Реабілітація жертв війни як міжнародно-правовий обов’язок держави: стандарти ООН та виклики для України
No Thumbnail Available
Date
2026
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
Abstract
Стаття присвячена аналізу міжнародно-правових стандартів реабілітації жертв збройних конфліктів, закріплених у Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 60/147 «Основні принципи та керівні положення щодо права на засіб правового захисту та відшкодування», та їх застосування в умовах повномасштабної збройної агресії проти України. Автор обґрунтовує, що реабілітація є не допоміжним елементом, а самостійним міжнародно-правовим обов’язком держави, що становить невід’ємну складову комплексного права жертв на відшкодування поряд із компенсацією, реституцією, сатисфакцією та гарантіями не повторення. У статті досліджено механізми імплементації стандартів реабілітації на національному рівні, зокрема процедури виконання рішень про відшкодування, систему гарантій не повторення, інформаційний компонент забезпечення прав жертв та принцип недискримінації. Особлива увага приділена інтеграції норм міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини як комплементарних систем захисту жертв війни. Проаналізовано еволюцію міжнародно-правової доктрини від жорсткого розмежування цих правових режимів до їх паралельного та взаємодоповнюючого застосування. Автор розглядає специфіку застосування стандартів реабілітації у контексті грубих порушень міжнародного права, які за своєю природою становлять образу людської гідності. Дослідження охоплює аналіз колективного характеру віктимізації під час збройних конфліктів, співвідношення індивідуального та колективного підходів до реабілітації, а також зв’язок між кримінальним переслідуванням винних осіб та психологічним відновленням жертв. Обґрунтовано, що для України імплементація Резолюції 60/147 має стати основою для формування системи перехідного правосуддя, де реабілітація розглядається як інвестиція у відновлення суспільної довіри, соціальної стабільності та верховенства права. Підкреслюється необхідність поєднання реабілітаційних послуг з інституційними реформами, утвердженням незалежність судової влади, захистом правозахисників як умови створення безпечного середовища для ефективного відновлення постраждалих.
This article analyzes the international legal standards for the rehabilitation of victims of armed conflicts, as enshrined in UN General Assembly Resolution 60/147 “Basic Principles and Guidelines on the Right to a Remedy and Reparation,” and their application in the context of the full-scale armed aggression against Ukraine. The author substantiates that rehabilitation is not an auxiliary element but rather an independent international legal obligation of the state, constituting an integral component of the comprehensive right of victims to reparation alongside compensation, restitution, satisfaction, and guarantees of non-repetition. The article examines mechanisms for implementing rehabilitation standards at the national level, including procedures for executing decisions on reparation, the system of guarantees of non-repetition, the informational component of ensuring victims’ rights, and the principle of non-discrimination. Particular attention is given to the integration of international humanitarian law and international human rights law as complementary systems for protecting war victims. The evolution of international legal doctrine from strict separation of these legal regimes to their parallel and mutually complementary application is analyzed. The author examines the specifics of applying rehabilitation standards in the context of gross violations of international law, which by their nature constitute an affront to human dignity. The study encompasses an analysis of the collective nature of victimization during armed conflicts, the relationship between individual and collective approaches to rehabilitation, and the connection between criminal prosecution of perpetrators and the psychological recovery of victims. It is argued that for Ukraine, the implementation of Resolution 60/147 should become the foundation for forming a transitional justice system, where rehabilitation is viewed as an investment in restoring public trust, social stability, and the rule of law. The necessity of combining rehabilitation services with institutional reforms, establishing judicial independence, and protecting human rights defenders as conditions for creating a safe environment for effective recovery of victims is emphasized.
Description
Keywords
реабілітація жертв війни, Резолюція ООН, міжнародне гуманітарне право, мирне населення, порушення прав людини, збройний конфлікт, війна, міжнародні стандарти захисту жертв, rehabilitation of war victims, UN Resolution, international humanitarian law, civilian population, human rights violations, armed conflict, war, international standards for victim protection
Citation
Шевцова А. В. Реабілітація жертв війни як міжнародно-правовий обов’язок держави: стандарти ООН та виклики для України / Шевцова А. В. // Київський часопис права : наук. журн. / М-во освіти і науки України, Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана, Навч.-наук. ін-т «Юрид. ін-т» ; [редкол.: О. В. Кузьменко (голов. ред.) та ін.]. – Київ : Вид. дім «Гельветика», 2026. – № 1. – С. 417–422.