Browse
Recent Submissions
Item Формування ефективного механізму інноваційного менеджменту на підприємствах(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Шовкун-Заблоцька, Людмила Володимирівна; Shovkun-Zablotska, LiudmylaУ статті розглядається важливість формування ефективного механізму інноваційного менеджменту в умовах сучасної глобальної економіки та військового стану. Акцентується увага на сутності інноваційного менеджменту, його основних завданнях та елементах, таких як стратегія, організаційна структура, інноваційні процеси, культура інновацій, управління знаннями та фінансування. Окремо висвітлюються проблеми та виклики, що виникають під час реалізації інноваційного менеджменту в умовах війни, зокрема, необхідність адаптації стратегій до змінюваного середовища та обмежень ресурсів. Також розглядаються перспективи розвитку інноваційних механізмів в контексті цифрових технологій і штучного інтелекту, що можуть сприяти швидкій адаптації до нових умов. Стаття підкреслює, що ефективний інноваційний механізм є ключем до досягнення високих результатів і конкурентоспроможності організацій навіть у складних умовах. The article examines the importance of the formation of an effective mechanism of innovative management in the conditions of the modern global economy and the state of war. Attention is focused on the essence of innovation management, its main tasks and elements, such as strategy, organizational structure, innovation processes, innovation culture, knowledge management and financing. The problems and challenges that arise during the implementation of innovative management in the conditions of war are highlighted separately, in particular, the need to adapt strategies to the changing environment and resource limitations. The prospects for the development of innovative mechanisms in the context of digital technologies and artificial intelligence, which can contribute to rapid adaptation to new conditions, are also considered. The article emphasizes that an effective innovation mechanism is the key to achieving high results and competitiveness of organizations even in difficult conditions.Item Фактори впливу та перспективи китайських зовнішніх прямих іноземних інвестицій в сільське господарство(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Ду, Вей; Du, VeiНа тлі тенденції до економічної та торговельної інтернаціоналізації, прямі іноземні інвестиції Китаю за кордон демонструють стабільне зростання протягом останніх років. Зокрема, Китай співпрацює у сільськогосподарській сфері з понад 100 країнами, ставши провідним донором прямих іноземних інвестицій у сільське господарство та п'ятим за величиною імпортером сільськогосподарської продукції у світі. У цій статті розкрито структуру китайських прямих іноземних інвестицій у сільське господарство з метою узагальнення етапів їх розвитку та факторів впливу. Дослідження використовує дані про прямі іноземні інвестиції Китаю за період з 2014 по 2023 роки для оцінки етапу інвестицій та аналізу майбутніх тенденцій розвитку сільськогосподарської торгівлі Китаю. Результати дослідження свідчать, що, незважаючи на певний спад у 2021 та 2022 роках, прямі іноземні інвестиції Китаю в сільське господарство перебувають на етапі швидкого розвитку. Можна зробити висновок, що рівень розвитку сільського господарства, його державна підтримка та сільськогосподарські технології покращилися. Однак на структуру суттєво впливають глобальні зовнішні фактори, хоча загальна тенденція залишається сприятливою і має значний потенціал для подальшого розвитку. Результати також можуть мати важливе практичне значення для подальшого сприяння зростанню масштабів сільськогосподарських інвестицій за кордоном та підвищення міжнародної конкурентоспроможності сільського господарства Китаю. Against the backdrop of global economic and trade internationalization, China's outward foreign direct investment has exhibited consistent growth over the years. Notably, China has engaged in agricultural cooperation with over 100 countries, becoming the global leading donor of foreign direct investment in agriculture and the world's fifth-largest importer of agricultural products. This paper reveals the structure of Chinese agricultural outward foreign direct investment to summarize their developmental stages and influencing factors. The study utilizes relevant data on China's foreign direct investment from 2014 to 2023 to assess the investment stage and analyze the future development trends in China's agricultural trade. The research results indicate that currently, despite some decline in 2021 and 2022, China's agricultural foreign direct investment is in a stage of rapid development. It can be concluded that the levels of agricultural economic development, national policy support for agriculture, and agricultural technology have all improved. However, the structure is significantly influenced by global external factors, although the overall trend remains favorable, with significant potential for advancement. The results could also have important practical significance for further promoting the growth of the scale of agricultural foreign investment and enhancing the international competitiveness of China's agriculture.Item Механізми міжнародної економічної співпраці для підтримки глобального енергетичного переходу: шляхи вдосконалення(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Онисюк, Сергій Валерійович; Onysiuk, SerhiiГлобальний енергетичний перехід є складним процесом і вимагає глибокого міжнародного економічного співробітництва та спільних зусиль для досягнення сталого розвитку. Ефективна взаємодія між країнами, фінансовими установами та приватним сектором має важливе значення для забезпечення достатніх інвестицій у відновлювану енергетику та технологічні інновації. Міжнародні фінансові механізми, такі як «зелені» облігації, можуть суттєво сприяти прискоренню цього процесу, але вони повинні забезпечити доступ до ресурсів для всіх учасників, особливо країн, що розвиваються. Реформування міжнародної фінансової системи та розробка нових інструментів залучення приватного капіталу є важливим кроком на шляху до зниження ризиків та підвищення інвестиційної привабливості проектів відновлюваної енергетики. Усунення бар’єрів для інвестицій в країни з нестабільною економікою шляхом розвитку програм технічної допомоги та фінансових гарантій також є важливою умовою успіху. Енергетичний перехід може бути успішно реалізований лише за умови узгоджених міжнародних зусиль за участю як розвинених країн, так і країн, що розвиваються. Стале енергетичне майбутнє та амбітні цілі щодо зміни клімату можуть бути досягнуті лише завдяки глобальному співробітництву, інноваційним фінансовим рішенням та обміну технологіями. The global energy transition is a complex process and requires deep international economic cooperation and joint efforts to achieve sustainable development. Effective interaction between countries, financial institutions and the private sector is essential to ensure sufficient investment in renewable energy and technological innovation. International financial mechanisms, such as green bonds, can significantly contribute to accelerating this process, but they must ensure access to resources for all participants, especially developing countries. Reforming the international financial system and developing new instruments for attracting private capital is an important step towards reducing risks and increasing the investment attractiveness of renewable energy projects. Removing barriers to investment in countries with unstable economies through the development of technical assistance programs and financial guarantees is also an important condition for success. The energy transition can only be successfully realized through a concerted international effort involving both developed and developing countries. A sustainable energy future and ambitious climate change targets can only be achieved through global cooperation, innovative financial solutions and technology sharing.Item Фінансова складова стратегії розбудови водневої економіки України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Халатур, Світлана Миколаївна; Khalatur, SvitlanaАктуальність дослідження визначається необхідністю деталізації фінансового обґрунтування розвитку водневої економіки в Україні з огляду на потребу забезпечення енергонезалежності та диверсифікації енергоресурсів. При достатній кількості публікацій щодо інноваційності водневих технологій, світових трендів їх використання та значення щодо декарбонізації суспільного виробництва, питання фінансового забезпечення розвитку водневої економіки залишається недостатньо висвітленим. Метою статті є виокремлення та характеристика фінансової складової стратегії розбудови водневої економіки України. Для досягнення мети було використано загальні та спеціальні методи наукових досліджень: абстрагування, декомпозиції, порівняння, аналізу, екстраполяції. За результатами дослідження виявлено похідний взаємозв’язок між кількістю наукових досліджень щодо розвитку водневих технологій та станом ринку енергоресурсів, що дало змогу висунути гіпотезу щодо інтенсивності досліджень перспектив розвитку водневої економіки у контексті достатності її фінансування. Існуючі водневі технології можуть бути застосовані тільки у взаємозвʼязку із розвитком відновлюваної енергетики, потребують збільшення інновацій у виробництво, інфраструктуру, споживання водню, отже, потребують посиленого фінансування. Виокремлено фінансову складову Водневої стратегії України (до 2050 року), розробленої Міністерством енергетики, на кожному етапі її реалізації. Представлено зарубіжний досвід Стратегій розвитку водневої економіки та констатовано недостатність фінансових ресурсів для забезпечення досягнення цільових показників української стратегії, особливо в умовах війни. Охарактеризовано звʼязок між Водневою стратегією України та Планом відновлення України до 2032 року. Визначено загальну потребу у фінансуванні розвитку водневої економіки на другому етапі реалізації Водневої стратегії у взаємозвʼязку із змістом пілотних проєктів. Відповідно, існує потреба у деталізації спрямованості та джерел фінансування стратегії розбудови водневої економіки в Україні, потенційних джерел надходження грошових коштів, змін в інституційному та нормативному забезпеченні водневої стратегії. The relevance of the study is determined by the need to detail the financial justification of the development of the hydrogen economy in Ukraine, taking into account the need to ensure energy independence and diversification of energy resources. With a sufficient number of publications on the innovativeness of hydrogen technologies, global trends in their use and the importance of decarbonization of public production, the issue of financial support for the development of the hydrogen economy remains insufficiently covered. The purpose of the article is to highlight and characterize the financial component of the strategy for building the hydrogen economy of Ukraine. To achieve the goal, general and special methods of scientific research were used: abstraction, decomposition, comparison, analysis, extrapolation. According to the results of the study, a derived relationship between the number of scientific studies on the development of hydrogen technologies and the state of the energy market was revealed, which made it possible to put forward a hypothesis about the intensity of research on the prospects for the development of the hydrogen economy in the context of the adequacy of its financing. The existing hydrogen technologies can be applied only in connection with the development of renewable energy, they require increased innovations in production, infrastructure, and consumption of hydrogen, therefore, they require increased financing. The financial component of the Hydrogen Strategy of Ukraine (until 2050), developed by the Ministry of Energy, is highlighted at each stage of its implementation. The foreign experience of strategies for the development of the hydrogen economy is presented and the insufficiency of financial resources to ensure the achievement of the target indicators of the Ukrainian strategy, especially in the conditions of war, is stated. The relationship between the Hydrogen Strategy of Ukraine and the Recovery Plan of Ukraine until 2032 is characterized. The general need for financing the development of the hydrogen economy at the second stage of the implementation of the Hydrogen Strategy was determined in connection with the content of the pilot projects. Accordingly, there is a need to detail the focus and sources of funding for the hydrogen economy development strategy in Ukraine, potential sources of cash receipts, changes in institutional and regulatory support for the hydrogen strategy.Item Управління бізнес-екосистемою в умовах нової нормальності та трансцендентності(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Сагайдак, Михайло Петрович; Sahaidak, Mykhailo; Білецький, Ярослав Олегович; Biletskyi, YaroslavУ статті розглянуто сутність поняття, досліджено елементи і притаманні їм ознаки бізнес-екосистеми, обґрунтовано підходи до здійснення ефективного управління в умовах нової нормальності та трансцендентності. Наведені в статті ознаки бізнес-екосистеми, на перший погляд притаманні характеристикам будь-якого підприємства, установи чи організації, однак, зауважимо, що екосистеми або бірюзові організації представляють наступний етап розвитку свідомості, де традиційні концепції та методи викликають сумнів та організація розглядається як живий організм, а не механічна система. У контексті трансцендентного розвитку бізнес-екосистем, турбулентність навколишнього середовища та зростаюча невизначеність призводять до зниження ефективності традиційних управлінських інструментів, водночас ці характеристики можуть стати каталізатором нових можливостей і нестандартних управлінських рішень, здатних суттєво зміцнити їх позиції на ринку та вплинути на корпоративні синергетичні ефекти, сприяючи формуванню нових зв’язків та ідей, які згодом призведуть до впровадження інновацій та розвитку бізнес-екосистем. Трансцендентність у контексті менеджменту розглядається як концепція, що охоплює аспекти, які виходять за усталені межі існуючого досвіду, розуміння або сприйняття, стандартних моделей, умов і підходів у здійсненні управління бізнес-екосистемами. Управління бізнес-екосистемою в умовах нової нормальності та трансцендентності потребує застосування інтегрованих підходів та стратегій які можуть виходити за межі традиційних інструментів, методів і моделей. Передбачити трансцендентність управління означає змінити тип мислення і розуміти, що стандартні моделі та методи можуть стати неефективними або недостатніми в умовах нової нормальності. Бізнес-екосистеми, лідери яких орієнтовані на трансцендентний розвиток в умовах нової нормальності, мають найбільші шанси на життєздатність, відновлення та досягнення успіху бізнесу. В цьому контексті в статті розглянуто трансцендентне лідерство, під яким розуміється концепція лідерства, яка виходить за межі традиційних моделей і фокусується на глибшому розумінні та підході до управління людьми, організаціями та змінами. The article examines the essence of the concept, examines the elements and their inherent features of the business ecosystem, substantiates the approaches to effective management in the conditions of new normality and transcendence. The signs of a business ecosystem presented in the article are at first glance inherent in the characteristics of any enterprise, institution or organization, however, we note that ecosystems or turquoise organizations represent the next stage of consciousness development, where traditional concepts and methods are questioned and the organization is considered as a living organism, not a mechanical system. In the context of the transcendental development of business ecosystems, environmental turbulence and growing uncertainty lead to a decrease in the effectiveness of traditional management tools, at the same time, these characteristics can become a catalyst for new opportunities and non-standard management solutions that can significantly strengthen their position in the market and affect corporate synergistic effects, contribute to the formation of new connections and ideas, which will subsequently lead to the introduction of innovations and the development of business ecosystems. Transcendence in the context of management is considered as a concept that covers aspects that go beyond the established boundaries of existing experience, understanding or perception, standard models, conditions and approaches in managing business ecosystems. Management of the business ecosystem in the conditions of new normality and transcendence requires the use of integrated approaches and strategies that can go beyond traditional tools, methods and models. Envisioning the transcendence of management means changing the way you think and understanding that standard models and methods may become ineffective or insufficient in the new normal. Business ecosystems whose leaders are focused on transcendental development in the conditions of the new normality have the greatest chances for business viability, recovery and success. In this context, the article examines transcendental leadership, which refers to the concept of leadership that goes beyond traditional models and focuses on a deeper understanding and approach to managing people, organizations, and change.Item Сутність та характеристики глобальних ланцюгів вартості: теоретичний аспект(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Янковський, Андрій Михайлович; Yankovskyi, AndriiУ статті проведено компаративний аналіз наукових підходів до розуміння сутності глобальних ланцюгів вартості, в результаті чого обґрунтовано авторську позицію щодо цього питання. Встановлено, що концептуальну основу формування глобальних ланцюгів вартості складають територіальна організація міжнародного бізнесу та міжнародний поділ праці. Особлива увага приділяється тому, як процеси глобальної економічної інтеграції сприяють постійним модифікаціям ланцюгів вартості, а також важливості ефективного управління ними, що є вирішальним чинником підвищення конкурентоспроможності компаній і країн. У статті аргументовано, що участь у глобальних ланцюгах вартості надає бізнесам та державам значні переваги, такі як доступ до нових ринків, підвищення ефективності виробництва та збільшення доданої вартості. Водночас, ідентифіковано ризики, зокрема пов’язані з нестабільністю ланцюгів поставок, зростанням конкуренції та залежністю від глобальних ринків. Розглядаються різні типи глобальних ланцюгів вартості та особливості їхнього управління в умовах сучасних викликів глобалізації. Зроблено висновки щодо перспектив розвитку українського бізнесу на основі концепції глобальних ланцюгів вартості, з урахуванням глобальних тенденцій та національних особливостей економіки. Стаття є корисною для науковців, фахівців у галузі міжнародного бізнесу та економіки, а також для тих, хто цікавиться питаннями інтеграції національних економік у світові виробничі процеси. Проведено компаративний аналіз позицій сучасних науковців щодо сутності глобальних ланцюгів вартості. Обґрунтована авторська позиція в питанні сутності глобальних ланцюгів вартості. Встановлено, що концептуальним базисом для формування глобальних ланцюгів вартості є територіальна організація міжнародного бізнесу, а також міжнародний поділ праці. Аргументовано, що в умовах посилення інтеграційних процесів у глобальній економіці, відбуваються постійні модифікації глобальних ланцюгів вартості, а управління ними стає одним із важливих факторів конкурентоспроможності. Детерміновано переваги, які отримують бізнес-одиниці та країни від участі в глобальних ланцюгах вартості, а також ідентифіковано ризики, що виникають при цьому. Аналізується типологія глобальних ланцюгів вартості, особливості управління ними. Зроблено висновки щодо перспектив розвитку вітчизняного бізнесу на основі концепції глобальних ланцюгів створення вартості. The article carries out a comparative analysis of scientific approaches to understanding the essence of global value chains, as a result of which the author’s position on this issue is substantiated. It has been established that the territorial organization of international business and the international division of labor form the conceptual basis of the formation of global value chains. Special attention is paid to how processes of global economic integration contribute to constant modifications of value chains, as well as the importance of their effective management, which is a decisive factor in increasing the competitiveness of companies and countries. The article argues that participation in global value chains provides businesses and governments with significant benefits, such as access to new markets, increased production efficiency, and increased value added. At the same time, risks have been identified, in particular those related to the instability of supply chains, increased competition and dependence on global markets. Different types of global value chains and features of their management in the conditions of modern challenges of globalization are considered. Conclusions have been made regarding the prospects for the development of Ukrainian business based on the concept of global value chains, taking into account global trends and national features of the economy. The article is useful for scientists, specialists in the field of international business and economics, as well as for those who are interested in the integration of national economies into global production processes. A comparative analysis of the positions of modern scientists regarding the essence of global value chains was carried out. Reasoned author’s position on the issue of the essence of global value chains. It has been established that the territorial organization of international business, as well as the international division of labor, is the conceptual basis for the formation of global value chains. It is argued that in the conditions of strengthening integration processes in the global economy, constant modifications of global value chains take place, and their management becomes one of the important factors of competitiveness. The benefits that business units and countries receive from participating in global value chains are determined, and the associated risks are also identified. The typology of global value chains, features of their management are analyzed. Conclusions have been made regarding the prospects for domestic business development based on the concept of global value chains.Item Смартизація та цифровізація як теоретичний концепт розвитку економіки на сучасному етапі(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Цимбал, Людмила Іванівна; Tsymbal, LiudmylaКлючові тренди розвитку економіки на початку ХХІ століття відображають значні зміни, що відбуваються під впливом новітніх технологій, глобалізації та соціальних змін. Вони сприяють підвищенню ефективності, продуктивності та конкурентоспроможності економік, а також створюють нові можливості та виклики для бізнесу та суспільства. Ключовими трендами розвитку економіки на цьому етапі є смартизація та цифровізація, що стали передумовою економічного розвитку в усіх сферах виробництва та життя. Цифрова трансформація передбачає впровадження цифрових технологій у всі аспекти бізнесу та суспільного життя. Це включає автоматизацію бізнес-процесів, розвиток електронної комерції та використання великих даних. В той же час смартизація міст та економіки передбачає використання інтелектуальних систем для підвищення ефективності міського управління, енергетики, транспорту та інших секторів. Розвиток інформаційних технологій і зростання штучного інтелекту створюють умови для трансформації економіки, інтеграція цифрових технологій у всі сфери життя і господарства може призвести до змін, аналогічних до тих, які відбулися в результаті промислової революції. У перспективі смарт економіка може змінити не лише способи виробництва і споживання, але й соціальні структури і взаємодію між людьми і машинами. Однак це викликає потребу адаптації суспільства до швидко змінюваної технологічної реальності і на важливості розвитку навичок, які будуть потрібні в майбутньому цифровому світі. У статті визначено особливості цифровізації та смартизації як соціально-економічних явищ, що характеризують сучасний етап розвитку глобальної економіки, проаналізовано концептуальні відмінності між цифровізацією та смартизацією як базовими концепціями розвитку економіки та сучасному етапі її розвитку та визначено ключові характеристики їх реалізації. The principal trends in economic development at the advent of the 21st century evince substantial alterations occurring as a consequence of the advent of cutting-edge technologies, globalization, and social transformation. These developments contribute to the efficiency, productivity, and competitiveness of economies, while simultaneously creating new opportunities and challenges for business and society. The principal trends in economic development at this juncture are the processes of «smartization» and «digitalization,» which have become indispensable prerequisites for economic advancement across all sectors of production and social activity. The digital transformation entails the integration of digital technologies into all facets of business and social activities. This includes the automation of business processes, the development of e-commerce, and the use of big data. At the same time, the smartization of cities and economies involves the use of intelligent systems to improve the efficiency of urban management, energy, transportation, and other sectors. The development of information technologies and the growth of artificial intelligence create conditions for economic transformation, and the integration of digital technologies into all spheres of life and economy can lead to changes similar to those that occurred as a result of the Industrial Revolution. In the long run, the smart economy may change not only the ways of production and consumption, but also social structures and the interaction between humans and machines. However, this raises the need for society to adapt to the rapidly changing technological reality and the importance of developing the skills that will be needed in the future digital world.The article identifies the features of digitalization and smartization as socio-economic phenomena that characterize the current stage of development of the global economy. The article analyzes the conceptual differences between digitalization and smartization as basic concepts of economic development and the current stage of its development and identifies the key characteristics of their implementation.Item Концептуальні основи впровадження європейських та міжнародних стандартів нефінансового звітування(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Ходзицька, Валентина Василівна; Khodzytska, ValentynaЗа останні роки нефінансове звітування зазнало стрімкого розвитку, набувши проявів як у міжнародних основах від неурядових організацій, так і через національні або регіональні (європейські) стандарти. Міжнародні стандарти звітності грають важливу роль у забезпеченні ефективності міжнародних ринків капіталу та задоволенні потреб користувачів у порівнянності даних. Стаття аналізує теоретичні засади та положення впровадження стандартів нефінансової звітності в ЄС і на міжнародному рівні, висвітлюючи особливості врахування компонентів сталого розвитку. Обговорюється значення істотності для фінансової і ESG-інформації, а також важливість включення діяльності, продукції, послуг та ризиків, що виходять за межі компанії, для забезпечення ланцюжків створення вартості. Звертається увага на різні рівні представлення нефінансової інформації, визначаються види розкриття та вирішальні принципи сталого звітування з акцентом на суттєву інформацію та орієнтацію на зацікавлені сторони. Для більшості стандартів та основ потрібні ключові елементи звітності, такі як політика, результати, вплив, ризики, цілі та прогрес у досягненні цілей за кожною категорією. Наприклад, загальний стандарт (S1) РМСС надає компаніям основу для звітування на всі відповідні теми, пов’язані зі сталістю, у сферах управління, стратегії, ризик-менеджменту, а також показників і цілей.. Використано загальнонаукові та спеціальні методи: аналізу та синтезу, теоретико-прикладний аналіз джерел, індуктивно-дедуктивний підхід, узагальнення та абстрагування, сходження від абстрактного до конкретного. Також розглядається внесок бізнесу у глобальну політику сталого розвитку та роль корпоративної соціальної відповідальності. Обґрунтовано, що оцінка суттєвості визначає зміст нефінансових звітів, але постають виклики через відсутність рекомендацій і урахування перспективи зацікавлених сторін. Поточні дослідження стимулюють подальші наукові розробки у галузі НФЗ. Throughout the current years, non-financial reporting has undergone rapid development, manifesting both in international frameworks by non-governmental organizations and via national or regional (European) standards. However, internationallystandardised reporting standards play a crucial role in ensuring the efficiency of international capital markets and satisfying users’ needs for data comparability. This article aims to examine the theoretical foundations and principles underlying the implementation of non-financial reporting standards in the EU and at the international level. The study explores the nuances of incorporating sustainable development components into non-financial reporting standards.The significance of materiality is defined for prioritizing information from the financial aspect and ESG concerns. It has been contemplated that the scope of reporting encompasses activities, products, services, and risks extending beyond a company, encouraging the consideration of value creation chains. Emphasis is placed on the potential to present non-financial information at various levels of consolidation, aiming for relevance and compatibility. Types of information subject to disclosure are disclosed.Crucial principles of sustainable reporting are highlighted, considering a focus on essential information and stakeholder orientation. Global policy priorities are noted to expect business contributions towards achieving sustainable development goals and corporate social responsibility. Standards and frameworks are shown to be pivotal in presenting non-financial information related to sustainable development, facilitating its digitization. It has been accentuated that the assessment of materiality defines the content of non-financial reports, yet challenges arise due to the absence of recommendations and stakeholder perspectives. Sustainability information should encompass the company’s value creation chain with guidance for priorities and impact assessment to enhance the effectiveness of actions and reporting. General scientific and special methods are used: analysis and synthesis, theoretical-applied analysis of sources, inductive-deductive approach, generalization and abstraction, ascent from the abstract to the concrete. The contribution of business to the global policy of sustainable development and the role of corporate social responsibility are also considered. It is substantiated that the assessment of materiality determines the content of non-financial reports, but challenges arise due to the lack of recommendations and taking into account the perspective of interested parties. The current research stimulates further scientific developments in the field of NFZ.Item Коучинг як інструмент розвитку лідерських якостей у жінок-підприємниць в Україні(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Федосєєва, Ганна Степанівна; Fedosieieva, HannaУ 2023–2024 рр. жіноче підприємництво перетворилося на рушійну силу української економіки. Разом з тим, у підприємництво прийшли жінки, які раніше ніколи не думали про себе як про лідера. Такі жінки часто мають низьку впевненість у собі, бояться відповідальності за самостійно прийняті рішення, їм важко налагодити комунікацію з командою, клієнтами та партнерами. При цьому, українські жінки здебільшого самостійно намагаються поєднати ролі мами, дружини, фахівця, підприємниці, доньки і т.д. У таких умовах, саме коучинг здатен перетворити невпевнену у собі жінку, яка поєднує максимальну кількість функцій у різних сферах, на справжнього лідера. Коучингу, як інструменту розвитку лідерства присвячені праці Дж. Уітмора, А. Черненко-Диба, С. Кові, О. Нежинська, М. Ландсберг та інші. Метою статті є дослідження коучингу, як інструменту розвитку лідерських якостей жінок-підприємниць України. У статті описано ключові фактори впливу коучингу на розвиток лідерських якостей вітчизняних жінок-підприємниць, а саме: допомогу у підвищенні впевненості у собі; розвиток емоційного інтелекту; допомогу у прийнятті рішень; налагодження ефективної комунікації з партнерами, клієнтами, державними органами влади; забезпечення балансу між роботою та особистим життям; допомогу у стратегічному плануванні та розвиткові контактної бази жінки-підприємниці. Також наведено основні проблеми, які можуть супроводжувати вітчизняних жінок-підприємниць, котрі прагнуть розвинути свої лідерські якості за допомогою професійного коуча. При цьому, автор дотримується стійкого переконання, що для української жінки-підприємниці, яка насправді хоче розвинути свої лідерські якості, на перший план має вийти пріоритетність себе нової — упевненої у собі жінки, здатної розбудовувати свій бізнес та вести за собою людей. Саме за цієї умови наведені проблеми є досить легко вирішуваними. Виходячи з цього, запропоновано практичні та дієві кроки для подолання зазначених проблем. In 2023–2024, women’s entrepreneurship turned into a driving force of the Ukrainian economy. At the same time, women who had never thought of themselves as a leader came into entrepreneurship. Such women often have low self-confidence, are afraid of responsibility for independently made decisions, and find it difficult to establish communication with the team, clients and partners. At the same time, Ukrainian womenmostly independently try to combine the roles of mother, wife, specialist, entrepreneur, daughter, etc. In such conditions, it is coaching that can turn a noself-confident woman who combines the maximum number of functions in various fields into a real leader. Coaching, as a tool for leadership development, is devoted to the work of Dz. Whitmore, A. Chernenko-Dyba, S. Kovi, O. Nezhynska, M. Landsberg and others. The purpose of the article is to study coaching as a tool for developing leadership qualities of women entrepreneurs of Ukraine. The article describes the key factors of the influence of coaching on the development of leadership qualities of domestic female entrepreneurs, namely: help in increasing self-confidence; development of emotional intelligence; assistance in decision-making; establishment of effective communication with partners, clients, state authorities; ensuring a balance between work and personal life; assistance in strategic planning and development of the contact base of a female entrepreneur. Also given are the main problems that can accompany domestic female entrepreneurs who seek to develop their leadership qualities with the help of a professional coach. At the same time, the author firmly believes that for a Ukrainian woman entrepreneur who really wants to develop her leadership qualities, the priority of her new self — a self-confident woman capable of building her business and leading people should come to the fore. It is under this condition that the given problems are quite easily solved. Based on this, practical and effective steps are proposed to overcome these problems.Item Малий бізнес в структурних зрушеннях економіки України у 2012–2022 роках в контексті вирішення завдань економічного розвитку(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Федько, Іванна Василівна; Fedko, Ivanna; Самійленко, Андрій Петрович; Samiilenko, AndriiСтаття присвячена апробації авторської методики оцінювання внеску структурних зрушень (розподілу загальної чисельності зайнятих між великими, середніми і малими підприємствами) в процеси соціально-економічного розвитку в Україні. Для цього загальні тенденції динаміки масштабів й ефективності сектору українських нефінансових підприємств та специфіка таких тенденцій щодо підприємств з різними масштабами господарської діяльності досліджуються за ретроспективний період 2012–2022 рр. Через принципові відмінності факторів економічної динаміки роки відносно стабільної політичної та епідеміологічної ситуації досліджуються окремо від років вагомих політичних, військово-політичних і епідеміологічних збурень. Використовуючи адитивно-мультиплікативну модель залежності загальної суми доданої вартості, генерованої українськими підприємствами від чисельності зайнятості, пропорцій їх розподілу між великими, середніми і малими підприємствами та продуктивності праці (питомих обсягів доданої вартості на зайнятого працівника) та метод послідовних підстановок, проведено факторний аналіз динаміки обсягів доданої вартості, створюваної протягом ретроспективного періоду українськими підприємствами. Отримані свідчення вагомої конвергенції рівня економічної ефективності малого і великого бізнесу протягом ретроспективного періоду та провідної ролі малих підприємств у підвищенні економічної ефективності господарської діяльності в Україні та забезпеченні стійкості економіки до негативних зовнішніх і внутрішніх збурень. The article is devoted to testing the author’s methodology for assessing the contribution of structural changes (distribution of the employees’ total number between large, medium and small enterprises) to the processes of socio-economic development in Ukraine. For this purpose, the general trends in the dynamics of the scale and efficiency of the sector of Ukrainian non-financial enterprises and the specifics of such trends for enterprises with different scales of economic activity are studied for the retrospective period 2012-2022. Due to the fundamental differences in the factors of economic dynamics, the years of relatively stable political and epidemiological situation are studied separately from the years of significant political, military-political and epidemiological disturbances. Using the additive-multiplicative model of the value added, created by Ukrainian enterprises dependence on the number of employees, the proportions of their distribution among large, medium and small enterprises and labor productivity (value added per capita) and the method of sequential substitutions, the author conducts a factor analysis of the dynamics of value added created by Ukrainian enterprises in the retrospective period. Evidence of significant convergence of the economic efficiency level of small and large enterprises during the retrospective period and the leading role of small enterprises in improving the efficiency of economic activity in Ukraine and ensuring the resilience of the economy to negative external and internal disturbances is obtained.Item Генеза ентропії в умовах цифрової економіки та соціоекономічних відносинах: глобалізаційні виклики та можливості сталого розвитку(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Теплюк, Марія Анатоліївна; Tepliuk, MariiaУ статті досліджено генезу ентропії в умовах цифрової економіки та соціоекономічних відносин, що виникає на тлі надшвидкої цифровізації та прискореної глобалізації сучасних економічних систем. Автором проведено дослідження щодо визначення, як цифрові трансформації сприяють збільшенню невизначеності, створюючи нові виклики для традиційних моделей управління та соціальної взаємодії. В статті особливу увагу приділено аналізу наслідків підвищення рівня ентропії для соціальної нерівності, кібербезпеки, технологічної доступності та адаптації підприємств до нових умов ринку, що є вкрай важливим у сучасному інформаційному просторі. Акцент зроблено на тому, що зростання інформаційної та економічної ентропії є критичним фактором, який впливає на сталий розвиток, що може призвести до дестабілізації соціальних та економічних структур. Окремо досліджено вплив глобалізаційних процесів на ентропійні процеси в економіках країн, що розвиваються, де цифрова нерівність є фактором зростання ентропії. Також, проаналізовано роль державного регулювання у мінімізації негативних наслідків ентропії через впровадження політик цифрової інтеграції та підтримки сталого розвитку шляхом гармонізації всіх процесів. Розглядаються можливості для зменшення ентропії шляхом використання інноваційних технологій, таких як штучний інтелект, великі дані та автоматизація, які дозволяють оптимізувати управління ресурсами і знизити рівень невизначеності. У підсумку підкреслено, що генеза ентропії в цифровій економіці вимагає подальших досліджень, оскільки від цього залежить не лише економічна стійкість систем, але й соціальна гармонія та рівність у доступі до ресурсів. Стаття також містить рекомендації щодо подальших напрямів дослідження ентропії в умовах швидкої цифровізації та глобалізації, що спрямовані на розробку стратегій управління складністю та невизначеністю в сучасних соціоекономічних системах. The article traces the genesis of entropy in the minds of the digital economy and social economic developments, which stems from the rapid digitalization and accelerated globalization of current economic systems. The author has conducted research to highlight how digital transformations bring increased insignificance, creating new challenges for traditional models of management and social interaction. In the article, special attention is paid to the analysis of the legacy of the shift in the level of entropy for social unevenness, cybersecurity, technological accessibility and adaptation of enterprises to new minds in the market, which is We are important in the current information space. The emphasis is on the fact that the growing information and economic entropy is a critical factor that contributes to the ongoing development, which can lead to the destabilization of social and economic structures. The influx of globalization processes on entropy processes in the economies of the countries that are developing, where digital inequality is a factor in the growth of entropy, has been closely observed. Also, the role of government regulation in minimizing the negative legacies of entropy through promoting the policy of digital integration and supporting the development of harmonization of all processes has been analyzed. Opportunities for changing entropy are seen through the use of new innovative technologies, such as artificial intelligence, great data and automation, which allow optimizing resource management and reducing the level of insignificance. It is emphasized that the genesis of entropy in the digital economy requires further investigation, from which the economic stability of systems, as well as social harmony and equality have access to resources. The article also makes recommendations for further direct investigation of entropy in the minds of Swedish digitalization and globalization, which is aimed at developing strategies for managing complexity and insignificance in current social and economic systems.Item Вплив міжнародних стандартів фінансової звітності на розвиток національних систем обліку та звітності України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Роєва, Ольга Сергіївна; Roieva, Olha; Шепелюк, Віра Анатоліївна; Shepeliuk, ViraМета дослідження полягає в усебічному аналізі впливу МСФЗ на національні системи обліку та звітності в Україні. Зокрема, дослідження охоплює історичний контекст розвитку облікових систем в Україні до впровадження міжнародних стандартів, аналіз законодавчої й нормативної бази, що регламентує застосування МСФЗ, а також виявлення основних переваг, викликів і проблем, з якими стикаються українські підприємства під час адаптації МСФЗ. Методи дослідження охоплюють аналіз історичних джерел, законодавчих і нормативних актів, що регулюють впровадження МСФЗ в Україні, а також вивчення наукових праць і літератури з цієї тематики. Результатом дослідження є рекомендації щодо покращення адаптації МСФЗ, які включають розробку комплексних програм навчання для підприємств, створення інформаційної платформи для підтримки впровадження стандартів, а також підвищення співпраці між державними органами й бізнесом для моніторингу ефективності впровадження. Практична значимість дослідження полягає у розробці пропозицій з удосконалення процесу впровадження міжнародних стандартів, що дозволить підвищити рівень прозорості й довіри до українських компаній з боку міжнародних інвесторів та сприятиме поліпшенню інвестиційного клімату в країні. Перспективи подальших досліджень полягають у визначенні шляхів вдосконалення процесу впровадження МСФЗ в Україні для малих і середніх підприємств. Потрібно також розробити стратегії державної підтримки для спрощення цього процесу й підвищення ефективності застосування міжнародних стандартів у національних системах обліку та звітності. До того ж подальші дослідження можна пов’язати з аналізом впливу МСФЗ на інші аспекти фінансового регулювання в Україні й на перспективи їхньої інтеграції з європейськими стандартами. In the context of globalization and increasing integration of national economies into global markets, the issue of harmonization of accounting standards is becoming particularly relevant. The implementation of IFRS not only improves the quality of financial reporting and transparency of information for international investors, but also contributes to the development of the national business environment and enhances confidence in Ukrainian companies on the global stage. The purpose of the study is to comprehensively analyze the impact of IFRS on national accounting and reporting systems in Ukraine.In particular, the study covers the historical context of the development of accounting systems in Ukraine before the introduction of international standards, analysis of the legislative and regulatory framework governing the application of IFRS, as well as identification of the main advantages, challenges and problems faced by Ukrainian companies in adapting IFRS. The research methods include analysis of historical sources, legislative and regulatory acts governing the implementation of IFRS in Ukraine, as well as study of scientific papers and literature on this topic. The result of the study is a set of recommendations for improving the adaptation of IFRS, which include the development of comprehensive training programs for enterprises, the creation of an information platform to support the implementation of standards, as well as enhancing cooperation between government bodies and businesses to monitor the effectiveness of the implementation. The practical significance of the study lies in the development of proposals for improving the process of implementing international standards, which will increase the level of transparency and trust in Ukrainian companies from international investors and contribute to the improvement of the investment climate in the country. Prospects for further research are to identify ways to improve the process of implementing IFRS in Ukraine, mainly for small and medium-sized enterprises. It is also necessary to develop government support strategies to simplify this process and increase the effectiveness of the application of international standards in national accounting and reporting systems. Furthermore, further research could be linked to an analysis of the impact of IFRS on other aspects of financial regulation in Ukraine and the prospects for their integration with European standards.Item Стратегія збалансованого територіального розвитку в країнах ЄС(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Орєхова, Тетяна Вікторівна; Oriekhova, Tetiana; Рябчин, Олексій Михайлович; Riabchyn, OleksiiШлях до тісніших зв’язків між Україною та Європейським Союзом (ЄС) був відзначений важливими віхами та стратегічними домовленостями. Від першої декларації про наміри в 1990-х роках до знакової Угоди про асоціацію траєкторія відображає поглиблення зобов’язань сприяти політичній асоціації та економічній інтеграції. Отримання Україною статусу кандидата на членство в Європейському Союзі та початок переговорів щодо інтеграції України до ЄС підкреслюють появу економічних можливостей для країни, зокрема, коли ми формулюємо стратегію її післявоєнного відновлення. В той же час суттєві корективи у задачі, які сьогодні вирішує Україна на тлі її євроінтеграційних прагнень, вносять наслідки військової агресії Росії, які несуть не лише людські втрати, окупацію окремих територій, а й знищення місць, сіл та життєво важливої інфраструктури, від відновлення якої залежить можливість повернення людей до нормальні умови життя. Не менш критичною є ситуація з адаптацією у приймаючих громадах людей та підприємств, які переселяються з окупованих територій та територій у зону бойових дій. Відбуваються структурні зміни в галузевій спеціалізації територій у зв’язку з переміщенням бізнесу. Проблемам управління сталим розвитком територіальних громад присвячені праці таких вітчизняних науковців, як О. В. Безуглий, О. І. Васильєва, О. К. Гордєєв, Т. А. Кравченко, М. М. Патинська, Ю. М. Петрушенко, Б. О. Федірко та інших. На дослідженням проблем і практики забезпечення сталого розвитку працювали такі зарубіжні дослідники, як: А .А. Лейзеровіч, Р. В. Кейтс, Т. М. Перріс, Дж. М. Хулс. Метою дослідження є узагальнення підходів до збалансованого територіального розвитку в країнах ЄС, що слугуватиме поширенню європейських пріоритетів і кращих практик на відновлення територій України на принципах Build Back Better та Build Back Greener. Прийняття рішень при формуванні стратегій відновлення та розвитку територій України лише на основі даних про клімат минулого більше не є надійним стратегічним рішенням. Зі зміною клімату змінюються усереднені умови кліматичних періодів. Якщо політичні цілі та прийняття рішень ґрунтуються лише на історичних даних, вони можуть бути невдалими. Такий підхід неминуче збільшує майбутню вразливість громади до зміни клімату. Розгляд поточних і майбутніх наслідків кліматичної зміни необхідний, щоб допомогти уникнути недоречних і невдалих інвестицій, а також несприятливих для розвитку громади дій. Планування адаптації має важливе значення для систематичного виявлення потенційно небезпечних наслідків зміни клімату, вивчення адекватних шляхів реагування, моніторингу та оцінки їх успіху. Добре спланована рання адаптація економить бюджет громади, зберігає здоров’я та життя людей. У довгостроковій перспективі вартість бездіяльності буде значно вищою, ніж вартість своєчасної адаптації. The path to closer ties between Ukraine and the European Union (EU) was marked by important milestones and strategic agreements. From the first declaration of intent in the 1990s to the landmark Association Agreement, the trajectory reflects a deepening commitment to promote political association and economic integration. Ukraine’s obtaining the status of a candidate for membership in the European Union and the start of negotiations on the integration of Ukraine into the EU emphasize the emergence of economic opportunities for the country, in particular, when we formulate a strategy for its post-war recovery. At the same time, significant corrections in the task that Ukraine is solving today against the background of its European integration aspirations bring the consequences of Russia’s military aggression, which bring not only human losses, the occupation of certain territories, but also the destruction of places, villages and vital infrastructure, the restoration of which depends on the possibility of returning people to normal living conditions. No less critical is the situation with the adaptation in the host communities of people and enterprises that relocate from the occupied territories and territories to the war zone. There are structural changes in the sectoral specialization of territories in connection with the relocation of business. The problems of management of sustainable development of territorial communities are devoted to the works of such domestic scientists as O.V. Bezugliy, O.I. Vasylieva, O.K. Gordeev, T.A. Kravchenko, M.M. Patynska, Yu.M. Petrushenko, B.O. Fedirko and others. Such foreign researchers as: A.A. Leizerovich, R.V. Kates, T.M. Parris, J.M. Huls. The purpose of the study is to generalize approaches to balanced territorial development in the EU countries, which will serve to spread European priorities and best practices for restoring the territories of Ukraine based on the principles of Build Back Better and Build Back Greener. Decision-making in the formation of recovery and development strategies for the territories of Ukraine based only on past climate data is no longer a reliable strategic decision. As the climate changes, the average conditions of the climatic periods change. If policy goals and decision-making are based only on historical data, they may fail. This approach inevitably increases the community’s future vulnerability to climate change. Consideration of the current and future impacts of climate change is necessary to help avoid inappropriate and unsuccessful investments, as well as actions that are detrimental to community development. Adaptation planning is essential for the systematic identification of potentially dangerous consequences of climate change, the study of adequate responses, monitoring and evaluation of their success. A well-planned early adaptation saves the community budget, preserves people’s health and lives. In the long run, the cost of inaction will be much higher than the cost of timely adaptation.Item Роль будівельної галузі у відновленні переробних підприємств під час кризи(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Онікієнко, Надія Володимирівна; Onikiienko, NadiiaУ статті розглянуто наслідки кризового періоду для роботи переробних підприємств України. Встановлено, що військові дії на території нашої держави та загальна нестабільність призводять до зменшення виробництва та змушують переробні підприємства припиняти свою діяльність. Багато підприємств зазнають серйозних фінансових труднощів через обмеження в роботі, проблеми з постачанням сировини, втрату промислових об’єктів. Влітку 2022 року відсоток компаній, які закрилися або перебували у стані припинення діяльності склав 46,8 %. Значним наслідком війни для української економіки на даний момент є стрімкі зміни в територіальному розташуванні та зміна симетрії переробної промисловості України. Війна також вплинула на галузеву структуру переробної промисловості, спродукувавши значні зрушення та зміни в обсягах реалізованої продукції. Політична ситуація, яка склалася в Україні та розрив бізнесових ланцюгів із тимчасово окупованими територіями, вимагає від переробних підприємств пошуку нових ринків збуту продукції, джерел постачання сировини, зміну логістичних зв’язків, збільшення виробництва сировини та власної продукції. Під час проведення дослідження було виявлено, що певні ключові аспекти впливу на діяльність переробних підприємств, були вивчені раніше недостатньо. Встановлено, що критичне значення для переробної промисловості держави в період кризи відіграє будівельна галузь, яка покликана сприяти відновленню даної промисловості: розвивати інфраструктуру, будувати та модернізувати виробничі приміщення, що дозволяє впроваджувати нові технології та оптимізувати виробничі процеси, покращувати умови самого виробництва, будувати енергетичні об’єкти для забезпечення переробних підприємств стабільним та доступним енергопостачанням, застосовувати сучасні будівельні технології, які дозволять створювати екологічно чисте та енергоефективне виробництво. Для відновлення та розвитку переробної промисловості України, з огляду впливу будівельної галузі, пропонуємо застосовувати наступні заходи: широке впровадження програми релокації підприємств з розширенням державної підтримки; застосування державних програм для відбудови майна та кредитування, розвиток міжнародних комунікацій та європейського вектору відновлення повоєнної промисловості на засадах ESG-концепції та принципах building back better, дотримання принципів енергоефективності та енергозбереження, застосовування декарбонізаційних заходів. Дані інструменти покликані забезпечити стимулюючі процеси в переробній галузі для досягнення та перевищення довоєнного рівня обсягу конкурентної та якісної продукції, що випускається. Розвиток будівельної галузі відіграє важливу роль у відновленні переробних підприємств України, тому важливо створити сприятливі умови для їх співпраці, розробити комплексні стратегії розвитку, спрямовані на забезпечення сталого економічного зростання та підтримки внутрішнього виробництва. The article discusses the consequences of the crisis period for the work of processing enterprises in Ukraine. It is established that hostilities on the territory of our state and general instability lead to a decrease in production and force processing enterprises to cease their activities. Many enterprises are experiencing serious financial difficulties due to work restrictions, problems with the supply of raw materials, and the loss of industrial facilities. In the summer of 2022, the percentage of companies that closed or were in the process of ceasing operations was 46.8 %. A significant consequence of the war for the Ukrainian economy at the moment is the rapid changes in the territorial location and the change in the symmetry of the processing industry of Ukraine. The war also affected the sectoral structure of the processing industry, producing significant shifts and changes in the volume of products sold. The current political situation in Ukraine and the severance of business chains with the temporarily occupied territories require processing enterprises to search for new markets for products, sources of supply of raw materials, change logistics links, increase the production of raw materials and their own products. During the study, it was found that certain key aspects of the impact on the activities of processing enterprises were previously insufficiently studied. It is determined that the construction industry is of critical importance for the processing industry of the State during the crisis, which is designed to contribute to the recovery of this industry: to develop infrastructure, to build and modernize production facilities, which allows to introduce new technologies and optimize production processes, to improve the conditions of production itself, to build energy facilities to provide processing enterprises with stable and affordable energy supply, to apply modern construction technologies that will create environmentally friendly and energy-efficient production. For the restoration and development of the processing industry of Ukraine, taking into account the impact of the construction industry, we propose to apply the following measures: widespread implementation of the enterprise relocation program with the expansion of state support; the use of state programs for the reconstruction of property and lending, the development of international communications and the European vector for the recovery of the post-war industry based on the ESG concept and the principles of building back better, compliance with the principles of energy efficiency and energy saving, and the application of decarbonization measures. These tools are designed to provide stimulating processes in the processing industry to achieve and exceed the prewar level of the volume of competitive and high-quality products. The development of the construction industry plays an important role in the restoration of processing enterprises in Ukraine, so it is important to create favorable conditions for their cooperation, to develop comprehensive development strategies aimed at ensuring sustainable economic growth and supportItem Інноваційна політика СОТ щодо торгівлі на світовому ринку фінансових послуг(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Мазур, Микола Ігорович; Mazur, MykolaСвітова організація торгівлі (СОТ) активно докладає зусилля для вирішення різноманітних проблем, що постають перед світовим ринком фінансових послуг та має велике значення для регулювання торгівлі взагалі, включаючи торгівлю фінансовими послугами. Це відбувається через керівництво СОТ укладанням торговельних угод, які містять положення про фінансові послуги, такі як угода про загальну торгівлю послугами (General Agreement on Trade in Services, GATS). Головна мета GATS полягає в створенні умов для легалізації та регулювання торгівлі фінансовими послугами між країнами-членами. Вона сприяє створенню правової бази для здійснення торгівлі послугами, включаючи фінансові, та встановлює принципи та процедури, якими мають керуватися учасники ринку. Крім того, СОТ сприяє обміну інформацією та найкращими практиками між країнами з метою сприяння інноваційному розвитку фінансового сектору (FSC), Угода про спрощення процедур торгівлі (TFA), а також стимулює конкуренцію, що може сприяти інноваціям. Однак конкретні політики щодо інновацій у фінансовому секторі зазвичай визначаються національними урядами та регулюючими органами, і СОТ в цьому випадку допомагає створити загальні рамки для їх розвитку. Однак, слід зазначити, що необхідно постійно докладати зусилля для вирішення проблем, що залишаються, і сприяння розвитку більше ефективного та доступного глобального ринку фінансових послуг. У статті досліджуються ключові особливості нормативно-правової бази регулювання сучасних фінансових інструментів окремих країн, а також механізми регулювання СОТ на світовому ринку фінансових послуг. The World Trade Organization (WTO) has been actively working to address the various challenges facing the global financial services market and is of great importance for the regulation of trade in general, including trade in financial services. This is done through the WTO’s guidance in the conclusion of trade agreements containing provisions on financial services, such as the General Agreement on Trade in Services (GATS). The main goal of the GATS is to create conditions for legalizing and regulating trade in financial services between member countries. It promotes the creation of a legal framework for trade in services, including financial services, and establishes principlesand procedures to be followed by market participants. In addition, the WTO facilitates the exchange of information and best practices between countries to promote innovative development of the financial sector (FSC), Trade Facilitation Agreement (TFA), and stimulates competition, which can foster innovation. However, specific policies on innovation in the financial sector are usually determined by national governments and regulators, and the WTO helps to create a general framework for their development. However, it should be noted that ongoing efforts are needed to address the remaining challenges and to promote a more efficient and accessible global financial services market. The article examines the key features of the regulatory framework for modern financial instruments in individual countries, as well as the mechanisms of WTO regulation of the global financial services market.Item Моделювання взаємодії надважливих складових аграрного виробництва(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Коляда, Юрій Васильович; Koliada, Yurii; Семашко, Катерина Анатоліївна; Semashko, Kateryna; Шатарська, Інна Федорівна; Shatarska, InnaМіж рослинництвом і тваринництвом, надважливими складовими аграрного виробництва в Україні, існує цілком природний, органічний взаємозв’язок нелінійного характеру. Своєчасне й доцільне забезпечення функціонування цих підсистем сприяє стійкому зростанню, тобто з мінімальним ризиком, сільського господарства держави. Такий підхід потребує покращення в сенсі цифровізації економіки — в контексті застосування комп’ютерного моделювання нелінійних процесів взаємовпливу зазначених складових. У статті розроблено сучасну методику комп’ютерного моделювання економічного об’єкту господарювання — глибоке дослідження нелінійної динамічної моделі класу Вольтерра-Лотки з прикметною наявністю компоненти, що характеризує підвищення доходності тваринництва за рахунок постачання корму. Модель враховує різні фактори впливу, дозволяючи оцінити ефективність взаємодії рослинництва і тваринництва на різних етапах розвитку аграрного виробництва. Проведено вивчення поведінки динамічної моделі в околі точки левериджу — аналіз змодельованих трендових залежностей і статистичних складових: в околі рівноважної точки мають місце коливні рухи з певним визначеним періодом, а розв’язки математичної моделі, тобто інтегральні криві, з плином часу відображають сезонний характер взаємодії рослинництва й тваринництва. Вивчено поведінку віртуальних сценаріїв — інтегральних кривих і фазових портретів на підґрунті математичної моделі нелінійної взаємодії складових аграрного виробництва, показано розташування рівноважної точки, екстремальних точок min і mах для відповідних кривих у специфічній системі координат. Вказано перехід до безрозмірної динамічної моделі та економічну інтерпретацію її розв’язку в неявному вигляді. Окрім цього, було проаналізовано вплив зовнішніх економічних чинників на стійкість системи, що дозволяє краще передбачити можливі ризики та підготувати відповідні стратегії для їх мінімізації. В процесі дослідження нелінійної динамічної моделі об’єкту господарювання вперше здійснено наближене оцінювання числової міри економічного ризику еволюції взаємовпливу і взаємодії аграрних підсистем із плином часу. Отримані результати можуть бути використані для покращення стратегій управління в аграрному секторі, зокрема, для підвищення стійкості виробничих процесів і зниження економічних ризиків в умовах нестабільності ринку та змін клімату. Це дослідження надає нові можливості для ефективного планування та впровадження інновацій в аграрному секторі України. There is a completely natural, organic nonlinear relationship between crop production and animal husbandry, which are crucial components of agricultural production in Ukraine. Timely and appropriate management of these subsystems contributes to the stable growth of the country’s agriculture with minimal risk. This approach requires improvements in terms of the digitalization of the economy, particularly in the context of applying computer modeling to the nonlinear processes of interaction between these components. The article develops a modern methodology for computer modeling of an economic management object—a thorough study of a nonlinear dynamic model of the VolterraLotka class, featuring a component that characterizes the increase in livestock profitability due to feed supply. The model takes into account various influencing factors, allowing for the assessment of the efficiency of the interaction between crop production and animal husbandry at different stages of agricultural production. The study examines the behavior of the dynamic model in the vicinity of the leverage point, analyzing the modeled trend dependencies and statistical components: in the vicinity of the equilibrium point, there are oscillatory movements with a certain defined period, and the solutions of the mathematical model, i.e., integral curves, over time reflect the seasonal nature of the interaction between crop production and animal husbandry. The behavior of virtual scenarios—integral curves and phase portraits based on the mathematical model of nonlinear interaction of agricultural production components—wasstudied, showing the location of the equilibrium point, extreme points, and other critical points for the respective curves in a specific coordinate system. A transition to a dimensionless dynamic model and an economic interpretation of its implicit solution were indicated. Additionally, the impact of external economic factors on the stability of the system was analyzed, allowing for better forecasting of potential risks and the preparation of appropriate strategies to minimize them. For the first time, an approximate numerical estimate of the economic risk measure of the evolution of the interaction and interplay of agricultural subsystems over time was carried out in the study of the nonlinear dynamic model of the economic management object. The obtained results can be used to improve management strategies in the agricultural sector, particularly to enhance the stability of production processes and reduce economic risks in the context of market instability and climate change. This research provides new opportunities for effective planning and the implementation of innovations in Ukraine’s agricultural sector.Item Стратегічне управління інвестиційно-інноваційною діяльністю в умовах міжнародної інтеграції(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Єфремова, Наталія Олександрівна; Yefremova, Nataliia; Карпенко, Аліна Вячеславівна; Karpenko, AlinaУ статті досліджено проблеми стратегічного управління інвестиційно-інноваційною діяльністю в умовах міжнародної інтеграції, що полягають у створенні механізмів для економічного розвитку громад через підвищення інвестиційної привабливості, покращення інфраструктури, залучення інвестицій для інновацій і підвищення ефективності використання ресурсів. Проведено аналіз наукових публікацій щодо стратегічного управління та інноваційно-інвестиційної діяльності, підтверджено необхідність підвищення інвестиційної привабливості підприємства, громади, регіону країни тощо для інвесторів, особливо міжнародного рівня, розвитку інфраструктури та залучення інвестицій для сучасних інноваційних впроваджень. Аналіз досліджень показав важливість інвестиційної та інноваційної діяльності для економічного розвитку привабливості підприємства, громади, регіону країни тощо. Визнано, що стратегічне планування є ключовим для підвищення ефективності, конкурентоспроможності та залучення інвестицій, особливо з-за кордону. Для дослідження інвестиційної діяльності Мереф’янської територіальної громади використано комбінований підхід. Аналіз показав, що громада стикається з проблемами недостатньої інтеграції інвестиційно-інноваційних процесів та низьким рівнем фінансової підтримки інноваційних проектів. Використано SWOT-аналіз, що виявив сильні сторони громади, такі як наявність промислових зон та транспортне сполучення з обласним центром, але також і слабкі сторони, включаючи низький рівень експорту продукції та недостатню матеріально-технічну базу комунальних служб. Визначено плани та завдання Мереф’янської громади на 2024 рік, серед яких головними пріоритетами є підвищення рівня інвестиційної привабливості та фінансової підтримки інноваційних проектів, а також розширення міжнародного співробітництва для забезпечення довгострокового сталого розвитку громади. The article examines the problems of strategic management of investment and innovation activities in the conditions of international integration, which consist in creating mechanisms for the economic development of communities through increasing investment attractiveness, improving infrastructure, attracting investments for innovation and increasing the efficiency of resource use. The analysis of scientific publications on strategic management and innovation-investment activity was carried out, the need to increase the investment attractiveness of the enterprise, community, region of the country, etc. for investors, especially international level, infrastructure development and investment attraction for modern innovative implementations was confirmed. The analysis of studies showed the importance of investment and innovation activities for the economic development of the attractiveness of the enterprise, community, region of the country, etc. It is recognized that strategic planning is key to improving efficiency, competitiveness and attracting investment, especially from abroad. A combined approach was used to investigate the investment activity of the Merefa Territorial Community. The analysis showed that the community faces the problems of insufficient integration of investment and innovation processes and a low level of financial support for innovative projects. A SWOT analysis was used, which revealed the strengths of the community, such as the presence of industrial zones and transport links with the regional center, but also weaknesses, including the low level of export of products and the insufficient material and technical base of communal services. The plans and tasks of the Merefa Community for 2024 have been defined, among which the main priorities are to increase the level of investment attractiveness and financial support of innovative projects, as well as the expansion of international cooperation to ensure long-term sustainable development of the community.Item Міжнародна та національна система регулювання ринку нематеріальних активів(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Єременко, Андрій Валерійович; Yeremenko, AndriiВ рамках дослідження визначено, що підвищення конкурентоспроможності бізнес-структур за рахунок інтелектуалізації їх торговельно-економічної діяльності призвело до суттєвого зростання обсягів світового ринку нематеріальних активів. Зростання світового ринку нематеріальних активів супроводжується підвищенням уразливості його об’єктів з точки зору можливих порушень їх прав. В основі порушень щодо нематеріальних активів нами виділено наступні причини: правове поле, що регулює торговельні відносини в галузі операцій з нематеріальними активами, створено національними законодавствами різних країн, що можуть істотно відрізнятися; зростання обсягів торгівлі фальсифікованими товарами та піратство. Показано, що основною метою створення в рамках Світової організації торгівлі Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності стало усунення розбіжностей щодо торговельних аспектів прав інтелектуальної власності в законодавчих системах окремих країн; значення цієї Угоди в контексті подальшого розвитку світового ринку об’єктів інтелектуальної власності полягає в створенні принципів та стандартів стосовно існування, обсягу та використання прав інтелектуальної власності, а також в розробці ефективних засобів дотримання цих прав. З’ясовано, що подальший розвиток ринку об’єктів інтелектуальної власності вимагає підвищення ефективності правового забезпечення та необхідність створення нових підходів до вирішення, насамперед, правових та організаційних проблем регулювання прав інтелектуальної власності на регіональному та національному рівнях у зв’язку із розширенням можливостей використання об’єктів права інтелектуальної власності у нових високотехнологічних сферах, у тому числі в умовах глобальних мереж, а також у зв’язку із появою нових об’єктів інтелектуальної власності. Зроблено висновок, що ефективність системи охорони нематеріальних активів безпосередньо пов’язана з існуючою законодавчою базою, а напрямками подальшого вдосконалення законодавчого забезпечення охорони нематеріальних активів в галузі міжнародного бізнесу слід вважати такі: визначення механізмів охорони нематеріальних активів в галузі інформаційних технологій, перш за все вдосконалення нормативно-правової бази в галузі охорони прав інтелектуальної власності в мережі Інтернет; розробка положень щодо захисту прав на комерційну таємницю та санкцій за привласнення авторства на чужий об’єкт інтелектуальної власності; розробка більш досконалої протидії переміщенню через митну територію країни товарів, які порушують права інтелектуальної власності; створення нормативно-правового регулювання питань, пов’язаних з необхідністю здійснення оцінювання вартості нематеріальних активів. As part of the study, it was determined that increasing the competitiveness of business structures due to the intellectualization of their trade and economic activities led to a significant increase in the volume of the world market of intangible assets. The growth of the world market of intangible assets is accompanied by an increase in the vulnerability of its objects from the point of view of possible violations of their rights. We have identified the following reasons as the basis for violations regarding intangible assets: the legal field regulating trade relations in the field of transactions with intangible assets is created by the national legislation of different countries, which may differ significantly; growing trade in counterfeit goods and piracy. It is shown that the main purpose of creating the Agreement on Trade Aspects of Intellectual Property Rights within the framework of the World Trade Organization was the elimination of disagreements regarding the trade aspects of intellectual property rights in the legislative systems of individual countries; the importance of this Agreement in the context of the further development of the world market of intellectual property objects consists in the creation of principles and standards regarding the existence, scope and use of intellectual property rights, as well as in the development of effective means of compliance with these rights. It was found that the further development of the market of intellectual property objects requires an increase in the effectiveness of legal support and the need to create new approaches to solving, first of all, legal and organizational problems of the regulation of intellectual property rights at the regional and national levels in connection with the expansion of opportunities for the use of objects of intellectual property rights in new high-tech areas, including in the conditions of global networks, as well as in connection with the emergence of new objects of intellectual property. It was concluded that the effectiveness of the system of protection of intangible assets is directly related to the existing legal framework, and the directions for further improvement of the legislative support for the protection of intangible assets in the field of international business should be considered as follows: definition of mechanisms for the protection of intangible assets in the field of information technology, first of all, improvement of normative and legal framework in the field of protection of intellectual property rights on the Internet; development of provisions on the protection of commercial secret rights and sanctions for appropriating the authorship of someone else’s intellectual property; development of a more sophisticated counteraction to the movement through the customs territory of the country of goods that violate intellectual property rights; creation of normative and legal regulation of issues related to the need to carry out valuation of the value of intangible assets.Item Інновації та практики в менеджменті сфери гостинності(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Жиленко, Катерина Миколаївна; Zhylenko, Kateryna; Самойленко, Алла Олександрівна; Samoilenko, Alla; Ставицька, Алла Василівна; Stavytska, AllaЗагострення конкуренції та трансформація споживчих смаків обумовлюють постійну потребу в інноваціях менеджменту сфери гостинності. Компанії постійно шукають нові способи поліпшення якості послуг, зменшення рівня витрат, формування сегменту постійних клієнтів.Оптимальне поєднання технологічних інновацій, алгоритму управління лояльністю клієнтів та платформ он-лайн-бронювання в сфері гостинності дозволять вибудувати стратегію конкурентних переваг та забезпечать сталий розвиток. Матеріали представленого дослідження спрямовані на виявлення впливу технологічних інновацій на рівень обслуговування клієнтів та, як результат, можливість впливати на їхньою лояльністю. Запропоновано концепт інтеграції основних елементів інновацій в менеджменті, побудований на аналізі сучасних трендів та ефективності використання платформ онлайн-бронювання в сфері гостинності. В основу запропонованої гіпотези покладено кілька ключових аспектів. Фундаментальні фактори, які впливають на зміни в сфері обслуговування та обумовлені загостренням конкуренції та трансформацією споживчих смаків. Крім того, невід’ємною частиною успішного управління в сфері обслуговування є постійна імплементація інновацій в менеджмент, що дозволяє компаніям адаптуватися відповідно до трансформації зовнішнього середовища. Ефективне управління комунікаціями з клієнтами полягає в оптимальному поєднанні технологічних інновацій та алгоритмів менеджменту лояльності клієнтів. Запропонована гіпотеза чітко вказує на те, що дослідження спрямоване на практичне застосування результатів для покращення управління та забезпечення сталого розвитку у сфері гостинності. Методика перевірки нашої гіпотези включає аналіз тенденцій ринку та поведінки споживачів сфери обслуговування, що дозволяє з’ясувати, які інновації вже застосовуються і які нові тенденції спостерігаються. Запропонований алгоритм менеджменту системи лояльності клієнтів дозволяє створити ефективну та пристосовану до потреб бізнесу систему управління лояльністю клієнтів, яка сприятиме підвищенню рівня конкурентоспроможності суб’єктів господарювання сфери гостинності. Характеристика та аналіз рівня ефективності застосування конкретних інструментів інновацій в сфері обслуговування дозволяє виявити ключові фактори переваг та недоліків їх застосування. Результати представленого дослідження можуть бути використані для подальшого розвитку бізнесу в сфері гостинності та формування стратегій сталого розвитку. Intensification of competition and transformation of consumer tastes have determined the constant need for innovations in hospitality management. Companies are constantly looking for new ways to improve the quality of services, reduce costs, and create a segment of regular customers. The optimal combination of technological innovations, customer loyalty management algorithm and online booking platforms in the field of hospitality allow you to build a strategy of competitive advantages and ensure sustainable development. The materials of the presented research are aimed at identifying the impact of technological innovations on the level of customer service and, as a result, an opportunity to influence their loyalty. The concept of integration of the main elements of innovation in management and marketing is proposed, based on the analysis of modern trends and the effectiveness of using online booking platforms in the field of hospitality. The proposed hypothesis is based on several key aspects. The fundamental factors that affect changes in the hospitality sector are due to intensifying competition and the transformation of consumer tastes. In addition, an integral part of successful management in the s hospitality sector is the constant implementation of innovations in management, which allows companies to adapt in accordance with the transformation of the external environment. Effective management of communications with customers has consisted in the optimal combination of technological innovations and algorithms for managing customer loyalty. The proposed hypothesis clearly indicates that the research is aimed at the practical application of the results to improve management and ensure sustainable development in the hospitality sector.Item Проблеми та виклики відбудови України: інвестиційно-кадровий аспект(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Руженський, Максим Миколайович; Ruzhenskyi, Maksym; Мельник, Олексій Михайлович; Melnyk, Oleksii; Кульбачний, Сергій Володимирович; Kulbachnyi, SerhiiВ концептуально-методологічному сенсі війна в статті розглядається як чинник форс-мажорного характеру, дія якого має багатопланові негативні наслідки у вигляді зростання ризиків фізичного знищення людських і матеріальних ресурсів, погіршення їх якісних параметрів, зокрема психічного і фізичного стану здоров’я населення. Масштабність і обсяги втрат національного багатства внаслідок повномасштабної війни російської федерації проти України поглибили раніше сформовані суперечності і асиметрії різнопланового характеру в економічній системі нашої країни. Соціально-економічні наслідки проявляються у масштабній еміграції, появі вимушено переміщених осіб, дефіциті кваліфікованої робочої сили, асиметрії між попитом і її пропозицією на вітчизняному ринку праці, зменшенні кількості робочихмісць. Відновлення життєзабезпечуючих об’єктів національного багатства розглядається як об’єктивна передумова існування і перемоги нашої держави в цій війні. В статті обгрунтовано провідну роль державного регулювання у відновленні шляхом використання сукупності форм і способів централізованого впливу на його організацію і планування, представлено засади участі у ньому міжнародних партнерів. В контексті провідної ролі регуляторного впливу держави на процеси відбудови України обґрунтовано необхідність системного підходу до вирішення тактичних і стратегічних завдань відновлення економічного потенціалу нашої країни. При розробленні і виборі моделі його відновлення слід забезпечити пріоритетність економічних інтересів вітчизняних інвесторів, роботодавців та носіїв робочої сили. Визначено, що її реалізація дозволяє забезпечити досягнення багатоаспектної позитивної результативності у відбудові економіки України. Об’єктивно необхідними передумовами останнього служить керівництво процесами модернізації представниками українського підприємництва, діяльність яких ґрунтується на принципах та засадах корпоративної соціальної відповідальності бізнесу. В умовах війни це передбачає забезпечення функціонування і розвитку підприємств, які знаходяться на підконтрольній нашій державі території, працевлаштування вимушено переміщених осіб, поліпшення їх добробуту, дотримання законів та сплата всіх податків, налагодження державно-приватного партнерства між соціально відповідальним бізнесом і державними інституціями. Інвестування у відбудову економічного потенціалу України розглядається як об’єктивне явище, яке перебуває під впливом регуляторних важелів держави, використання яких спрямоване на формування сприятливого інвестиційного клімату в країні. Виокремлено негативний вплив на його стан через відсутність ефективного оподаткування, недосконалість земельного законодавства, нераціональність діяльності банківської системи, відсутність національної державної кредитної інвестиційної компанії функціонально спрямованої на виявлення інвестиційних пріоритетів з їх техніко-економічним обґрунтуванням, контролем за наданням пільг, анексії Криму, окупації частини східних областей та ведення там військових дій, обстрілів населених пунктів, що збільшує ймовірність ризиків для інвесторів. In the conceptual and methodological sense, the article considers war as a force majeure factor, the action of which has multifaceted negative consequences in the form of increasing risks of physical destruction of human and material resources, deterioration of their quality parameters, in particular, the mental and physical state of health of the population. The magnitude and scope of the loss of national wealth as a result of the full-scale war of the Russian Federation against Ukraine deepened the previously formed contradictions and asymmetries of a diverse nature in the economic system of our country. Socio-economic consequences are manifested in large-scale emigration, the appearance of forcibly displaced persons, a shortage of qualified labor, an asymmetry between demand and its supply in the domestic labor market, and a decrease in the number of jobs. Restoration of life-supporting objects of national wealth is considered as an objective prerequisite for the existence and victory of our state in this war. The article substantiates the leading role of state regulation in recovery by using a set of forms and methods of centralized influence on its organization and planning, presents the principles of participation of international partners in it. In the context of the leading role of the regulatory influence of the state on the reconstruction processes of Ukraine, the need for a systematic approach to solving the tactical and strategic tasks of restoring the economic potential of our country is substantiated. When developing and choosing a model for its restoration, priority should be given to the economic interests of domestic investors, employers, and workers. It was determined that its implementation allows to ensure the achievement of multifaceted positive results in the reconstruction of the economy of Ukraine. Objectively necessary prerequisites for the latter are the management of modernization processes by representatives of Ukrainian entrepreneurship, whose activities are based on the principles and principles of corporate social responsibility of business. In the conditions of war, this involves ensuring the functioning and development of enterprises located in the territory controlled by our state, employment of forcibly displaced persons, improvement of their welfare, compliance with laws and payment of all taxes, establishment of public-private partnership between socially responsible business and state institutions. Investing in rebuilding the economic potential of Ukraine is considered an objective phenomenon that is under the influence of state regulatory levers, the use of which is aimed at creating a favorable investment climate in the country. The negative impact on its state due to the lack of effective taxation, imperfection of land legislation, irrationality of the banking system, the absence of a national state credit investment company functionally aimed at identifying investment priorities with their technical and economic justification, control over the provision of benefits, the annexation of Crimea, the occupation of parts of the eastern oblasts and the conduct of military operations there, shelling of populated areas, which increases the likelihood of investment risks.