Випуск № 2 (31)

Permanent URI for this collection

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/31974

Browse

Now showing 1 - 6 of 6

Методологічні аспекти аналізу багатонаціональних підприємств
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019) Рогач, Олександр Ігорович; Rogach, Oleksandr
У статті проаналізовано історію виникнення термінології фірм, що здійснюють прямі іноземні інвестиції (ПІІ) та міжнародне виробництво, її еволюцію у науковій літературі з міжнародного бізнесу, а також в офіційних виданнях ООН та інших міжнародних організацій. Розглянуто історичні обставини та причини запровадження назви транснаціональні корпорації (ТНК) спеціальною комісією ООН у 1974 році. Характеризується класифікація міжнародних фірм у вітчизняній економічній літературі на методологічній основі критерію однонаціональної або багатонаціональної власності. Висвітлено аргументацію основних течій теорії міжнародного бізнесу щодо термінології компаній, які здійснюють зарубіжну виробничо-інвестиційну діяльність, та домінування в літературі із цих пи-тань визначення «багатонаціональні підприємства» (БНП). У статті досліджено зміну традиційних уявлень про міжнародну фірму протягом останніх десятиліть, що спричинена включенням у процес інтернаціоналізації державних компаній, невеликих і середніх фірм, у тому числі з країн з новими ринками, переходом багатонаціональних підприємств від етноцентричної до регіо- та геоцентричної орієнтації, появою «народжених глобальними» фірм. Охарактеризовано сучасний профіль цих підприємств і тенденції міжнародного руху їх капіталу, зокрема розкриваються механізми «дифузії та розмиття національності» акціонерного капіталу сучасних міжнародних компаній унаслідок реструктуризації власності та консолідації капіталу, продажу акцій на міжнародних фондових біржах, транскордонних злиттів і поглинань (ЗІП). Показано роль податкових інверсій корпорацій, транзитних хабів руху прямих іноземних інвестицій та центрів акумулювання прибутків та інвестицій у подальшому переплетінні капіталів і маскуванні національної власності БНП. У статті аргументовано, що ключовою ознакою сучасних фірм, які здійснюють ПІІ і міжнародне виробництво, є багатонаціональність. Це підтверджує не тільки розмиття національного характеру власності таких фірм, але й багатонаціональний характер їх стратегічного менеджменту, мережевої архітектури створення знань і фрагментованого процесу створення доданої вартості. У статті доведено другорядність кількісних критеріїв при визначенні БНП і пріоритетність багатонаціональності як сутнісної риси цієї інституції. На основі характеристики багатьох теоретичних і практичних аспектів сучасної зарубіжної виробничо-інвестиційної діяльності фірм у статті обґрунтовано доцільність вживання щодо таких інституцій назви багатонаціональні підприємства з метою подальшої інтеграції української економічної науки у світову школу досліджень міжнародного бізнесу.
Організаційно-інституційні напрями посилення позицій України на міжнародних інвестиційних ринках
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019) Лютак, Олена Миколаївна; Liutak, Olena; Баула, Олена Вікторівна; Baula, Olena
У статті охарактеризовано основні аспекти інвестиційного клімату країни та організаційно-інституційні напрями оптимізації позицій України в міжнародній інвестиційній діяльності. Проаналізовані сучасні інвестиційні потоки України з позиції інституційного забезпечення та географічної структури. Надана характеристика сучасних процесів руху акціонерного капіталу та боргових цінних паперів в сучасних умовах, з визначенням передумов та наслідків подальшої інтеграції нашої держави у глобальні інвестиційні потоки. Визначено, що обсяги акціонерного капіталу нерезидентів та прямі іноземні інвестиції зростають. Це свідчить про стабілізацію макроекономічних показників та зацікавленість іноземців в отриманні доходів від використання потенціалу нашої країни, зокрема значними є обсяги інвестицій в ОВДП. Сформована економіко-математична модель щодо впливу інвестування на розвиток економічного потенціалу нашої країни та зростання ВВП. Результати аналізу засвідчили вагомий вплив інвестування на розвиток економічного потенціалу нашої країни та зростання ВВП, саме тому потрібно задіяти усі організаційно-інституційні напрями оптимізації позицій України в міжнародній інвестиційній діяльності щодо нарощення вхідних інвестиційних потоків. Аргументована пріоритетність задіяти усі організаційно-інституційні напрями оптимізації позицій України в міжнародній інвестиційній діяльності щодо нарощення вхідних інвестиційних потоків сучасних трансформацій глобального інвестиційного процесу. Проаналізовано місце України в міжнародних рейтингах, що відображають інституційну ефективність вітчизняної політики залучення іноземних інвестицій у сфери бізнес-діяльності. Викладено системний погляд на перешкоди для іноземних інвестицій в Україні за результатами опитування іноземних інвесторів Європейською бізнес-асоціацією, Dragon Capital та Центром економічних стратегій глобальну технологізацію фінансово-інвестиційного. Визначено, що основними інструментами підвищення інституційної ефективності інвестиційної політики в Україні за умов глобалізації та інтернаціоналізації світового господарства має стати реальне, а не декларативне поліпшення інвестиційного клімату, зменшення бюрократичних процедур для інвесторів, спрощення регуляторно-реєстраційних вимог і вжиття радикальних заходів щодо дієвого захисту прав інвесторів. Надана характеристика сучасних процесів щодо розповсюдження практики виплати дивідендів та законодавчо закріплена відповідальність емітента за отримані кошти від інвесторів, що здатні запустити механізм використання інструментів фондового ринку, перетворення заощаджень населення на капіталовкладення, поширення добросовісної конкуренції серед інвесторів. Обґрунтовані цілі та заходи організаційно-інституційного механізму підвищення ефективності вітчизняної політики залучення іноземних інвестицій у сфери бізнес-діяльності, аргументовано необхідність кардинальних реформ у напрямі покращення іноваційно-інвестиційного розвитку країни і «піраміду реформ» та механізм її реалізації.
Модель інвестиційної безпеки економіки України в євроінтеграційному векторі розвитку
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019) Сіка, Едгардо; Sica, Edgardo; Ткаленко, Світлана Іванівна; Tkalenko, Svitlana; Ткаленко, Светлана Ивановна; Любачівська, Роксоляна Зіновіївна; Liubachivska, Roksoliana Zinoviivna
У статті розкрито теоретико-методологічні засади дослідження основної скла-дової економічної безпеки — інвестиційної, проведений ретроспективний аналіз іноземних та вітчизняних підходів до розуміння сутності інвестиційної безпеки. Акцентовано увагу на зміні парадигми дослідження національної, економічної безпеки та проблематики її складових в умовах глобалізації. Виявлено основні загрози інвестиційної безпеки на сучасному етапі розвитку країн світу. Доведено поліструктурність, складність, унікальність та індивідуальність формування інвестиційної моделі національної економіки, розкриті її особливості та досліджені структурні елементи. Показано активність моделі інвестиційної безпеки національних економік, у якій складові елементи постійно перебувають у динаміці, рушійному стані. Розкрито та розраховано основні індикатори інвестиційної безпеки в Україні, на основі яких доводиться безпечний стан інвестиційної моделі. Показано ефект залучення інвестицій з європейських країн, який має прояв не лише у збільшенні обсягів інвестицій, а й у покращенні взаємодії між Україною та країнами ЄС на основі реалізації Угоди про асоціацію та Угоди про поглиблену вільну торгівлю. Проаналізовано показники ВВП і прямих іноземних інвестицій у національній економіці, обсяг залучених інвестицій у національну економіку з країн ЄС і виявлено уповільнений темп економічного зростання та фактори, які вплинули на таке становище. Зазначено, що Україна має серйозні потреби в інвестиціях та фінансуванні власних потреб, а це вимагає мобілізації значних міжнародних ресурсів для підтримки макроекономічної стабільності. Змодельовано найбільш реалістичний сценарій залучення прямих іноземних інвестицій з країн ЄС на перспективу з урахуванням сучасного стану та етапу розвитку світової економіки. Виявлено та узагальнені кількісні та якісні фактори, які здійснюють вплив на залучення європейських прямих інвестицій, серед яких було виокремлено рівень інфляції, рівень споживання та зовнішній борг, які найбільше впливають на приріст європейських інвестицій й на підставі яких було побудовано модель з використанням пакета E-Views-7. Виявлено фактори, які знижують рівень інвестиційної безпеки та негативно впливають на обсяги залучення європейських інвестицій. Запропоновано заходи, які сприятимуть збільшенню обсягів залучення інвестицій з країн ЄС, та шляхи, які є перспективними напрямками формування моделі національної інвестиційної безпеки. The article reveals theoretical and methodological principles of research of the main component of economic security, i.e., investment, and provides a retrospective analysis of foreign and domestic approaches to understanding the essence of investment security. The emphasis is made on changing the paradigm of the national and economic security studies and the way the issues of national and economic security components are addressed in the context of globalization. The main threats to the investment security at the present stage of the global development are identified. The intricate structure, complexity, uniqueness and individuality of the national economy investment model are investigated, its features and structural elements are explored. Activity of the investment security model of national economies, in which the constituent elements are constantly in dynamic, moving state, is shown. The main indicators of investment security in Ukraine that the authors use to prove the secure state of the investment model are reviewed and calculated. The effect of attracting investment from European countries, which manifests itself not only in increasing investment volumes, but also in improving the interaction between Ukraine and the EU countries on the basis of implementation of the Association Agreement and the Deep and Comprehensive Free Trade Agreement, is shown. The indicators of GDP and foreign direct investment in the national economy, the volume of attracted investment into the national economy from the EU countries have been analysed, and the slowdown of economic growth and factors influencing this situation have been identified. It is noted that Ukraine has serious needs for investment and financing of its needs, which requires the mobilization of significant international resources to support macroeconomic stability. The most realistic scenario of attracting foreign direct investment from the EU countries for the prospect, considering the current state and stage of development of the world economy is modified. Quantitative and qualitative factors influencing the attraction of European direct investment have been identified and summarized, among which the level of inflation, consumption level and external debt, which have the greatest influence on the growth of European investment, and on the basis of this the model was constructed using the package E- Views – 7. The factors that reduce the level of investment security and adversely affect the attraction of European investment have been identified. Measures that will increase the volume of attraction of investment from the EU countries and ways that are prospective directions of forming a national investment security model have been proposed.
Глобальний інфраструктурний розрив в теорії та реаліях агробізнесу України
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019) Столярчук, Ярослава Михайлівна; Stoliarchuk, Yaroslava; Столярчук, Ярослава Михайловна; Ільницький, Денис Олександрович; Ilnytskyi, Denys; Ильницкий, Денис Александрович; Войчак, Дмитро Анатолійович; Voichak, Dmytro; Войчак, Дмитрий Анатольевич
Робота присвячена узагальненню концептуальних засад теорії глобального інфраструктурного розриву як міжкраїнових і міжрегіональних асиметрій у кількісних і якісних параметрах розвитку інфраструктурного забезпечення економічної діяльності, що реалізовано на базисі агропромислового комплексу. Розкрито форми прояву глобального інфраструктурного розриву та обґрунтовано його обумовленість браком інвестиційних капіталовкладень, що не враховують принципу інфраструктурної ескалації та логіки розбудови інфраструктурного базису вартісного ланцюга виробничих процесів. Доводиться, що відмінності у рівнях технологічного розвитку національних економік та їх диспозиція з точки зору інфратраєкторій мають доповнюватись інституційним виміром в системі детермінант інфраструктурного забезпечення економічного розвитку. На основі систематизації функцій інфраструктури в економіці визначено ключові риси глобальної інфраструктури агропродовольчого ринку: обслуговуючий характер; залежність місткості ринку від рівня розвиненості інфраструктури; нерівномірність та асиметричність розвитку; складність визначення кількісних параметрів; необхідність випереджаючого розвитку відносно ринку. Актуальність роботи обумовлена браком наукових й аналітичних розробок у царині інституційної парадигми інфраструктури аграрного ринку України, економіка якої продовжує поглиблювати міжнародну спеціалізацію держави на виробництві продукції АПК в умовах дефіциту інвестицій у підвищення якості інфраструктурного забезпечення. Через призму теорії глобального інфра-структурного розриву у роботі комплексно проаналізовано сучасний стан аграрної інфраструктури України у розрізі діяльності агропромислових бірж, оптових ринків сільськогосподарської продукції, обслуговуючих кооперативів, аграрної логістики. Розкрито ключові проблеми розвитку вітчизняної агропропродовольчої інфраструктури — значні труднощі зі зберіганням готової продукції; відсутність чіткого профілю спеціалізації; брак матеріально-технічної бази й інформацій-но-консультативного забезпечення; повільні темпи впровадження форвардних, ф’ючерсних й опціонних контрактів; слабка зацікавленість трейдерів і некомпетентність виробників; орієнтація керівників аграрних компаній на операції у тіньовому секторі для мінімізації податкових платежів й економії фінансових ресурсів. Виявлено, що різна забезпеченість основних груп виробників сільськогосподарської продукції в Україні призводить до змін у структурі ринку. Обґрунтовано стратегічні пріоритети розбудови у контексті забезпечення продовольчої безпеки в державі та її інтеграції у європейську аграрно-продовольчу мережу — реалізація комплексу інституційно-регуляторних заходів, розвиток інструментарію розбудови агрологістики, бюджетно-податкове стимулювання, якісне удосконалення та ресурсне наповнення інвестиційно-фінансової інфраструктури, заснування у структурі банківської системи вузьоспеціалізованого аграрного банку та фонду гарантування кредитів АПК, покращення інноваційно-технологічної інфраструктури та інформаційного забезпечення та ін. This article deals with the generalization of the conceptual foundations of the global infrastructure gap theory as intercountry and interregional asymmetries in quantitative and qualitative parameters of economic activity infrastructural support development, which is implemented on the basis of agro-industrial complex. Forms of the global infrastructure gap are revealed and its conditionality by the lack of investments that do not take into account the principle of infrastructure escalation and logic of value chain infrastructure base of production processes development, is substantiated. It is proven that the differences in terms of technological development of countries and their disposition in terms of infratrajectories have to be supplemented by the institutional dimension in the system of infrastructure component of economic development’s determinants. Based on the systematization of infrastructure functions in the economy, there are identified the key features of the global infrastructure of the agro-food market: service nature; dependence of market capacity on the level of infrastructure development; irregularity and asymmetry of development; the complexity of quantitative parameters determination; the need for faster growth in relation to the market. The relevance of the article can be explained by the lack of scientific and analytical papers in the field of the institutional paradigm of the infrastructure of Ukrainian agrarian market, which economy continues to deepen the international specialization of the state in the manufacturing of agroindustrial complex products in terms of the deficit of investment into upgrading the quality of infrastructure. The current state of agricultural infrastructure of Ukraine in the view of agroindustrial exchanges activity, agricultural products wholesale markets, cooperatives, agrarian logistics from the perspective of the global infrastructure gap theory is analyzed in the article. There are revealed the key problems of development of domestic agro-food infrastructure – considerable difficulties with final products storage; lack of a clear profile of specialization; lack of material and technical base, information and advisory support; slow rates of forward, future’s and option contracts; weak interest of traders and incompetence of producers; agrarian company executives’ focus on shadow sector transactions to minimize tax payments and save financial resources. It is revealed that disproportions in terms of sufficiency of the main agricultural goods’ production groups may lead to market structure shifts. The strategic development priorities in the context of food security provision in the country and its integration into the European agro-food network are substantiated: realization of a range of institutional and regulatory measures, development of instruments for agro-logistics progress, budgetary and fiscal stimulus, qualitative improvement and resource filling of investment and financial infrastructure, creation of a field-specific agrarian bank and agroindustrial complex of loan guarantee fund in the structure of the banking system, improvement of technological innovation infrastructure and information support, etc.
Глобальна економічна мережевізація у конкурентному зростанні країн
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019) Антонюк, Лариса Леонтіївна; Antoniuk, Larysa; Антонюк, Лариса Леонтьевна; Черкас, Наталія Ігорівна; Cherkas, Nataliia
У роботі виокремлено головні детермінанти глобальної конкурентоспроможності країн в умовах мережевізації виробництва. Проаналізовано економічний вимір участі країн у глобальних ланцюгах вартості та оцінено ефективність інтернаціоналізації та інтеграції суб’єктів міжнародних економічних відносин до глобальних виробничих мереж і ланцюгів вартості на основі показників форвардної над зворотної участі. Здійснено оцінку створення доданої вартості продукції у глобальних мережах в умовах фрагментації виробництва, що дозволило визначити траєкторію переходу економіки у глобально-інтегровану сферу послуг і виробництва продукції з високою часткою доданою вартістю. Визначено вплив бізнес-середовища на виробництво продукції з високою часткою доданої вартості і міжнародну конкурентоспроможність на основі аналізу панельних даних у країнах Європи. Доведено, що висока частка доданої вартості залежить від покращення сальдо бюджету, якості людського капіталу, прозорості роботи державних інституцій та поміркованого зміцнення грошової одиниці; технологічний трансфер відбувається, передусім, через імпорт технологій; євроінтеграція підвищує нецінову конкурентоспроможність країн Центрально-Східної Європи на світовому ринку високотехнологічної продукції. Доведено, що вагомим чинником нарощення глобальної конкурентоспроможності компаній є розширення їх присутності у міжнародних ланцюгах вартості, а також фіскальна дисципліна, збільшення видатків на дослідження та розробки, інвестиції у розвиток людського капіталу, зростання частки внутрішньої доданої вартості та розвиток сектору послуг. Розкрито імператив досягнення модернізації виробництва в умовах глобальної мережевізації та визначено концептуальні положення щодо подолання «пастки середнього рівня доходу», яка виникає внаслідок сповільнення залучення технологічних виробництв в умовах недостатньої абсорбційної здатності. Обґрунтовано стратегічні пріоритети політики інтеграції країн у глобальні виробничі мережі, що передбачають приєднання до глобальних ланцюгів вартості; розширення і зміцнення власних позицій та отримання максимальних переваг від цієї участі з урахуванням збалансованого розвитку країни. Проведена оцінка конкурентного потенціалу національної економіки та ступеня його реалізації у глобальних ланцюгах вартості. Обґрунтовано стратегічні напрями підвищення міжнародних конкурентних позицій економіки України в умовах глобальної мережевізації. Досліджено вплив бізнес-середовища на підвищення конкурентоспроможності економіки України та доведено вагомість технологічного експорту як чинника зміцнення грошової одиниці та підвищення заробітної плати, що одночасно дозволяє розвивати технологічні сектори. The article identifies the main determinants of the global competitiveness of countries in the context of production networkization. The economic dimension of the participation of countries in global value chains is analyzed and the effectiveness of internationalization and integration of subjects of international economic relations to global production networks and value chains based on forward over backward participation indicators is assessed. There was carried out the assessment of the creation of added value of products in global networks in the context of fragmentation of production, which allowed to determine the path of transition of the economy into a globally integrated sphere of services and production of products with a high share of added value. The influence of the business environment on the goods production with a high share of added value and international competitiveness based on the analysis of panel data in European countries is determined. It is proved that a high share of value added depends on the budget balance improvement, the quality of human capital, the transparency of the work of state institutions and the moderate strengthening of the monetary unit; technological transfer occurs primarily through the import of technology; European integration increases the non-price competitiveness of the countries of Central and Eastern Europe in the global market for high-tech products. It has been proved that a significant factor of the companies’ global competitiveness increase is expansion of their presence in international value chains, as well as fiscal discipline, research and development costs increase, investments in the development of human capital, share of domestic value added increase and services sector development. The imperative of production modernization in the context of global value chains is revealed and conceptual provisions are identified for overcoming the “middle-income level trap” that arises as a result of a slowdown in the involvement of technological industries in conditions of insufficient absorption capacity. The strategic priorities of the policy of countries integration into global production networks, which provide for joining global value chains, are justified; expansion and strengthening of our own positions and obtaining of the maximum benefits from this participation, taking into account the balanced development of the country. The competitive potential of the national economy and the degree of its implementation in global value chains are assessed. The strategic directions of the international competitive position of Ukraine’s economy increase in the context of global networkization have been substantiated. The influence of the business environment on Ukrainian economy competitiveness increase is investigated and the importance of technological exports as a factor of strengthening of the monetary unit and wages increase is proved, while it also allows to develop the technological sectors.
Глобалізаційні домінанти розвитку бізнес-діяльності
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019) Жиленко, Катерина Миколаївна; Zhylenko, Kateryna; Мешко, Наталія Петрівна; Meshko, Nataliia
З позицій глобалістики визначено новітні домінанти транснаціоналізації бізнесу (диверсифікація країнової структури транснаціонального капіталу з деперсоніфікаці-єю власності, просторово-кластерна вертикальна інтеграція суб’єктів транснаціонального бізнесу, формування нових регіональних центрів нагромадження глобального інвестиційного капіталу, перехід світової економіки до шостого технологічного укладу з її системною цифровізацією) та розкрито їх економічну природу за групою пануючих у світовій економічній системі трендів, що детермінують структурні трансформації транснаціональної бізнес-діяльності як на рівні базисних, так і надбудовних відносин з її переорієнтацією на якісно нову технологічну, інноваційну, інформаційну, фінансову, виробничу та управлінську платформи. Обґрунтовано, що глобальний етап транснаціоналізації бізнес-діяльності призвів до формування якісно нової матриці співвідношення двох основних виробничих ресурсів — капіталу та робочої сили, — яка виявляється у наростанні асиметрії між національно-суспільним характером витрат на відтворення транснаціональної робочої сили та міжнародним приватномонополістичним характером привласнення результатів її праці. Виявлено глобальні вектори домінування у корпоративних стратегіях монополізації капіталу і виробництва злиттів і поглинань як найефективнішої форми концентрації і централізації капіталу МНК, а також зміцнення їх глобального конкурентного лідерства на відповідних сегментах світового ринку. Конкретизовано головні інструменти забезпечення глобального конкурентного лідерства МНК провідних держав світу в умовах формування багатополярного формату світового порядку — нарощування платоспроможного споживчого та інвестиційного попиту у країнах базування материнських компаній, механізми «м’якої сили» та економічної дипломатії відносно приймаючих країн, широке використання аутсорсингових та офшорингових механізмів бізнес-діяльності, позаконкурентний статус долара і євро в якості ключових резервних валюти і валют нагромадження капіталу, доведення до крайньої межі системи монопольної експлуатації глобальних ресурсів через штучне нарощування глобального попиту і надспоживання матеріальних, фінансових та інтелектуальних ресурсів. Обґрунтувано наукову гіпотезу щодо набуття транснаціональною бізнес-діяльністю глобального рівня усуспільнення виробництва, речовий зміст якого полягає в об’єктивному, незворотному і поступальному процесі його розвитку, що виявляється у поглибленні внутрішньокорпоративного поділу праці, посиленні взаємозв’язку і взаємозалежності економічно, функціонально і географічно відособлених структурних підрозділів МНК, які, функціонуючи за єдиним технологічним планом, дотримуючись однакового ритму виробництва та кількісно-якісних характеристик продукції, формують своєрідний глобальний виробничий організм зі створенням транснаціональних управлінських холдингів, делегуванням виробничо-управлінських функцій дочірнім підрозділам МНК, а також розширенням загально-корпоративних меж спільного контролю і планомірності фінансово-господарської діяльності. Конкретизовано форми прояву глобального усуспільнення.

Browse

Browsing Випуск № 2 (31) by Issue Date

Results Per Page

Sort Options