Тенденції та фактори, що визначають витрати на соціальний захист населення в світі
Loading...
Date
2021
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Abstract
Соціальна політика будь-якої держави має свої ранні витоки з Закону «Про бідність» 1601 р. в Англії та зі схеми соціального страхування Бісмарка 1889 р. в Німеччині. Закон поклав основу сучасної соціальної допомоги, в той час як праця Бісмарка поклала основи соціального страхування: певна сума на соціальні виплати відраховувалась з податків і була спрямована на всі верстви населення. Варто зауважити, що зміст таких виплат був скоріш політичним ніж економічним, оскільки, наприклад, до пенсійного віку доживали одиниці: за тих часів він становив 70 років при очікуваній тривалості життя 40 років.
Починаючи з середини ХХ століття, урядами провідних країн світу була запроваджена політика так званого «загального добробуту», якій сприяв швидкий економічний розвиток країн Західної Європи і можливість дедалі більше коштів спрямовувати на соціальні потреби [1].
В сучасному світі соціальний захист громадян був визнаний на міжнародному рівні одним з основоположних прав людини — як у Загальній декларації прав людини від 1948 р. (ст. 22), так і в Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права від 1976 р. (ст. 9). У конституціях більше ніж 110 незалежних держав є посилання на право громадян отримати соціальний захист в тій чи тій формі. Однак, проаналізовані в статті дані свідчать про те, що в сучасному світі, а особливо в країнах, що розвиваються, соціальний захист населення, забезпечення певних стандартів рівня та якості життя людини не на належному рівні. Звичайно, великий вплив мала спочатку світова фінансова криза, наразі — пандемія коронавірусу, але з плином часу їх наслідки стають менш відчутними і країни мають більшу увагу приділяти соціальному захисту власного населення, адже його добробут безпосередньо пов’язаний із добробутом самої держави.
В умовах економічної кризи, спаду виробництва, інфляції, зниження рівня життя значної частини населення в Україні сучасна система загальнодержавного обов’яз-кового соціального страхування на випадок різних соціальних ризиків характеризується незадовільним рівнем, не відповідає вимогам сьогодення і вимагає удосконалення. При цьому, враховуючи досвід інших країн, Україна має будувати таку модель соціального захисту свого населення, яка б відповідала власним традиціям та здатності національної економіки забезпечити фінансування тих зобов’язань, які бере на себе держава.
The social policy of any state has its early origins in the Poverty Act of 1601 in England and in the Bismarck Social Insurance Scheme of 1889 in Germany. The law laid the foundation for modern social security, while Bismarck’s work laid the foundations for social insurance: a certain amount of social costs was deducted from taxes and was directed to all segments of the population. It is important to mention that the essence of these costs was political rather than an economic, for instance, only a few lived to retirement age: in those days it was 70 years with a life expectancy of 40 years.
Since the middle of the XX-th century, the governments of the world’s leading countries have introduced a policy of so-called «general welfare», which has contributed to the rapid economic development of Western Europe and the ability to direct more and more funds to social needs [1].
Nowadays, social protection of citizens has been recognized at the international level as one of the fundamental human rights — both in the Universal Declaration of Human Rights of 1948 (Art. 22) and in the International Covenant on Economic, Social and Cultural Rights of 1976 ( Art. 9). The Constitutions of more than 110 independent states refer to the right of citizens to receive social protection in one form or another. However, the data analyzed in the article show that in today’s world, and especially in developing countries, social protection, ensuring certain standards of living standards and quality of life are not at the appropriate level. Certainly, the global financial crisis as well as the coronavirus pandemic have a major impact. Nevertheless, over time their effects become less tangible and countries will pay more attention to the social protection of their populations, as their well-being is directly related to the welfare of the state.
In the conditions of economic crisis, production decline, inflation, decline in living standards of a large part of the population in Ukraine, domestic modern social insurance against of various social risks is unsatisfactory, does not meet current requirements and needs improvement. At the same time, taking into account the experience of other countries, Ukraine must build a model of social protection of its population, which would correspond to its own traditions and the ability of the national economy to provide funding for the obligations assumed by the state.
Description
Keywords
соціальний захист, соціальне забезпечення, соціальна допомога, соціальні виплати, пенсійні витрати, пенсійна система, система соціального страхування України, social policy, social security, social protection, social costs, pension system, pension costs, Ukrainian social insurance
Citation
Димніч О. В. Тенденції та фактори, що визначають витрати на соціальний захист населення в світі / Димніч О. В. // Вчені записки : зб. наук. пр. / М-во освіти і науки України, ДВНЗ «Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана» ; [редкол.: О. Яценко (голов. ред.) та ін.]. – Київ : КНЕУ, 2021. – Вип. 22. – С. 36–48.