Китай у світлі геополітики (теоретико-ретроспективний ракурс)
| dc.contributor.author | Шульга, Марина Андріївна | |
| dc.contributor.author | Shulha, Maryna | |
| dc.contributor.author | Шульга, Марина Андреевна | |
| dc.date.accessioned | 2024-05-13T11:05:51Z | |
| dc.date.available | 2024-05-13T11:05:51Z | |
| dc.date.issued | 2022 | |
| dc.description.abstract | Китай сьогодні – безсумнівний регіональний і глобальний гравець. Такий його статус можна пояснювати по-різному – і як «диво», і як результат вмілого і послідовного керівництва країною, і як продукт відвічної китайської мудрості-хитрості. Але якщо скористатися методом ретроспективи і помістити цей метод у геополітичну площину, то можна дійти висновку, що так зване вивищення Китаю є закономірним процесом з огляду на передбачення і застереження класиків геополітики. Генрі Кіссинджер (2014 рік) пов’язує його із залученням Китаю до Вестфальської системи всупереч правилам цієї системи, наслідком чого є прагнення Китаю стати самостійним гравцем, тобто учасником вироблення правил уже нового світового порядку. Збігнев Бжезінський (1997 рік) – із потенціалом «геостратегічного гравця», здатного створювати критичні для глобальної першості Сполучених Штатів Америки регіональні комбінації. Знову ж таки Г. Кіссинджер фактично випереджає Зб. Бжезінського, називаючи ще у 1957 році найбільш небезпечною такою комбінацією «радянсько-китайський блок». І, тим самим, лише повторює тезу Ніколаса Спайкмена (1942 рік) про неприпустимість для США виникнення радянсько-китайського союзу після Другої світової війни. Знову ж таки, лише обігравши у нових історичних умовах застереження Хелфорда Маккіндера (1904 рік) про неминуче перетворення Китаю на «жовту небезпеку для світової свободи» у випадку отримання доступу до ресурсів Росії. Що, у свою чергу, є лише продовженням думки Альфреда Мехена (1900 рік) про так звану «проблему Азії», зумовлену можливістю поєднання «природних умов», які дають Росії «переваги на межі виключності», з «величезною прихованою силою Китаю». Для унеможливлення використання цієї сили проти Росії Петро Бадмаєв у тому ж 1900 році пропонує програму «вітання і ласки», елементом якої має стати торгівельно-політичне зближення Росії та Китаю. А от сам А. Мехен визначає способом попередження актуалізації сили Китаю з боку США «політику відкритих дверей», що й запускає увесь процес «раптового» піднесення Китаю, у якому цивілізаційна пам’ять про «китайський ключ» (Михайло Петров) використовується Китаєм для набуття сьогочасного статусу потужного регіонального і глобального гравця. Today, China is an apparent regional and global player. Different explanations may be offered for this status: a «miracle», a result of skillful and sequential governance of the country, and a product of eternal Chinese wisdom and ingenuity. But the use of a retrospective method placed in the geopolitical plane leads us to the conclusion suggesting that the so-called rise of China is a natural process given the geopolitics classics’ predictions and reservations. Henry Kissinger (2014) associates it with China’s involvement in the Westphalian sovereignty, contrary to the rules of this system, which results in China’s desire to become an independent player, that is, to take part in the development of rules for a new world order. Zbigniew Brzezinski (1997) points at the potential of a «geostrategic player» capable of creating regional combinations that are critical for the global supremacy of the United States. Here again, Kissinger was actually ahead of Zb. Brzezinski when already in 1957 he called the «Soviet-Chinese block» the most dangerous combination. And, thus, he only echoed Nicholas Spykman’s point (1942) of the inadmissibility of the Soviet-Chinese alliance after World War II for the United States. Once again, it was based on Halford Mackinder’s warning (1904) put in the new historical conditions that brought a focus on the inevitable transformation of China into a «yellow danger to the world freedom» in the event of access to Russia’s resources. Which, in turn, only continued Alfred Mahan’s (1900) view of the so-called «Asian problem» resulting from the possibility of combining «natural conditions» that provided Russia with the «advantages on the verge of exclusivity» and ensured «China’s enormous hidden power». In the same 1900, Peter Badmayev, while speaking of preventing the use of this force against Russia, proposed a program of «welcoming and favors» including the trade and political rapprochement of Russia and China. As for Mahan, he identifies an «open door policy» as a way for the USA to prevent China from escalating its power that launches the whole process of a «sudden» rise of China, in which the civilized memory of the «Chinese key» (Mikhail Petrov) is used by China to gain its current status as a powerful regional and a global player. | |
| dc.identifier.citation | Шульга М. А. Китай у світлі геополітики (теоретико-ретроспективний ракурс) / Шульга М. А. // Регіональні студії : наук. журн. / М-во освіти і науки України, Ужгород. нац. ун-т ; [редкол.: Палінчак М. М. (голов. ред.) та ін.]. – Ужгород : Вид дім «Гельветика», 2022. – № 28. – С. 124–129. | |
| dc.identifier.doi | https://doi.org/10.32782/2663-6170/2022.28.23 | |
| dc.identifier.issn | 2663-6107 | |
| dc.identifier.uri | https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/44182 | |
| dc.language.iso | uk | |
| dc.publisher | ДВНЗ «Ужгородський національний університет» | |
| dc.subject | Китай | |
| dc.subject | геополітика | |
| dc.subject | ретроспектива | |
| dc.subject | «китайський ключ» | |
| dc.subject | глобальний гравець | |
| dc.subject | новий світовий порядок | |
| dc.subject | China | |
| dc.subject | geopolitics | |
| dc.subject | retrospective | |
| dc.subject | «Chinese key» | |
| dc.subject | global player | |
| dc.subject | new world order | |
| dc.subject.udc | 001.8::327 (510) | |
| dc.title | Китай у світлі геополітики (теоретико-ретроспективний ракурс) | |
| dc.title.alternative | China in the light of geopolitics (theoretical and retrospective view) | |
| dc.type | Article |