Кафедра фiнансiв імені Віктора Федосова
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Macroeconomic and financial dimensions of Ukraine’s digital services trade: taxonomy, institutions, and global integration(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2026) Kotina, Hanna; Котіна, Ганна Михайлівна; Stepura, Maryna; Степура, Марина Михайлівна; Osadchuk, Valeriia; Осадчук, Валерія Євгеніївна; Borodenko, Tetiana; Бороденко, Тетяна Миколаївна; Levchenko, Kateryna; Левченко, Катерина МихайлівнаThe article provides a comprehensive analysis of the structural, dynamic, and institutional characteristics of Ukraine’s digital services trade within the context of global digital transformation and evolving international financial markets. Given the increasing role of intangible assets, digitally deliverable services, and financial technologies in global economic relations, the study aims to assess the export potential of Ukraine’s digital services sector and to identify key macrofinancial, regulatory, and institutional determinants shaping its development. The methodological framework integrates internationally recognized statistical classifications (EBOPS, CPC, ISIC) with descriptive and comparative analysis, time-series evaluation, and PEST analysis, ensuring analytical consistency, cross-country comparability, and relevance for macroeconomic and financial policy assessment. The empirical analysis is based on UNCTADstat data for the period 2011–2023 and focuses on digitally delivered services as the most measurable component of digital trade. The results reveal a more than 100-fold increase in Ukraine’s digital trade surplus over the study period, accompanied by a significant structural reconfiguration of the national export portfolio. By 2023, digitally delivered services accounted for approximately 60% of total service exports, reflecting the dominance of telecommunications, information technology, and professional consulting services. These trends indicate a deepening integration of Ukraine into global digital value chains and highlight the growing role of digital and financial infrastructure in supporting export resilience. Despite persistent geopolitical shocks, macroeconomic volatility, and financial constraints caused by the ongoing war, Ukraine demonstrates a high level of digital and financial adaptability, supported by targeted government policies, regulatory reforms, the development of e-governance and FinTech ecosystems, and institutional convergence with the European Union. The study confirms that digital services have become a structural driver of export growth, balance-of-payments sustainability, and innovation-based competitiveness. The scientific contribution lies in refining the classification and macrofinancial interpretation of digitally delivered services, while the practical implications relate to strengthening financial institutions, improving regulatory coherence, expanding access to finance, and enhancing Ukraine’s participation in global digital and financial markets. У статті здійснено комплексний аналіз структурних, динамічних та інституційних характеристик торгівлі цифровими послугами України в контексті глобальної цифрової трансформації й еволюції міжнародних фінансових ринків. З огляду на зростання ролі нематеріальних активів, цифрово наданих послуг і фінансових технологій у глобальних економічних відносинах, метою дослідження є оцінка експортного потенціалу сектора цифрових послуг України та ідентифікація ключових макрофінансових, регуляторних і інституційних детермінант його розвитку. Методологічна основа дослідження поєднує загальновизнані міжнародні статистичні класифікації (EBOPS, CPC, ISIC) з описовим і порівняльним аналізом, аналізом динамічних рядів і PEST-аналізом, що забезпечує аналітичну узгодженість, міжкраїнну порівнюваність і релевантність для макроекономічної та фінансової політики. Емпіричний аналіз базується на даних UNCTADstat за період 2011–2023 рр. і зосереджується на цифрово наданих послугах як найбільш вимірюваному компоненті цифрової торгівлі. Отримані результати засвідчують більш ніж стократне зростання позитивного сальдо цифрової торгівлі України протягом досліджуваного періоду, що супроводжувалося суттєвою структурною перебудовою національного експортного портфеля. Станом на 2023 рік цифрово надані послуги становили близько 60% загального експорту послуг, що відображає домінування телекомунікаційних, інформаційно-технологічних і професійно-консультаційних послуг. Зазначені тенденції свідчать про поглиблення інтеграції України в глобальні цифрові ланцюги створення вартості й зростання ролі цифрової й фінансової інфраструктури в забезпеченні експортної стійкості. Незважаючи на тривалі геополітичні шоки, макроекономічну волатильність і фінансові обмеження, зумовлені війною, Україна демонструє високий рівень цифрової та фінансової адаптивності, що підтримується цілеспрямованою державною політикою, регуляторними реформами, розвитком екосистем електронного врядування та фінансових технологій, а також інституційною конвергенцією з Європейським Союзом. Дослідження підтверджує, що цифрові послуги перетворилися на структурний драйвер зростання експорту, стійкості платіжного балансу та інноваційно орієнтованої конкурентоспроможності. Науковий внесок полягає в уточненні класифікаційних і макрофінансових підходів до інтерпретації цифрово наданих послуг, а практичне значення пов’язане зі зміцненням фінансових інституцій, підвищенням регуляторної узгодженості, розширенням доступу до фінансування та поглибленням участі України в глобальних цифрових і фінансових ринках.Item Фінансова стійкість та структура доходів пенсійного фонду України: тенденції та виклики(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Гречанінов, Федір Вікторович; Hrechaninov, FedirУ статті досліджено структуру та динаміку доходів Пенсійного фонду України у 2014–2024 рр. Проаналізовано роль ЄСВ як основного джерела власних надходжень і трансфертів із державного бюджету у забезпеченні фінансової збалансованості Фонду. Визначено ключові коефіцієнти ефективності (покриття, самофінансування, бюджетного фінансування) та охарактеризовано їхню відповідність нормативним значенням. Показано, що формальна збалансованість бюджету ПФУ забезпечується переважно за рахунок бюджетних дотацій, тоді як рівень самофінансування залишається нижчим за міжнародні стандарти. Обґрунтовано необхідність реформування пенсійної системи України шляхом розширення бази нарахування ЄСВ, зниження рівня тінізації зайнятості, запровадження накопичувального рівня пенсійного страхування та оптимізації видаткової частини бюджету. The article investigates the financial sustainability and revenue structure of the Pension Fund of Ukraine (PFU) under conditions of economic instability, demographic challenges, and the ongoing consequences of war. Particular attention is paid to the dynamics of own revenues and budgetary transfers, the role of the Unified Social Contribution (USC) as the core source of income, and the systemic risks associated with fiscal dependence on the state budget. Based on statistical analysis for 2014–2024, the study identifies the key trends in PFU revenues and expenditures, highlighting the predominance of state transfers in covering the deficit and the limited capacity of self-financing. The research emphasizes that despite the nominal growth of pension contributions, the effectiveness of resource mobilization remains constrained by a high level of labor market shadowing, declining official employment, and structural disproportions in the economy. The article outlines the macroeconomic and demographic factors influencing PFU performance, including migration flows, aging population, and wartime losses, which intensify the fiscal burden and reduce the flexibility of the pension system. Methodologically, the study applies comparative and statistical analysis to assess coverage, selffinancing, and budget financing coefficients, which reveal the systemic dependence of the Fund on external support. The findings underline the need for strategic reforms aimed at expanding the USC base, reducing informal employment, introducing the funded pension tier, and optimizing expenditures through the revision of special pensions. The conclusions stress that ensuring long-term sustainability of the PFU requires a balanced combination of fiscal stability, institutional modernization, and compliance with international standards of pension autonomy and social protection.Item Фінансування культури в системі соціальних видатків бюджету України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026-02-26) Кіналь, Надія Миколаївна; Kinal, Nadiia; Славкова, Алла АркадіївнаДисертаційна робота присвячена дослідженню фінансування сфери культури в системі соціальних видатків бюджету України. В дисертаційній роботі визначено сферу культури як таку, що допомагає розвинути критичне мислення, полегшує пошук творчих рішень та сприяє ефективній комунікації та самовираженню важливої частини середовища, в якому формується та розвивається особистість. Це важлива частина формування людини та інструмент політики, що впливає на державотворення та генерує сферу культури як окрему галузь економіки, так і сферу, що впливає на розвиток економіки країни через створення якісних умов для відпочинку, що призводить до вдосконалення людського потенціалу та відновлення робочої сили. Оскільки поняття культури охоплює все світове надбання людства, усі форми взаємодії між людьми та результати їхньої спільної праці, його визначення в різні історичні епохи пояснювалось відповідно до тенденцій розвитку суспільства того часу. The dissertation is devoted to the study of financing the sphere of culture in the system of social expenditures of the budget of Ukraine. The dissertation defines the sphere of culture as one that helps to develop critical thinking, facilitates the search for creative solutions and promotes effective communication and self-expression of an important part of the environment in which a personality is formed and develops. This is an important part of the formation of a person and a policy tool that affects statehood and generates the sphere of culture, both a separate branch of the economy and a sphere that influences the development of the country's economy through the creation of quality conditions for recreation, which leads to the improvement of human potential and the restoration of the workforce. Since the concept of culture carries with it all the world heritage of mankind, every interaction of people with each other and their achievements as a result of joint work, that is why, in different eras, this definition was explained in accordance with the trends in the development of society at that time.Item Фіскальні наслідки та шляхи протидії заниженню митної вартості товарів в умовах лібералізації імпортних та експортних процедур(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-11-17) Резнік, А. П.; Рудик, Наталія Василівна; Rudyk, NataliiaItem Development of an interdisciplinary framework for post-conflict economic recovery of countries within the paradigm of international economic relations(ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», 2025) Hramotniev, Vitalii; Buriachenko, Andrii; Буряченко, Андрій Євгенович; Obolenska, Tetiana; Оболенська, Тетяна Євгенівна; Lohvinov, Pavlo; Логвінов, Павло ВадимовичThe object of research is post-conflict economic recovery as a component of international economic relations, encompassing interactions among donors, recipients, international organizations, and foreign investors. One of the most problematic aspects is the excessive simplification of this phenomenon within technocratic or narrowly disciplinary approaches, which leads to the neglect of political, social, institutional, and cultural factors, as well as the deep-rooted contradictions underlying the conflict. Existing concepts are unable to fully reflect the complexity of the recovery process and the risks of conflict relapse, particularly in conditions of political uncertainty and limited state capacity. The research employed methods of interdisciplinary analysis, content analysis of scholarly sources and normative-institutional documents, critical review of the limitations of current approaches, and inductive generalization for the development of a new conceptual framework. This enabled a systematic comparison of three leading academic approaches – conflict studies, institutional economics, and transition theory – in their interpretations of the key categories: “post-conflict”, “economy”, and “recovery”. As a result, an updated interdisciplinary analytical framework was developed, within which post-conflict recovery is understood as a multidimensional process of transformation unfolding within a space of fundamental contradictions: order / chaos, old / new, justice / injustice. This is due to the fact that the proposed model enables the integration of economic, institutional, and social dimensions, moving beyond the linear logic of reconstruction in favor of a flexible and context-sensitive approach. This framework makes it possible to develop recovery strategies that are adapted to local conditions, enhance trust, legitimacy, and inclusion, and reduce the risks of conflict recurrence. Compared to existing well-known concepts, it offers such advantages as greater adaptability, multidimensionality, and practical relevance for international economic policy in the context of post-conflict transformations and the complex social legacy of war.Item Управління суб'єктами фінансової системи(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Бороденко, Тетяна Миколаївна; Borodenko, Tetiana; Буряченко, Андрій Євгенович; Buriachenko, Andrii; Гапонюк, Микола Анатолійович; Haponiuk, MykolaПрактикум містить систематизований виклад теоретико-методологічних засад управління суб’єктами фінансової системи у формі схем і таблиць та практичні інструменти. Розроблений матеріал забезпечує поєднання теоретичних знань і прикладних навичок, формування у здобувачів умінь аналізувати фінансову інформацію, планувати бюджети, оцінювати ризики та приймати управлінські рішення. Практикум підготовлено відповідно до освітньо-професійних програм підготовки здобувачів магістерського рівня спеціальності D2 Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок.Item Алгоритми самоперевірки податкового боргу фізичною особою – підприємцем(Харківський національний економічний університет, 2021) Рудик, Наталія Василівна; Rudyk, NataliiaМетою дослідження є формування алгоритмів самостійного податкового контролю щодо відсутності податкового боргу для фізичних осіб – підприємців (ФОП) в Україні. Сформовані алгоритми нададуть змогу реалізувати оперативну самоперевірку незалежно від суб’єктивних факторів впливу. Досліджено необхідність проведення податкових перевірок для ФОП у частині попередження ухилення від сплати податків. Наведено системи оподаткування, що передбачені Податковим Кодексом України (ПКУ) для ФОП. Деталізовано умови перебування на різних групах спрощеної системи оподаткування відповідно до останніх змін законодавства. Запропоновано два алгоритми самостійного податкового контролю відсутності податкового боргу у ФОП. Перший алгоритм надає змогу перевірити включення ФОП до реєстру єдиного податку як ключової умови його функціонування на спрощеній системі оподаткування. Розглянуто особливості відображення та оновлення даних у зазначеному реєстрі. Другий алгоритм покроково деталізує дії ФОП щодо перевірки наявності податкового боргу через засоби електронного кабінету платника податків. В основу практичного аспекту першого та другого алгоритмів покладено превентивний контроль фінансової грамотності та сумлінності платників податків. Імплементація алгоритмів проводиться на прикладі ФОП на спрощеній системі оподаткування, платника єдиного податку, на основі Електронного кабінету платника податків як ключового програмного забезпечення в умовах карантинних обмежень. Візуалізовано механізм роботи в зазначеному електронному ресурсі. Розглянуто можливі напрями роботи податкових органів щодо попередження виникнення порушень податкового законодавства з боку ФОП через заходи самоперевірки останніх. The purpose of the research is to form algorithms of independent tax control regarding the absence of tax debt for individual entrepreneurs in Ukraine. The formed algorithms will allow to implement operational self-check, regardless of subjective factors of influence. The need to conduct tax audits for private entrepreneurs in terms of prevention of tax evasion is researched. The taxation systems provided for by the Tax Code of Ukraine (TCU) for private entrepreneurs are presented. The conditions of relevance of different groups of the simplified taxation system in accordance with the latest changes in legislation are detailed. Two algorithms of independent tax control of absence of tax debt in private entrepreneurs are proposed. The first algorithm allows checking the inclusion of individual entrepreneurs in the registry of single tax payers as a key condition for its functioning in accordance with the simplified taxation system. The peculiarities of displaying and updating data in the specified registry are considered. The second algorithm step by step details the actions of a private entrepreneur to check the availability of tax debt through the means of the taxpayer’s electronic cabinet. The practical aspect of the first and second algorithms is based on preventive control of financial literacy and self-certitude of taxpayers. The implementation of algorithms is carried out on the example of an individual entrepreneur on a simplified taxation system, a single tax payer, on the basis of the Taxpayer’s Electronic Cabinet as a key software under quarantine restrictions. The mechanism of work with the specified electronic resource is visualized. The possible directions of work of tax authorities on prevention of violations of tax legislation by a private entrepreneur through the measures of self-control of the latter are considered.Item Selection of Optimal Sites for New Airport in Urban Areas: An Intuitionistic Fuzzy-based Decision Making Study(Center for Open Research and Education, 2025) Bhaduri, Prodip; Gazi, Kamal Hossain; Biswas, Aditi; Mondal, Sankar Prasad; Zhyber, Tetiana; Жибер, Тетяна Василівна; Ghosh, ArijitAirports play an important part in elevating regional communication, resulting in better economic value and enhanced accessibility. Choosing the best location for building a new airport involves considering multiple, interrelated, and complex criteria, including economic activity, population density, land availability, geographic suitability, strategic importance, and accessibility. A decision-making framework has been proposed, involving criteria and suitable regions for establishing a new airport station in urban areas, utilizing Multi-Criteria Decision-Making (MCDM) procedures. The Fuzzy Analytic Hierarchy Process (AHP) is employed to determine the objective balance for the evaluation criteria, and the Fuzzy Technique for Order Preference by Similarity to Ideal Solution (TOPSIS) is used to rate the alternative locations. Intuitionistic Fuzzy Sets are incorporated into the model to support uncertainty and inaccuracy in the experts' judgments. A comparative analysis is also conducted to ensure the stability and feasibility of the final output. The proposed model aims to assist urban researchers, policymakers, and aviation authorities in making detailed, data-driven decisions for the development of national infrastructure. Аеропорти відіграють важливу роль у підвищенні регіональної комунікації, що призводить до кращої економічної цінності та покращення доступності. Вибір найкращого місця для будівництва нового аеропорту передбачає врахування численних, взаємопов'язаних та складних критеріїв, включаючи економічну активність, щільність населення, наявність землі, географічну придатність, стратегічне значення та доступність. Було запропоновано систему прийняття рішень, що включає критерії та відповідні регіони для створення нової станції аеропорту в міських районах, використовуючи процедури багатокритеріального прийняття рішень (MCDM). Для визначення об'єктивного балансу критеріїв оцінки використовується процес нечіткого аналітичного ієрархічного аналізу (AHP), а для оцінки альтернативних місць розташування використовується метод нечіткого методу упорядкування за подібністю до ідеального рішення (TOPSIS). Інтуїтивні нечіткі множини включені в модель для підтримки невизначеності та неточності в судженнях експертів. Також проводиться порівняльний аналіз для забезпечення стабільності та доцільності кінцевого результату. Запропонована модель має на меті допомогти міським дослідникам, політикам та авіаційним органам у прийнятті детальних рішень на основі даних щодо розвитку національної інфраструктури.Item Програмно-цільове бюджетування на рівні місцевих бюджетів для сталого розвитку громад(Чорноморський державний університет імені Петра Могили, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДКС Центр", 2023-06) Рудик, Наталія Василівна; Rudyk, NataliiaУ статті досліджено сутність категорії програмно-цільового бюджетування. Проведений аналіз інструментів програмно-цільового бюджетування для досягнення сталого розвитку місцевих громад у контексті відновлення післявоєнного стану. Проведений ретроспективний аналіз імплементації програмно-цільового бюджетування як інструменту, який сприяє розвитку регіонів України за рахунок перерозподілу бюджетних коштів. Відзначено, що технологія програмно-цільового бюджетування зв'язує фінансові показники з результатами програм, спрямованими на досягнення цілей. Цілі виступають інструментом управління результатами, разом з проміжними результатами діяльності суб'єктів бюджетного процесу. Визначено, що реалізація програмно-цільового бюджетування потребує гармонізації цілей, які сприяють розвитку, є досяжними, вимірними і не суперечать одна одній. Крім досягнення цілей, важливо забезпечити фіскальну стійкість громади, що включає збалансування місцевих бюджетів на тривалу перспективу та у поточному бюджетному періоді. Досліджені ключові фінансові чинник впливу на призначення розпорядників коштів в контексті макрофінансових та макроекономічних факторів. Обґрунтовані новітнім інструментом програмно-цільового бюджетування для місцевих громад з ціллю підвищення рівня цільової локалізації місцевих фінансових ресурсів. The article examines the essence of the category of program-target budgeting. The analysis of program-target budgeting tools for sustainable development in post-war scenarios has been concluded. An analysis was conducted on the impact of program-target budgeting as a tool for promoting regional development in Ukraine through the redistribution of budget funds. It was noted that the technology of program-target budgeting connects financial indicators with the results of programs aimed at achieving goals. Goals are an effective tool for managing results, including the intermediate outcomes of the budget process participants' activities. It was determined that implementing program-target budgeting requires harmonising goals that contribute to development, are achievable, measurable and do not contradict each other. Ensuring the fiscal sustainability of the community is crucial, and this involves achieving the balance of local budgets both in the long term and the current budget period. It is imperative that the local budget prioritize this goal alongside achieving its objectives. It was conducted a comprehensive analysis of the crucial financial factors related to macroeconomics and macro-finances that significantly impact the decision-making process of fund managers. Based on the available evidence, it is highly plausible that the newest program-target budgeting tools will prove to be incredibly effective in improving the allocation of financial resources within various local communities. These innovative tools are making significant strides in optimizing the budgeting process, which will undoubtedly lead to better outcomes for all stakeholders involved. The article notes the progress of the decentralization process and the volatility of the surplus and deficit indicators of the state and local budgets, which proves the need for more precise and strict control over the distribution of local budget funds. At the same time, rigidity must manifest in the form of involving the newest interaction tools between local authorities and the community. The article discusses various aspects including the adherence of local authorities to regulations, the collection of data to facilitate informed decision-making and project budgeting.Item Fiscal aspects of value added tax: import dependence in military conditions in Ukraine(NGO European Scientific Platform, 2023-11-24) Rudyk, Nataliia; Рудик, Наталія ВасилівнаUkraine is transforming various socio-economic and political spheres, including the tax system, which international and domestic institutions have severely criticized recently. Ukraine has chosen European integration as a vector of its foreign economic policy. As a result, harmonization in taxation has become a priority and urgent task for the government. Value-added tax (VAT) is the central budget-forming tax and is practically indispensable in the modern realities of our country, as it is used to finance social security and other programs. However, due to significant problems with tax administration, its fiscal efficiency is reduced, its regulatory function is lost, and VAT gradually turns from a budget-generating to a budget-spending one.Item Заощадження домогосподарств та їх вплив на економіку України(Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2025) Славкова, Алла Аркадіївна; Slavkova, Alla; Шевалдіна, Валентина Геннадіївна; Shevaldina, ValentynaМетою статті є аналіз заощаджень домогосподарств, їхньої ролі у розвитку економіки України, визначення основних проблем у цій сфері та обґрунтування рекомендацій щодо підвищення їхнього впливу на економічне зростання і фінансову стабільність країни. Проблема впливу заощаджень домогосподарств на розвиток економіки України є актуальною з огляду на їх значний потенціал як джерела інвестиційних ресурсів. Економічна нестабільність, низький рівень довіри до фінансових установ, обмеженість інвестиційних можливостей та недостатня фінансова грамотність населення обмежують роль заощаджень у стимулюванні економічного зростання. Заощадження домогосподарств в Україні становлять незначну частку ВВП і мають слабкий вплив на доходи бюджету, що свідчить про недосконалість механізмів їх мобілізації та інтеграції у фінансовий обіг. У дослідженні використано методи економічного аналізу, зокрема, порівняння динамічних рядів, статистичні методи для оцінки частки заощаджень у макроекономічних показниках та доходах бюджету, а також коефіцієнти еластичності для оцінки взаємозв'язків між показниками. Аналітичний підхід ґрунтується на вивченні офіційної статистики за 2019–2024 роки. Дослідження показало волатильність динаміки активних заощаджень домогосподарств, особливо в періоди економічних криз, таких як пандемія COVID-19 та війна. Частка заощаджень у ВВП залишалася низькою – від 0,34 % до 0,77 %. Коефіцієнт еластичності заощаджень демонстрував високу волатильність, що свідчить про слабку інтеграцію заощаджень в економічні процеси. Доходи державного бюджету від активних заощаджень зросли у 2023–2024 роках, однак залишаються незначними порівняно із загальними доходами бюджету. Заощадження домогосподарств в Україні мають обмежений вплив на економіку через економічну нестабільність, низьку довіру до банків та слабку еластичність до ВВП. Для покращення ситуації необхідно забезпечити стабільність фінансової системи, розвивати фінансові продукти, запроваджувати податкові стимули, освітні програми та стимулювати інвестиції. Загалом необхідно створювати умови для інтеграції заощаджень населення у продуктивний сектор економіки. The aim of the article is to analyze household savings, their role in the development of the Ukrainian economy, identify the main problems in this area, and substantiate recommendations for enhancing their impact on economic growth and the financial stability of the country. The issue of the impact of household savings on the development of the Ukrainian economy is relevant given their significant potential as a source of investment resources. Economic instability, low levels of trust in financial institutions, limited investment opportunities, and insufficient financial literacy of the population restrict the role of savings in stimulating economic growth. Household savings in Ukraine constitute a small share of GDP and have a weak impact on budget revenues, indicating the imperfection of mechanisms for their mobilization and integration into the financial circulation. The study employs economic analysis methods, including the comparison of dynamic series, statistical methods for assessing the share of savings in macroeconomic indicators and budget revenues, as well as elasticity coefficients to evaluate the relationships between indicators. The analytical approach is based on the study of official statistics for the years 2019–2024. The study showed the volatility of the dynamics of active household savings, especially during periods of economic crises such as the COVID-19 pandemic and the ongoing war. The share of savings in GDP remained low, i. e. from 0.34% to 0.77%. The elasticity coefficient of savings demonstrated high volatility, indicating a weak integration of savings into economic processes. The revenues of the State budget from active savings increased in 2023–2024, but remain insignificant compared to the total budget revenues. Household savings in Ukraine have a limited impact on the economy due to economic instability, low trust in banks, and weak elasticity towards GDP. To improve the situation, it is necessary to ensure the stability of the financial system, develop financial products, introduce tax incentives, educational programs, and stimulate investments. Overall, it is necessary to create conditions for the integration of the population’s savings into the productive sector of the economy.Item Митне регулювання в Україні у довоєнний та воєнний періоди(Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2024) Захожай, Костянтин Валерійови; Zakhozhai, Kostiantyn; Рудик, Наталія Василівна; Rudyk, Nataliia; Сивульська, Наталія Миколаївна; Syvulska, NataliiaМетою дослідження є теоретичне обґрунтування митного регулювання, виявлення недоліків його функціонування у довоєнний та воєнний періоди, розробка відповідних практичних рекомендацій, пошук альтернатив щодо задоволення попиту на імпортні товари та послуги, а також відновлення митної та фінансової безпеки країни з умовою забезпечення глобального партнерства в частині реалізації сімнадцятої цілі сталого розвитку «Партнерство заради сталого розвитку». Визначено, що митне регулювання є підсистемою державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, що визначає та контролює процес переміщення товарів і послуг через митний кордон. Проведено аналіз сучасних тенденцій, динаміки митної безпеки та її складових у площині здійснення ефективного митного регулювання та забезпечення митних інтересів країни. Розраховано та проаналізовано ключові показники та індикатори, які визначають рівень митного навантаження на економіку країни. Спостерігається негативна тенденція за такими показниками, як: забезпечення митними платежами доходів державного бюджету країни, забезпечення митними платежами податкових надходжень, виконання планових показників за митними платежами. Значущість митних платежів у доходах і податкових надходженнях державного бюджету є неспростовною. Проведено порівняльний аналіз довоєнної та воєнної структури митних платежів. Досліджено динаміку обсягів оподаткованого імпорту та податкового навантаження на нього в Україні протягом 2018–2023 рр. Ключові тенденції досліджуваних показників та індикаторів мають спадаючий характер. Найбільший спад спостерігається у періоди пандемії – 2020 рік та на початку війни – 2022 рік. Досліджуються партнерські відносини держави та суб’єктів господарювання у контексті питання митного регулювання через впровадження системи пільгового оподаткування імпорту у воєнний період. Проведено систематизацію нормативно-правових актів 2022 року, що зафіксували пільгові умови для суб’єктів господарювання. Визначено проблеми митного регулювання довоєнного періоду, які суттєво вплинули на його оперативність та функціональну спроможність у воєнний період. Запропоновано заходи подальшого нівелювання зазначених проблем з ціллю євроінтеграції. The purpose of the study is to theoretically substantiate customs regulation, identify shortcomings in its functioning in the prewar and wartime periods, develop appropriate practical recommendations, search for alternatives to meet the demand for imported goods and services, as well as restore the customs and financial security of the country with the condition of ensuring global partnership in terms of implementing the seventeenth Sustainable Development Goal «Partnership for Sustainable Development». It is determined that customs regulation is a subsystem of the State regulation of foreign economic activity, which defines and controls the process of movement of goods and services across the customs border. An analysis of current trends, dynamics of customs security and its components in the plane of effective customs regulation and ensuring the customs interests of the country is carried out. The key indicators that determine the level of customs burden on the country’s economy have been calculated and analyzed. There is a negative trend in such indicators as: provision of customs payments to the revenues of the State budget of the country, provision of customs payments of tax revenues, fulfillment of planned indicators for customs payments. The significance of customs payments in the revenues and tax revenues of the State budget is irrefutable. A comparative analysis of the both prewar and wartime structure of customs payments is carried out. The dynamics of the volume of taxed imports and the tax burden on them in Ukraine during 2018–2023 are studied. The key trends of the studied indicators are declining. The largest decline is observed during the pandemic in 2020 and at the beginning of the ongoing war in 2022. The partnership relations between the State and business entities in the context of the issue of customs regulation through the introduction of a system of preferential taxation of imports during the wartime period are studied. A systematization of normative legal acts of 2022, which fixed preferential conditions for business entities, is carried out. The problems of customs regulation of the prewar period, which significantly affected its efficiency and functional capacity in the wartime period, are identified. Measures for further leveling of these problems with the aim of European integration are proposed.Item Harnessing Renewable Energy for Sustainable Economic Growth and Environmental Resilience(Grassroots Institute, 2024-12) Iurchenko, Maryna; Nyzhnychenko, Yanislava; Rudyk, Nataliia; Рудик, Наталія Василівна; Zolotarova, Oksana; Stakhurska, SvitlanaRenewable energy sources are a crucial element of the overall sustainable global economic development system due to climate change, depletion of fossil fuel sources, and the need to reduce the negative impact on the environment. Additionally, in modern geopolitical challenges, escalating economic pressures, and regional disparities in renewable energy development further complicate the global transition to sustainable energy. This article aims to define the role of renewable energy sources in ensuring sustainable economic development and analyze the influence of key factors on their implementation in sustainable development. We analyzed literature sources, and statistical data, followed by comparative analysis, systematization, and generalization, to identify the key factors influencing the implementation of renewable energy sources. The expert assessment method revealed the impact of internal and external factors on the development of the energy sector. These factors include Politics (P), Economy (E), Social sphere (S), Technology (T), Ecology (E) and Law (L) pillars that influence the implementation of renewable energy sources in ensuring sustainable economic development. The findings suggest that political instability (P1 - -2.7) and the destruction of energy infrastructure (P2 - -3.0), as well as economic factors (Total E - 5.05 / -8.33), are currently the main negative factors affecting the renewable energy sector in Ukraine. Additionally, social (Total S - 4.63 / -8.67) and environmental aspects (Total E - 3.9 / -8.125) still lack adequate management by the government and public perception, negatively impacting the further development of renewable energy sources. At the same time, technological innovations (Total T - 9.1 / -9.1) and the legal environment (Total L - 9.16 / -9.16) show potential for further sectoral development. The implementation of alternative energy sources and the overall support of the energy sector mainly depend on balanced policies in the electricity sector, the sector's investment attractiveness, social support, and the availability of technological innovations.Item The excise tax aspects under martial law and its implications on achieving sustainable development goals(NGO European Scientific Platform, 2024-01-26) Rudyk, Nataliia; Рудик, Наталія ВасилівнаThe dilemma of assessing the moral aspect of raising or lowering excise tax rates has become more acute in Ukraine during the war. On the one hand, the public-private partnership policy directs to stay in the context of business support within the framework of the international program of Sustainable Development Goals, particularly the goal of "partnership for well-being". On the other hand, it is necessary to ensure a sufficient level of fiscalization and regulation for the sake of the state's financial security. Volatility, which is currently observed in most spheres of the economic and financial space, directly affects the achievement of each sustainable development goal. At the same time, the actions of the legislative and executive authorities regarding the prioritization of the declared policies remain important. Separately, it is necessary to detail that the excise tax will be paid directly by the consumer of excise goods. This increases the importance of differentiating excise goods, depending on their priority for the consumer's life. Therefore, one of the critical issues of reforming excise taxation in Ukraine is determining the balance between the performance of fiscal and regulatory functions by excise taxes. It is also worth considering the ability of excise taxes to influence the volume of export/import of goods and limit the consumption of some goods due to an indirect effect on producers. Decrease in demand for goods due to rising prices.Item Зелене фінансування через політику податкових пільг(NGO European Scientific Platform, 2024-05-17) Муха, Дарія Андріївна; Рудик, Наталія Василівна; Rudyk, NataliiaСьогодні від компаній, що ведуть активну діяльність із залучення фінансування та просування своєї продукції на міжнародних ринках, очікують формування стратегічного бачення в галузі ESG та реалізації відповідних проєктів. ESG (англ. environmental, social, governance – “довкілля”, “соціальна сфера”, “корпоративне управління”) – зусилля компанії по кожному з цих напрямків заради сталого розвитку допоміжним стимулом до впровадження якого може стати саме політика податкових пільг. Отримання доступу до зеленого фінансування України під час воєнного стану та в повоєнній розбудові економіки використовуючи впровадження пільгового оподаткування.Item Environmental taxation in Ukraine: compliance with global trends(NGO European Scientific Platform, 2025-01-24) Rudyk, Nataliia; Рудик, Наталія ВасилівнаIn the modern world, where environmental problems are becoming increasingly urgent, reducing human activity's impact on the environment is gaining global importance. One of the key tools in solving these problems is environmental taxation, which stimulates enterprises and consumers to behave environmentally responsibly. Many developed countries are actively using this mechanism to reduce emissions of harmful substances and the overall environmental burden. Ukraine also seeks to integrate ecological standards into its tax system, but this is happening with specific difficulties. There is a significant gap between the level of environmental taxation in Ukraine and global standards, affecting state environmental policy's effectiveness. This work is devoted to analysing the current state of ecological taxation in Ukraine, its compliance with international trends, and proposals for improving the system while considering world experience.Item Prospects for the development of public-private partnerships in Ukraine(Baltija Publishing, 2025-02) Rudyk, Nataliia; Рудик, Наталія ВасилівнаItem Оцінка макрофінансової стабільності в Україні: ключові індикатори для міжнародних фінансових організацій(Мукачівський державний університет, 2024) Рудик, Наталія Василівна; Rudyk, NataliiaПровідні економічні та фінансові системи світу сьогодні знаходяться під впливом макрофінансової нестабільності, зумовленої кризами світового масштабу: змінами геополітичної карти, економічним та фінансовим постковідним ефектом та невизначеністю перед мілітаризацією економік, а значить і зміни у фінансовій системі кожної країни. Національна економіка України вже тривалий час знаходиться під випливом суб’єктивних рішень органів державного управління або в очікуванні фінансової допомоги від країн-донорів, країн-партнерів, країн-бенефіціарів. Умови залишаються складними, а фінансування дефіциту бюджету невідворотнім. За таких умов досить очевидним є рішення використання фіскальних інструментів задля наповнення бюджету, зокрема, податків. Водночас їх зростання може призвести до тінізації економіки через податкове навантаження на суб’єктів господарювання. Тому в умовах обмежених часових ресурсів, необхідності альтернативного рішення щодо фінансування дефіцитності бюджету, глобальності кризи в контексті її впливу на загальну макрофінансову стабільність, фінансова підтримка від міжнародних фінансових організацій стає вирішальним рішенням для ситуації. Однак, фінансування через фонди міжнародних фінансових організацій має реалізуватися на засадах чітких макрофінансових індикаторів країни, які стають визначниками стабільності її фінансової системи. За таких умов можливе забезпечення максимальної ефективності між діями уряді країни-реціпієнта та міжнародної фінансової організації. Дослідження доводить необхідність врахування цілого комплексу макрофінансових індикаторів: стабільності (фіскальна та монетарна стабільність), безпеки (боргова та бюджетна безпека), ефективності (ефективність управління державними видатками, ефективність управління державними запозиченнями). Всі групи макрофінансових індикаторів пов’язані між собою, а на основі аналізу результатів їх розрахунків органами державного управління можуть прийматися рішення, що забезпечать узгодженість їх рішень та намірів міжнародних фінансових організацій щодо фінансової допомоги. Зокрема, така ситуація спостерігається в Україні та зумовлена хронічною недовірою та досить низькими значеннями макрофінансових індикаторів боргової безпеки, що спричиняє потенційний ризик для міжнародних фінансових організацій щодо тривалого боргового фінансування. The leading economic and financial systems of the world today are under the influence of macro-financial instability caused by crises of a global scale: changes in the geopolitical map, economic and financial post-Covid effect and uncertainty before the militarization of economies, which means changes in the financial system of each country. For a long time, the national economy of Ukraine has been under the influence of either subjective decisions of state administration bodies or in anticipation of financial assistance from donor countries, partner countries, and beneficiary countries. The conditions remain challenging, and the budget deficit financing is inevitable. Under such conditions, the decision to use fiscal instruments to supplement the budget, particularly taxes, is quite apparent. At the same time, their growth can lead to the shadowing of the economy due to the tax burden on business entities. Therefore, in the conditions of limited time resources, the need for an alternative solution to financing the budget deficit, and the global nature of the crisis in the context of its impact on macro-financial stability, financial support from international financial organizations becomes a decisive solution for the overall result. However, financing through the funds of international financial organizations has an objective character based on clear macro-financial indicators of the country, which become determinants of the stability of its financial system. Under such conditions, it is possible to ensure maximum efficiency between the actions of the government of the recipient country and the international financial organisation. The study proves the need to consider a whole set of macro-financial indicators: stability (fiscal and monetary stability), security (debt and budget security), and efficiency (efficiency of state expenditure management, efficiency of state borrowing management). All groups of macro-financial indicators are interconnected, and based on the analysis of their calculations, the state administration bodies can make decisions that will ensure the consistency of their decisions and the intentions of international financial organisations regarding financial assistance. In particular, such a situation is observed in Ukraine. It is caused by chronic mistrust and relatively low values of macro-financial indicators of debt security, which causes potential risk for international financial organisations regarding long-term or bad debt financing.Item Макрофінансова стабільність України: фіскальні аспекти податкового режиму Дія Сіті(Мукачівський державний університет, 2024) Рудик, Наталія Василівна; Rudyk, NataliiaМакрофінансова стабільність держави є пріоритетом для країни в будь-яких умовах. Важливо здійснювати постійний моніторинг балансу зовнішніх та внутрішніх зобов’язань держави з вектором на самостійне акумулювання фінансових ресурсів. Проведений аналіз показника дефіциту бюджету як одного із ключових показників макрофінансової стабільності держави відзначається негативною тенденцією. Суверенітет України в умовах глобалізації і постійної нестабільності соціально-економічних процесів також вимагає формування фіскальної політики зорієнтованої на власні фінансові ресурси. За таких умов дієвим стає формування партнерських відносин між державою та суб’єктами господарювання в межах цілі сталого розвитку “Партнерство заради сталого розвитку”. В межах даної цілі автором досліджується можливість балансування інтересів держави в контексті забезпечення макрофінансової стабільності держави та імплементування нового податкового режиму Дія Сіті. Фіскальними аспектами даного податкового режиму є: зменшення податкового навантаження на суб’єктів господарювання, формування інвестиційної привабливості для потенційних інвесторів. Визначені переваги та недоліки зазначеного податкового режиму доводять необхідність партнерства заради сталого розвитку. Автором наведена характеристика зміни ставки податку на доходи фізичних осіб у порівнянні із резидентами Дія Сіті та платниками податків, які перебувають на загальній системі оподаткування. Підтверджено, що саме податок на доходи фізичних осіб займає найвагомішу частку серед прямих податків. Проаналізована структура даного податку у розрізі об’єктів оподаткування. Відзначається відкладений ефект імплементування податкового режиму Дія Сіті. Визначено подальшу необхідність постійного моніторингу впливу нового податкового режиму на суб’єктів господарювання, та його фіскальну та інвестиційну доцільність у забезпеченні макрофінансової стабільності держави. The macro-financial stability of the state is a priority for the country under any conditions. It is important to constantly monitor the balance of the state's external and internal obligations with a vector for independent accumulation of financial resources. The dynamics of revenue and expenditure indicators of the state and local budgets of Ukraine were analyzed. The analysis of the budget deficit indicator as one of the key indicators of the macro-financial stability of the state, which is marked by a negative trend, was carried out. The need to attract one's own financial resources to cover existing budget deficits was noted. Ukraine's sovereignty in the conditions of globalization and constant instability of socio-economic processes also requires forming a fiscal policy focused on its financial resources. Under such conditions, creating partnership relations between the state and business entities within the sustainable development goal "Partnership for sustainable development" becomes effective. Within this goal, the author examines the possibility of balancing the state's interests to ensure the state's macro-financial stability and implement the new tax regime of Diia City. The critical aspects of this regime are reducing the tax burden on business entities and creating investment attractiveness for potential investors. The identified advantages and disadvantages of the specified tax regime prove the necessity of partnership for sustainable development. The author describes the characteristics of the change in the tax rate on the income of individuals compared to residents of Diia City and taxpayers who are on the general taxation system. It has been confirmed that the personal income tax has the heaviest share among direct taxes. The structure of this tax is analyzed in terms of taxation objects, and the delayed effect of implementing the Diia City tax regime is noted. The further need for constant monitoring of the impact of the new tax regime on economic entities and its fiscal and investment feasibility in ensuring the macro-financial stability of the state was determined.Item Показники державного фінансового стимулювання екологічних проєктів(Мукачівський державний університет, 2025) Подойніцин, Олексій Володимирович; Podoinitsyn, Oleksii; Рудик, Наталія Василівна; Rudyk, NataliiaУ сучасних умовах глобальних екологічних викликів і необхідності переходу до сталого розвитку ефективне управління державними фінансами для реалізації екологічних проєктів стає одним із ключових пріоритетів. Україна, як країна, що прагне євроінтеграції, стикається з низкою проблем у сфері екологічного управління, зокрема через неефективне використання ресурсів і відсутність прозорих механізмів оцінки результатів екологічних ініціатив. У статті досліджуються показники ефективності екологічних проєктів у системі управління державними фінансами, а також пропонуються шляхи імплементації світового досвіду в Україні. Проаналізовано показники державного фінансового стимулювання екологічних проєктів. Особливу увагу приділено аналізу міжнародних практик, зокрема досвіду Європейського Союзу, та розробці ключових показників ефективності (KPI), які можуть бути застосовані в українському контексті. Проведено порівняльний аналіз кейсів із реального бізнесу для оцінки фінансового ефекту від впровадження екологічних інновацій і технологій. In the modern context of global environmental challenges and the urgent need for a transition to sustainable development, effective management of public finances for implementing environmental projects has become one of the key priorities. As a country striving for European integration, Ukraine faces a range of issues in environmental governance, particularly due to the inefficient allocation of resources and the lack of transparent mechanisms for assessing the outcomes of environmental initiatives. In Ukraine, the effectiveness of environmental projects remains a pressing problem due to the lack of public funding, the absence of transparent mechanisms for assessing results, and the weak integration of international experience. This creates risks of irrational use of resources and failure to achieve strategic environmental goals. Given this context, the search for new approaches to financing and monitoring environmental projects is critically important for the European integration aspirations of our state. International experience proves that effective financial management for environmental initiatives and projects can be a powerful incentive for development. Many countries already use developed mechanisms for assessing the effectiveness of environmental projects, particularly through performance indices, integrating environmental aspects into financial planning, and performance monitoring systems. The article develops key performance indicators (KPI) of ecological projects and their essence, meaning, and components. It also systematizes the advantages of developing an ecological economy. An analysis of the financial indicators of leaders in ecological production is carried out. This article explores the indicators of environmental project efficiency within the public financial management system and proposes ways to implement global best practices in Ukraine. Special attention is given to the analysis of international practices, especially the experience of the European Union, and the development of key performance indicators (KPIs) that can be adapted to the Ukrainian context. A comparative analysis based on real business cases is conducted to identify the financial impact of introducing environmental innovations and technologies.