Взаємозв’язок суб’єктивного та об’єктивного щастя: історична ретроспектива досліджень, нові емпіричні докази та роздуми
No Thumbnail Available
Date
2024
Authors
Лігоненко, Лариса Олександрівна
Lihonenko, Larysa
Борисов, Євген Миколайович
Borysov, Yevhen
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя
Abstract
Присвячено отриманню нових емпіричних доказів стосовно співвідношення суб’єктивного та об’єктивного благополуччя. Метою дослідження став подальший розвиток підходів до визначення переліку показників (змінних), які формують передумови суб’єктивного благополуччя (щастя, задоволеності життям) та можуть використовуватися в перебігу досліджень щастя; виявлення факторів, які зумовлюють суб’єктивне благополуччя (предиктори щастя) для країн з різним рівнем ВВП на душу населення (GDP per capita). Інформаційною базою дослідження стали результати Щорічного Всесвітнього опитування стосовно сприйняття щастя (World Happiness Repor) та Індекс глобальної конкурентоспроможності (The IMD World Competitiveness Ranking). На основі оцінювання тісноти кореляційних зв’язків були перевірені гіпотези щодо впливу на сприйняття щастя таких факторів, як: Пенсійне фінансування (Pension funding, Pens), Рівні можливості (Equal opportunit, EO), Наявний дохід (Disposable Income, DI), Використання великих даних і аналітики (Use of big data and analytics, BigData), Імідж за кордоном або брендинг (Image abroad or branding, Braind), Цифрова трансформація в компаніях (Digital transformation in companies, Digital), Інфраструктура охорони здоров’я (Health infrastructure, InfrHealth). З метою перевірки гіпотези про залежність суб’єктивного благополуччя (щастя) від показника об’єктивного благополуччя (GDP) країни були згруповані у 2 групи («бідні» та «заможні») по 27 країн кожна – з доходом вище та нижче середнього по сукупності країн, які увійшли в нашу вибірку (40 тис. доларів США). Проведене дослідження дозволяє констатувати, що предиктор GDP для першої групи («бідні» країни) суттєво впливає на «рівень щастя», тоді як для другої групи («заможні» країни) не впливає. Перелік предикторів суб’єктивного благополуччя (щастя) залежить від об’єктивного благополуччя, індикатором якого є GDP: предиктор FLS (свобода робити життєвий вибір) є суттєвим для «заможних» і не суттєвим для «бідних» країн; предиктор PC (сприйняття корупції) є суттєвим (з від’ємною кореляцією) для «заможних країн», тоді як для «бідних країн» він не є статистично значущим; предиктор DI (наявний дохід) суттєво впливає на рівень щастя для першої групи, тоді як для другої групи не суттєво. Отримані висновки мають бути враховані державними та регіональними органами; слугувати мотиватором для розроблення відповідних цільових програм та планів заходів, спрямованих на їх покращення.
The article is devoted to obtaining new empirical evidence regarding the correlation between subjective and objective well-being. The purpose of the study was the further develop approaches to determining the list of indicators (variables) that form the prerequisites of subjective well-being (happiness, life satisfaction) and can be used in the course of happiness research; identification of factors that determine subjective well-being (predictors of happiness) for countries with different levels of GDP per capita. The information base of the study was the results of the Annual World Survey on the Perception of Happiness (World Happiness Report) and the Global Competitiveness Index (The IMD World Competitiveness Ranking). Based on the assessment of the closeness of the correlations, hypotheses were tested regarding the influence on the perception of happiness of such factors as: Pension funding (Pens), Equal opportunity (EO), Disposable income (DI), Use of big data and analytics (BigData), Image abroad or branding (Braind), Digital transformation in companies (Digital), Health infrastructure, (InfrHealth). In order to test the hypothesis about the dependence of subjective well-being (happiness) on the indicator of objective well-being (GDP), the countries were grouped into 2 groups («poor» and «wealthy») of 27 countries each – with income above and below the overall average of the countries included in our sample (40 thousand US dollars). The conducted research allows us to state that the GDP predictor for the first group («poor» countries) significantly affects the «level of happiness», while for the second group («wealthy» countries) it does not. The list of predictors of subjective well-being (happiness) depends on objective well-being, the indicator of which is GDP: the FLS predictor (freedom to make life choices) is significant for «wealthy» and not significant for «poor» countries; the predictor PC (perception of corruption) is significant (with a negative correlation) for «rich countries», while it is not statistically significant for «poor countries»; the predictor DI (disposable income) significantly affects the level of happiness for the first group of counties, while for the second group, it is not significant. The obtained conclusions should be taken into account by state and regional bodies, and serve as a motivator for the development of appropriate target programs and action plans aimed at their improvement.
Description
Keywords
економіка щастя, щастя, суб’єктивне благополуччя, чинники благополуччя, предиктори щастя, economics of happiness, happiness, subjective well-being, factors of well-being, predictors of happiness
Citation
Лігоненко Л. Взаємозв’язок суб’єктивного та об’єктивного щастя: історична ретроспектива досліджень, нові емпіричні докази та роздуми / Лариса Лігоненко, Євген Борисов // Галицький економічний вісник : наук. журн. / Тернопіл. нац. техніч. ун-т ім. І. Пулюя ; [редкол.: Павликівська О. І. (голов. ред.) та ін.]. – Тернопіль : ТНТУ, 2024. – Т. 90, № 5. – С. 210–220.