Випуск № 2 (31)
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Випуск № 2 (31) by Author "Zhylenko, Kateryna"
Now showing 1 - 1 of 1
Results Per Page
Sort Options
Item Глобалізаційні домінанти розвитку бізнес-діяльності(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019) Жиленко, Катерина Миколаївна; Zhylenko, Kateryna; Мешко, Наталія Петрівна; Meshko, NataliiaЗ позицій глобалістики визначено новітні домінанти транснаціоналізації бізнесу (диверсифікація країнової структури транснаціонального капіталу з деперсоніфікаці-єю власності, просторово-кластерна вертикальна інтеграція суб’єктів транснаціонального бізнесу, формування нових регіональних центрів нагромадження глобального інвестиційного капіталу, перехід світової економіки до шостого технологічного укладу з її системною цифровізацією) та розкрито їх економічну природу за групою пануючих у світовій економічній системі трендів, що детермінують структурні трансформації транснаціональної бізнес-діяльності як на рівні базисних, так і надбудовних відносин з її переорієнтацією на якісно нову технологічну, інноваційну, інформаційну, фінансову, виробничу та управлінську платформи. Обґрунтовано, що глобальний етап транснаціоналізації бізнес-діяльності призвів до формування якісно нової матриці співвідношення двох основних виробничих ресурсів — капіталу та робочої сили, — яка виявляється у наростанні асиметрії між національно-суспільним характером витрат на відтворення транснаціональної робочої сили та міжнародним приватномонополістичним характером привласнення результатів її праці. Виявлено глобальні вектори домінування у корпоративних стратегіях монополізації капіталу і виробництва злиттів і поглинань як найефективнішої форми концентрації і централізації капіталу МНК, а також зміцнення їх глобального конкурентного лідерства на відповідних сегментах світового ринку. Конкретизовано головні інструменти забезпечення глобального конкурентного лідерства МНК провідних держав світу в умовах формування багатополярного формату світового порядку — нарощування платоспроможного споживчого та інвестиційного попиту у країнах базування материнських компаній, механізми «м’якої сили» та економічної дипломатії відносно приймаючих країн, широке використання аутсорсингових та офшорингових механізмів бізнес-діяльності, позаконкурентний статус долара і євро в якості ключових резервних валюти і валют нагромадження капіталу, доведення до крайньої межі системи монопольної експлуатації глобальних ресурсів через штучне нарощування глобального попиту і надспоживання матеріальних, фінансових та інтелектуальних ресурсів. Обґрунтувано наукову гіпотезу щодо набуття транснаціональною бізнес-діяльністю глобального рівня усуспільнення виробництва, речовий зміст якого полягає в об’єктивному, незворотному і поступальному процесі його розвитку, що виявляється у поглибленні внутрішньокорпоративного поділу праці, посиленні взаємозв’язку і взаємозалежності економічно, функціонально і географічно відособлених структурних підрозділів МНК, які, функціонуючи за єдиним технологічним планом, дотримуючись однакового ритму виробництва та кількісно-якісних характеристик продукції, формують своєрідний глобальний виробничий організм зі створенням транснаціональних управлінських холдингів, делегуванням виробничо-управлінських функцій дочірнім підрозділам МНК, а також розширенням загально-корпоративних меж спільного контролю і планомірності фінансово-господарської діяльності. Конкретизовано форми прояву глобального усуспільнення.