2025 рік

Permanent URI for this community

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/50276

Browse

Now showing 1 - 20 of 131

Впровадження цифрових технологій у публічне врядування: тенденції та перспективи
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Вузій, Віталій Сергійович; Vuzii, Vitalii; Оболенський, Олексій Юрійович; Obolenskyi, Oleksii
У статті досліджено трансформацію публічного врядування під впливом цифрових технологій і визначено нові концептуальні засади функціонування держави в умовах цифровізації. Проаналізовано еволюцію теоретичних підходів — від класичних моделей бюрократії та менеджеріалізму до сучасних цифрових парадигм, які поєднують принципи належного врядування та даноцентричності. Уточнено зміст поняття «публічне врядування» у контексті цифрової трансформації, визначено його оновлені філософські основи та структурні елементи. Особливу увагу приділено електронному урядуванню, блокчейн-технологіям і системам штучного інтелекту як ключовим інструментам модернізації державних процесів. Розкрито закономірності впливу цифровізації на принципи й функції публічного врядування, зокрема на прозорість, підзвітність, доступність, ефективність, включеність громадян і використання даних у прийнятті рішень. Проаналізовано тенденції та перспективи розвитку цифрового врядування в Україні з урахуванням європейських стандартів, викликів безпеки та необхідності інституційного зміцнення. Результати дослідження можуть бути використані як теоретична й методологічна основа подальших наукових робіт у сфері публічного врядування та цифрових трансформацій. Додатково обґрунтовано роль цифрової етики та захисту прав громадян у процесах впровадження інноваційних технологій. Наголошено на важливості розвитку цифрових компетентностей державних службовців як передумови ефективної трансформації управлінських практик. Підкреслено, що формування стійкої цифрової екосистеми потребує поєднання технологічних рішень із комплексними інституційними реформами подальших наукових робіт у сфері публічного врядування та цифрових трансформацій. The article examines how digital technologies transform the system of public administration and reshape its conceptual foundations in the context of large-scale digital transformation. It traces the evolution of theoretical approaches—from classical bureaucratic models and managerial paradigms to contemporary digital governance frameworks combining principles of good governance, network interaction, and datadriven decision-making. The study clarifies the definition of «public governance «within the digital era and identifies its updated philosophical bases focused on transparency, accountability, inclusiveness, responsiveness and trust. Special attention is devoted to egovernment, blockchain solutions, and artificial intelligence as key instruments of institutional modernization. The article reveals the mechanisms through which digital technologies influence the principles and functions of public a governance, including transparency, efficiency, accessibility, civic participation, and the use of data in 66 policymaking. It also outlines the main trends and prospects for digital governance development in Ukraine, considering European standards, security challenges, and institutional prerequisites for effective implementation. The results may serve as a theoretical and methodological basis for further research in the field of public governance and digital transformation. Additionally, the role of digital ethics and the protection of citizens’ rights in the processes of implementing innovative technologies is substantiated. The importance of developing digital competencies of civil servants as a prerequisite for effective transformation of management practices is emphasized. It is emphasized that the formation of a sustainable digital ecosystem requires a combination of technological solutions with comprehensive institutional reforms.
Використання моделей з нечіткою логікою для прийняття інвестиційних рішень щодо матеріальних активів підприємства
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Марчук, Володимир Валерійович; Marchuk, Volodymyr
У статті розглянуто застосування моделей з нечіткою логікою для прийняття обґрунтованих інвестиційних рішень про матеріальні активи теплоелектростанцій (ТЕС) в Україні. З огляду на складний та динамічний стан енергетичної системи країни, а також необхідність модернізації застарілого обладнання планування інвестицій у капітальні ремонти та модернізацію стає важливою складовою управлінських процесів. У звʼязку з цим використання традиційних методів планування не завжди є ефективним через наявність великої кількості невизначених або нечітких факторів, що впливають на прийняття рішень, таких як економічні коливання, зміни у законодавстві, екологічні вимоги та технологічні інновації. Одним із підходів до вирішення цієї проблеми є застосування моделей нечіткої логіки, які дозволяють обробляти нечітку та неповну інформацію, що виникає в умовах нестабільності. Нечітка логіка дає можливість оцінювати ризики, витрати та вигоди інвестиційних рішень, коли точні дані недоступні або неповні. Такий підхід дозволяє здійснювати гнучке управління капітальними ремонтами, модернізацією та заміною обладнання з урахуванням непередбачуваних змін у зовнішньому середовищі. У статті проаналізовано специфічні аспекти функціонування ТЕС в Україні, зокрема роль маневрової генерації та її вплив на баланс попиту та пропозиції енергії. Оскільки ТЕС мають здатність оперативно змінювати потужність (маневрені потужності), їх участь у процесі регулювання енергетичної мережі надзвичайно важлива для забезпечення стабільної роботи енергетичної системи. Застосування моделей нечіткої логіки в процесі інвестиційного планування дає змогу не лише знизити рівень ризиків, а й оптимізувати витрати на модернізацію ТЕС, що є важливим етапом у забезпеченні стабільного енергопостачання в Україні. Розроблені рекомендації можуть бути використані для покращення управління енергетичними підприємствами та прийняття більш обґрунтованих рішень у сфері капітальних ремонтів. The research investigates the use of fuzzy logic models to make informed investment decisions on material assets at thermal power plants (TPPs) in Ukraine. Given the complexity and dynamic nature of the countryʼs energy system, as well as the necessity to replace outdated equipment, investment planning for capital repairs and modernization has become an essential component of management operations. In this regard, traditional planning methods are not always effective due to the presence of multiple unpredictable or ambiguous aspects influencing decision-making, such as economic fluctuations, legislative changes, environmental restrictions, and technology developments.One option to tackling this issue is to use fuzzy logic models, which allow for the processing of unclear and partial information that arises during times of instability. Fuzzy logic allows for the assessment of risks, costs, and benefits of investment decisions when precise data is unavailable or inadequate. This strategy enables flexible management of capital repairs, modernization, and equipment replacement while accounting for unanticipated changes in the external environment. The article also examines specific features of TPP operation in Ukraine, specifically the role of movable generation and its impact on the energy supply-demand balance. TPPsʼability to quickly modify output makes their participation in regulating the energy grid critical for ensuring the energy systemʼs stability. The application of fuzzy logic models in investment planning not only reduces risk levels but also optimizes modernization costs for TPPs, which is an essential step in ensuring stable energy supply in Ukraine. The recommendations developed can be used to improve the management of energy enterprises and make more informed decisions in the field of capital repairs
Інновації та цифрова трансформація індустрії моди в умовах VUCA-середовища та переходу до зеленої економіки
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Дикой, Ростислав Олександрович; Dykoi, Rostyslav
У статті досліджено особливості інноваційних процесів і цифрової трансформації економічних систем в умовах VUCA-середовища (Volatility — Нестабільність, Uncertainty — Невизначеність, Complexity — Складність, Ambiguity — Неоднозначність), що визначає динаміку сучасного глобального розвитку та вимагає від бізнесу безпрецедентної адаптивності. Економічні системи стикаються з викликами прискорених технологічних змін, геополітичної напруженості та зростаючого тиску щодо екологічної відповідальності. Особливу увагу приділено індустрії моди як одній із найбільш чутливих і водночас трансформаційних галузей. Вона слугує показовим прикладом того, як технологічні, соціальні та екологічні зміни (зокрема, перехід до «зеленої» економіки) кардинально змінюють традиційні бізнес-моделі та ланцюги створення вартості. Проаналізовано вплив цифровізації та низки ключових технологічних інновацій на формування нових бізнес-моделей сталого розвитку. Штучний інтелект революціонізує процеси від прогнозування трендів і персоналізованого дизайну до оптимізації управління запасами, що дозволяє значно знизити перевиробництво та відходи. Блокчейн-технології забезпечують безпрецедентну прозорість ланцюгів постачання, дозволяючи споживачам перевіряти походження сировини, умови виробництва та екологічний слід продукції, тим самим підвищуючи довіру до брендів та підтримуючи етичне споживання. Віртуальна та доповнена реальність (VR/AR) трансформують споживчий досвід через віртуальні примірочні, цифрові шоуруми та розробку digital fashion, що зменшує потребу у фізичних зразках та логістичних операціях, знижуючи екологічний вплив. Визначено ключові інноваційні напрями, які сприяють підвищенню адаптивності, прозорості та екологічної відповідальності модних компаній у VUCA-умовах: 1. Прогнозування попиту на основі ШІ:Мінімізація ризиків перевиробництва та нерозпроданих запасів. 2. Цифровізація ланцюга постачання (Digital Supply Chain): Забезпечення відстежуваності «від сировини до вішака» за допомогою блокчейну та IoT. 3. Циркулярні бізнес-моделі: Впровадження платформ перепродажу (ресейлу), ремонту та оренди, інтегрованих з цифровими паспортами продукту. 4. Створення цифрових двійників (Digital Twins):Використання 3D-моделювання для дизайну та виробництва, що скорочує необхідність у фізичних прототипах. Запропоновано стратегічний підхід до поєднання інноваційних та екологічних цілей через концепцію «цифрової стійкості» (Digital Sustainability). Ця концепція передбачає не просто використання цифрових інструментів для підтримки сталих практик, а інтеграцію цифрових технологій як наскрізної основи для побудови гнучкої, прозорої та ресурсоефективної системи, здатної протистояти шокам VUCA-середовища та цілеспрямовано рухатися до цілей сталого розвитку (ЦСР ООН). Це вимагає формування нових управлінських компетенцій та інвестицій у «зелену» цифрову інфраструктуру.Результати дослідження мають високу практичну значущість і можуть бути використані: • Для розробки стратегій цифрової трансформації підприємств індустрії моди, особливо малих та середніх, які прагнуть до виходу на міжнародні ринки та підвищення конкурентоспроможності через екологічні переваги. • Для удосконалення державної політики сталого розвитку шляхом стимулювання інвестицій у «зелені» технології та створення нормативно-правової бази для функціонування цифрових платформ прозорості (наприклад, обов’язкове використання блокчейну для підтвердження екологічних сертифікатів). • Для освітніх програм у сфері креативних індустрій, включаючи підготовку фахівців із Fashion Tech, цифрового дизайну та сталого управління ланцюгами постачання в умовах прискореної цифрової еволюції. This article investigates the features of innovation processes and digital transformation of economic systems in a VUCA environment (Volatility, Uncertainty, Complexity, Ambiguity), which defines the dynamics of modern global development and demands unprecedented adaptability from businesses. Economic systems face the challenges of accelerated technological change, geopolitical tension, and increasing pressure regarding environmental responsibility. Particular attention is paid to the fashion industry as one of the most sensitive yet transformational sectors. It serves as a striking example of how technological, social, and environmental changes (particularly the transition to the «green» economy) are fundamentally altering traditional business models and value chains. The impact of digitalization and a number of key technological innovations on the formation of new sustainable development business models is analyzed. Specifically, Artificial Intelligence (AI) is revolutionizing processes from trend forecasting and personalized design to inventory management optimization, which significantly reduces overproduction and waste. Blockchain technologies provide unprecedented transparency in supply chains, allowing consumers to verify the origin of raw materials, production conditions, and the environmental footprint of products, thereby increasing brand trust and supporting ethical consumption. Virtual and Augmented Reality (VR/AR) are transforming the consumer experience through virtual fitting rooms, digital showrooms, and the development of digital fashion, which reduces the need for physical samples and logistics operations, lowering the environmental impact. Key innovative directions are identified that contribute to increasing the adaptability, transparency, and environmental responsibility of fashion companies in VUCA conditions: * AI-based Demand Forecasting: Minimizing the risks of overproduction and unsold inventory. * Digitalization of the Supply Chain (Digital Supply Chain): Ensuring traceability «from raw material to hanger» using blockchain and IoT. * Circular Business Models: Implementation of resale, repair, and rental platforms, integrated with digital product passports. * Creation of Digital Twins: Using 3D modeling for design and manufacturing, reducing the necessity of physical prototypes. A strategic approach to combining innovative and environmental goals through the concept of «Digital Sustainability» is proposed. This concept involves not merely using digital tools to support sustainable practices, but integrating digital technologies as a foundational, cross-cutting basis for building a flexible, transparent, and resource-efficient system capable of withstanding the shocks of the VUCA environment and purposefully moving towards the UN Sustainable Development Goals (SDGs). This requires the formation of new management competencies and investment in «green» digital infrastructure. The research results have high practical significance and can be used: * For developing digital transformation strategies for fashion industry enterprises, especially small and medium-sized ones, that seek to enter international markets and increase competitiveness through environmental advantages. * For improving state policy on sustainable development by stimulating investment in «green» technologies and creating a regulatory framework for the operation of digital transparency platforms (e.g., mandatory use of blockchain to confirm environmental certificates). * For educational programs in the creative industries, including the training of specialists in Fashion Tech, digital design, and sustainable supply chain management in the context of accelerated digital evolution. Thus, digital transformation in the fashion industry is not just a trend, but a critical prerequisite for achieving economic, social, and environmental sustainability in an era of global uncertainty.
Поява нових технологій збереження даних про транзакції та зміна бачення сутності криптовалют
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Мельник, Олексій Михайлович; Melnyk, Oleksii; Кульбачний, Сергій Володимирович; Kulbachnyi, Serhii; Руженський, Максим Миколайович; Ruzhenskyi, Maksym
Стаття присвячена тому, що собою являють криптовалюти та якими є особливості їх використання як альтернативного засобу проведення електронних платежів. Необхідність дослідження цього аспекту функціонування криптовалют обумовлена тим, що з моменту появи перших криптовалют хоча це явище і закріпилося у сучасному економічному житті, проте не має однозначної оцінки з боку наукової громадськості. Існуючі дискусії стосовно ролі криптовалют в фінансовій системі призвели до того, що їх реальним характеристикам та особливостям практичного застосування приділяється недостатньо уваги. Це важливо з огляду на те, що в Україні питання державного регулювання обігу криптовалют, їх місця у вітчизняній фінансовій та платіжній системі все ще повністю не вирішені. Метою даного дослідження є вивчення базових ознак та сутності криптовалют, їх головних різновидів та технологічних засад їх функціонування. Огляд у цій ро-боті сучасного стану та перспектив розвитку криптовалют, а також техноло-гій, на яких вони діють нині, дало можливість поглибити розуміння цього відносно нового для економіки явища в сучасних умовах. У статті розглянуті різні технології збереження даних про транзакції. Серед них окремо виділені такі різновиди технології блокчейн як публічний та приватний (за-критий блокчейн на якому функціонує такий альткоїн як Ripple). Також розглянуті ті криптовалюти, які застосовують інші (альтернативні) технології перевірки, запису, збереження даних про проведення транзакцій, а також управління як ними, так і мережею. Серед усього різноманіття таких технологій, з огляду на мету дослідження, було окремо виділено: 1) технологію спрямованого ациклічного графа (DAG), 2) технологію Holochain та 3) технологію централізованих реєстрів (Centralized Ledgers). Також простежено те, як поява цих технологій впливає на розуміння того, що можна назвати криптовалютою нині. Проведений в статті аналіз засвідчив, що: 1) Криптовалюта — це цифровий актив, який відіграє роль паралельного засобу обміну, платежу і нагромадження серед обмеженого кола осіб та має криптографічну захищеність. Вона існує лише в цифровій формі у відповідній їй платіжній системі. 2) На сьогоднішній день крипто-валюти функціонують не тільки в межах однорангових мереж. Серед них є ті, які функціонують у багаторангових мережах. 3) Нині серед криптовалют є ті, які підлягають центральному регулюванню з єдиного регулюючого органу. 4) На сьогоднішній день не всі криптовалюти використовують децентралізований публічний реєстр (блокчейн); 5) Нині серед криптовалют є ті, функціонування мереж яких може відбуватись без використання майнінгу. 6) Основною особливістю крипто-валют є їх криптографічна захищеність. The article is devoted to the definition of cryptocurrencies and the peculiarities of their use as an alternative means of electronic payments. The need to study this aspect of cryptocurrencies is due to the fact that since the first cryptocurrencies appeared, although this phenomenon has become entrenched in modern economic life, it has not been unambiguously assessed by the scientific community. Existing discussions on the role of cryptocurrencies in the financial system have led to insufficient attention being paid to their actual characteristics and peculiarities of practical application. This is important given that in Ukraine, the issues of state regulation of cryptocurrencies and their place in the domestic financial and payment system have not yet been fully resolved.The purpose of this study is to examine the basic features and essence of cryptocurrencies, their main types and the technological basis of their functioning. The review in this paper of the current state and prospects for the development of cryptocurrencies, as well as the technologies on which they operate today, made it possible to deepen the understanding of this relatively new phenomenon for the economy in the current environment. The article discusses various technologies for storing transaction data. Among them, such types of blockchain technology as public and private (closed blockchain on which such altcoins as Ripple operate) are separately distinguished. The article also considers those cryptocurrencies that use other (alternative) technologies for verifying, recording, storing transaction data, as well as managing both them and the network. Among the variety of such technologies, given the purpose of the study, the following were separately identified: 1) Directed Acyclic Graph (DAG) technology, 2) Holochain technology, and 3) Centralized Ledgers technology. The author also traces how the emergence of these technologies affects the understanding of what can be called a cryptocurrency today. The analysis conducted in this article shows that: 1) Cryptocurrency is a digital asset that plays the role of a parallel means of exchange, payment and accumulation among a limited number of persons and has cryptographic security. It exists only in digital form in the corresponding payment system. 2) Today, cryptocurrencies operate not only within peer-to-peer networks. There are also those that operate in multi-peer networks. 3) Today, there are cryptocurrencies that are subject to central regulation by a single regulatory authority. 4) Today, not all cryptocurrencies use a decentralized public ledger (blockchain); 5) Today, there are cryptocurrencies whose networks can function without the use of mining. 6) The main feature of cryptocurrencies is their cryptographic security.
Зелений курс і економічні загрози: роль екологічної дипломатії у подоланні кризи
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Мислік, Андрій Андрійович; Myslik, Andrii
Стаття досліджує взаємодію цілей Європейського зеленого курсу та економічних загроз, що виникають у процесі прискореної декарбонізації, переходу до ВДЕ та «озеленення» торгівлі. На основі концептуального узагальнення, порівняльного аналізу регуляторних режимів і сценарного оцінювання витрат-ризиків обґрунтовано, що узгоджена екологічна дипломатія — поєднання переговорів, стандартизації MRV і фінансових інструментів — знижує трансакційні витрати бізнесу, пом'якшує перехідну інфляцію та запобігає регуляторній фрагментації. Запропоновано багаторівневу рамку політики: (1) міжнародний рівень — взаємне визнання методик обліку вбудованих викидів і кліматичні клуби; (2) регіональний рівень — узгодження таксономій, розвиток енергетичних інтерконекторів та водневих коридорів; (3) галузевий рівень — дорожні карти для сталі, цементу, хімії й транспорту з поетапними стандартами продукції. Показано, що цифрові сертифікати походження/вуглецевого сліду, верифікаційні протоколи та механізми взаємного визнання аудитів формують довіру на ринках і полегшують експорт. Для справедливого переходу окреслено інструменти змішаного фінансування (CCfD, гарантійні фонди), регіональні програми перекваліфікації та соціальні «по-душки». Новизна підходу полягає у зведенні дипломатії стандартів і фінансової мобілізації в єдину архітектуру координації, що мінімізує «вартість дезорганізації» та прискорює індустріальну модернізацію без втрати конкурентоспроможності. The article examines the interplay between the EU Green Deal objectives and the economic threats associated with accelerated decarbonization, the shift to renewables, and the greening of trade. Drawing on a conceptual synthesis, comparative assessment of regulatory regimes, and a scenario-based cost–risk matrix, the paper argues that coordinated environmental diplomacy—combining negotiations, MRV standardization and finance instruments—reduces transaction costs for firms, eases transition-related inflation,and prevents regulatory fragmentation. A multi-level policy framework is proposed: (1) international—mutual recognition of embedded-emissions accounting and climate clubs; (2) regional—alignment of taxonomies, development of energy interconnectors and hydrogen corridors; (3) sectoral—roadmaps for steel, cement, chemicals and transport with staged product standards. The study shows that digital certificates of origin/carbon footprint, verification protocols and mutual recognition of audits build market trust and facilitate exports. To ensure a just transition, the paper outlines blended-finance tools (CCfD, guarantee facilities), regional reskilling programs and social safety measures. The novelty lies in integrating standards diplomacy and finance mobilization into a single coordination architecture that minimizes the «cost of disorganization» and accelerates industrial modernization without sacrificing competitiveness.
Вплив диспропорційності структурних детермінантів на національний інноваційний розвиток
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Парубець, Стефанія Олексіївна; Parubets, Stefaniia
В дослідженні аналізується взаємозв’язок між інноваційною продуктивністю та економічними показниками, досліджуючи структурні асиметрії у рівнях інноваційного потенціалу країн. Використовуючи панельний регресійний аналіз, зокрема моделі фіксованих ефектів та випадкових ефектів, а також їхні розширені версії з логарифмічними перетвореннями та квадратичними членами, в дослідженні виявлено, що зростання ВВП на душу населення та платежі за використання інтелектуальної власності позитивно впливають на рівень інноваційності. Водночас, у високорозвинених країнах спостерігається спадна віддача від подальших інвестицій у ВВП і технологічну інфраструктуру. Індекси людського капіталу, такі як Індекс працівників сфери знань та Індекс людського капіталу та досліджень, стабільно демонструють позитивний вплив на інновації. Однак інфраструктурні показники, включаючи рівень охоплення ІКТ, показали слабшу значущість, що може свідчити про ефект насичення в економіках із високим рівнем розвитку. Включення нелінійних ефектів підтвердило, що взаємозв’язок між інноваційністю та економічними показниками є складнішим, ніж вважалося раніше, з проявами спадної граничної віддачі. Результати дослідження підкреслюють необхідність цільових інноваційних стратегій, особливо для країн із високим рівнем доходу, які повинні акцентувати увагу на нематеріальних активах, фундаментальних дослідженнях та управлінні інтелектуальною власністю замість фокусування лише на базових інфраструктурних проєктах. Отримані висновки мають практичне значення для розробки політик щодо зменшення глобальних інноваційних диспропорцій через підтримку людського капіталу, інституційні реформи та розвиток ринкової складності. Крім того, результати свідчать про необхідність адаптивних підходів до інноваційної політики, які враховують національні особливості та рівень економічного розвитку, що дозволить країнам ефективніше використовувати свої конкурентні переваги в глобальній економіці. This study examines the relationship between innovation performance and economic indicators, exploring structural asymmetries in the levels of countries' innovation potential. Utilizing panel regression analysis, specifically fixed-effects and random-effects models, as well as their extended versions incorporating logarithmic transformations and quadratic terms, the research finds that an increase in GDP per capita and payments for intellectual property positively influence innovation levels. However, in highly developed countries, diminishing returns from further investments in GDP and technological infrastructure are observed. Human capital indices, such as the Knowledge Workers Index and the Human Capital and Research Index, consistently demonstrate a positive impact on innovation. In contrast, infrastructure indicators, including ICT coverage levels, exhibit weaker significance, potentially indicating a saturation effect in highly developed economies. The inclusion of nonlinear effects confirms that the relationship between innovation and economic indicators is more complex than previously assumed, with manifestations of diminishing marginal returns. The findings underscore the necessity of targeted innovation strategies, particularly for high-income countries, which should prioritize intangible assets, fundamental research, and intellectual property management rather than solely focusing on basic infrastructure projects. These conclusions have practical implications for policy development aimed at reducing global innovation disparities through human capital support, institutional reforms, and the advancement of market complexity. In addition, the results indicate the need for adaptive approaches to innovation policy that take into account national characteristics and the level of economic development, which will allow countries to more effectively use their competitive advantages in the global economy.
Економічна поведінка підприємства: формування динамічного підходу до детермінації
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Гребешкова, Олена Миколаївна; Hrebeshkova, Olena; Горін, Андрій Вячеславович; Horin, Andrii
У статті розкрито новий динамічний підхід до детермінації економічної поведінки підприємств в умовах сучасного світу, що характеризується високим рівнем динамічності та невизначеності. Обґрунтовано необхідність відходу від статичних моделей поведінки підприємств та переходу до адаптивних стратегій, які забезпечують швидке реагування на зовнішні зміни, зокрема макроекономічні шоки, цифрові трансформації, зміну ринкової кон’юнктури та глобальні кризи. В основу динамічного підходу закладено логіку трикомпонентної будови, а саме: 1) виділення шести основних проєкцій економічної поведінки; 2) ідентифікації її ключових рушійних сил (драйверів); 3) моделювання економічної поведінки на основі ситуативних сценаріїв поведінкових реакцій підприємства. Запропонований методичний підхід передбачає аналіз середовища господарювання, прогнозування, сценарне планування, інтеграцію SMART-технологій та форсайт-методів, що дозволяють підприємствам мінімізувати ризики та підвищити стійкість у динамічних умовах. Дослідження проведено із застосуванням методів і прийомів бібліографічного аналізу для визначення актуальних наукових підходів до економічної поведінки підприємств, порівняльного аналізу міжнародного досвіду управління в умовах нестабільності, а також концептуального моделювання — для оцінки можливих сценаріїв розвитку підприємств у сучасних умовах. Результати дослідження особливо актуальні для українських підприємств, які працюють в умовах воєнної нестабільності та необхідності швидкої адаптації до змінного бізнес-середовища. Динамічний підхід забезпечує наукове підґрунтя для розробки стратегій розвитку підприємств в умовах невизначеності та сприяє посиленню їхньої конкурентоспроможності. Запропоновані теоретичні положення можуть бути використані для формування рекомендацій щодо стратегічного управління підприємствами в умовах нестабільності. Крім того, результати дослідження є підґрунтям для подальших наукових розвідок у сфері адаптивного управління та цифрової трансформації бізнес-процесів. The article introduces a new dynamic approach to the determination of enterprises’ economic behavior in the modern world, characterized by a high level of dynamism and uncertainty. The necessity of transitioning from static behavioral models to adaptive strategies is substantiated, ensuring a rapid response to external changes, including macroeconomic shocks, digital transformations, market fluctuations, and global crises. The dynamic approach is based on a three-component structure, which includes: (1) identification of six key projections of economic behavior; (2) determination of its key driving forces (drivers); and (3) modeling economic behavior based on situational scenarios of enterprise responses. The proposed methodological framework encompasses an analysis of the business environment, forecasting, scenario planning, and the integration of SMART technologies and foresight methods, enabling enterprises to minimize risks and enhance resilience in dynamic conditions. The study employs bibliographic analysis methods to identify relevant scientific approaches to economic behavior, comparative analysis of international management practices in unstable environments, and conceptual modeling to assess potential development scenarios for enterprises in modern conditions. The findings are particularly relevant for Ukrainian enterprises operating under wartime instability and the need for rapid adaptation to a changing business environment. The dynamic approach provides a scientific foundation for developing enterprise growth strategies under uncertainty and contributes to enhancing their competitiveness. The proposed theoretical concepts can be used to develop recommendations for strategic enterprise management in unstable conditions. Moreover, the research findings serve as a foundation for further scientific exploration in the field of adaptive management and digital transformation of business processes.
Безпекоорієнтоване управління закладами охорони здоровʼя в контексті диференціації проявів економічних законів у бізнесі та медичній сфері
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Гарбузюк, Валерій; Harbuziuk, Valerii
In the face of growing complexity, multidimensionality, and increasing dynamism of challenges and threats to the domestic public health system, especially in the process of overcoming the consequences of COVID-2019 and the current military threat, as well as ongoing reforms and digitalization, the implementation of principles of safety-oriented management in healthcare facilities is of great importance. The purpose of this study is to substantiate the theoretical and methodological foundations and to identify the specific features of safety-oriented management in healthcare facilities as compared to the traditional business environment through an analysis and differentiation of the manifestations of economic laws in the medical and business spheres. В статті зазначено, що в умовах підвищення динамічності викликів та загроз перед вітчизняною системою громадського здоров'я, важливого значення набуває впровадження засад безпекоорієнтованого управління закладами охорони здоров'я. Авторами наголошено, що медичні установи функціонують у принципово відмінних умовах в порівнянні із суб'єктами господарювання інших галузей національної економіки, що зумовлює певні особливості до методологічних засад безпекорієнтованого управління. В статті запропоновано авторське визначення поняття «безпекоорієнтоване управління закладами охорони здоров'я». A summary of modern risks and threats at various levels of healthcare management leads to the conclusion that traditional approaches to managing medical institutions are no longer capable of ensuring an adequate level of their economic stability and adaptability to threats. With the increase in organizational, economic, financial, cybernetic, and personnel challenges, the implementation of safety-oriented management approaches, which provide the necessary level of operational efficiency along with systematic threat management, becomes particularly important. The very definition of the content, principles, and functions of such an approach is extremely relevant and important today, as it creates a theoretical and methodological basis for developing practical mechanisms for the protection and sustainable development of healthcare facilities. In modern conditions, this is not just a matter of increasing efficiency but also a critical requirement for maintaining the viability of the public health system as a whole. Safety-oriented management is a conceptual platform within the system of ensuring the economic security of healthcare facilities, the methodological basis of which is securitology, and the practical form of its implementation is security-providing activity through crisis management, risk management, scenario planning, and more. The authors have proposed their own definition of the concept «safety-oriented management of healthcare facilities,» which should be understood as an integrated system of principles, methods, management decisions, and actions aimed at ensuring the stability of healthcare facilities in the face of threats, the continuous and high-quality provision of medical services by prioritizing the safety of patients, medical personnel, resources, and critical infrastructure, and is based on the principles of proactive identification, assessment, analysis, and minimization of risks in all areas of the medical institutionʼs operation.
Діджиталізація управління проєктами і вплив на світову економіку та інвестиції
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Стойка, Андрій Васильович; Stoika, Andrii; Верительник, Світлана Мельсиківна; Verytelnyk, Svitlana; Мацука, Вікторія Миколаївна; Matsuka, Viktoriia
Актуальність теми дослідження зумовлена швидким розвитком діджиталізації, її значенням для управління проєктами, що суттєво впливає на глобальну економіку та інвестиції. У сучасному світі цифрові технології стали важливими інструментами досягнення конкурентних переваг, підвищення ефективності та зниження ризиків в управлінні проєктами. Саме цифрові технології дозволяють компаніям швидше адаптуватися до змін, підвищувати гнучкість і точність прийняття рішень. Проте попри активне застосування цифрових інструментів, існують ще недостатньо досліджені аспекти впливу діджиталізації на стратегічне управління проєктами, що потребує більш глибокого аналізу. Зокрема, недостатньо вивчені питання інтеграції новітніх технологій на різних етапах проєктного управління. І тому важливо вивчити, як інтеграція цифрових інструментів може покращити управлінські процеси, сприяти розвитку світової економіки та залученню інвестицій. У статті досліджено вплив діджиталізації на управління проєктами та її значення для світової економіки й інвестиційного клімату. Розглянуто ключові інноваційні технології, такі як штучний інтелект, великі дані, хмарні платформи, блокчейн, Інтернет речей і роботизація процесів. Показано, що їхнє впровадження в управління проєктами сприяє значному підвищенню ефективності, автоматизації процесів, зниженню людського фактору та підвищенню гнучкості й точності планування. Це дозволяє компаніям більш швидко адаптуватися до змін ринку, знижувати витрати, мінімізувати ризики і створювати додаткові можливості для масштабування бізнесу. Аналізуються сучасні тенденції діджиталізації у сфері проєктного менеджменту, включаючи застосування передових технологій для оптимізації ресурсів, прогнозування ризиків та покращення аналітики. Наведено етапи еволюції цифрової трансформації, що показують поступовий перехід від автоматизації базових завдань до застосування автономного управління проєктами за допомогою штучного інтелекту. Окрему увагу приділено впливу цифрових технологій на інвестиційну привабливість проєктів, особливо в умовах глобалізації та змінюваних економічних реалій, а також на розвиток глобальної економіки. У статті розглянуто успішні кейси провідних міжнародних компаній, таких як Amazon, Tesla, Google, Microsoft, Apple, Meta та Alibaba, що демонструють ефективність використання цифрових рішень в управлінні проєктами. Такі компанії стають лідерами інновацій та технологічного прогресу, встановлюючи нові стандарти управління проєктами у своїй галузі. Результати дослідження підтверджують, що інтеграція цифрових технологій є стратегічно важливим фактором для сучасного управління проєктами. Для компаній критично важливо не лише адаптуватися до нових цифрових реалій, а й активно інвестувати в інновації, розвивати цифрові компетенції та зберігати гнучкість у процесах управління. Такий підхід дозволяє залишатися конкурентоспроможними у глобальній економіці і створювати додаткову вартість для інвесторів. The relevance of this study is driven by the rapid development of digitalization and its impact on project management, significantly influencing the global economy and investments. Digital technologies have become essential tools for achieving competitive advantages, enhancing efficiency, and reducing risks in project management. They enable companies to adapt more quickly to changes, improve flexibility, and enhance decisionmaking accuracy. However, despite the active use of digital tools, certain aspects of digitalizationʼs impact on strategic project management remain underexplored. Therefore, it is crucial to examine how digital tools can improve management processes, contribute to global economic development, and attract investments. This article explores the impact of digitalization on project management and its significance for the global economy and investment climate. Key innovative technologies, such as artificial intelligence, big data, cloud platforms, blockchain, the Internet of Things, and process automation, are examined. The study demonstrates that implementing these technologies leads to significant efficiency improvements, process automation, reduction of human error, and enhanced planning accuracy. This enables companies to adapt to market changes more rapidly, reduce costs, minimize risks, and create opportunities for business scaling. Modern trends in digitalization within project management are analyzed, including the application of advanced technologies for resource optimization, risk forecasting, and improved analytics. The stages of digital transformation evolution illustrate the gradual shift from basic task automation to autonomous project management using artificial intelligence. Special attention is given to the impact of digital technologies on project investment attractiveness, particularly in the context of globalization and changing economic conditions. The article examines successful case studies of leading international companies, such as Amazon, Tesla, Google, Microsoft, Apple, Meta, and Alibaba, which demonstrate the effectiveness of digital solutions in project management. These companies have become leaders in innovation, setting new standards for project management in their industries. The study confirms that integrating digital technologies is a strategically important factor in modern project management. Companies must not only adapt to new digital realities but also invest in innovation, develop digital competencies, and maintain flexibility in management processes to remain competitive and create additional value for investors.
Удосконалення концептуальних засад організації внутрішнього аудиту доходів і витрат закладів громадського харчування
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Петрик, Олена Анатоліївна; Petryk, Olena; Штукін, Олексій Михайлович; Shtukin, Oleksii
Актуальність дослідження зумовлена постійно зростаючою потребою закладів громадського харчування в ефективному управлінні фінансовими ресурсами та оптимізації операційної діяльності в умовах висококонкурентного ринку. Недостатній рівень контролю за доходами та витратами, зумовлений відсутністю уніфікованих методик внутрішнього аудиту, обмеженою автоматизацією облікових процесів та браком кваліфікованих кадрів, призводить до значних фінансових втрат, зниження рентабельності та формування недобросовісної конкуренції. Проблема полягає у відсутності комплексної концепції внутрішнього аудиту, яка б враховувала специфіку галузі громадського харчування та була орієнтована на виявлення та попередження ризиків, а не лише на констатацію фактів. Недослідженими залишаються аспекти інтеграції сучасних інформаційних технологій в аудиторські процедури, розробки ризик-орієнтованих методик для виявлення специфічних для закладів громадського харчування зловживань та формування системи показників ефективності внутрішнього аудиту. Завданням цієї статті є розробка та обґрунтування удосконалених концептуальних засад організації внутрішнього аудиту доходів і витрат закладів громадського харчування з урахуванням сучасних викликів та вимог. В статті обґрунтовано необхідність застосування ризик-орієнтованого та процесного підходів, інтеграції інформаційних технологій, підвищення кваліфікації аудиторів та орієнтації на додану вартість аудиторських процедур. Запропоновано практичні рекомендації щодо розробки ризик-орієнтованих планів внутрішнього аудиту, запровадження контрольних процедур на основі процесного підходу до внутрішнього аудиту, посилення використання сучасних інформаційних технологій обліку та аудиту, підвищення кваліфікації внутрішніх аудиторів закладів громадського харчування та орієнтацію на збільшення доданої вартості, що сприяє підвищенню ефективності та прибутковості бізнесу. Висновки підкреслюють, що впровадження запропонованих концептуальних засад дозволить значно підвищити ефективність внутрішнього аудиту, мінімізувати фінансові ризики, оптимізувати витрати та збільшити прибутковість закладів громадського харчування. The urgency of this research stems from the increasing need for catering establishments to efficiently manage financial resources and optimize operational activities within a highly competitive market. Insufficient control over revenues and expenses, attributed to the lack of unified internal audit methodologies, limited automation of accounting processes, and a shortage of qualified personnel, leads to significant financial losses, reduced profitability, and unfair competition. The core problem lies in the absence of a comprehensive internal audit concept that considers the specific nature of the catering industry and is geared towards identifying and preventing risks, rather than merely stating facts. Unexplored aspects include the integration of modern information technologies into audit procedures, the development of risk-oriented methodologies for detecting abuses specific to catering establishments, and the formation of a system for evaluating the effectiveness of internal audit. The objective of this article is to develop and substantiate improved conceptual foundations for organizing internal audit of revenues and expenses in catering establishments, taking into account current challenges and requirements. The article substantiates the necessity of applying risk-oriented and process approaches, integrating information technologies, enhancing auditor qualifications, and focusing on the value added by audit procedures. Practical recommendations have been proposed for developing risk-oriented internal audit plans, implementing control procedures based on a process-oriented approach to internal audit, enhancing the use of modern information technologies in accounting and auditing, improving the qualifications of internal auditors in catering establishments, and focusing on increasing added value, which contributes to enhancing business efficiency and profitability. The conclusions emphasize that the implementation of the proposed conceptual foundations will significantly enhance the effectiveness of internal audit, minimize financial risks, optimize expenses, and increase the profitability of catering establishments.
Штучний інтелект у забезпеченні міжнародної продовольчої безпеки з урахуванням екологізації виробництва
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Прокоп'єва, Аліна Анатоліївна; Prokopieva, Alina; Побоченко, Леся Миколаївна; Pobochenko, Lesia
У статті комплексно проаналізовано роль технологій штучного інтелекту (ШІ) у формуванні міжнародної продовольчої безпеки в умовах посилення кліматичних загроз, деградації природних ресурсів та зростаючої потреби у екологізації аграрного виробництва. Розкрито потенціал ШІ як ключового інструмента підвищення стійкості продовольчих систем через удосконалення механізмів прогнозування врожайності, автоматизацію процесів управління водними та земельними ресурсами, оптимізацію логістичних маршрутів, моніторинг стану ґрунтів, а також моделювання кліматичних і агроризиків у реальному часі. Визначено основні напрями застосування інтелектуальних технологій у сфері сталого землеробства, зокрема використання супутникового моніторингу, сенсорних мереж, машинного навчання та цифрових платформ для підтримки управлінських рішень. Проведено аналіз міжнародних практик цифрової трансформації продовольчих систем, включаючи програми FAO, World Bank, EU Farm to Fork Strategy, NASA Harvest, IBM PAIRS та Google Earth Engine. Показано, що застосування ШІ сприяє зменшенню антропогенного навантаження на довкілля, підвищенню ресурсної ефективності агровиробництва, мінімізації втрат продовольства та забезпеченню прозорості глобальних ланцюгів постачання за рахунок точного прогнозування попиту й оптимізації логістики. З’ясовано, що для країн, що розвиваються, зокрема України, інтеграція ШІ у аграрну політику може стати важливим чинником підвищення стійкості продовольчої системи, модернізації аграрного сектору та формування ефективної стратегії адаптації до кліматичних змін. Сформульовано рекомендації щодо впровадження ШІ на національному рівні з урахуванням технологічних, інституційних та екологічних аспектів. The article provides a comprehensive analysis of the role of artificial intelligence (AI) technologies in strengthening international food security under intensifying climate risks, degradation of natural resources, and the growing necessity for the ecologization of agricultural production. The study reveals the potential of AI as a key instrument for enhancing the resilience of food systems by improving yield forecasting, automating the management of water and land resources, optimizing logistics chains, monitoring soil conditions, and modeling climate- and agro-related risks in real time. The article identifies the main directions of AI application within sustainable agriculture, including satellite monitoring, sensor networks, machine-learning models, big-data analytics, and digital decision-support platforms. Particular attention is paid to how these technologies transform production processes, reduce environmental pressures, and contribute to more efficient utilization of natural resources. The paper analyzes international practices of digital transformation in the food-security domain, focusing on initiatives by FAO, the World Bank, the EU’s Farm to Fork Strategy, NASA Harvest, IBM PAIRS, and Google Earth Engine. It is demonstrated that AI integration reduces anthropogenic impact, increases resource efficiency, minimizes food losses, and enhances transparency across global supply chains through improved demand forecasting, risk detection, and optimized transport routes. For developing countries, including Ukraine, the adoption of AIdriven solutions can significantly support the modernization of the agricultural sector, accelerate adaptation to climate change, and reinforce national food-security strategies. The article provides practical recommendations for incorporating AI into national agricultural policies, considering technological, institutional, and environmental factors.
Еволюція державних механізмів управління регіонами в умовах цифрової трансформації
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Корнага, Олександр Ігорович; Kornaha, Oleksandr
У статті здійснено комплексне дослідження еволюції державних механізмів управління регіональним розвитком в умовах цифрової трансформації. Наголошується, що цифровізація не є лише технологічною модернізацією окремих елементів державного управління, а виступає багатовимірним процесом, який суттєво змінює логіку функціонування владних інституцій, процедури прийняття рішень і характер взаємодії між державою та громадянами на регіональному рівні. У фокусі аналізу — перехід від традиційних ієрархічних моделей до децентралізованих, гнучких, прозорих систем управління, заснованих на принципах нової публічної служби, відкритості та участі. У статті систематизовано етапи цифрової трансформації в Україні — від інформатизації до електронного врядування й сучасних практик управління на основі даних. Розглянуто стратегічні документи, які визначають рамки цифрової трансформації регіонів, зокрема Стратегію цифрової трансформації України та Державну стратегію регіонального розвитку на 2021–2027 роки. Акцент зроблено на практичних кейсах цифрових ініціатив у громадах: цифрових панелях моніторингу (Smart Lviv Dashboard), реєстраційних платформах (Вінниця), ГІС-системах (Харків) та електронних кабінетах мешканця (Хмельницький). Водночас автором виявлено бар’єри, що стримують цифрову трансформацію на регіональному рівні: інституційна фрагментація, цифрова нерівність, недостатня ІТ-інфраструктура, низький рівень цифрових навичок, ризики кібербезпеки, обмежені фінансові ресурси, особливо в умовах воєнного стану. У підсумку обґрунтовано потребу у формуванні адаптивних моделей цифрового управління, що враховують асиметрію розвитку регіонів, необхідність інклюзивності та стійкості в умовах кризи. This article explores the evolution of state mechanisms for regional governance in Ukraine under the influence of digital transformation. It is argued that digitalization should not be interpreted merely as a technical upgrade of public services but as a complex and multidimensional process that reshapes institutional structures, decision-making mechanisms, and the overall philosophy of interaction between the state and citizens at © Корнага О., 2025 227 the regional level. The research focuses on the transition from traditional hierarchical models of governance to flexible, decentralized, and citizen-oriented models based on the principles of the new public service and smart governance. The study systematizes the main stages of digital transformation in Ukraine’s public sector, from early informatization and the development of e-government to the current stage of integrated digital governance based on big data, open data platforms, GIS technologies, and citizen engagement tools. It emphasizes the growing role of regional and local authorities in shaping and implementing digital policies tailored to local development needs. Strategic documents such as the Digital Transformation Strategy of Ukraine and the State Strategy for Regional Development 2021–2027 are analyzed in terms of their regional implementation and institutional coherence. In addition to reviewing successful cases of digitalization in Ukrainian regions—such as smart dashboards in Lviv, registration systems in Vinnytsia, and GIS-based platforms in Kharkiv—the article also identifies critical barriers to regional digital transformation. These include institutional fragmentation, insufficient digital skills, unequal access to ICT infrastructure, cybersecurity vulnerabilities, and the challenges of sustaining innovation in wartime conditions. The author concludes that building adaptive and inclusive models of digital regional governance requires a systemic approach, strong leadership, and intersectoral cooperation. The findings of the study can be used to inform both academic discourse and the development of evidence-based public policy in Ukraine.
Аналіз впливу пандемії COVID-19 на фінансову ефективність публічних акціонерних компаній
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Лаврухін, Владислав В’ячеславович; Lavrukhin, Vladyslav; Сенькін, Олег С.; Senkin, Oleh
У зв’язку з безпрецедентною економічною кризою, спричиненою пандемією COVID-19, постала нагальна потреба у глибокому аналізі чинників, які впливають на фінансову ефективність бізнесу. Незважаючи на значну кількість наукових праць, більшість з них зосереджуються на окремих секторах, залишаючи без належної уваги комплексне кількісне порівняння фінансових результатів публічних компаній до та під час пандемії. Дане дослідження є критично важливим для підвищення адаптивності підприємств у періоди нестабільності. Метою даного дослідження є кількісне оцінювання змін у ключових фінансових показниках компаній у період до (2019 р.) та під час піку пандемії (2020 р.). У межах аналізу було розглянуто показники рентабельності активів (ROA), рентабельності власного капіталу (ROE), платоспроможності, операційної маржі (EBITDA margin) та інвестицій в інновації (витрати на R&D відносно операційного доходу). Методологічно дослідження спирається на використання кореляційного та регресійного аналізу даних 121 компанії за 2019 рік та 135 компаній за 2020 рік. Статистична перевірка результатів базується на t-критеріях, p-значеннях та ANOVA. Результати свідчать про те, що маржа EBITDA залишалася найбільш стабільним та вагомим чинником, що позитивно впливав на ROA і ROE в обох роках. Коефіцієнт платоспроможності та леверидж мали слабкий або незначний зв’язок з прибутковістю, що свідчить про зменшення ролі структури капіталу в умовах кризового періоду. Інноваційні витрати продемонстрували помірну позитивну кореляцію з прибутковістю, підтверджуючи їх стратегічну важливість у довгостроковому аспекті. Наукова новизна полягає у застосуванні кількісного порівняльного підходу до широкої вибірки компаній для виявлення рушіїв фінансової стійкості. Практична значущість дослідження полягає у формуванні рекомендацій для керівників та інвесторів з підвищення антикризової готовності компаній через фокус на ефективність операцій та інноваційний розвиток. In light of the unprecedented economic crisis caused by the COVID-19 pandemic, there has emerged an urgent need for in-depth analysis of the factors influencing corporate financial performance. Despite a substantial body of academic literature, most existing studies focus on individual sectors, leaving comprehensive quantitative comparisons of public companies’ financial outcomes before and during the pandemic largely unexplored. This study is critically important for enhancing corporate adaptability in times of economic instability. The objective of this research is to quantitatively assess the changes in key financial indicators of companies during the precrisis year (2019) and the peak of the pandemic (2020). The analysis includes return on assets (ROA), return on equity (ROE), solvency, operating margin (EBITDA margin), and innovation investment measured as R&D expenditures relative to operating income. Methodologically, the study relies on correlation and regression analysis, based on data from 121 companies in 2019 and 135 companies in 2020. Statistical validation of the results was conducted using multiple correlation and regression analysis. The findings indicate that EBITDA margin remained the most stable and statistically significant factor positively affecting ROA and ROE in both years. In contrast, solvency and leverage ratios showed weak or insignificant associations with profitability, suggesting that capital structure played a diminished role during the crisis period. R&D expenditures demonstrated a moderate positive correlation with profitability, confirming their strategic relevance from a long-term perspective. The scientific novelty of the study lies in its use of a quantitative comparative approach across a broad sample of public companies to identify the key drivers of financial resilience. The practical significance is reflected in its actionable recommendations for corporate managers and investors seeking to enhance crisis preparedness by emphasising operational efficiency and innovation-led growth.
Реінжиніринг бізнес-процесів в сучасних реаліях: від smart-систем до штучного інтелекту
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Костецький, Максим Євгенійович; Kostetskyi, Maksym
Стаття присвячена аналізу сучасних інструментів реінжинірингу бізнес-процесів, таких як SMART-системи та штучний інтелект (ШІ), із акцентом на їхньому застосуванні в українському ІТ-секторі. Розглянуто переваги цих технологій у контексті цифровізації, глобалізації та викликів, спричинених війною з Росією. Обґрунтовано необхідність фундаментального перепроєктування бізнес-процесів для адаптації до динамічних змін зовнішнього середовища, що включає нові умови ринку, зміну споживчих уподобань та високий рівень невизначеності. Визначено ключові аспекти інтеграції SMART-систем і ШІ, що забезпечують гібридні рішення для підвищення продуктивності, адаптивності та конкурентоспроможності підприємств. У статті підкреслюється, що цифрові технології є критично важливими для ефективного управління ресурсами, оптимізації операційних витрат і забезпечення стійкості бізнесу. Впровадження SMART-систем дозволяє автоматизувати рутинні процеси, підвищити швидкість обробки даних і мінімізувати людський фактор у прийнятті рішень. Зазначено, що синергія SMART-технологій і ШІ сприяє розширенню аналітичних можливостей, що дозволяє підприємствам працювати з великими масивами даних у режимі реального часу. Інтеграція цих технологій створює передумови для побудови проактивних бізнес-моделей, орієнтованих на гнучкість і масштабованість. Особливу увагу приділено аналізу ефективності впровадження цифрових рішень в умовах кризових ситуацій, коли важливо швидко реагувати на зміни зовнішнього середовища. У статті також зазначено, що використання ШІ в ІТ-компаніях дозволяє розробляти персоналізовані продукти та послуги, підвищуючи рівень задоволеності клієнтів. Наголошено, що ефективність впровадження цифрових рішень значною мірою залежить від культури інновацій у компаніях та готовності до змін. У статті також йдеться про необхідність тісної співпраці між бізнесом, науковими установами та державними органами для розробки комплексних рішень у сфері реінжинірингу бізнес-процесів. Визначено, що використання аналітики великих даних (Big Data) у поєднанні зі штучним інтелектом дозволяє передбачати ризики та створювати стратегії розвитку на основі доказових даних. Наголошено на важливості етичних аспектів застосування ШІ, зокрема щодо прозорості алгоритмів і відповідальності за прийняті рішення. Розглянуто вплив цифрових технологій на ринок праці, підкреслюючи необхідність перекваліфікації персоналу для ефективної роботи з новими інструментами. Проаналізовано потенціал інтеграції розумних рішень для підвищення ефективності ланцюгів постачання та логістики в ІТ-секторі. У статті зроблено висновок, що розширення можливостей цифрових технологій дозволяє українським ІТ-компаніям успішно конкурувати на глобальному ринку, забезпечуючи високу якість послуг і продуктів. The article is devoted to the analysis of modern business process reengineering tools, such as SMART systems and artificial intelligence (AI), with a focus on their application in the Ukrainian IT sector. The advantages of these technologies are considered in the context of digitalization, globalization, and the challenges posed by the war with Russia. The necessity of a fundamental redesign of business processes to adapt to the dynamic changes of the external environment is substantiated, including new market conditions, changing consumer preferences, and a high level of uncertainty. Key aspects of the integration of SMART systems and AI have been identified, providing hybrid solutions to enhance productivity, adaptability, and enterprise competitiveness. The article emphasizes that digital technologies are critically important for efficient resource management, optimization of operational costs, and ensuring business resilience. The implementation of SMART systems allows for the automation of routine processes, increases data processing speed, and minimizes the human factor in decision-making. It is noted that the synergy of SMART technologies and AI contributes to the expansion of analytical capabilities, enabling enterprises to work with large data volumes in real time. The integration of these technologies creates the foundation for building proactive business models focused on flexibility and scalability. Special attention is paid to analyzing the effectiveness of digital solutions in crisis situations, where rapid responses to external environmental changes are crucial. The article also notes that the use of AI in IT companies allows for the development of personalized products and services, increasing customer satisfaction levels. It is emphasized that the effectiveness of digital solution implementation largely depends on the culture of innovation within companies and their readiness for change. The article further discusses the necessity of close collaboration between businesses, scientific institutions, and government bodies to develop comprehensive solutions in the field of business process reengineering. It is determined that the use of big data analytics in combination with AI enables the prediction of risks and the creation of development strategies based on evidence-based data. The importance of ethical aspects in AI applications is highlighted, particularly regarding algorithm transparency and accountability for decision-making.The impact of digital technologies on the labor market is also examined, stressing the need for personnel retraining to effectively work with new tools. The potential for integrating smart solutions to enhance supply chain and logistics efficiency in the IT sector is analyzed. The article concludes that expanding the capabilities of digital technologies allows Ukrainian IT companies to successfully compete in the global market, ensuring high-quality services and products.
Ентропійні виклики та перспективи впровадження циркулярного підприємництва на ринку паперової та крафт-упаковки
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Теплюк, Марія Анатоліївна; Tepliuk, Mariia; Приваренко, Дар’я Андріївна; Pryvarenko, Daria
У статті досліджено ентропійні виклики та передумови використання циркулярного підприємництва на ринку паперової та крафт упаковки в контексті впливу на екологію, а також глобальні тенденції ринку упаковки. З’ясовано, що популярність паперової упаковки обумовлена можливістю її повторного використання та простотою утилізації, а ефективність замкненого циклу матеріалів залежить від якості повторно використаних і перероблених ресурсів, їх здатності до відновлення, переробки та подальшого використання, збереження функціональних властивостей та відповідності вимогам кінцевого застосування. Виявлено, що ключовими драйверами інноваційного розвитку у сфері пакувальних матеріалів є досягнення у сфері матеріалознавства та виробничих технологій. Зокрема, зростає застосування «розумної упаковки», яка передбачає інтеграцію цифрових рішень, таких як QR-коди, технології NFC та RFID-мітки. Проаналізовано сучасний стан ринку паперової і крафтової упаковки в Україні. Розглянуто досвід впровадження принципів циркулярного підприємництва в діяльності провідних гравців ринку паперової упаковки України (ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат», ТОВ «Трипільський пакувальний комбінат», ПрАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» та інших). Виявлено, що ключові гравці ринку в певній мірі використовують засади сталого розвитку при виробництві своєї продукції, однак, більшість з них має проблеми при використанні циркулярного підприємництва, зокрема, виявлено, що основними проблемами циркулярного підприємництва в Україні є технічна зношеність виробничого обладнання, нестабільність і низька якість постачання вторинної сировини, а також високі витрати на інтеграцію енергоефективних технологій, недостатньо розвинена інфраструктура збору та переробки відходів, а також складності переробки упаковки зі змішаних матеріалів. Окреслено перспективи розвитку ринку та роль держави в контексті важливості нормативно-правового регулювання галузі, так як Розвиток пакувального ринку в контексті сталого розвитку є можливим лише за умови інтеграції регуляторних, технологічних та економічних інструментів. The article examines the entropy dimension of business relocation in the context of antifragility, digital transformation, and sustainable development. The authors analyze relocation not only as a forced response to external challenges but also as a strategic mechanism for enhancing business resilience. It is noted that relocation processes are accompanied by an increase in entropy, which requires adap tive strategies, including the use of digital technologies, optimization of business models, and integration of sustainability principles. Methodological approaches to assessing relocation are considered, including systems and synergetic analysis, as well as economic-mathematical modeling of risks and benefits. Particular attention is paid to international relocation experiences, which demonstrate effective adaptation models. The study concludes that relocation can become a driver of business development if accompanied by digitalization and strategic risk management. The importance of government support in creating a favorable environment for business adaptation is emphasized. The findings of this study may be useful for researchers, entrepreneurs, and policymakers in developing effective business relocation strategies in conditions of global instability. The article also analyzes the impact of relocation on the long-term competitiveness of enterprises. In particular, it examines how strategic relocation planning enables companies to minimize operational risks, reduce costs, and efficiently adapt to new market conditions. Special attention is given to the role of innovative technologies in ensuring business continuity and improving management efficiency during relocation. Furthermore, the socioeconomic aspects of relocation are highlighted, including its impact on employment, human capital development, and the integration of businesses into new regional ecosystems. Possible risks associated with personnel adaptation and the transformation of organizational culture in a new environment are outlined.
Концептуальні підходи до дослідження розвитку субʼєктів підприємництва в умовах соціально-економічної нестабільності
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Шлапак, Андрій Васильович; Shlapak, Andrii
У статті досліджено розвиток суб'єктів підприємництва в умовах соціально-економічної нестабільності, що набуває особливої значущості, оскільки саме нестабільність дедалі більше перетворюється на постійну характеристику сучасної економіки. Глобальні процеси, що поєднують циклічні економічні кризи, технологічні прориви, політичні трансформації та культурні зміни, створюють нові виклики для підприємницької діяльності. За таких умов класичні підходи до вивчення підприємництва, що формувалися переважно на основі стабільних економічних систем, виявляють обмежену здатність пояснювати реальну динаміку розвитку. Це актуалізувало потребу в оновленні теоретико-методичних засад і пошук нових концептуальних рішень, здатних відобразити складність та багатофакторність сучасного підприємницького середовища. У статті зазначено, що попри наявність значного наукового доробку, аналіз літератури свідчить про фрагментарність існуючих досліджень. Багато праць присвячено окремим аспектам (інноваціям, інституційним трансформаціям чи ресурсним можливостям підприємницьких структур). Однак комплексні дослідження, які інтегрують різні підходи та дозволяють пояснити розвиток у цілісності його проявів, залишаються недостатньо представленими. Відсутність таких інтегрованих моделей знижує пояснювальну цінність наукового дискурсу й обмежує можливості для практичного застосування результатів у стратегічному управлінні суб'єктами підприємництва. Метою дослідження визначена як систематизація концептуальних підходів до розвитку підприємництва, виокремлення їх ключових характеристик і визначення перспектив інтеграції, що забезпечить формування більш комплексного бачення у контексті соціально-економічної нестабільності. Основний матеріал представлений у вигляді аналізу трьох провідних концептуальних орієнтацій. Інноваційний підхід розглядає підприємництво як процес безперервного оновлення, що базується на впровадженні технологічних новацій, створенні нових бізнес-моделей і продуктів, які забезпечують конкурентні переваги. Інституційний підхід акцентує увагу на впливі формальних правил і неформальних норм, які визначають «правила гри» для підприємців, задають межі та одночасно відкривають можливості для адаптації. Ресурсно-організаційний підхід наголошує на значенні внутрішнього потенціалу підприємницьких структур, їхніх компетенцій, управлінських рішень і здатності формувати організаційні моделі, що забезпечують гнучкість та стійкість у турбулентному середовищі. Зроблено висновок, що ізольоване використання кожного з підходів не дозволяє відобразити всі грані сучасного підприємницького розвитку. Їх поєднання створює передумови для формування цілісного наукового бачення, яке поєднує інноваційні, інституційні та організаційні аспекти. Дискусійність проблеми полягає у визначенні оптимальних форм інтеграції цих підходів та окресленні меж їхньої застосовності. У перспективі інтегровані концептуальні моделі можуть забезпечити кращу прогностичну здатність щодо траєкторій розвитку підприємництва, а також підвищити практичну цінність результатів досліджень для розроблення стратегій стійкості, адаптації та конкурентоспроможності бізнесу в умовах невизначеності. The article explores the development of entrepreneurial entities under conditions of socio-economic instability, which is of particular importance since instability is increasingly becoming a permanent feature of the modern economy. Global processes that combine cyclical economic crises, technological breakthroughs, political transformations, and cultural changes create new challenges for entrepreneurial activity. Under such conditions, classical approaches to the study of entrepreneurship, formed mainly on the basis of stable economic systems, demonstrate a limited ability to explain the real dynamics of development. This has highlighted the need to update the theoretical and methodological foundations and to search for new conceptual solutions capable of reflecting the complexity and multi-factor nature of the contemporary entrepreneurial environment. The article emphasizes that despite the availability of substantial scholarly contributions, a review of the literature reveals the fragmentary nature of existing research. Many studies focus on individual aspects—innovation, institutional transformations, or the resource potential of entrepreneurial structures. However, comprehensive investigations that integrate different approaches and enable the explanation of development in the integrity of its manifestations remain insufficiently represented. The absence of such integrated models reduces the explanatory value of the academic discourse and limits opportunities for the practical application of results in the strategic management of entrepreneurial entities. The research objective is defined as the systematization of conceptual approaches to entrepreneurial development, the identification of their key characteristics, and the determination of integration prospects, which will ensure the formation of a more comprehensive vision in the context of socio-economic instability. The main material is presented as an analysis of three leading conceptual orientations. The innovation approach views entrepreneurship as a process of continuous renewal, based on the implementation of technological innovations, the creation of new business models, and products that provide competitive advantages. The institutional approach emphasizes the influence of formal rules and informal norms that establish the «rules of the game» for entrepreneurs, setting boundaries while simultaneously opening opportunities for adaptation. The resource-organizational approach highlights the importance of the internal potential of entrepreneurial structures, their competencies, managerial decisions, and ability to design organizational models that ensure flexibility and resilience in a turbulent environment. It is concluded that the isolated application of each approach does not allow for capturing the full range of modern entrepreneurial development. Their combination creates the prerequisites for forming a holistic scientific vision that integrates innovative, institutional, and organizational aspects. The debate lies in defining the optimal forms of integrating these approaches and outlining the boundaries of their applicability. In the long term, integrated conceptual models can provide better predictive capacity regarding entrepreneurial development trajectories and enhance the practical value of research results for designing strategies of resilience, adaptation, and competitiveness of businesses under uncertainty.
Алгоритмізація процесу формування та розвитку екосистемних бізнес-моделей у сфері розваг
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Лаврененко, Валентина Віталіївна; Lavrenenko, Valentyna; Терещенко, Юлія Олександрівна; Tereshchenko, Yuliia
У статті досліджено процес формування та розвитку екосистемних бізнес-моделей (ЕБМ) у розважальній індустрії в умовах цифрової трансформації. Актуальність теми зумовлена стрімким поширенням платформних рішень, зростанням ролі багатосторонніх мережевих взаємодій, необхідністю інтеграції різних учасників у спільні ціннісні пропозиції та посиленням конкуренції в цифровому середовищі. Сучасні компанії індустрії розваг функціонують за умов високої технологічної динаміки, фрагментації ринків і зростання залежності від координації між виробниками контенту, платформами та інфраструктурними партнерами, що висуває потребу у науково обґрунтованій методології розбудови ЕБМ. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та формалізація шестиетапного алгоритму розвитку екосистемної бізнес-моделі, який поєднує стратегічні, аналітичні та операційні виміри функціонування екосистеми й забезпечує узгодженість дій її учасників. У статті узагальнено сучасні теоретичні підходи до проєктування цифрових екосистем, досліджено логіку взаємодії стратегічних, контекстуальних і ціннісних компонентів бізнесмоделі та запропоновано структурований алгоритм розвитку ЕБМ. Кожен з його етапі конкретизовано через управлінські завдання, механізми створення і передачі цінності та релевантні показники ефективності. Особливу увагу приділено методиці нормалізації гетерогенних індикаторів і побудові інтегрального профілю розвитку, що забезпечує можливість оцінювання зрілості екосистеми, виявлення структурних дисбалансів і визначення напрямів її вдосконалення. Практичну значущість алгоритму продемонстровано на прикладі компанії MEGOGO, що дає змогу простежити трансформацію концептуальних положень у конкретні управлінські рішення та вимірювані результати. Доведено, що застосування алгоритмізованого підходу до аналізу й розвитку ЕБМ сприяє підвищенню стійкості бізнес-моделі, зміцненню партнерських взаємодій та формуванню збалансованої системи управління в умовах цифрової економіки. Запропонована методологія може бути використана компаніями індустрії розваг для стратегічного планування, моніторингу ефективності та підтримки інноваційних процесів. Перспективи подальших досліджень охоплюють розроблення цифрових інструментів автоматизованого моніторингу, моделювання мережевих ефектів та використання сценарних симуляцій для розширення практичної застосовності запропонованого алгоритму. The article examines the formation and development of ecosystem business models (EBMs) in the entertainment industry within the broader context of digital transformation and the growing significance of platform-based value creation. The relevance of the topic is driven by the rapid expansion of digital platforms, the increasing complexity of multi-actor interactions, and the need for companies to strengthen strategic coordination, technological adaptability, and partner integration in a highly dynamic market environment. Entertainment enterprises today operate under conditions of technological turbulence, fragmented consumption patterns, and intensified competition, which underscores the necessity for a scientifically grounded methodological framework for designing and managing EBMs. The aim of the study is to substantiate and formalize a six-stage algorithm for the evolution of ecosystem business models, integrating strategic visioning, contextual analysis, mechanisms of value co-creation and exchange, ecosystem architecture, diagnostic assessment, and outcome evaluation based on the OKR framework. The article synthesizes contemporary theoretical approaches to ecosystem design, clarifies the conceptual and functional content of each stage of the proposed algorithm, and identifies managerial actions and performance indicators that link qualitative characteristics of EBMs with measurable assessment tools. Particular attention is devoted to the normalization of heterogeneous indicators and the construction of an integrated development profile, which enables the evaluation of maturity levels across functional components and the identification of structural imbalances. The practical applicability of the algorithm is demonstrated through a case study of MEGOGO, a leading Ukrainian digital streaming platform, showing how an abstract conceptual model can be operationalized using real metrics for strategic planning, ecosystem performance monitoring, and continuous improvement initiatives. The findings contribute to the scholarly discourse on ecosystem-based business models by offering a structured algorithmic approach that unifies strategic, analytical, and operational dimensions of ecosystem development. The proposed framework can serve as a methodological foundation for entertainment industry enterprises seeking to enhance resilience, strengthen partner networks, and harness the potential of digital platforms for sustainable growth. Future research directions include the development of automated monitoring tools, quantitative modeling of network effects, and scenario-based simulations aimed at expanding the practical utility of the proposed algorithm.
Ознаки екосистемності розвитку будівельного комплексу України
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Омельчук, Дмитро Сергійович; Omelchuk, Dmytro
Стаття присвячена емпіричному оцінюванню можливості імплементації екосистемного підходу як основи наукового забезпечення політики розвитку будівельної галузі України. В статті використано методи аналітичного групування та формального оцінювання пропорцій розподілу за допомогою показників ентропії. Це дозволило уточнити бачення галузевої структури екосистеми бізнесу, що формується навколо будівельної галузі України й у якій функції «архітектора екосистеми» виконують підприємства ВЕД 41.10 «Організація будівництва будівель». Крім того, виявлено, що характеристики розподілу витрат і вигід, породжуваних становленням екосистеми будівельного бізнесу в Україні суттєво відрізняються від сформульованих західними науковцями теоретичних уявлень про закономірності імплементації екосистемного підходу до стратегічного управління розвитком будівельного бізнесу. Зокрема, зміни, що спостерігались в пропорціях розподілу генерованої в екосистемі доданої вартості між видами економічної діяльності, переважно негативна її динаміка по усіх (крім власне ядра екосистеми бізнесу – будівництва) видах економічної діяльності, пов’язаних з розширенням виробничого потенціалу національної економіки, свідчать, що технологічні інновації, розширене відтворення виробничого потенціалу, зростання локалізації продукту екосистеми в національній економці не є органічними для досліджуваної екосистеми, не вбудовані в механізми розподілу вигід і витрат між її учасниками. Відповідно, теоретично обумовлені сподівання на стихійне перетворення екосистемних тенденцій на чинник наближення залучених до екосистеми галузей до траєкторії сталого розвитку та гармонізації відносин між бізнес моделями і завданнями державної політики не отримують емпіричного підтвердження. The article is devoted to the empirical assessment of the possibility of implementing an ecosystem approach as the basis for scientific support for the development policy of the construction industry of Ukraine. The article uses methods of analytical grouping and formal assessment of distribution proportions using entropy indicators. This allowed us to clarify the vision of the industry structure of the business ecosystem that is formed around the construction industry of Ukraine and in which the functions of the “ecosystem architect” are performed by enterprises of VED 41.10 “Organization of building construction”. In addition, it was found that the characteristics of the distribution of costs and benefits generated by the formation of the construction business ecosystem in Ukraine differ significantly from the theoretical ideas formulated by Western scientists about the regularities of implementing an ecosystem approach to strategic management of construction business development. In particular, the changes observed in the proportions of the distribution of added value generated in the ecosystem between types of economic activity, its predominantly negative dynamics across all (except for the core of the business ecosystem itself - construction) types of economic activity related to the expansion of the production potential of the national economy, indicate that technological innovations, expanded reproduction of production potential, and increased localization of the ecosystem product in the national economy are not organic for the ecosystem under study and are not built into the mechanisms for distributing benefits and costs between its participants. Accordingly, theoretically conditioned expectations for the spontaneous transformation of ecosystem trends into a factor in bringing the industries involved in the ecosystem closer to the trajectory of sustainable development and harmonizing relations between business models and state policy objectives do not receive empirical confirmation.
Трансформація економіки і ефекти поширення: виклики та адаптація України в свiтлi NNTT
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Котін, Ілля Петрович; Kotin, Illia
У сучасних умовах глобальної нестабільності, війни в Україні та посилення інтеграційних процесів із ЄС постає нагальна потреба у переосмисленні ролі зовнішньої торгівлі як чинника структурної трансформації національної економіки. Особливо важливо дослідити механізми формування spillover-ефектів, що виникають унаслідок адаптації підприємств до змін регуляторного середовища, ринкової відкритості та інституційних реформ. Нова-нова теорія торгівлі (NNTT), що зосереджується на фірмовій продуктивності та селекції, надає ефективний інструментарій для аналізу цих процесів у країнах із високим рівнем екзогенних шоків. Незважаючи на наявність значного масиву емпіричних досліджень у сфері міжнародної торгівлі, досі бракує системного аналізу того, як саме фірмова гетерогенність, політична турбулентність і структурна асиметрія впливають на здатність українських підприємств до формування конкурентоспроможного експортного потенціалу. У науковій літературі недостатньо висвітлені процеси адаптації МСП та державних підприємств в умовах війни, а також відсутній порівняльний аналіз ефективності механізмів підтримки експортерів у країнах з подібною структурною трансформацією. Метою цієї статті є розкриття структурних та поведінкових чинників, що визначають spillover-ефекти у зовнішній торгівлі України. У статтi дослiджуються економiчнi ефекти торгiвлi та поширення (spillover) у країнах Європейського Союзу та України. Зосереджено увагу на мiждисциплiнарному пiдходi, що охоплює макроекономiчну полiтику, iнституцiйну структуру, поведiнковi фактори та геополiтичнi ризики. У роботі застосовано теорію NNTT, інституційну економіку та аналіз економічних показників у 2000–2024 роках. Оцінено динаміку експорту за галузями, адаптацію фірм до нових ринків, продуктивність SMEs і SOEs, а також обсяг spillover-ефектів у секторах ІТ, агро, оборони, машинобудування. Дослідження підтверджує, що формування стійкого експортного потенціалу в Україні потребує переорієнтації політики з макрорівневих стимулів на мікрорівневу підтримку продуктивних фірм, зокрема шляхом зменшення фіксованих витрат експорту, інституційної підтримки кластерів та цільової допомоги секторам із високим потенціалом spillover. На основi концептiв NNTT проаналiзовано, як фiрмова неоднорiднiсть, регуляторне середовище,вiдкритiсть ринку та економiя вiд масштабу впливають на структурнi трансформацiї. Розглянуто особливостi української економiки в контекстi вiйни та євроiнтеграцiї. Стаття спирається на сучасну емпiричну лiтературу та пiдкреслює необхiднiсть координацiї полiтик у глобалiзованому торговельному просторi. In the context of global instability, the ongoing war in Ukraine, and accelerated integration with the European Union, there is an urgent need to reconsider the role of international trade as a driver of structural transformation within the national economy. Emphasis should be placed on understanding the mechanisms of spillover effects that arise as firms adapt to evolving regulatory frameworks, market openness, and institutional reforms. The New-New Trade Theory (NNTT), which focuses on firm-level productivity and selection mechanisms, provides an effective analytical toolkit for exploring these dynamics in countries exposed to significant exogenous shocks. Despite a growing body of empirical research in international trade, there remains a lack of systematic analysis of how firm heterogeneity, political volatility, and structural asymmetries affect the ability of Ukrainian enterprises to build competitive export capacity. Current academic literature underrepresents the processes by which small and medium-sized enterprises (SMEs) and state-owned enterprises (SOEs) adjust under wartime conditions. Furthermore, there is a shortage of comparative evaluations of export support mechanisms in structurally transforming economies. The aim of this article is to uncover the structural and behavioral factors that determine spillover effects in Ukraine’s external trade. The study examines trade and spillover dynamics in both the European Union and Ukraine through an interdisciplinary lens— encompassing macroeconomic policy, institutional architecture, behavioral economics, and geopolitical risks. The methodological framework combines the NNTT with institutional economic analysis and macroeconomic data spanning 2000–2024. The paper assesses sectoral export trends, firm-level adaptation to external markets, SME and SOE productivity, and spillover intensity in the IT, agriculture, defense, and machinery sectors. Findings confirm that sustainable export development in Ukraine requires a shift from macro-level stimuli to targeted micro-level support for productive firms. This includes reducing fixed export costs, fostering institutional support for industrial clusters, and prioritizing sectors with high spillover potential. Drawing from NNTT concepts, the study analyzes how firm-level heterogeneity, regulatory complexity, market access, and economies of scale shape structural change. Special attention is given to the wartime and EU-integration context of Ukraine. The article emphasizes the need for coordinated policy design in a globalized trade system
Мапування ланцюга поставок та ідентифікація критичних ланок у секторі охорони здоров'я
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Кириленко, Вікторія Юріївна; Kyrylenko, Viktoriia
У статті досліджується концепція стратегічного мапування ланцюгів постачання у сфері охорони здоров’я як інструменту підвищення стійкості медичних систем до зовнішніх шоків, криз і надзвичайних ситуацій. Основна увага приділяється методиці ідентифікації критичних вузлів — елементів або точок у ланцюгу, порушення функціонування яких може спричинити масштабні перебої в системі медичного забезпечення. Автор аналізує структуру та взаємодію чотирьох ключових підланцюгів: фармацевтичного (виробництво, імпорт і дистрибуція лікарських засобів), постачання медичних виробів і обладнання, медичних витратних матеріалів (зокрема засобів індивідуального захисту), а також ланцюга постачання крові та кровозамінників. На прикладі України — особливо в умовах пандемії COVID-19 і повномасштабної війни — розкривається, як збої у виробництві, імпорті, логістиці, централізованих закупівлях чи цифровій координації можуть мати каскадний ефект, що призводить до системних збоїв у наданні медичних послуг. Розглядаються як вертикальні критичні вузли (наприклад, єдині постачальники діючих речовин або ключові логістичні склади), так і горизонтальні точки перетину (лікарні, платформи закупівель, цифрові системи обліку). Підкреслюється важливість досягнення глибокої (Tier N) прозорості ланцюгів постачання, інтеграції цифрових платформ, диверсифікації джерел постачання, розвитку партнерств між державним і приватним секторами, а також створення адаптивних стратегічних запасів і підвищення рівня міжгалузевої координації. Стаття поєднує прикладний аналіз, аналітичне моделювання та системні підходи до управління ризиками у сфері охорони здоров’я, пропонуючи універсальну міждисциплінарну методику. Такий підхід дозволяє не лише виявити вразливі точки, а й сформувати практичну основу для модернізації медичних систем, планування безперервності обслуговування, оцінки ризиків і оперативного реагування на нові виклики в умовах високої невизначеності, геополітичної напруги, глобальних потрясінь і трансформацій постачання в умовах обмежених ресурсів і нестабільного середовища. This article explores the concept of strategic supply chain mapping in the healthcare sector as a practical and evidence-based approach to enhancing the resilience of health systems in the face of external shocks, systemic crises, and emergency disruptions. It presents a comprehensive methodology for identifying critical nodes—specific elements or intersection points within the healthcare supply chain whose failure could lead to cascading breakdowns in healthcare delivery. The analysis focuses on four major sub-chains: pharmaceuticals (including the production, importation, and distribution of medicines), medical devices and equipment, medical consumables (notably personal protective equipment), and blood and blood substitute logistics. Using Ukraine as a case study—particularly under the acute pressure of the COVID-19 pandemic and the ongoing full-scale war—the article illustrates how interruptions in logistics, production, imports, centralized procurement, or digital coordination mechanisms can result in system-wide healthcare failures. It distinguishes between vertical critical nodes (e.g., single-source API suppliers, national warehouses, bottleneck manufacturing sites) and horizontal intersection points (e.g., hospitals, procurement bodies, and digital platforms for tracking and coordination). The analysis places special emphasis on achieving multi-tier (Tier N) supply chain visibility, developing integrated and interoperable digital infrastructures, diversifying sources of supply, fostering dynamic public-private cooperation, and building adaptive strategic reserves at national and institutional levels. The proposed framework integrates operational modeling with governance insights, offering a multidisciplinary methodology suitable for use in both developed and developing healthcare contexts. Ultimately, the study provides actionable tools for policymakers, logistics planners, and healthcare administrators to identify vulnerabilities, strengthen systemic preparedness, and ensure the continuity and quality of medical services under complex and uncertain conditions of crisis, war, or global disruption—especially in fragile economies or unstable geopolitical environments.

Browse

Browsing 2025 рік by Issue Date

Results Per Page

Sort Options