Становлення та розвиток адміністративно-правових обмежень в законодавстві зарубіжних країн
No Thumbnail Available
Date
2021
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Видавничий дім «Гельветика»
Abstract
У науковій статті досліджено становлення та розвиток адміністративно-правових обмежень у законодавстві зарубіжних країн. Відзначено, що еволюція адміністративно-правових обмежень у законодавстві зарубіжних країн характеризується такими особливостями: визначальними підставами встановлення адміністративно-правових обмежень стали геополітичні, соціально-економічні, психологічні чинники; спостерігається чітка тенденція до посилення норм міжнародного права на принципи та види адміністративно-правових обмежень, які вста-новлені у законодавстві; характерна антиіндивідуалістична ідеологія застосування адміністративно-право-вих обмежень; відбулося переформатування адміністративно-правових обмежень у самообмеження задля досягнення суспільного блага; адміністративно-правові обмеження застосовуються у кожній без винятку сфері суспільного життя на підставі відповідного нормативно-правового акта.З ХХ ст. під впливом розвитку конституціоналізму та парламентаризму захисту прав та свобод особи надавалося особливе значення. Адміністративно-правові обмеження отримали своє нормативне визначення не лише в окремих законодавчих актах у межах однієї країни. Міжнародна спільнота прийняла відповідні акти, у яких закріплювалися принципи можливого застосування обмежень лише в суспільних інтересах. У цей період обмеження мали природно-правовий характер, тобто певні їх види та підстави їх застосування були чітко регламентовані в нормах закону та забезпечувалися шляхом установлення легітимного суспільного правопорядку. Уповноважуючи органи управління захищати права і свободи людини через можливість застосовувати певні обмеження, держава спричиняє вразливість цих прав. Отже, слід говорити не лише про їх захист, але й про обов’язок обмеження повноважень уповноважених органів задля недопущення звуження обсягу та змісту прав і свобод суб’єкта. Надмірність обмеження мала оцінюватись судами, оскільки адміністративні судді застосовували загальну техніку адміністративного контролю. При цьому інтенсивність судового контролю залежала від природи оспорюваних заходів, якщо спір стосувався прав людини, то судді здійснювали особливий контроль. Втім, як свідчить практика, належний контроль співмірності (пропорційності) обмежень адміністративними судами був скоріше ситуативним, аніж систематичним.
The scientific article examines the formation and development of administrative and legal restrictions in the legislation of foreign countries.It is noted that the evolution of administrative and legal restrictions in the legislation of foreign countries is characterized by the following features: 1) the determining grounds for the establishment of administrative and legal restrictions were geopolitical, socio-economic, psychological factors; 2) there is a clear tendency to strengthen the rules of international law on the principles and types of administrative and legal restrictions established by law; 3) characteristic anti-individualist ideology of application of administrative and legal restrictions; 4) there was a reformatting of administrative and legal restrictions into self-restraint in order to achieve the public good; 5) administrative and legal restrictions are applied in every sphere of public life without exception on the basis of the relevant normative legal act.Since the twentieth century under the influence of the development of constitutionalism and parliamentarism, the protection of individual rights and freedoms was given special importance. Administrative and legal restrictions have received their normative definition not only in separate legislative acts within one country. The international community has adopted relevant acts, which enshrine the principles of possible application of restrictions only in the public interest. During this period, restrictions were natural in nature, i.e. certain types and grounds for their application were clearly regulated by law and ensured by establishing a legitimate social order. By empowering the authorities to protect human rights and freedoms through the possibility of applying certain restrictions, the state creates a vulnerability of these rights. Therefore, we should talk not only about their protection, but also about the obligation to limit the powers of authorized bodies in order to prevent the narrowing of the scope and content of the rights and freedoms of the subject. Excessive restrictions had to be assessed by the courts, as administrative judges used a general technique of administrative control. At the same time, the intensity of judicial control depended on the nature of the contested measures; if the dispute concerned human rights, the judges exercised special control. However, as practice shows, proper control of the proportionality of restrictions by administrative courts was situational rather than systematic.
Description
Keywords
обмеження, адміністративне право, органи публічної влади, адміністративно-правове регулювання, механізм, restrictions, administrative law, public authorities, administrative and legal regulation, mechanism
Citation
Чорна В. Г. Становлення та розвиток адміністративно-правових обмежень в законодавстві зарубіжних країн / Чорна В. Г. // Київський часопис права : наук. журн. / М-во освіти і науки України, ДВНЗ «Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана», Навч.-наук. ін-т «Юрид. ін-т» ; [редкол.: О. В. Кузьменко (голов. ред.) та ін.]. – Одеса : Вид. дім «Гельветика», 2021. – № 3. – С. 165–170.