2025 рік

Permanent URI for this community

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/50276

Browse

Browsing 2025 рік by Author "Afanasieva, Olha"

Now showing 1 - 1 of 1
  • No Thumbnail Available
    Item
    Реверсивна логістика як ключовий елемент моделі циркулярної економіки
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Афанасьєва, Ольга Кирилівна; Afanasieva, Olha; Куляк, Вероніка Василівна; Kuliak, Veronika
    У сучасних умовах ресурсного виснаження, зростання обсягів відходів та кліматичних викликів інтеграція циркулярної економіки стає стратегічним вектором сталого розвитку. Реверсивна логістика, як ключовий механізм управління зворотними потоками матеріалів і компонентів, відіграє центральну роль у реалізації принципів замкненого циклу виробництва і споживання. Попри активізацію дискусій довкола циркулярної економіки, реверсивна логістика залишається недооціненою як інструмент формування циркулярної вартості на макро- та мікрорівнях. Досі бракує узагальнених моделей, що б інтегрували логістичні, цифрові, інституційні та стратегічні аспекти циркулярності в єдину систему управління. Недостатньо вивченими залишаються питання інституційних та економічних бар’єрів впровадження реверсивної логістики, а також взаємодії людського капіталу, технологічних рішень і партнерств у забезпеченні функціонування зворотних потоків у різних секторах економіки. Метою статті є обґрунтування ролі реверсивної логістики як ядра циркулярної економіки, ідентифікація ключових бар’єрів і можливостей її інтеграції в господарську діяльність підприємств, а також розробка концептуальної моделі з урахуванням цифрових інструментів, управлінських етапів і стратегічних цілей сталого розвитку. У статті здійснено аналіз провідних моделей циркулярної економіки (Value Hill, Reverse Logistics Maturity Model тощо) з фокусом на логістичну складову. Запропоновано авторську модель реверсивної логістики, яка охоплює етапи збирання, сортування, обробки, повторної інтеграції, а також інформаційно-фінансові потоки й цифрові технології (IoT, блокчейн, цифрові двійники). Визначено типологію бар’єрів та представлено політичні й економічні рішення для їх подолання на прикладі ініціатив ЄС, DHL, Ericsson та інших. Реверсивна логістика формується як критично важлива система підтримки циркулярної трансформації. Подальші дослідження мають бути спрямовані на розробку показників ефективності, цифрових рішень для управління зворотними потоками та аналіз регуляторного середовища в різних країнах. Under the conditions of resource depletion, increasing waste generation, and pressing climate challenges, the integration of circular economy principles is becoming a strategic vector of sustainable development. Reverse logistics, as a crucial mechanism for managing reverse flows of materials and components, plays a central role in implementing closed-loop production and consumption models. Despite the growing academic and practical interest in the circular economy, reverse logistics remains undervalued as an instrument for creating circular value at both macro- and microeconomic levels. There is a lack of integrated models that combine the logistical, digital, institutional, and strategic dimensions of circularity within a comprehensive management system. Institutional and economic barriers to reverse logistics implementation remain insufficiently studied, as do the roles of human capital, digital technologies, and partnerships in ensuring effective reverse flows across various industrial sectors. The aim of this article is to substantiate the role of reverse logistics as the core of the circular economy, to identify key barriers and opportunities for its integration into business operations, and to develop a conceptual model that includes digital tools, managerial stages, and the strategic goals of sustainable development. The article analyzes key models of the circular economy (such as the Value Hill and Reverse Logistics Maturity Model), emphasizing their logistical components. An original model of reverse logistics is proposed, comprising stages of collection, sorting, processing, reintegration, and feedback loops, supported by information and financial flows and digital technologies (e.g., IoT, blockchain, digital twins). A typology of barriers is presented, along with policy and economic recommendations for their mitigation, illustrated by case studies of initiatives from the EU, DHL, Ericsson, and others. Reverse logistics emerges as a critically important support system for the circular transformation of economies. Future research should focus on the development of performance indicators, digital decision-support tools for managing reverse flows, and in-depth analysis of regulatory environments in diverse national contexts