Проблемні аспекти обліку основних засобів та напрями їх вирішення

Loading...
Thumbnail Image
Date
2022
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
Abstract
Основні засоби є одним із головних елементів діяльності підприємства. Для забезпечення та підтримки своєї діяльності на високому рівні кожне підприємства повинно слідкувати за кількістю та станом основних засобів, щоб забезпечувати потреби виробництва. Наявність у достатній кількості таких об’єктів є одним із факторів, що впливають на ефективність виробництва. Застосування оптимального методу амортизації основних засобів становить підґрунтя для оптимізації оподаткування підприємств і збалансування відповідних сум сплачених податків і отримання чистого фінансового результату діяльності — прибутку. Достовірна оцінка стану і вартості основних засобів є предметом пильної уваги керівництва підприємства, його засновників, акціонерів, інвесторів тощо. На підставі цих даних можна зробити висновки про стан підприємства та приймати обґрунтовані управлінські рішення. Наявність у достатній кількості таких об’єктів є одним із факторів, що впливають на ефективність виробництва. Застосування оптимального методу амортизації є одним із елементів оптимізації податкового тягаря підприємства. Однак, на жаль, в Україні нині відсутня цілеспрямована державна амортизаційна політика, не розроблена концепція відновлення, ефективного використання фінансових ресурсів і їх накопичення. У результаті, велика кількість українських підприємств розглядають амортизаційну політику здебільшого як другорядну. Одним із шляхів вирішення проблем обліку основних засобів є розробка методології нарахування амортизації об’єктів основних засобів виробничого призначення на підприємстві у випадку їх тимчасового не використання (модернізація, реконструкція, добудова, дообладнання, консервація) та вдосконалення класифікації основних засобів шляхом вилучення з їх складу в окрему групу інших необоротних матеріальних активів із розробкою відповідного П(С)БО щодо їх обліку внаслідок того, що їх сума не ураховується під час визначення податкових різниць при коригуванні фінансового результату до оподаткування, а їх застосування, на відміну від міжнародної практики обліку, є характерним для вітчизняної практики обліку та оподаткування. У рамках даного дослідження запропоновано зміни до: форми № 1 «Баланс (звіт про фінансовий стан)», Плану рахунків бухгалтерського обліку та методологію обліку зносу (амортизації) основних засобів. Fixed assets are one of the main elements of the enterprise. To ensure and maintain its activities at a high level, each company must monitor the quantity and condition of fixed assets to meet production needs. The availability of a sufficient number of such facilities is one of the factors influencing the efficiency of production. The application of the optimal method of depreciation of fixed assets is the basis for optimizing the taxation of enterprises and balancing the corresponding amounts of taxes paid and obtaining a net financial result — profit. A reliable assessment of the condition and value of fixed assets is the subject of attention of both the administration and the founders, shareholders and investors. Based on these data, it is possible to draw conclusions about the state of the enterprise and make informed management decisions. The availability of such facilities is one of the factors that affect the efficiency of production. The use of the optimal method of depreciation is one of the elements of optimizing the tax burden of the enterprise. However, unfortunately, in Ukraine there is currently no purposeful state depreciation policy, the concept of recovery, efficient use of financial resources and their accumulation has not been developed. As a result, a large number of Ukrainian companies view depreciation policy as mostly secondary. One of the ways to solve the problems of accounting for fixed assets is to develop a methodology for depreciation of fixed assets at the enterprise in case of their temporary non-use (modernization, reconstruction, completion, equipment, conservation) and improve the classification of fixed assets by removing them from their composition. a separate group of other non-current tangible assets with the development of the relevant UAS for their accounting due to the fact that their amount is not taken into account when determining tax differences in adjusting the pre-tax financial result, and their use, unlike international accounting practice, is typical for domestic practice of accounting and taxation. In the framework of this study, changes were proposed to: Form № 1 «Balance Sheet (statement of financial position)», the Chart of Accounts and the methodology of accounting for depreciation (amortization) of fixed assets.
Description
Keywords
основні засоби, знос, амортизація, фінансова звітність, fixed assets, depreciation, depreciation, financial statements
Citation
Буркова Л. А. Проблемні аспекти обліку основних засобів та напрями їх вирішення / Буркова Л. А., Зволь В. О. // Вчені записки : зб. наук. пр. / М-во освіти і науки України, Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана ; [редкол.: О. Яценко (голов. ред.) та ін.]. – Київ : КНЕУ, 2022. – Вип. 26. – С. 133–140.