Інноваційна політика СОТ щодо торгівлі на світовому ринку фінансових послуг
No Thumbnail Available
Date
2024
Authors
Мазур, Микола Ігорович
Mazur, Mykola
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
Abstract
Світова організація торгівлі (СОТ) активно докладає зусилля для вирішення різноманітних проблем, що постають перед світовим ринком фінансових послуг та має велике значення для регулювання торгівлі взагалі, включаючи торгівлю фінансовими послугами. Це відбувається через керівництво СОТ укладанням торговельних угод, які містять положення про фінансові послуги, такі як угода про загальну торгівлю послугами (General Agreement on Trade in Services, GATS). Головна мета GATS полягає в створенні умов для легалізації та регулювання торгівлі фінансовими послугами між країнами-членами. Вона сприяє створенню правової бази для здійснення торгівлі послугами, включаючи фінансові, та встановлює принципи та процедури, якими мають керуватися учасники ринку. Крім того, СОТ сприяє обміну інформацією та найкращими практиками між країнами з метою сприяння інноваційному розвитку фінансового сектору (FSC), Угода про спрощення процедур торгівлі (TFA), а також стимулює конкуренцію, що може сприяти інноваціям. Однак конкретні політики щодо інновацій у фінансовому секторі зазвичай визначаються національними урядами та регулюючими органами, і СОТ в цьому випадку допомагає створити загальні рамки для їх розвитку. Однак, слід зазначити, що необхідно постійно докладати зусилля для вирішення проблем, що залишаються, і сприяння розвитку більше ефективного та доступного глобального ринку фінансових послуг.
У статті досліджуються ключові особливості нормативно-правової бази регулювання сучасних фінансових інструментів окремих країн, а також механізми регулювання СОТ на світовому ринку фінансових послуг.
The World Trade Organization (WTO) has been actively working to address the various challenges facing the global financial services market and is of great importance for the regulation of trade in general, including trade in financial services. This is done through the WTO’s guidance in the conclusion of trade agreements containing provisions on financial services, such as the General Agreement on Trade in Services (GATS). The main goal of the GATS is to create conditions for legalizing and regulating trade in financial services between member countries. It promotes the creation of a legal framework for trade in services, including financial services, and establishes principlesand procedures to be followed by market participants. In addition, the WTO facilitates the exchange of information and best practices between countries to promote innovative development of the financial sector (FSC), Trade Facilitation Agreement (TFA), and stimulates competition, which can foster innovation. However, specific policies on innovation in the financial sector are usually determined by national governments and regulators, and the WTO helps to create a general framework for their development.
However, it should be noted that ongoing efforts are needed to address the remaining challenges and to promote a more efficient and accessible global financial services market.
The article examines the key features of the regulatory framework for modern financial instruments in individual countries, as well as the mechanisms of WTO regulation of the global financial services market.
Description
Keywords
СОТ, регулювання, фінансові послуги, нові технології, глобальний ринок, нормативно-правова база, DeFi, фінтех-розробки, Security Token Offering, STO, залучення капіталу, правове регулювання STO, WTO, regulation, financial services, new technologies, global market, regulatory framework, fintech developments, capital raising, legal regulation of STO
Citation
Мазур М. І. Інноваційна політика СОТ щодо торгівлі на світовому ринку фінансових послуг / Мазур М. І. // Вчені записки : зб. наук. пр. / М-во освіти і науки України, Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана ; [редкол.: О. Яценко (голов. ред.) та ін.]. – Київ : КНЕУ, 2024. – Вип. 36. – С. 104–114.