2025 рік

Permanent URI for this community

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/50276

Browse

Now showing 1 - 20 of 131

Використання моделей з нечіткою логікою для прийняття інвестиційних рішень щодо матеріальних активів підприємства
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Марчук, Володимир Валерійович; Marchuk, Volodymyr
У статті розглянуто застосування моделей з нечіткою логікою для прийняття обґрунтованих інвестиційних рішень про матеріальні активи теплоелектростанцій (ТЕС) в Україні. З огляду на складний та динамічний стан енергетичної системи країни, а також необхідність модернізації застарілого обладнання планування інвестицій у капітальні ремонти та модернізацію стає важливою складовою управлінських процесів. У звʼязку з цим використання традиційних методів планування не завжди є ефективним через наявність великої кількості невизначених або нечітких факторів, що впливають на прийняття рішень, таких як економічні коливання, зміни у законодавстві, екологічні вимоги та технологічні інновації. Одним із підходів до вирішення цієї проблеми є застосування моделей нечіткої логіки, які дозволяють обробляти нечітку та неповну інформацію, що виникає в умовах нестабільності. Нечітка логіка дає можливість оцінювати ризики, витрати та вигоди інвестиційних рішень, коли точні дані недоступні або неповні. Такий підхід дозволяє здійснювати гнучке управління капітальними ремонтами, модернізацією та заміною обладнання з урахуванням непередбачуваних змін у зовнішньому середовищі. У статті проаналізовано специфічні аспекти функціонування ТЕС в Україні, зокрема роль маневрової генерації та її вплив на баланс попиту та пропозиції енергії. Оскільки ТЕС мають здатність оперативно змінювати потужність (маневрені потужності), їх участь у процесі регулювання енергетичної мережі надзвичайно важлива для забезпечення стабільної роботи енергетичної системи. Застосування моделей нечіткої логіки в процесі інвестиційного планування дає змогу не лише знизити рівень ризиків, а й оптимізувати витрати на модернізацію ТЕС, що є важливим етапом у забезпеченні стабільного енергопостачання в Україні. Розроблені рекомендації можуть бути використані для покращення управління енергетичними підприємствами та прийняття більш обґрунтованих рішень у сфері капітальних ремонтів. The research investigates the use of fuzzy logic models to make informed investment decisions on material assets at thermal power plants (TPPs) in Ukraine. Given the complexity and dynamic nature of the countryʼs energy system, as well as the necessity to replace outdated equipment, investment planning for capital repairs and modernization has become an essential component of management operations. In this regard, traditional planning methods are not always effective due to the presence of multiple unpredictable or ambiguous aspects influencing decision-making, such as economic fluctuations, legislative changes, environmental restrictions, and technology developments.One option to tackling this issue is to use fuzzy logic models, which allow for the processing of unclear and partial information that arises during times of instability. Fuzzy logic allows for the assessment of risks, costs, and benefits of investment decisions when precise data is unavailable or inadequate. This strategy enables flexible management of capital repairs, modernization, and equipment replacement while accounting for unanticipated changes in the external environment. The article also examines specific features of TPP operation in Ukraine, specifically the role of movable generation and its impact on the energy supply-demand balance. TPPsʼability to quickly modify output makes their participation in regulating the energy grid critical for ensuring the energy systemʼs stability. The application of fuzzy logic models in investment planning not only reduces risk levels but also optimizes modernization costs for TPPs, which is an essential step in ensuring stable energy supply in Ukraine. The recommendations developed can be used to improve the management of energy enterprises and make more informed decisions in the field of capital repairs
Впровадження цифрових технологій у публічне врядування: тенденції та перспективи
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Вузій, Віталій Сергійович; Vuzii, Vitalii; Оболенський, Олексій Юрійович; Obolenskyi, Oleksii
У статті досліджено трансформацію публічного врядування під впливом цифрових технологій і визначено нові концептуальні засади функціонування держави в умовах цифровізації. Проаналізовано еволюцію теоретичних підходів — від класичних моделей бюрократії та менеджеріалізму до сучасних цифрових парадигм, які поєднують принципи належного врядування та даноцентричності. Уточнено зміст поняття «публічне врядування» у контексті цифрової трансформації, визначено його оновлені філософські основи та структурні елементи. Особливу увагу приділено електронному урядуванню, блокчейн-технологіям і системам штучного інтелекту як ключовим інструментам модернізації державних процесів. Розкрито закономірності впливу цифровізації на принципи й функції публічного врядування, зокрема на прозорість, підзвітність, доступність, ефективність, включеність громадян і використання даних у прийнятті рішень. Проаналізовано тенденції та перспективи розвитку цифрового врядування в Україні з урахуванням європейських стандартів, викликів безпеки та необхідності інституційного зміцнення. Результати дослідження можуть бути використані як теоретична й методологічна основа подальших наукових робіт у сфері публічного врядування та цифрових трансформацій. Додатково обґрунтовано роль цифрової етики та захисту прав громадян у процесах впровадження інноваційних технологій. Наголошено на важливості розвитку цифрових компетентностей державних службовців як передумови ефективної трансформації управлінських практик. Підкреслено, що формування стійкої цифрової екосистеми потребує поєднання технологічних рішень із комплексними інституційними реформами подальших наукових робіт у сфері публічного врядування та цифрових трансформацій. The article examines how digital technologies transform the system of public administration and reshape its conceptual foundations in the context of large-scale digital transformation. It traces the evolution of theoretical approaches—from classical bureaucratic models and managerial paradigms to contemporary digital governance frameworks combining principles of good governance, network interaction, and datadriven decision-making. The study clarifies the definition of «public governance «within the digital era and identifies its updated philosophical bases focused on transparency, accountability, inclusiveness, responsiveness and trust. Special attention is devoted to egovernment, blockchain solutions, and artificial intelligence as key instruments of institutional modernization. The article reveals the mechanisms through which digital technologies influence the principles and functions of public a governance, including transparency, efficiency, accessibility, civic participation, and the use of data in 66 policymaking. It also outlines the main trends and prospects for digital governance development in Ukraine, considering European standards, security challenges, and institutional prerequisites for effective implementation. The results may serve as a theoretical and methodological basis for further research in the field of public governance and digital transformation. Additionally, the role of digital ethics and the protection of citizens’ rights in the processes of implementing innovative technologies is substantiated. The importance of developing digital competencies of civil servants as a prerequisite for effective transformation of management practices is emphasized. It is emphasized that the formation of a sustainable digital ecosystem requires a combination of technological solutions with comprehensive institutional reforms.
Оцінка інноваційного розвитку стоматологічного бізнесу: теоретико-методичні аспекти
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Чобіток, Вікторія Іванівна; Chobitok, Viktoriia; Московець, Дмитро Олегович; Moskovets, Dmytro
У статті розкрито теоретико-методичні аспекти оцінки інноваційного розвитку у сфері стоматологічного бізнесу в Україні як ключового сегмента медичних послуг. Акцент зроблено на інтеграції сучасних технологій, організаційних моделей і високих стандартів обслуговування, що стимулюють конкурентоспроможність і адаптивність стоматологічного бізнесу. Розглянуто різні наукові підходи до визначення поняття «інноваційний розвиток підприємства» та проаналізовано його специфіку у стоматологічній галузі. Запропоновано комплексну методику оцінювання інноваційного потенціалу стоматологічного бізнесу з урахуванням п’яти підходів: фінансового, нефінансового, соціального, екологічного та інноваційного. Узагальнення методичних підходів дозволило сформувати цілісну модель оцінки, яка враховує як кількісні, так і якісні критерії результативності. Обґрунтовано доцільність впровадження багатовимірного підходу до стратегічного планування, що забезпечує довгостроковий розвиток та посилення позицій стоматологічного бізнесу у динамічному медичному середовищі. Отримані результати можуть слугувати методичною основою для розробки ефективних управлінських рішень, орієнтованих на сталий розвиток малого та середнього стоматологічного підприємництва. The article reveals theoretical and methodological aspects of assessing innovative development in the dental business in Ukraine as a key segment of medical services. The emphasis is on the integration of modern technologies, organizational models, and high standards of service that stimulate the competitiveness and adaptability of private dental clinics. Various scientific approaches to defining the concept of “innovative development of an enterprise” are considered and its specifics in the dental industry are analyzed. A comprehensive methodology for assessing the innovative potential of a clinic is proposed, taking into account five approaches: financial, non-financial, social, environmental, and innovative. The generalization of methodological approaches has made it possible to form a comprehensive assessment model that takes into account both quantitative and qualitative performance criteria. The feasibility of implementing a multidimensional approach to strategic planning is justified, which ensures long-term development and strengthening of the position of clinics in a dynamic medical environment. The results obtained can serve as a methodological basis for the development of effective management decisions focused on the sustainable development of small and medium-sized dental businesses.
Корпоративні комунікації як чинник сталого розвитку аграрного сектору економіки України: теоретико-методичні засади
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Курило, Анатолій Анатолійович; Kurylo, Viktor
Сучасна економічна ситуація в Україні, посилена викликами воєнного стану, інституційної нестабільності та цифрової трансформації, зумовлює необхідність системного переосмислення підходів до забезпечення сталого розвитку аграрного сектору. Одним з ключових інструментів виступають корпоративні комунікації (КК), здатні об'єднувати внутрішні процеси управління та зовнішню взаємодію із зацікавленими сторонами на основі принципів прозорості, адаптивності та відповідальності. Своєчасність дослідження обумовлена потребою у форму-ванні нової якості управлінської взаємодії в агросфері, орієнтованої на довгострокову стійкість і соціальну ефективність підприємств. Головним напрямом стає створення теоретико-методичної основи для розвитку корпоративних комунікацій, що базується на міждисциплінарному підході до управління, адаптованому до специфіки аграрного виробництва та інституційного середовища України. У статті здійснено аналіз сучасних наукових досліджень з проблематики комунікацій у бізнесі, стратегічному управлінні та сталому розвитку, виявлено особливості наукових підходів щодо контексту комунікацій в агробізнесі. Неповністю дослідженими залишаються питання інтеграції корпоративних комунікацій у стратегії сталого розвитку агробізнесу, взаємодії з громадами та державними інститутами, використання цифрових інструментів для забезпечення ефективної інформаційної взаємодії, а також формування соціального капіталу як основи довіри до аграрного бізнесу. Цільовою орієнтацією дослідження є системне узагальнення та розвиток теоретико-методичних підходів до формування корпоративних комунікацій як ключового чинника сталого розвитку аграрного сектору економіки України. У статті подано багаторівневий аналіз економічної сутності корпоративної комунікації, її функціонального навантаження та управлінської ролі. Розкрито теоретичні підходи до побудови системи комунікацій на підприємствах (ресурс-ний, процесний, інституційний, інтегрований), охарактеризовано ключові інструменти та можливості адаптації до реалій аграрної галузі. Представлено авторське узагальнення у вигляді таблиці, що дозволяє порівняти методичні підходи та приклади їх практичного застосування в агробізнесі. Окремо проаналізовано бар'єри впровадження комунікаційних стратегій в українських реаліях: від цифрової нерівності та кадрових обмежень до недооцінки комунікацій як управлінського ресурсу. Зроблено висновок, що ефективне впровадження корпоративних комунікацій в агросекторі є передумовою досягнення соціально-економічної стійкості підприємств, посилення їх конкурентоспроможності, інституційної відкритості та інтеграції в глобальні ринки. Запропоновано напрями подальших досліджень, зокрема в сфері кількісного оцінювання ефективності КК, вивчення комунікаційної культури, цифрових бар'єрів і адаптації КК до цілей сталого розвитку. The current economic situation in Ukraine, complicated by the challenges of martial law, institutional instability, and digital transformation, necessitates a systematic reconsideration of approaches to achieving sustainable development in the agricultural sector. One of the key instruments for implementing this strategy is corporate communications, which integrates internal management processes with external stakeholder engagement based on transparency, adaptability, and responsibility. The urgency of the research stems from the need to establish a new quality of managerial interaction in agribusiness that supports long-term resilience and social efficiency. The purpose of the study is to develop a theoretical and methodological foundation for corporate communications, grounded in an interdisciplinary management approach and adapted to the specific conditions of agricultural production and the institutional environment of Ukraine. The article analyzes current academic research in the fields of business communication, strategic management, and sustainable development, revealing the fragmented nature of existing studies on the agrarian context and identifying a scientific gap that needs to be addressed. Underexplored areas include the integration of corporate communications into agribusiness sustainability strategies, stakeholder engagement (particularly with rural communities and government institutions), the use of digital tools for effective information exchange, and the development of social capital as a basis for trust in agricultural enterprises. Accordingly, the aim of the research is to systematize and enhance theoretical and methodological approaches to corporate communications as a critical factor in achieving sustainable development in Ukraineʼs agricultural economy. The article provides a multi-level analysis of the economic nature of corporate communication, its functional load, and managerial role. Theoretical approaches to designing communication systems within enterprises (resource-based, process-oriented, institutional, and integrated) are examined, with key tools and possibilities for adaptation to the agricultural context detailed. An original table is presented to compare methodological approaches and practical examples of their application in agribusiness. Special attention is given to barriers that hinder the implementation of communication strategies in Ukrainian realities, including digital inequality, human resource limitations, and a general undervaluation of communications as a management resource. The findings suggest that effective corporate communication in the agrarian sector is essential for ensuring socio-economic resilience, strengthening competitiveness, enhancing institutional openness, and integrating enterprises into global markets. Further research directions include the development of quantitative tools for evaluating communication effectiveness, exploring communication culture in agricultural practice, addressing digital barriers, and adapting corporate communication strategies to align with the Sustainable Development Goals (SDGs).
Трансформація системи фінансового обліку та звітності в банках України на засадах сталого розвитку
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Стрільчук, Юлія Ігорівна; Strilchuk, Yuliia; Лавренюк, Владислав Володимирович; Lavreniuk, Vladyslav; Ковбаса, Владислав Андрійович; Kovbasa, Vladyslav
У статті досліджено трансформацію системи фінансового обліку та звітності банків України в умовах переходу до сталого розвитку. Актуальність теми обумовлена глобальним поширенням концепції ESG (екологічних, соціальних та управлінських факторів) у фінансовій сфері, імплементацією директиви CSRD в ЄС, зростаючими вимогами до прозорості нефінансової інформації та необхідністю для українських банків відповідати міжнародним стандартам у процесі євроінтеграції. Банки України на сьогодні функціонують за відсутності належного методичного та регуляторного забезпечення інтеграції ESG-факторів у систему бухгалтерського обліку та звітності, особливо в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення економіки. Мета дослідження полягає у визначенні шляхів трансформації системи фінансового обліку та звітності в українських банках з урахуванням принципів сталого розвитку, а також в розробці рекомендацій щодо вдосконалення існуючих практик та впровадження новітніх інструментів для підтримки цього процесу. У статті проведено аналіз європейських практик регулювання, оцінку поточного стану ESG-звітності українських банків, а також розроблено пропозиції щодо змін у звітності, методології та ІТ-системах. Доведено, що запровадження сталого підходу до звітності вимагає системної перебудови, від методології обліку до управлінських процесів і внутрішнього контролю. Запропоновано поетапні кроки трансформації системи фінансової звітності, що дозволить мінімізувати навантаження на банки та водночас забезпечити поступову адаптацію до європейських стандартів. Дослідження акцентовано на технологічній готовності, створенні цифрової інфраструктури для збору ESG-даних, підвищенні достовірності нефінансової інформації, а також впровадженні стимулів для банків, які впроваджують практики сталого фінансування. Встановлено, що така трансформація сприятиме не лише виконанню зовнішніх зобов’язань України, а й зміцненню довіри до фінансової системи з боку інвесторів і суспільства. The article explores the transformation of the financial accounting and reporting system in Ukrainian banks within the context of a transition towards sustainable development. The relevance of the topic is driven by the global proliferation of the ESG concept (environmental, social, and governance factors) in the financial sector, the implementation of the CSRD directive in the European Union, increasing demands for transparency in non-financial information, and the necessity for Ukrainian banks to align with international standards amid the country’s European integration process. Ukrainian banks work in terms of the lack of adequate methodological and regulatory frameworks for the integration of ESG factors into accounting and reporting systems, especially under conditions of wartime and post-war economic recovery. The aim of the study is to identify ways to transform the financial accounting and reporting system in Ukrainian banks on the basis of sustainable development principles, as well as to develop recommendations for improving existing practices and implementing new tools to support this process. The study presents an analysis of European regulatory practices, evaluates the current state of ESG reporting in Ukrainian banks, and provides proposals for changes in reporting frameworks, methodologies, and IT systems. The findings confirm that implementing a sustainability-oriented reporting approach requires comprehensive changes — from accounting methodology to managerial processes and internal controls. A transformation strategy is proposed, allowing banks to mitigate implementation burdens while gradually aligning with European standards. The research highlights the importance of technological readiness, the development of digital infrastructure for ESG data collection, improved reliability of non-financial disclosures, and the introduction of incentives for banks adopting sustainable finance practices. It is established that such transformation will not only facilitate Ukraine’s compliance with international obligations but also enhance trust in the national financial system from both investors and society.
Поява нових технологій збереження даних про транзакції та зміна бачення сутності криптовалют
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Мельник, Олексій Михайлович; Melnyk, Oleksii; Кульбачний, Сергій Володимирович; Kulbachnyi, Serhii; Руженський, Максим Миколайович; Ruzhenskyi, Maksym
Стаття присвячена тому, що собою являють криптовалюти та якими є особливості їх використання як альтернативного засобу проведення електронних платежів. Необхідність дослідження цього аспекту функціонування криптовалют обумовлена тим, що з моменту появи перших криптовалют хоча це явище і закріпилося у сучасному економічному житті, проте не має однозначної оцінки з боку наукової громадськості. Існуючі дискусії стосовно ролі криптовалют в фінансовій системі призвели до того, що їх реальним характеристикам та особливостям практичного застосування приділяється недостатньо уваги. Це важливо з огляду на те, що в Україні питання державного регулювання обігу криптовалют, їх місця у вітчизняній фінансовій та платіжній системі все ще повністю не вирішені. Метою даного дослідження є вивчення базових ознак та сутності криптовалют, їх головних різновидів та технологічних засад їх функціонування. Огляд у цій ро-боті сучасного стану та перспектив розвитку криптовалют, а також техноло-гій, на яких вони діють нині, дало можливість поглибити розуміння цього відносно нового для економіки явища в сучасних умовах. У статті розглянуті різні технології збереження даних про транзакції. Серед них окремо виділені такі різновиди технології блокчейн як публічний та приватний (за-критий блокчейн на якому функціонує такий альткоїн як Ripple). Також розглянуті ті криптовалюти, які застосовують інші (альтернативні) технології перевірки, запису, збереження даних про проведення транзакцій, а також управління як ними, так і мережею. Серед усього різноманіття таких технологій, з огляду на мету дослідження, було окремо виділено: 1) технологію спрямованого ациклічного графа (DAG), 2) технологію Holochain та 3) технологію централізованих реєстрів (Centralized Ledgers). Також простежено те, як поява цих технологій впливає на розуміння того, що можна назвати криптовалютою нині. Проведений в статті аналіз засвідчив, що: 1) Криптовалюта — це цифровий актив, який відіграє роль паралельного засобу обміну, платежу і нагромадження серед обмеженого кола осіб та має криптографічну захищеність. Вона існує лише в цифровій формі у відповідній їй платіжній системі. 2) На сьогоднішній день крипто-валюти функціонують не тільки в межах однорангових мереж. Серед них є ті, які функціонують у багаторангових мережах. 3) Нині серед криптовалют є ті, які підлягають центральному регулюванню з єдиного регулюючого органу. 4) На сьогоднішній день не всі криптовалюти використовують децентралізований публічний реєстр (блокчейн); 5) Нині серед криптовалют є ті, функціонування мереж яких може відбуватись без використання майнінгу. 6) Основною особливістю крипто-валют є їх криптографічна захищеність. The article is devoted to the definition of cryptocurrencies and the peculiarities of their use as an alternative means of electronic payments. The need to study this aspect of cryptocurrencies is due to the fact that since the first cryptocurrencies appeared, although this phenomenon has become entrenched in modern economic life, it has not been unambiguously assessed by the scientific community. Existing discussions on the role of cryptocurrencies in the financial system have led to insufficient attention being paid to their actual characteristics and peculiarities of practical application. This is important given that in Ukraine, the issues of state regulation of cryptocurrencies and their place in the domestic financial and payment system have not yet been fully resolved.The purpose of this study is to examine the basic features and essence of cryptocurrencies, their main types and the technological basis of their functioning. The review in this paper of the current state and prospects for the development of cryptocurrencies, as well as the technologies on which they operate today, made it possible to deepen the understanding of this relatively new phenomenon for the economy in the current environment. The article discusses various technologies for storing transaction data. Among them, such types of blockchain technology as public and private (closed blockchain on which such altcoins as Ripple operate) are separately distinguished. The article also considers those cryptocurrencies that use other (alternative) technologies for verifying, recording, storing transaction data, as well as managing both them and the network. Among the variety of such technologies, given the purpose of the study, the following were separately identified: 1) Directed Acyclic Graph (DAG) technology, 2) Holochain technology, and 3) Centralized Ledgers technology. The author also traces how the emergence of these technologies affects the understanding of what can be called a cryptocurrency today. The analysis conducted in this article shows that: 1) Cryptocurrency is a digital asset that plays the role of a parallel means of exchange, payment and accumulation among a limited number of persons and has cryptographic security. It exists only in digital form in the corresponding payment system. 2) Today, cryptocurrencies operate not only within peer-to-peer networks. There are also those that operate in multi-peer networks. 3) Today, there are cryptocurrencies that are subject to central regulation by a single regulatory authority. 4) Today, not all cryptocurrencies use a decentralized public ledger (blockchain); 5) Today, there are cryptocurrencies whose networks can function without the use of mining. 6) The main feature of cryptocurrencies is their cryptographic security.
Irrational consumer behavior as a challenge for innovative entrepreneurship in the context of the formation of the digital economy
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Бицюра, Юрій Васильович; Bytsiura, Yurii
Нераціональна поведінка споживачів є одним із ключових викликів для інноваційного підприємництва в умовах формування цифрової економіки. Сучасні дослідження в галузі поведінкової економіки доводять, що споживачі приймають рішення не завжди на основі логічного аналізу та максимізації вигоди, а під впливом емоційних факторів, когнітивних упереджень і соціального середовища. Такі особливості споживчої поведінки значною мірою ускладнюють функціонування інноваційних підприємств, які намагаються адаптувати бізнес-моделі до цифрової реальності. Нераціональна поведінка споживачів в умовах формування цифрової економіки змінює підходи до маркетингових стратегій. Застосування поведінкових технологій, таких як персоналізовані рекомендації, гейміфікація й ефект дефіциту, дозволяє підприємствам стимулювати попит та підвищувати рівень конверсії продажів Алгоритми персоналізації можуть як покращувати, так і погіршувати досвід споживачів. Надмірна персоналізація контенту створює «інформаційні бульбашки», що обмежують доступ до альтернативних варіантів вибору та створюють викривлене уявлення про ринок. Імпульсивні покупки, спровоковані цифровими платформами, створюють нестабільний попит. Для інноваційних компаній це може стати серйозним викликом у довгостроковому плануванні та управлінні ризиками. Нераціональна поведінка споживачів є важливим фактором, що впливає на розвиток інноваційного підприємництва в цифровій економіці. Урахування когнітивних та емоційних аспектів поведінки дозволяє підприємствам формувати ефективні маркетингові стратегії, однак водночас створює нові виклики, повʼязані з нестабільністю попиту, ризиками маніпуляції споживачами та необхідністю регулювання цифрового середовища. Irrational consumer behavior is one of the key challenges for innovative entrepreneurship in the context of the digital economy. Modern research in behavioral economics proves that consumers do not always make decisions based on logical analysis and utility maximization but are instead influenced by emotional factors, cognitive biases, and social environments. These specific characteristics of consumer behavior significantly complicate the operation of innovative enterprises that attempt to adapt their business models to digital realities. Irrational consumer behavior in the digital economy reshapes approaches to marketing strategies. The application of behavioral technologies, such as personalized recommendations, gamification, and the scarcity effect, enables businesses to stimulate demand and increase conversion rates. Personalization algorithms can both improve and degrade the consumer experience. Excessive content personalization leads to «information bubbles», which limit access to alternative choices and create a distorted perception of the market. Impulse purchases triggered by digital platforms generate unstable demand, which can pose a serious challenge for innovative companies in long-term planning and risk management. Irrational consumer behavior is a crucial factor influencing the development of innovative entrepreneurship in the digital economy. Considering cognitive and emotional aspects of consumer decision-making allows businesses to develop effective marketing strategies, yet at the same time, it introduces new challenges related to demand instability, consumer manipulation risks, and the necessity for digital environment regulation.
Трансформація дизайн-мислення: від наукових витоків до сучасних інноваційних практик
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Ковтун, Віта Петрівна; Kovtun, Vita; Лінивий, Матвій Вячеславович; Linyvyi, Matvii
Стаття присвячена системному аналізу еволюції дизайн-мислення — від його наукових витоків у 1950–1960-х роках до сучасного використання як інноваційної організаційної практики. Розкрито історичні підходи, сформовані в межах дизайн-наук, інженерії та психології, які заклали теоретичні основи сучасних методів визначення проблеми, творчого мислення та ітеративного прототипування. Особливу увагу приділено внеску Дж. Арнольда, Г. Саймона, Д. Шона та представників «дизайн-науки», які сформували поняття «designerly ways of knowing» та підкреслили роль рефлексії й експериментування. У статті систематизовано три ключові напрями досліджень дизайн-мислення: когнітивний, інструментальний та організаційний. Показано, що дизайн-мислення не лише розширює когнітивну гнучкість і сприяє переформулюванню проблем, а й виступає інструментом зниження когнітивних упереджень, розвитку емпатії, формування нових способів взаємодії з користувачами. Обґрунтовано, що на організаційному рівні дизайн-мислення формує динамічні спроможності, сприяє інноваціям і трансформує корпоративну культуру, однак ефективність його впровадження залежить від інфраструктури, компетентності персоналу та узгодженості управлінських механізмів. Окреслено прогалини в сучасних дослідженнях і визначено перспективні напрями, зокрема інтеграцію цифрових технологій, штучного інтелекту та експерієнційного дизайну. This article provides a comprehensive analysis of the evolution of design thinking, tracing its development from its scientific origins in the late 1950s–1960s to its current role as an innovation-oriented organizational practice. The study highlights the foundational contributions of design science, engineering, and psychology, which shaped contemporary approaches to problem framing, creative cognition, iterative experimentation, and prototyping. Special attention is given to the work of J. Arnold, H. Simon, D. Schön, and other early theorists whose insights established the concept of «designerly ways of knowing» and emphasized reflection, action, and experimentation. The article systematizes three major research perspectives on design thinking— cognitive, instrumental, and organizational—showing that design thinking enhances cognitive flexibility, supports problem reframing, reduces cognitive biases, strengthens empathy, and enables user-centered innovation. At the organizational level, design thinking fosters dynamic capabilities, transforms cultural practices, and supports strategic adaptability, though its effectiveness depends on appropriate infrastructure, employee competencies, and managerial alignment. The study also identifies current research gaps and outlines future directions, including the integration of digital technologies, artificial intelligence, and experience design as emerging drivers of design-thinking evolution.
Реінжиніринг бізнес-процесів в сучасних реаліях: від smart-систем до штучного інтелекту
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Костецький, Максим Євгенійович; Kostetskyi, Maksym
Стаття присвячена аналізу сучасних інструментів реінжинірингу бізнес-процесів, таких як SMART-системи та штучний інтелект (ШІ), із акцентом на їхньому застосуванні в українському ІТ-секторі. Розглянуто переваги цих технологій у контексті цифровізації, глобалізації та викликів, спричинених війною з Росією. Обґрунтовано необхідність фундаментального перепроєктування бізнес-процесів для адаптації до динамічних змін зовнішнього середовища, що включає нові умови ринку, зміну споживчих уподобань та високий рівень невизначеності. Визначено ключові аспекти інтеграції SMART-систем і ШІ, що забезпечують гібридні рішення для підвищення продуктивності, адаптивності та конкурентоспроможності підприємств. У статті підкреслюється, що цифрові технології є критично важливими для ефективного управління ресурсами, оптимізації операційних витрат і забезпечення стійкості бізнесу. Впровадження SMART-систем дозволяє автоматизувати рутинні процеси, підвищити швидкість обробки даних і мінімізувати людський фактор у прийнятті рішень. Зазначено, що синергія SMART-технологій і ШІ сприяє розширенню аналітичних можливостей, що дозволяє підприємствам працювати з великими масивами даних у режимі реального часу. Інтеграція цих технологій створює передумови для побудови проактивних бізнес-моделей, орієнтованих на гнучкість і масштабованість. Особливу увагу приділено аналізу ефективності впровадження цифрових рішень в умовах кризових ситуацій, коли важливо швидко реагувати на зміни зовнішнього середовища. У статті також зазначено, що використання ШІ в ІТ-компаніях дозволяє розробляти персоналізовані продукти та послуги, підвищуючи рівень задоволеності клієнтів. Наголошено, що ефективність впровадження цифрових рішень значною мірою залежить від культури інновацій у компаніях та готовності до змін. У статті також йдеться про необхідність тісної співпраці між бізнесом, науковими установами та державними органами для розробки комплексних рішень у сфері реінжинірингу бізнес-процесів. Визначено, що використання аналітики великих даних (Big Data) у поєднанні зі штучним інтелектом дозволяє передбачати ризики та створювати стратегії розвитку на основі доказових даних. Наголошено на важливості етичних аспектів застосування ШІ, зокрема щодо прозорості алгоритмів і відповідальності за прийняті рішення. Розглянуто вплив цифрових технологій на ринок праці, підкреслюючи необхідність перекваліфікації персоналу для ефективної роботи з новими інструментами. Проаналізовано потенціал інтеграції розумних рішень для підвищення ефективності ланцюгів постачання та логістики в ІТ-секторі. У статті зроблено висновок, що розширення можливостей цифрових технологій дозволяє українським ІТ-компаніям успішно конкурувати на глобальному ринку, забезпечуючи високу якість послуг і продуктів. The article is devoted to the analysis of modern business process reengineering tools, such as SMART systems and artificial intelligence (AI), with a focus on their application in the Ukrainian IT sector. The advantages of these technologies are considered in the context of digitalization, globalization, and the challenges posed by the war with Russia. The necessity of a fundamental redesign of business processes to adapt to the dynamic changes of the external environment is substantiated, including new market conditions, changing consumer preferences, and a high level of uncertainty. Key aspects of the integration of SMART systems and AI have been identified, providing hybrid solutions to enhance productivity, adaptability, and enterprise competitiveness. The article emphasizes that digital technologies are critically important for efficient resource management, optimization of operational costs, and ensuring business resilience. The implementation of SMART systems allows for the automation of routine processes, increases data processing speed, and minimizes the human factor in decision-making. It is noted that the synergy of SMART technologies and AI contributes to the expansion of analytical capabilities, enabling enterprises to work with large data volumes in real time. The integration of these technologies creates the foundation for building proactive business models focused on flexibility and scalability. Special attention is paid to analyzing the effectiveness of digital solutions in crisis situations, where rapid responses to external environmental changes are crucial. The article also notes that the use of AI in IT companies allows for the development of personalized products and services, increasing customer satisfaction levels. It is emphasized that the effectiveness of digital solution implementation largely depends on the culture of innovation within companies and their readiness for change. The article further discusses the necessity of close collaboration between businesses, scientific institutions, and government bodies to develop comprehensive solutions in the field of business process reengineering. It is determined that the use of big data analytics in combination with AI enables the prediction of risks and the creation of development strategies based on evidence-based data. The importance of ethical aspects in AI applications is highlighted, particularly regarding algorithm transparency and accountability for decision-making.The impact of digital technologies on the labor market is also examined, stressing the need for personnel retraining to effectively work with new tools. The potential for integrating smart solutions to enhance supply chain and logistics efficiency in the IT sector is analyzed. The article concludes that expanding the capabilities of digital technologies allows Ukrainian IT companies to successfully compete in the global market, ensuring high-quality services and products.
Ентропійні виклики та перспективи впровадження циркулярного підприємництва на ринку паперової та крафт-упаковки
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Теплюк, Марія Анатоліївна; Tepliuk, Mariia; Приваренко, Дар’я Андріївна; Pryvarenko, Daria
У статті досліджено ентропійні виклики та передумови використання циркулярного підприємництва на ринку паперової та крафт упаковки в контексті впливу на екологію, а також глобальні тенденції ринку упаковки. З’ясовано, що популярність паперової упаковки обумовлена можливістю її повторного використання та простотою утилізації, а ефективність замкненого циклу матеріалів залежить від якості повторно використаних і перероблених ресурсів, їх здатності до відновлення, переробки та подальшого використання, збереження функціональних властивостей та відповідності вимогам кінцевого застосування. Виявлено, що ключовими драйверами інноваційного розвитку у сфері пакувальних матеріалів є досягнення у сфері матеріалознавства та виробничих технологій. Зокрема, зростає застосування «розумної упаковки», яка передбачає інтеграцію цифрових рішень, таких як QR-коди, технології NFC та RFID-мітки. Проаналізовано сучасний стан ринку паперової і крафтової упаковки в Україні. Розглянуто досвід впровадження принципів циркулярного підприємництва в діяльності провідних гравців ринку паперової упаковки України (ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат», ТОВ «Трипільський пакувальний комбінат», ПрАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» та інших). Виявлено, що ключові гравці ринку в певній мірі використовують засади сталого розвитку при виробництві своєї продукції, однак, більшість з них має проблеми при використанні циркулярного підприємництва, зокрема, виявлено, що основними проблемами циркулярного підприємництва в Україні є технічна зношеність виробничого обладнання, нестабільність і низька якість постачання вторинної сировини, а також високі витрати на інтеграцію енергоефективних технологій, недостатньо розвинена інфраструктура збору та переробки відходів, а також складності переробки упаковки зі змішаних матеріалів. Окреслено перспективи розвитку ринку та роль держави в контексті важливості нормативно-правового регулювання галузі, так як Розвиток пакувального ринку в контексті сталого розвитку є можливим лише за умови інтеграції регуляторних, технологічних та економічних інструментів. The article examines the entropy dimension of business relocation in the context of antifragility, digital transformation, and sustainable development. The authors analyze relocation not only as a forced response to external challenges but also as a strategic mechanism for enhancing business resilience. It is noted that relocation processes are accompanied by an increase in entropy, which requires adap tive strategies, including the use of digital technologies, optimization of business models, and integration of sustainability principles. Methodological approaches to assessing relocation are considered, including systems and synergetic analysis, as well as economic-mathematical modeling of risks and benefits. Particular attention is paid to international relocation experiences, which demonstrate effective adaptation models. The study concludes that relocation can become a driver of business development if accompanied by digitalization and strategic risk management. The importance of government support in creating a favorable environment for business adaptation is emphasized. The findings of this study may be useful for researchers, entrepreneurs, and policymakers in developing effective business relocation strategies in conditions of global instability. The article also analyzes the impact of relocation on the long-term competitiveness of enterprises. In particular, it examines how strategic relocation planning enables companies to minimize operational risks, reduce costs, and efficiently adapt to new market conditions. Special attention is given to the role of innovative technologies in ensuring business continuity and improving management efficiency during relocation. Furthermore, the socioeconomic aspects of relocation are highlighted, including its impact on employment, human capital development, and the integration of businesses into new regional ecosystems. Possible risks associated with personnel adaptation and the transformation of organizational culture in a new environment are outlined.
Штучний інтелект у забезпеченні міжнародної продовольчої безпеки з урахуванням екологізації виробництва
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Прокоп'єва, Аліна Анатоліївна; Prokopieva, Alina; Побоченко, Леся Миколаївна; Pobochenko, Lesia
У статті комплексно проаналізовано роль технологій штучного інтелекту (ШІ) у формуванні міжнародної продовольчої безпеки в умовах посилення кліматичних загроз, деградації природних ресурсів та зростаючої потреби у екологізації аграрного виробництва. Розкрито потенціал ШІ як ключового інструмента підвищення стійкості продовольчих систем через удосконалення механізмів прогнозування врожайності, автоматизацію процесів управління водними та земельними ресурсами, оптимізацію логістичних маршрутів, моніторинг стану ґрунтів, а також моделювання кліматичних і агроризиків у реальному часі. Визначено основні напрями застосування інтелектуальних технологій у сфері сталого землеробства, зокрема використання супутникового моніторингу, сенсорних мереж, машинного навчання та цифрових платформ для підтримки управлінських рішень. Проведено аналіз міжнародних практик цифрової трансформації продовольчих систем, включаючи програми FAO, World Bank, EU Farm to Fork Strategy, NASA Harvest, IBM PAIRS та Google Earth Engine. Показано, що застосування ШІ сприяє зменшенню антропогенного навантаження на довкілля, підвищенню ресурсної ефективності агровиробництва, мінімізації втрат продовольства та забезпеченню прозорості глобальних ланцюгів постачання за рахунок точного прогнозування попиту й оптимізації логістики. З’ясовано, що для країн, що розвиваються, зокрема України, інтеграція ШІ у аграрну політику може стати важливим чинником підвищення стійкості продовольчої системи, модернізації аграрного сектору та формування ефективної стратегії адаптації до кліматичних змін. Сформульовано рекомендації щодо впровадження ШІ на національному рівні з урахуванням технологічних, інституційних та екологічних аспектів. The article provides a comprehensive analysis of the role of artificial intelligence (AI) technologies in strengthening international food security under intensifying climate risks, degradation of natural resources, and the growing necessity for the ecologization of agricultural production. The study reveals the potential of AI as a key instrument for enhancing the resilience of food systems by improving yield forecasting, automating the management of water and land resources, optimizing logistics chains, monitoring soil conditions, and modeling climate- and agro-related risks in real time. The article identifies the main directions of AI application within sustainable agriculture, including satellite monitoring, sensor networks, machine-learning models, big-data analytics, and digital decision-support platforms. Particular attention is paid to how these technologies transform production processes, reduce environmental pressures, and contribute to more efficient utilization of natural resources. The paper analyzes international practices of digital transformation in the food-security domain, focusing on initiatives by FAO, the World Bank, the EU’s Farm to Fork Strategy, NASA Harvest, IBM PAIRS, and Google Earth Engine. It is demonstrated that AI integration reduces anthropogenic impact, increases resource efficiency, minimizes food losses, and enhances transparency across global supply chains through improved demand forecasting, risk detection, and optimized transport routes. For developing countries, including Ukraine, the adoption of AIdriven solutions can significantly support the modernization of the agricultural sector, accelerate adaptation to climate change, and reinforce national food-security strategies. The article provides practical recommendations for incorporating AI into national agricultural policies, considering technological, institutional, and environmental factors.
Найкраща практика бізнес-етики та комплаєнсу: досвід провідного страховика на страховому ринку України
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Димніч, Ольга Володимирівна; Dymnich, Olha
Ця стаття ґрунтується на інформації страхової компанії (UF), що є українським страховиком і членом міжнародної страхової групи. Ми не маємо дозволу згадувати назву страхової компанії, але зазначимо, що у 2024 році вона входила до п’ятірки найбільших страховиків загального страхування за обсягом валових премій. Компанія була заснована у 2000 році. Регіональна мережа UF налічує понад 80 представництв по всій Україні. Команда UF складається приблизно з 600 співробітників. UF, як член міжнародної групи, керується загальними правилами структурного управління та ведення бізнесу, зокрема «Кодексом бізнес-етики», що ґрунтується на корпоративній місії та цінностях групи, таких як соціальна відповідальність, клієнтоорієнтованість і задоволення потреб зацікавлених сторін. Враховуючи сучасні тенденції в страховій галузі, страховики повинні керуватися певними правилами у відносинах з ключовими зацікавленими сторонами. Таким чином, використання практик провідного українського страховика, на нашу думку, допоможе іншим компаніям сформувати власне бачення та керівництва для внутрішнього ринку страхування. Хоча умови на ринку можуть відрізнятися, зацікавлені сторони залишаються тими самими, тому об’єктом нашого дослідження є аналіз «Кодексу етики страхування» компанії UF. Важливим аспектом дослідження є відповідність діяльності страховика вимогам Закону України «Про страхування» № 1909-IX, що встановлює підвищені стандарти щодо дотримання принципів прозорості, доброчесності та захисту прав споживачів страхових послуг. Дотримання цих норм дозволяє страховикам зміцнювати довіру клієнтів та підвищувати якість надання послуг. Крім того, стаття враховує положення Директив ЄС, що регулюють питання поведінки страховиків на ринку, включаючи вимоги до корпоративного управління, розкриття інформації та належного ставлення до споживачів. Дослідження спрямоване на визначення можливостей застосування окремих положень «Кодексу бізнесетики» українськими страховиками та розробку рекомендацій щодо його вдосконалення. Дотримання етичних стандартів і регуляторних вимог сприяє підвищенню конкурентоспроможності страховиків та їх інтеграції у міжнародні ринки. У цьому контексті аналіз досвіду компанії UF є важливим етапом для розробки ефективних механізмів адаптації кращих практик у сфері страхування. This paper is based on the information of the PJSC “IC “Unnamed Firm” (UF), which is a Ukrainian-based insurer, and a member of an international insurance group. We do not have permission to mention the insurer's name, but we will only say that as by the end of 2024 it was among the top 5 largest general insurers in terms of gross premiums. The company launched in 2000. The regional network of UF includes more than 80 representative offices throughout Ukraine. The team of UF consists of about 600 staff members. UF, as a member of the international group, is governed by the general rules of structural management and doing business, in particular, the “Code of Business Ethics”, based on the group’s corporate mission and values, such as social responsibility, customer proximity, meeting the stakeholders’ needs, etc. Following the current insurance trends, insurers should be guided by a set of rules in their relationships with their key stakeholders. Thus, the usage of the top Ukrainian insurer conductions, in our opinion, will help others to form their vision and manuals in the domestic insurance market. Insurance conditions on the market are different, but stakeholders are the same, so the object of our article is the “Code of Insurance Ethics” analysis of UF. Our paper aims to outline the probability of applying certain provisions of the “Code” by Ukrainian insurers and provide recommendations for its upgrade. Compliance with ethical standards and regulatory requirements plays a crucial role in enhancing the competitiveness of insurers, fostering customer trust, and facilitating their seamless integration into international markets. In this context, analyzing UF's experience provides valuable insights into the practical implementation of corporate ethics and governance standards. This analysis serves as an important step toward developing effective mechanisms for adapting and improving best practices in the insurance sector, ensuring long-term sustainability and alignment with global industry trends.
Трансформація економіки і ефекти поширення: виклики та адаптація України в свiтлi NNTT
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Котін, Ілля Петрович; Kotin, Illia
У сучасних умовах глобальної нестабільності, війни в Україні та посилення інтеграційних процесів із ЄС постає нагальна потреба у переосмисленні ролі зовнішньої торгівлі як чинника структурної трансформації національної економіки. Особливо важливо дослідити механізми формування spillover-ефектів, що виникають унаслідок адаптації підприємств до змін регуляторного середовища, ринкової відкритості та інституційних реформ. Нова-нова теорія торгівлі (NNTT), що зосереджується на фірмовій продуктивності та селекції, надає ефективний інструментарій для аналізу цих процесів у країнах із високим рівнем екзогенних шоків. Незважаючи на наявність значного масиву емпіричних досліджень у сфері міжнародної торгівлі, досі бракує системного аналізу того, як саме фірмова гетерогенність, політична турбулентність і структурна асиметрія впливають на здатність українських підприємств до формування конкурентоспроможного експортного потенціалу. У науковій літературі недостатньо висвітлені процеси адаптації МСП та державних підприємств в умовах війни, а також відсутній порівняльний аналіз ефективності механізмів підтримки експортерів у країнах з подібною структурною трансформацією. Метою цієї статті є розкриття структурних та поведінкових чинників, що визначають spillover-ефекти у зовнішній торгівлі України. У статтi дослiджуються економiчнi ефекти торгiвлi та поширення (spillover) у країнах Європейського Союзу та України. Зосереджено увагу на мiждисциплiнарному пiдходi, що охоплює макроекономiчну полiтику, iнституцiйну структуру, поведiнковi фактори та геополiтичнi ризики. У роботі застосовано теорію NNTT, інституційну економіку та аналіз економічних показників у 2000–2024 роках. Оцінено динаміку експорту за галузями, адаптацію фірм до нових ринків, продуктивність SMEs і SOEs, а також обсяг spillover-ефектів у секторах ІТ, агро, оборони, машинобудування. Дослідження підтверджує, що формування стійкого експортного потенціалу в Україні потребує переорієнтації політики з макрорівневих стимулів на мікрорівневу підтримку продуктивних фірм, зокрема шляхом зменшення фіксованих витрат експорту, інституційної підтримки кластерів та цільової допомоги секторам із високим потенціалом spillover. На основi концептiв NNTT проаналiзовано, як фiрмова неоднорiднiсть, регуляторне середовище,вiдкритiсть ринку та економiя вiд масштабу впливають на структурнi трансформацiї. Розглянуто особливостi української економiки в контекстi вiйни та євроiнтеграцiї. Стаття спирається на сучасну емпiричну лiтературу та пiдкреслює необхiднiсть координацiї полiтик у глобалiзованому торговельному просторi. In the context of global instability, the ongoing war in Ukraine, and accelerated integration with the European Union, there is an urgent need to reconsider the role of international trade as a driver of structural transformation within the national economy. Emphasis should be placed on understanding the mechanisms of spillover effects that arise as firms adapt to evolving regulatory frameworks, market openness, and institutional reforms. The New-New Trade Theory (NNTT), which focuses on firm-level productivity and selection mechanisms, provides an effective analytical toolkit for exploring these dynamics in countries exposed to significant exogenous shocks. Despite a growing body of empirical research in international trade, there remains a lack of systematic analysis of how firm heterogeneity, political volatility, and structural asymmetries affect the ability of Ukrainian enterprises to build competitive export capacity. Current academic literature underrepresents the processes by which small and medium-sized enterprises (SMEs) and state-owned enterprises (SOEs) adjust under wartime conditions. Furthermore, there is a shortage of comparative evaluations of export support mechanisms in structurally transforming economies. The aim of this article is to uncover the structural and behavioral factors that determine spillover effects in Ukraine’s external trade. The study examines trade and spillover dynamics in both the European Union and Ukraine through an interdisciplinary lens— encompassing macroeconomic policy, institutional architecture, behavioral economics, and geopolitical risks. The methodological framework combines the NNTT with institutional economic analysis and macroeconomic data spanning 2000–2024. The paper assesses sectoral export trends, firm-level adaptation to external markets, SME and SOE productivity, and spillover intensity in the IT, agriculture, defense, and machinery sectors. Findings confirm that sustainable export development in Ukraine requires a shift from macro-level stimuli to targeted micro-level support for productive firms. This includes reducing fixed export costs, fostering institutional support for industrial clusters, and prioritizing sectors with high spillover potential. Drawing from NNTT concepts, the study analyzes how firm-level heterogeneity, regulatory complexity, market access, and economies of scale shape structural change. Special attention is given to the wartime and EU-integration context of Ukraine. The article emphasizes the need for coordinated policy design in a globalized trade system
Аналіз впливу пандемії COVID-19 на фінансову ефективність публічних акціонерних компаній
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Лаврухін, Владислав В’ячеславович; Lavrukhin, Vladyslav; Сенькін, Олег С.; Senkin, Oleh
У зв’язку з безпрецедентною економічною кризою, спричиненою пандемією COVID-19, постала нагальна потреба у глибокому аналізі чинників, які впливають на фінансову ефективність бізнесу. Незважаючи на значну кількість наукових праць, більшість з них зосереджуються на окремих секторах, залишаючи без належної уваги комплексне кількісне порівняння фінансових результатів публічних компаній до та під час пандемії. Дане дослідження є критично важливим для підвищення адаптивності підприємств у періоди нестабільності. Метою даного дослідження є кількісне оцінювання змін у ключових фінансових показниках компаній у період до (2019 р.) та під час піку пандемії (2020 р.). У межах аналізу було розглянуто показники рентабельності активів (ROA), рентабельності власного капіталу (ROE), платоспроможності, операційної маржі (EBITDA margin) та інвестицій в інновації (витрати на R&D відносно операційного доходу). Методологічно дослідження спирається на використання кореляційного та регресійного аналізу даних 121 компанії за 2019 рік та 135 компаній за 2020 рік. Статистична перевірка результатів базується на t-критеріях, p-значеннях та ANOVA. Результати свідчать про те, що маржа EBITDA залишалася найбільш стабільним та вагомим чинником, що позитивно впливав на ROA і ROE в обох роках. Коефіцієнт платоспроможності та леверидж мали слабкий або незначний зв’язок з прибутковістю, що свідчить про зменшення ролі структури капіталу в умовах кризового періоду. Інноваційні витрати продемонстрували помірну позитивну кореляцію з прибутковістю, підтверджуючи їх стратегічну важливість у довгостроковому аспекті. Наукова новизна полягає у застосуванні кількісного порівняльного підходу до широкої вибірки компаній для виявлення рушіїв фінансової стійкості. Практична значущість дослідження полягає у формуванні рекомендацій для керівників та інвесторів з підвищення антикризової готовності компаній через фокус на ефективність операцій та інноваційний розвиток. In light of the unprecedented economic crisis caused by the COVID-19 pandemic, there has emerged an urgent need for in-depth analysis of the factors influencing corporate financial performance. Despite a substantial body of academic literature, most existing studies focus on individual sectors, leaving comprehensive quantitative comparisons of public companies’ financial outcomes before and during the pandemic largely unexplored. This study is critically important for enhancing corporate adaptability in times of economic instability. The objective of this research is to quantitatively assess the changes in key financial indicators of companies during the precrisis year (2019) and the peak of the pandemic (2020). The analysis includes return on assets (ROA), return on equity (ROE), solvency, operating margin (EBITDA margin), and innovation investment measured as R&D expenditures relative to operating income. Methodologically, the study relies on correlation and regression analysis, based on data from 121 companies in 2019 and 135 companies in 2020. Statistical validation of the results was conducted using multiple correlation and regression analysis. The findings indicate that EBITDA margin remained the most stable and statistically significant factor positively affecting ROA and ROE in both years. In contrast, solvency and leverage ratios showed weak or insignificant associations with profitability, suggesting that capital structure played a diminished role during the crisis period. R&D expenditures demonstrated a moderate positive correlation with profitability, confirming their strategic relevance from a long-term perspective. The scientific novelty of the study lies in its use of a quantitative comparative approach across a broad sample of public companies to identify the key drivers of financial resilience. The practical significance is reflected in its actionable recommendations for corporate managers and investors seeking to enhance crisis preparedness by emphasising operational efficiency and innovation-led growth.
Мапування ланцюга поставок та ідентифікація критичних ланок у секторі охорони здоров'я
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Кириленко, Вікторія Юріївна; Kyrylenko, Viktoriia
У статті досліджується концепція стратегічного мапування ланцюгів постачання у сфері охорони здоров’я як інструменту підвищення стійкості медичних систем до зовнішніх шоків, криз і надзвичайних ситуацій. Основна увага приділяється методиці ідентифікації критичних вузлів — елементів або точок у ланцюгу, порушення функціонування яких може спричинити масштабні перебої в системі медичного забезпечення. Автор аналізує структуру та взаємодію чотирьох ключових підланцюгів: фармацевтичного (виробництво, імпорт і дистрибуція лікарських засобів), постачання медичних виробів і обладнання, медичних витратних матеріалів (зокрема засобів індивідуального захисту), а також ланцюга постачання крові та кровозамінників. На прикладі України — особливо в умовах пандемії COVID-19 і повномасштабної війни — розкривається, як збої у виробництві, імпорті, логістиці, централізованих закупівлях чи цифровій координації можуть мати каскадний ефект, що призводить до системних збоїв у наданні медичних послуг. Розглядаються як вертикальні критичні вузли (наприклад, єдині постачальники діючих речовин або ключові логістичні склади), так і горизонтальні точки перетину (лікарні, платформи закупівель, цифрові системи обліку). Підкреслюється важливість досягнення глибокої (Tier N) прозорості ланцюгів постачання, інтеграції цифрових платформ, диверсифікації джерел постачання, розвитку партнерств між державним і приватним секторами, а також створення адаптивних стратегічних запасів і підвищення рівня міжгалузевої координації. Стаття поєднує прикладний аналіз, аналітичне моделювання та системні підходи до управління ризиками у сфері охорони здоров’я, пропонуючи універсальну міждисциплінарну методику. Такий підхід дозволяє не лише виявити вразливі точки, а й сформувати практичну основу для модернізації медичних систем, планування безперервності обслуговування, оцінки ризиків і оперативного реагування на нові виклики в умовах високої невизначеності, геополітичної напруги, глобальних потрясінь і трансформацій постачання в умовах обмежених ресурсів і нестабільного середовища. This article explores the concept of strategic supply chain mapping in the healthcare sector as a practical and evidence-based approach to enhancing the resilience of health systems in the face of external shocks, systemic crises, and emergency disruptions. It presents a comprehensive methodology for identifying critical nodes—specific elements or intersection points within the healthcare supply chain whose failure could lead to cascading breakdowns in healthcare delivery. The analysis focuses on four major sub-chains: pharmaceuticals (including the production, importation, and distribution of medicines), medical devices and equipment, medical consumables (notably personal protective equipment), and blood and blood substitute logistics. Using Ukraine as a case study—particularly under the acute pressure of the COVID-19 pandemic and the ongoing full-scale war—the article illustrates how interruptions in logistics, production, imports, centralized procurement, or digital coordination mechanisms can result in system-wide healthcare failures. It distinguishes between vertical critical nodes (e.g., single-source API suppliers, national warehouses, bottleneck manufacturing sites) and horizontal intersection points (e.g., hospitals, procurement bodies, and digital platforms for tracking and coordination). The analysis places special emphasis on achieving multi-tier (Tier N) supply chain visibility, developing integrated and interoperable digital infrastructures, diversifying sources of supply, fostering dynamic public-private cooperation, and building adaptive strategic reserves at national and institutional levels. The proposed framework integrates operational modeling with governance insights, offering a multidisciplinary methodology suitable for use in both developed and developing healthcare contexts. Ultimately, the study provides actionable tools for policymakers, logistics planners, and healthcare administrators to identify vulnerabilities, strengthen systemic preparedness, and ensure the continuity and quality of medical services under complex and uncertain conditions of crisis, war, or global disruption—especially in fragile economies or unstable geopolitical environments.
Вплив диспропорції торговельних потоків на глобальні судноплавні маршрути та портову інфраструктуру
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Шкуренко, Ольга Володимирівна; Shkurenko, Olha
У статті досліджено вплив диспропорції торговельних потоків на глобальні судноплавні маршрути та портову інфраструктуру, зокрема в умовах пандемії COVID-19 та воєнних дій в Україні. Доведено, що пандемія COVID-19 та воєнні конфлікти порушили стабільність постачань, а морські перевезення зазнали безпрецедентних затримок і дефіциту контейнерів. Зазначено, що в умовах глобальної трансформації спостерігається посилення диспропорції торговельних потоків, що спричиняє нерівномірне навантаження на світові судноплавні маршрути та портову інфраструктуру. Це спричинило переглянути стратегії перевезень та актуалізувало впровадження принципів гнучкого судноплавства. Визначено економічні, геополітичні, технологічні, екологічні та соціальні чинники, які формують нерівномірність вантажопотоків, та мають комплексний характер. Окрему увагу приділено стійкості портів, цифровій трансформації та диверсифікації маршрутів як інструментам адаптації до кризових умов. Обгрунтовано, що диспропорція торговельних потоків формується під впливом багатьох взаємопов’язаних факторів, серед яких провідне місце займають економічна глобалізація, геополітична нестабільність, технологічна нерівність та екологічні обмеження. Запропоновано комплекс заходів щодо згладжування диспропорцій, що включає модернізацію портової інфраструктури, розвиток регіональних хабів і мультимодальних перевезень, цифровізацію та автоматизацію логістики, міжнародну координацію судноплавних альянсів і державну підтримку. Комплекс заходів, заснований на поєднанні цифрових інновацій, регіональної інтеграції та сталого розвитку, здатний забезпечити поступове згладжування диспропорцій у світових торговельних потоках і сприяти підвищенню ефективності глобальної судноплавної інфраструктури. Отримані результати мають практичне значення для підвищення ефективності глобальної судноплавної системи та адаптації портів до сучасних викликів. The article investigates the impact of the disproportion of trade flows on global navigable routes and port infrastructure, in particular in the conditions of the Covid19 pandemic and hostilities in Ukraine. It has been proved that the Covid-19 pandemics and military conflicts have violated the stability of supply, and maritime transport has undergone unprecedented delays and containers. It is noted that in the conditions of global transformation there is an increase in the disproportion of trade flows, which causes uneven load on world navigable routes and port infrastructure. This led to review of transportation strategies and actualized the implementation of the principles of flexible navigation. Economic, geopolitical, technological, environmental and social factors that form the unevenness of cargo flows are identified and are complex. Particular attention is paid to the stability of ports, digital transformation and diversification of routes as tools for adaptation to crisis conditions. It is substantiated that the disproportion of trade flows is formed under the influence of many interrelated factors, among which the leading place is occupied by economic globalization, geopolitical instability, technological inequality and environmental restrictions. A set of measures for smoothing disproportions, including the modernization of port infrastructure, development of regional hubs and multimodal transportation, digitalization and automation of logistics, international coordination of shipping alliances and state support, is proposed. A set of measures based on the combination of digital innovation, regional integration and sustainable development, is able to provide a gradual smoothing of disproportions in world trade flows and to increase the efficiency of global navigable infrastructure. The results obtained are practical for improving the efficiency of the global navigation system and adaptation of ports to modern challenges.
Удосконалення концептуальних засад організації внутрішнього аудиту доходів і витрат закладів громадського харчування
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Петрик, Олена Анатоліївна; Petryk, Olena; Штукін, Олексій Михайлович; Shtukin, Oleksii
Актуальність дослідження зумовлена постійно зростаючою потребою закладів громадського харчування в ефективному управлінні фінансовими ресурсами та оптимізації операційної діяльності в умовах висококонкурентного ринку. Недостатній рівень контролю за доходами та витратами, зумовлений відсутністю уніфікованих методик внутрішнього аудиту, обмеженою автоматизацією облікових процесів та браком кваліфікованих кадрів, призводить до значних фінансових втрат, зниження рентабельності та формування недобросовісної конкуренції. Проблема полягає у відсутності комплексної концепції внутрішнього аудиту, яка б враховувала специфіку галузі громадського харчування та була орієнтована на виявлення та попередження ризиків, а не лише на констатацію фактів. Недослідженими залишаються аспекти інтеграції сучасних інформаційних технологій в аудиторські процедури, розробки ризик-орієнтованих методик для виявлення специфічних для закладів громадського харчування зловживань та формування системи показників ефективності внутрішнього аудиту. Завданням цієї статті є розробка та обґрунтування удосконалених концептуальних засад організації внутрішнього аудиту доходів і витрат закладів громадського харчування з урахуванням сучасних викликів та вимог. В статті обґрунтовано необхідність застосування ризик-орієнтованого та процесного підходів, інтеграції інформаційних технологій, підвищення кваліфікації аудиторів та орієнтації на додану вартість аудиторських процедур. Запропоновано практичні рекомендації щодо розробки ризик-орієнтованих планів внутрішнього аудиту, запровадження контрольних процедур на основі процесного підходу до внутрішнього аудиту, посилення використання сучасних інформаційних технологій обліку та аудиту, підвищення кваліфікації внутрішніх аудиторів закладів громадського харчування та орієнтацію на збільшення доданої вартості, що сприяє підвищенню ефективності та прибутковості бізнесу. Висновки підкреслюють, що впровадження запропонованих концептуальних засад дозволить значно підвищити ефективність внутрішнього аудиту, мінімізувати фінансові ризики, оптимізувати витрати та збільшити прибутковість закладів громадського харчування. The urgency of this research stems from the increasing need for catering establishments to efficiently manage financial resources and optimize operational activities within a highly competitive market. Insufficient control over revenues and expenses, attributed to the lack of unified internal audit methodologies, limited automation of accounting processes, and a shortage of qualified personnel, leads to significant financial losses, reduced profitability, and unfair competition. The core problem lies in the absence of a comprehensive internal audit concept that considers the specific nature of the catering industry and is geared towards identifying and preventing risks, rather than merely stating facts. Unexplored aspects include the integration of modern information technologies into audit procedures, the development of risk-oriented methodologies for detecting abuses specific to catering establishments, and the formation of a system for evaluating the effectiveness of internal audit. The objective of this article is to develop and substantiate improved conceptual foundations for organizing internal audit of revenues and expenses in catering establishments, taking into account current challenges and requirements. The article substantiates the necessity of applying risk-oriented and process approaches, integrating information technologies, enhancing auditor qualifications, and focusing on the value added by audit procedures. Practical recommendations have been proposed for developing risk-oriented internal audit plans, implementing control procedures based on a process-oriented approach to internal audit, enhancing the use of modern information technologies in accounting and auditing, improving the qualifications of internal auditors in catering establishments, and focusing on increasing added value, which contributes to enhancing business efficiency and profitability. The conclusions emphasize that the implementation of the proposed conceptual foundations will significantly enhance the effectiveness of internal audit, minimize financial risks, optimize expenses, and increase the profitability of catering establishments.
Концептуальні підходи до дослідження розвитку субʼєктів підприємництва в умовах соціально-економічної нестабільності
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Шлапак, Андрій Васильович; Shlapak, Andrii
У статті досліджено розвиток суб'єктів підприємництва в умовах соціально-економічної нестабільності, що набуває особливої значущості, оскільки саме нестабільність дедалі більше перетворюється на постійну характеристику сучасної економіки. Глобальні процеси, що поєднують циклічні економічні кризи, технологічні прориви, політичні трансформації та культурні зміни, створюють нові виклики для підприємницької діяльності. За таких умов класичні підходи до вивчення підприємництва, що формувалися переважно на основі стабільних економічних систем, виявляють обмежену здатність пояснювати реальну динаміку розвитку. Це актуалізувало потребу в оновленні теоретико-методичних засад і пошук нових концептуальних рішень, здатних відобразити складність та багатофакторність сучасного підприємницького середовища. У статті зазначено, що попри наявність значного наукового доробку, аналіз літератури свідчить про фрагментарність існуючих досліджень. Багато праць присвячено окремим аспектам (інноваціям, інституційним трансформаціям чи ресурсним можливостям підприємницьких структур). Однак комплексні дослідження, які інтегрують різні підходи та дозволяють пояснити розвиток у цілісності його проявів, залишаються недостатньо представленими. Відсутність таких інтегрованих моделей знижує пояснювальну цінність наукового дискурсу й обмежує можливості для практичного застосування результатів у стратегічному управлінні суб'єктами підприємництва. Метою дослідження визначена як систематизація концептуальних підходів до розвитку підприємництва, виокремлення їх ключових характеристик і визначення перспектив інтеграції, що забезпечить формування більш комплексного бачення у контексті соціально-економічної нестабільності. Основний матеріал представлений у вигляді аналізу трьох провідних концептуальних орієнтацій. Інноваційний підхід розглядає підприємництво як процес безперервного оновлення, що базується на впровадженні технологічних новацій, створенні нових бізнес-моделей і продуктів, які забезпечують конкурентні переваги. Інституційний підхід акцентує увагу на впливі формальних правил і неформальних норм, які визначають «правила гри» для підприємців, задають межі та одночасно відкривають можливості для адаптації. Ресурсно-організаційний підхід наголошує на значенні внутрішнього потенціалу підприємницьких структур, їхніх компетенцій, управлінських рішень і здатності формувати організаційні моделі, що забезпечують гнучкість та стійкість у турбулентному середовищі. Зроблено висновок, що ізольоване використання кожного з підходів не дозволяє відобразити всі грані сучасного підприємницького розвитку. Їх поєднання створює передумови для формування цілісного наукового бачення, яке поєднує інноваційні, інституційні та організаційні аспекти. Дискусійність проблеми полягає у визначенні оптимальних форм інтеграції цих підходів та окресленні меж їхньої застосовності. У перспективі інтегровані концептуальні моделі можуть забезпечити кращу прогностичну здатність щодо траєкторій розвитку підприємництва, а також підвищити практичну цінність результатів досліджень для розроблення стратегій стійкості, адаптації та конкурентоспроможності бізнесу в умовах невизначеності. The article explores the development of entrepreneurial entities under conditions of socio-economic instability, which is of particular importance since instability is increasingly becoming a permanent feature of the modern economy. Global processes that combine cyclical economic crises, technological breakthroughs, political transformations, and cultural changes create new challenges for entrepreneurial activity. Under such conditions, classical approaches to the study of entrepreneurship, formed mainly on the basis of stable economic systems, demonstrate a limited ability to explain the real dynamics of development. This has highlighted the need to update the theoretical and methodological foundations and to search for new conceptual solutions capable of reflecting the complexity and multi-factor nature of the contemporary entrepreneurial environment. The article emphasizes that despite the availability of substantial scholarly contributions, a review of the literature reveals the fragmentary nature of existing research. Many studies focus on individual aspects—innovation, institutional transformations, or the resource potential of entrepreneurial structures. However, comprehensive investigations that integrate different approaches and enable the explanation of development in the integrity of its manifestations remain insufficiently represented. The absence of such integrated models reduces the explanatory value of the academic discourse and limits opportunities for the practical application of results in the strategic management of entrepreneurial entities. The research objective is defined as the systematization of conceptual approaches to entrepreneurial development, the identification of their key characteristics, and the determination of integration prospects, which will ensure the formation of a more comprehensive vision in the context of socio-economic instability. The main material is presented as an analysis of three leading conceptual orientations. The innovation approach views entrepreneurship as a process of continuous renewal, based on the implementation of technological innovations, the creation of new business models, and products that provide competitive advantages. The institutional approach emphasizes the influence of formal rules and informal norms that establish the «rules of the game» for entrepreneurs, setting boundaries while simultaneously opening opportunities for adaptation. The resource-organizational approach highlights the importance of the internal potential of entrepreneurial structures, their competencies, managerial decisions, and ability to design organizational models that ensure flexibility and resilience in a turbulent environment. It is concluded that the isolated application of each approach does not allow for capturing the full range of modern entrepreneurial development. Their combination creates the prerequisites for forming a holistic scientific vision that integrates innovative, institutional, and organizational aspects. The debate lies in defining the optimal forms of integrating these approaches and outlining the boundaries of their applicability. In the long term, integrated conceptual models can provide better predictive capacity regarding entrepreneurial development trajectories and enhance the practical value of research results for designing strategies of resilience, adaptation, and competitiveness of businesses under uncertainty.
Алгоритмізація процесу формування та розвитку екосистемних бізнес-моделей у сфері розваг
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Лаврененко, Валентина Віталіївна; Lavrenenko, Valentyna; Терещенко, Юлія Олександрівна; Tereshchenko, Yuliia
У статті досліджено процес формування та розвитку екосистемних бізнес-моделей (ЕБМ) у розважальній індустрії в умовах цифрової трансформації. Актуальність теми зумовлена стрімким поширенням платформних рішень, зростанням ролі багатосторонніх мережевих взаємодій, необхідністю інтеграції різних учасників у спільні ціннісні пропозиції та посиленням конкуренції в цифровому середовищі. Сучасні компанії індустрії розваг функціонують за умов високої технологічної динаміки, фрагментації ринків і зростання залежності від координації між виробниками контенту, платформами та інфраструктурними партнерами, що висуває потребу у науково обґрунтованій методології розбудови ЕБМ. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та формалізація шестиетапного алгоритму розвитку екосистемної бізнес-моделі, який поєднує стратегічні, аналітичні та операційні виміри функціонування екосистеми й забезпечує узгодженість дій її учасників. У статті узагальнено сучасні теоретичні підходи до проєктування цифрових екосистем, досліджено логіку взаємодії стратегічних, контекстуальних і ціннісних компонентів бізнесмоделі та запропоновано структурований алгоритм розвитку ЕБМ. Кожен з його етапі конкретизовано через управлінські завдання, механізми створення і передачі цінності та релевантні показники ефективності. Особливу увагу приділено методиці нормалізації гетерогенних індикаторів і побудові інтегрального профілю розвитку, що забезпечує можливість оцінювання зрілості екосистеми, виявлення структурних дисбалансів і визначення напрямів її вдосконалення. Практичну значущість алгоритму продемонстровано на прикладі компанії MEGOGO, що дає змогу простежити трансформацію концептуальних положень у конкретні управлінські рішення та вимірювані результати. Доведено, що застосування алгоритмізованого підходу до аналізу й розвитку ЕБМ сприяє підвищенню стійкості бізнес-моделі, зміцненню партнерських взаємодій та формуванню збалансованої системи управління в умовах цифрової економіки. Запропонована методологія може бути використана компаніями індустрії розваг для стратегічного планування, моніторингу ефективності та підтримки інноваційних процесів. Перспективи подальших досліджень охоплюють розроблення цифрових інструментів автоматизованого моніторингу, моделювання мережевих ефектів та використання сценарних симуляцій для розширення практичної застосовності запропонованого алгоритму. The article examines the formation and development of ecosystem business models (EBMs) in the entertainment industry within the broader context of digital transformation and the growing significance of platform-based value creation. The relevance of the topic is driven by the rapid expansion of digital platforms, the increasing complexity of multi-actor interactions, and the need for companies to strengthen strategic coordination, technological adaptability, and partner integration in a highly dynamic market environment. Entertainment enterprises today operate under conditions of technological turbulence, fragmented consumption patterns, and intensified competition, which underscores the necessity for a scientifically grounded methodological framework for designing and managing EBMs. The aim of the study is to substantiate and formalize a six-stage algorithm for the evolution of ecosystem business models, integrating strategic visioning, contextual analysis, mechanisms of value co-creation and exchange, ecosystem architecture, diagnostic assessment, and outcome evaluation based on the OKR framework. The article synthesizes contemporary theoretical approaches to ecosystem design, clarifies the conceptual and functional content of each stage of the proposed algorithm, and identifies managerial actions and performance indicators that link qualitative characteristics of EBMs with measurable assessment tools. Particular attention is devoted to the normalization of heterogeneous indicators and the construction of an integrated development profile, which enables the evaluation of maturity levels across functional components and the identification of structural imbalances. The practical applicability of the algorithm is demonstrated through a case study of MEGOGO, a leading Ukrainian digital streaming platform, showing how an abstract conceptual model can be operationalized using real metrics for strategic planning, ecosystem performance monitoring, and continuous improvement initiatives. The findings contribute to the scholarly discourse on ecosystem-based business models by offering a structured algorithmic approach that unifies strategic, analytical, and operational dimensions of ecosystem development. The proposed framework can serve as a methodological foundation for entertainment industry enterprises seeking to enhance resilience, strengthen partner networks, and harness the potential of digital platforms for sustainable growth. Future research directions include the development of automated monitoring tools, quantitative modeling of network effects, and scenario-based simulations aimed at expanding the practical utility of the proposed algorithm.
Концептуальні засади аналізу бізнес-моделі медичного закладу
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Шевчук, Наталія Валентинівна; Shevchuk, Nataliia; Остапенко, Єлизавета Вадимівна; Ostapenko, Yelyzaveta
У статті досліджено особливості аналізу бізнес-моделі медичного закладу з урахуванням специфіки ведення бізнесу у сфері охорони здоров'я. Результати дослідження спрямовані на вдосконалення підходів до аналізу бізнес-моделі медичного закладу, що має значення для прийняття стратегічних управлінських рішень. Визначено, що для ефективного функціонування медичного закладу необхідно враховувати як внутрішні структурні особливості бізнес-моделі, так і взаємодію із зацікавленими сторонами у межах ціннісного ланцюжка. Обґрунтовано, що ключовим об'єктом аналізу бізнес-моделі є цінність, а основним суб'єктом виступає не фокальний медичний заклад, а розширене коло суб’єктів, що задіяні на всьому ціннісному ланцюжку. В основу визначення бізнес-моделі медичного закладу, як об’єкту аналізу, покладено результати наукового узагальнення поглядів найчастіше цитованих дослідників, що представлені у науковій праці O. Gassmann, K. Frankenberger та R. Sauer “Exploring the field of business model innovation”. Базуючись на результатах критичного аналізу даного дослідження запропоновано систему органічно пов'язаних концептів «Цінність — Інновації — Ресурси/Процеси — Результати», які визначають шаблон (конструкцію) для аналізу бізнес-моделі медичного закладу. Доведено, що специфіка діяльності медичних закладів актуалізує амбідекстрійний підхід до аналізу бізнес-моделі, суть якого полягає у балансуванні економічних вигід та соціальних наслідків. Визначено, що забезпечення організаційної амбідекстрії медичного закладу відбувається на основі інновацій, що визначає характер взаємозв'язків усіх концептів бізнес-моделі. Обґрунтовано, що інновації ресурсів та їх конфігурації є основою створення стійких конкурентних переваг, а інновації цінності визначають характер взаємодії та результати її визнання, що безпосередньо впливає на моделі розподілу та присвоєння доходів. Представлена система концептів та структурних елементів є загальною конструкцією для практичного аналізу бізнес-моделі, а сам підхід до її формування є механістичним, так як не розкриває феноменологічної сутності поняття. Для використання розробленої конструкції (шаблону) бізнес-моделі як дієвого управлінського інструменту в подальшому необхідно описати функціонал структурних компонентів та окреслити коло питань і задач, які можуть бути вирішені на основі різновидів їх комбінацій. Запропоновані концепти можуть слугувати основою для подальших досліджень, спрямованих на оцінку ефективності бізнес-моделей у сфері охорони здоров'я, їх адаптацію до нових технологічних викликів та розробку практичних рекомендацій щодо їхньої трансформації. The article examines the peculiarities of analysing the business model of a medical institution with due regard to the specifics of doing business in the healthcare sector. The results of the study are aimed at improving approaches to analysing the business model of a medical institution, which is important for making strategic management decisions. It is determined that for the effective functioning of a medical institution, it is necessary to take into account both the internal structural features of the business model and interaction with stakeholders within the value chain. It is substantiated that the key object of business model analysis is value, and the main subject is not the focal medical institution, but an extended range of entities involved in the entire value chain. The definition of the business model of a medical institution as an object of analysis is based on the results of a scientific synthesis of the views of the most cited researchers presented in the scientific work of O. Gassmann, K. Frankenberger and R. Sauer ‘Exploring the field of business model innovation’. Based on the results of the critical analysis of this study, a system of organically related concepts ‘Value — Innovation — Resources/Processes — Results’ is proposed, which define a template (construction) for analysing the business model of a medical institution. It is proved that the specifics of the activities of medical institutions actualise an ambidextrous approach to the analysis of the business model, the essence of which is to balance economic benefits and social consequences. It is determined that ensuring the organisational ambidexterity of a medical institution is based on innovations, which determines the nature of the interrelationships of all business model concepts. It is substantiated that innovations in resources and their configuration are the basis for creating sustainable competitive advantages, and value innovations determine the nature of interaction and the results of its recognition, which directly affects the models of distribution and appropriation of income. The presented system of concepts and structural elements is a general construction for practical analysis of a business model, and the approach to its formation is mechanistic, since it does not reveal the phenomenological essence of the concept. In order to use the developed business model structure (template) as an effective management tool in the future, it is necessary to describe the functionality of the structural components and outline the range of issues and tasks that can be solved on the basis of various combinations of them. The proposed concepts can serve as a basis for further research aimed at assessing the effectiveness of business models in the healthcare sector, their adaptation to new technological challenges and the development of practical recommendations for their transformation.

Browse

Browsing 2025 рік by Issue Date

Results Per Page

Sort Options