2025 рік

Permanent URI for this community

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/50276

Browse

Now showing 1 - 20 of 131

Institutional determinants of employment quality: a comparative analysis of Ukraine and Lithuania
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Blyzniuk, Viktoriia; Близнюк, Вікторія Валеріївна; Skuchiene, Daiva; Скучєне, Дайва; Huk, Larysa; Гук, Лариса Павлівна; Khaustov, Volodymyr; Хаустов, Володимир Кирилович
In the context of post-crisis recovery and the digital transformation of labor markets, the issue of employment quality has gained renewed analytical relevance. It reflects the institutional systemʼs capacity to ensure stability, protection, and motivation for workers across diverse employment formats. In Ukraine, employment quality remains uneven, particularly for those engaged in non-standard forms such as freelancing, platform-based work, and care labor, which often fall outside the scope of legal regulation. The compensatory role of households, fragmented regulatory frameworks, limited digital integration, and restricted access to social dialogue point to insufficient institutional capacity. Moreover, the mechanisms through which labor systems adapt to emerging employment formats remain underexplored, as does the correlation between household resilience and labor market stability. This study aims to identify the institutional determinants of employment quality in Ukraine and Lithuania, assess their effectiveness, and formulate recommendations for modernizing Ukrainian employment policy. The article presents a comparative analysis of regulatory coverage, institutional accessibility, digital infrastructure, mechanisms of social dialogue, and the financial resilience of households. Particular attention is paid to non-standard employment formats and the role of families as informal welfare agents. The Lithuanian model demonstrates higher regulatory coherence, digital integration, and normative flexibility, while the Ukrainian system requires legal renewal, broader coverage, and recognition of emerging labor arrangements. The findings support a strategic reorientation of employment policy based on the principles of social quality of work, institutional sustainability, and inclusive labor governance. Recommendations include updating the legal framework to reflect European directives on algorithmic management and employment presumption, expanding access to social protection for non-standard workers, and strengthening digital infrastructure within employment services. Further research should focus on developing indicators of social quality, evaluating the effectiveness of household-based welfare mechanisms, and modeling the impact of institutional accessibility on labor productivity in transitional contexts. У період посткризового відновлення та цифрової трансформації ринку праці питання якості зайнятості набуває особливої значущості. Вона визначає здатність інституційної системи забезпечувати стабільність, соціальний за-хист і професійну мотивацію. В українському контексті якість зайнятості залишається нерівномірною: значна частина працівників у нестандартних форматах — зокрема фріланс, доглядова та платформна праця — перебуває поза межами правового регулювання. Компенсаторна роль домогосподарств, фрагментарність нормативного поля, слабка цифрова інтеграція та обмежений доступ до соціального діалогу свідчать про недостатню інституційну спроможність. Водночас вплив інституційних механізмів на здатність системи праці адаптуватися до нових форматів зайнятості залишається недостатньо дослідженим. Так само потребує уваги питання ресурсної спроможності домогосподарств як чинника трудової стабільності. Метою дослідження є ідентифікація ключових інституційних детермінантів якості зайнятості на прикладі України та Литви, оцінка їх ефективності та формулювання рекомендацій для модернізації української політики зайнятості. У межах порівняльного аналізу розглянуто нормативне охоплення, інституційну доступність, цифрову інфраструктуру, механізми соціального діалогу та фінансову стійкість домогосподарств. Особливу увагу приділено нестандартним форматам праці та ролі сім'ї як компенсаторного механізму добробуту. Литовська модель демонструє вищу узгодженість регуляторних інструментів, цифрову інтеграцію та нормативну гнучкість, тоді як українська система потребує оновлення правової бази, розширення охоплення та визнання нових форматів трудової участі. Запропоновано стратегічні напрями вдосконалення політики зайнятості з урахуванням принципів соціальної якості праці, викликів посткризового розвитку та по-треби в інституційній стійкості. Перспективи подальших досліджень охоплюють розробку індикаторів соціальної якості, оцінку компенсаторних механізмів домогосподарств і моделювання впливу інституційної доступності на продуктивність зайнятості.
Irrational consumer behavior as a challenge for innovative entrepreneurship in the context of the formation of the digital economy
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Бицюра, Юрій Васильович; Bytsiura, Yurii
Нераціональна поведінка споживачів є одним із ключових викликів для інноваційного підприємництва в умовах формування цифрової економіки. Сучасні дослідження в галузі поведінкової економіки доводять, що споживачі приймають рішення не завжди на основі логічного аналізу та максимізації вигоди, а під впливом емоційних факторів, когнітивних упереджень і соціального середовища. Такі особливості споживчої поведінки значною мірою ускладнюють функціонування інноваційних підприємств, які намагаються адаптувати бізнес-моделі до цифрової реальності. Нераціональна поведінка споживачів в умовах формування цифрової економіки змінює підходи до маркетингових стратегій. Застосування поведінкових технологій, таких як персоналізовані рекомендації, гейміфікація й ефект дефіциту, дозволяє підприємствам стимулювати попит та підвищувати рівень конверсії продажів Алгоритми персоналізації можуть як покращувати, так і погіршувати досвід споживачів. Надмірна персоналізація контенту створює «інформаційні бульбашки», що обмежують доступ до альтернативних варіантів вибору та створюють викривлене уявлення про ринок. Імпульсивні покупки, спровоковані цифровими платформами, створюють нестабільний попит. Для інноваційних компаній це може стати серйозним викликом у довгостроковому плануванні та управлінні ризиками. Нераціональна поведінка споживачів є важливим фактором, що впливає на розвиток інноваційного підприємництва в цифровій економіці. Урахування когнітивних та емоційних аспектів поведінки дозволяє підприємствам формувати ефективні маркетингові стратегії, однак водночас створює нові виклики, повʼязані з нестабільністю попиту, ризиками маніпуляції споживачами та необхідністю регулювання цифрового середовища. Irrational consumer behavior is one of the key challenges for innovative entrepreneurship in the context of the digital economy. Modern research in behavioral economics proves that consumers do not always make decisions based on logical analysis and utility maximization but are instead influenced by emotional factors, cognitive biases, and social environments. These specific characteristics of consumer behavior significantly complicate the operation of innovative enterprises that attempt to adapt their business models to digital realities. Irrational consumer behavior in the digital economy reshapes approaches to marketing strategies. The application of behavioral technologies, such as personalized recommendations, gamification, and the scarcity effect, enables businesses to stimulate demand and increase conversion rates. Personalization algorithms can both improve and degrade the consumer experience. Excessive content personalization leads to «information bubbles», which limit access to alternative choices and create a distorted perception of the market. Impulse purchases triggered by digital platforms generate unstable demand, which can pose a serious challenge for innovative companies in long-term planning and risk management. Irrational consumer behavior is a crucial factor influencing the development of innovative entrepreneurship in the digital economy. Considering cognitive and emotional aspects of consumer decision-making allows businesses to develop effective marketing strategies, yet at the same time, it introduces new challenges related to demand instability, consumer manipulation risks, and the necessity for digital environment regulation.
Modeling dynamics of oil tanker freight ratesand market capitalization of oil tanker shipping companies
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Zaidman, Hryhorii; Зайдман, Григорій Борисович; Yakubovskyi, Serhii; Якубовський, Сергій Олексійович
This study explores the oil tanker segment, a crucial component of the shipping industry, which accounts for 25% of international cargo transportation. Oil tankers, which transport liquid cargo such as crude oil and oil products, represent over 30% of the world’s cargo-carrying fleet. By applying OLS regression techniques on a structural market dataset, the paper examines: (1) the impact of various economic indicators, including S&P 500 as a barometer of stock market performance, on oil tanker freight market indices, and (2) the influence of these economic parameters on the stock market capitalization of seven shipping companies engaged in oil transportation. The analysis covers the period from 1998 to 2023, utilizing the Baltic Clean Tanker Index (BCTI) and Baltic Dirty Tanker Index (BDTI) as proxies for tanker freight rates. The results show that the oil tanker freight market exhibits a positive dependence on inflation, consistent with existing theories, and a negative dependence on oil prices and global oil production. While this latter finding may seem counterintuitive, it suggests that more complex mechanisms are at play. Broader economic cycles and regional shifts in oil production likely influence tanker freight rates, while inflation appears to be driven not by oil prices, but by factors such as monetary policy, supply chain disruptions, and global demand. Regarding the modeling of oil tanker companies’ stock market capitalization, the study finds that different economic variables affect different maritime transport enterprises. Key trends indicate that the S&P 500 index affects companies with a longer history of public listing, LIBOR is significant for companies with larger fleets, and companies with smaller fleets appear more sensitive to freight levels. Inflation and oil prices, in contrast to freight rate models, have less influence on stock market capitalization. These findings offer valuable insights for shipping investors and market professionals, supporting more informed decision-making and improved operational management. Стаття досліджує сегмент перевезення нафти та нафтопродуктів, важливу складову судноплавної галузі, яка складає 25% від обсягу міжнародних вантажних перевезень. Нафтові танкери, які перевозять рідкі вантажі, такі як сиру нафту та нафтопродукти, складають понад 30% світового вантажного флоту. За допомогою регресії МНК на структурованих ринкових даних, у статті проаналізовано: (1) вплив різних економічних показників, включаючи індекс S&P 500 як барометр фондового ринку, на нафтоналивні фрахтові індекси, і (2) вплив цих економічних параметрів на ринкову капіталізацію семи судноплавних компаній, що займаються транспортуванням нафти та нафтопродуктів. Аналіз охоплює період з 1998 по 2023 рік та використовує Балтійський індекс чистих танкерів (BCTI) та Балтійський індекс брудних танкерів (BDTI) як проксі для ставок фрахту танкерного сектору. Результати показують, що танкерний фрахтовий ринок має позитивну залежність від інфляції, що відповідає існуючим теоріям, і негативну залежність від цін на нафту та світового виробництва нафти. Хоча останнє спостереження може здатися контрінтуїтивним, це свідчить про наявність складніших механізмів, що впливають. Ширші економічні цикли та регіональні зміщення у виробництві нафти, ймовірно, впливають на танкерні ставки фрахту, а інфляція зумовлена не цінами на нафту, а такими факторами, як грошово-кредитна політика, збої в ланцюгах постачання та світовий попит. Щодо моделювання ринкової капіталізації танкерних судноплавних компаній, дослідження показує, що різні економічні змінні впливають на різні підприємства морського транспорту. Основні тенденції вказують на те, що індекс S&P 500 впливає на компанії з довшою історією публічного лістингу, ставка LIBOR є значущою для компаній з більшими флотами, а компанії з меншими флотами виявляються більш чутливими до рівня ставки фрахту. Інфляція та ціна на нафту, на відміну від моделей фрахтових ставок, мають менший вплив на ринкову капіталізацію підприємств морського транспорту. Ці висновки дають цінні відомості для інвесторів у судноплавну галузь та фахівців, дозволяючи приймати більш обґрунтовані рішення та поліпшити управління операціями.
Адаптивність підприємств як основа їх економічної стійкості
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Смородько, Павло Володимирович; Smorodko, Pavlo
У статті досліджується адаптивність як ключовий фактор забезпечення економічної стійкості підприємств в умовах динамічного та нестабільного зовнішнього середовища. Обґрунтовано, що в умовах сучасних глобальних викликів — зокрема, воєнних дій, економічної турбулентності, порушення логістичних ланцюгів, зміни споживчих уподобань та трансформації ринкових структур — підприємства мають не лише забезпечувати стабільність функціонування, але й формувати здатність до швидкого реагування, трансформації й стратегічної перебудови. Це вимагає розвитку внутрішнього потенціалу адаптивності, який включає гнучкість управлінських рішень, організаційну мобільність, інноваційну активність, а також наявність антикризових механізмів реагування. У роботі систематизовано наукові підходи до визначення поняття «адаптивність підприємства» як його здатності змінюватися відповідно до змін у середовищі функціонування без втрати системної цілісності, конкурентоспроможності та фінансової стабільності. Узагальнено, що адаптивність проявляється на рівні стратегії, операційної діяльності, організаційної структури, персоналу, технологій і системи корпоративного управління. Розглянуто звʼязок адаптивності з категоріями економічної стійкості, резильєнсності, стресостійкості та антикрихкості. У межах дослідження проаналізовано ключові чинники, що впливають на рівень адаптивності підприємства: організаційна культура, інституціональне середовище, цифрова трансформація, стратегічне управління змінами, залучення персоналу до процесів розвитку. Виокремлено внутрішні та зовнішні механізми забезпечення адаптації: гнучкі моделі управління, системи ризик-менеджменту, стратегічне партнерство, впровадження інновацій, диверсифікація діяльності та динамічне управління знаннями. У статті розглянуто типову модель адаптивного підприємства, яка ґрунтується на принципах відкритості до змін, постійного навчання, самоорганізації та багаторівневого планування. Запропоновано концептуальну рамку впровадження адаптивного управління, що дозволяє підвищити гнучкість управлінських рішень, зменшити ризики втрати ринкових позицій і забезпечити економічну стійкість у коротко- та довгостроковій перспективі. Особлива увага приділяється практичним інструментам реалізації адаптивності в умовах української економіки, що знаходиться під впливом війни та глобальних криз. Визначено, що вітчизняні підприємства потребують адаптації своїх бізнес-моделей до нових економічних реалій з урахуванням високого рівня непередбачуваності середовища. У такому контексті адаптивність розглядається як одна з базових компетенцій підприємства, що має інтегруватися у всі рівні управлінської системи. Результати дослідження можуть бути використані для розробки стратегій розвитку підприємств, побудови системи моніторингу адаптивності, впровадження механізмів оперативного реагування на зміни та розробки індикаторів оцінювання економічної стійкості з урахуванням адаптивного потенціалу. The article examines adaptability as a key factor in ensuring the economic stability of enterprises in a dynamic and unstable external environment. It is substantiated that in the conditions of modern global challenges — in particular, military operations, economic turbulence, disruption of logistics chains, changes in consumer preferences and transformation of market structures — enterprises must not only ensure stable functioning, but also form the ability to quickly respond, transform and strategic restructuring. This requires the development of internal adaptability potential, which includes flexibility of management decisions, organizational mobility, innovative activity, as well as the presence of anti-crisis response mechanisms. The paper systematizes scientific approaches to defining the concept of «enterprise adaptability» as its ability to change in accordance with changes in the operating environment without losing system integrity, competitiveness and financial stability. It is generalized that adaptability is manifested at the level of strategy, operational activities, organizational structure, personnel, technologies and corporate governance system. The relationship between adaptability and the categories of economic stability, resilience, stress resistance and antifragility is considered. The study analyzes key factors that influence the level of adaptability of an enterprise: organizational culture, institutional environment, digital transformation, strategic change management, and personnel involvement in development processes. Internal and external mechanisms for ensuring adaptation are identified: flexible management models, risk management systems, strategic partnerships, innovation implementation, diversification of activities and dynamic knowledge management. The article considers a typical model of an adaptive enterprise, which is based on the principles of openness to change, continuous learning, self-organization and multi-level planning. A conceptual framework for implementing adaptive management is proposed, which allows increasing the flexibility of management decisions, reducing the risks of losing market positions and ensuring economic stability in the short and long term. Special attention is paid to practical tools for implementing adaptability in the conditions of the Ukrainian economy, which is under the influence of war and global crises. It is determined that domestic enterprises need to adapt their business models to new economic realities, taking into account the high level of unpredictability of the environment. In this context, adaptability is considered one of the basic competencies of an enterprise, which should be integrated into all levels of the management system. The results of the study can be used to develop enterprise development strategies, build an adaptability monitoring system, implement mechanisms for rapid response to changes, and develop indicators for assessing economic sustainability, taking into account adaptive potential.
Алгоритмізація процесу формування та розвитку екосистемних бізнес-моделей у сфері розваг
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Лаврененко, Валентина Віталіївна; Lavrenenko, Valentyna; Терещенко, Юлія Олександрівна; Tereshchenko, Yuliia
У статті досліджено процес формування та розвитку екосистемних бізнес-моделей (ЕБМ) у розважальній індустрії в умовах цифрової трансформації. Актуальність теми зумовлена стрімким поширенням платформних рішень, зростанням ролі багатосторонніх мережевих взаємодій, необхідністю інтеграції різних учасників у спільні ціннісні пропозиції та посиленням конкуренції в цифровому середовищі. Сучасні компанії індустрії розваг функціонують за умов високої технологічної динаміки, фрагментації ринків і зростання залежності від координації між виробниками контенту, платформами та інфраструктурними партнерами, що висуває потребу у науково обґрунтованій методології розбудови ЕБМ. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та формалізація шестиетапного алгоритму розвитку екосистемної бізнес-моделі, який поєднує стратегічні, аналітичні та операційні виміри функціонування екосистеми й забезпечує узгодженість дій її учасників. У статті узагальнено сучасні теоретичні підходи до проєктування цифрових екосистем, досліджено логіку взаємодії стратегічних, контекстуальних і ціннісних компонентів бізнесмоделі та запропоновано структурований алгоритм розвитку ЕБМ. Кожен з його етапі конкретизовано через управлінські завдання, механізми створення і передачі цінності та релевантні показники ефективності. Особливу увагу приділено методиці нормалізації гетерогенних індикаторів і побудові інтегрального профілю розвитку, що забезпечує можливість оцінювання зрілості екосистеми, виявлення структурних дисбалансів і визначення напрямів її вдосконалення. Практичну значущість алгоритму продемонстровано на прикладі компанії MEGOGO, що дає змогу простежити трансформацію концептуальних положень у конкретні управлінські рішення та вимірювані результати. Доведено, що застосування алгоритмізованого підходу до аналізу й розвитку ЕБМ сприяє підвищенню стійкості бізнес-моделі, зміцненню партнерських взаємодій та формуванню збалансованої системи управління в умовах цифрової економіки. Запропонована методологія може бути використана компаніями індустрії розваг для стратегічного планування, моніторингу ефективності та підтримки інноваційних процесів. Перспективи подальших досліджень охоплюють розроблення цифрових інструментів автоматизованого моніторингу, моделювання мережевих ефектів та використання сценарних симуляцій для розширення практичної застосовності запропонованого алгоритму. The article examines the formation and development of ecosystem business models (EBMs) in the entertainment industry within the broader context of digital transformation and the growing significance of platform-based value creation. The relevance of the topic is driven by the rapid expansion of digital platforms, the increasing complexity of multi-actor interactions, and the need for companies to strengthen strategic coordination, technological adaptability, and partner integration in a highly dynamic market environment. Entertainment enterprises today operate under conditions of technological turbulence, fragmented consumption patterns, and intensified competition, which underscores the necessity for a scientifically grounded methodological framework for designing and managing EBMs. The aim of the study is to substantiate and formalize a six-stage algorithm for the evolution of ecosystem business models, integrating strategic visioning, contextual analysis, mechanisms of value co-creation and exchange, ecosystem architecture, diagnostic assessment, and outcome evaluation based on the OKR framework. The article synthesizes contemporary theoretical approaches to ecosystem design, clarifies the conceptual and functional content of each stage of the proposed algorithm, and identifies managerial actions and performance indicators that link qualitative characteristics of EBMs with measurable assessment tools. Particular attention is devoted to the normalization of heterogeneous indicators and the construction of an integrated development profile, which enables the evaluation of maturity levels across functional components and the identification of structural imbalances. The practical applicability of the algorithm is demonstrated through a case study of MEGOGO, a leading Ukrainian digital streaming platform, showing how an abstract conceptual model can be operationalized using real metrics for strategic planning, ecosystem performance monitoring, and continuous improvement initiatives. The findings contribute to the scholarly discourse on ecosystem-based business models by offering a structured algorithmic approach that unifies strategic, analytical, and operational dimensions of ecosystem development. The proposed framework can serve as a methodological foundation for entertainment industry enterprises seeking to enhance resilience, strengthen partner networks, and harness the potential of digital platforms for sustainable growth. Future research directions include the development of automated monitoring tools, quantitative modeling of network effects, and scenario-based simulations aimed at expanding the practical utility of the proposed algorithm.
Аналіз безпеченості зовнішнього середовища підприємства
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Отенко, Ірина Павлівна; Otenko, Iryna; Воронюк, Євгенія Валеріївна; Voroniuk, Yevheniia; Макаренко, Михайло Михайлович; Makarenko, Mykhailo
Діалектична єдність підприємства і його зовнішнього середовища добре описує існуючу проблематику їх складного взаємозв'язку. В процесі взаємодії підприємства із всіма елементами зовнішнього середовища реалізується розвиток кожного учасника а відповідно і необхідні та обумовлені цим розвитком зміни. Виходячи з того, що підприємство не просто одночасно існує поряд із всіма іншими учасниками бізнес-середовища а саме взаємодіє із ними стає зрозумілим унікальний вплив зовнішнього середовища на підприємства. Цей вплив може мати як позитивні так і негативні наслідки. Саме рівень небезпеки зовнішніх чинників, їх вплив на підприємство та його економічну безпеку є основою для формування висновків щодо безпечності або небезпечності зовнішнього середовища. В роботі представлено симбіоз інструментів аналізу зовнішнього середовища підприємств та продемонстровано його практичне застосування. В якості прикладу в статті пропонується результат PESTELI-аналізу зовнішнього середовища для українських підприємств з подальшим визначенням рівней ризикованості кожного визначеного негативного чинника. Використання PESTELI-аналізу обумовлено тим, що ця варіація класичного PEST-аналізу дозволяє зібрати широкий спектр різноманітної інформації для обґрунтування подальших висновків. Основні складові PESTELI-аналізу: політична, економічна, соціальна, технологічна, навколишнє середовище, правова, міжнародна/глобальна. На основі проведеного аналізу було визначено рівень безпечності бізнес-середо-вища яке характеризується критичним рівнем небезпеки для підприємств. За результатами проведеного дослідження було також обґрунтовано використання безпеко орієнтованого підходу до стратегічного управління підприємством, реалізація якого дозволяє підтримувати економічну безпеку підприємств які взаємодіють із зовнішнім середовищем критичного рівня небезпечності. The dialectical unity of an enterprise and its external environment offers a comprehensive framework for understanding the existing problems of their complex interrelationship. In the course of interaction between the enterprise and all elements of the external environment, the development of each participant is realized, and accordingly, the necessary changes caused by this development. It is evident that enterprises do not merely coexist with other participants in the business environment; rather, they interact with them. This interaction reveals the unique influence of the external environment on the enterprise. This influence can have both positive and negative consequences. The enterpriseʼs economic security is contingent upon the level of danger posed by external factors and their subsequent impact on the enterprise. Consequently, conclusions regarding the safety or danger of the external environment are derived. The paper presents a symbiosis of tools for analyzing the external environment of enterprises and demonstrates its practical application. For instance, the article presents the findings of a PESTELI analysis of the external environment for Ukrainian enterprises, followed by an assessment of the risk level for each identified negative factor. The employment of PESTELI analysis is predicated on the recognition that this variant of the conventional PEST analysis facilitates the aggregation of a vast array of disparate information, thereby substantiating subsequent inferences. The fundamental components of PESTELI analysis encompass the political, economic, social, technological, environmental, legal, and international/global dimensions. On the basis of the conducted analysis, was determined the level of safety of the Ukrainian business environment, which is characterized by a critical level of danger for enterprises. The results of the study also substantiated the use of a security-oriented approach to strategic enterprise management, the implementation of which allows maintaining the economic security of enterprises that interact with the external environment of a critical level of danger.
Аналіз впливу пандемії COVID-19 на фінансову ефективність публічних акціонерних компаній
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Лаврухін, Владислав В’ячеславович; Lavrukhin, Vladyslav; Сенькін, Олег С.; Senkin, Oleh
У зв’язку з безпрецедентною економічною кризою, спричиненою пандемією COVID-19, постала нагальна потреба у глибокому аналізі чинників, які впливають на фінансову ефективність бізнесу. Незважаючи на значну кількість наукових праць, більшість з них зосереджуються на окремих секторах, залишаючи без належної уваги комплексне кількісне порівняння фінансових результатів публічних компаній до та під час пандемії. Дане дослідження є критично важливим для підвищення адаптивності підприємств у періоди нестабільності. Метою даного дослідження є кількісне оцінювання змін у ключових фінансових показниках компаній у період до (2019 р.) та під час піку пандемії (2020 р.). У межах аналізу було розглянуто показники рентабельності активів (ROA), рентабельності власного капіталу (ROE), платоспроможності, операційної маржі (EBITDA margin) та інвестицій в інновації (витрати на R&D відносно операційного доходу). Методологічно дослідження спирається на використання кореляційного та регресійного аналізу даних 121 компанії за 2019 рік та 135 компаній за 2020 рік. Статистична перевірка результатів базується на t-критеріях, p-значеннях та ANOVA. Результати свідчать про те, що маржа EBITDA залишалася найбільш стабільним та вагомим чинником, що позитивно впливав на ROA і ROE в обох роках. Коефіцієнт платоспроможності та леверидж мали слабкий або незначний зв’язок з прибутковістю, що свідчить про зменшення ролі структури капіталу в умовах кризового періоду. Інноваційні витрати продемонстрували помірну позитивну кореляцію з прибутковістю, підтверджуючи їх стратегічну важливість у довгостроковому аспекті. Наукова новизна полягає у застосуванні кількісного порівняльного підходу до широкої вибірки компаній для виявлення рушіїв фінансової стійкості. Практична значущість дослідження полягає у формуванні рекомендацій для керівників та інвесторів з підвищення антикризової готовності компаній через фокус на ефективність операцій та інноваційний розвиток. In light of the unprecedented economic crisis caused by the COVID-19 pandemic, there has emerged an urgent need for in-depth analysis of the factors influencing corporate financial performance. Despite a substantial body of academic literature, most existing studies focus on individual sectors, leaving comprehensive quantitative comparisons of public companies’ financial outcomes before and during the pandemic largely unexplored. This study is critically important for enhancing corporate adaptability in times of economic instability. The objective of this research is to quantitatively assess the changes in key financial indicators of companies during the precrisis year (2019) and the peak of the pandemic (2020). The analysis includes return on assets (ROA), return on equity (ROE), solvency, operating margin (EBITDA margin), and innovation investment measured as R&D expenditures relative to operating income. Methodologically, the study relies on correlation and regression analysis, based on data from 121 companies in 2019 and 135 companies in 2020. Statistical validation of the results was conducted using multiple correlation and regression analysis. The findings indicate that EBITDA margin remained the most stable and statistically significant factor positively affecting ROA and ROE in both years. In contrast, solvency and leverage ratios showed weak or insignificant associations with profitability, suggesting that capital structure played a diminished role during the crisis period. R&D expenditures demonstrated a moderate positive correlation with profitability, confirming their strategic relevance from a long-term perspective. The scientific novelty of the study lies in its use of a quantitative comparative approach across a broad sample of public companies to identify the key drivers of financial resilience. The practical significance is reflected in its actionable recommendations for corporate managers and investors seeking to enhance crisis preparedness by emphasising operational efficiency and innovation-led growth.
Аналіз ефективності діяльності ІТ-компаній: методологічні аспекти
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Парасій-Вергуненко, Ірина Михайлівна; Parasii-Verhunenko, Iryna; Жуков, Данило Владиславович; Zhukov, Danylo
У статті розглядаються методологічні основи аналізу ефективності діяльності ІТ-компаній в умовах цифрової трансформації економіки. Обґрунтовано систему показників оцінки фінансових і операційних результатів ІТ-підприємств, проаналізовано особливості застосування традиційних та інноваційних методів фінансового аналізу в IT-секторі. Досліджено вплив специфіки діяльності ІТ-компаній на вибір методів оцінювання їх ефективності. Розроблено комплексну методику аналізу ефективності діяльності ІТ-підприємств, що включає оцінку фінансових показників, показників інтелектуального капіталу та ключових метрик ефективності. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення системи управлінського аналізу в ІТ-компаніях. The article examines the methodological foundations of efficiency analysis of IT companies in the context of digital transformation of the economy. The system of indicators for evaluating financial and operational results of IT enterprises is substantiated, the peculiarities of applying traditional and innovative methods of financial analysis in the IT sector are analyzed. The influence of the specifics of IT companies’ activities on the choice of methods for evaluating their efficiency is studied. A comprehensive methodology for analyzing the efficiency of IT enterprises has been developed, which includes the assessment of financial indicators, intellectual capital indicators and key performance metrics. The research results can be used to improve the management analysis system in IT companies.
Архітектоніка екосистеми соціальної сфери: концептуальні засади
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Верховод, Ірина Сергіївна; Verkhovod, Iryna
У статті розкривається концептуальне бачення архітектоніки екосистеми соціальної сфери як теоретико-методологічної платформи для розуміння складних трансформаційних процесів сучасного суспільства. Метою статті є формування цілісної концепції архітектоніки, що інтегрує структурно-функціональну організацію соціальної екосистеми та механізми її адаптації до глокальних змін. Досягнення цієї мети сприяло вирішенню таких завдань: систематизація теоретичних підходів до розуміння архітектоніки соціальної екосистеми; обґрунтування її структурно-функціональної організації; розробка концептуальної математичної моделі; формування категоріального апарату дослідження; визначення механізмів функціонування в умовах глокальних трансформацій. Центральним елементом концептуалізації архітектоніки екосистеми соціальної сфери є формування чіткого категоріального апарату, який відображає складність та багатовимірність досліджуваного феномену. Систематизовано категорії дослідження та виділено чотири ключові групи: фундаментальні, трансформаційні, інструментальні та методологічні категорії. Кожна група розкриває специфічні аспекти архітектоніки та виконує відповідні функції у формуванні цілісного розуміння соціальної екосистеми. Запропонована категоріальна система відображає комплексний характер архітектоніки соціальної екосистеми та створює методологічну основу для її дослідження. У статті розроблена концепція архітектоніки екосистеми соціальної сфери, що базується на інтеграції теоретичних, структурних, функціональних та методологічних компонентів, що забезпечує цілісне розуміння процесів трансформації соціальної сфери в умовах глокальних змін. Концептуальні засади відображають багатовимірність та складність соціальної екосистеми, враховуючи взаємозв'язки між різними рівнями та елементами системи. Обґрунтовано структурно-функціональну організацію екосистеми через взаємодію її компонентів: теоретичних основ, структурної організації, функціональних елементів, механізмів адаптації та методологічного інструментарію. Унікальність запропонованої концепції полягає в системній інтеграції п'яти ключових аспектів: комплексного врахування багаторівневості соціальної екосистеми, розвитку адаптивного потенціалу, забезпечення синергетичних ефектів, реалізації принципів інклюзивності та впровадження цифрових технологій. Розроблені концептуальні засади архітектоніки закладають фундамент для подальшого аналізу механізмів функціонування екосистеми соціальної сфери в умовах глокальних змін. The article reveals the conceptual vision of the architectonics of the social sphere ecosystem as a theoretical and methodological platform for understanding the complex transformational processes of modern society. The purpose of the article is to form a comprehensive concept of architectonics that integrates the structural and functional organization of the social ecosystem and the mechanisms of its adaptation to global changes. Achieving this goal contributed to the solution of the following tasks: systematization of theoretical approaches to understanding the architectonics of the social ecosystem; justification of its structural and functional organization; development of a conceptual mathematical model; formation of a categorical research apparatus; determination of mechanisms of functioning in conditions of global transformations. To accomplish the tasks set, such research methods as critical analysis of literary sources, deduction, bibliometric analysis method, graphic, mathematical modeling, systematization, and generalization were used. The central element of conceptualizing the architectonics of the social sphere ecosystem is the formation of a clear categorical apparatus that reflects the complexity and multidimensionality of the phenomenon under study. The categories of research have been systematized and four key groups have been identified: fundamental, transformational, instrumental, and methodological categories. Each group reveals specific aspects of architectonics and performs corresponding functions in forming a holistic understanding of the social ecosystem. The proposed categorical system reflects the complex nature of the architectonics of the social ecosystem and creates a methodological basis for its study. The article develops a concept of the architectonics of the social sphere ecosystem based on the integration of theoretical, structural, functional, and methodological components, which provides a comprehensive understanding of the processes of transformation of the social sphere in the context of global changes. The conceptual foundations reflect the multidimensionality and complexity of the social ecosystem, taking into account the interrelationships between different levels and elements of the system. The structural and functional organization of the ecosystem is justified through the interaction of its components: theoretical foundations, structural organization, functional elements, adaptation mechanisms, and methodological tools. The developed conceptual foundations of architectonics lay the foundation for further analysis of the mechanisms of functioning of the social sphere ecosystem in the context of global changes.
Безпекоорієнтоване управління закладами охорони здоровʼя в контексті диференціації проявів економічних законів у бізнесі та медичній сфері
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Гарбузюк, Валерій; Harbuziuk, Valerii
In the face of growing complexity, multidimensionality, and increasing dynamism of challenges and threats to the domestic public health system, especially in the process of overcoming the consequences of COVID-2019 and the current military threat, as well as ongoing reforms and digitalization, the implementation of principles of safety-oriented management in healthcare facilities is of great importance. The purpose of this study is to substantiate the theoretical and methodological foundations and to identify the specific features of safety-oriented management in healthcare facilities as compared to the traditional business environment through an analysis and differentiation of the manifestations of economic laws in the medical and business spheres. В статті зазначено, що в умовах підвищення динамічності викликів та загроз перед вітчизняною системою громадського здоров'я, важливого значення набуває впровадження засад безпекоорієнтованого управління закладами охорони здоров'я. Авторами наголошено, що медичні установи функціонують у принципово відмінних умовах в порівнянні із суб'єктами господарювання інших галузей національної економіки, що зумовлює певні особливості до методологічних засад безпекорієнтованого управління. В статті запропоновано авторське визначення поняття «безпекоорієнтоване управління закладами охорони здоров'я». A summary of modern risks and threats at various levels of healthcare management leads to the conclusion that traditional approaches to managing medical institutions are no longer capable of ensuring an adequate level of their economic stability and adaptability to threats. With the increase in organizational, economic, financial, cybernetic, and personnel challenges, the implementation of safety-oriented management approaches, which provide the necessary level of operational efficiency along with systematic threat management, becomes particularly important. The very definition of the content, principles, and functions of such an approach is extremely relevant and important today, as it creates a theoretical and methodological basis for developing practical mechanisms for the protection and sustainable development of healthcare facilities. In modern conditions, this is not just a matter of increasing efficiency but also a critical requirement for maintaining the viability of the public health system as a whole. Safety-oriented management is a conceptual platform within the system of ensuring the economic security of healthcare facilities, the methodological basis of which is securitology, and the practical form of its implementation is security-providing activity through crisis management, risk management, scenario planning, and more. The authors have proposed their own definition of the concept «safety-oriented management of healthcare facilities,» which should be understood as an integrated system of principles, methods, management decisions, and actions aimed at ensuring the stability of healthcare facilities in the face of threats, the continuous and high-quality provision of medical services by prioritizing the safety of patients, medical personnel, resources, and critical infrastructure, and is based on the principles of proactive identification, assessment, analysis, and minimization of risks in all areas of the medical institutionʼs operation.
Використання моделей з нечіткою логікою для прийняття інвестиційних рішень щодо матеріальних активів підприємства
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Марчук, Володимир Валерійович; Marchuk, Volodymyr
У статті розглянуто застосування моделей з нечіткою логікою для прийняття обґрунтованих інвестиційних рішень про матеріальні активи теплоелектростанцій (ТЕС) в Україні. З огляду на складний та динамічний стан енергетичної системи країни, а також необхідність модернізації застарілого обладнання планування інвестицій у капітальні ремонти та модернізацію стає важливою складовою управлінських процесів. У звʼязку з цим використання традиційних методів планування не завжди є ефективним через наявність великої кількості невизначених або нечітких факторів, що впливають на прийняття рішень, таких як економічні коливання, зміни у законодавстві, екологічні вимоги та технологічні інновації. Одним із підходів до вирішення цієї проблеми є застосування моделей нечіткої логіки, які дозволяють обробляти нечітку та неповну інформацію, що виникає в умовах нестабільності. Нечітка логіка дає можливість оцінювати ризики, витрати та вигоди інвестиційних рішень, коли точні дані недоступні або неповні. Такий підхід дозволяє здійснювати гнучке управління капітальними ремонтами, модернізацією та заміною обладнання з урахуванням непередбачуваних змін у зовнішньому середовищі. У статті проаналізовано специфічні аспекти функціонування ТЕС в Україні, зокрема роль маневрової генерації та її вплив на баланс попиту та пропозиції енергії. Оскільки ТЕС мають здатність оперативно змінювати потужність (маневрені потужності), їх участь у процесі регулювання енергетичної мережі надзвичайно важлива для забезпечення стабільної роботи енергетичної системи. Застосування моделей нечіткої логіки в процесі інвестиційного планування дає змогу не лише знизити рівень ризиків, а й оптимізувати витрати на модернізацію ТЕС, що є важливим етапом у забезпеченні стабільного енергопостачання в Україні. Розроблені рекомендації можуть бути використані для покращення управління енергетичними підприємствами та прийняття більш обґрунтованих рішень у сфері капітальних ремонтів. The research investigates the use of fuzzy logic models to make informed investment decisions on material assets at thermal power plants (TPPs) in Ukraine. Given the complexity and dynamic nature of the countryʼs energy system, as well as the necessity to replace outdated equipment, investment planning for capital repairs and modernization has become an essential component of management operations. In this regard, traditional planning methods are not always effective due to the presence of multiple unpredictable or ambiguous aspects influencing decision-making, such as economic fluctuations, legislative changes, environmental restrictions, and technology developments.One option to tackling this issue is to use fuzzy logic models, which allow for the processing of unclear and partial information that arises during times of instability. Fuzzy logic allows for the assessment of risks, costs, and benefits of investment decisions when precise data is unavailable or inadequate. This strategy enables flexible management of capital repairs, modernization, and equipment replacement while accounting for unanticipated changes in the external environment. The article also examines specific features of TPP operation in Ukraine, specifically the role of movable generation and its impact on the energy supply-demand balance. TPPsʼability to quickly modify output makes their participation in regulating the energy grid critical for ensuring the energy systemʼs stability. The application of fuzzy logic models in investment planning not only reduces risk levels but also optimizes modernization costs for TPPs, which is an essential step in ensuring stable energy supply in Ukraine. The recommendations developed can be used to improve the management of energy enterprises and make more informed decisions in the field of capital repairs
Внутрішній контроль як інструмент мінімізації ризиків підприємства в умовах воєнних трансформацій
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Сохатюк, Лариса Михайлівна; Sokhatiuk, Larysa
Актуальність дослідження зумовлена суттєвими трансформаціями процесів контролю з огляду на зовнішні по відношенню до підприємств чинники. Український бізнес змушений функціонувати у надзвичайно динамічному середо-вищі, де невизначеність та ризики є постійними факторами господарської діяльності. Військові дії та їх наслідки суттєво впливають на фінансову, організаційну та виробничу сфери. Це підвищує потребу у використанні внутрішнього контролю як інструменту, що забезпечує не лише виявлення помилок, а також і формування основ для оперативних рішень та стратегічної стійкості. Проблема полягає в тому, що внутрішній контроль не повинен обмежуватися класичною функцією перевірки, а має перетворитися на комплексну систему підтримки управлінських рішень за умов непередбачуваних змін. Завданням цієї статті є розкриття суті та значення внутрішнього контролю у процесі забезпеченні ефективності управління підприємствами в умовах воєнного та повоєнного часу. В статті досліджено сутність категорії внутрішній контроль з урахуванням як традиційних так, і більш сучасних трактувань. Запропоновано авторське визначення внутрішнього контролю, що є комплексним та враховує сучасні реалії економічного середовища. Розглянуто взаємозв'язок безперервної діяльності підприємств із заходами внутрішнього контролю. Надано практичні рекомендації щодо ідентифікація ризиків задля налагодження ефективної системи внутрішнього контролю на підприємстві. Запропоновано заходи контролю за виявленими ризиками через призму воєнного та повоєнного періоду. Розглянуто галузей аспект організації внутрішнього контролю на підприємствах, зокрема підприємств аграрної сфери, торговельних підприємств, страхових компаній, підприємств ресторанного господарства, туристичних компаній. Проаналізовано сучасну концепцію COSO в контексті її потенційного застосування в практиці українських компаній. Досліджено елементи концепції COSO з їх адаптацією до українських реалій. Висновки підкреслюють, що врахування окреслених ризиків та робота з ними дозволить адаптувати внутрішній контролю під актуальні умови господарювання з метою забезпечення безперервної діяльності підприємства. The relevance of the study is due to significant transformations of control processes in view of external factors in relation to enterprises. Ukrainian business is forced to operate in an extremely dynamic environment, where uncertainty and risks are constant factors of economic activity. Military actions and their consequences significantly affect the financial, organizational and production spheres. This increases the need to use internal control as a tool that ensures not only the detection of errors, but also the formation of the basis for operational decisions and strategic stability. The problem is that internal control should not be limited to the classical function of verification, but should turn into a comprehensive system of support for management decisions under conditions of unpredictable changes. The objective of this article is to reveal the essence and significance of internal control in the process of ensuring the effectiveness of enterprise management in wartime and post-war times. The article examines the essence of the category of internal control, taking into account both traditional and more modern interpretations. The authorʼs definition of internal control is proposed, which is comprehensive and takes into account the modern realities of the economic environment. The relationship between the continuous operation of enterprises and internal control measures is considered. Practical recommendations are provided for identifying risks in order to establish an effective internal control system at the enterprise. Control measures for the identified risks are proposed through the prism of the war and post-war period. The sectoral aspect of organizing internal control at enterprises is considered, in particular, agricultural enterprises, trade enterprises, insurance companies, restaurant enterprises, and tourism companies. The modern COSO concept is analyzed in the context of its potential application in the practice of Ukrainian companies. The elements of the COSO concept are studied with their adaptation to Ukrainian realities. The conclusions emphasize that taking into account the outlined risks and working with them will allow adapting internal control to current business conditions in order to ensure the continuous operation of the enterprise.
Вплив диспропорційності структурних детермінантів на національний інноваційний розвиток
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Парубець, Стефанія Олексіївна; Parubets, Stefaniia
В дослідженні аналізується взаємозв’язок між інноваційною продуктивністю та економічними показниками, досліджуючи структурні асиметрії у рівнях інноваційного потенціалу країн. Використовуючи панельний регресійний аналіз, зокрема моделі фіксованих ефектів та випадкових ефектів, а також їхні розширені версії з логарифмічними перетвореннями та квадратичними членами, в дослідженні виявлено, що зростання ВВП на душу населення та платежі за використання інтелектуальної власності позитивно впливають на рівень інноваційності. Водночас, у високорозвинених країнах спостерігається спадна віддача від подальших інвестицій у ВВП і технологічну інфраструктуру. Індекси людського капіталу, такі як Індекс працівників сфери знань та Індекс людського капіталу та досліджень, стабільно демонструють позитивний вплив на інновації. Однак інфраструктурні показники, включаючи рівень охоплення ІКТ, показали слабшу значущість, що може свідчити про ефект насичення в економіках із високим рівнем розвитку. Включення нелінійних ефектів підтвердило, що взаємозв’язок між інноваційністю та економічними показниками є складнішим, ніж вважалося раніше, з проявами спадної граничної віддачі. Результати дослідження підкреслюють необхідність цільових інноваційних стратегій, особливо для країн із високим рівнем доходу, які повинні акцентувати увагу на нематеріальних активах, фундаментальних дослідженнях та управлінні інтелектуальною власністю замість фокусування лише на базових інфраструктурних проєктах. Отримані висновки мають практичне значення для розробки політик щодо зменшення глобальних інноваційних диспропорцій через підтримку людського капіталу, інституційні реформи та розвиток ринкової складності. Крім того, результати свідчать про необхідність адаптивних підходів до інноваційної політики, які враховують національні особливості та рівень економічного розвитку, що дозволить країнам ефективніше використовувати свої конкурентні переваги в глобальній економіці. This study examines the relationship between innovation performance and economic indicators, exploring structural asymmetries in the levels of countries' innovation potential. Utilizing panel regression analysis, specifically fixed-effects and random-effects models, as well as their extended versions incorporating logarithmic transformations and quadratic terms, the research finds that an increase in GDP per capita and payments for intellectual property positively influence innovation levels. However, in highly developed countries, diminishing returns from further investments in GDP and technological infrastructure are observed. Human capital indices, such as the Knowledge Workers Index and the Human Capital and Research Index, consistently demonstrate a positive impact on innovation. In contrast, infrastructure indicators, including ICT coverage levels, exhibit weaker significance, potentially indicating a saturation effect in highly developed economies. The inclusion of nonlinear effects confirms that the relationship between innovation and economic indicators is more complex than previously assumed, with manifestations of diminishing marginal returns. The findings underscore the necessity of targeted innovation strategies, particularly for high-income countries, which should prioritize intangible assets, fundamental research, and intellectual property management rather than solely focusing on basic infrastructure projects. These conclusions have practical implications for policy development aimed at reducing global innovation disparities through human capital support, institutional reforms, and the advancement of market complexity. In addition, the results indicate the need for adaptive approaches to innovation policy that take into account national characteristics and the level of economic development, which will allow countries to more effectively use their competitive advantages in the global economy.
Вплив диспропорції торговельних потоків на глобальні судноплавні маршрути та портову інфраструктуру
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Шкуренко, Ольга Володимирівна; Shkurenko, Olha
У статті досліджено вплив диспропорції торговельних потоків на глобальні судноплавні маршрути та портову інфраструктуру, зокрема в умовах пандемії COVID-19 та воєнних дій в Україні. Доведено, що пандемія COVID-19 та воєнні конфлікти порушили стабільність постачань, а морські перевезення зазнали безпрецедентних затримок і дефіциту контейнерів. Зазначено, що в умовах глобальної трансформації спостерігається посилення диспропорції торговельних потоків, що спричиняє нерівномірне навантаження на світові судноплавні маршрути та портову інфраструктуру. Це спричинило переглянути стратегії перевезень та актуалізувало впровадження принципів гнучкого судноплавства. Визначено економічні, геополітичні, технологічні, екологічні та соціальні чинники, які формують нерівномірність вантажопотоків, та мають комплексний характер. Окрему увагу приділено стійкості портів, цифровій трансформації та диверсифікації маршрутів як інструментам адаптації до кризових умов. Обгрунтовано, що диспропорція торговельних потоків формується під впливом багатьох взаємопов’язаних факторів, серед яких провідне місце займають економічна глобалізація, геополітична нестабільність, технологічна нерівність та екологічні обмеження. Запропоновано комплекс заходів щодо згладжування диспропорцій, що включає модернізацію портової інфраструктури, розвиток регіональних хабів і мультимодальних перевезень, цифровізацію та автоматизацію логістики, міжнародну координацію судноплавних альянсів і державну підтримку. Комплекс заходів, заснований на поєднанні цифрових інновацій, регіональної інтеграції та сталого розвитку, здатний забезпечити поступове згладжування диспропорцій у світових торговельних потоках і сприяти підвищенню ефективності глобальної судноплавної інфраструктури. Отримані результати мають практичне значення для підвищення ефективності глобальної судноплавної системи та адаптації портів до сучасних викликів. The article investigates the impact of the disproportion of trade flows on global navigable routes and port infrastructure, in particular in the conditions of the Covid19 pandemic and hostilities in Ukraine. It has been proved that the Covid-19 pandemics and military conflicts have violated the stability of supply, and maritime transport has undergone unprecedented delays and containers. It is noted that in the conditions of global transformation there is an increase in the disproportion of trade flows, which causes uneven load on world navigable routes and port infrastructure. This led to review of transportation strategies and actualized the implementation of the principles of flexible navigation. Economic, geopolitical, technological, environmental and social factors that form the unevenness of cargo flows are identified and are complex. Particular attention is paid to the stability of ports, digital transformation and diversification of routes as tools for adaptation to crisis conditions. It is substantiated that the disproportion of trade flows is formed under the influence of many interrelated factors, among which the leading place is occupied by economic globalization, geopolitical instability, technological inequality and environmental restrictions. A set of measures for smoothing disproportions, including the modernization of port infrastructure, development of regional hubs and multimodal transportation, digitalization and automation of logistics, international coordination of shipping alliances and state support, is proposed. A set of measures based on the combination of digital innovation, regional integration and sustainable development, is able to provide a gradual smoothing of disproportions in world trade flows and to increase the efficiency of global navigable infrastructure. The results obtained are practical for improving the efficiency of the global navigation system and adaptation of ports to modern challenges.
Вплив податкового навантаження на економічну ефективність підприємств в контексті Індустрії 4.0
(2025) Юнькова, Олена Олександрівна; Yunkova, Olena; Гой, Гертруда Вікторівна; Hoi, Hertruda
У статті досліджено взаємозв’язок між податковим навантаженням, інвестиціями в технології Індустрії 4.0 та економічною ефективністю промислових підприємств у контексті сучасних викликів цифрової трансформації. Метою роботи є оцінка впливу фіскальної політики на прибутковість і конкурентоспроможність підприємств із використанням інструментарію економетричного моделювання. Для цього було по-будовано регресійну модель на основі згенерованих даних у середовищі R, яка до-зволила кількісно оцінити силу та напрям впливу ключових детермінант ефективності діяльності підприємств. Результати моделювання показали, що податкове навантаження має статистично значущий негативний вплив на прибутковість підприємств, тоді як інвестиції в Індустрію 4.0 забезпечують позитивний і стійкий ефект, підвищуючи економічну ефективність та продуктивність праці. Натомість макроекономічні чинники, зокрема темпи зростання ВВП, мають слабкий або опосередкований вплив на результати господарської діяльності. Додатково розроблено динамічну модель типу AR(1), яка враховує часові лаги прибутку та дозволяє прогнозувати фінансові результати за різних сценаріїв податкової та інвестиційної політики. Отримані результати підтверджують доцільність поєднання помірного податкового навантаження з активним інвестуванням у цифрові технології як базової умови забезпечення сталого розвитку підприємств у межах концепції Індустрії 4.0. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання моделі для формування рекомендацій щодо вдосконалення податкової політики, спрямованої на стимулювання інноваційної діяльності, зниження фіскального тиску та підвищення фінансової стійкості підприємств у довгостроковій перспективі. The article explores the interrelation between tax burden, investments in Industry 4.0 technologies, and the economic efficiency of industrial enterprises in the context of digital transformation challenges. The main purpose of the study is to assess the impact of fiscal policy on the profitability and competitiveness of enterprises using econometric modeling tools. A multiple regression model was developed based on generated data in the R environment, which made it possible to quantify the strength and direction of influence of the key determinants of enterprise performance. The modeling results indicate that the tax burden has a statistically significant negative effect on enterprise profitability, while investments in Industry 4.0 technologies provide a positive and sustainable impact by increasing economic efficiency and labor productivity. In contrast, macroeconomic factors such as GDP growth rates show a weak or indirect influence on business performance. Additionally, a dynamic AR(1) model was developed to account for profit lags and to forecast financial results under various tax and investment policy scenarios. The obtained results confirm the importance of combining a moderate tax burden with active investment in digital technologies as a fundamental condition for ensuring sustainable enterprise development within the framework of the Industry 4.0 concept. The practical significance of the research lies in the possibility of applying the proposed model to form recommendations for improving tax policy aimed at stimulating innovation, reducing fiscal pressure, and enhancing the financial resilience of enterprises in the long term.
Вплив штучного інтелекту на комерційні процеси та стратегічну конкурентоспроможність підприємств
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Олексюк, Олексій Іванович; Oleksiuk, Oleksii; Кужель, Вячеслав Миколайович; Kuzhel, Viacheslav; Висоцька, Оксана Мілентіївна; Vysotska, Oksana; Дуріхіна, Олена Володимирівна; Durikhina, Olena
Актуальність дослідження зумовлена глибокими трансформаційними процесами, які відбуваються в глобальній економіці під впливом штучного інтелекту. Сучасні підприємства стикаються з викликами, що вимагають переосмислення традиційних бізнес-моделей та формування нових підходів до забезпечення конкурентоспроможності. Хоча світовий тренд на впровадження ШІ є очевидним, досвід України значно відрізняється: рівень проникнення ШІ-рішень у вітчизняний бізнес значно нижчий, ніж у країнах ЄС. Це створює нагальну проблему, оскільки недостатнє використання інноваційних технологій може призвести до втрати підприємствами ринкових позицій у довгостроковій перспективі. Аналіз існуючих наукових публікацій виявив недостатню розробленість теоретико-методологічних засад оцінювання економічної ефективності та вартості ШІ-рішень. Хоча низка досліджень фокусується на окремих аспектах впливу ШІ на бізнес-процеси, відсутня комплексна, багатовекторна модель, яка б враховувала сукупність факторів: економічних, організаційних, технічних та часових. Недослідженою залишається також проблема адекватної оцінки вартості ШІ-рішень, що виходить за межі простого аналізу витрат. Метою статті є розробка теоретико-методологічного підходу до оцінювання економічної ефективності та вартості ШІ-рішень для підприємств, а також їхнього впливу на стратегічну конкурентоспроможність. Для досягнення мети було застосовано комплексний підхід, що поєднав методи систем-ного аналізу, моделювання та порівняльного аналізу. У рамках дослідження було проаналізовано поточний стан впровадження ШІ-технологій в Україні та країнах ЄС, виявивши суттєві відмінності у їх використанні за галузевою належністю та розмірами бізнесу. Обґрунтовано, що комплексна оцінка ШІ-рішень виходить за межі традиційного економічного аналізу і вимагає багатовекторного підходу. За-пропоновано методологічний підхід до оцінювання вартості та ефективності ШІ-рішень, що базується на трьох домінантах: на основі витрат, результатів та порівняльного аналізу. Як результат, було розроблено базову лінійну модель оцінювання ефективності, яка враховує вплив інформації та часу на ресурси й результати підприємства. Впровадження цієї моделі дозволить підприємствам приймати обґрунтовані управлінські рішення щодо доцільності інвестицій у ШІ-технології. The studyʼs relevance is driven by the profound transformative processes occurring in the global economy under the influence of artificial intelligence. Modern businesses face challenges that require rethinking traditional business models and shaping new approaches to ensure competitiveness. While the global trend for AI adoption is evident, Ukraineʼs experience is significantly different: the penetration of AI solutions into the domestic business sector is much lower than in EU countries. This creates an urgent problem, as insufficient use of innovative technologies can lead to businesses losing their market positions in the long run. The analysis of existing scientific publications has revealed an insufficient development of theoretical and methodological frameworks for evaluating the economic effectiveness and value of AI solutions. Although several studies focus on specific aspects of AIʼs impact on business processes, there is no comprehensive, multi-vector model that would account for a combination of factors: economic, organizational, technical, and temporal. The problem of adequately assessing the value of AI solutions, which goes beyond a simple cost analysis, also remains under-researched. The article aims to develop a theoretical and methodological approach to assessing the economic effectiveness and value of AI solutions for enterprises, as well as their impact on strategic competitiveness. To achieve this goal, a comprehensive approach was used, combining systems analysis, modeling, and comparative analysis methods. The study analyzed the current state of AI technology implementation in Ukraine and EU countries, revealing significant differences in its use by industry and business size. It is argued that a comprehensive assessment of AI solutions goes beyond traditional economic analysis and requires a multi-vector approach. A methodological approach to assessing the value and effectiveness of AI solutions is proposed, based on three dominants: cost-based, results-based, and comparative analysis. As a result, a basic linear model for assessing effectiveness was developed, which considers the influence of information and time on an enterpriseʼs resources and results. Implementing this model will allow businesses to make informed management decisions regarding the feasibility of investing in AI technologies.
Впровадження квантового партнерства у сфері охорони здоров’я України
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Шапран, Олександр Андрійович; Shapran, Oleksandr
Доведено, що реформування системи охорони здоров’я України супроводжується загостренням низки управлінських та фінансових викликів, що актуалізує необхідність пошуку ефективних стратегічних рішень у цій сфері. Особливу увагу привернено ролі партнерської взаємодії між комунальними некомерційними підприємствами (КНП) та приватними медичними закладами, як дієвого механізму підвищення конкурентоспроможності та якості надання медичних послуг. Автором запропоновано інструмент “QUANTUM”, завдяки якому здійснено графоаналітичну оцінку партнерської привабливості трьох приватних клінік («Добробут», «Медіком», «Оксфорд Медікал») на основі макро-, мезо- та мікрорівневих оцінок, що дозволило визначити стратегії подальшого партнерства. Квантове партнерство надало відповідь на три ключові питання: 1) визначення вузьких місць у ключового гравця та партнерів для формування проблемного кола та шляхів його вирішення; 2) визначення кола респондентів (партнерів), які найбільше відповідають цілям дослідження; 3) вибір оптимальної стратегії для подальшої співпраці з визначеними партнерами. Як результат використання графоаналітичної моделі квантового партнерства встановлено, що потенційні партнери перебувають у помірному ринковому середовищі із близькими стратегічними позиціями, що обумовлює необхідність впровадження стратегії вибіркового зростання і концентрації ресурсів. Найбільший потенціал синергії виявлено у партнерстві з «Добробутом» через високий рівень ресурсного забезпечення та лідерські позиції на ринку. Запропонований патерн квантового партнерства здатний підвищити якість медичних послуг, оптимізувати використання ресурсів та ефективно реагувати на зовнішні виклики, особливо в умовах нестабільності, пов’язаної з кризовими явищаThe reform of the Ukrainian healthcare system is accompanied by the exacerbation of a number of managerial and financial challenges, which actualizes the need to find effective strategic solutions in this area. Particular attention is drawn to the role of partnership interaction between municipal non-profit enterprises (NPEs) and private medical institutions as an effective mechanism for increasing the competitiveness and quality of medical services. The author proposed the “QUANTUM” tool, thanks to which a graphical analytical assessment of the partnership attractiveness of three private clinics (“Dobrobut”, “Medicom”, “Oxford Medical”) was carried out based on macro-, meso- and micro-level indicators, which allowed determining strategies for further partnership. Quantum partnership provided answers to three key questions: 1) identification of bottlenecks in the key player and partners for the formation of a problem circle and ways to solve it; 2) identification of the circle of respondents (partners) that most closely meet the objectives of the study; 3) selection of the optimal strategy for further cooperation with the identified partners. As a result of using the graph-analytical model of quantum partnership, it was established that potential partners are in a moderate market environment with close strategic positions, which necessitates the implementation of a strategy of selective growth and concentration of resources. The greatest potential for synergy was identified in the partnership with "Dobrobut" due to the high level of resource provision and leading positions in the market. The proposed pattern of quantum partnership is able to improve the quality of medical services, optimize the use of resources and effectively respond to external challenges, especially in conditions of instability associated with crisis phenomena in Ukraine.
Впровадження цифрових технологій у публічне врядування: тенденції та перспективи
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Вузій, Віталій Сергійович; Vuzii, Vitalii; Оболенський, Олексій Юрійович; Obolenskyi, Oleksii
У статті досліджено трансформацію публічного врядування під впливом цифрових технологій і визначено нові концептуальні засади функціонування держави в умовах цифровізації. Проаналізовано еволюцію теоретичних підходів — від класичних моделей бюрократії та менеджеріалізму до сучасних цифрових парадигм, які поєднують принципи належного врядування та даноцентричності. Уточнено зміст поняття «публічне врядування» у контексті цифрової трансформації, визначено його оновлені філософські основи та структурні елементи. Особливу увагу приділено електронному урядуванню, блокчейн-технологіям і системам штучного інтелекту як ключовим інструментам модернізації державних процесів. Розкрито закономірності впливу цифровізації на принципи й функції публічного врядування, зокрема на прозорість, підзвітність, доступність, ефективність, включеність громадян і використання даних у прийнятті рішень. Проаналізовано тенденції та перспективи розвитку цифрового врядування в Україні з урахуванням європейських стандартів, викликів безпеки та необхідності інституційного зміцнення. Результати дослідження можуть бути використані як теоретична й методологічна основа подальших наукових робіт у сфері публічного врядування та цифрових трансформацій. Додатково обґрунтовано роль цифрової етики та захисту прав громадян у процесах впровадження інноваційних технологій. Наголошено на важливості розвитку цифрових компетентностей державних службовців як передумови ефективної трансформації управлінських практик. Підкреслено, що формування стійкої цифрової екосистеми потребує поєднання технологічних рішень із комплексними інституційними реформами подальших наукових робіт у сфері публічного врядування та цифрових трансформацій. The article examines how digital technologies transform the system of public administration and reshape its conceptual foundations in the context of large-scale digital transformation. It traces the evolution of theoretical approaches—from classical bureaucratic models and managerial paradigms to contemporary digital governance frameworks combining principles of good governance, network interaction, and datadriven decision-making. The study clarifies the definition of «public governance «within the digital era and identifies its updated philosophical bases focused on transparency, accountability, inclusiveness, responsiveness and trust. Special attention is devoted to egovernment, blockchain solutions, and artificial intelligence as key instruments of institutional modernization. The article reveals the mechanisms through which digital technologies influence the principles and functions of public a governance, including transparency, efficiency, accessibility, civic participation, and the use of data in 66 policymaking. It also outlines the main trends and prospects for digital governance development in Ukraine, considering European standards, security challenges, and institutional prerequisites for effective implementation. The results may serve as a theoretical and methodological basis for further research in the field of public governance and digital transformation. Additionally, the role of digital ethics and the protection of citizens’ rights in the processes of implementing innovative technologies is substantiated. The importance of developing digital competencies of civil servants as a prerequisite for effective transformation of management practices is emphasized. It is emphasized that the formation of a sustainable digital ecosystem requires a combination of technological solutions with comprehensive institutional reforms.
Від льоду до пари: енергія інновацій у фазовому переході організаційного розвитку
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Стасовський, Юрій Володимирович; Stasovskyi, Yurii
Дослідження пропонує новий підхід до аналізу організаційного розвитку через аналогію з фазовими переходами води. Використання цього концепту дає змогу пояснити, як інновації виступають своєрідною енергією, що змінює стан організації, тоді як техніки креативності виконують роль каталізаторів, посилюючи та прискорюючи ці зміни. Аналіз емпіричних даних дає можливість простежити тренд експоненційного розвитку технологічних, економічних та соціальних процесів. Отримані результати засвідчують стрибкоподібний характер фазових переходів, коли поступове накопичення змін приводить до різкого прискорення розвитку. Підтримка цього процесу потребує системного забезпечення «інноваційної енергії», оскільки її відсутність підвищує ризик збереження організації у стабільному, проте менш ефективному стані. Виявлені організаційні стани — «лід», «вода» та «пара» — відображають різні рівні структурної гнучкості й адаптивності системи. Попри наявність загальної тенденції до переходу між фазами, окремі сфери, зокрема оборона, охорона здоров’я та служби реагування на надзвичайні ситуації, характеризуються переважанням жорстких ієрархічних моделей. Запропоновані напрями подальших досліджень спрямовані на забезпечення високої якості вимірювання «паровості» організації, а також на оцінку ефективності креативних технік у посиленні та стимулюванні інноваційних процесів. Додатково рекомендовано дослідити умови, за яких організації можуть безпечно переходити між фазами без втрати керованості та забезпечувати стійкий розвиток у турбулентному середовищі. Особливої уваги потребує визначення порогових значень інноваційного навантаження, після досягнення яких відбувається якісний структурний зсув. Також актуальним є вивчення ролі лідерства та організаційної культури як чинників, що можуть як прискорювати, так і стримувати фазові переходи. The study proposes a new approach to analyzing organizational development through the analogy of water phase transitions. This conceptual framework helps explain how innovation acts as a form of energy that changes the state of an organization, while creativity techniques function as catalysts that amplify and accelerate these transformations. The analysis of empirical data reveals an exponential trend in the development of technological, economic, and social processes. The obtained results demonstrate the nonlinear, leap-like nature of phase transitions, where gradual accumulation of changes leads to a sharp acceleration of development. Supporting this process requires a systematic supply of «innovation energy,» as its absence increases the risk of the organization remaining in a stable yet less effective state. The identified organizational states «ice,» «water,» and «steam»—reflect different levels of structural flexibility and adaptability. Despite the general tendency toward transitions between these phases, certain sectors, such as defense, healthcare, and emergency response services, retain predominantly rigid hierarchical models. The proposed directions for further research aim to ensure high-quality measurement of an organization’s «steaminess,» as well as to assess the effectiveness of creativity techniques in enhancing and stimulating innovation processes. It is also recommended to investigate the conditions under which organizations can safely transition between phases without losing controllability and while ensuring sustainable development in turbulent environments. Special attention should be given to identifying the threshold levels of innovation intensity that trigger qualitative structural shifts. Moreover, exploring the role of leadership and organizational culture as factors that can either accelerate or hinder phase transitions remains a highly relevant research avenue.
Генезис наукових підходів до сутності соціальної сфери
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Верховод, Ірина Сергіївна; Verkhovod, Iryna
Проблематика розвитку соціальної сфери стає нагальною проблемою та потребує постійного моніторингу та прийняття швидких і складних рішень в умовах дефіциту фінансування та зростаючих викликів. Важливим аспектом постає ретельне вивчення основних теоретичних концепцій та формування категоріального апарату соціальної сфери. У статті досліджено наукові підходи до визначення сутності соціальної сфери, виділено її основні структурні елементи, які знаходяться у постійній взаємодії взаємовпливі, формуючи складну адаптивну систему, здатну реагувати на зовнішні виклики та трансформуватися відповідно до потреб суспільства. Узагальнена характеристика наукових підходів демонструює багатоаспектність та міждисциплінарність досліджень даного феномену. Аналіз публікаційної активності в базі даних Scopus за ключовими словами «social sphere» демонструє стійку тенденцію до зростання наукового інтересу до даної проблематики. У процесі дослідження ідентифіковано характерні етапи еволюції публікаційної активності. Географічний розподіл публікацій демонструє глобальний характер досліджень даної проблематики. Аналіз галузевого розподілу публікацій підтверджує міждисциплінарний характер досліджень соціальної сфери. Представлена у статті систематизація наукових підходів до розуміння сутності соціальної сфери демонструє еволюцію теоретичної думки від класичних концепцій функціоналізму до сучасних інтегрованих підходів. На основі частотного аналізу ключових слів можна виділити 7 основних тематичних кластерів досліджень соціальної сфери: демографічний, комунікаційний, економічний, освітній, політичний, соціальний та кластер сучасних викликів. У статті схематично представлено комплексну структуру категоріального апарату соціальної сфери. Схема демонструє ієрархічну організацію понятійного апарату, де центральне місце займає базова категорія «соціальна сфера», від якої відходять чотири основні групи категорій, що розкривають різні аспекти її сутності та функціонування. Особливу увагу на схемі приділено п’ятирівневій структурі соціальної сфери, що демонструє її багатошарову організацію. Сучасні категорії розвитку соціальної сфери представлені через трансформаційні аспекти та ключові виклики. Ключові характеристики соціальної сфери розкривають її сутнісні особливості: складність і динамічність процесів життєдіяльності, подвійну природу послуг, здатність відображати рівень соціально-економічного розвитку суспільства, багаторівневу структуру з взаємозалежними компонентами та високий рівень адаптивності. Така концептуальна модель створює теоретико-методологічну основу для комплексного дослідження соціальної сфери як багатоаспектного суспільного феномену, що еволюціонує в умовах сучасних глобальних трансформацій. The development of the social sphere is becoming an urgent issue and requires constant monitoring and rapid and complex decision-making in the face of funding shortages and growing challenges. An important aspect is a thorough study of the basic theoretical concepts and the formation of the categorical apparatus of the social sphere. The article examines the scientific approaches to defining the essence of the social sphere, and highlights its main structural elements which are in constant interaction and mutual influence, forming a complex adaptive system capable of responding to external challenges and transforming in accordance with the needs of society. The generalized characterization of scientific approaches demonstrates the multidimensionality and interdisciplinarity of research on this phenomenon. The analysis of publication activity in the Scopus database using the keywords «social sphere» shows a steady trend of increasing scientific interest in this issue. The study identified the characteristic stages of the evolution of publication activity. The geographical distribution of publications demonstrates the global nature of research on this issue. The analysis of the sectoral distribution of publications confirms the interdisciplinary nature of social science research. The article schematically presents the complex structure of the categorical apparatus of the social sphere. The scheme demonstrates the hierarchical organization of the conceptual apparatus, where the central place is occupied by the basic category «social sphere», from which four main groups of categories are derived, revealing various aspects of its essence and functioning. Particular attention is paid to the five-level structure of the social sphere, which demonstrates its multilayered organization. Modern categories of social sector development are presented through transformational aspects and key challenges The key characteristics of the social sphere reveal its essential features: complexity and dynamism of life processes, dual nature of services, ability to reflect the level of socio-economic development of society, multi-level structure with interdependent components and high level of adaptability. Such a conceptual model creates a theoretical and methodological basis for a comprehensive study of the social sphere as a multidimensional social phenomenon that is evolving in the context of modern global transformations.

Browse

Browsing 2025 рік by Title

Results Per Page

Sort Options