Еволюція ролі міжнародного агротрейдингу в забезпеченні розвитку національної економіки
No Thumbnail Available
Date
2026
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
Abstract
Стаття присвячена розвитку теоретичних засад дослідження відносин у системі «цілі комерційної діяльності агротрейдерів — цілі суспільного розвитку» та апробації інструментарію оцінювання впливу державної торговельної політики як на умови діяльності українських агротрейдерів, так і на суспільну ефективність їх функціонування. Проведено аналіз еволюції глобального агротрейдингу, виділено його основні етапи та визначено внесок, притаманний для кожного етапу, у розвиток національної економічної системи. Для оцінки діяльності українських агротрейдерів здійснено порівняння «еталонної», теоретичної моделі участі агротрейдингу у формуванні економічних передумов розвитку національної економіки з фактичними характеристиками експортної діяльності українських експортерів аграрної продукції та моделями організації трейдерського бізнесу на внутрішніх продовольчих ринках України. У статті пропонуються шляхи подолання обмеженості підходу, що вбачає головний механізм впливу структурних зрушень в експорті в зміні частки доданої вартості в ціні кінцевої (експортованої) продукції на агреговану економічну ефективність і темпи зростання ВВП. Враховано як макроекономічні аспекти впливу зрушень в галузевій структурі експорту на економічну ефективність і добробут, так і мікроекономічні моделі розвитку. Стосовно перших (макроекономічних) автор застосує підходи, задані двосекторною моделлю А. Льюїса, з поправкою на те, що продукція сільського господарства (базового сектору) є такою, що торгується, а сам сектор є неоднорідним щодо накопичення знань і людського капіталу; аналогічну, але більш гнучку щодо міжнародної мобільності продукції базового сектору модель Мацуями; а також модель «голландської хвороби», що розкриває вплив розширення сировинної частки експорту на умови торгівлі для виробників експортованої технологічної продукції. Стосовно другої групи методів (мікроекономічні моделі розвитку) основоположними були закон Енгеля; принцип нижчої за одиницю доходної еластичності попиту на продукти харчування; емпірично підтверджений принцип скорочення цінової та доходної еластичності попиту на продукти харчування в міру зростання реальної купівельної спроможності споживача, а також мікроекономічні моделі попиту на ресурси кваліфікованої праці й схильності бізнесу інвестувати в накопичення людського капіталу. За результатами обґрунтовано доцільність оцінювання внеску агротрейдингу в пришвидшення розвитку національної економіки, у першу чергу, за мірою сприятливості умов (технічних, організаційних, інституціональних) для досягнення алокаційної ефективності в міжгалузевій взаємодії аграрного і промислового секторів та переходу й адаптації їх до постіндустріального типу економіки. Така ефективність, у свою чергу, тим вища, чим більшою мірою додаткові доходи й заощадження аграрного сектору стають основою для інвестування в більш технологічні галузі та сприяють позитивним структурним зрушенням в економіці. І саме розрив між наявним ресурсним потенціалом і фінансовою спроможністю українських виробників сільськогосподарської продукції є ознакою наявності недоліків та, відповідно, вагомих резервів для підвищення суспільної ефективності й внеску агротрейдингу у наближення української економіки до траєкторії сталого розвитку.
The article is devoted to the development of the theoretical foundations for studying relationships within the system “objectives of agritraders’ commercial activity — objectives of societal development” and to the testing of tools for assessing the impact of state trade policy both on the operating conditions of Ukrainian agritraders and on the social efficiency of their functioning. An analysis of the evolution of global agricultural trading is conducted, its main stages are identified, and the contribution of each stage to the development of the national economic system is determined. To assess the activities of Ukrainian agritraders, a comparison is made between an “ideal”, theoretical model of agritrading participation in the formation of economic preconditions for national economic development and the actual characteristics of export activities of Ukrainian agricultural exporters, as well as the models of trader business organization in Ukraine’s domestic food markets. The article proposes ways to overcome the limitations of the approach that views the principal mechanism through which structural changes in exports affect aggregate economic efficiency and GDP growth rates as a change in the share of value added in the price of the final (exported) product. We take into account both the macroeconomic aspects of the impact of shifts in the sectoral structure of exports on economic efficiency and welfare, and microeconomic models of development. Regarding the former (macroeconomic aspects), the author applies approaches derived from A.
Lewis’s dual-sector model, adjusted for the fact that agricultural output (the basic sector) is tradable and that the sector itself is heterogeneous with respect to knowledge accumulation and human capital formation; Matsuyama’s analogous but more flexible model regarding the international mobility of basic-sector products; and the Dutch disease model, which reveals the impact of an increasing share of commodity exports on the terms of trade faced by producers of exported technologically sophisticated products.
With regard to the second group of methods (microeconomic models of development), we rely on Engel’s law; the principle of income elasticity of demand for food products being less than unity; the empirically confirmed principle that both price and income elasticity of demand for food products decline as consumers’ real purchasing power increases; as well as microeconomic models of demand for skilled labor resources and business propensity to invest in human capital accumulation. The results substantiate the expediency of assessing the contribution of agritrading to accelerating national economic development, primarily by the extent to which technical, organizational, and institutional conditions facilitate the achievement of allocative efficiency in intersectoral interaction between the agricultural and industrial sectors and in their transition to and adaptation to a post-industrial economy. Such efficiency, in turn, increases to the extent that the additional income and savings generated by the agricultural sector become a basis for investment in more technologically advanced industries and contribute to positive structural transformations in the economy. It is precisely the gap between the existing resource potential and the financial capacity of Ukrainian agricultural producers that indicates shortcomings and, accordingly, substantial reserves for improving social efficiency and enhancing agritrading’s contribution to bringing the Ukrainian economy closer to a sustainable development trajectory.
Description
Keywords
агротрейдинг, аграрний експорт, міжнародна торгівля, сировинна спеціалізація, структурні зрушення, алокаційна ефективність, суспільна ефективність, економічний розвиток, людський капітал, додана вартість, сталий розвиток, agritrading, agricultural exports, international trade, commodity specialization, structural change, allocative efficiency, social efficiency, economic development, human capital, value added, sustainable development
Citation
Яценко О. М. Еволюція ролі міжнародного агротрейдингу в забезпеченні розвитку національної економіки / Яценко Олександр Миколайович // Вчені записки : зб. наук. пр. / М-во освіти і науки України, Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана ; [редкол.: О. Яценко (голов. ред.) та ін.]. – Київ : КНЕУ, 2026. – Вип. 43. – С. 433–462.