Кафедра банківської справи та страхування

Permanent URI for this collection

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 20 of 1725
  • Item
    Monetary anti-crisis measures in the conditions of martial law in Ukraine
    (Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2023) Krasnova, Iryna; Краснова, Ірина Вікторівна; Краснова, Ирина Викторовна; Hromnytska, Iryna; Громницька, Ірина Юріївна; Nikitin, Andrii; Нікітін, Андрій Валерійович; Никитин, Андрей Валерьевич; Khodakevych, Serhii; Ходакевич, Сергій Іванович; Ходакевич, Сергей Иванович; Shevaldina, Valentyna; Шевалдіна, Валентина Геннадіївна; Шевалдина, Валентина Геннадиевна
    With the invasion of russian troops on the territory of Ukraine, the NBU faced the task of preventing the depreciation of the national currency, avoiding panic, and ensuring the stability of the banking system. This was achieved, in particular, due to anti-crisis monetary measures. The regulator was promptly making the necessary decisions, the review of which and the assessment of their effectiveness in the paradigm of the economy of war this study is devoted to. The set of tools of anti-crisis monetary management, prerequisites, factors and features of their application in the conditions of a full-scale military invasion are reviewed. A comparative-dynamic analysis of the main monetary indicators was conducted, which showed their manageability and relative stability. It’s proved that the main inflationary trend in Ukraine is characterized by uncertainty, formed under the influence of non-monetary factors of a subjective nature, which are outside the influence of monetary policy. These and other non-market factors provoked a reduction in international reserves and instability in the foreign exchange market. NBU reacted by introducing pre-emptive currency restrictions. It was determined that in order to avoid panic in the foreign exchange market, the NBU made such important and prompt decisions as fixing the exchange rate, introducing the necessary restrictions on the purchase of foreign currency and cross-border currency transactions, restricting withdrawal of funds from foreign currency accounts, providing the possibility of exchanging cash hryvnias abroad. To avoid uncontrolled devaluation and capital outflow, the NBU supported the foreign exchange market with interventions. Anti-crisis measures aimed at maintaining the liquidity of the banking system were analysed, including operations with certificates of deposit and government bonds, which in the conditions of martial law don't always achieve the goals of ensuring financial stability. These and other measures helped the regulator maintain the banking system's overall stability and uninterrupted operation. З уторгненням російських військ на територію України перед НБУ постали завдання не допустити знецінення національної валюти, уникнути паніки, забезпечити стабільність банківської системи. Цього вдалося досягти зокрема й завдяки монетарним антикризовим заходам. Регулятор оперативно ухвалював необхідні рішення, огляду яких та оцінці їхньої дієвості присвячене це дослідження в парадигмі економіки війни. Розглянуто сукупність інструментів антикризового монетарного управління, передумови, чинники й особливості їх застосування в умовах повномасштабного воєнного вторгнення. Проведено компаративно-динамічний аналіз основних монетарних індикаторів, який показав їхню керованість та відносну стабільність. Доведено, що основний інфляційний тренд в Україні характеризується невизначеністю, формується під впливом немонетарних чинників суб’єктивного характеру, що перебувають поза межами впливу монетарної політики. Ці та інші неринкові чинники спровокували скорочення міжнародних резервів та нестабільність на валютному ринку, на що НБУ відреагував уведенням упереджувальних валютних обмежень. Визначено, що для уникнення паніки на валютному ринку вкрай важливими й оперативними виявилися (валютні обмеження запроваджені НБУ) рішення НБУ щодо фіксації валютного курсу, запровадження необхідних обмежень на купівлю валюти та транскордонні валютні операції, обмеження на зняття коштів з валютних рахунків, надання можливості обміну готівкової гривні за кордоном. Із метою уникнення неконтрольованої девальвації та відпливу капіталів, НБУ підтримував валютний ринок інтервенціями. Проаналізовано антикризові заходи, спрямовані на підтримку ліквідності банківської системи України, у тому числі щодо операцій із депозитними сертифікатами та державними облігаціями, які в умовах воєнного стану не завжди досягають цілей забезпечення фінансової стабільності. Ці та інші заходи допомогли регуляторові утримувати в цілому стабільність та безперебійність роботи банківської системи.
  • Item
    Modelling of the anti-crisis management system in the banking sector of the Ukrainian economy to ensure its financial stability
    (Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2023) Vakhovych, Iryna; Вахович, Ірина; Biloshapka, Viktoriia; Білошапка, Вікторія Степанівна; Белошапка, Виктория Степановна; Ivashyna, Oleksandr; Івашина, Олександр; Ivashyna, Svitlana; Івашина, Світлана; Івашина, Світлана; Kornieiev, Volodymyr; Корнєєв, Володимир; Khodzhaian, Alina; Ходжаян, Аліна
    In the conditions of great turbulence in the national financial market, caused first by the coronavirus and later by the Russian invasion, a particularly important task today is the stable functioning of the banking system, which is the lifeblood of the economy. In this context, an important task is to accumulate the efforts of the National Bank and commercial banks to improve the system of anti-crisis measures to ensure the stable operation of the banking sector and the economy in general. The article is devoted to the development of methodological tools for anti-crisis management in the banking sector of the domestic economy. For this purpose, a model of anti-crisis management in the banking sector of the Ukrainian economy is proposed, which is based on forecasting the sustainable development of the banking sector by distinguishing its three main states: unbalanced, minimally organized and maximally organized. The three-dimensional model of anti-crisis management in the banking sector makes it possible to clearly show the cyclical nature of its development. The study identified and substantiated the main directions of optimization of development and regulation of internal factors of stability of the banking sector of Ukraine. A structural and logical diagram of the anti-crisis management model is proposed, which provides for the implementation of measures of anti-crisis regulation of the banking sector by performing a certain sequence of management actions. The article also defines tasks aimed at implementing a program of measures to increase the competitiveness of the banking sector of Ukraine. The considered measures for maintaining stability and ensuring stable functioning of the banking sector and increasing trust in it are the most important prerequisites for financial and macroeconomic stabilization. В умовах великої турбулентності національного фінансового ринку, спричиненої спочатку коронавірусом, а згодом – російським вторгненням, особливо важливим завданням сьогодні є стабільне функціонування банківської системи, яка є кровоносною артерією економіки. У цьому контексті важливим завданням є акумулювання зусиль Національного банку та комерційних банків на вдосконалення системи антикризових заходів для забезпечення стабільної роботи банківського сектора й економіки загалом. Стаття присвячена розвиткові методичного інструментарію антикризового управління в банківському секторі вітчизняної економіки. Із цією метою запропонована модель антикризового управління в банківському секторі економіки України, яка ґрунтується на прогнозуванні стійкого розвитку банківського сектора шляхом виділення трьох основних його станів: нерівноважного, мінімально організованого та максимально організованого. Тривимірна модель антикризового управління в банківському секторі дає можливість показати наочно циклічність його розвитку. У дослідженні визначені та обґрунтовані основні напрями оптимізації розвитку та регулювання внутрішніх чинників стійкості банківського сектора України. Запропоновано структурно-логічну схему моделі антикризового управління, яка передбачає виконання заходів антикризового регулювання банківського сектора шляхом виконання певної послідовності управлінських дій. У статті також визначені завдання, спрямовані на реалізацію програми заходів щодо підвищення конкурентоспроможності банківського сектора України. Розглянуті заходи щодо підтримання стійкості та забезпечення стабільного функціонування банківського сектора й підвищення довіри до нього є найважливішими передумовами фінансової й макроекономічної стабілізації.
  • Item
    Macroeconomic factors influencing on the reorganization of banks in the conditions of economic imbalances
    (Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2023) Prymostka, Liudmyla; Примостка, Людмила Олександрівна; Примостка, Людмила Александровна; Krasnova, Іryna; Краснова, Ірина Вікторівна; Краснова, Ирина Викторовна; Lavreniuk, Vladyslav; Лавренюк, Владислав Володимирович; Лавренюк, Владислав Владимирович; Prymostka, Olena; Примостка, Олена Олександрівна; Примостка, Елена Александровна; Chepizhko, Oksana; Чепіжко, Оксана
    Іn the context of increasing economic imbalances, the goals of bank reorganization are being transformed and are acquiring new content, which increases the relevance of macroeconomic factors. The article is aimed at identifying the impact of macroeconomic factors on the choice of reorganization method by building a neural network like the Kohonen map. A cluster analysis method has been applied to build a neural network of the type of self-organization maps of Kohonen. As a result, has allowed four clusters. The first cluster includes developing countries. The most common methods are M&A agreements and buyback operations. Among the priority factors of influence are a high level of GDP per capita, a growing share of the urban population, and significant tax revenues. The second cluster includes developing countries, for which consolidation methods such as partial absorption, and acquisition of fixed assets are a priority. Among the main factors influencing, it is worth highlighting commodity trade, inflation, and the GDP deflator. The third cluster includes highly developed, developing countries, for which the dominance of share buyback agreements, which is primarily related to the share of foreign direct investments, the volume of GDP and the volume of tax revenues. The fourth cluster includes mainly developed countries, that are not included in the third cluster. Due to the determining influence of significant volumes of domestic crediting, foreign direct investments, GDP and a significant share of gross accumulation, practically all methods of reorganization are common in these countries (M&A, buybacks can be singled out among the most common transactions). В умовах посилення економічних дисбалансів цілі реорганізації банків трансформуються та набувають нового наповнення, що посилює актуальність впливу саме макроекономічних факторів. Метою дослідження є виявлення впливу макроекономічних факторів на вибір методу реорганізації шляхом побудови нейронної мережі на зразок карти Кохонена. Застосовано кластерний підхід для побудови нейронної мережі типу самоорганізаційних карт Кохонена. У результаті було виділено чотири кластери. До першого кластера ввійшли країни, що розвиваються. Найпоширенішими методами є угоди M&A та операції зворотного викупу. Серед пріоритетних макроекономічних факторів впливу – високий рівень ВВП на душу населення, зростаюча частка міського населення, значні податкові надходження. До другого кластера ввійшли нові індустріальні країни, для яких пріоритетними є такі методи консолідації, як часткове поглинання, придбання основних засобів. Серед основних макроекономічних факторів впливу варто виділити товарну торгівлю, інфляцію та дефлятор ВВП. Третій кластер включає високорозвинені країни та країни, що розвиваються, для яких характерне домінування угод зворотного викупу акцій, що пов'язано насамперед із часткою прямих іноземних інвестицій, обсягом ВВП та обсягом податкових надходжень. До четвертого кластера ввійшли переважно розвинуті країни, які не ввійшли до третього кластера. Визначальний вплив чинять обсяги внутрішнього кредитування, прямі іноземні інвестиції, ВВП та валові нагромадження, що сприяє розвиткові майже всіх способів реорганізації (серед найпоширеніших угод можна виокремити M&A та зворотний викуп).
  • Item
    Development of financial risk hedging strategies
    (Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2024) Prymostka, Liudmyla; Примостка, Людмила Олександрівна; Примостка, Людмила Александровна; Krasnova, Іryna; Краснова, Ірина Вікторівна; Краснова, Ирина Викторовна; Okhrymenko, Іryna; Охрименко, Ірина Борисівна; Охрименко, Ирина Борисовна; Shchehliuk, Maksym; Щеглюк, Максим Сергійович; Щеглюк, Максим Сергеевич; Prymostka, Andrii; Примостка, Андрій Олександрович; Примостка, Андрей Александрович
    The purpose of the study is to develop the theory of hedging, generalize approaches to the formation of effective risk hedging strategies, and provide recommendations for the implementation of international banks' experience in Ukrainian practice. It is proved that in the process of choosing effective strategies, it is advisable to distinguish three types of financial risk hedging: a) operational hedging (balance sheet) to ensure operational flexibility; b) market hedging (external), which involves the use of derivatives as instruments to hedge profit volatility; c) contract hedging (contractual clauses, embedded derivatives. Based on the analysis of the reports of 250 banks, it was found that Bank of America, JPMorgan Chase & Co., Goldman Sachs, Morgan Stanley, and Citigroup are the market makers in the most developed US futures market. Horizontal analysis of the balance sheets of these banks showed that although the share of derivatives designated as hedging instruments is insignificant (less than 1%) relative to term contracts recognized as trading instruments, the hedging effect is significantly higher than the gains on the trading portfolio. It was found that in international practice, the dominant direction is the hedging of interest rate risk (the share of which varies between banks from 42.52% to 61.26%), in the structure of hedging instruments, interest rate swaps prevail. The share of currency derivatives varies from 18.67% to 41.45%. Interest rate risk is hedged by over-the-counter bilateral term contracts for active operations, currency risk hedging equally covers the risks of passive and active operations. The regression analysis revealed that private credit and trading assets have an inverse effect on regional hedging exposure, and debt instruments have a direct effect. The study provides a basis for assessing the potential of using innovative risk-hedging instruments by Ukrainian banks. Метою дослідження є розвиток теорії хеджування, узагальнення підходів до формування ефективних стратегій хеджування ризиків та надання рекомендацій з імплементації досвіду міжнародних банків в українську практику. Доведено, що в процесі вибору ефективних стратегій доцільно виокремлювати три види хеджування фінансових ризиків: а) операційне хеджування (балансове) для забезпечення операційної гнучкості; б) ринкове хеджування (зовнішнє), що передбачає використання деривативів як інструментів хеджування мінливості прибутку; в) контрактне хеджування (контрактні застереження, вбудовані похідні інструменти). За результатами аналізу звітності 250 банків- учасників міжнародних та регіональних строкових ринків, виявлено, що на найбільш розвиненому строковому ринку США маркет-мейкерами є Bank of America, JPMorgan Chase & Co., Goldman Sachs, Morgan Stanley, Citіgroup. Горизонтальний аналіз балансів цих банків показав, що хоча частка деривативів, визнаних інструментами хеджування, є незначною (менше 1%) відносно строкових контрактів, визнаних як торгові інструменти, однак ефект від хеджування є значно вищим від прибутків за торговим портфелем. Виявлено, що в міжнародній практиці домінуючим напрямом є хеджування процентного ризику (частка якого коливається між банками від 42.52% до 61.26%), у структурі інструментів хеджування переважають процентні свопи. Частка валютних деривативів варіює від 18.67% до 41.45%. Процентний ризик хеджується позабіржовими двосторонніми строковими контрактами за активними операціями, хеджування валютного ризику рівномірно покриває ризики пасивних та активних операцій. Регресійний аналіз виявив, що на регіональну експозицію хеджування зворотни й вплив чинять приватні кредити й торго вельні активи, а прямий – боргові інструменти. Проведене дослідження сприятиме формуванню ефективних стратегій хеджування фінансових ризиків, а також створює підґрунтя для оцінки потенціалу застосування інноваційних інструментів ризик-орієнтованого управління українськими учасниками фінансового ринку.
  • Item
    Врегулювання неплатоспроможності проблемних банків
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-03-04) Степанець, Вікторія Сергіївна; Stepanets, Viktoriia; Краснова, Ірина Вікторівна
    Дисертацію присвячено розкриттю та поглибленню теоретико-методологічних засад врегулювання неплатоспроможності проблемних банків та розробці практичних рекомендацій, спрямованих на концептуальну перебудову системи врегулювання та відновлення діяльності банків в Україні. Поглиблено визначення економічної сутності «проблемного банку», уточнено його ознаки, причини. Сформовано розуміння «неплатоспроможності банку», виокремлено його характеристики та його релевантність щодо інших споріднених термінів. Доведено необхідність розмежування врегулювання та ліквідації банку через різноспрямованість цілей використання та способів реалізації. Визначено методичні засади, інструментарій врегулювання неплатоспроможності проблемних банків, в тому числі з урахування напрямів гармонізації до європейської практики. Проаналізовано світовий досвід врегулювання неплатоспроможності, який доводить необхідність раннього, упереджувального врегулювання на етапі появи ознак проблемності. Такий підхід сприятиме збереженню можливостей банку продовжувати виконувати критично важливі функції. Ідентифіковано причини відсутності врегулювання неплатоспроможності у вітчизняній практиці, які структуровано на внутрішні, зовнішні макроекономічні, інституційні та навігаційні. Визначено напрями їх удосконалення. Розроблено методику оцінку ефективності процесів врегулювання проблемних банків порівняно з ліквідацією, що доводить неефективність ліквідації банків в порівняння з врегулюванням. Розраховано мінімальний рівень вимог до пасивів банків, придатних для списання та конвертації при реалізації процедур врегулювання (MREL) зокрема шляхом обов’язкового списання, конверсії інструментів капіталу та шляхом операції «bail-in». Вперше обґрунтовано необхідність та сформовано концепцію резильєнтності врегулювання неплатоспроможності банків в Україні. Виокремлено та розкрито компоненти концепції. Обґрунтовано необхідність створення перехідного банку (установи) як інструменту врегулювання проблемного банку та запропоновано виділяти короткий та довгий перехідний банк. Сформовано низку практичних рекомендацій щодо вдосконалення існуючої моделі врегулювання, зокрема, визначено основні засади комунікації органів нагляду (НБУ) та врегулювання (ФГВФО), запропоновано ряд заходів врегулювання на додаток існуючих, запропоновано перехід від двоетапної моделі врегулювання до одноетапної, запровадження Фонду врегулювання та інші. Сформовано пропозиції щодо вдосконалення системи раннього реагування як інструменту ранньої діагностики виявлення проблем у функціонуванні банків. The dissertation is devoted to the disclosure and deepening of the theoretical and methodological foundations of problem banks’ resolution and the development of practical recommendations aimed at conceptual restructuring of the system of recovery and resolution of banks in Ukraine. The definition of the economic essence of a "problem bank" is deepened, its features and causes are clarified. The understanding of "bank insolvency" is formed, its characteristics and its relevance to other related terms are highlighted. The author proves the need to distinguish between bank resolution and bank liquidation due to the different purposes of use and methods of implementation. The methodological principles and tools for resolution of troubled banks are determined, including with regard to harmonization with European practice. The author analyzes the world practice of insolvency resolution, which proves the need for early, proactive resolution at the stage of signs of problematic behavior.
  • Item
    Фінансова звітність банку та особливості її оприлюднення
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-11-17) Стрільчук, Юлія Ігорівна; Strilchuk, Yuliia; Стрельчук, Юлия Игоревна; Повидиш, А. О.
  • Item
    Управління ліквідністю банківської системи України в умовах циклічного розвитку економіки
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-02-08) Громницька, Ірина Юріївна; Hromnytska, Iryna; Краснова, Ірина Вікторівна
    Дисертацію присвячено обґрунтуванню теоретичних засад управління ліквідністю банківської системи та розробці методичних і практичних рекомендацій щодо вдосконалення інструментарію управління ліквідністю банківської системи в умовах кредитного циклу, дослідженню природи кредитного циклу та його взаємозв’язку з ліквідністю банківської системи, формуванні концептуальних засад управління ліквідністю, визначено домінантні фактори впливу на ліквідність банківської системи та виявленні трансмісійних каналів впливу ліквідності банківської системи на економічний розвиток, удосконаленню інструментарію антикризового управління ліквідністю банківської системи та узагальненню макропруденційних інструментів регулювання ліквідності банківської системи і визначення можливості їх застосування в Україні. The dissertation is devoted to the substantiation of the theoretical foundations of liquidity management of the banking system and the development of methodological and practical recommendations for improving the tools of liquidity management of the banking system in terms of the credit cycle, the study of the nature of the credit cycle and its relationship with the liquidity of the banking system, the formation of the conceptual foundations of liquidity management, the dominant factors are determined influence on the liquidity of the banking system and the identification of transmission channels of the influence of the liquidity of the banking system on economic development, improvement of the toolkit of anti-crisis management of the liquidity of the banking system and the generalization of macroprudential instruments for regulating the liquidity of the banking system and determining the possibility of their application in Ukraine.
  • Item
    Трансцендентні практики КСВ: гармонізація колективної свідомості
    (ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019) Веретнов, Володимир Іванович; Veretnov, Volodymyr; Веретнов, Владимир Иванович
  • Item
    Соціально відповідальний банкінг в Україні
    (ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019) Стрільчук, Любов Василівна; Strilchuk, Liubov; Стрельчук, Любовь Васильевна; Стрільчук, Юлія Ігорівна; Strilchuk, Yuliia; Стрельчук, Юлия Игоревна
  • Item
    КСВ: банкіри – за!
    (ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019) Іванова, Тетяна Георгіївна; Ivanova, Tetiana; Иванова, Татьяна Георгиевна
  • Item
    Ознаки визнання проблемного та неплатоспроможного банку
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Ходакевич, Сергій Іванович; Khodakevych, Serhii; Ходакевич, Сергей Иванович; Щеглюк, Максим Сергійович; Shchehliuk, Maksym; Щеглюк, Максим Сергеевич; Озадовський, Олексій М.; Ozadovskyi, Oleksii; Стрижак, Артур Петрович; Stryzhak, Artur; Стрижак, Артур Петрович
    Одним із найважливіших завдань банку є забезпечення життєдіяльності. Проте не всі банки за умови соціально-економічної невизначеності, наприклад, пандемії covid, російсько-української війни, виявляють здатність до стабільного функціонування. Як наслідок, банки опиняються в кризовій ситуації та/або банкрутують. В економічній літературі давно точиться дискусія про тотожність понять «проблемний банк», «неплатоспроможний банк», «банкрутство». Проте багато питань і наразі залишаються спірними. Стаття спрямована на висвітлення цих проблемних аспектів та пошук шляхів їх розв’язання з урахуванням світового досвіду. На відміну від іншої господарської діяльності, банківська діяльність має свою специфіку пов’язану з ризиками, що безпосередньо впливає на платоспроможність банків, та значно ускладнює формалізацію проблемності, неплатоспроможності та банкрутства. Звертає на себе увагу відсутність у законодавчо-нормативних актах чіткого трактування зазначених понять. Наявні тільки критерії віднесення банку до тієї чи тієї категорії, які в дослідженні згруповані за певними критеріями. Однак спірним лишається питання наявності у НБУ розширених повноважень щодо визнання проблемності банківської установи з інших причин. Визнання банку проблемним є банківською таємницею, на відміну від неплатоспроможності банку. У питаннях визнання банку проблемним і врегулювання неплатоспроможності адміністративні повноваження розподілено між НБУ та ФГВФО. У дослідженні представлено алгоритм дій ФГВФО при отриманні рішення НБУ про віднесення банку до категорії проблемних. Причиною настання неплатоспроможності банків визнано наявність фінансової асиметрії, і отже, неплатоспроможність трактується як нездатність заплатити свої борги. Проте зазначено, що важливішим слід вважати порушення життєдіяльності банку, або погіршення фінансового стану банківської установи що унеможливлює діяльність банку як фінансового посередника. Така ситуація вже несе відповідну суспільну загрозу. Процедурі визнання неплатоспроможності притаманний певний суб’єктивізм. У разі неможливості врегулювання неплатоспроможності ФГВФО перебирає повноваження щодо виведення банку з ринку. Акцентовано увагу на дуалізмі визнання банку неплатоспроможним: як заходу впливу та фактично визнання ситуації банкрутства банку, із застосуванням процедури ліквідації. Розглянуто світовий досвід вирішення цих питань. One of the most critical tasks of a bank is to ensure its viability. However, not all banks demonstrate the ability to function stably under conditions of socio-economic uncertainty, such as the Covid pandemic or wars. Consequently, banks find themselves in crisis situations and/or go bankrupt. In economic literature, there has long been a debate about the identity of the concepts of a «problem bank,» «insolvent bank,» and «bankruptcy». However, many issues remain contentious to this day. This article aims to shed light on these problematic aspects and explore solutions considering global experience. Unlike other economic activities, banking has its own specificity linked to risks that directly affect the solvency of banks and significantly complicate the formalization of problems, insolvency, and bankruptcy. Attention is drawn to the absence of clear definitions of these concepts in legislative acts. There are only criteria for categorizing a bank into one category or another, which are grouped in the study according to certain criteria. However, the question of the National Bank of Ukraine (NBU) having extended powers regarding the recognition of a bank’s problematic status for other reasons is disputed. The recognition of a bank as problematic is a banking secret, unlike insolvency. In matters of recognizing a bank as problematic and regulating insolvency, administrative powers are divided between the NBU and the Deposit Guarantee Fund (FGVFO). The study presents the algorithm of actions of FGVFO when receiving a decision from the NBU to classify a bank as problematic. The presence of financial asymmetry is identified as a cause of insolvency, where insolvency is interpreted as the inability to pay debts. However, it is noted that a more critical issue should be the disruption of the bank’s operations or a deterioration in the financial condition of the banking institution, which prevents the bank from functioning as a financial intermediary. Such a situation already poses a corresponding societal threat. The procedure for recognizing insolvency is subject to certain subjectivity. In case insolvency cannot be resolved, FGVFO takes the authority to withdraw the bank from the market. Emphasis is placed on the duality of recognizing a bank as insolvent: as a measure of influence and the actual recognition of the bank’s bankruptcy situation, with the application of liquidation procedures. World experience in addressing these issues is also discussed.
  • Item
    Теоретичні засади впровадження комплаєнс у банківську діяльність
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Краснова, Ірина Вікторівна; Krasnova, Iryna; Краснова, Ирина Викторовна; Пилипенко, Ганна С.; Pylypenko, Hanna
    Поняття «комплаєнс» є достатньо новим для українського бізнес-середовища, тоді як міжнародні стандарти визначають його як одну зі складових корпоративного управління. Міжнародні й національні норми законодавства та стандарти банківської діяльності постійно поглиблюються, що фактично ускладнює для звичайних працівників можливість слідкувати за всіма змінами та дотримуватися вимог. Євроінтеграційний вектор розвитку України передбачає необхідність адаптації вітчизняного нормативно-правового забезпечення, яке регламентує банківську діяльність. Саме тому вдосконалення теоретичних засад і формування практичних рекомендацій щодо пошуку моделей впровадження комплаєнс функцій у систему корпоративного управління банків має відбуватися системно відповідно до вимог міжнародних стандартів і Директив ЄС. Дослідженню комплаєнс-менеджменту присвячені праці таких зарубіжних науковців, як К. Кольянезе та Д. Неш, а також у працях українських авторів, таких як Білошапка В. С., Єгорова А. С., Калініченко Л. Л., Колодізєв О. М., Коршун А. В., Коцюба О. В., Можаровський М. Ю., Овчелупова О. М., Оніщенко І. О., Охрименко І. Б., Світлична В. Ю., Сівкова К. О., Тарасевич Н. В., Цовма Б. В., Чудак Л. А., Шелудько С. А. Метою статті є теоретичне узагальнення загальних і специфічних ознак і функцій комплаєнс з урахуванням специфіки банківської діяльності. Cтаттю присвячено визначенню поняття «банківський комплаєнс». Систематизовано та проаналізовано визначення поняття «комплаєнс» у загальному розумінні та Кембриджському словнику, що дозволило виокремити межі та джерела комплаєнс. Узагальнено основні ознаки комплаєнс та запропоновано його авторське тлумачення як комплексного явища. Доведено нетотожність понять «комплаєнс» і «банківський комплаєнс». Узагальненно та проаналізовано нормативні та наукові підходи до тлумачення банківського комплаєнс. За результатами дослідження встановлено, що комплаєнс є відповідністю банків усім необхідним принципам та суворе слідування законодавству: від норм оформлення працівників до бізнесової етики у роботі з партнерами; від міжнародного та національного законодавства до внутрішніх корпоративних правил. Як наслідок, бізнес отримує хорошу репутацію на ринку та довіру клієнтів і партнерів. Комплаєнс тлумачиться як певні заходи у банку, які не дозволять його співробітникам порушити закон чи корпоративну етику. Визначено об’єктивні та суб’єктивні ознаки та функції банківського комплаєнс, які розкривають його з об’єктивного та суб’єктивного аспектів. Запропоновано авторське тлумачення поняття «банківський комплаєнс» як явище банківських відносин; стан банківської системи; процес корпоративного банківського управління. The concept of compliance is quite new for the domestic business environment, while international standards define it as one of the components of corporate governance. International and national legal norms and banking standards are constantly deepening and becoming more complex, which actually makes it difficult for ordinary employees to keep up with all the changes and comply with the requirements. The European integration vector of Ukraine’s development implies the need to adapt domestic regulatory and legal provisions that regulate banking activities. That is why the improvement of theoretical foundations and the formation of practical recommendations regarding the search for models for the implementation of compliance functions in the corporate management system of banks should be carried out systematically in accordance with the requirements of international standards and EU Directives. The works of such foreign scientists as K. Kolyanese and D. Nash, as well as the works of such Ukrainian authors as V. Biloshapka, A. Yehorova, L. Kalinichenko, O. Kolodizev, A. Korshun, O. Kotsyuba, M. Mozharovskyi, O. Ovchelupova, I. Onishchenko, I. Okhrimenko, V. Svitlichna, K. Sivkova, N. Tarasevich, B. Tsovma, L. Chudak, S. Sheludko, studied the problematic aspects of compliance. The purpose of the article is a theoretical generalization of general and specific features and functions of compliance, taking into account the specifics of banking activity. This article focuses on a study of the definition of the concept of «banking compliance». The definition of the concept of compliance in the general sense and in the Cambridge dictionary was systematized and analyzed, which made it possible to distinguish the limits and sources of compliance. The main features of compliance are summarized and its author’s interpretation as a complex phenomenon is proposed. The article also proved that the concepts of compliance and banking compliance are not identical. Regulatory and scientific approaches to the interpretation of banking compliance are summarized and analyzed. The article indicates that the compliance includes all necessary principles and strict adherence to legislation: from employee registration norms to business ethics in working with partners; from international and national legislation to internal corporate rules. As a result, the business gets a good reputation on the market and the trust of customers and partners. Compliance is interpreted as certain measures in the bank that will not allow its employees to violate the law or corporate ethics. This article defines the objective and subjective signs and functions of banking compliance, which reveal it from objective and subjective aspects. This article has clearly shown the author’s interpretation of the concept of bank compliance as a phenomenon of banking relations, as the state of the banking system; as the process of corporate banking management.
  • Item
    Вплив воєнного стану на банківський сектор України
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Краснова, Ірина Вікторівна; Krasnova, Iryna; Краснова, Ирина Викторовна; Журавльов, Олег Сергійович; Zhuravlov, Oleh; Шевалдіна, Валентина Геннадіївна; Shevaldina, Valentyna; Шевалдина, Валентина Геннадиевна
    Україна після закінчення воєнних дій буде проводити відбудову усіх політичних, соціальних та економічних сфер. Банківська система в сучасному світі відіграє особливо важливу роль і впливає на всі сфери життя суспільства. Банки, їх відділення та філії є ланкою між урядом та бізнесом для стимулювання збільшення кількості підприємств, їх розвиток та справжньої конкуренції. З широкомасштабним вторгненням рф на територію України перед банківською спільнотою постали завдання не допустити паніки, забезпечити безперебійну роботу та стабільність банківської системи. У статті надано оцінку змінам у стані банківської системи України в умовах воєнного стану. Огляд банківського сектору України у воєнний період виявив стійкість банківської системи, яка, зазнаючи впливу системних ризиків, вистояла. У статті, за офіційними звітами НБУ за 2022 та попередні роки проаналізовано тенденції та проблеми стану банків в Україні за основними показниками у воєнний час. Банківський сектор, зазнаючи відтоку депозитів на початку широкомасштабного вторгнення росії, достатньо швидко відновив клієнтську базу, але фактично заморозив кредитний портфель, який, враховуючи девальвацію гривні, практично не зростав. Загальний портфель інвестицій у державні цінні папери також скоротився на 10 %. Акцентовано на домінуванні державних банків, які й надалі користуються матеріальними та моральними преференціями, зокрема і на випадок стресу. Це вплинуло на зростання їх частки в активах і коштах клієнтів у 2022 р. по банківському сектору. Надано узагальнену характеристику фінансових ризиків, що становили основні виклики для банківського сектору в цей період, запропоновано шляхи їх уникнення. До таких ризиків віднесено: операційний, ліквідності та кредитний. Визначено, що на кінець 2022 р. банківська система України зберігає прийнятний рівень операційної стабільності, надлишкової ліквідності та намагається мінімізувати фактори кредитного, операційного і валютного ризиків. Запропоновано комплекс заходів для повоєнного відновлення економічної активності банків України. Після закінчення воєнних дій Україна потребуватиме масштабної відбудови економіки на основі плану уряду за підтримки міжнародних донорів. Уже сьогодні банки мають напрацьовувати фундаментальні засади, програми і механізми участі у повоєнній відбудові економіки. НБУ має вживати заходів для стимулювання економічного зростання та забезпеченості фінансової стабільності. After the end of the hostilities, Ukraine will engage in the reconstruction of all political, social, and economic spheres. The banking system plays a particularly important role in the modern world, influencing all areas of societal life. Banks, their branches, and subsidiaries act as a link between the government and businesses, stimulating the increase in the number of enterprises, their development, and genuine competition. Following the invasion of Russian forces into Ukrainian territory, the banking community faced the task of preventing panic, ensuring uninterrupted operations, and maintaining the stability of the banking system. This article provides an assessment of the changes in the state of Ukraine's banking system under conditions of a state of war. An overview of Ukraine's banking sector during the wartime period revealed the resilience of the banking system, which endured the impact of systemic risks. The article analyzes trends and issues related to the state of banks in Ukraine based on the key indicators during the wartime period, using official reports from the NBU for 2022 and previous years. Although the banking sector experienced deposit outflows at the beginning of the war with Russia, it relatively quickly restored its customer base, but effectively froze its loan portfolio, which, considering the devaluation of the hryvnia, practically did not grow. The overall investment portfolio in government securities also contracted by 10%. The emphasis is placed on the dominance of state banks, which continue to enjoy material and moral preferences, including in times of stress. This influenced the increase in their share of assets and customer funds in the banking sector in 2022. The article provides a generalized characterization of financial risks that posed major challenges to the banking sector during this period and proposes ways to avoid them. Such risks include operational risk, liquidity risk, and credit risk. It is determined that by the end of 2022, Ukraine's banking system maintains an acceptable level of operational stability, excess liquidity, and seeks to minimize factors of credit, operational, and currency risks. A complex of measures is proposed for the post-war recovery of banking activity in Ukraine. After the cessation of hostilities, Ukraine will require a massive reconstruction of the economy based on the government's plan with the support of international donors. Today, banks need to develop fundamental principles, programs, and mechanisms for participating in post-war economic reconstruction. The National Bank of Ukraine should take measures to stimulate economic growth and ensure financial stability.
  • Item
    Мікрострахування життя та здоров’я населення: опція на третьому рівні пенсійної системи України
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Димніч, Ольга Володимирівна; Dymnich, Olha; Дымнич, Ольга Владимировна; Стецюк, Тетяна Іванівна; Stetsiuk, Tetiana; Стецюк, Татьяна Ивановна; Татаріна, Тетяна Володимирівна; Tatarina, Tetiana; Татарина, Татьяна Владимировна; Кривошлик, Тетяна Дмитріївна; Kryvoshlyk, Tetiana; Кривошлык, Татьяна Дмитриевна
    Необхідність страхування життя полягає у доповненні державної системи соціального захисту життя населення за рахунок громадян і забезпеченні власної пенсії, що зменшує навантаження на державу, перерозподіляючи соціальне забезпечення суспільства між ринком страхування та державою, а також залучає додаткові інвестиційні кошти в економіку, що сприяє її розвитку та стабільності. У будь-якому сучасному громадянському суспільстві існує і розвивається страхування життя. У розвинених країнах воно є невід’ємною частиною суспільства. За умов розвитку соціально орієнтованих моделей страхових відносин у суспільному житті актуальним виглядає аналіз досвіду впровадження різних програм мікрострахування у країнах світу. Особливої актуальності зазначені дослідження мають для країн, що рухаються у напрямі впровадження сучасних, соціально орієнтованих моделей впровадження страхових відносин у практичну охорону здоров’я та фармацевтичне забезпечення населення. Лайфові страховики є суб’єктами третього рівня пенсійної системи України. Мікрострахові продукти у сфері страхування життя та здоров’я громадян відіграють ключову роль в умовах економічної нестабільності, високого рівня інфляції та безробіття, тоді як необхідно почувати впевненість у завтрашньому дні, враховуючи реалії суттєвого обмеження бюджету більшості домогосподарств. На ринках, що розвиваються, а надто за умов пандемії та війни, дуже низький відсоток населення користується класичними страховими послугами порівняно з розвиненими країнами. Наприклад, за даними НБУ, в Україні показник проникнення страхування життя становить лише 0,1 % ВВП. Отже, такі послуги є недоступними для мільйонів економічно активних осіб, що наслідком призводить до зниження загального добробуту, зменшення продуктивності та економічного зростання, втрати інвестицій та людських ресурсів, скорочення тривалості продуктивного життя, перевантаження закладів охорони здоров’я. Разом з тим комерційне страхування доповнює систему соціального захисту і, отже, може полегшити навантаження на державний бюджет, зокрема, щодо пенсійного забезпечення та охорони здоров’я. Це особливо важливо, враховуючи тенденції зростання тривалості життя у світі одночасно зі зниженням рівня народжуваності, особливо у країнах, що характеризуються низьким рівнем доходу населення, в яких ведуться активні бойові дії, таких як Україна. За даними ОЕСР, частка людей у віці 65 років і старше до 2040 р. сягне 37 %. З такими тенденціями державні ресурси, пов’язані з охороною здоров’я та пенсійним забезпеченням, перевантажені, а спрямування капіталу на заходи соціального захисту неминуче означає скорочення в інших сферах соціально-економічного розвитку. Саме страховикам під силу поглинути частину ризиків і фінансового тягаря державного сектору, пропонуючи страхові та мікрострахові продукти на страховому ринку. The need for life insurance is in supplementing the state social protection system of the population at the expense of the citizens themselves and providing their own and their families’ life protection, which reduces the burden on the state, redistributing the social security of society between the insurance market and the state, and also attracts additional investment funds to the economy, which contributes to its development and stability. In any modern civil society, life insurance exists and develops. In developed countries, it is an integral part of society. Under the conditions of the deployment of socially oriented models of insurance relations in public life, the analysis of the experience of implementing various microinsurance programs in the countries of the world seems relevant. This study is of particular relevance for countries that are moving towards the implementation of modern, socially oriented models of the introduction of insurance relations into practical health care and pharmaceutical provision of the population. Life insurers are subjects of the third pillar of the pension system of Ukraine. Microinsurance products within the sphere of life and health insurance of citizens play a key role under conditions of economic instability, high inflation and unemployment rates, at a time when it is necessary to feel confident in the future, taking into account the realities of the significant limitation of the budget of most households. In developing markets, especially in the context of a pandemic and war, a very low percentage of the population uses classic insurance services compared to developed countries. For example, according to the National Bank of Ukraine, in our country the Life insurance Penetration Rate is only 0.1 % of GDP. Therefore, such services are unavailable to millions of economically active persons, which consequently leads to a decrease in general well-being, a decrease in productivity and economic growth, a loss of investment and human resources, a reduction of productive life expectancy and an overload of health care facilities. At the same time, commercial insurance complements the social protection system and, thus, can mitigate the burden on the public budget, particularly concerning pensions and health care. This is especially important by seeing the trends of global life expectancy increasing and at the same time, birth rates declining, especially in low-income countries with active hostilities, such as Ukraine. According to the OECD, the share of people aged 65 and older will reach 37 % by 2040. Taking into account these trends, public resources related to health care and pensions are overburdened, and the allocation of capital to social protection measures inevitably means cuts in other areas of socio-economic development. It is the insurers who can absorb part of the risks and financial burden of the public sector by offering insurance and microinsurance products on the insurance market.
  • Item
    Цифровізація як нова реальність страхового ринку України
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022-11-10) Кривошлик, Тетяна Дмитріївна; Kryvoshlyk, Tetiana; Кривошлык, Татьяна Дмитриевна; Мудренко, Н. В.
  • Item
    Місце банківського кредитування у вирішенні сучасних екологічних викликів
    (ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019-10-30) Стрільчук, Юлія Ігорівна; Strilchuk, Yuliia; Стрельчук, Юлия Игоревна
  • Item
    Перспективи розвитку медичного страхування в Україні
    (ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019-10-30) Кривошлик, Тетяна Дмитріївна; Kryvoshlyk, Tetiana; Кривошлык, Татьяна Дмитриевна
  • Item
    Страхові компанії і банки: особливості партнерських відносин в Україні
    (ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019-10-30) Кривошлик, Тетяна Дмитріївна; Kryvoshlyk, Tetiana; Кривошлык, Татьяна Дмитриевна; Терлецька, Т.
  • Item
    Банківська підтримка екологічних проектів
    (ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019-10-30) Білошапка, Вікторія Степанівна; Biloshapka, Viktoriia; Белошапка, Виктория Степановна
  • Item
    Стабільність банківського сектору України – випробування війною
    (Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2023-09) Нікітін, Андрій Валерійович; Nikitin, Andrii; Никитин, Андрей Валерьевич