Національна безпека України: історичні витоки та пріоритети сьогодення
No Thumbnail Available
Date
2025
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Громадська організація «Центр воєнної стратегії і технологій»
Abstract
Національна безпека України як стан захищеності національних інтересів і цінностей формувалась з моменту здобуття Україною державно-політичної незалежності. У змістовному, інституційному, ресурсному та інших аспектах основним суб’єктом творення національної безпеки була держава. Ключові нормативно-правові визначення щодо пояснення сутності національної безпеки та способів її досягнення прописувались на сторінках державних нормативно-правових документів – Конституції України, законів, стратегій, парламентських постанов. Разом з тим, цільного, концептуально вивіреного тлумачення національної безпеки у мирний період розвитку України (1991–2013 роки) державним органам досягти не вдалось. Однією з принципових помилок України у сфері забезпечення національної безпеки стала розбудова антидемократичної воєнної організації держави (по аналогії з росією, Білоруссю, центральноазійськими республіками), а також призначення керівниками силових структур (Міністерства оборони України, Служби безпеки України) російських громадян. За таких умов національна безпека України існувала як теоретичний постулат, а не надійний спосіб захисту національних інтересів. У 2014 р. росія розпочала війну проти України – анексійно-окупаційні дії на Півдні та Сході країни, які на початку 2022 р. посилились до широкомасштабного вторгнення. Однією з причин такого розвитку подій стала слабкість держави з питань забезпечення національної безпеки. За таких умов механізмом компенсації державних прорахунків стало громадянське суспільство. Добровольчі частини й підрозділи, волонтерський рух, осередки медіа, підтримка діаспори у взаємодії із силами опору змогли не допустити захоплення російськими військами всієї території України та відновлення російського диктату над нею. З подачі громадянського суспільства національна безпека України отримала трактування як стан захищеності національних інтересів і національних цінностей. Таким чином, етапами розвитку національної безпеки України стали імітаційний (1991-2013 роки) та сутнісний (від 2014 р.). На другому етапі національну безпеку доводиться виборювати спільними зусиллями держави і громадянського суспільства у збройному протистояння з імперською Росією, націленою на відродження великодержавності.
National security of Ukraine as a state of protection of national interests and values has been formed since Ukraine gained state and political independence. In terms of content, institutional, resource, and other aspects, the main actor in creating national security was the state. Key regulatory and legal definitions explaining the essence of national security and methods of achieving it were prescribed on the pages of state regulatory and legal documents - the Constitution of Ukraine, laws, strategies, and parliamentary resolutions. At the same time, state bodies failed to achieve a coherent, conceptually verified interpretation of national security during the peaceful period of Ukraine's development (1991–2013).
One of Ukraine's fundamental mistakes in ensuring national security was the development of an anti-democratic military organization of the state (by analogy with Russia, Belarus, and the Central Asian republics), as well as the appointment of Russian citizens as heads of security agencies (Ministry of Defense of Ukraine, Security Service of Ukraine). Under such conditions, Ukraine's national security existed as a theoretical postulate, rather than a reliable way to protect national interests.
In 2014, Russia began a war against Ukraine - annexation and occupation actions in the South and East of the country, which in early 2022 escalated into a large-scale invasion. One of the reasons for this development of events was the weakness of the state in ensuring national security. Under such conditions, civil society has become a mechanism for compensating for state miscalculations. Volunteer units, media outlets, and Ukrainians abroad support in cooperation with resistance forces were able to prevent Russian troops from capturing the entire territory of Ukraine and the restoration of Russian dictatorship over it. From the perspective of civil society, Ukraine's national security has been interpreted as the state of protection of national interests and national values.
Thus, the stages of development of Ukraine's national security have become imitative (1991-2013) and substantive (from 2014). In the second stage, national security must be fought for through joint efforts of the state and civil society in armed confrontation with imperial Russia, aimed at the revival of autocracy.
Description
Keywords
національна безпека, національні інтереси, національні цінності, суб’єкти забезпечення національної безпеки, держава, законодавство з питань національної безпеки, громадянське суспільство, national security, national interests, national values, subjects of national security, state, legislation on national security issues, civil society
Citation
Мокляк С. П. Національна безпека України: історичні витоки та пріоритети сьогодення [Електронний ресурс] / Мокляк Сергій Петрович, Смолянюк Володимир Федорович // Military strategy and technology : наук.-практ. журн. / ГО «Центр воєнної стратегії і технологій» ; [редкол.: Мохор В. В. (голов. ред.) [та ін.]. – Електрон. текст. дані. – Київ, 2025. – № 3. – С. 64–74. – Назва з титул. екрану.