Нормативне регулювання використання цифрових сервісів як інструменту здійснення електронного урядування
No Thumbnail Available
Date
2026
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
Abstract
У статті досліджено нормативне регулювання використання цифрових сервісів як інструменту здійснення електронного урядування в Україні через призму адміністративно-правового режиму. Обґрунтовано, що такий режим є цілісною системою норм, інституцій і процедур, яка визначає правові рамки створення, надання, супроводу та контролю публічних е-послуг і забезпечує баланс між прозорістю та захистом інформації. Розкрито зміст його трьох взаємопов’язаних компонентів: нормативного (повноваження суб’єктів, правові підстави обробки даних, стандарти е-ідентифікації й автентифікації, інтероперабельність реєстрів та API, правила електронного діловодства і доказування), процедурного (оцінка потреб, проєктування з урахуванням приватності, публічні консультації, тестування доступності, аудит безпеки, регламентація життєвого циклу сервісів) і технологічного (управління ризиками, криптографічний захист, сегментація інфраструктури, журналювання, безперервний моніторинг інцидентів і плани відновлення). Показано, що ключовими принципами режиму є законність, відкритість, підзвітність, технологічна нейтральність, інклюзивність, інтероперабельність та безпека «за замовчуванням», а також дотримання вимог щодо мінімізації персональних даних, пропорційності обробки, розмежування доступу та прозорості для суб’єктів даних. Висвітлено інституційну архітектуру (органи виконавчої влади, спеціалізовані регулятори з кібербезпеки, захисту даних і довірчих послуг, внутрішній контроль, зовнішній аудит, механізми адміністративного й судового оскарження) і підходи до вимірювання ефективності за KPI доступності, швидкості, якості, безпеки та задоволеності користувачів. Аргументовано, що гармонізація з acquis ЄС (е-ідентифікація, довірчі послуги, відкриті дані, кіберстійкість) і імплементація сучасних підходів захисту персональних даних потребують подолання фрагментарності національного регулювання та кодифікації у формі Цифрового кодексу України. Наукова новизна полягає в концептуалізації адміністративно-правового режиму цифрових сервісів як інтегральної конструкції, що поєднує нормативні, процедурні та технологічні елементи й забезпечує правову визначеність, підзвітність і довіру до держави; практичне значення – у наданні методологічних орієнтирів для проєктування, запуску та аудиту е-послуг, а також для розроблення кодифікованих актів у сфері цифрових правовідносин.
The article examines the regulatory regulation of the use of digital services as a tool for implementing e-government in Ukraine through the prism of the administrative-legal regime. It is substantiated that such a regime is a holistic system of norms, institutions and procedures that defines the legal framework for the creation, provision, support and control of public e-services and ensures a balance between transparency and information protection. The content of its three interrelated components is disclosed: regulatory (authority of subjects, legal grounds for data processing, e-identification and authentication standards, interoperability of registers and APIs, rules of electronic record-keeping and evidence), procedural (needs assessment, privacy-friendly design, public consultations, accessibility testing, security audit, regulation of the service life cycle) and technological (risk management, cryptographic protection, infrastructure segmentation, logging, continuous incident monitoring and recovery plans). It is shown that the key principles of the regime are legality, openness, accountability, technological neutrality, inclusiveness, interoperability and security by default, as well as compliance with the requirements for personal data minimization, proportionality of processing, delimitation of access and transparency for data subjects. The institutional architecture (executive bodies, specialized regulators for cybersecurity, data protection and trust services, internal control, external audit, administrative and judicial appeal mechanisms) and approaches to measuring effectiveness by KPIs of accessibility, speed, quality, security and user satisfaction are highlighted. It is argued that harmonization with the EU acquis (e-identification, trust services, open data, cyber resilience) and implementation of modern approaches to personal data protection require overcoming the fragmentation of national regulation and codification in the form of the Digital Code of Ukraine. The scientific novelty lies in the conceptualization of the administrative and legal regime of digital services as an integral structure that combines regulatory, procedural and technological elements and ensures legal certainty, accountability and trust in the state; the practical significance lies in providing methodological guidelines for the design, launch and audit of e-services, as well as for the development of codified acts in the field of digital legal relations.
Description
Keywords
електронне урядування, адміністративно-правовий режим, цифрові сервіси, інтероперабельність, захист персональних даних, безпека за замовчуванням/за дизайном, кодифікація, e-government, administrative and legal regime, digital services, interoperability, personal data protection, security by default/by design, codification
Citation
Стиранка М. Б. Нормативне регулювання використання цифрових сервісів як інструменту здійснення електронного урядування / Стиранка М. Б. // Київський часопис права : наук. журн. / М-во освіти і науки України, Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана, Навч.-наук. ін-т «Юрид. ін-т» ; [редкол.: О. В. Кузьменко (голов. ред.) та ін.]. – Київ : Вид. дім «Гельветика», 2026. – № 1. – С. 270–276.