідну їх стратегічну поведінку для забезпечення високих конкурентних позицій і лідерства, яке, з одного боку, стає ключовим компонентом державних економічних політик та ефективного менеджменту, а з другого – предметом спеціальних міждисциплінарних досліджень. Здійснено ідентифікацію механізмів інтелектуалізації та зростання ролі інтелектуальних чинників в умовах становлення економіки знань. У сучасному економічному середовищі відбувається поступове посилення впливу інтелектуалізації на становлення постіндустріальної моделі світогосподарського розвитку, поглиблення проникнення інтелектуалізації в процеси господарювання та формування складних економічних систем, трансформація ролі людини в парадигмі глобального розвитку, що актуалізує питання дослідження розвитку глобального економічного простору та його ключових особливостей. У процесі узагальнення теоретичних позицій констатовано відсутність єдності у тлумаченні сутності інтелектуального лідерства та його суб’єктів, тим самим підтверджено його мультиструктурність, суперечливий, трансдисциплінарний характер цього феномену, який стає предметом вивчення не тільки психології та менеджменту, змінюється його природа, а отже, й роль у сучасному середовищі. Розкрито економічні виміри глобальної інтелектуалізації на основі трьохступеневої оцінки: по-перше, ресурсний рівень (накопичений матеріально-технічний, фінансовий, людський та інтелектуальний потенціал); по-друге, рівень проміжних результатів інтелектуальної діяльності (науково-освітніх, технологічних, інфраструктурних, виробничих, сервісних, ринкових); по-третє, рівень кінцевих результатів загального прогресу (динаміка загальноекономічних показників, позиції у світових рейтингах та індексах тощо). Досліджено вплив інтелектуальної складової на кінцеві макроекономічні показники та міжнародну конкурентоспроможність національних економік. Визначено диспозицію країн у глобальному економічному середовищі, сформовано парадигмальні засади ефективного залучення національних економік у глобальні процеси інтелектуалізації. Виділено чотири кластери країн на основі диференціації країн за рівнем концентрації на домінантних секторах економіки, що дало можливість сформувати моделі їх перспективного розвитку. Економетричне моделювання дозволило розробити для України сценарний прогноз із виокремленням вагомості факторів забезпечення інтелектуального лідерства. The methodological approaches to the study of the phenomenon of intellectual leadership of national economies and the imperatives of its manifestation in the global economic environment have been analyzed and generalized in the article. The formation of a new global system based on knowledge and information is accompanied by rapid change and significant stratification of the competitive environment. Systemic global interdependence generates new factors for the competitiveness of market participants, determining their appropriate strategic behavior to ensure high competitiveness and leadership, which, on the one hand, becomes a key component of public economic policies and effective management, and on the other hand becomes the subject of special interdisciplinary research. The mechanisms of intellectualization and the growing role of intellectual factors in the formation of the knowledge economy have been identified. There is a gradual increase in the influence of intellectualization on the formation of the post-industrial model of world economic development in the modern economic environment, deepening of the penetration of intellectualization in economic processes and the formation of complex economic systems, transformation of the human role in the paradigm of global development, which raises the issue of study of the development of the global economic space and its key features. The lack of unity in the interpretation of the essence of intellectual leadership and its subjects have been noticed in the process of generalization of theoretical positions, thus it was confirmed multi-structural, contradictory, transdisciplinary nature of this phenomenon, which is becoming the subject of study of not only psychology and management, its nature is changing, and moreover, its role is changing in the modern environment. The economic dimensions of global intellectualization have been revealed on the basis of a three-stage assessment: firstly – the resource level (accumulated logistical, financial, human and intellectual potential); secondly – the level of intermediate results of intellectual activity (of scientific and educational, technological, infrastructural, production, service, market nature); thirdly – the level of the final results of the overall progress (dynamics of general economic indicators, positions in world rankings and indices, etc.). The influence of the intellectual component on the final macroeconomic indicators and the international competitiveness of national economies has been studied. The disposition of countries in the global economic environment has been determined and paradigmatic principles of effective involvement of national economies in the global processes of intellectualization have been formed. Four clusters of countries have been identified on the basis of differentiation of countries according to the level of concentration in the dominant sectors of the economy, which made it possible to form models of their long-term development. Econometric modeling allowed to develop a scenario forecast for Ukraine, highlighting the importance of factors of intellectual leadership securement.

Keywords

інтелектуальне лідерство, імперативи інтелектуального лідерства, інтелектуалізація, міжнародний поділ праці, дослідження і розробки, високотехнологічний експорт, глобальний ринок, глобальний інноваційний простір, інноваційні стратегії, стратегії інтелектуалізації економічної діяльності, intellectual leadership, intellectual leadership imperatives, intellectualization, international division of labor, research and development, high-tech exports, global market, global innovation space, innovative strategies, strategies for intellectualization of economic activity

Citation

Каленюк І. Глобальна парадигма інтелектуального лідерства країн / Каленюк Ірина, Цимбал Людмила // Міжнародна економічна політика. – 2020. – № 1–2. – С. 7–26.
Kalenyuk I. Global Paradigm for Intellectual Leadership of Countries / Iryna Kalenyuk, Liudmyla Tsymbal // The International Economic Policy. – 2020. – № 1–2. – С. 7–25.

URI

https://ir.kneu.edu.ua:443/handle/2010/34802

Collections

Кафедра міжнародної економіки
Випуск № 1–2 (32–33)

Full item page