Окремі питання впливу релігії на правову поведінку в умовах воєнного стану
No Thumbnail Available
Date
2025
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Видавничий дім «Гельветика»
Abstract
Стаття присвячена дослідженню актуальних питань взаємодії і взаємного впливу правових норм і релігійних норм на прояви поведінки суб’єктів правовідносин. Наголошується на цінності релігійних норм, які виступають ключовим елементом, що здійснює регулювання суспільних відносин протягом тривалого історичного періоду. З’ясовано, що вкрай актуальними і спірними питанням є встановлення ключових нюансів відмежування особливостей, відмови особи від військової служби через свої релігійні переконання, від зловживання особою наданих їй прав і спробами ухилитися від виконання обов’язку визначеного Конституцією України щодо захисту нашої країни від збройної агресії. Саме суд, має встановити і оцінки серйозність релігійних переконань особи, щоб запобігати її спробам зловживанню і ухиленню від проходження військової служби і захисту батьківщини. Досліджено позицію Європейського суду з прав людини, який у своїх рішення неодноразово наголошував увагу на тому, що в силу гарантованого пунктом 1 статті 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права, держава має забезпечити громадянам проходження альтернативної (невійськової) служби, яка має бути повністю відокремленою від військового обов’язку, та визнавав право громадян з релігійними переконаннями на відмову від проходження військової служби за їх релігійними переконаннями. В свою чергу, правові позиції, які викладені у судових рішення, як в адміністративному судочинстві, так і в кримінальному судочинстві, визначають, що судами по різному трактується гарантоване громадянину право сповідувати свою релігію або переконаннях в аспекті можливості відмови від військової служби. Зроблено висновок, на нагальній потребі внесення змін до норм чинного законодавства, з метою закріплення права громадян на альтернативну службу під час дії воєнного стану. У питанні законодавчого врегулювання можливості замінити військової служби на альтернативну (невійськову) службу громадянам за їх релігійними переконаннями, необхідно знайти баланс між гарантуванням і забезпеченням особі права на відмову від військової служби через свої релігійні переконання, та мінімізацією випадків зловживання особою наданими їй правами і ухиленням від виконання обов’язку щодо захисту країни від збройної агресії.
The article is devoted to the study of topical issues of interaction and mutual influence of legal norms and religious norms on the behavior of subjects of legal relations. The value of religious norms, which are a key element in the regulation of social relations over a long historical period, is emphasized.It has been established that an extremely topical and controversial issue is the establishment of key nuances in distinguishing between a person’s refusal to perform military service on the grounds of religious beliefs and a person’s abuse of their rights and the opportunity to evade their constitutional duty to defend our country from armed aggression. It is the court that must establish and assess the seriousness of a person’s religious beliefs in order to prevent their attempts to abuse and evade military service and the defense of their homeland.The position of the European Court of Human Rights has been examined, which in its decisions has repeatedly emphasized that, by virtue of the right guaranteed by Article 9(1) of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms, the state must ensure that citizens can perform alternative (non-military) service, which must be completely separate from military duty, and recognized the right of citizens with religious beliefs to refuse military service on the basis of their religious beliefs. In turn, the legal positions set out in court decisions, both in administrative and criminal proceedings, determine that courts interpret the right of citizens to profess their religion or beliefs in terms of the possibility of refusing military service in different ways.It was concluded that there is an urgent need to amend the current legislation in order to enshrine the right of citizens to alternative service during martial law. In terms of legislative regulation of the possibility of replacing military service with alternative (non-military) service for citizens based on their religious beliefs, it is necessary to find a balance between guaranteeing and ensuring a person’s right to refuse military service due to their religious beliefs, and minimizing cases of abuse of the rights granted to them and evasion of the duty to defend the country from armed aggression.
Description
Keywords
релігія, релігійні норми, правові норми, поведінка, правова поведінка, військова служба, воєнний стан, Європейський суд з прав людини, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, судова практика, religion, religious norms, legal norms, behavior, legal behavior, military service, martial law, European Court of Human Rights, Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms, judicial practice
Citation
Єфанова Є. В. Окремі питання впливу релігії на правову поведінку в умовах воєнного стану / Єфанова Є. В. // Київський часопис права : наук. журн. / М-во освіти і науки України, Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана, Навч.-наук. ін-т «Юрид. ін-т» ; [редкол.: О. В. Кузьменко (голов. ред.) та ін.]. – Київ : Вид. дім «Гельветика», 2025. – № 3. – С. 16–23.