Імперативність фінансової безпеки держави для сталого повоєнного відродження

У статті досліджено фінансову безпеку держави як системну передумову соціально-економічної стійкості та проаналізовано ключові детермінанти забезпечення фінансової безпеки в умовах збройного конфлікту та повоєнного відновлення. Запропоновано авторську класифікацію ризиків фінансової безпеки, що охоплює п՚ять основних груп: макроекономічні, фіскальні, зовнішні, інституційні та соціальні. Ризики розглядаються як багатовимірне поле загроз, що потребує постійного моніторингу та стратегічної реакції з боку державної політики. У межах емпіричного блоку представлено інтегральну модель оцінювання фінансової безпеки, побудовану на основі одинадцяти ключових індикаторів, та здійснено оцінку й порівняльний аналіз дев՚яти еталонних країн у періоди воєнних конфліктів: Україна (2022), В՚єтнам (1975), Ізраїль (1973), Сирія (2015), Ірак (2005), Японія (1945), Індія (1947), Єгипет (1973), Німеччина (1945). Крім того, здійснено історико-порівняльний огляд практик залучення військових облігацій та зовнішніх запозичень у періоди Другої світової та Корейської воєн, а також у сучасних кейсах Іраку, Афганістану й України. Розраховані інтегральні індекси засвідчили високу адаптивність фінансових систем Ізраїлю та України в умовах тривалого конфлікту; різку дестабілізацію з подальшим відновленням Японії та Німеччини у післявоєнний період завдяки масштабній зовнішній допомозі; а також демонстративну залежність Іраку й Афганістану від донорських потоків за умов низької внутрішньої стійкості. Україна (2022–2024) демонструє фіскальну асиметрію: зростання оборонних і соціальних витрат супроводжується зменшенням фінансування освіти, екології та інновацій. На основі результатів індексного аналізу та оцінки ризиків сформовано набір стратегій фінансової безпеки для повоєнного відродження, зокрема: впровадження спеціалізованих фінансових інструментів (військові облігації, резервні фонди), перехід до превентивної моделі соціального захисту, розвиток цифрової та «зеленої» інфраструктури, посилення інституційної спроможності з адміністрування міжнародної допомоги, а також підтримка приватного сектора через державно-приватне партнерство. Запропоновано концептуальну модель розвитку на основі трьох сценаріїв: прямолінійного (лінійне зміцнення), експоненційного (синергія, що виникає у точках прориву), та квантового стрибка (різка інституційна та / або технологічна трансформація). Дослідження підтверджує, що ефективне відновлення фінансової безпеки можливе лише за умов імплементації комплексних стратегій, які поєднують внутрішню мобілізацію ресурсів, гнучку фіскальну політику та збалансовану міжнародну допомогу.

Keywords

фінансова безпека, воєнний конфлікт, повоєнне відродження, фіскальна політика, міжнародна допомога, індекси безпеки, ризик-менеджмент, financial security, military conflict, post-war recovery, fiscal policy, international assistance, security indices, risk management

Citation

Імперативність фінансової безпеки держави для сталого повоєнного відродження / Луцишин Зоряна, Катрич Олена, Хлопчик Валерія, Южаніна Ніна // Міжнародна економічна політика. – 2025. – № 1. – С. 130–165.
The Imperative of State Financial Security for Sustainable Post-war Recovery / Zorіana Lutsyshyn, Olena Katrych, Valeriia Khlopchyk, Nina Yuzhanina // International Economic Policy. – 2025. – № 1. – P. 128–162.

URI

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/54246

Collections

Кафедра міжнародних фiнансiв
Випуск № 1 (42)

Full item page